CC BY
7
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-147-151 УДК 616.74+616.8]-009.17-036.8 Кальбус О. I.
К1ЛЬК1СНА ОЦ1НКА ВТОМЛЮВАНОСТ1 У ХВОРИХ НА М1АСТЕН1Ю ДЗ «Дншропетровська медична академiя МОЗ УкраТни» (м. Днiпро)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Досл1дження виконано у рамках науково-дослщнот роботи «Клш1ко-нейроф1зюлопч-Hi особливост1 формування нейромед1аторних пору-шень в клiнiцi нервових хвороб», № державно'1 рее-страци 0114U000929. Прикладна. Iнiцiативна.
Вступ. Мiастенiя - вщносно нечасте автоiмунне захворювання з невизначеною етюлопею, що харак-теризуеться ураженням нервово-м'язових синапав переважно внаслщок вироблення аутоантитiл до рецепторiв ацетилхолшу (AchR) або до специфiчно-го ферменту - м'язово-специфiчноT тирозин-кiнази (MuSK). Внаслiдок цього розвиваеться патологiчна втомлювашсть та слабкiсть скелетнот мускулатури [1-3].
О^м зазначених антитiл е вказiвки на роль анти-тiл до титшу, а також до специфiчного антигену SOX1 при розвитку мiастенiT. Так, наприклад, антитiла до титину е маркерами патолопчних змiн тимусу (не лише тимоми або пперплазп, але й передчаснот п-поплази) i можуть виявлятися до того, коли Ц змiни можна оцшити за допомогою вiзуалiзацiйних методик (КТ або МРТ переднього середостшня) [2].
В залежност вiд популяци, захворюванiсть на мiастенiею складае вщ 1,7 до 10,4 випадкiв на 100 тис. населення в рт, а в США досягае 20 випадмв на 100 тис. населення в рт. Поширешсть захворювання протягом останнього десятил^я зростае, головним чином у лп"шх людей, незважаючи на значний про-грес у дiагностицi, лiкувальних пiдходах та покра-щенн прогнозу захворювання в цiлому [4-8].
У типових випадках, мiастенiя починаеться з1 стомлюваностi та слабкостi екстраокулярнот мускулатури. Пiзнiше (при генералiзованiй формi) з'являеться патологiчна стомлюванiсть та слабость мускулатури кiнцiвок та/або бульбарних м'язiв [2-3].
На даний час в бтьшосл кратн свiту використо-вують класифiкацiю мiастенiT за MGFA (Myasthenia Gravis Foundation of America, 2001), вщповщно до якот видшяють 5 класiв захворювання: клас I - очна форма; клас II-IV - генералiзована - вiдповiдно з легкою, помiрною, вираженою м'язовою слабмстю; клас V - генералiзована, до нет вщносять хворих, що потребують штубаци та/або штучнот вентиляци ле-гень. Класи II-IV розподiляються на 2 шдкласи - А - з домшуванням слабкостi та патолопчнот стомлюва-ностi м'язiв кiнцiвок; B - з домшуванням слабкост та патолопчнот стомлюваностi бульбарнот та/або оро-фа^альнот мускулятури [2,3,9].
Мiастенiя, як i бiльшiсть хронiчних захворювань, в цтому знижуе якiсть життя хворих, що може бути пов'язаним з психо-емоцшними змшами, а також з обмеженням побутовот, професшнот, сощальнот ак-тивностi [10-11].
Ступiнь та особливост розвитку втомлюванос-тi у хворих на мiастенiю залишаються недостатньо вивченими, проте тх вивчення е перспективним з
метою покращення лтувальноТ тактики, сощальноТ, побутовоТ, професшноТ адаптацп та, як наслщок, якост життя хворих в цтому.
Метою даноТ роботи була ктьшсна оцiнка показ-нишв втомлюваностi у хворих на мiастенiю залежно вiд форми та класу захворювання, а також вщ iмуно-логiчного типу захворювання.
Об'ект i методи дослiдження. Було обстежено 182 хворих на мiастенiю (з них 147 (80,8%) пащенти з генералiзованою формою захворювання, 35 (19,2%) - з очною), що знаходилися на стацюнарному лту-ваннi у вщдтенш неврологи № 1 КЗ «Днтропетров-ська обласна лiкарня iменi Мечникова» або зверта-лися амбулаторно у перюд з 2014 по 2017 роки.
