Научная статья на тему 'Кафедрі підйомно-транспортних, будівельних, дорожніх машин і обладнання ім. А. М. Холодова 70 років (сторінки історії)'

Кафедрі підйомно-транспортних, будівельних, дорожніх машин і обладнання ім. А. М. Холодова 70 років (сторінки історії) Текст научной статьи по специальности «Агробиотехнологии»

CC BY
213
142
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Кафедрі підйомно-транспортних, будівельних, дорожніх машин і обладнання ім. А. М. Холодова 70 років (сторінки історії)»

Кафедрi пщйомно-транспортних, будiвельних, дорожнiх машин i обладнання iM. А.М. Холодова - 70 poKiB (сторiнки icTopi'i)

В. Ковальов, доцент, к. i. н., ХНАДУ

Щоб будувати яюсш, надшш дороги noTpi6Hi не лише !х проектувальники, дорожнi робiтники, а й дорожньо-бущвельна техшка, 11 творцi. Тут не обштися без мехашчного факультету ХНАДУ та без його провщно! кафедри - шдйомно-транспортних, будiвeльниx, дорожшх машин i обладнання iM. професора А.М. Холодова.

Вихованщ кафедри у довоенш роки стояли бiля витоюв формування (а в подальшому i розвитку) в СРСР галузей бущвельного i дорожнього машинобудування та транспортного бущвництва. Високий профeсiонaлiзм випускникiв-мexaнiкiв Харювського aвтомобiльно-шляxового iнституту обумовлюеться науковим потенщалом кафедри пiдйомно-трaнспортниx, будiвeльниx, дорожнix машин i обладнання. В 11 оргашзаци у довоеннi роки важлива роль належить видатним вченим i педагогам 1.П. Бородачову (пiзнiшe - директору ВНД1буддормашу), М.1. Наумцю, Я.М. Пшовському. За iнiцiaтивою 1.П. Бородачова в автомобшьно-шляховому iнститутi розпочалось будiвництво та облаштування полiгонa дорожнix машин, який став першим i тривалий час единим у вузах i НД1 колишнього СРСР.

Пiсля вiдбудови зруйнованого вiйною шституту, розумiючи нeобxiднiсть виховання висококвaлiфiковaниx виклaдaчiв власними силами, директор iнституту О.К. Бiруля поставив за мету готувати нaуковi кадри на мiсцi, в своему шституп. Була оргaнiзовaнa асшрантура, а тематика наукових дослiджeнь бущвельних i дорожнix машин склалась в гaлузi динaмiки i мiцностi моторних коткiв, бульдозeрiв, скрeпeрiв, aвтогрeйдeрiв, нaвaнтaжувaчiв. Очолив цей науковий напрямок А.М. Холодов, в подальшому - видатний вчений i педагог, заслужений дiяч науки УРСР, доктор тexнiчниx наук, професор. Андрш Михайлович понад 35 роюв керував кафедрою будiвeльниx i дорожнix машин, яка тепер носить його iм'я.

У цей же час А.М. Холодовим i його учнями були розроблеш основи динамши землерийно-транспортних машин, виявлeнi умови i фактори, якi впливають на навантаження, що виникають в робочих процесах. Це дозволило сформувати iншi нaуковi напрямки, зокрема створення зaсобiв захисту та автоматизаци упрaвлiння робочими процесами i прискорення дослiджeнь на довговiчнiсть конструктивних eлeмeнтiв машин для земляних робгт. Створeнi i випробувaнi пeршi у свiтовiй прaктицi системи автоматичного управлшня вiдвaлaми автогрейдера i бульдозера (В.С. Дегтярьов, С.М. Дерев'янко).

Наукова школа, створена А.М. Холодовим, свш подальший розвиток отримала шд кeрiвництвом докторiв тexнiчниx наук, профeсорiв Л.В. Назарова i В.В. Нiчкe, 1х розробки широко впровaджeнi на заводах Украши.

