CC BY
26Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 23 (62). № 2. 2010 г. С. 161-168.
УДК 349.41
КАТЕГОР1Я «ЛАНДШАФТ» У ЗЕМЕЛЬНОМУ ТА ЕКОЛОГ1ЧНОМУ ЗАКОНОДАВСТВ1 УКРА1НИ ТА 1НШИХ ДЕРЖАВ
Слькин С. В.
Тавршський нащональний ушверситет 1м. В. I. Вернадського, Смферополь, Украта
В статп розглянуп питання становлення та визначення категорп «ландшафт» у земельному та еколопчиому законодавствi Укра!ни та шших держав у контекст порiвняльно-правового аналiзу.
Ключовi слова: земля, земельна дшянка, ландшафт.
Актуальнють теми обумовлена тим, що надежна правова регламентащя викори-стання та охорони земель в рамках ландшафтного пщходу неможлива без попере-днього теоретичного анал1зу правовою наукою категорп ландшафт, з'ясування генезису правово! природи, розкриття змюту поняття тощо.
Спроби з'ясувати значення ландшафту в систем! правового регулювання земе-льних вщносин, розкрити його правову природу мали мюце, зокрема, у роботах Ан-дрейцева В. I., Бриньке I. А., Срмоленка В. М., Каракаша I. I., Кулинича П. Ф., Мирошниченко А. М., Мунтяна В. Л., Носша В. В., Ршенко А. I., Шульги М. В. та де-яких шших вчених.
Проте, сутшсть ландшафту як ключово! категорп ландшафтного пщходу до регулювання земельних вщносин залишаеться дос недослщженою в юридичш л1тера-тур1. Пояснюеться це тим, що в Укра!ш лише започатковуеться формування ново! юридично! модел1 регулювання земельних вщносин з урахуванням сучасних тенде-нцш та перспектив правового регулювання вщносин щодо використання та охорони земель, а саме: застосування комплексного пщходу до вибору правових форм, норм, метод1в, принцишв до регулювання земельних вщносин з урахуванням сучасних процешв, адаптацн земельного законодавства до правово! системи Свропейського Союзу щодо використання й охорони земль У зв'язку з цим виникае потреба у з'ясуванш змюту поняття «ландшафт» як правово! категорп, що 1 стало метою дано! стат.
На меж! стор1ч ландшафт став термшом, який чути скр1зь - природний, антро-погенний, культурний, сшьськогосподарський, агроландшафт, мюький ландшафт, ландшафт поселень, пол1тичний та дуже багато шших «ландшафта». Концепщя ландшафту апробуеться фах1вцями порядку двох десятюв р1зних галузей знань: право, мютобудування, ландшафтознавство, ландшафтна еколопя, геоеколопя, енвай-роментальна психолопя, поведшкова географ1я, територ!альне планування, ландшафтна арх1тектура, культурна географ1я, мистецтво, естетика та шшь Таке широке бачення поняття «ландшафту» { суп його шзнання приводить до «розмивання» цьо-го поняття.
Що криеться за щею експаншею слова «ландшафт»? Може, те, що його стали вживати лише як метафору, як простий замшник слову «екосистема», яке вже набило оскомину фах1вцям еколопчного, земельного права? Насправд1, за перюд з 1980 по 1998 рш видано 8126 наукових публшацш, у назвах яких вживаеться слово
«ландшафт», проти 3637 публшацш i3 словом «екосистема», тобто «ландшафт» ви-користовуеться бiльш шж удвiчi частiше, нiж «екосистема» [1, с. 11-19].
Анатзу походження та еволюци значення слова «ландшафт» присвячено чима-ло спецiальних праць. Так, Шрайбер К.-Ф. вказуе, що лише в шмецькомовнш лгге-ратурi таких праць налiчуеться до тисячi [2, с. 22].
