CC BY
10
20. Schulte, A. and Mrosek, T. 2006 Analysis and assessment of the forestry and woodproc-essing industry cluster in the State of North-Rhine/Westphalia, Germany. Forstarchiv 4, 136-141.
21. Jaensch, K. and Harsche, J. 2007. Der Cluster Forst und Holz in Hessen. Bestandsanalyse und Entwicklungschancen. Studie im Auftrag des Hessischen Ministerium für Umwelt, ländlichen Raum und Verbraucherschutz. (in German) [Cluster forest and wood in Hesse]. Hessen Agentur GmbH, Wiesbaden.
22. Rüther, B., Hansen, J., Ludwig, A., Spellmann, H., Nagel, J., Möhring, B. and dieter, M. 2007. Clusterstudie Forst und Holz Niedersachsen. (in German) [Cluster analysis of the forest sector in Lower Saxony]. Beiträge aus der Nordwestdeutschen Forstlichen Versuchsanstalt, 1. Universitätsverlag, Göttingen.
24. Seintsch, B. 2007. Die Darstellung der volkswirtschaftlichen Bedeutung des Clusters Forst und Holz. Ergebnisse und Tabellen für 2005. (in German) [The representation of the economic role of the forest cluster. Results and tables for 2005]. Arbeitsbericht des Instituts für Ökonomie, 07/3. Bundesforschungsanstalt für Forst- und Holzwirtschaft, Zentrum Holzwirtschaft, Universität Hamburg, Hamburg.
25. Kies, U., Mrosek, T. and Schulte, A, 2008. A statistics-based method for cluster analysis of the forest sector at the national and sub-national level in Germany. Scandinavian Journal of Forest Research 23, 445-457. _
УДК 574.42 Acnip. Т.Ю. Бедермчек; студ. Т.В. Партика;
проф. З.Г. Гамкало, д-р бюл. наук - Львiвcький НУ м. 1вана Франка
К1ЛЬК1СН1 ЗМ1НИ ОРГАНОПРОФ1ЛЮ ТА ЙОННО1 АКТИВНОСТ1 ЕДАФОТОПУ ВНАСЛ1ДОК УСУНЕННЯ
СУБЕДИФ1КАТОРА
Суцшьне вирубування другого ярусу, представленого грабом звичайним (Car-pinus betulus) в межах волого'1 грабово!' дiброви ютотно вплинуло на вмют карбону оргашчних сполук у грунта Встановлеш ютотш вщмшносп у профшьному розподш оргашчного карбону в межах едафотопу пщ старовшовим непорушеним деревоста-ном i пщ деревостаном з суцшьним вирубуванням граба. Виявлено сильний зв'язок (0,79) мiж градieнтами змш вмюту оргашчного карбону i електропровщносп водних суспензш грунту в контролi й вщсутшсть такого зв'язку (0,30) в межах вирубування.
Ключовi слова: знелюнення, вирубування, едафотоп, оргашчний карбон, орга-шчна речовина грунту, гумус, електропровщшсть.
Post-graduate T.Yu. Bedernichek; stud. T. V. Partyka;prof. Z.G. Hamkalo -
L'viv NU named after Ivan Franko
Soil organoprofile and ion activity quantitive changes in consequence
of subedificator cutting
Cutting of second layer, represented by European hornbeam (Carpinus betulus) in hornbeam-oak forest considerably influences on soil organic carbon content. Significant differences in soil organic carbon profile allocations under the untouched old grown forest and the forest after cutting of hornbeam were discovered. Strong correlation (0,79) between gradients of soil organic carbon and conductivity of soil water suspensions changes in the soil of old grown forest and lack of such correlation (0,30) in the soil after subedificator cutting were discovered.
Keywords: deforestation, cutting, edafotop, soil organic carbon, soil organic matter, humus, conductivity.