Потужний науковий потeнцiaл кафедри i сучасна лабораторна база дозволили оргашзувати роботу за новими науковими напрямками - «Активiзaцiя робочих процешв землерийно-транспортних машин» (кeрiвник - професор В.К. Руднев), «Щцвищення нaдiйностi агрегапв гiдроприводiв» (М.П. Ремарчук, М.Д. Каслш). Остaннiми роками пiд кeрiвництвом професора 1.Г. Кириченка розпочaтi широкi дослщження зi створення будiвeльниx i дорожшх машин з модульних конструкцш.

Вперше в СРСР А.М. Холодов написав i видав тдручник «Iсторiя науки i тexнiки автодорожнього транспорту», у сшвавторсти видав книгу «Тexнiчнi основи створення машин». В цей же час у сшвдружносп з ВНД1буддормашем, ВНД1земмашем, Балаковським, Бердянським, Брянським, Кременчуцьким, Харювським, Чeлябiнським та iншими заводами дорожшх машин були розроблеш досить досконaлi й надшш землерийш i дорожньо-будiвeльнi машини, стенди для 1х прискореного випробування. Обсяг госпдоговiрниx робгт перевищив 600 тис. крб.

За останш 55 рокiв кафедрою шдготовлено 7 докторiв i понад 70 кандидапв наук. З вихованих кафедрою науково-педагопчних кaдрiв укомплектовувалися не лише провщна кафедра мexaнiчного факультету, a i ряд вузiв та НД1 мiст Укра1ни i Росil, зокрема Киева, Юровограда, Кременчука, Полтави, Леншграда, Москви, Орла, а також в крашах дальнього зaрубiжжя - Болгари, Йордaнil, Монголil, Нiмeччинi, Пaлeстинськiй Автономи. Iнжeнeрно-тexнiчний персонал ряду зaводiв бшьше нiж на 70% укомплектований шженерами-мехашками - випускниками ХАД1-ХНАДУ.

У 1980 - 1990-х роках вперше в СРСР (як експеримент) Харювському автодорожньому шституту була доручена оргашзащя двоступенево! шдготовки спeцiaлiстiв. Розробка нових навчальних плaнiв i програм у зв'язку з цим виконана учнями А.М. Холодова - професорами С.М. Дерев'янком, В.П. Смельяновим, 1.Г. Кириченком, Л.В. Назаровим, В.В. №чке, ст. викладачем Ю.В.

Рукавшшковим.

Кафедра ПТБДМО ХНАДУ i сьогоднi залишаеться досить потужним науковим i навчальним центром. Нинi у И склащ - 8 докторiв наук, 9 професорiв. Активно ведуться науковi дослiдження в галузi динамши i удосконалення ЗТМ i !х гiдроприводiв, розроблення комп'ютерних технологiй у проектуванш машин, оргашзаци !х застосування в транспортному будiвництвi. Результати дослщжень динамiки i мiцностi колiсних машин (керiвник професор Л.В. Назаров) знайшли вiдображення у спiльнiй роботi кафедри ПТБДМО i Крюкiвського вагонобудiвного заводу (м. Кременчук) зi створення першого в Украш автогрейдера ДЗК-250 масою 15 т з двигуном потужнютю 121 кВт, а також його модифшащй та фронтального ковшового колюного навантажувача ПФ-04 вантажопiдйомнiстю 4,5 т з пею ж енергосиловою установкою. За своши параметрами створенi машини не поступаються кращим аналогам провщних зарубiжних фiрм. Нинi ведеться активна робота щодо створення сiмейства автогрейдерiв модульно! конструкци, якi будуть випускатися на харювських заводах машинобудiвного комплексу.

1де! Л.В. Назарова, що стосуються динамiки i мiцностi ЗТМ, продовжуе його учень - завiдувач кафедри ПТБДМО, доцент В.О.Шевченко, науковi штереси якого стосуються розробки i дослщження застосування бортових комп'ютерних систем для ошташзаци поведiнки машини в складних умовах експлуатаци.