Клшто-невролопчне обстеження включало збiр скарг, анамнезу захворювання та життя, невролопч-не обстеження. Для оцшки кл^чноТ форми мiастенií використовували класифтащю MGFA.
Всiм хворим визначали рiвень антитiл до рецеп-торiв ацетилхолшу (AchR) та м'язово-специфiчноТ тирозин-кiнази (MuSK) методом iмуноферментного аналiзу (ELISA), а також визначали наявшсть антитiл до титину та SOX1 методом непрямоТ iмунофлюорис-ценци. Зазначенi обстеження проводилися на баз1 клЫко^агностичноТ лабораторп КЗ «Днтропетров-ська обласна клiнiчна лтарня iм. 1.1. Мечникова».
Для кшьмсноТ оцiнки ступеню втомлюваностi використовували шкалу тяжкост втомлюваностi (Fatigue Severity Scale - FSS). Статистична обробка результа-лв дослiдження проводилась за допомогою персонального комп'ютера з використанням програм-них продуклв Microsoft Excel (Microsoft Office 2016 Professional Plus, Open License 67528927), STATISTICA 6.1 (StatSoftlnc., серiйний № AGAR909E415822FA). При математичнш обробцi даних використовували методи параметричноТ та непараметричноТ статистики.
Результати дослщження та Тх обговорення. Серед обстежених хворих за статтю переважали жiнки -128 (70,3%), кшьшсть чоловiкiв склала 54 (29,7%), стввщношення жiнок до чолов^в - 2,37:1. У хворих на генералiзовану форму захворювання визначено статистично значущо бiльшу частку чоловiкiв, порiв-няно з очною формою (р=0,027). Однак, статистично значущих розбiжностей у загальнш структурi обстежених за статтю не виявлено мiж класами та пщкла-сами захворювання (р>0,05) (таблиця 1).
Вт усiх хворих на момент обстеження коливався вщ 18 до 83 рошв. Розподш вiку у групах за формами захворювання, класами та пщкласами мiастенií та в цiлому не описувався нормальним (Гаусовим) законом (р<0,05 за критерiем Шатро-Утка). Враховуючи це, для описання ктьмсних ознак використовувала-ся медiана (Me) як мiра центрально! тенденцп; штер-квартильний розмах ((25%; 75%) - 25 та 75 проценти-л^ вiдповiдно Q1 та Q3 - перший та третш квартЫ).
Приметки. * - розбiжностi мiж трупами за критерieм х2, в тому чи^ з поправкою Йейтса при значеннях показника наближених до 0: pt - мiж формами мiастенN; p2 - мiж класами мiастенN; p3 - мiж I класом мiастенN та пiдкласами II-IV класiв генералiзованоí форми мiас-тенп.
Таблиця 1.
Структура розподшу хворих за статтю, 1мунолог1чним типом та за класом м1астенм (за MGFA)
Характеристики Загальна вибiрка Очна форма Клас I Генералiзована форма p*
Всього II—A II—B Клас II III-A III-B Клас III IV-А IV-B Клас IV
Загальна кть-мсть, n (%) 182 (100) 35 (19,2) 147 (80,8) 37 (20,3) 15 (8,2) 52 (28,6) 35 (19,2) 29 (15,9) 64 (35,2) 14 (7,7) 17 (9,3) 31 (17,0) -
Стать, n (%)
жшки 128 (70,3) 30 (85,7) 98 (66,7) 26 (70,3) 10 (66,7) 36 (69,2) 22 (62,9) 19 (65,5) 41 (64,1) 9 (64,3) 12 (70,6) 21 (67,7) р1=0,027 р=0,151 р3=0,473