Вступ. М1журядова група експерт1в 3i змш кшмату (МГЕЗК) прийшла до висновку, що головною причиною зростання температури на планер з се-редини ХХ ст. е збшьшення вмюту парникових газ1в в атмосфер! внаслщок
людсько! дiяльностi, зокрема спалювання горючих корисних копалин i зне-лiснення [13].
У межах наземних екосистем, найбшьшим резервуаром карбону, дюк-сид якого вважаеться головним парниковим газом, е педосфера, а, вщповщно до сучасних уявлень про стале використання природних ресурЫв, вмiст орга-тчно1 речовини в грунт вважаеться головним критерiем ощнки його стану, [20]. Тому, вивчення механiзмiв впливу рiзних лiсогосподарських заходiв на вмiст оргашчно: речовини в едафотош, з одного боку, потрiбний для забезпе-чення збалансованого використання ресурЫв лiсових екосистем, а з шшого -розроблення ефективних критерив монiторингу якостi оргашчно: частини грунту за умов гемероби (окультурення). Особливе мюце в цьому контекстi займае вивчення впливу суцшьних вирубок на грунтовий пул органiчного карбону, коли цшком видаляють дерева-едифiкатори (або субедифжатори), що призводить до рiзкого порушення структурно-функщонально: цiлiсностi ль сово! екосистеми. Ця важлива екологiчна проблема знайшла широке вщобра-ження в свгговш науцi.
K. Shutou i K. Nakane (2004), дослщивши вплив суцшьних рубань на грунт в межах плантацш японського кедра (Cryptomeria japonica), показали, що на знелюнених дшянках протягом 10 роюв шсля вирубування швидкiсть акумулювання пiдстилок зменшилась iз 21 до 5 т/га i вщновилась лише через 20 роюв, а емiсiя СО2 з поверхш грунту стрiмко зросла. Вмют карбону у грун-тi навггь через 40 рокiв пiсля суцшьного вирубування не повернувся до попе-реднiх значень i лише шсля змикання намету штенсивш процеси дегумiфiка-ци дещо сповiльнились [19].
У Фшлянди, вивчаючи вплив знелiснення на стан екосистем iз домшу-ванням ялини европейсько!' (Picea abies), L. Finér et al (2003) дшшли виснов-ку, що суцiльне вирубування деревостану iз вилученням гiлок призвела до зменшення екосистемного пулу карбону на 46 % i штрогену - на 9,7 % [14]. Вмют останнього у груш! вщграе особливо важливе значення, оскiльки рют i розвиток деревно!' рослинностi, яка довготривало зв'язуе карбон, лiмiтуеться юльюстю доступного нiтрогену [15, 16].
1ранський вчений F. Nourbakhsh (2006), дослщжуючи у тривалому ек-спериментi (до 30 роюв) вплив знелюнення на екосистему дубового люу (Qu-ercus brantii), встановив, що вмют карбону оргашчних сполук у едафотопах непорушених деревосташв становив 34,2±16'2 г С кг-1, а знелюнених екосистем - 12,5±4'0 г С кг-1, тобто зменшився у 2,7 раза. Величина базального дихан-ня зменшилась iз 47,1±14'9 до 24,9±5'2 мг CO2-C кг-124 год-1, а вмют бюдоступно-го нiтрогену зменшився з 61,7±26'7 до 26,8±119 мг N кг-1. Автор дшшов виснов-ку, що знелюнення iстотно впливае не лише на кшьюсш змiни оргашчно!' речовини грунту, а й призводить до li глибинних якiсних перетворень [18].
D. Binkley (1984) показав, що вирубування старовшових деревосташв iз домiнуванням ту! гiгантськоi (Thuja plicata) i ялини сггхшсько1 (Pices sitchensis) призвела до ютотного тдвищення целюлозорозкладально! актив-ностi в органогенних горизонтах грунлв знелiснених дiлянок (у 3-5 разiв), причому на знелюнених (6 рокiв пiсля вирубування) дшянках рiзко збшьшив-ся вмiст доступного Нггрогену (7-20 разiв) [12].