Однiею з центральних проблем, що ними займаеться кафедра ПТБДМО, залишаеться проблема тдвищення надшносп i продуктивностi ЗТМ (керiвник професор В.В. №чке). Запропонованi i випробуваш досить ефективнi пристро!, що сприяють заповненню ковша скрепера грунтом i забезпечують не лише пiдвищення продуктивносп, але i зниження навантаженостi скрепера i його тягача. Перспективним е напрямок, пов'язаний зi створенням машин багатощльового призначення, що складаються з системи модулiв (керiвник професор 1.Г. Кириченко). Саме на цiй системi спiльно з Харкiвським заводом тракторних самохщних шасi створений ряд малогабаритних машин (ковшовий навантажувач, розподiлювач асфальтобетонно! сумiшi, коток та iнше), в основу яких закладенi енергосиловi модулi самохiдних шасi Т-16 i Т-25.

Дiяльнiсть кафедри ПТБДМО неможлива без навчального пол^она, створеного ще у 1935 рощ. Керiвництво Харкiвського автомобшьно-шляхового iнституту, приймаючи в той час ршення про створення навчально-наукового пол^она, бачило в ньому базу для навчального процесу спецiальних кафедр i експериментальну базу для наукових дослщжень, де вивчення дорожньо-будiвельних робiт, машин i обладнання, що беруть участь в !х виконаннi, а також випробування нових конструкцш i технологш будiвництва дорожнiх покриттiв можна було б здшснювати в достатнiх масштабах i в умовах, близьких до виробничих.

Рiшенням Харкiвського облвиконкому iнститутовi видiлялася земельна дiлянка площею 80 га тодi ще за межами м. Харкова, в швденно-схщному напрямку. На цих землях в той час розмщувались посiви зернових культур сшьськогосподарсько1 академи. Транспортних шляхiв до полiгону, житлових селищ, як б знаходились в зонi майбутнього бущвництва, на той час не було.

Протягом трьох роюв на вщведенш дiлянцi були побудованi 9 каштальних боксiв загальною 2

площею близько 500 м , складсью примщення, свердловина для подачi води, сторожка. В 1940 рощ силами пол^она i мiсцевого населення була побудована автомобшьна дорога до полiгона довжиною 3 км, а також кругова дорога, яка складалась з асфальтованих дiльниць з рiзним типом дорожнього одягу. Вже у 1939 рощ навчальна практика вперше була проведена на полк-ош.

У рiзнi перюди навчальний пол^он дорожньо-бущвельно1 технiки очолювали Л.1. Вiльдерман, А.М. Холодов, А.1. Зайцев, А.1. Лелюк, В.О. Степанцов, Г.М. Кузнецов, А.С. Снщер-Баскевич, В.В. №чке, Б.О. Ворон, С.Г. Ковалевський, В.П. 1стомш, Н.М. Шонiя. Ниш ним керуе досвщчений iнженер-механiк М.П. Сотшков.

Парк дорожньо-бущвельно1 технiки в довоенний час був досить скромним: три гусеничних трактори (С-60, С-65, ХТЗ-НАТИ), два колiсних трактори ХТЗ-15/30, два причiпних грейдери, плужний канавокопач, автогудронатор ЯГ-3, три причiпних скрепери фiрми Bakker з емкiстю ковша

0,75 м2, два самохiдних котки, два каменеподрiбнювачi (валковий i щоковий).

Вшна перервала роботу iнституту ^ звичайно, полiгона. Зазнали руйнувань будiвлi на полiгонi. Залишенi до наступу ворога дорожнi машини в подальшому або не збереглись, або стали непридатними для використання. Протягом 1945/1946 навчального року здшснювалося формування парку дорожшх машин, отриманих вiд Головного управлшня шосейних дорiг. Проте отримаш машини були окремими, випадковими одиницями, тому !х добiр не задовольняв виконання навчальних програм, до того ж бшьшють з них вимагали вщновлювального або капiтального ремонту.

