CC BY
217
Аннотация. В статье освещена роль конкурентоспособности потенциала как определяющей характеристики эффективной деятельности и развития предприятия в современных условиях хозяйствования, и уровни, что позволяет достичь конкурентных преимуществ и возможностей формирования адекватной системы управления предприятием.
Ключевые слова конкурентоспособность, потенциал, предприятие, развитие, конкурентоспособность потенциала.
Summary. The paper highlights the role of competitiveness potential as defining characteristics of effective activity and enterprise development in the modern business environment and competitiveness of potential companies that can achieve competitive advantages and opportunities to establish an adequate system of enterprise management.
Keywords: competitiveness, potential, enterprise development, competitiveness potential.
Рецензент д.е.н., професор У1ПА Прохорова В. В.
Експерт редакцшног колея! к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 656.615
КЕРУВАННЯ МАТЕР1АЛЬНИМИ ВИТРАТАМИ НА ВАГОНОРЕМОНТНИХ ШДПРИеМСТВАХ НА ОСНОВ1 ЛОГ1СТИЧНОГО ЩДХОДУ
ЮрченкоЮ.М., к.е.н., доцент(УкрДАЗТ)
У cmammi розглядаеться використання лоастичних uemúdie керування витратами матерiальних ресурав на тдприемствах вагонного господарства.
K^wei слова: вагонне господарство, вагоноремонтн тдпршмства, затзничний транспорт, логктика
Постановка проблеми. Сьогодш швенгарний парк «Укрзатзнищ» становить 119 тис. 871 вантажних вагошв, бшьше 80% з яких вичерпали свш ресурс, для понад 30 тис. вагони продовжений термш служби.
При цьому стар1 вантажш вагони були спроектоваМ ще в 50-х роках минулого столитя, мають незадовшъш техтчт й споживчi характеристики, тому до нових вагошв будуть висуватися вимоги з облiком останшх наукових розробок i передового ситового досвщу.
Зокрема, необхвдно збшьшити строк експлуатаци, швидк1сть руху, тдвищити ршень безпеки перевезень i мiнiмiзувати схвд вагошв з рейок, а також увести комплексне автоматизоване дiагностування стану вантажних вагонш для зменшення впливу людського фактору при оглядi вагошв.
Вщновлення парку вантажних вагонiв буде здшснюватися як за рахунок придбання ново! техшки, так i шляхом модершзаци й ремонту, у першу чергу, найбiльш затребуваних пiввагонiв. За ощнками фахiвцiв, проведення модернiзацii з використанням зносостшких елеменпв дозволить збшьшити мiжремонгний пробш вагошв з 110 тис. км до 160 тис. км, а також продовжити мiжремонгний термш служби шввагошв з 2 до 3 рокш.
Аналiз основних достджень i пубткацш. Бшьшсть дослвдниюв сходяться на тм, що походження слова «лопстика» сходить до Древньо! Греци. Для стародавшх греюв лопстика являла собою «рахункове мистецтво» або «мистецтво м1ркування,
© Юрченко Ю.М.
обчислення», а виших державних чиновниюв, якi здiйснювали контроль господарсько!, торговельно! й фшансово! даяльносп, називали лопстами. За сввдченням Арх1меда, у Древнш Греци було 10 лопспв.
1сторично логистика розвивалася як вшськова дисциплша. Термш ввдомий з IX ст. (Шзанпя), позначае в основному чтгку, злагоджену роботу тилу по забезпеченню вшськ вам необх1дним, тобто роботу, шо е значимою складовою бойового усшху. Початок широкого використання лопстики в економщ доводиться на 60 - 70-е рр. XX столптя й пов'язане з досягненнями в обласп комушкацшних технологш.
До початку 70-х рр. (перюд розвитку) були сформульоваш фундаментальш принципи б1знес-лопстики i деяю захвдш ф1рми стали усшшно застосовувати 1х на практицi. Однак для багатьох фiрм лопстичний тдхвд до контролю й зменшення витрат ше не став очевидним.