1. Лкове та садово-паркове господарство 29
З огляду на ютотш яюсно-кшьюст змши оргашчно! речовини грунту, як головного планетарного джерела емюп СО2, актуальшсть дослщжень структурно-функцюнального стану оргашчного пулу карбону люових i зне-люнених екосистем е беззаперечною. Потр!бно також врахувати й те, що змь ни яюсно-кшьюсного складу оргашчно! частини грунту можуть призводити не тшьки до змш газового режиму в системi грунт - атмосфера, але й ютотно впливати на водоутримувальну здатшсть грунту, його буфернiсть щодо по-живних речовин i екотоксикантiв, бютичну активнiсть тощо, тобто еколопч-ну яюсть загалом.
Умови та методика проведення дослщжень. Дослiджувана терито-р!я розташована у верх!в'1 басейну Дшстра, в межах урочища "КорналовичГ (49°31'56" Пн.ш., 23°19'48" Сх.д). Кшмат м'який помiрно-континентальний !з ч!тко вираженими порами року, сформований в умовах транскордонного по-вггряного перенесення i бар'ерного ефекту Карпат [6]. Прихщ сонячно! радь ацп змшюеться в межах 6436-6708 МДЖм" -рж, але, внаслщок значно! хмар-ност протягом року (особливо весна - перша половина лгга) реальна величина становить лише близько 60 %. У межах територи дослщження, величина рад!ацшного балансу сягае близько 2000 МДЖ-м" -рж, а вщ'емш значення ха-рактернi лише для грудня i Ычня. Середньорiчна кшьюсть опад!в сягае близько 700 мм, середньорiчна температура 7,8 °С, сума активних температур 2400-2600 °С [7].
Грунти територи дослщження сформоваш переважно на алюв!альних верхньоплейстоценових i голоценових вщкладах. Вони вщр!зняються ступе-нем розвитку опiдзоленого процесу грунтоутворення i представленi двома ге-нетичними типами - дерново-опiдзоленими оглееними, а також Ырими i яс-но-Ырими грунтами. Обидва генетичних типи грунпв вщр!зняються певними особливостями, пов'язаними !з промивним водним режимом, високим р!внем грунтових вод, пiдпертих Дшстром i частими паводками, шод! катастроф!ч-ного характеру [3-5].
У межах р!внинно! частини басейну Верхнього Дшстра переважають дубов! (Querceta) й дубово-грабов! (Querceto-Carpineta) люи. В цьому кон-текстi особливий iнтерес становить урочище "КорналовичГ', у межах якого дос збереглись старовжов! дубов! i дубово-грабов! деревостани вжом 210-240 роюв та окрем! дерева попередшх генерацш вжом понад 300 роюв [9]. Вщповщно до геоботашчного районування люи урочища "КорналовичГ належать до району Дрогобицько-Стрийських дубових лшв. 1хня середня
3 3
продуктившсть становить 420 м /га й досягае 570 м /га, що е високим показ-ником для волого! грабово! д!брови в умовах Укра!ни, асощащя Carpineto-Quercetum coryloso-caricetum (brizoidis) [10].
Модельш дшянки розташоваш в межах стацюнару Нацюнального ль сотехшчного ушверситету, розмщеного у квартал! 2 урочища "КорналовичГ. Було закладено грунтов! розр!зи в межах секцп стацюнару К - контроль (без антропогенного втручання) i секци №1 - з суцшьним вирубуванням другого ярусу, сформованого за участю граба звичайного.
Зразки грунту вщбирали у п'ятиразовш повторност до глибини 50 см через кожш 5 см. Готування грунтових зразюв виконували вщповщно до ISO
11464. Репрезентативну частину зразка для аналггичних дослщжень вщбира-ли Ï3 повiтряно-сухого грунту, розтертого i просiяного Kpi3b сито з дiаметром отвору 2 мм. Його диспергували (шляхом розтирання) так, щоб подрiбнена грунтова маса проходила ^зь сито з отворами 250 мкм. Визначення загаль-ного вмюту карбону органiчних сполук здiйснювали методом сульфохромно-го окиснення вiдповiдно до ДСТУ ISO 14235:2005. З метою оптимiзування процесу окиснення оргашчно1 речовини грунту застосовано шкубування зра-зюв вiдповiдно до рекомендацiй M.D. Mingorance et al. (2007) iз застосуван-ням пiнопластового блоку для термостатування [17].