Слово «ландшафт» - германського походження i мае двi складовi - land i schaft. Кожна з них мае кшька значень. Якщо стисло, то в значення «land» в слов'янських мовах вкладаються значення чггко визначено1 дшянки земно1 поверхнi (земля, тери-торiя) [3, с. 66]. Суфiкс «schaft» в сучаснiй нiмецькiй мовi мае значення взаемо-зв'язку, взаемозалежностi, поеднання [4, с. 308]. Тобто, впорядкування об'екту як процес (природний i людський). Отже, сумацiя вихвдних значень ^в «land» i «schaft» могла б бути такою: ландшафт - ч^ко визначено1 дiлянки земно1 поверхш (територiя) з упорядкованими на нш елементами. Впорядкування може мати як природний, так i антропогенний характер.
Власне, сам термш «ландшафт» мае зовшм не юридичне походження. Вш з'явився у Голландiï наприкiнцi 16 - початку 17 сторiч, коли фламандсью художники почали малювати не уявнi бiблiйнi пейзажi, як було до цього, а реальш - топо-графiчно та колористично точш. Цей перiод збiгся iз становленням рацiоналiзму, що змiнив романтизм з притаманним йому iдеалiзованим сприйняттям ландшафту. «Landschap» (флам.) став розумггися пейзаж, зображення мiсцевостi на картиш, причому переважно не мiського жанру, а «природного» чи сшьського. У цьому значены термiн був iмпортований до сусiднiх краïн - Англи, Францiï та Нiмеччини. В Англи, наприклад, вiн практично одразу набув значення не картини як витвору мис-тецтва, а як частини територи, що може бути охоплена поглядом з однiеï точки (украшське «краевид»), або ж як сукупност форм територiï взагалi [5, с. 13].
Близьких значень набув у Францп «le paysage». Так само, як i у випадку германського ландшафту, французьке слово «paysage» мае двi складовi «pays» - краша, мюцевють та суфшс «age» - поеднання, дiя, результат ди [6, с. 30]. Отже, «paysage» позначае певну мiсцевiсть, яка е результатом композицшного впорядкування. Дуже близьке за змiстом i германське «Die Landschaft».
Так якщо в перших двох крашах термш «ландшафт» вживаеться переважно у сферi живопису, то саме на шмецькш землi на початку 19 ст. вш прикував увагу природознавщв [7, с. 11].
Вважаеться, що сво1'м правовим оформленням термш «ландшафт» зобов'язаний Всеевропейсько1' стратеги збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття, схвалено1' конференцiею Мiнiстрiв охорони довкшля 55 кра1'н Свропи, що взяли участь у конференци (Софiя, 23-25 жовтня 1995 р.). Вщповщно до не1' кра1'ни Свро-пейського ствтовариства узяли на себе зобов'язання пiсля закiнчення 20 рокiв юто-тно зменшити загрозу бiологiчнiй i ландшафтнш рiзноманiтностi в Gвропi, части-ною яко1' е i Украша. Стратегiя була запропонована в Маастрихтськш декларацiï «Про збереження природно1' спадщини Свропи» (1993 р.), i в ïï основу були покла-деш Бернська конвенцiя, Свропейська стратегiя охорони природи (1990 р.), пiдсум-ки Добржисько!' i Люцернсько!' конференцiй Мшс^в охорони довкiлля (1991 та
1993 рр.) та Конференци ООН з питань довкшля та розвитку (ЦКСЕБ) (1992р.), а також iншi iснуючi шщативи та програми.
Серед основних напрямкiв стратеriчноI дiяльностi загальноевропейського зу-силля в процес здiйснення дано! Стратеги вiдокремлюють: формування Загально-европейсько! еколоriчноI мереж1, збереження ландшафтiв.
Системний пiдхiд до збереження бюлопчного й ландшафтного рiзноманiття м> стить принципово нову мету управлшня природними ресурсами - створення еколо-пчно! мережi. Мотивацiею створення екомережi е перехiд вiд окремих природоохо-ронних територiй до системи - мереж1. 1дея формування екологiчноl мережi е штег-ральною у справi збереження та оптишзацп ландшафтiв.
