CC BY
9ну. Це пов'язано i3 ввдсуттстю належного л^вання Kapiecy, швидким ускладненням патологiчного проце-су в перюд змiни 3y6iB та переважанням марпнально-го шляху поширення шфекцп в етюлогп пеpiодонтитy молочних зyбiв у цей вiковий пеpiод.
4. Richard K. Yoon, Smaldone A.M., Edelstein B.L. Early childhood caries screening tools. A comparision of four approaches. JADA. - 2012;143(7):756-763.
Hagifim^a 27.02.13
Рис. 1. Питома вага молочних зyбiв з ускладненим кapiecом в cтpyктypi тенсивносп кapiecy: * р <0,001- стутнь до-cтовipноcтi piзницi мiж кльюстю зyбiв з пyльпiтом та перь одонтитом в I та III вжовш гpyпi.
** p > 0.05 - стутнь доcтовipноcтi piзницi мiж кiлькicтю зу-бiв з пульттом та пеpiодонтитом у II вжовш гpyпi.
Отже, при вивченш частоти ускладненого кapiecy молочних зyбiв у дiтей, яким проводилось л^вання пiд загальним знеболюванням, виявлено високу його пошиpенicть ( 72,14 % серед дней 1-3 рок1в, 87,97 % серед дггей 4-6 роив та 78,13% у дтей 7-9 роив) при штенсивносп ураження ввд 1,59+/-0,13 зуба iз пульш-том у дтай 1-1 групи до 3,34 +/-0,38 зуба iз перюдон-титом у дiтей 3-1 групи. Це сввдчить про низький рь вень санацй' ротово! порожнини у всх вiкових групах, пiзнe звертання батьк1в за cтомaтологiчною допомо-гою та необхiднicть виконання великого об'ему лшу-вальних зaходiв пiд час санацп ротово! порожнини.
Список лтератури
1. Смоляр Н. I. Пор1вняльна оцшка захворюваност кар1есом зуб1в у д1тей м. Львова / Н. I. Смоляр, Е. В. Безвушко, Н. Л.Чухрай // Вюник стоматологи. - 2006. - №3.- С.77- 81.
2. Чухрай Н.Л. Кар1ес молочних зуб1в у д1тей дошкшьного та молодшого шкшьного вжу / Н.Л.Чухрай // Укра1нський стоматоло-пчний альманах. - 2010. - N»2. - С.57-60.
3. Бвденко Н.В. Структура ураженосп тимчасових зуб1в ран-шм кар1есом/ Бщенко Н.В. // Укра!нський стоматолопчний альманах. - 2011. - №2. - С.6-8.
4. Richard K. Yoon. Early childhood caries screening tools. A comparision of four approaches // Richard K. Yoon, A.M. Smaldone, B.L. Edelstein // JADA. - 2012.-143(7). - vol.756-763 .
REFERENCES
1. Smoljar N.I., Bezvushko E.V., Chuxraj N.L. Porivnjalna ocinka zaxvorjuvanosti karijesom zubiv u ditej m. Lvova. Visnyk stoma-tolohiji, 2006; 3: 77-81.
2. Chuxraj N.L. Karijes molochnyx zubiv u ditej doshkilnoho ta molodshoho shkilnoho viku. Ukrajinskiy stomatolohichniy almanax, 2010;2: 57-60.
3. Bidenko N.V. Struktura urazhenosti tymchasovych zubiv ran-nim karijesom.Ukrainskiy stomatolohichniy aimanax, 2011;2: 6-8.