Електропровщшсть визначали у водних суспензiях, використовуючи для ïx приготування свiжi грунтовi зразки. Наважку грунту 20 г переносили у емшсть з полшрошлену, доливали 50 мл дистильованоï води, перемiшували протягом двох хвилин i залишали на годину. Для виконання вимiрювань ви-користовували дводiапазонний кондуктометр Radelkis 0К-102/1 iз графгго-вим електродом.
Результати дослщжень та Ухне обговорення. Внаслiдок експеримен-тальних дослiджень впливу суцiльного рубання на стан органопрофшю еда-фотопу встановлено, що повне усунення субедифжатора граба звичайного (Carpinus betulus) ютотно вплинуло на вмiст карбону оргашчних сполук до глибини 50 см.
Як видно з рис. 1, у грунт контрольного непорушеного деревостану найбшьший вмют оргашчного карбону (Сорг.) акумульований у поверхневому шарi 0-5 см. З глибиною простежуеться стрiмке зменшення вмiсту оргашчно1" речовини i вже у шарi 5-10 см цей показник становить 44,7 % вщ вмiсту у ша-рi 0-5 см. Така ютотна вiдмiннiсть у вмiстаx органiчноï речовини в шарах 05 i 5-10 см люового грунту потребуе коректування методичного шдходу до аналiзу якiсно-кiлькiсниx змiн органiчноï речовини грунту, оскшьки бшь-шiсть дослщниюв вiдбирають зразки грунту iз шару 0-20 см (рщше 0-10 см), що ютотно нiвелюе характер i архггектошку реального внутрiпрофiльного кь льюсного розподiлу органiчноï речовини в едафотош.
З шшого боку, за такого вщбору грунтових зразкiв, втрачаеться рiвень iнформативностi оцiнки змiн органiчноï речовини грунту люових екосистем у разi антропогенного втручання. Пiдтвердженням правильностi цього мiрку-вання е результати дослщжень органiчноï речовини у профiлi темно-Ырого лiсового грунту пiд рiзними типами фiтоценозiв Тульсько1' областi [1]. Авто-ри показали, що верхня частина гумусового профшю навiть у межах незнач-но1' за потужнiстю товшд (20 см) характеризуеться iстотним зменшенням кшь-костi органiчноï речовини з глибиною (майже у 1,5 раза). Максимальна кшь-юсть лабiльного гумусу знаходиться у верхньому 10-сантиметровому шарi грунту, а в нижче розташованому 10-20 см - його абсолютна кшьюсть змен-шуеться удвiчi.
Важливо й те, що вмют лабшьного гумусу, як головного джерела ене-ргопластичних процесiв у грунтi, тсно корелюе iз вмiстом загального гумусу [8]. Ми встановили, що у грунт стащонару, де здiйснено суцшьне вирубування субедифiкатора (граба звичайного), валовий вмiст органiчного карбону
у шарi грунту 0-5 см значно нижчий - 28,13 мг/г, порiвняно з контролем (59,78 мг/г), тобто практично таким, який характерний для шару грунту 510 см у межах непорушеного деревостану.
0 -:
2 5 ■
0 ш
1 10.
СП V.;
£15
а.