Ряд положень ще1 стратеги лягли в основу Концепци збереження бiологiчного рiзноманiття Укра1ни [8], яка розроблена на виконання Конвенци ООН про бюлоп-чне рiзноманiття [9]. Зокрема, в частиш збереження, покращання стану та вщнов-лення природних i порушених екосистем, середовищ iснування окремих видiв та компонентiв ландшафтiв, сприяння переходу до збалансованого використання природних ресуршв; щодо збереження прибережно-морських та морських, рiчкових i заплавних, озерних та болотних, лучних i степових, лiсових та гiрських екосистем; оздоровлення агроландшафтiв та iнших територiй штенсивного ведення господар-сько! дiяльностi; створення нащонально1 екологiчноl мереж1; об'еднання ще1 формування нацiональноl екологiчноl мережi Укра1ни та бiологiчного рiзноманiття [10].
Проте, проведене дослщження вказуе на те, що регулювання вiдносин щодо збереження бiорiзноманiття на нацiональному рiвнi значною мiрою здiйснюеться опосередковано [11].
На основi ща концепци вщповщно до рекомендаци Всеевропейсько1 стратеги збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття [12] щодо питання формування Всеевропейсько1 мереж як едино1 просторово1 системи територш кра1н Свро-пи з природним або частково змiненим станом ландшафту Верховною Радою Укра1-ни Законом вщ 21 вересня 2000 року затверджена «Загальнодержавна програма формування нащонально1 екологiчноl мереж Украши на 2000-2015 роки» [13], вщпо-вiдно до яко! 24 червня 2004 року Верховна Рада Украши прийняла Закон «Про екологiчну мережу Украши» [14].
Тенденщя збереження ландшафпв на рiвнi мiжнародного законодавства знай-шла подальше вiдображення в Свропейськш ландшафтнiй конвенци, яка була при-йнята 20 жовтня 2000 року у Флоренци в рамках кампанп Ради Свропи «Свропа -загальна спадщина» [15]. II мета - захист, регулювання та планування европейсько-го ландшафту (природних, сшьських, мюьких i периферiйних територiй, звичайних, зруйнованих ландшафтiв i тих, що знаходяться у хорошому станi), органiзацiя ств-працi мiж европейськими крашами з питання ландшафту.
Станом на 22 липня 2010 року, 32 держави-члени Ради Свропи ратифшували Конвенци: Вiрменiя, Бельпя, Болгарiя, Хорватiя, Кiпр, Чеська Республша, Данiя, Фiнляндiя, Францiя, Грещя, Грузiя, Угорщина, Iрландiя, Iталiя, Латая, Литва, Люксембург, Молдова, Чорногорiя, Нiдерланди, Норвегiя, Польща, Португалiя, Румушя, Сан-Марино, Словацька Республiка, Словенiя, 1спашя, «Колишня Югославська Рес-публiка Македошя», Туреччина, Украша та Сполучене Королiвство. Ще шiсть дер-
жав тдписали його: Азербайджан, Босшя i Герцеговина, Мальта, Серб1я, Швещя i Швейцар1я [16].
У 8 державах таких як Бельпя, ^атя, Мальта, Португатя, Словацька Республ> ка, Швейцар1я, Македошя ландшафт як об'ект статей закршлений Конститущею; у 10 - Францн, Угорщиш, Iталi!, Лига, Мальп, Сан-Марино, Словаччина, Швейцарп, Македонн, Туреччинi ландшафт е об'ектом спещального закону. У рядi держав ландшафт е об'ектом статей шших, бiльш загальних законiв (Андорра, Вiрменiя, Кiпр, Данiя, Фiнляндiя, Франщя, Грецiя, Угорщина, Iтадiя, Латвiя, Литва, Мальта, Нщерланди, Норвегiя, Польща, Португалiя, Сан-Марино, Швецiя, Швейцарiя, Македошя, Туреччина)
Необхiдно окремо вiдзначити Ггалда, Швейцарiю, Мальту, Словаччину, Маке-дошю, де ландшафт закрiплений i в Конституцн, i в спецiадьному закош, i як об'ект статей ряду шших, бшьш загальних законiв [17].