УДК:616.314-002+616.31-083]-053.4(202)
Х. Г. Мусш-Семенщв
Львiвський нацiональний медичний ушверситет iM. Данила Галицького
КАР16С ЗУБ1В ТА Р1ВЕНЬ Г1Г1€НИ РОТОВОГ ПОРОЖНИНИ У ДГГЕЙ РАННЬОГО В1КУ, ЯК1 ПРОЖИВАЮТЬ У С1ЛЬСЬК1Й М1СЦЕВОСГ1
В cmammi подано дат до^дження стану гiгieни ротово! порожнини у дтей раннього eiKy, як проживають у Ыльсь-тй мiсцевостi. Виявлено, що у дтей з карieсом 3y6ie pieern гiгieни порожнини рота становить 2,42±0,03 бала, а у дi-тей з ттактними зубами доpiвнюe 1,95±0,05 бала. Встано-влено особливостi гiгieни ротовог порожнини у дтей з piз-ними ступенями активностi каpieсу у вковому аспeктi. Ключов1 слова: дти, каpieс, гiгieна ротовог порожнини, стьська мiсцeвiсть.
Х. Г. Мусий-Семенцив
Львовский национальный медицинский университет им. Данила Галицкого
КАРИЕС ЗУБОВ И УРОВЕНЬ ГИГИЕНЫ ПОЛОСТИ РТА У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА, ПРОЖИВАЮЩИХ В СЕЛЬСКОЙ МЕСТНОСТИ
В статье представлены данные исследования состояния гигиены полости рта у детей раннего возраста, проживающих в сельской местности. Выявлено, что у детей с кариесом зубов уровень гигиены полости рта составляет 2,42 ± 0,03 балла, а у детей с интактными зубами равняется 1,95 ± 0,05 балла. Установлены особенности гигиены полости рта у детей с различными степенями активности кариеса в возрастном аспекте.
Ключевые слова: дети, кариес, гигиена полости рта, сельская местность.
K. G. Musji-Sementsiv
Lviv National Medical University named by Danylo Halytskyi
DENTAL CARIES AND LEVEL OF ORAL HYGIENE IN PRESCHOOL CHILDREN, WHO LIVE IN COUNTRYSIDE
The aim of the study was to examine the hygienic condition of the oral cavity including dental caries in preschool children living in countryside. To achieve this goal we examined 522 children at age of 2-6 years. Intensity of tooth decay was determined by index "df". The degree of caries activity was determined according to the recommendations N. V. Bidenko (2005). To assess the hygienic condition of the oral cavity we deter mined index by Y.A. Fedorova — V.V. Volodkinoy. Results was
processed statistically using Student's criterion. After evaluation of state of oral hygiene in examined children we have revealed that the average health index in preschool children living in countryside is 2,31±0,03 points. It has revealed that children with intact teeth better clean teeth and mainten the hygienic condition (GI=1,95±0,05 points) in relation to children with caries, where hygienic index on average equals 2,42±0,03 points (p<0.001). It has established that oral hygiene is unsatisfactory (2,27±0,07 and 2,40±0,05) in children with first and second degree of caries activity and poor hygienic condition in children with the third degree of caries activity (2,60±0,04 points). In addition, we have found a slight increase with age, the percentage of good hygienic condition of the oral cavity in children with intact teeth and children with caries. This confirms that with age children begin to pay more attention to oral health care. Despite this a great need remains for the active sanitary educational work among countryside citizens including parents, caregivers, teachers and education of proper oral care in preschool children, which would prompted maintaing a healthy lifestyle and reduction the dental diseases in children Keywords: children, caries, oral hygiene, countryside.
Недостатнш piBeHb ппешчного догляду за зубами е вагомим чинником ризику розвитку Kapiecy [1, 2, 8]. Однак, переважна бшьшють населення не дотри-муеться рекомендацш лшаря-стоматолога стосовно догляду за ротовою порожниною, чистить зуби неправильно, нерегулярно або i зовам 1х не чистить. Зпдно даних [3] тшьки 11% дней чистять зуби з 3-piчного вку, 41 % - з 5-6 роив i 10% - з 9-10 роив. За даними [4] у 73,5 % дней раннього вшу з множинним кapiecом вщсутнш або нерегулярний догляд за порожниною рота. Низький piвень ппешчного стану рото-во1 порожнини також встановлений у дней вшом 4-5 роюв [5]. Зпдно даних [6] дни дошкшьного вшу м. Львова з штактними зубами краще доглядають за порожниною рота шж дни, у яких виявлено карюзш ураження. Проте даш дослщження, як правило, про-водяться у мютах, а стоматолопчний статус дней, що проживають у сшьськш мюцевосп й нaдaлi залиша-еться недостатньо вивченим.