¿20-
25-:
ю 30 35 - •
40-'
45-:
1 ^ / '
1 / 1 / 1 / >
1 / / г /
ш
//
/
/7
\
/
- -
0 10 20 30 40 50 60
-1
у()--Контроль
- <з- Вирубка
В\ист Карбону оргашчних сполук, мг г
Рис. 1. Вплив вирубування субедифжатора на вм^т карбону оргашчних сполук
у профл tрунту 0-50 см
У нижче розташованих шарах грунту контрольного i дослщного варь анпв встановлено загальну закономiрнiсть змiн вмiсту оргашчно! речовини -поступове зменшення з глибиною, але у грунтi антропогенно змшено! дшян-ки екосистеми цi змiни вщбуваються на фонi меншо! кiлькостi валового вмю-ту карбону органiчних сполук. Вартий уваги характер криво! змш вмюту ор-ганiчного карбону з глибиною, наприклад синхроннiсть коливань у бш збшь-шення його вмюту на глибинi 35-40 см. Варто також вщзначити, що на гли-бинi 50 см вмiст карбону становить не бшьше 5 мг/г в обох варiантах дослiду.
З метою детальшшо! оцiнки iнтенсивностi кшьюсних змiн i профшь-ного розподшу вмiсту оргашчно! речовини грунту внаслщок суцiльного вирубування другого ярусу, сформованого за участю граба звичайного, вста-новленi величини градiентiв (ДХ/РП) змiни вмiсту карбону органiчних сполук, як визначали за Д.1. Щегловим (1999), як частка, отримана внаслщок дiлення рiзницi вмiсту карбону оргашчних сполук на певнш дiлянцi профшю на 11 по-тужнiсть.
У грунтах дослщжуваних екосистем було виявлено ютотш вiдмiнностi у величинах градiента змiн вмiсту карбону органiчних сполук (табл. 1), проте простежуеться загальна тенденцiя зменшення 1х з глибиною. Як видно з наве-дених у табл. 1 даних, у верхнш частит органопрофшю (до 20 см) штенсив-нiсть змiн значно вища, що характеризуе власне стушнь його диференцшова-ностi i функщональний потенцiал.
Зменшення величини градiенту змш вмюту Сорг вiд 6,62 до 0,20 (2025 см) супроводжуеться повторним подальшим збiльшенням його з глибиною до 0,81 (35-40 см) i навiть бiльшим нагромадженням оргашчно! речови-
ни в шарi 40-45 см порiвняно з шаром грунту 35-40 см. Цей ефект ймовiрно пов'язаний з iлювiальним процесом грунтоутворення i може уточнювати архь тектонiку i межi iлювiального горизонту.
Табл. 1. Профтьш змши величин градieнту зменшення eMicmy карбону оргашчних сполук у tрунтi старовшового деревостану (контроль) i межах _вирубування субедифнкатора, мг/гсм_
Глибина, см Контроль (1) Вирубка (2) А(1-2)
0-5 — —
5-10 6,62 1,82 4,80
10-15 1,80 1,14 0,66
15-20 0,97 1,10 -0,13
20-25 0,20 -0,09 0,29
25-30 0,33 0,64 -0,31
30-35 0,62 0,13 0,49
35-40 0,81 0,73 0,08
40-45 -0,22 -0,22 0,0
45-50 0,33 0,13 0,20
Прим1тка: знак " - " перед числом означае нагромадження вмюту оргашчно'1 речовини пор1вняно з вище розташованим шаром грунту
Отримаш дат узгоджуються з результатами дослщжень М.К. Богато-во1' та Д.1. Щеглова (2005), якi довели, що у середнш частинi грунтового про-фiлю, як зазвичай, вщбуваеться стрибкоподiбна змiна величина градiенту зменшення вмiсту органiчноï речовини, а нижче - ïï стабшзування. Для де-тальнiшого оцiнювання ступеня трансформування органопрофiлю грунту у процес гемеробiï важливо врахувати й те, що навггь у мiкропрофiлi (0-20 см з кроком 1 см) вмют лабшьного гумусу плавно зменшуеться з глибиною (до десятих часток вщсотка на глибиш 20 см) [1].
