CC BY
17
10. Природа 1вано-Франювсько1 области / вщп. ред. К.1. Геренчук. - Львш : Вид-во "Вища шк.", 1973. - 159 с.
11. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития / В.В. Протопопова. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1991. - 200 с.
12. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений. Жизненные формы покрытосеменных и хвойных / И.Г. Серебряков. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1962. - 378 с.
13. Тахтаджян А. Л. Флористические области Земли / А. Л. Тахтаджян. - Л. : Изд-во "Наука", 1978. - 247 с.
14. Didukh Ya.P. The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication / Ya.P. Didukh. - Kyiv : Edition Phytosociocentre, 2011. - 176 p.
15. Frank D. Biologisch-ökologische Daten zur Flora der DDR / D. Frank, S. Klotz // Wiss. Beitr. M. - Lutther-Univ., Halle-Wittenberg P. - 1990. - № 41. - S. 1-167.
16. Grime J.P. 1979. Plant strategies and vegetation processes / J.P. Grime // John Wiley and Sons, Chichester, U.K., 1979. - 222 p.
17. Grime J.P. Comparative Plant Ecology: a Functional Approach to Communities of British Species. / J.P Grime, J.G Hodgson, R. Hunt. - L. : Edition Unwin Hyman Publ., 1988. - 892 p.
18. Mosyakin S.L. Vascular Plants of Ukraine a nomenclatural checklist / S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk. - Kyiv : Edition M.G. Kholodny Institute Botany, 1999. - 345 p.
Парпан В.И., Олийнык М.П. Естественное возобновление древесных видов на залежах Приднестровского Подолья
Исследованы особенности естественного возобновления древесных видов на старопахотных землях Приднестровского Подолья. Проведены систематический, биоморфологический и географический анализы. Выяснены распределение по экологическим факторам и автохтонность видов. Осуществлена оценка адаптации дендрофлоры к антропогенно нарушенной среде произрастания по типу диссеминации и жизненной стратегии. Установлены её особенности и специфические черты в ходе вторичной сукцессии.
Ключевые слова: дендрофлора, залежи, вторичная сукцессия, экотон, жизненная стратегия.
Parpan V.I., Olijnyk M.P. АгЬогасеош species natural restoration on the Pre-Dnister Podillya fallows
The natural restoration of the arboraceous species peculiarities on the Pre-Dnister Po-dillya old-arable lands are being analyzed. The systematical, biomorphological and geographical analyses have been conducted. The division according to the ecological factors and the autochtonity of species have been clarified. The evaluation of the dendroflora adaptation to the anthropogenically-transgressed surrounding of existance due to the dissemination type and life strategy has been provided. Its peculiarities and specific features have been constituted in the process of secondary succession.
Keywords: dendroflora, fallows, secondary succession, ecotone, vital strategy.
УДК630*165.3 Астр. В.М. Гудима1 -
Прикарпатський НУ т. Василя Стефаника, м. 1вано-Франшвськ
К1ЛЬК1СН1 ТА ЯК1СН1 ПАРАМЕТРИ ШИШОК I НАС1ННЯ У РАМЕТ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКО'1 НА КЛОНОВ1Й НАС1НН1Й ПЛАНТАЦН В ПЕРЕДКАРПАТТ1
Наведено матерiали вивчення особливостей насшненошення та кшьюсних i яюс-них характеристик плантацшних шишок i насшня у рамет ялини европейсько! на кло-новш насшнш плантаци (КНП) у Передкарпатй. Зазначено, що у 2012 р. можлива роз-рахункова маса плантацшного насшня ялини европейсько! на КНП становила
1 Наук. кергвник: проф. Р.М. Яцик, канд. с.-г. наук
49,5 кг/га, але у зв'язку з ютотним пошкодженням його ентомошкiдниками (близько 22 %) - наявна зiбрана маса насшня становила лише 38,7 кг/га. Встановлено кореля-цiйнi взаемозв'язки мiж деякими бiометричними параметрами плантадiйних шишок, насшня та 1х крилець.