Чоловiки 54 (29,7) (14,3) ' 49 ' (33,3) ' 11 ' (29,7) (33,3) 16 (30,8) 13 (37,1) ' 10 ' (34,5) ' 23 ' (35,9) (35,7) (29,4) ' 10 ' (32,3)
Виявленi антитiла, n(%)
AchR-AB 124 (68,1) 16 (45,7) 108 (73,5) 27 (73,0) 8 (53,3) 35 (67,3) 27 (77,1) 20 (69,0) 47 (73,4) 13 (92,9) 13 (76,5) 26 (83,9) р1=0,002 р=0,006 р3=0,015
MuSK-AB 16 (8,8) 0 (0) 16 (10,9) 2 (5,4) 4 (26,7) 6 (11,5) 0 (0) 7 (24,1) 7 (10,9) 0 (0) 3 (17,7) 3 (9,7) р =0,087 р=0,235 р <0,001
TITIN 53 (29,1) 0 (0) 53 (36,1) 17 (46,0) 5 (33,3) 22 (42,3) 10 (28,6) 10 (34,5) 20 (31,3) 7 (50,0) 4 (23,5) 11 (35,5) р<0,001 р 2=0,002 р 3=0,001
SOX1 10 (5,5) 0 (0) 10 (6,8) 2 (5,4) 0 (0) 2 (3,9) 1 (2,9) 5 (17,2) 6 (9,4) 1 (7,1) 1 (5,9) 2 (6,5) р1=0,240 р=0,239 р=0,084
Вiдсутнi 35 (19,2) 19 (54,3) 16 (10,9) 5 (14,3) 2 (5,7) 7 (20,0) 7 (20,0) 2 (5,7) 9 (25,7) 0 (0) 0 (0) 0 (0) р<0,001 р<0,001 р <0,001
Середнш рiвень титру антитiл серед хворих у яких виявлено вщповщж антитта, Ме (25%; 75%)
AchR-AB 4,05 (1,55; 6,55) 0,8 (0,6; 1,2) 4,8 (2,4; 7,05) 1,8 (0,9; 2,4) 2,2 (1,05; 3,3) 1,8 (0,9; 2,5) 4,8 (3,5; 8,1) 5,55 (4,45; 6,5) 5,4 (3,9; 6,6) 7,1 (5,4; 9,1) 9,7 (6,9; 10,2) 7,6 (6,1; 9,8) р<0,001 р<0,001 р <0,001
MuSK-AB 6,0 (1,45; 6,95) - 6,0 (1,45; 6,95) 1,45 (1,3; 1,6) 1,05 (0,85; 1,65) 1,25 (0,9; 1,6) - 6,2 (5,9; 6,7) 6,2 (5,9; 6,7) - 10,8 (9,9; 11,2) 10,8 (9,9; 11,2) р <0,001
Медiанний вт у обстежених хворих склав 52,0 роки з штерквартшьним штервалом (34,0; 65,0).
Як видно з таблиц 1, антитта до рецепторiв аце-тилхолiну було виявлено у 68,1% хворих (в т.ч. у 73,5% з генералiзованою та у 45,7% з очною формою).
Другим маркером за частотою виявлення е антитта до м'язово-специфiчноT тирозин-кiнази, що виявляються у 16% загальнот ктькосп хворих. За-значенi антитiла не було виявлено у хворих на очну мiастенiю.
Антитта до титшу виявлено майже у третини вах обстежених - у 53 осiб (29,1%) зi статистично значущими розбiжностями мiж формами, класами I пiдкласами мiастенiT (р<0,01). Зазначенi антитiла не було виявлено у хворих з очною формою мiастенiT.
Антитта до SOX1 також не було виявлено у хворих на очну мiастенiю, проте дiагностовано у 5,5% обстежених з генералiзованою формою без статистично значущих розбiжностей мiж формами, класами i пiдкласами захворювання (р>0,05).
На пiдставi непараметричного дисперсшного ана-лiзу Краскела-Уоллiса (KW-H) мiж класами та пщкла-сами мiастенiT за показниками FSS визначено наяв-нiсть статистично значущих розбiжностей (р<0,001), що вказуе на те, що хоча б одна з порiвняних груп (шдгруп) статистично значуще вiдрiзняеться вiд шшо'|(-ших). Для виявлення апостерюрних розбiж-ностей мiж класами та пщкласами було проведено |'х попарне порiвняння за критерiем Данна. Результати обстеження за шкалою FSS наведено у таблиц 2.