У разi оцiнки змш вмiсту органiчноï речовини грунту, внаслщок пору-шення спiввiдношення процесiв iммобiлiзацiï i мiнералiзацiï, важливо кон-тролювати йонний статус грунту, оскiльки посилена мiнералiзацiя зумовлюе додаткове надходження у грунтове середовище мiнеральниx речовин у йон-нiй формi (NH4+, HCO3- тощо). Показано також, що у грунтах агроценозiв (старосiяниx травостанiв i польових Ывозмш) простежуеться прямий зв'язок мiж змiнами електропровiдностi i вмютом лабiльного пулу органiчноï речовини грунту [2].
Враховуючи високу шформатившсть показника електропровiдностi в ощнщ лабiльностi органiчноï речовини грунту, ми вивчили ïï змши в межах дослщжуваних едафотошв до глибини 50 см (рис. 2).
Як видно з рис. 2, характер змш електропровщност у профш грунту тд непорушеним старовжовим деревостаном i шд деревостаном, розладна-ним суцiльним вирубуванням граба звичайного мае ютотш вщмшность У верхньому шарi контрольного грунту 0-5 см вмют йонiв е значно бшьшим, нiж на вирубщ. В обох варiантаx дослiду (контроль i вирубування), електроп-ровiднiсть в шарах грунту 5-10 см зменшилась, порiвняно з поверхневим 05 см (з 75 до 40 мкСм у контролi й 43 до 27 мкСм на вирубщ). В шарi грунту 10-25 спостережено рiзноспрямований характер змши електропровщностг в
контролi вона рiзко зменшуеться, досягаючи мiнiмуму у 27 мкСм на глибиш 15-20 см, натомють на вирубцi у цьому шарi грунту виявлено максимум (42 мкСм). У контрольному варiантi, на глибиш 40-45 см, виявлене ютотне збшьшення електропровiдностi з 27 (шар 35-40 см) до 45 мкСм, натомють в
0-:
2 с
о 5
М IV 1
я! —
с.
о
%20-ц 25 ■
Е
ю
§30-
35-4045 ■
1 1 1 1
\ V \ ^ - ' " 1 -* —-^Т
|\ |
"К
у' у |
/ ..........
---------- Тч { 1 ^ 1 \ 4 1
/ | рг / 1 /
20
30
70
80
—о— Контроль
- - Вирубка
40 50 60
Електропровщшсть, мкСм
Рис. 2. Вплив вирубування субедифшатора на електропровiднiсть
фунтових суспензШ
Для аналiзу зв'язку мiж змшами електропровiдностi водних суспензiй i вмюту карбону органiчних сполук було визначено також градiенти змiни електропровiдностi (табл. 2).
Табл. 2. Профтьт змши величин градieнтiв зменшення вмкту карбону
Контроль Вирубка
Е, ДЕ, ДС, мг/г Е, ДЕ, ДС, мг/г
75 — — 43 — —
40 7,00 6,62 27 3,20 1,82
42 -0,40 1,80 30 -0,60 1,14
27 3,00 0,97 42 -2,40 1,1
37 -2,00 0,20 36,5 1,10 -0,09
34 0,60 0,33 34,5 0,40 0,64
35 -0,20 0,62 39 -0,90 0,13
27 1,60 0,81 35 0,80 0,73
45 -3,60 -0,22 35,5 -0,10 -0,22
34 2,20 0,33 38 -0,50 0,13
Як видно з даних табл. 2, виявлено ютотш вщмшност у характерi гра-дiенту змiн електропровщност едафотопу контрольного i дослiдного варiан-тiв. З'ясовано, що пiд старовшовим деревостаном iснуе сильний зв'язок (г=0,79, р<0,05) мiж градiентами змiн електропровщност i органiчного карбону, тобто бшьшим змiнам оргашчно! речовини з глибиною вiдповiдають бiльшi змiни
електропровiдностi грунтових суспензiй i навпаки. Натомють, тд антропогенно порушеним деревостаном ютотного кореляцiйного зв'язку мiж градiентами змш електропровщност i органiчного карбону не виявлено (0,30).