Ключовг слова: ялина европейська, клонова насiнна плантадiя, рамети, насшнено-шення, шишки, насiння.
Вступ. Ялина европейська (смерека) основна лiсотвiрна порода в Укра-шських Карпатах. Переважають ялиновi лiси у цьому регiонi в середньо- та ви-сокогiр'í, на висотах ввд 900-1000 до 1300-1450 м н.р.м. [4]. Найбiльшi масиви зосередженi у схiднiй частинi Карпатських гiр, де ялина формуе верхню межу лiсу. Природне поновлення у ялинових лiсах здебiльшого проходить незадо-вiльно, тому основним методом створення насаджень тут i надалi залишаеться штучний, а саме створення лкокультур на типологiчнiй основi iз селекцшно покращеного насiння. Для здiйснення цього придшяють значну увагу впорядку-ванню лiсових генетичних ресурсiв та селекщйно-насшницьких об'ектiв ялини европейсько1, максимальному шдвищенню 1х лiсiвничоí, екологiчноí й еконо-мiчноí ефективностi. При цьому збереження генетичних ресурсiв виступае як один iз критерiíв сталого (невиснажливого) ведения лкового господарства. Та-кий штегральний пiдхiд, що базуеться на ефектах зворотного зв'язку окремих еташв генетико-селекцшно-насшницьких дослiджень, створюе умови для переходу ввд пасивних до активних методов збереження генетичних ресурсiв i 1х повнiшого включення у програми селекцiйного покращення лiсiв [5, 6].
Науковцями УкрНДIгiрлiс та Прикарпатського НУ доведена надзви-чайна перспективнiсть розвитку плюсово!' селекцií i илантацшного клонового насiнництва практично для усiх випробуваних порiд у Карпатському регiонi та прилеглих територiй, зокрема i для ялини европейсько1. Шдтвердилися прогно-зи, що за наукового шдходу до створення клонових насiнних плантацiй та висо-кiй культурi виробництва можна досягти вiдчутних успiхiв у використанш генетичних ресурсов лiсових порвд й переведеннi 1х насiнництва на генетико-се-лекцiйну основу [5, 6]. Одним iз основних завдань на сьогодш е здiйснения ге-нетичного аналiзу iснуючих КНП i визначення найпродуктивнiших клошв в них з метою використання у створеннi плантацш вищого генетичного рiвия.
Метою дослщження була оцшка сучасного стану КНП ялини европейсь-ко1 в Передкарпатп, насiнноí продуктивностi рамет на шй, кiлькiсних i якiсних параметрiв плантащйних шишок, насiния та кореляцiйних зв'язшв мiж ними.
Методика та об'екти дослщження. Для характеристики насшненошен-ня ялини европейсько1 на КНП у селекцшно-насшницькому господарствi "Велика Кам'янка" Шепарiвського лiсництва ДП "Коломийське лкове господар-ство" ми вибiрково обстежили рамети (трансплантанти, щепи) 20 клошв. Пло-ща КНП становить - 5,3 га. Рш закладення - 1987. Загальна кiлькiсть рамет -803 шт., облжованих - 141 шт.
Облж урожайностi шишок у клошв проводили за модельними плками на постiйних облiкових раметах, яш ростуть в одних i тих самих мошгоринго-вих рядах. У камеральних умовах було детально обстежено по 30 шишок кож-но1 щепи i насiния в них. Пкля цього, за допомогою необхвдних розрахунюв, були встановленi середнi показники кшькосп шишок на одному деревi (зокре-
ма здорових i пошкоджених), а також середня маса насшня одного дерева клону та, ввдповвдно, загальна маса насшня ycix дерев кожного клону на плантацц. Середню масу насшня в однш шишцi та 1000 шт. ix було встановлено експери-ментально. Колiр насiння визначали за шкалою АС. Бондарцева [2].