17 червня 2004 року в Страсбурзi Укра!на приедналася до Свропейсько! ланд-шафтно! конвенцi!. 7 вересня 2005 року Верховна Рада Укра!ни прийняла Закон «Про ратифiкацiю Свропейсько! ландшафтно! конвенцн» [18], вiдповiдно до якого для Укра!ни з 01.07.2006 року набрала чинносп дiя ще! конвенцi!.
Вiдповiдно ст. 5 згаданого документа Укра!на зобов'язана:
а) визнавати ландшафти у закош як суттевий компонент оточення людей, як вираження рiзноманiтностi !хньо! спiльно! культурно! та природно! спадщини, та як основу !х iдентичностi; Ь) встановлювати та впроваджувати ландшафтну полiтику, спрямовану на охорону, регулювання i планування ландшафту шляхом прийняття конкретних заходiв, викладених у статтi; с) встановлювати порядок учасп широкого загалу, мiсцевих i регiональних органiв влади та шших сторш, заiнтересованих у визначеннi та впровадженш ландшафтно! полiтики, згадано! у пункп Ь вище; d) включати ландшафт до власно! регiонально! i мiсько! планово! полiтики та до !! культурно!, екологiчно!, сшьськогосподарсько!, соцiадьно! та економiчно! полiтики, а також до будь-яко! iншо! пол^ики, що може безпосередньо або опосередковано впливати на ландшафт.
Пщ «ландшафтом» згiдно з даною Конвенщею слiд розумiти територiю, як !! сприймають люди, характер яко!, е результатом дi! та взаемоди природних та/або людських факторiв, а шд «охороною ландшафту» - дiяльнiсть щодо збереження та пiдтримання важливих або характерних рис ландшафту, яка виправдовуеться його спадковою цiннiстю, зумовленою його природною конфiгурацiею та/або дiяльнiстю людей. Слiд наголосити, що ця Конвенцiя застосовуеться щодо всiе! територи Сто-рiн i охоплюе природш, сiльськi, мiськi та примiськi територи, разом iз землями, внутрiшнiми водами та морськими акваторiями. Це стосуеться ландшафив, якi мо-жна вважати винятковими, а також звичайних або занедбаних ландшафтiв.
Реадiзацiя положень Свропейсько! ландшафтно! конвенцн потребуе врегулю-вання правових та оргашзацшних засад охорони ландшафив, визначення iнструме-нтiв узгоджених дш у сферi ландшафтного планування, оргашзацн, регулювання, монiторингу, контролю та облшу стану ландшафтiв на державному, регюнальному, мiсцевому рiвнях. При цьому мають бути враховаш iнтереси сощально-економiчного розвитку з одночасною мiнiмiзацiею антропогенного навантаження на
ландшафти. Але на сьогодш данш положення в ддачому земельному та еколопчно-му законодавствi не враховано.
Чинне нацюнальне законодавство видшяе природний ландшафт як невiд'емну частину екологiчно! мережi Укра!ни. В свою чергу в Закош Укра!ни «Про Загально-державну програму формування нацюнально! екологiчно! мереж Укра!ни на 20002015 роки» природний ландшафт визначено, як цшсний природно-територiальний комплекс з генетично однорiдними, однотиповими природними умовами мюцевос-тей, якi сформувалися в результат взаемодi! компонентiв геологiчного середовища, рельефу, пдролопчного режиму, rрунтiв i бiоценозiв.
В законодавствi Укра!ни природним ландшафтам выводиться окреме мiсто в формуванш нацiонадьно! екологiчно! мереж!, шд час визначення природних регю-шв, природних коридорiв та буферних зон, яю у сво!й безперервнiй едносп утво-рюють екологiчну мережу, яка об'еднуе дiлянки природних ландшафтiв у територiа-льно цiлiсну систему. У свою чергу природш регiони формуються на територiях, що мають у своему склад об'екти природно-заповiдного фонду, природш коридори формуються дшянками природних ландшафтiв витягнуто! конфiгурацi!, рiзно! шири-ни, протяжностi, форми i з'еднують мiж собою природнi регюни,яю мають забезпе-чувати вiдповiднi умови збереження видiв дико! фауни та флори.
