CC BY
89
Петрофанова Ксешя Ромашвна,
acnipaHmKa кафедри цивльного права № 1, На^ональний юридичний ушверситет iMeHi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш e-mail: petrofanova_ksenya@mail.ru
ORCID 0000-0003-0463-6033
doi: 10.21564/2414-990x.136.93494 УДК 347.122 (477)
ДО ПИТАННЯ ПРО ПОНЯТТЯ I ФУНКЦМ ГРОШЕЙ У ЦИВ1ЛЬНОМУ ПРАВ1
Розглянуто економгчну специфгку грошей, з'ясовано, як проявляють себе грош1 у цивтьних правов1дносинах, сформульовано функщ грошей у цившьному npaei. Дано визначення грошей як категорй приватного права.
Ключовi слова: грош1; функцп грошей; законний плат1жний 3aci6; гривня; форми грошей; безгот1вков1 грош1; електронш грошь
Петрофанова К. Р., аспирантка кафедры гражданского права № 1, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: petrofanova_ksenya@mail.ru ; ORCID 0000-0003-0463-6033
К вопросу о понятии и функции денег в гражданском праве
Рассматривается экономическая специфика денег, анализируется проявление денег в гражданских правоотношениях, сформулировано функции денег в гражданском праве. Дается определение денег как категории частного права.
Ключевые слова: деньги; функции денег; законное платежное средство; гривна; формы денег; безналичные деньги; электронные деньги.
Постановка проблеми i актуальтсть теми. Грош1 е одним i3 найваго-м1ших здобутыв сусшльства. Англшський пол^ик Вшьям Гледстон (Viliam Hledston) якось сказав, що навггь кохання не звело б iз розуму тако! кшькост людей, як мудрування з приводу сутност грошей [Цит. за: 1, с. 13]. Тому не дивно, що теоретичш проблеми розвитку грошових вщносин завжди були предметом наукових дослщжень економiчно! i юридично! науки.
Аналiз остантх дослiджень i публтацт. У класичнш правовiй та еко-номiчнiй лiтературi багато уваги було присвячено теорп грошей, серед авторiв можна видшити Л. Лунца (L. Luntsa), Г. Хартманна (H. Khartmanna), Г. Кнапп
(H. Knapp), К. Маркса (K. Marksa), Л. Xappica (L. Kharrisa), М. Фридмена (M. Frydmena) та шшГ Певна увага придшялася зазначеним проблемам i сучасними науковцями: В. Яроцьким (V. Yarotskym), А. 1саевим (A. Isaievym), А. Кочергшим (A. Kocherhinym), I. Трубшим (I. Trubinym) та iншими, проте дос чимало питань залишаються вГдкритими.
Метою ще'г cmammi е з'ясування поняття грошей i функцiй, яю вони вико-нують у цивГльних правовiдносинах.
Виклад основного Mamepiany. Сьогодш в законодавствi УкраТни, як i в бiльшостi краТн свiту, немае дефшщп грошей, що пояснюеться складшстю та багатограннiстю цього феномену. За своею природою грошi е економiчною кате-горiею, вивчення поняття грошей, теорш Тх походження, ролi i функцп належить до сфери економiчноТ науки, проте для належного Тх функщонування необхiдне i належне правове регулювання. Це змушуе нас звернути увагу на економiчну специфiку грошей перед тим, як розглядати Тх у приватно-правовому контексть Показовою е позищя Л. Лунца, що основним елементом юридичного вчення про грошi е розмежування двох понять: 1) поняття грошей загальне для права й економiчноТ науки i 2) поняття грошей у спещальному юридичному розумiннi [2, с. 34]. 6. О. АлГсов також зазначае, що не можна вести мову про необхщшсть вироблення власне юридичноТ дефшщп грошей, оскГльки остання, не будучи наповненою економiчним змiстом, може розглядатися винятково як фшщя, а ТТ застосування в практицi правового регулювання може деструктивно вплинути на економiчну систему сусшльства [3, с. 137]. Схожу точку зору висловлювали Ю. А. Ровинський та С. Д. Ципкш, шдкреслюючи, що наука права не може у своему дослщженш вщвернутися вiд економiчного змiсту регульованих фшан-совим правом суспiльних вГдносин [4, с. 105; 5, с. 4-5].
На думку бГльшост науковщв, сутнiсть грошей найкраще можна зрозумГти через функцп, якi вони виконують. Вихщною теоретичною конструкцiею такого шдходу стала теза американського економiста Ф. Вокера: «ГрошГ - це те, що вони виконують» [Цит. за: 6, с. 64].