Результати дослвджень. В 2013 р. на облжованих раметах ми виявили 23,3 тис. шишок (на усш плантацй' - 180 тис. шт.), з яких 17,8 тис. шт. здорових, решта - пошкоджених ентомоштдниками. Варто зазначити, що середня кшь-кiсть шишок на одне дерево була найбшьшою у клону № 46 (298 шт.), а найменшою - у клону № 20 (29 шт.). У 11 клошв 1х кшьккть становила близько 200 шт., у решти семи - близько 100 шт. Вщсоток збереженосп здорових шишок був бшьшим на деревах iз незначною 1х кiлькiстю. Частка здорових шишок у рамет рiзниx клонiв рiзниться у межах 52,8-100 %.
Дослiдники зазначають, що велико! шкоди лiсовомy господарству запо-дiюють ентомошкiдники [1, 3]. Вдаутно пошкоджуючи насiння основних ль сотвiрниx порiд (на 70-90 %), вони утруднюють вiдновлення лiсiв. Значна кшьккть наання (iнодi навиъ до 100 %) пошкоджуеться у неврожайш роки, зокре-ма на КНП, де створюеться сприятливий мжроклшат для розвитку шкiдникiв. У зв'язку iз значним пошкодженням ентомошкiдниками шишок ялини на досль джyванiй КНП (бшьшою мiрою шишковою вогнiвкою - Dioryctria abietella Schiff., меншою - ялиновою шишковою листовшкою - Laspeyresia strobilel-la L.), ми вирахували як можливу (бiологiчнy) yрожайнiсть, так i наявну (експлуатацшну). Виявилось, що у 2012 р. максимально можлива розрахункова маса плантацшного насiння становить 262,4 кг (49,5 кг/га), а наявна зiбрана маса - лише 205,3 кг (38,7 кг/га). Отже, якщо на КНП ялини европейсько! не про-водити боротьбу iз шкiдниками i хворобами, то можна недорахуватися майже четверто! частини (у даному випадку близько 22 %) урожаю цiнного покраще-ного насшня.
Бюметричну характеристику шишок наведено в табл. 1. Виявилося, що найбшьшими за масою та розмiрами е шишки клону № 20, середня маса яких у сирому та пов^яно-сухому сташ становить, вщповвдно, 75,0 та 49,7 г, довжина - 16 см, ширина - 3,6 см, кшьккть насшних лусок у них також е найбшьшою -207 шт. Дещо меншими за масою i розмiрами виявилися шишки клону № 22. А найменшими е шишки клону № 19. 1х середня маса 15,5 г та 8,5 г (у сирому i повеяно сухому сташ), довжина - 8,2 см, ширина - 2,4 см. Незначною в них е також кшьккть лусок - 124 шт. Маса решти шишок у сирому сташ перебувае в межах 30-52 г, довжина ввд 9 до 15,5 см, ширина 2,4-3,6 см, кшьккть лусок -125-189 шт. Коефщкнт форми шишок становить ввд 0,17 (вузью, довп) до 0,31 (ввдносно широт, коротт) (див. табл. 1).
Найбшьшу середню масу насшня в однш шишщ виявлено в клону № 20 (4,4 г), ят за сво1ми розмiрами значно перевищують yd шш^ ще у трьох клошв (22, 26, 28) - близько 3 г, у решти - не перевищуе 2 г.
Бюметричну характеристику наання у рамет ялини европейсько! на КНП наведено у табл. 2. За кольором насшня усх 20 клошв характеризуеться вкьмома вдашками - ввд мармyрово-тiлесного до брyдно-фiолетового.