Найбшьш помiтний внесок у теорш й практику лопстики внесли Ламберт Д.М, Сток Дж.Р., Баурокс Д.та шш. Серед росiйських i укра!нських вчених i практикiв, шо розвили лопстичт поняття та застосувавши !х до сучасних ринкових умов, у тому числ й для транспортно! галуз^ ставляться Гажинський А.М., Миротин Л.Б., Галабурда В.Г., Смехов А.А, Кальченко А.Г., Дикань В.Л. i шш!
Видтення невиршених аспектов проблеми. У наукових публшащях недостатньо уваги придляеться застосуванню лопстичного шдходу до керування витрат у вагоноремонтному виробництвг
Вкник економ1ки транспорту i промисловост1 № 40, 2012
Тому метою даноI статтi е акцентування на доцшьносп застосування лопстичних тдходав при оргамзацп ремонту ваготв.
Основний матерая статтг. Одтею з вимог для нових ваготв буде забезпечення мгжремонтних пробтв не менш 500 тис. км 1 мтжремонтних строк1в не менш 4 роюв.
З метою вдосконалення структури «УкрзалзницЪ» у частин вагонного господарства, вона повнiстю змiнюе схему оргатзацц ремонту вантажних ваготв.
Укрзалзниця" з початку 2012 року в^дремонтувала понад 6 тис. вантажних ваготв.
Зазначена кiлькiсть склала бiля 5% парку вантажних ваготв "Укрзалiзницi" (включаючи держоператорiв). Лидерами за обсягами ремонтв стали найбiльш вантажонапружен1 залiзницi - Донецька та Приднiпровська (1,116 i 0,947 тис. од. ввдповвдно), П1вденно-Зах1дна залiзниця (0,687 тис. од.).
Бшьшу частину виконаних робiт склав деповський i капiтальний ремонт - 4,752 i 0,355 тис. од. вщповщно. Обсяги цих видiв ремонтв, найбшьш витратних, зростають - у поршнянт з попереднм роком ремонти в депо збшьшилися на 11%, капремонта - в 1,8 рази.
Зростають також масштаби оздоровчих ремонпв, виконуваних зусиллями вагоноремонтних заводв «Укрзалзнищ» - при планi 0,884 тис. од. в1дремонтовано 1,012 тис. У тому числ^ 280 од. в1дремонтовано чинностями ГП "Дарницький ВРЗ", 180 од. - ГП "Стрийський ВРЗ", 262 од.- ГП "Укрспецвагон", 290 од. - ГП "Укррефтранс". Номенклатура ваготв, в1дремонтованих заводами -крип, утверсальт тввагони, цистерни, фитингста платформи, окатишевози, хопери-зерновози.
В1дпов1дальними за ремонт вантажного рухомого складу призначенi такi заводи: Дарницький вагоноремонтний завод (ДВРЗ) i ГП "Укрспецвагон". Кер1вництвом Укрзалiзницi ухвалено ршення сконцентрувати ремонт вантажних ваготв на двох залiзницях та на бая шести ВРД (вагонно-ремонтних депо). Закшчуеться подготовка ремонтно! бази, необхвдно! для вщновлення вантажного вагонного парку.
Виконання ремонту твваготв
концентруеться в вагоноремонтних депо двох залiзниць: Донецько! та Придтпровсько!. Зокрема деповський ремонт твваготв здшснювати ВРД Ясиноватая, Красноармейськ, Дебальцево-Сортувальна (ДЗ) i ВРД Батуринська, Нижньодншровськ-Вузол, Мудрована
(Придншровсько!).
1нш1 ВРЗ будуть ремонтувати спецiальний вантажний рухомий склад (зерновози, наливнi цистерни, хопер-цементовози, хопер-дозатори, спецiалiзованi платформи та шш1) та iнвенIарний парк утверсальних пiввагонiв, що перебувають на балана залiзниць.