Висновки. Повне усунення субедифжатора граба звичайного (Carpi-nus betulus) в межах волого! грабово! дiброви призводить до зменшення вдвь 4i вмiсту оргашчно! речовини грунту протягом 3 роюв. Розрахованi величини градiентiв (AX/Pn) змiни вмiсту карбону оргашчних сполук у грунл, що детальнее характеризуе ступiнь диференцшованост органопрофiлю та його змiни у процес гемероби.
Виявлено сильний кореляцшний зв'язок мiж градiентами змiни орга-нiчного карбону i електропровiдностi (0,79) у профш грунту пiд непоруше-ним деревостаном i його вщсутшсть в едафотопi антропогенно змiненого де-ревостану. 1стотна вiдмiннiсть у вмютах оргашчно! речовини в шарах 0-5 i 510 см люового грунту потребуе коректування методичного шдходу до аналiзу якiсно-кiлькiсних змiн оргашчно! речовини у профiлi грунту, оскшьки вiдбiр зразкiв грунту з кроком 0-20 см (рщше 0-10см) ютотно нiвелюе характер i ар-хггектошку внутрiпрофiльного кiлькiсного розподiлу оргашчно! речовини в едафотот, особливо лiсових екосистем.
Автори висловлюють подяку державному шдприемству Науково-теле-комунiкацiйний центр "Украшська академiчна i дослiдницька мережа" 1ФКС НАН Укра!ни (УАРНЕТ) за технiчну допомогу i пiдтримку.
Л1тература
1. Богатова М.К., Щеглов Д.И. Органическое вещество в профиле темно-серых лесных почв под различными типами фитоценозов Тульской области // Вестник ВГУ. Сер.: Химия, Биология, Фармация. - 2005. - № 2. - С. 121-125.
2. Гамкало З.Г. Еколопчна якють грунту : навч. поаб. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2009. - 412 с. + ш.
3. Ют М.Г. Стан i трансформащя грунтового покриву // Дослщження басейново! екоси-стеми Верхнього Днютра / М.Г. Кгг, С.П. Позняк, 1.М. Шпаювська. - Льв1в, 2000. - С. 51-66.
4. KiT М.Г. Еколопчна ощнка землекористування // Дослщження басейново! екосисте-ми Верхнього Днютра / М.Г. Ют, С.П. Позняк, 1.М. Шпаювська. - Льв1в, 2000. - С. 66-75.
5. Ковальчук 1.П. Гщролого-геоморфолопчш процеси в Карпатському регюш Украши // Пращ НТШ. Том XI. Еколопчний зб. - 3. Еколопчш проблеми Карпатського репону. -Льв1в, 2003. - С. 101-125.
6. Муха Б.П. Ф1зико-географ1чш умови та ландшафтна структура басейну верх1в'я р. Днютер // Дослщження басейново! екосистеми Верхнього Днютра. - Льв1в, 2000. - С. 7-22.
7. Муха Б.П. Кшмат верх1в'я р. Днютер // Дослщження басейново! екосистеми Верхнього Днютра. - Льв1в, 2000. - С. 22-34.
8. Пономарева В.В. Гумус и почвообразование / В.В. Пономарева, Т.А. Полтникова. -Л. : Изд-во "Наука", 1980. - 220 с.
9. Стойко С.М. Эталоны природы. - Львов : Изд-во "Вища шк." при Львов. ун-те, 1980. - 120 с.
10. Чернявський М.В. Р1внинш люи верхньо! частини долини Днютра i ощнка р1вня '!х трансформаци // Дослщження басейново! екосистеми Верхнього Днютра / Чернявський М.В., Ященко П.Т., Геник Я.В. та ш. - Льв1в, 2000. - С. 75-95.
11. Щеглов Д.И. Черноземы центра Русской равнины и их эволюция под влиянием естественных факторов / Д.И. Щеглов. - М. : Изд-во "Наука", 1999. - 214 с.