Табл. 1. Б'юметрична характеристика шишок ялини звичайноЧ на КНП
Номер клону Бюметрична характеристика шишок
середня маса, г середнi эозмiри, см коефiцieнт форми (В/Ь) кшьюсть лусок, шт
у сирому стат у повиря-но-сухому станi ширина (В) довжина (Ь) насшних не насшних
18 30,3±и2 19,8±0,74 3 2±0,09 11 4±0,20 0,28 153,3±2,47 18,1±и,87
19 15 5±о,68 8 5±0,40 2 4±0,03 8 2±0,18 0,29 124,2±°,14 27,5±1,из
20 75,0±3,39 49 7±1,53 з,6±°,°4 16,0±0,32 0,23 207,9±5,14 22,0±1,ии
21 44,0±',/3 26,2±0,74 2,6±0,03 12 1±и,10 0,21 156,3±2,94 23,7±u,8'
22 72,9±2,33 41,7±0,99 3,1±0,03 14,1±0,19 0,22 189,7±1,96 25,0^
23 47 2±',63 22 9±0,68 3,3±0,50 11,2±0,34 0,29 152,0±°,1и 19,3±u,9'
24 26,4±0,8' 16,5±0,44 2,5±0,04 9 8±0,14 0,26 134,5±',98 13,6±1,21
25 49 9±1,64 35,6±',42 2 9±0,04 135,71",24 0,21 171,5±3,09 21 9±u,°u
26 48,1±2,02 38,4±1,'2 2 7±0,03 15,5±и' 0,17 170,0±5,8и 25,1±u,9'
28 45,9±',34 29 2±0,80 2 9±0,02 11,9±°,1з 0,24 175,3м,70 24,5±|),05
29 33,3±',06 22,8±0,°4 2,0±0,03 11,1±°,ю 0,27 151,7±2,99 22 4±',24
43 24 7±0,73 17,1±0,51 2 4±0,03 9 1±0,14 0,26 128,1±2,19 24 4±u,8u
44 35,7±',05 20,8±0,63 2 7±0,03 10,6±0,19 0,25 132,9±з,4' 25,9±1,04
45 42,5±',74 21 7±0,79 2,8±0,04 11,8^° 0,24 170,0±3," 20,8±0,70
46 32,5±',07 18,4±0,58 2 7±0,03 10,4±0,14 0,26 125,4±3,и3 21,6±0,98
47 42,6±1Д' 26,9±0," 2,6±0,84 11,6±0,14 0,31 182,3±3,78 43,1±9,90
48 37,4±0,36 194±0,49 2,6±0,02 10,8±0,15 0,24 151,0±3,15 15,6±1,12
50 29,6±1Д)0 18,2±0,74 3 7±0,00 11 9±0,18 0,31 155,5±3,"и 27 2±М8
51 36,6 ±0,97 22,3±0,62 3,3±0,10 12 4±0,15 0,27 169,0±2,1и 24,0±1,1u
52 52,5±1г" 32,2±0,95 3,0±0,03 13,0™,'° 0,23 187,8±3,/5 24,4±1,09
Табл. 2. Бюметрична характеристика наання у рамет ялини европейськоИ на КНП
Номер клону Характеристика насшня Характеристика крилець
маса 1000 шт, г колiр середнi розтри, мм коефщъ ент форми В/Ь середт розтри, мм коефщ-енг форми В/Ь
ширина (В) довжина (Ь) ширина (В) довжина (Ь)
1 2 3 4 5 6 7 8 9
18 8,0 вщ темно-тшесно-го до брудно-фь олетового 2,50 4,91 0,51 5,18 8,42 0,62
19 4,0 вщ брудно-фюле-тового до марму-рово-розового 2,35 3,90 0,60 4,47 6,18 0,72
20 11,3 бурий 2,58 5,32 0,48 8,51 12,74 0,67
21 10,0 сепiя 2,51 4,66 0,54 5,50 9,28 0,59
22 8,1 брудно-фюлетовий 2,68 4,77 0,56 6,54 12,24 0,53
23 6,8 сепiя 2,37 4,28 0,55 5,39 10,14 0,53
24 8,4 вiд брудно-фюле-тового до марму-рово-розового 2,32 4,46 0,52 4,63 7,24 0,64
25 10,0 сепiя 2,77 4,23 0,65 5,75 11,56 0,50
26 11,0 вiд брудно-фюле-тового до темно-каштанового 2,79 4,26 0,65 6,14 10,14 0,61
1 2 3 4 5 6 7 8 9