Мета до^дження. вивчити ппешчний стан рото-во1 порожнини з урахуванням кapiecy зyбiв у дiтей дошкшьного вшу, що проживають у сшьськш мюцевосп.
Mamepim i методи до^дження. Проведено обстеження 522 дней вшом вiд 2 до 6 роюв, що проживають у сшьськш мюцевосп. Iнтенcивнicть кapiecy визначали за шдексом кп. Стyпiнь активносп кapiecy визначали згiдно pекомендaцiй Н.В. Бщенко (2005) [7]. Для оцшки гiгieнiчного стану ротово1 порожнини використовували iндекc Ю.А. Федорова - В.В. Волод-кшо1. Результати опpaцьовaнi статистично з викорис-танням кpитеpiю Стьюдента.
Результати до^дження. Оцшюючи стан ririe-ни ротово1 порожнини у обстежених диет, нами вста-новлено, що середне значення шдексу гiгieни у дней раннього вiкy, що проживають у сшьськш мюцевосп становить 2,31±0,03 бала, що cвiдчить про незадовь льний ii piвень. Анaлiз ппешчного шдексу проведений окремо у дней з штактними зубами та з кapiecом зyбiв (рис. 1). Встановлено, що дни з штактними зубами краще чистять зуби та шдтримують ппешчний стан (Г1=1,95±0,05 бала) по вщношенню до диет з ка-piecом зyбiв, в яких ппешчний шдекс в середньому
дорiвнюe 2,42±0,03 бала (р<0,001).
Найсуттевша рiзниця iндексу гiгieни ротово! порожнини виявлена у rpyni двохрiчних дней. Так, у дь тей з штактними зубами ппешчний шдекс становить 2,00±0,08 бала, а в груш дней з rapie^M зубiв -П=2,68±0,11 бала (р<0,001). Слщ зазначити, що з вь ком ппена ротово! порожнини у дней з штактними зубами покращуеться i Г1 з 2,00±0,08 бала у 2 роки знижуеться до 1,73±0,14 бала у 5 pокiв (p>0,05). На-томiсть у гpупi дней з каpieсом зубiв гiгieнiчний ш-декс значно вищий, 2,68±0,11 бала у два роки та 2,29±0,07 бала у шiсть pокiв (p<0,01).
Нами пpоаналiзовано iндекс гiгieни порожнини рота в залежносп вiд штенсивносп каpieсу зубiв (табл.). Встановлено, що в середньому при I та II ступеш активностi каpieсу гiгieнiчний iндекс доpiвнюe 2,27±0,07 i 2,40±0,05 бала (p>0,05). А при III ступеш активностi каpieсу П=2,60±0,04 бала (р<0,001). Згiдно отриманих даних, найбшьш суттева piзниця в шдека гiгieни порожнини рота спостеpiгаeться у дпет двох-piчного вiку. Так, при I ступеш активносп карюзного процесу П ротово! порожнини становить 2,33±0,10 бала, при II i III ступенi активностi каpieсу вщповщно 2,94±0,17 i 3,25±0,38 бала вщповщно (р<0,02).
Проте, з вiком вщ 2 до 6 pокiв, при I ступеш активносп каpieсу не спостершаеться суттевих змiн ш-дексу гiгieни ротово! порожнини. При II та III ступеш активносп карюзного процесу спостершаеться зни-ження ппешчного шдексу з вшом дпет.