Як видно з таблиц! 2, у хворих в загальнш вибф-ц1 та у хворих з генерал1зованою м1астешею мед1а-на показник1в стомлюваност1 досягала клш1чно зна-чущо р1вня (36 бал1в i вище). При цьому у хворих на очну форму медiана показнимв стомлюваностi була дост^рно нижчою порiвняно з загальною вибiркою та з генералiзованою формою та не досягала рiвня клiнiчного значення (p<0,001). Це пояснюеться рiз-ними кл^чними проявами, що домiнують (проте не обмежуються) при очнш та генералiзованiй формi. Медiана рiвня стомлюваносл в загальнiй вибiрцi вщ-повщала легкому рiвню стомлюваностi за шкалою FSS (36 - 44 бали), а у хворих на генералiзовану ми астешю вiдповiдала помiрному рiвню стомлюваност1 (45 - 53 бали).
У хворих з класом II мiастенii за MGFA (легка м'язова слабость) медiана рiвню втомлюваностi досягала порогового клЫчно значущого рiвня та вщпо-вiдала легкому рiвню втомлюваностi, в т.ч. й серед хворих шдкласу A та B. При цьому вщповщш показ-ники втомлюваносл хворих класу II, пщкладу II-А, пiдкласу II-В були достодрно вищими в порiвняннi з класом I (очна форма), p<0,001. Це пщтверджуе факт, що саме клЫчш прояви мiастенii й визнача-ють в бшьшш мiрi ступiнь стомлюваносл. Показники пiдкласу II-А та II-В дост^рно не вiдрiзнялися мiж собою (p=0,928).
Попарне порiвняння груп вiдповiдно до позна-чення класу/пiдкласу захворювання за критерieм Данна.
MeAiaHa рiвня втомлюваносп у хворих з класом III до-cTOBipHO знижуеться, порiв-няно з показниками хворих з класом I (очна форма) та класом II (p<0,001 вщповщно). Показники класу III (в т.ч. й пщ-клаав А та В) вщповщають по-мiрному рiвню втомлюваност1 за шкалою FSS.
Попршення показникiв втомлюваноcтi порiвняно з вщ-повiдними показниками класу I та II пов'язане з наростанням клЫчних проявiв (здебiльшого м'язовоТ слабкосп), та, мож-ливо, погiршенням психо-емо-цiйного стану, адже стомлюва-шсть е не лише фiзичним, але й пcихiчним проявом. Показники пщкласу III-А та III-В до-cтовiрно не вiдрiзнялиcя мiж собою (p=0,867).
Найнижчими показники втомлюваноcтi виявилися у хворих з класом IV, достодрно вiдрiзнялиcя вiд вiдповiдник показнишв хворих з класами I-III (p<0,001) та вiдповiдали по-мiрному рiвню втомлюваност1 за шкалою FSS. Як i у хворих клаciв II та III показники втомлюваносп в шдкласах A та B класу IV статистично не вiдрiзнялиcя (p=0,999).
Таким чином, рiвень втомлюваноcтi хворих пд вищуеться з наростанням ступеню клiнiчних проявiв (а, отже, й класу за MGFA) (рис.).
Для бтьш глибокого аналiзу факторiв, що вплива-ють на якicть життя хворих на мiаcтенiю, проведено деяк cпiвcтавлення (методом ранговоТ кореляцп за Стрменом). Встановлено, що показники втомлюваносп за шкалою FSS дост^рно корелюють з наяв-нicтю антитт до AchR (р=0,22; р<0,05) та з Тх титром (р=0,46; р<0,0001), в меншiй мiрi - з наявшстю ан-титiл до титину (р=0,15; р<0,05). При цьому не встановлено кореляцшних зв'язкiв з наявшстю або з ти-
Таблиця 2.
PiBeHb втомлюваностi у обстежених хворих, Me (25%; 75%)
Група дослщження FSS (бали)
Загальна виб1рка, n=182 43,0 (30,0; 54,0)
Очна форма (Клас I), n=35 22,0 (20,0; 25,0)
Генерал1зована форма, n=147 47,0 (36,0; 56,0)
р* <0,001
II-A, n=37 36 (30; 43)
II-B, n=15 41 (35; 48)
Клас II, n=52 36,5 (30,5; 45,0)
III-A, n=35 49,0 (42,0; 57,0)
III-B, n=29 45,0 (36,0; 51,0)
Клас III, n=64 47,0 (40,5; 55,0)
IV-А, n=14 58,0 (55,0; 62,0)
IV-B, n=17 57,0 (50,0; 60,0)
Клас IV, n=31 57,0 (54,0; 61,0)
р** р**<0,001 P i-i<0,001; р---<0,001; рш<0,001.