Продукцiя наших вагонних щдприемств експлуатуеться в десятках кран свгту. Основнi замовники — державнi й приватт транспортнi компани, а також промисловi тдприемства Украни, кран ближнього та далекого заруб1жжя.
Головна мета дяльносп вагоноремонтних тдприемств — забезпечення партнер1в i клiенIiв сучасним високоефективним рухомим складом, що дозволить швидко та безперебiйно доставляти будь-як1 види вантаж1в.
У загальнiй сумi витрат на ремонт вагонiв бiльше 60% займають витрати на матерiали. Вщ ефективного керування витратою матерiальних ресурав багато в чому залежить юнцевий результат дiяльностi вагоноремонтних тдприемств.
На сьогодтшнш день на 44% потужностей працюе Дарницький ВРЗ, на 45,9% - Укрспецвагон i на 37,9% фактично завантажений Стрийський ВРЗ. Якщо ситуацiя зi зменшенням доходно! бази залiзниць збережеться й у 2013 рощ, то дефщит кошпв на вщновлення (ремонт) вантажного рухомого складу складе 25%.
При цьому частка iнших статей витрат (трудов^ матерiальнi, послуги на прибирання ваготв i подачу в поточний ремонт з ввдчепленням на доставку в1дремонтованих вузлiв i деталей ввд мiсця ремонту до експлуатацшних вагонних депо та iн.) становить ввд 15 до 50%.
Встановлено, що кожний iз цих елемент1в можна оптишзувати. Наприклад, вагоннi ремонтнi тдприемства здшснюють не тшьки ремонт i вщновлення, але й точну дiагностику дефекпв номерних вузл1в, а також визначають ремонтопридатнiсть знятих деталей.
Але найчаспше варт1сть транспортування знятих деталей до ремонтного депо й назад дуже висока. Остаточна щна ввдправлено! деталi не завжди покривае витрати на и доставку.
£ можливють розробити пропозици по оптишзацц витрат ремонтних i експлуатац1йних депо методами математичного програмування з урахуванням цiлого ряду критерив. Серед них варпсть доставки деталей до мюця ремонту рухомого складу, вибiр виду транспорту для гхньо! доставки, яюсть ремонту, строки проведення дагностики, ц1на ремонту й iн.
Опташзащя витрат, що сприяе зниженню впливу факторiв дефiциту й недовикористання матерiальних ресурсiв при ремонп вантажних ваготв i механiзм, що тдвищуе ефективне керування матерiальними ресурсами в умовах розвитку конкурентного середовища, можлива при використаннi сучасних методв i технологш керування.
У цей час бшьшсть тдприемств залiзничного транспорту стали використовувати технологи керування, заснованi на принципах лопстики. У рамках реформи «Укрзалзниця» створила ГП "Укра'нський лопстичний транспортний центр", а
В1сник економпки транспорту 1 промисловост1 № 40, 2012
також почала процес передачi вагошв на баланс дек1лькох державних компанiй. Зокрема, крит1 вагони ввдйшли до ГП "Укррефтранс", платформи й транспортери - до ГП УГЦТС "Люки", а спецiалiзований рухомий склад - у ГП "Стрийський вагоноремонтний завод". Вагони, яких в Укрш'М бiльшiсть, передали у дв! держкомпани -"Укрспецвагон" (Украшський державний центр з експлуатацп спецiалiзованих вагошв) i "Дарницький вагоноремонтний завод
Основним завданням логистики е оптимiзацiя внутрiшнiх i зовншшх матерiальних потокiв, а також супутнiх !м iнформацiйних i фiнансових потоков, оптишзащя бiзнес-процесiв з метою мiнiмiзацil загальних витрат ресурсiв. Сутнiсть класичного визначення загальних щлей логистики таке, що споживач повинен одержати необхiднi за яюстю й юлькосп товари, у шг^бний час, у потрiбне мюце, вщ надiйного постачальника з високим р1внем обслуговування (як до здшснення продажу продукци) i при заданому рiвнi загальних витрат.