Пщ час повоенно1 вiдбудови м. Харкова територiя полiгона опинилась у межах мюта, що призвело до скорочення його загально! площi. Частина площ була передана Украшськш фши Всесоюзного науково-дослщного iнституту сiльськогосподарського машинобудування (УкрНДШГСГДМ), заводу iм. Малишева. Через територда полiгона пройшла дiлянка окружно! автодороги. Ус цi та iншi обставини призвели до того, що територiя полiгона значно зменшилась, i на початок 50-х роюв складала лише 29 га.

У 1952 рощ в шституп було прийнято ршення про органiзацiю механiчного факультету з тдпорядкуванням йому кафедр загальнотехшчно1 та спещально! пiдготовки (будiвельних та дорожшх машин, експлуатаци машин, охорони пращ). Ця обставина була продиктована нестачею iнженерiв-механiкiв за спецiальнiстю „Бущвельш, дорожш машини i обладнання", яких гостро потребувала будiвельна iндустрiя, що швидко розвивалась, i заводи-виробники дорожньо-бущвельно1 техшки. Зросла i роль полiгона для бшьш яюсно1 пiдготовки iнженерiв-механiкiв. В цей час полтен передаеться в тдпорядкування кафедри будiвельних i дорожшх машин, затверджуеться штат спiвробiтникiв, розширюються його функцiональнi можливостi.

Протягом порiвняно короткого часу на полiгонi були побудоваш лабораторний корпус, двоквартирний житловий будинок, накриття для дорожньо1 техшки, котельня, вагова, склад паливо-мастильних матерiалiв, трансформаторна пiдстанцiя, складськi примiщення. Було видшено цiльове фiнансування, що дозволило поповнити парк машин i обладнання, в основному для проведення дослщницьких робiт.

У лабораторному корпусi були обладнаш два навчальних класи, лаборатори тензометра, rрунтiв, почав функцiонувати клас машинного контролю знань студенев, фотолабораторiя. Наявнiсть котельнi дозволила проводити заняття i працювати в лабораторному корпус та боксах цiлорiчно.

У боксах пол^она розмiщувались ремонтно-механiчнi майстернi з необхщним верстатним парком (два токарно-гвинторiзних, два свердлильних, стругальний, фрезерний, заточний верстати), обладнання для виконання ремонтних робгг (оглядовi ями, зварювальне i пресове обладнання, слюсарнi верстаки), обладнання для виконання науково-дослщних i лабораторних робгг (грунтовий канал, стенд регулювання паливно1 апаратури, лебiдки канатно-блочного приводу БДМ, стенди випробувань металоконструкцiй машин на надшнють i довговiчнiсть тощо), кузня i складськi примiщення.

У цей же перюд виникла гостра потреба в поповненш парку машин, що було викликане зростанням кшькосп студентiв на факультетi, а також збшьшенням обсягiв госпдоговiрних робiт, яю виконувались кафедрою БДМ. Збiльшення кшькосп i технiчний стан машинного парку постшно знаходились в центрi уваги керiвництва полiгона, факультету i кафедри.

Джерелами поповнення парку машин пол^она були цiльове фiнансування мiнiстерства вищо1 i середньо1 спещально1 освiти УРСР, виконання кафедрою госпдоговiрних робiт для заводiв-виробникiв, що дозволяло частину оплати витрачати на придбання технiки. Крiм цього, машини, що присилалися на пол^он на предмет тензометра та шших видiв випробувань, внаслiдок втрати товарного вигляду iнодi безкоштовно передавались на баланс шституту. У 1973 рощ ЦК КПРС i Рада Мшс^в СРСР прийняли спiльну постанову про безкоштовну передачу обладнання i технiки вищим технiчним навчальним закладам.

На прохання керiвництва iнституту Мштрансбуд СРСР передав ХАД1 дорожньо-будiвельного обладнання на суму понад 2,5 млн. карбованщв, в тому числi таю ушкальш машини, як самохiдна

чотиривалкова грунтозмiшувальна машина Д-391, трактор ДЭТ-250 з причiпним скрепером мiсткiстю 3

ковша 15 м , дорожня фреза Д-445, бетононасос С-252 та шше. На перевезення передано1 технiки знадобились два залiзничних ешелони. Поповнення парку машин дозволило в 70^ роки мати на пол^ош найбiльш поширеш дорожньо-будiвельнi машини в кiлькостi понад 100 одиниць, декотрих з них було по двi - три.