Аналiз динамiки термiнологi!, з'ясування загальних рис i вiдмiнностей смисло-вих функцiй термiну «ландшафт», що використовуеться в законодавствi СС i терм> ну «природний ландшафт», який застосовуеться на законодавчому рiвнi Укра!ни, дозволяе розрiзняти природнi i антропогенш ландшафти, якi виступають об'ектами заходiв щодо охорони навколишнього природного середовища.
Разом з тим труднощ^ пов'язаш з використанням чинного законодавства Укра-!ни до застосування ландшафтного тдходу до регулювання земельних вiдносин, виникають з того часу, коли ми звертаемося до вибору його правово! форми. Вказа-ш законодавчi акти визначають правовi форми застосування ландшафтного тдходу до регулювання земельних вщносин, вдаючись до формування еколопчно! мережа Проте, враховуючи характер i мету формування екомережi, тд охорону дано! пра-вово! форми тдпадае тiльки природний ландшафт.
Аналiз нормативно-правових приписiв Закону «Про еколопчну мережу Укра!-ни» дае шдстави для деяких узагальнень:
1) визначивши принципи, об'екти, складовi екомережi, особливосп управлiння та регулювання у сферi формування, збереження та використання екомереж^ деякi механiзми забезпечення дотримання !! правового режиму (права власностi, користу-вання, наукового та фiнансового забезпечення, проектування, прогнозування, пiдго-товки перелшв територiй та об'ектiв екомережi, здшснення державного монiто-рингу, облiку, контролю тощо), зазначений Закон не деталiзуе власне особливостей конкретизаци правового режиму територш та об'ектiв, включених до екомереж^ зберiгаючи ранiше визначений режим, а створюе можливосп його змши вiдповiдно до порядку !! проектування;
2) нормативнi приписи Закону очевидно спрямоваш на регламентацiю формування екомережi як системи ландшафив — природно-заповiдних, рекреацiйних, оздоровчо-лiкувадьних, водоохоронних, лiсоохоронних, землеохоронних, природно-
рослинних, занесених до Зеленое' книги, природно-територiальних, поширення вцщв рослин i тварин, занесених до ЧервоноI книги, землеохоронних агроландшафтiв екстенсивного використання, природних ландшафтiв з об'ектами осо6ливо! природ-но! цiнностi, правовий режим яких найбiльш регламентований щодо об'ектiв приро-дно-заповiдного фонду, меншою мiрою стосовно iнших рiзновидiв природних та, особливо, антропогенних ландшафнв, природоохоронний режим яких мае прiорите-тне спрямування.
На нашу думку, значною мiрою вщображаючи бажання вийти за вузькi рамки iдеI формування екомережi та забезпечити застосування ландшафтного тдходу до регулювання земельних вiдносин у бiльш широкому значент ландшафту як елемен-ту навколишнього середовища, що знаходиться в межах досяжноси 6удь-яко! лю-дини, тобто, ландшафту, перетвореного i посийно перетворюваного господарською дiяльнiстю людини, на ушх територiях та за умов 6удь-яко! дiяльностi людини, треба вести мову про охорону будь-яких ландшафтiв з метою збереження !х ресурсiв i середовiдтворюючих властивостей.
Звертае на себе увагу ще одна важлива обставина щодо оргашзацшно-правового забезпечення ландшафтного пiдходу до регулювання земельних вщно-син. Так, вперше в Земельному кодекс Украши вщ 18 грудня 1990 року також i вщ-повiдно до редакцп 1992 року - «сприяння полшшенню природних ландшафтiв» декларативно вiднесено до вщання сiльських, селищних i мюьких районного тдпо-рядкування Рад народних депутата у галузi регулювання земельних вщносин на !х територи (п.8 ст.9), мiських Рад народних депутапв у галузi регулювання земельних вщносин на !х територи (п. 7. ст 10), районних Рад народних депутапв у галузi регулювання земельних вщносин на !х територи (п. 6 ст. 11), обласних Рад народних депутатiв у галузi регулювання земельних вiдносин на !х територи (п. 5 ст. 12) [19]. Чинний Земельний Кодекс Украши вже не мiстить вказаних положень.