Оцшка якостi чищення зубiв у обстежених дней показала, що бшьшють iз них мае задовшьний стан ri-гieни порожнини рота - 37,16±2,11%. Поганий та не-задовшьний гiгieнiчний стан ротово! порожнини ма-ють 24,37±1,88 % та 22,61±1,83% обстежених дiтей. Встановлено, що з вшом зменшуеться кiлькiсть дiтей з доброю (з 8,97±3,24 % у 2 роки до 5,35±1,97 % у 5 роюв)(р>0,05) та задовшьною (з 42,31±5,59 % у 2 роки до 32,33±4,06 % у 4 роюв)(р>0,05) гiгieною порожнини рота. Проте збшьшуеться незадовшьний та поганий стан ппени ротово! порожнини з 19,24±4,46 % у 2 роки до 27,48±3,90 % у 5 pокiв (р>0,05) та з 21,79±4,67 % у 2 роки до 28,57±4,74 % у 6 роюв вщ-повщно (р>0,05). Дуже поганий гiгieнiчний стан порожнини рота також незначно збшьшуеться з 7,69±3,02 % у 2 роки до 11,45±2,78 % у 5 роюв. В 6 роюв вiдсоток дiтей з дуже поганою ппеною зменшуеться i становить 5,49±2,39 %.
Нами встановлено певну вщмшнють у якостi догляду за ротовою порожниною в груш дней з штактними зубами та в диет з каpieсом зубiв (рис. 2).
Так, серед дней з штактними зубами виявлено доб-рий стан ппени порожнини рота у 18,75±3,45% дней проти 3,81±0,96 % дней з каpieсом зубiв (р<0,001). Задовшьний стан гiгieни спостеpiгаeться у 48,44±4,49 % дь тей з штактними зубами, а у дней з карюзними зубами -у 33,76±2,38 % (р<0,01). Водночас у дней з каpieсом зу-бiв значно часпше виявляеться незадовiльна (23,86±2,15 %), погана (28,17±2,27 %) та дуже погана гiгieна ротово! порожнини (10,41±1,57 %). Вiдповiдно серед дiтей з штактними зубами у 18,75±3,45 % виявлено незадовшьну гiгieну, у 11,72±2,84 % - погану i лише у 2,34±1,34 % обстежених дней спостершаеться дуже поганий стан ппени ротово! порожнини.
3 2,5
1,5 1
0,5
I I I
2 роки 3 роки 4 рокк 5 рот 6 рок! в ЬСэО[ о
■ цмл з ¡шакшиии зубами 2 2,01 1,9 1,73 1,8 1,95
■ цмл з кар^сом зу^¡в 2,68 2,49 2,38 2,29 2,42
Рис. 1. Карieс зубiв та стан ппени ротово! порожнини у дней дошюльного вку.
Таблиця 1
Показники шдексу Ю.А. Федорова - В. В. ВолодкшоТ при рпних ступенях активност карieсу
у дiтей вшом 2-6 рокiв
Вк Гiгiенiчний тдекс, бали Ступiнь достовiрностi мiж показниками
I стутнь активностi ка-рiесу II ступiнь активност ка-рiесу III стутнь актив-ностi карiесу Р 1-11 Р 11-Ш Р 1-Ш
2(1) 2,33±0,10 2,94±0,17 3,25±0,38 р<0,01 р>0,05 р<0,02
3 2,27±0,10 2,54±0,06 2,86±0,26 р<0,05 р>0,05 р<0,05
4(11) 2,31±0,18 2,38±0,12 2,81±0,12 р>0,05 р<0,02 р<0,02
5 2,14±0,16 2,34±0,08 2,50±0,11 р>0,05 р>0,05 р>0,05
6(111) 2,28±0,22 2,21±0,11 2,41±0,12 р>0,05 р>0,05 р>0,05
Всього 2,27±0,07 2,40±0,05 2,60±0,04 р>0,05 р<0,01 р<0,001
Р1 (1-11) р>0,05 р<0,01 р>0,05
Р2(11-111) р>0,05 р<0,001 р<0,05
Р3(1-111) р>0,05 р>0,05 р<0,02
Примiтка : Р1(1-П),Р2(П-Ш),Р3(1-Ш) -достовiрнiсть показникiв за вком.
60
50 А 48,44
40 / 33,X
30
т^Ш 28,17
20 Щ 18,75 \»«Ш5
10 10,41
0 3,31 2,34
добрий задов1лыий незадовЬпьний поганий дуже поганий
♦ д|ттнтактшши зубами Ш дмиз парусом зуб!в
Рис. 2. Стан ппени ротово! порожнини у обстежених дтей.