Шд функщями зазвичай розумшть зовнГшнГй прояв властивостей якого-не-будь об'екта в юнуючш системi вГдносин. При розглядГ питання про поняття i юридичну природу грошей Л. Лунц також виходив Гз того, що розкрити його можна лише шляхом аналГзу тГеТ функцГТ, яку грошГ виконують у господар-ському життГ. При цьому вш не вважав за можливе зводити поняття грошей в юридичному значенш до простого перерахування Тх функцш в економГчному оборотГ, шдкреслюючи, що «засГб обГгу» i «законний платГжний засГб» - два поняття, яю рГзнГ за своТм змГстом, хоча зазвичай подГбнГ за обсягом. Разом Гз тим вш вщкидав спроби сформувати спецГальне юридичне визначення грошей, яке б Ггнорувало економГчну природу дослГджуваного феномена [2, с. 21].
В економГчнш лГтературГ склався далеко не однозначний шдхщ щодо функ-цГй, якГ виконують грошГ. Розвиток функцш грошей вщбувався вщповвдно до ускладнення товарного виробництва та ринкових вГдносин. Тому на кожному еташ розвитку товарно-грошових вГдносин формуеться певна сукупшсть функ-
цш грошей та способiв !х взаемоди. Також необхiдно враховувати, що у процесi розвитку грошових вiдносин деякi функци ускладняються, змiнюються, ввдми-рають. Розбiжностi стосуються як трактування самих функцiй, так i !х кшько-стi. Наприклад, Платон у свош роботi «Держава» видшив тiльки двi функци грошей: мiра вартостi та засiб обиу [Цит. за: 7, с. 19]. Л. Харрю видiляв функци засобу обиу, мiри вартостi та засобу збереження вартост [8, с. 75]. К. Макконелл i С. Брю називали функци засобу обiгу, мiри вартостi та засобу заощадження [9, с. 273]. С. Фшер, Р. Дорнбуш i Р. Шмалензi вважали, що грошi виконують чотири функци: засобу обмiну, одиницi лiчби, засобу збереження вартост та мiри вщкладених платежiв, вiддаючи перевагу при цьому плапжнш функци: «Грошi - загальновизнаний засiб платежу, який приймаеться в обмш на товари i послуги, а також при оплат борпв» [10, с. 473]. У працях Д. Ршардо вщда-валася перевага функци грошей як засобу обмшу. На думку науковця, грошi е товаром, що служить загальним засобом обмшу [11, с. 62]. У книзi англшського економюта Т. Крампа «Феномен грошей» видшеш такi грошовi функци: засiб платежу, мiра вартост, одиниця вимiру, засiб обiгу та за^б нагромадження багатства [Цит. за: 12, с. 141]. К. Маркс у свош робот «Каштал» видшяв функци мiри вартостi, засобу обиу, засобу накопичення, засобу платежу i функцiю свЬ тових грошей [13, с. 107]. Традицшно у економiчнiй теори кiнця XIX — початку XX ст. видшялися п'ять функцш, що 1х виконують грошi: мiра вартостi, засiб обiгу, засiб накопичення, засiб платежу i функцiя свггових грошей.
Розглядаючи функцiю грошей як мiри вартостi, необхiдно згадати, що рашше грошi були повноцiнними, тобто мали внутршню вартiсть, адекватну вартост товару, який виконував функцiю грошей, або вартост того матерiалу, з якого грошi були виготовленi (наприклад, золота або срiбла). Так, К. Маркс у робой «Каштал» писав, що «...перша функщя золота полягае в тому, щоб доставити товарному св^у матерiал для вираження вартост, тобто для того, щоб виражати варисть товарiв як якiсно однакових i кiлькiсно порiвнянних величин. Воно функщонуе, таким чином, як загальна мiра вартостi, i перш за все в силу ще! функци золото - як специфiчний е^валентний товар - стае грошима» [13, с. 104]. Зрозумшо, що золото вимiрювало вартiсть товару своею власною вартiстю. Виникае питання: якою вартютю володiють банкноти, монети чи записи на рахунках? Пашр та шформащя однозначно не можуть бути мате-рiалом для вираження вартостi речей. У наущ з приводу цього юнуе думка, що неповноцiннi грошi вiдображають одиницю вартостi. Для зручност вартiсть будь-якого товару повинна бути вимiряна в одних i тих же одиницях, якими е грошь На вщмшу вiд бартерно! економши, де кожен продукт мае дуже багато цш - за числом товарiв, у грошовiй економiцi у товару тшьки одна цiна вар-тостi - грошова, яка показуе, скшьки грошових одиниць продавець хотв би отримати за свiй товар. Затверджуеться единий стандарт вартост, що значно полегшуе процес обмшу. Одиниця вартост - сшльний знаменник, у якому може бути однозначно виражена цшшсть всiх товарiв i послуг, вироблених в економщ [14, с. 312].