1снують так зват «ш1сть правил лопстики», яю описують к1нцеву мету лопстичного керування:
• Вантаж - потрiбний товар;
• Яюсть - необидно! якосп;
• Кiлькiсть - у необхвднш юлькосп;
• Час - повинен бути доставлений у що^бний час;
• Мсце - у потрiбне мiсце;
• Витрати - з мшмальними витратами.
Лопстична функцiя-це укрупнена група лопстичних операцш, однорвдних з погляду мети цих операцiй i помiтно, що вiдрiзняються ввд шшо! сукупносп операцiй. Функци логiстики :
• формування господарських зв'язюв за постачальниками товар1в або послуг;
• визначення обсяйв i напрямкiв матерiального потоку;
• прогнознi оцiнки потреби перевезень;
• розвиток, розмiщення й оргатзащя складського господарства;
• керування запасами в сферi обiгу;
• впровадження системи якосп на пiдприемствi.
Лопстичне керування тдприемством виконуе функци органiзацii, планування, регулювання, координаци, контролю й анал1зу. Одта з найважливiших завдань лойстичного менеджменту на пiдприемствi е координащя лопстичних функцiй i узгодження щлей з постачальниками, подрядниками й споживачами. Логiстичне керування можна також розглядати як систему, що погоджуе в едине цiле керування як внутршшми бiзнес-процесами, так i бiзнес-процесами партнерiв.
Комплексний пох1д до реформування системи лопстики на ремонтних п1дприемствах затзничного транспорту можна представити наступною схемою:
Стратепя розвитку Вибiр альтернатив i прiоригегiв розвитку
Система показниюв ефективносп 2 Кiлькiснi цщ та контроль 1хнього досягнення
Оргатзацшно-управлшська структура Розподш функцш, повноважень, ввдповдальносп
Система мотивацц та навчання персоналу ¡а! и Ч Енергiя i квалiфiкацiя персоналу
Система норм i норматив База для розрахунюв, планування, контролю
Наскрiзне планування та контроль Синхронiзацiя дш учасниюв
¡нформацшне забезпечення Прискорення процеав, мiнiмiзацiя помилок
Шдсумки та висновки
Зниження закуппвельжи вартосп матерiапiв Скорочення складських примщень
Зниження циклу вщ замовлення до поставки Мiнiмiзацiя просто1в устаткування
Зниження запасш Мтмзащя просто1в персоналу
Зниження транспортних витрат Шдвищення ритмчносп виробництва й продуктивност пращ
Рис. Комплексний похiд до реформування системи логистики на ремонтних тдприемствах залiзничного
транспорту
Аналз екожмчних показниюв п1дприемств вагонного господарства вказуе на значнi резерви, що мають мiсце в дяльносп складського господарства й зокрема, при керувант матерiальними потоками.
При здшснент транспортно-складських операцiй перед фахiвцями служби логистики постае завдання найбiльшоi мтшзацп запасiв продукци, що зберiгаеться на склада. Вся продукщя повинна замовлятися строго пвд конкретного споживача, i п1сля п1дтвердження факту сплати. Служба лопстики повинна оргатзувати роботу таким чином, щоб
продукцiя доставлялася ввд постачальника безпосередньо на склад одержувача. Тим самим, досягаеться скорочення витрат на вантажно-розвантажувальш операци, складування, зберплання, транспортування й усунення небезпеки появи нелiквiдiв.
Певна частина пгдприемств i органiзацiй, що вживають спроби органiзувати службу логистики, зштовхуються з рядом внутршньо фiрмових проблем, яю негативно позначаються не тшьки на оргатзацшнш структурi створювашо служби i
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост № 40, 2012
ефективносп виконуваних лопстичних функцш, але й проблеми в органзаци служби логистики на на виробничо-господарськш дальност в ц1лому. Деяю гадприемсга представлен в габлиц1 1.