р*** р***<0,001 р <0,001; р <0,001; р <0,001; р <0,001; г -IIA ' w^t hi-iiß И----* \ß,\ß\ßj., HiiiiB р-m<0,001; р -IVB<0,001; р-и-ю=0,928; р --«*<0,001; р HA-ii^0,053; р м-т<0,001; р-,А-т<0,001; р-,в--,а=0,261; р--в--в=0,907; р iiB-va=0,928; р ibvb=0,009; р-а--в=0,867; р»*^0,283; р-i-a-vb=0,604; р---B--VA=0,023; р--^0,086; р^а-мТ0,9".
Рис. Середш бали за шкалою втомлюваносп (FSS) в залежност в|д класу захворювання (мед|ана, ¡нтерквартильний розмах, диапазон ус1х значень без викид|в, KW-H - критерш Краскела-Уоллка).
Примггки. р* - розбiжноcтi мiж формами мiаcтенi'Т за критерiем Манна-У'Ттш (U); р** - розбiж-ноcтi мiж класами мiаcтенi'Т та р** - розбiжноcтi мiж I класом мiаcтенi'Т та пiдклаcами II-IV клаciв генералiзовано'Т форми мiаcтенi'Т за непараметричним дисперсшним аналiзом Краcкела-Уоллicа (KW-H).
тром антитт до MuSK (р=0,07; р>0,05; р=0,08; р>0,05 вiдповiдно), з наявнicтю антитт до SOX1 (р=0,06; р>0,05). Втомлювашсть доcтовiрно корелювала з клiнiчною формою мiаcтенiТ (генералiзованою) (р=-0,55; р<0,05), класом мiаcтенiТ за MGFA (р=-0,32; р<0,05) та пiдклаcом захворювання (пщклас В) (р=-0,38; р<0,05).
Отримаш данi пiдтверджують те, що антитта до рецепторiв ацетилхолiну та Тх рiвень вiдiграють про-вiдну роль в розвитку не лише м'язовоТ слабкосл, але й втомлюваносп, незважаючи на певну роль психо-емоцшних змiн, що також впливають на Тх розвиток. Висновки
1. Ступшь втомлюваносп у хворих на очну форму не досягав клЫчно значущого рiвня на вiдмiну вiд хворих з генералiзованою формою.
2. При генералiзованiй формi мiаcтенiТ вщзна-чалося дост^рне наростання втомлюваноcтi при збтьшенш класу мiаcтенiТ за MGFA, рiвень якоТ досягав клiнiчно значущого рiвня в уciх класах захворювання незалежно вщ пiдклаcу.
3. Ступшь втомлюваносп дост^рно корелював з наявшстю та особливо з титром антитт до рецеп-торiв ацетилхолшу, з наявнicтю антитiл до титину, проте не залежав вщ наявноси та титру антитiл до м'язово-cпецифiчноТ тирозин-кiнази та наявноcтi антитт до SOX1.
Перспективи подальших дослщжень. Перспек-тивним е вивчення взаемозв'язкiв мiж показниками втомлюваноcтi, повсякденноТ активноcтi, якост1 життя для удосконалення лтувальних пiдходiв.
Лiтература
1. Kulikova SL. Antitela k acetilholinovym receptoram v diagnostike razlichnyh form miastenii. Nevrologija i nejrohirurgija Vostochnaja Evropa. 2014;1(21):73-82. [in Russian].
2. Sanadze AG. Miastenija i miastenicheskie sindromy: rukovodstvo. M.: GJeOTAR-Media; 2017. 256 s. [in Russian].
3. Shkol'nik VM, Kal'bus AI, Baranenko AN, Pogorelov AV. Miastenija: sovremennye podhody k diagnostike i lecheniju. Ukrainskij nevrologicheskij zhurnal. 2014;2:12-7. [in Russian].