В УкраТш такою одиницею вартост е грошова одиниця УкраТни - гривня, що служить для порiвняння i вираження цiн усiх товарiв. Цiна, як вщомо, е формою вираження вартостi товару у грошовш формi завдяки властивост грошей служити масштабом цш [14, с. 315]. Деякi науковщ виокремлюють таку властивiсть грошей як окрему функщю, iншi, наприклад М. А. Портной, вказуе, що вона е лише мехашзмом виконання функцГТ мiри вартост [Цит. за: 15, с. 41].
Друга важлива функщя грошей - функщя знаряддя обмшу. На думку Л. Лунца, грошi в цивiльному оборотi мають своТм призначенням служити зна-ряддям обмшу. Кожен господарюючий суб'ект мае можливють в обмiн на грошi отримати майнове благо, яке власник цього блага згоден йому надати. Але ця можливкть носить фактичний, а не юридичний характер: грошовий знак не е ордером на товар, не дае своему користувачу права вимагати вщ держави або приватноТ особи надання йому будь-якоТ майновоТ цiнностi. Функщя загального знаряддя обмшу грошей юнуе в силу довiри до них учасниюв цивiльного обiгу, в силу впевненост кожного з них, що цей грошовий знак буде охоче прийня-тий у обмш на товар шшою особою, що цей знак дае фактичну можливкть вшьного вибору майнових благ. Купiвельна спроможшсть грошей заснована на довiрi до них зi сторони цивiльного об^у. Необхiднiсть же надання юридичноТ сили властивостям певного товару бути загальним знаряддям обмшу виникла шзшше, тому юридичний вплив у такому разi мае вторинний характер, покли-каний обслуговувати економшу [2, с. 40].
Економкт Ст. Джевонс також зазначае, що функщя мшового засобу могла бути виконана багатьма товарами, проте в силу звички або необхщност цю роль виконуе один певний предмет, який служить грошима в справжньому розумшш слова [16, с. 8-9]. Сучасш грошi повшстю справляються з щею функщею.
Функщю грошей як засобу платежу, на думку економюпв, слщ розглядати тод^ коли грошi не беруть участь у товарообмш, а лише завершують його. Наприклад, у випадках, коли мiж кушвлею i продажем е розрив у часГ При виконаннi ще'Т функцГТ про грошi говорять як про кредитш. Грошi, що мають широке поширення i довiру з боку учаснишв майнового обороту, надають Тх власнику загальну кушвельну спроможшсть.
Змша форм грошей вплинула на функщю грошей як засобу нагромадження, тобто здатност грошей до накопичення багатства. На думку М. Фридмана, не маючи власноТ вартосп, проте маючи кушвельну спроможшсть, можна збертати частину отриманих доходiв на майбутне для виконання иеТ або шшо'Т мети. Накопичення грошей може сьогодш бути як на рiвнi держави, так i на рiвнi шших суб'ектiв суспiльних вiдносин.
Обслуговуючи рух вартост в мiжнародному економiчному просторi i забез-печуючи реалiзацiю взаемовщносин мiж краТнами, грошi виконують функщю свггових грошей. Не всi науковщ шдтримують таку думку, деякi вважають, що така функщя, як свiтовi грош^ взагалi не може розглядатися як окрема само-стiйна функщя, тому що у такому випадку грошi розглядаються як знаряддя обмшу або засiб платежу у зовнiшньоекономiчних вщносинах, тобто, тут змшю-
еться тшьки географiчне !х застосування, але не змшюються !х функцiональнi характеристики [14, с. 319].
Отже, можливiсть того або шшого блага виконувати перелiченi функци дае нам можливiсть назвати його грошима в економiчному сенсi слова.
Через сво! функци грошi беруть участь i в цивильному обiгу. Проаналiзу-вавши норми цивильного права, можна стверджувати, що грошi себе прояв-ляють по-рiзному в цивильному обiгу. Перш за все, ввдповвдно до положень ст. 177 Цивыьного кодексу Укра!ни (далi - ЦК Укра!ни) грошi е об'ектом цившьних прав [17], тобто е благом, з приводу якого суб'екти цившьних прав вступають мiж собою у певш правовiдносини, встановлюючи вщповщш права i обов'язки. Грошi можуть виступати об'ектом права власностц у грошовому еквiвалентi компенсуеться частка в сшльнш частковiй власностi у разi непо-дiльностi речi; у грошах, як правило, проводяться розрахунки при вшдикацп речь I це далеко не повний перелж речових ввдносин, яы виникають при використаннi грошей. У договiрних зобов'язаннях грошi виступають у виглядi предмета або щни. Там, де грошi виступають самостшним предметом, говорять про договори дарування, пожертви, позики тощо. Цшою грошi виступають у договорах купiвлi-продажу, поставки, найму, шдряду та iнших. Крiм того, грошi проявляють себе i в забезпечувальних правовiдносинах. Насамперед, коли мова йде про завдаток чи внесення коштв сшввласником, переважнi права якого порушеш, на депозит суду при подачi позову про переведення на нього прав i обов'язкiв покупця [18].