Таблиця 1
Проблеми в оргатзаци служби логСтики на тдприемствг
Проблеми оргатзаци служби лопстики Мотивацд сп1вробпник1в пiдроздiлiв тдприемства
Негативне вщношення до служби лопстики з боку тдроздшш щдприемства Перехщ до лопстики традииШних функцш, виконуваних шшими структурними щдроздшами тдприемства
Вщсугтсть рационально! оргатзацшно! сгруктури служби лопстики тдприемства Спрний характер функцш р1зних напрямюв виробничо! господарсько! дшльност1 тдприемства
Недостатня функциональна й орган^зантйна гнучюсть служби лопстики тдприемства Використання тдроздшами тдприемства прорахунюв \ помилок, що допускаються службою лопстики
Вщсуттстъ загально! оптимально! оргаизаншно! структури щдприемства \ його щдроздшв Непевтсть сп1вроб1тник1в щдроздшв щдприемства у своему положент, особливо в найближчш перспектив!
Планування закутвель 1 контроль за !хшм виконанням гакож покладеш на в1дд1л МТЗ. У ход1 планування виршуються наступш завдання за узгодженням д1й всх вщдшв 1 посадових оаб щдприемства:
• анал1з 1 визначення погреби, розрахунок кшькосп матер1атв, що замовляюгься;
• визначення мегоду закутвель;
• узгодження щни й укладання договору з посгачальниками;
• усгановлення спосгереження за кшьюстю, як1сгю й сгроками поставок;
• оргашзащя розмщення товар1в на склада.
У процеа визначення погреби необхвдно всгановиги:
• як1 матер1али потр1бш
• кшьюсть матер1ал1в, необхщних для виробницва продукцЦ;
• час, коли вони знадоблягься
• можливосп постачальниюв, у яких можугь буги куплет товари
• необх1дн1 площ1 ваших складських примщень
• виграти на закутвт
• можливосп орган1зацИ виробнищва деяких деталей на своему щдприемств!.
На щдприемствах вагонного господарсгва погреба в магер1алах розраховуегься на основ1 програми виробницгва концевого продукгу, тобто в основ1 погреби в магер1алах е планований обсяг продукцц, що виготовляегься (нов1 вагони або !хмй ремонг), що визначаеться передбачуваним або ввдомим попигом. Номенклагура юнцево! продукцЦ закршлюеться у виробничш программ Виходячи 1з часу посгавок концевого продукгу споживачев1 й часу, до якого доставляються матер1али, комплектуют повинн1 бути в наявносп, визначаеться брутто-потреба в у матер1алах, що поставляються.
Брутто-потреба переводиться полм у нетто-погребу, при цьому враховуюгься:
• наявний запас
• вже замовлет матер1али (або вже заплановане власне виробництво)
• замовлення, призначене для попередньо! сери продукцЦ.
При ведомому чаа поставок матер1ал1в 1 часу запуску !х у виробництво визначають час подач замовлення.
Перевага застосування методики планування погреби в матер1алах укладаеться в г1м, що закутвт й виробництво плануються, виходячи з погреб у юнцевому продукт!
Матер1альний полк на своему шляху ввд первинного джерела сировини до юнцевого споживача проходить ряд виробничих ланок. Керування матер1альним потоком на цьому стал мае свою специфшу й зветься виробничою логистикою.
Завдання виробничо! лопстики стосуються керування матер1альними потоками усередиш щдприемств. Учасник1в лопстичного процесу в рамках виробничо! лопстики зв'язують внутр1виробнич1 вщносини (на ввдмшу ввд учасниюв закутвельних 1 розпод1льного лопстичних процеав, зв'язаних товарно-грошовими вщносинами).