4. Andersen JB, Heldal AT, Engeland A, Gilhus NE. Myasthenia gravis epidemiology in a national cohort; combining multiple disease registries. Acta neurologica Scandinavica. Supplementum. 2014;198:26-31. Available from: https://doi.org/10.1111/ane.12233
5. Blum S, Lee D, Gillis D, McEniery DF, Reddel S, McCombe P. Clinical features and impact of myasthenia gravis disease in Australian patients. Journal of Clinical Neuroscience. 2015;22(7):1164-9. Available from: https://doi.org/10.1016/j.jocn.2015.01.022
6. Breiner A, Widdifield J, Katzberg HD, Barnett C, Bril V, Tu K. Epidemiology of myasthenia gravis in Ontario, Canada. Neuromuscular Disorders. 2016;26(1):41-6. Available from: https://doi.org/10.1016/j.nmd.2015.10.009
7. Breiner A, Young J, Green D, Katzberg HD, Barnett C, Bril V, et al. Canadian administrative health data can identify patients with myasthenia gravis. Neuroepidemiology. 2015;44:108-13. Available from: https://doi.org/10.1159/000375463
8. Carr AS, Cardwell CR, McCarron PO, McConville J. A systematic review of population based epidemiological studies in Myasthenia Gravis. BMC Neurology. 2010;10:46. Available from: https://doi.org/10.1186/1471-2377-10-46
9. Skeiea GO, Apostolskib S, Evolic A, Gilhus NE, Illa I, Harms L, et al. Guidelines for treatment of autoimmune neuromuscular transmission disorders. Eur. J. Neur. 2010;17:1-10. Available from: https://doi.org/10.1111/j.1468-1331.2010.03019.x
10. Kalbus OI. Vyvchennia yakosti zhyttia ta tryvozhnosti u khvorykh na miasteniiu (kliniko-paraklinichne spivstavlennia). ScienceRise: Medical Science. 2018;3(23):10-3. Dostupno: https://doi.org/10.15587/2519-4798.2018.127557 [in Ukrainian].
11. Kalbus OI. Otsinka yakosti zhyttia khvorykh na miasteniiu. ScienceRise: Medical Science. 2018;2(22):24-7. Dostupno: https://doi. org/10.15587/2519-4798.2018.124132 [in Ukrainian].
К1ЛЬК1СНА ОЦ1НКА ВТОМЛЮВАНОСТ1 У ХВОРИХ НА М1АСТЕН1Ю Кальбус О. I.
Резюме. Мета роботи — ктьмсно оцшити показники втомлюваносп у хворих на 1^астешю залежно вщ клЫчноТ форми, класу та iмунологiчного типу захворювання.
Об'ект i методи дослдження. Було проведено ктьшсну оцшку ступеню втомлюваносп за шкалою тяжкосп втомлюваносп та визначення антитт до рецепторiв ацетилхолшу, м'язово-специфiчноТ тирозин-кшази, титину, до SOX1 182 дорослим хворим на мiaстенiю.
Результати. Серед обстежених хворих - жшок 128 (70,3%), чоловшв - 54 (29,7%) особи, сшввщношення жшок до чоловшв склало 2,37:1. Медiaнa вту 52,0 (34,0; 65,0) ромв.
Виявлено антитта до рецепторiв ацетилхолшу у 68,1% хворих загальноТ вибiрки (в т.ч. у 73,5% з генерaлiзовaною та у 45,7% з очною формою). Антитта до м'язово-специфiчноТ тирозин-кшази виявлено у 16% загальноТ ктькосп хворих. Зазначеш aнтитiлa не було виявлено у хворих на очну мiaстенiю. Антитта до титшу виявлено майже у третини вах обстежених - у 53 оаб (29,1%). Зaзнaченi антитта не було виявлено у хворих з очною формою мiaстенiТ. Антитта до SOX1 не було виявлено у хворих на очну мiaстенiю, проте дiaгностовaно у 5,5%.