На початку 80-х роюв ршенням мюьквиконкому м. Харкова для подальшого розвитку ХАД1 -флагмана автомобшьно-дорожньо1 освiти в СРСР (на той час в шституп навчалось понад 600 студенев) - на швшчно-захщнш околицi мiста (519 мiкрорайон) видшяеться дiлянка пiд забудову навчально-науково-виробничого пол^она площею 10 га. На вщведенш дiлянцi передбачалось будiвництво двох триповерхових навчальних корпусiв (механiчного i економiчного факультетiв), десятиповерхового студентського гуртожитку на 650 мюць, спортивного комплексу шституту.

Пол^он розмiщений поблизу навчального корпусу мехашчного факультету i територiально об'еднаний зi спортивним комплексом унiверситету, що будуеться. На вщведеному для пол^она майданчику нинi розмiщенi музей дорожньо-бущвельно1 технiки, вiсiм боксiв для ремонту,

обслуговування i збертання машин i обладнання загальною площею 470 м , ангар для збереження

2

дорожньо-бущвельних машин площею 350 м , ремонтно-мехашчна майстерня, примщення охорони, ro6yTOBi примiщення.

Навчальний полiгон е гордютю механiчного факультету. Вiн став не лише навчально-практичним центром пiдготовки iнженерiв-механiкiв i дорожникiв, але i потужною базою, оснащеною сучасними засобами вимiрювань i обладнанням для випробувань землерийних i дорожньо-бyдiвельних машин. Постiйно дiе yнiкальна дорожньо-бyдiвельна технiка, зiбрана завдяки старанням пращвниюв полiгона i студенев. За результатами випробувань на полнот були впровадженi у серiйне виробництво десятки землерийно-транспортних i дорожньо-бyдiвельних машин, яю визначали yспiх дорожнього бущвництва СРСР у повоеннi роки.

Останшм часом кафедрою ПТБДМО проведенi мiжнароднi наyково-технiчнi конференци «1нтербудмех-2000», «Наyковi основи створення високоефективних землерийних машин» (2004 р.), видаш три навчальних пошбники з грифом Мiносвiти загальним обсягом

88 д.а., опублшовано понад 250 наукових статей. На основi наукових розробок кафедри стльно з Крюювським вагонобyдiвним заводом (м. Кременчук) створений i переданий yнiверситетy дослiдний зразок автогрейдера ДЗК-251, розроблений i створений стенд для випробовування тягових приводiв конвеерiв.

Активна наукова дiяльнiсть кафедри ПТБДМО ХНАДУ, яку з 2006 року очолюе доцент В.О.Шевченко, сприяла yспiшномy виконанню кандидатських i докторських дисертацш. За останнi п'ять роюв пiдготовленi двi докторськi i одинадцять кандидатських робiт. Кандидатськi дисертацп захистили С.В. Воронш, Е.Д. Коровiна, А.В. Лiзyнков, I.A. Перевозник,

Н.М. Подригало, О.В. Щербак, Аль-Ахрас Маджед, В.М. Супонев, 1.Г. Пiмонов, О.Г. Тулузов i А.В. Воронович. Пiдготовлена до захисту докторська дисертащя М.П. Ремарчука.

Випускники кафедри, як i рашше, потрiбнi машинобyдiвним i ремонтним заводам, транспортним i бyдiвельним органiзацiям Украши, 1нди, Йордани, Непалу, Палестини, Росп та iнших держав свiтy. Кафедра тдйомно-транспортних, бyдiвельних, дорожнiх машин i обладнання iм. А.М. Холодова залишаеться флагманом як у пiдготовцi кадрiв, так i у наукових розробках.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.