В основу концепци оргашзаци виробничо! логистики на вагоноремонтних щдприемствах пропонуються наступн1 основт принципи:
• ввдмова ввд надлишкових запасв;
• обов'язкове усунення браку;
• виготовлення продукцЦ як можна бшьшими партями;
• перетворення постачальниюв з конфронтуючо! сторони в доброзичливих партнер1в.
При формулюванн1 концепгуальних положень необх1дно забезпечити ефективн1сть свое! даяльносп в умовах мшливого попиту на ринку.
Коли на ринку попит перевищуе пропозици й можна з достатньою впевнен1стю думати, що виготовлена з урахуванням кон'юнктури ринку парпя вантажних вагон1в буде реалзована, прюритет одержуе мету максимального завантаження устаткування. Причому, чим крупн1ше буде виготовлена пария ваготв, тим нижче виявиться соб1варпсть одиниц рухомого складу. Завдання реалзацц на першому план1 не коштують.
Ситуац1я змшюеться, якщо пропозици перевищуе попит. Завдання реадазаци зробленого
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 40, 2012
продукту в умовах конкуренцп виходять на перше мюце. Мшливють 1 непередбачувашсть ринкового попиту робить недоцiльним створення й утримування великих запаав. У той же час пвдприемства вагонного господарства вже не мають права упустити жодного замовлення. Зввдси необхвдтсть у гнучких виробничих потужностях, здатних швидко ввдреагувати виробництвом на виниклий попит.
Виробництво в умовах ринку може вижити лише в тому випадку, якщо воно здатне швидко змшювати асортименти та юльюсть продукцп, що випускаеться. До 70-х рокв увесь свгт виршував це завдання за рахунок наявносп на складах запасiв готово! продукцп. Сьогодт, як 1 багато шших пдприемств, вагоноремонтт пвдприемства змушет адаптуватися до змш попиту за рахунок запасу виробничо! потужносп.
Запас виробничо! потужносп виникае при наявносп яюсно! й квдьюсно! гнучкосп виробничих систем.
• Яюсна гнучюсть забезпечуеться за рахунок наявносп утверсального обслуговуючого персоналу та гнучкого виробництва.
• К1 шааш гнучюсть може забезпечуватися р1зними способами.
Поняття лог1стики запасов. Запаси як економ1чна категор1я вiдirрають важливу роль у сферах виробництва й обпу продукцi!.
Запас можна визначити як матер1альний потш, розглянутий у певному тимчасовому ачент.
Керування запасами е ключовою активтстю, що становить найбвдьш важливу сферу менеджменту пвдприемства як з погляду трудомюткосп, так 1 з погляду пов'язаних з нею витрат.
Запаси класифшують у такий споаб:
• постачальницью;
• виробничц
• збутов1 (товарт);
• складсью;
• транспорта.
Види запаав присутт на всьому протяа даяльносп пвдприемства, вилучаючи значну частину оборотного капталу. Витрати на керування запасами досягають 40 % 1 бвдьше ввд загальних витрат 1 тому являють собою один з фактор1в, що визначають поливку пвдприемства й впливають на р1вень лопстичного обслуговування в цвдому. Однак багато пдприемств не придвдяють йому належно! уваги й постшно недооцiнюють сво! майбутн потреби в наявних запасах. У результат! цього, звичайно, з!штовхуються з тим, що !м доводиться вкладати в запаси бвдьший каптал, чим передбачалося.
1снуе три види товарно-матер!альних запаав:
1.сировинн! матер!али (у тому числ! комплектуюч! вироби й паливо);
2.товари, що перебувають на стада виготовлення;
З.готова продукц!я.