Аналiзуючи даш про яюсть догляду за порожни-ною рота серед дГтей з iнтактними зубами, у вшовому аспектi виявлено найвищий вiдсоток дiтей з добрим станом ппени ротово! порожнини в груш шестирГч-них дiтей - 33,33±27,22 %, найнижчий у двохрiчних датей - 15,91±5,51 % (р>0,05). Кшьшсть дiтей iз задо-вiльною ппеною ротово! порожнини незначно змен-шуеться з 54,55±7,51 % у два роки до 42,11±8,01 % у три роки. До шести роив !х ввдсоток зростае до 66,67±27,22 %. Незадовiльна гiгiена виявляеться у 15,91±5,51 % двохрiчних дiтей i зростае до 22,22±13,86 % у п'ятирiчних датей (р>0,05). У шють рок1в взагалi вiдсутнi дiти з незадовшьною гiгiеною.
Поганий стан ппени ротово! порожнини зростае з 11,36±4,78 % у длей двохрiчного вшу до 20,58±6,93 % у три роки (р>0,05). В п'яти - i шестирiчному вiцi не виявлено дггей з поганим ппешчним станом. Дуже поганий стан гшени порожнини рота спостериаеться у невелико! кшькосп дггей, що зростае з двох до чотирьох роив з 2,27±1,49% до 2,94±1,74%. Дггей 5-6-рГчного вшу ¡з дуже поганою ппеною рота не виявлено.
ПроаналГзувавши стан ппени ротово! порожнини у груш дней з карГесом зубГв у вшовому аспекп вста-новлено, що найбшьша кшьшсть дГтей мае добру пгь ену у вод 6 рокгв - 7,96±2,88 %, найменша у 4 роки -3,03±1,72 % (р>0,05). У двох - Г трьохрГчному вод вза-галГ ввдсутш дти з доброю ппеною порожнини рота. Кшьшсть дГтей ¡з задовшьною ппеною дещо зростае з 26,47±7,57 % у два роки до 43,18±5,28 % у шють рошв (р>0,05). Виявляеться незначне зменшення ввдсотку датей з незадовшьним станом ппени (з 23,53±7,27 % у два роки до 14,47±3,78 % у шють рошв) (р>0,05) та поганим станом ппени порожнини рота (з 35,29±8,19 % у два роки до 20,41±3,65 % у п'ять рокв) (р>0,05). До шести рошв частка дГтей з поганою ппеною порожнини рота незначно збшьшуеться Г ввдповвдно становить 28,41±4,81 %. Проте спостерГгаеться зменшення Г кшькосп датей з дуже поганим станом ппени ротово! порожнини з 14,71±6,07% у 2 роки до 5,68±2,47 % у 6 рошв (р>0,05).
Отже, згвдно отриманих результаттв дослГдження, нами встановлений незадовшьний ппешчний стан ротово! порожнини у дГтей раннього вГку, що прожи-вають у сшьсьшй мюцевостГ У дГтей з карГесом зубГв виявлено прший стан ппени у порГвнянш з датьми з штактними зубами. Встановлено, що у дГтей з I та II ступенем активносп карГесу незадовшьний стан ппе-ни ротово! порожнини та поганий гГгГенГчний стан у датей з III ступенем активност карГесу. ОкрГм цього, нами виявлено незначне збшьшення ввдсотку доброго гГгГенГчного стану ротово! порожнини у дГтей з Гнтак-тними зубами Г у дГтей з карГесом зубГв. Це тдтвер-джуе, що з вшом дГти бшьше починають придГляти уваги догляду за порожниною рота. Незважаючи на це, залишаеться велика необхвднють у проведенш активно! саштарно-просвиньо! роботи серед мешканщв сшьсько! мюцевосп, зокрема батьшв, вихователГв, вчителГв та навчання правильного догляду за ротовою порожниною у дней раннього вшу, що спонукало б до тдтримання здорового способу життя та зниження стоматологГчно! захворюваностГ у дГтей.