Рiвень втомлюваносп хворих шдвищуеться з наростанням ступеню клЫчних проявiв (а, отже, й класу за MGFA). Медiaнa рiвня стомлювaностi в зaгaльнiй вибiрцi вiдповiдaлa легкому рiвню стомлювaностi за шкалою FSS (36 - 44 бали), а у хворих на генерaлiзовaну мiaстенiю вщповщала помiрному рiвню стомлюваност1 (45 - 53 бали). У хворих на очну форму медiaнa показнимв стомлювaностi була доа^рно нижчою порiвняно з загальною вибiркою та з генерaлiзовaною формою та не досягала рiвня клЫчного значення (p<0,001).
При проведеннi деяких сшвставлень методом ранговоТ кореляцп за Сшрменом встановлено, що показники втомлюваносп за шкалою FSS дост^рно корелюють з наявшстю aнтитiл до AchR (р=0,22; р<0,05) та з Тх титром (р=0,46; р<0,0001), в меншш мiрi - з наявшстю антитт до титину (р=0,15; р<0,05). При цьому не встановлено кореляцшних зв'язмв з нaявнiстю або з титром антитт до MuSK (р=0,07; р>0,05; р=0,08; р>0,05 вiдповiдно), з наявшстю антитт до SOX1 (р=0,06; р>0,05). Втомлювашсть достовiрно корелювала з клЫчною формою мiaстенiТ (генерaлiзовaною) (р=-0,55; р<0,05), класом мiaстенiТ за MGFA (р=-0,32; р<0,05) та шдкласом захворювання (шдклас В) (р=-0,38; р<0,05).
Висновки. При мiaстенiТ з нaявнiстю антитт до рецепторiв aцетилхолiну Тх титр визначае ступiнь втомлювaностi хворих.
Ключовi слова: мiaстенiя, втомлювaнiсть, aнтитiлa, клас, шдклас, генерaлiзовaнa форма, очна форма.
КОЛИЧЕСТВЕННАЯ ОЦЕНКА УТОМЛЯЕМОСТИ У БОЛЬНЫХ МИАСТЕНИЕЙ Кальбус А. И.
Резюме. Цель работы — количественно оценить показатели утомляемости у больных миастенией в зависимости от клинической формы, класса и иммунологического типа заболевания.
Объект и методы исследования. Проведена количественная оценка степени утомляемости по шкале тяжести утомляемости, определение антител к рецепторам ацетилхолина, мышечно-специфической тирозин-киназы, титину, к SOX1 182 взрослым больным миастенией.
Результаты. Среди обследованных больных женщин было 128 (70,3%), мужчин — 54 (29,7%) человека, соотношение женщин к мужчинам составило 2,37: 1. Медиана возраста 52,0 (34,0; 65,0) лет.
Обнаружены антитела к рецепторам ацетилхолина у 68,1% больных из общей выборки (в том числе у 73,5% с генерализованной и у 45,7% с глазной формой). Антитела к мышечно-специфической тирозин-киназе обнаружены у 16% общего количества больных. Указанные антитела не выявлены у больных глазной миастенией. Антитела к титину выявлены почти у трети всех обследованных — у 53 человек (29,1%). Указанные анти-
тела не были выявлены у больных с глазной формой миастении. Антитела к SOX1 не обнаружены у больных глазной миастенией, однако диагностированы у 5,5% больных с генерализованной формой.
Уровень утомляемости больных повышался с нарастанием степени клинических проявлений (а, следовательно, и класса по MGFA). Медиана уровня утомляемости в общей выборке отвечала легком уровню утомляемости по шкале FSS (36 - 44 балла), а у больных генерализованной миастенией - умеренному уровню утомляемости (45 - 53 балла). У больных с глазной формой медиана показателей утомляемости была достоверно ниже по сравнению с общей выборкой и с показателями генерализованной формы и не достигала уровня клинического значения (p <0,001).
При проведении некоторых сопоставлений методом ранговой корреляции по Спирмену установлено, что показатели утомляемости по шкале FSS достоверно коррелируют с наличием антител к AchR (р=0,22; р<0,05) и с их титром (р=0,46; р<0,001), в меньшей степени - с наличием антител к титину (р = 0,15; р <0,05). При этом не установлено корреляционных связей с наличием или с титром антител к MuSK (р=0,07; р<0,05; р =0,08; р <0,05 соответственно), с наличием антител к SOX1 (р=0,06, р>0,05). Утомляемость достоверно коррелировала с клинической формой миастении (генерализованной) (р = -0,55; р <0,05), классом миастении по MGFA (р = -0,32; р <0,05) и подклассом заболевания (подкласс В) (р = -0,38; р <0,05).