Пщсумовуючи викладене, можна стверджувати наступне.
Експаншя «ландшафту» вiд фламандських художниюв (16 - початку 17 сторiч-чя) до об'екту правового регулювання за еколопчним i земельним законодавством Украши (початок 21 ст.) дозволила нормативно закршити ландшафти лише як само-стшш об'екти правового регулювання.
Свропейське ландшафтне законодавство лише частково мютить правовий ме-ханiзм застосування ландшафтного тдходу до регулювання земельних вщносин, оскшьки передбачае збереження ландшафнв в рамках формування екологiчноI ме-реж1. Оскiльки всi основнi акти екологiчного та земельного законодавства Украши було прийнято ранiше, нiж краша ратифiкувала Свропейську ландшафтну конвен-щю (01.07.2006 р.), вони не могли враховувати вимоги щех конвенц^, що у даний час потребуе виправлення.
Саме цьому мае послуговувати розробка Закону «Про ландшафти» [20], в якому були б вщображеш правовi вимоги до сiльскогосподарськоI, мiстобудiвноI, госпо-дарськоI i iншоI дiяльностi на них з урахуванням стану ландшафнв. Норми якого повинш включати: 1) законодавче визначення i класифшащю ландшафтiв, що охо-роняються; 2) права i обов'язки суб'ектiв права по збереженню, вщновленню i полшшенню ландшафнв i дотриманням вимог охорони; 3) правовi форми використан-
ня та охорони ландшафта; 4) юридичну вщповщальшсть за порушення режиму ландшафта. Правовим шдгрунтям для розроблення законопроекту мають виступити закони «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповiдний фонд Укра!ни», «Про екологiчну мережу Укра!ни», «Про охорону культурно! спадщини», «Про ратифшащю Свропейсько! ландшафтно! конвенцi!», нова концепщя Земельного кодексу, Водний, Люовий кодекси Укра!ни, iншi акти зако-нодавства Укра!ни, а також вщповщш мiжнароднi договори, стороною яких е Укра-!на.
Список лiтератури
1. Гродзинський М. Д. Наукометр1я буття ландшафту / М. Д. Гродзинський // Ф1зична географ1я та геоморфолопя. - 2001. - № 40. - С. 11-19.
2. Schreiber K.-F. The history of Landscape Ecology in Europe / K.-F. Schreiber // Changing Landscapes: An Ecological Perspective / I. S. Zonneveld, R. T. T. Forman (eds.). - New York, Berlin, Heidelberg, e.a. : Springer-Verlag, 1990. - P. 21-33.
3. Jackson J. B. The vernacular landscape // Landscape Meanings and Values / J. B. Jackson / E. C. Penning-Rowsell, D. Lowental (eds.). - London, Boston, Sydney: Allen and Unwin, 1986. - P. 65-81.
4. Olwig K. R. Sexual Cosmology: Nation and Landscape at the Conceptual Interstices of Nature and Culture; or, What does Landscape Really Mean? / K. R. Olwig // Landscape: Politics and Perspectives / B.Dender (ed.). - Providence/Oxford: Berg, 1993. - P. 307-343.
5. Appleton J. The Experience of Landscape / J. Appleton. - London: John Wiley & Sons, 1975. - 293
p.
6. Фролова М. Ю. Восприятие ландшафтов и пейзажная политика во Франции / М. Ю. Фролова // Вестн. Моск. ун-та. Сер. геогр. - 1997. - № 2. - С. 30-33.