28 8,0 брудно-фюлетовий 2,42 4,07 0,59 5,60 8,60 0,65
29 7,0 брудно-фюлетовий 2,61 4,43 0,59 5,35 9,45 0,57
43 8,5 брудно-фюлетовий 2,42 4,06 0,60 4,79 7,89 0,61
44 9,5 темно-каштановий 2,62 4,23 0,62 4,83 8,59 0,56
45 5,4 сетя 2,43 4,70 0,52 5,74 10,25 0,56
46 9,0 темно-тшесний 2,33 4,32 0,54 4,97 8,09 0,61
47 7,9 темно-каштановий 2,55 4,26 0,60 5,93 9,41 0,63
48 5,4 сетя 2,65 4,55 0,58 4,95 8,85 0,56
50 6,1 темно-тшесний 2,20 4,38 0,50 4,92 7,86 0,63
51 8,0 темно-тшесний 2,26 4,80 0,47 5,27 8,61 0,61
52 7,2 мармурово-ирий 2,71 4,68 0,58 6,14 11,45 0,54
Найбшьша маса 1000 шт. нас1ння (як 1 найбшьша маса !х в однш шишщ) знову ж таки спостеркаеться в рамет клону № 20 (11,3 г), найменша - в рамет клону № 19 (4,0 г). У всх шших клошв цей показник р1зниться в межах 510 г. Ширина насшня е найбшьшою у клона № 26 (2,79 мм), а довжина (5,32 мм) - у клона № 20. Розм1ри нас1ння решти клошв ктотно не р1зняться м1ж собою 1 1х розм1ри е в межах 2,20-2,79 мм за шириною 1 3,90-5,32 мм - за довжиною. Коефщкнт форми - 0,47-0,65. Розм1ри крилець насшня ктотно р1з-няться м1ж клонами: ширина !х становить в1д 4,47 до 8,51 мм, довжина - 6,1812,74 мм, коефщкнт форми вщ 0,50 до 0,75.
У табл. 3 наведено кореляцшш залежносп м1ж окремими бюметрични-ми параметрами шишок, насшня та !х крилець. Виявилося, що в рамет р1зних клошв ялини европейсько! такий кореляцшний зв'язок також проявляеться по-шшому. Найбшьш ткний зв'язок у вс1х клошв було встановлено лише м1ж ма-сою шишок 1 !х довжиною. 1нш1 залежносп характеризувалися р1зною ампл1ту-дою (див. табл. 3).
Табл. 3. Залежшсть мiж бюметричними показниками
Показники залежносп Кшьюсть клотв з кое( цщентом кореляцп, шт./%
дуже високим (г = 0,91 i бшьше) високим (г = 0,71-0,90) значним (г = 0,510,70) помiрним (г = 0,310,50) слабким (г = 0,30 i менше)
Маса i довжина шишки 4/20 14/70 2/10 - -
Маса i ширина шишки - 2/10 11/55 5/25 2/10
Маса шишки i насшня - 12/60 5/25 1/5 2/10
Маса i кшьюсть насшня - 7/35 7/35 4/20 2/10
Довжина i ширина шишки - 3/15 11/55 4/20 2/10
Довжина i ширина насшня - - 3/15 3/15 14/70
Довжина i ширина крилатки - - 2/10 5/25 13/65
У бшьшосп клон1в (65-75 %) високу 1 значну залежнкть також виявлено м1ж такими показниками як маса шишки 1 п ширина, маса шишки 1 маса насшня, маса насшня 1 !х кшьккть, довжина 1 ширина шишки. М1ж довжиною та шириною насшини 1 такими ж показниками крилець кореляцшний зв'язок е пом1р-ним або ж слабким. В окремих випадках у деяких клон1в спостер1гався й зво-ротнш зв'язок м1ж приведеними параметрами.