Залежно ввд цшьового призначення запаси пвдроздшяють на наступи категорi!:
а) технологгчт (перехвдт), що рухаються з одн!е! галуз! лопстично! системи в !ншу;
б) поточт (циклчт), створюван! протягом середньостатистичного виробничого пер!оду, або запаси обсягом в одну парттю товар!в;
в) резервт (страхов! або буфери) - це запаси для компенсаций випадкових коливань попиту (до цiе! категори запаав належать також спекулятивн! запаси, створюван! на випадок оч!куваних зм!н попиту або пропозицп на ту або шшу продукц!ю, наприклад у зв'язку !з трудовими конфлштами, пдняттям щн або ввдкладеним попитом).
На залзничному транспорт! розроблена номенклатура споживаних матер!альних ресурс!в, але не розроблена система угруповань для ц!лей планування й керування запасами !, у першу чергу, немае класиф!кац!! номенклатурних позицш запас!в за р!чним обсягом споживання, деф!цитност! й значимост! позицш, у той час, як для кожно! видлено! категори повинн! бути сформован! сво! методи.
Таким чином, юнуе багато причин для створення товарно-матер!альних запас!в на пдприемствах, однак загальним для них е прагнення суб'екпв виробничо! д!яльност! до економ!чно! безпеки. При цьому слвд зазначити, що варпсть створення запас!в ! невизначешсть умов збуту не сприяють зростанню значимост! дорого! резервно! мережi безпеки в очах кер!вництва пдприемств, осквдьки об'ективно суперечать пдвищенню ефективност! виробництва.
Отже, визначення точного р!вня необхвдних резервних запас!в залежить ввд трьох фактор!в, а саме:
1.можливого коливання строив ввдновлення рiвня запасiв;
2.коливання попиту на ввдповвди товари протягом строку реатзацц замовлення;
3.здiйснювано! даним пдприемством стратег!! обслуговування замовник!в.
Визначення точного р!вня резервних запас!в, необхвдних в умовах нестабвдьносп строк!в реал!зацц замовлень ! м!нливого попиту на товари й матер!али, -справа нелегка. 1мов!ртсна природа зазначених вище коливань ! нестаб!льност! означае, що для знаходження задовiльних шлях!в виршення проблем, пов'язаних з резервними товарно-матер!альними запасами, необхвдно використовувати моделювання або Мтацго.
У ф!рмах деяких галузей народного господарства основним завданням е контроль над сировиною, в !нших - над готовою продукщею, а на пдприемствах галузей, що виготовляють швестицши товари, б!льша частина органiзацiйних зусиль концентруеться на конIролi над незавершеним виробництвом.
Вкник економ1ки транспорту 1 мромисловост1 № 40, 2012
Так, заводи, що випускають залiзничний рухомий склад, пвиготовляють цю продукцию за замовленнями споживача. Н1хто не стане просто так створювати запаси, наприклад, вагонних вiзкiв.
Лопстичний п1дх1д до керування товарно-матерiальними запасами передбачае ввдмову ввд функцюнально орiентованоl концепци в цiй обласп, тому що вона мае наступи недолки:
• проблеми, що виникають у створеннi й зберiганнi запасш, часто вирiшуються за принципом пошуку винного в iншiй струкгурi замють виявлення дiйсних причин;
• будь-яка функц1ональна ланка кожно! оргатзацшно! структури розробляе власну полiтику запасiв, що не завжди погоджуеться на бшьше високому рiвнi;
• виробництво, як правило, забезпечуеться надлишками товарно-матерiальних запаав.
Отже, проблема запаав не може бути виршена, якщо окремi функци оргатзовано! структури будуть розвиватися не комплексно. Вимога опгимiзацii запасiв привело до необхвдносп розробити едину концепцию вщповдальносп за товарно-матерiальнi запаси.
З розвитком логiстики у фiрмах почалася перебудова керування матерiальними запасами, стала налагоджуватися !хня тюна координация iз загальним матерiальним потоком фiрм. Вщповщно до мети ще! перебудови треба створювати в1дд1ли матерiальних потоков, як1 не залежать ввд сектора складв виробничого вщдшу тдприемства. Серед екстрених завдань, поставлених перед знову створеними вщдшами, варто видлити зведення до нуля похибок у складувант й передачу даних про стан складських запасiв у масштабi реального часу.