7. Norton W. Exploration in the Understanding of Landscape: A Cultural Geography / W. Norton. -New York: Greenwood Press, 1989. - 201 p.
8. Про Концепщю збереження бюлопчного рiзноманiття Укра!ни: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни № 439 вщ 12 травня 1997 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=439-97-%EF.
9. Конвенщя ООН про охорону бюлопчного рiзноманiття вщ 1992 року // Офщшний вюник Укра!ни. - 2007. - № 22. - Ст. 932.
10. Про об'еднання проекив Закону Укра!ни про Програму формування нацюнально! еколопчно! мережi Укра!ни на 2000-2015 роки i про Нацюнальну програму збереження бюлопчного рiзноманiття на 2000-2015 роки : Постанова Верхоно! Ради Укра!ни вщ 14.12.1999 № 1289-XIV [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1289-14.
11. 1нформащя про виконання завдання «Впровадження загальних заходiв з метою збереження та сталого використання бiорiзноманiття в природних умовах (in-situ) та поза ними (ex-situ) (Законодавча i нормативна база)» Проект здшснювався на замовлення Мшютерства екологп та природних ресурЫв Укра!ни зпдно договору (угоди) з Благодшною оргашзащею 1нтерекоцентр в рамках гранту Глобально! Еколопчно! Фундацп, наданого через Мiжнародний Банк Реконструкцп та Розвитку для проекту «Другий етап шдтримки спроможноси щодо бюрозма!ття» № GEF-PPG TF 028968.
12. Всеевропейська стратепя збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття. Стратепя Ради Свропи (Софiя, 23-25 жовтня 1995 р.) // Текст розмщено на офщшному сайи Верховно! Ради Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_711.
13. Офщшний вюник Укра!ни. - 2000. - № 43. - Ст.1817.
14. Вщомоси Верховно! Ради Укра!ни. - 2004. - № 45. - Ст. 502.
15. Офщшний вюник Укра!ни. - 2006. - № 37. - Ст. 2566.
16. За даними офщшного веб-сайту Ради Свропи [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.coe.int/t/dg4/cultureheritage/heritage/Landscape/default_en.asp.
17. Положення за станом на: 12.10.2010 р. за даними офщшного веб-сайту Ради Свропи [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу:
http://conventions.coe.int/Treaty/Commun/ChercheSig.asp?NT=176&CM=8&DF=&CL=ENG.
18. Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2005. - № 51. - C^ 547.
19. Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 1992. - № 25. - Ст. 354.
20. Проект Закону Укра!ни «Про ландшафти» [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://gska2.rada.gov.ua:7777/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=36258.
21. Проект розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни «Про схвалення Концепцi! проекту Земельного кодексу Укра!ни у новш редакцi!» пiдготовлений на виконання розпорядження Кабшету Мшю-трiв Укра!ни вiд 16 вересня 2009 р. № 1230-р «Деяю питання удосконалення та забезпечення виконання законодавства у сферi земельних вщносин» // Офщшний сайт Державного комiтету Укра!ни i3 земе-льним ресурсiв (заявлена дата 3.11.2010 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://dkzr.gov.ua/terra/control/uk/publish/article?art_id=114973&cat_id=38306.
Елькин С. В. Категория «ландшафт» в земельном и экологическом законодательстве Украины и других государств / С. В. Елькин // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 23 (62). № 2. 2010. - С. 161-168.
В статье рассмотрены вопросы становления и определения категории «ландшафт» в земельном и экологическом законодательстве Украины и других государств в контексте сравнительно-правового анализа.
Ключевые слова: земля, земельный участок, ландшафт.
Elkin S. The Landscape category is in the land and ecological law of Ukraine and other countries /
S. ЕIkin // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series : Juridical sciences. -2010. - Vol. 23 (62). № 2. 2010. - Р. 161-168.
In the article, the questions of definition and development of the «Landscape category» of Land and Ecological Law of Ukraine and other countries in the context of comparative legal analysis are considered.
Keywords: land, lot land, landscape.
Поступила в редакцию 15.12.2010 г.