Список лтератури
1. Каськова Л.Ф. Вплив антенатальних та постнатальних фактор1в на показники кар1есу тимчасових зуб1в / Л.Ф. Каськова, А.В. Шепеля // Украшський стоматолопчний альманах. - 2009. -№5. - С.42-46.
2. Хамадеева А.М. Роль поведенческих факторов риска в возникновении кариеса временных зубов у детей раннего возраста / А.М. Хамадеева, Р.Р. Демина, О.А. Багдасарова, Н.В. Ногина // Стоматология. - 2008. - №5. - С.68-71.
3. Лучинський М.А. Особливост профшактики кар1есу зу-б1в у д1тей з врахуванням сучасних чиннигав: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.00.21. «стоматолопя» / М.А. Лучинський. - 1вано-Франювськ, 2001. - 26с.
4. Обоснование етиопатогенетических подходов к профилактическому лечению. Кариес временних зубов у детей раннего возраста / Л.П. Кисельникова, Т.Е. Зуева, О.А. Кружалова [и др.] // Стоматолог. - 2007. - №8. - С.15-18.
5. Ковач 1.В. Захворювання кар1есом зуб1в та р1вень гшеш-чного стану порожнини рота у д1тей дошкшьного вжу м. Дшпропе-тровська / 1.В. Ковач., Г.В. Штомпель // Вюник стоматологи. - 2010. - №3. - С.75-78.
6. Смоляр Н.1. Гшени ротово! порожнини у д1тей дошю-льного вжу м.Львова / Н.1. Смоляр, 1.С. Дубецька / Украшський стоматолопчний альманах. - 2006. - №5. - С.32-34.
7. Хоменко Л.А. Профилактика кариеса зубов у детей дошкольного возраста / Хоменко Л.А., Биденко Н.В., Остапко Е.И., Мурланова Т.П., Крижалко О.В. // Современная стоматология. -2005. - №4. - С.73-75.
8. Dally D. Risk factors and determinants of ECC in Catalonia, Spain // International Journal of Pediatric Dentistry. - 2011. - Vol.21 (Suppl.1). - P.196.
REFERENCES
1. Kaskova L.F., Shepelya A.V. Effect of prenatal and postnatal factors on rates of caries of deciduous teeth. Ukrainsky stoma-tologichny almanakh. 2009;5:42 - 46.
2. Khamadeyeva A.M., Demina R.R., Bagdasarova O.A., Nogina N.V. The role of behavioral risk factors in the occurrence of dental caries in primary teeth of young children. Stomatologiya. 2008;5:68 - 71.
3. Luchynsky M.A. Osoblyvosti profilaktyky karieysu zybiv u ditey z vrakhuvannyam suchasnukh chunnukiv [Features preventing dental caries in children with current factors]. Abstract of dissertation for candidate of medical sciences. Ivano-Frankivsk 2001:26.
4. Kiselnikova L.P., Zueva T.E., Kruzhalova O.A., Kirillova E.V., Ozhgihina N.V., Hoshevskaya L.A. Early childchood caries: clinical reasoning of the aetiopathogenetic approach to the preventive treatment. Stomatolog. 2007;8:15 - 18.
5. Kovach I. V., Shtompel A. V. Disease of caries of the teeth and the level of oral hygienic at children of preschool age in Dnipropet-rovsk. Visnuk stomatologii. 2010;3:75 - 78.
6. Smolyar N.I., Dubetska I.S. Oral hygiene in preschool children in Lviv. Ukrainsky stomatologichny almanakh. 2006;5:32 - 34.
7. Khomenko L.A., Bidenko N.V., Ostapko E.I., Murlanova T.P., Kryzhalko O.V. Prevention of dental caries in preschool children. Sovremennaya stomatologiya. 2005;4:73 - 75.
8. Dally D. Risk factors and determinants of ECC in Catalonia. International Journal of Pediatric Dentistry. 2011;Vol.21 (Suppl.1):196.
Надшшла 17.02.13