Висновки. Загальна маса насшня ялини европейсько1, 3i6paHoro на КНП у 2012 р., становила близько 205 кг (38,7 кг/га), що е на 22 % меншою за потен-цшно можливу. Причиною втрати урожаю е пошкодження шишок i насiння ен-томошкiдниками. Клоном, що вiдзначаеться найбшьшою продуктивнiстю, роз-мiрами шишок i масою насiння, е № 20, а найменш продуктивним. - №19. Найбшьш тiсний зв'язок у всх клонiв було встановлено лише мiж масою шишок i 1х довжиною. У бiльшостi клошв (65-75 %) високу i значну залежнкть та-кож виявлено мiж такими показниками як маса шишки i ц ширина, маса шишки i маса насiння, маса насiння i його кiлькiсть, довжина i ширина шишки.
Лггература
1. Берриман А. Защита леса от насекомых-вредителей / А. Берриман. - М. : Изд-во "Агроп-ромиздат", 1990. - 276 с.
2. Бондарцев А.С. Шкала русских названий цветов и оттенков "цветной шкалы" / А.С. Бон-дарцев // Трутовые грибы европейской части СССР и Кавказа. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1953. - С. 681-687.
3. Падий М.М. Лсова ентомологш / М.М. Падий. - К. : Вид-во УСГА, 1993. - 350 с.
4. Пастернак П.С. Хвойш люи Украши / П.С. Пастернак, П.П. Посохов, 1.П. Федець, 1.Б. Шинкаренко. - К. : Вид-во "Урожай", 1976. - 112 с.
5. Яцик Р.М. Деяк шдсумки розвитку клонового лiсового насшництва шпилькових порiд в Передкарпатт / В.1. Ступар, Ю.1. Гайда, Г.М. Сав'як та iншi // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя : зб. наук. праць. - Харкiв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2008. - Вип. 114. - С. 240-248.
6. Яцик Р.М. Результати розвитку плюсово! селекци i клонового лiсового насiнництва в Передкарпатт та Закарпаттi / Ю.1. Гайда, В.С. Феннич, M.G. Гайдукевич // Наутек ирацi Лвдв-ничо! академи наук Украши : зб. наук. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 7. - С. 41-43.
Гудыма В.М Количественные и качественные параметры шишек и семян у прививок ели европейской на клоновой лесосеменной плантации в Предкарпатье
Приведены материалы изучения особенностей семеноношения, количественных и качественных характеристик плантационных шишек и семян у прививок ели европейской на клоновой лесосеменной плантации (КЛСП) в Предкарпатье. Отмечено, что в 2012 г. возможная расчетная масса плантационных семян ели европейской на КЛСП составила 49,5 кг/га, но в связи с существенным повреждением их энтомовредителями (около 22 %) - собрано только 38,7 кг/га семян. Установлены корреляционные связи между некоторыми биометрическими параметрами плантационных шишек, семян и их крылаток.
Ключевые слова: ель европейская, клоновая лесосеменная плантация, прививки, семеноношение, шишки, семена.
Hudyma V.M. Quantitative and qualitative parameters of cones and seeds in ramets of the european spruce on a clonal seed plantation in the Precarpathi-an region
The materials of study of features of seed production, as well as quantitative and qualitative characteristics of plantation cones and seeds in ramets of the European spruce in clonal seed plantations (CSP) in the Precarpathian region are presented. It was shown that in 2012, the estimated available weight of plantation seeds of the European spruce in CSP was 49.5 kg/ha, but due to its significant damage by insect pests (about 22 %) - available collected seeds weight was only 38.7 kg/ha. The correlation relationships between some biometric parameters of plantation cones, seeds and their wings were determined.
Keywords: European spruce, clonal seed plantation, ramets, seed production, cones, seeds.