Цжавим варiантом вирiшення проблем складування е виробництво без складв, впровадження якого неможливо без кардинальних змiн у всьому комплексi процеав, що забезпечують виробництво, та й у ньому самому, i вимагае значних фiнансових витрат.
При цьому, як з'ясувалося, необхвдно було вирiшити илька завдань, серед яких, насамперед, видлимо завдання створення високоточно! шформацшно! системи по складуванню, що дозволяе використовувати банк даних у масштабi реального
часу.
При використант дано! системи продукц1я випускаеться лише в обсяз^ що забезпечуе збут. Вихвдна сировина й матерiали закупаються тшьки в розмiрах, необхвдних для задоволення попиту. У зворотнiй формi цю систему можна звести до формули «виготовлятися т1льки необхвдна продукц1я, тшьки тода, коли це погрiбно, i тшьки в необхщному обсязЬ).
Рашше, коли виробництво працювало на стабiльний ринок, воно могло iснувати без облшу цих факторiв. В умовах постшного зниження стабiльностi ринку i активного ввдстеження попиту дороп резервнi запаси випсняються системою iнформацii й надежною оргатзащею керування, що дають великий ефект. У зв'язку iз цим логiстика постачання не може абстрагуватися ввд того, що ввдбуваеться на юнцевих стадiях. Причому ключовим фактором е знання положення на ринку i умов доступу на нього.
Висновки. Запропонованi пдходи до застосування лопстичних прийом1в в оргатзацц й економiцi вагоноремонтного виробництва дозволять скоротити час просто!в вагошв у ремонп, заощадити витрати на ремонт i тдвищити якiсть ремонту.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гаджинский А.М. Лопстика: Пiдручник для студенттв вищих закладв. / А.М. Гаджинский - 12 -е изд., перераб. I доп. - М.: Видавничо-торговельна корпоращя «Дашков i ДО», 2006. - 432 с.
2. Меланин В.М. Оргатзащя, планування й керування на вагоноремонтних пiдприемствах: Пгдручник для вузгв ж.-буд. транспорту./ В.М. Меланин. -Видавництво УМЦ ЖДТ, 2008.-383 с.
3. Неруш Ю.М. Логiстика: Шдручник для вузгв. / Ю.М. Неруш. - 2 - е изд., перераб. I доп. М.: ЮНИТИ: ДАНА, 2000. - 345с.
4. Основи лопстики: Учеб. Допомога. / Шд ред. Л.Б. Миротина й В.И. Сергеева. - М.: Инфра - М, 2002. -200с.
5. Сергеев В.И. Лопстика в бiзнесi: Шдручник. / В.И. Сергеев. - М.: Инфра - М, 2002. - 233с.
6. Степанов В.И. Лопстика: Учеб. / В.И. Степанов - М.: ТК Велби, Изд-У Проспект, 2006. - 488с.
7. Семененко А.И. Виробничо-комерцшна лопстика: Учеб. Допомога. / А.И.Семененко, М.Е.Залманова, О.А.Новиков, -Саратов: СГТУ, 1995.-216 с.
Аннотация. В статье рассматривается использование логистических методов управления затратами материальных ресурсов на предприятиях вагонного хозяйства.
Ключевые слова: вагонное хозяйство, вагоноремонтные предприятия, железнодорожный транспорт, логистика.
Summary. The importance of a carload facilities in economy of a railway transportation is underlined, major problems and ways of their decision are allocated at repair of cars by means of the logistical approach.
Keywords: a carload facilities, the car-repair enterprises, a railway transportation, logistics.
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТКомпамець В.В. Експерт редакцшно1 колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост № 40, 2012