12. Binkley D., Does forest removal increase rates of decomposition and nitrogen release? For. Ecol. Manage, 1984. - № 8. - P. 229-233.
13. Climate Change 2007: The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Solomon, S.,
D. Qin, M. Manning, Z. Chen, M. Marquis, KB. Averyt, M. Tignor and H.L. Miller (eds.). Cambridge University Press, Cambridge, United Kingdom and New York, NY, USA, 996 pp.
14. Finer L., Mannerkoski H., Piirainen S., et al. Carbon and nitrogen pools in an old-growth, Norway spruce mixed forest in eastern Finland and changes associated with clear-cutting. For. Ecol. Mgmt., 2003. - № 174. - P. 51-63.
15. Jacobson S., Kukkola M., Malkonen E. et al., Impact of whole-tree harvesting and compensatory fertilization on growth of coniferous thinning stands. For. Ecol. Mgmt.,2000. - № 129, 41-51.
16. Malkonen E., Derome J., Kukkola M., Effects of nitrogen inputs on forest ecosystems estimation based on long-term fertilization experiments. In: Kauppi P., Anttila P., Kenttamies K., (Acidiafication in Finland). 1990. - P. 325-347.
17. Mingorance M.D., Barahona E., Fernandez-Galvez J. Guidelines for improving organic carbon recovery by the wet oxidation method. Chemosphere, 2007. - № 68. - P. 409-413.
18. Nourbakhsh F. Decoupling of soil biological properties by deforestation. Agriculture, Ecosystems and Environment, 2007. - № 121. - P. 435-438.
19. Shutou K., Nakane K., Change in soil carbon cycling for stand development of Japanese cedar (Cryptomeria japonica) plantations following clear-cutting, Ecological Research, 2004, Volume 19, Number 2. - P. 233-244.
20. Zaujec, A.. Soil organic matter as indicator of soil quality and human influences on agroecosystem and natural forest ecosystem. Ekologia-Bratislava, 2001. - № 20. - P. 133-139.
УДК 630*165.3 Ст. наук. ствроб. Ю.1. Гайда, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫрлк1, м. 1вано-Франк1вськ
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ВЕЛИЧИНИ ОБ'СКТЮ Ц1ННОГО ГЕНОФОНДУ Л1СОВИХ ДЕРЕВНИХ ПОР1Д У М1СТ1
Узагальнено сучасш теоретичш пщходи до визначення мЫмально! величини об'екпв генозбереження з позицш популяцшно! генетики та популяцшно! бюлогл. Обгрунтовано пропозищю щодо перегляду норми мшмально! площi генетичних резерва™ в д^чих нормативно-правових документах. Проаналiзовано наслщки вщ iм-плементацп ще! норми для юнуючо! мережi генетичних резерватив на заходi УкраТни.
Ключов1 слова: об'ект генозбереження in situ, генетичний резерват, мЫмальна площа популяцп
Senior research officer Yu.I. Hayda - Ukrainian research institute of mountain
forestry, Ivano-Frankivsk
Size optimization of conservation units of forest genetic resources in situ
In this article modern theoretical approaches to determining of minimal sizes of gene conservation unit in context of population genetics and biology are generalized. Also the offer to reconsider the minimal square norm of gene reserve in current law is substantiated. The implementation consequences of this norm are analyzed for actual network of gene reserve in western Ukrainian regions.
Keywords: gene conservation unit, gene reserve, minimal size of population
Збереження генетичного рiзноманiття люових порщ здшснюеться методами in situ (у генетичних резерватах, плюсових насадженнях, плюсових деревах) та ex situ (на клонових плантащях, у випробних, географiчних, ко-лекцшних культурах, банках насшня та пилку) [2, 5, 6, 7]. Основними об'ек-тами цшного генофонду в Укра!ш е генетичш резервати, загальна кшьюсть яких становить близько 500 одиниць 30 люових деревних порщ на площд по-над 27 000 га [10].
1 Укра!нський науково-дослщний шститут прського л1авництва 1м. П.С. Пастернака