Выводы. При миастении с наличием антител к рецепторам ацетилхолина их титр определяет степень утомляемости больных.
Ключевые слова: миастения, утомляемость, антитела, класс, подкласс, генерализованная форма, глазная форма.
QUANTITATIVE EVALUATION OF FATIGUE IN PATIENTS WITH MYASTHENIA GRAVIS
Kalbus O. I.
Abstract. The level and features of fatigue development in patients with myasthenia gravis remain not well studied, but their research is promising in order to improve the therapeutic tactics, social, domestic, professional adaptation and, as a consequence, the quality of life of patients in general.
The purpose of this work was to quantify the fatigue parameters in patients with myasthenia gravis depending on the form and class of the disease, as well as on the immunological type of the disease.
Object and methods. 182 patients with myasthenia were examined (147 (80.8%) patients with a generalized form of the disease, 35 (19.2%) - with ocular form).
Clinical and neurological examination included complaints collection, history of disease and life, neurological examination. To evaluate the clinical form of myasthenia, the MGFA classification was used.
For a quantitative assessment of fatigue, the Fatigue Severity Scale (FSS) was used. The assessment of the level of antibodies to acetylcholine receptors (AchR) and muscle-specific tyrosine kinase (MuSK) by ELISA was performed to all patients, as well as determination of antibodies to titin and SOX1 by indirect immunofluorescence method. In mathematical processing of data, methods of parametric and nonparametric statistics were used.
Results and discussion. Among the surveyed patients by gender, women predominated — 128 (70.3%), the number of men was 54 (29.7%), the ratio of women to men — 2.37:1.
Antibodies to acetylcholine receptors were detected in 68.1% of the patients in the general sample (in 73.5% patients with generalized form and in 45.7% - with an ocular form). Antibodies to muscle-specific tyrosine-kinase were detected in 16% of the total number of patients. These antibodies were not detected in patients with ocular myasthenia. Antibodies to titin were detected in almost a third of all subjects - 53 (29.1%). These antibodies were not detected in patients with ocular form of myasthenia gravis. Antibodies to SOX1 were not detected in patients with ocular myasthenia, but diagnosed in 5.5% patients with generalized form. The level of fatigue in patients increases with the increase of the MGFA class of the disease.
The median fatigue rate in the general sample corresponded to a mild fatigue level (FSS:36- 44 points), and in patients with generalized myasthenia, it was consistent with moderate fatigue (FSS: 45-53 points). In patients with ocular myasthenia, median fatigue was significantly lower in comparison with the general sample and with the generalized form and did not reach the clinical value (p<0.001).
When performing some comparisons by Spirmen's rank correlation method, it was found that fatigue correlates with the presence of antibodies to AchR (р = 0,22; p <0,05) and with their titer (р=0,46; p <0,0001), to a lesser extent - with the presence of antibodies to titin (р=0.15; p <0.05). No correlations found between fatigue level and the presence or the titre of antibodies to MuSK (р = 0,07; p> 0,05; р = 0,08; p> 0,05, respectively), as well as the presence of antibodies to SOX1 (р = 0.06; p> 0.05). Fatigue significantly correlated with the clinical form of myasthenia (generalized) (р = -0,55; p <0,05), myasthenia class for MGFA (р = -0,32; p <0,05) and subclass of the disease (subclass B) (р = -0.38; p <0.05).
Conclusions. The level of antibodies to acetylcholine receptors impact the degree of fatigue in patients with myasthenia gravis. The degree of fatigue in patients with ocular form did not reach clinically significant levels, as opposed to patients with a generalized form. In the generalized form of myasthenia there was a significant fatigue level increase with an increase of the MGFA class of disease, which reached a clinically meaningful level in all classes of the disease regardless of subclass.
Key words: myasthenia, fatigue, antibody, class, subclass, generalized form, ocular form.
Рецензент - проф. Дельва М. Ю.
Стаття наджшла 25.03.2019 року