Професор В. Яроцький зазначае, що грошi забезпечують можливють ком-пенсаци заподiяно! майново! шкоди ввдповвдно до положень глави 82 ЦК Укра!ни. 1х використання в цившьному оборотi дае змогу здшснювати грошову оцiнку з метою визначення розмiру компенсаци не тiльки майнових, але й немайнових (моральних) втрат. Зокрема, грошi як загальний е^валент забезпечують можливкть компенсаци морально! шкоди, заподiяно! фiзичнiй або юридичнш особi неправомiрними рiшеннями, а також дiями чи бездiяльнiстю правопорушника, за правилами, встановленими статтями 1167, 1168 ЦК УкраТни [19, с. 116].
З огляду на економiчнi функци грошей, науковщ доходять висновку, що в цившьних правовщносинах вони виконують регулятивну, забезпечувальну та компенсацшну функци. Виникае ще одне питання: що мае на увазi зако-нодавець, використовуючи термiн «грошЬ> у нормах цивiльного права? Так, у ст. 192 ЦК Укра!ни «Грошi (грошовi кошти)» вказано, що законним платжним засобом, обов'язковим до приймання за номшальною вартiстю на всш територГ! Укра!ни, е грошова одиниця Укра!ни - гривня [17]. У Закош Укра!ни «Про платжш системи та переказ коштiв в Укра!ш» встановлено, що грошi юнують у готiвковiй та безготiвковiй формi (формi записiв на рахунках у банках), а також поняття електронних грошей [20]. Поняття «законний платжний засiб» у законодавствi Укра!ни також не закршлено, але аналiз цивЫстично! доктрини про грошi свiдчить, що саме iз законним платiжним засобом асощюють грошi в
юридичному сенсь Наприклад, Г. Хартман у своТй робот «Про грошi та грошовi зобов'язання», яку Л. Лунц влучно називае джерелом правильних суджень про грош^ формуе «спещальне» поняття грошей як предметв, якi за законом надшеш здатнiстю слугувати засобом погашення зобов'язань у всiх випадках неможливостi виконання, що не звiльняе боржника. Тобто фактично дослщник, формулюючи юридичне поняття грошей, розкривае поняття законного плапж-ного засобу. Тих самих поглядiв дотримувались i М. Литовченко у своТй робот «Грошi в цивильному правi», i Г. Ф. Кнапп у робой «Державна теорiя грошей» [Цит. за: 2, с. 35]. У рамках радянськоТ цивтстично'Т доктрини традицшним вважалось визначення грошей як законного плапжного засобу, яким можна було погасити будь-який борг [21, с. 37]. З аналiзу норм цившьного права випливае, що зобов'язання, за певними винятками, можуть бути виконаш лише в гривш, тобто погасити борг сьогодш вщповщно до дшчого законодавства можна лише за допомогою законного платжного засобу. На нашу думку, саме властивють бути «законним платiжним засобом» вiдрiзняе грошi вiд iнших речей, якi хоча i виконують економiчнi функцп грошей, проте в юридичному значеннi не належать до них. Отже, окремою функщею, поряд з вищезазначеними, слщ визначити здатшсть грошей слугувати законним платжним засобом, як унiвер-сальним засобом виконання зобов'язань.
Висновки. На пiдставi вищевикладеного пропонуемо шд грошима як категорiею приватного права розум^и iдеальну категорiю, яка виражае одинищ вартостi, слугуе законним платжним засобом i може виконувати у цившьному обiгу регулятивну, забезпечувальну та компенсацшну функцГТ. Саме в цьому полягае змкт грошей. Окремо слвд дослiджувати правовий режим Тх функщональних форм (готiвковоТ, безготiвковоТ, електронноТ), як е продуктом тривалого iсторичного розвитку. Впродовж юторп грошi змiнювали лише форму, але збертали свiй змкт.
Список лiтератури:
1. Пашкус Ю. В. Деньги: прошлое и современность / Ю. В. Пашкус. - Ленинград : Изд-во Ленинград. ун-та, 1990. - 181 с.
2. Лунц Л. А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве / Л. А. Лунц. -Москва : Статут, 2004. - 350 с.
3. Алков 6. О. Проблеми правового регулювання грошового об1гу в УкраТш : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07 / 6. О. Алксов. — Харюв, 2006. - 375 с.
4. Ровинский Е. А. Основные вопросы теории советского финансового права / Е. А. Ровинский. - Москва : Госюриздат, 1960. - 193 с.
5. Цыпкин С. Д. Финансово-правовые институты, их роль в совершенствовании финансовой деятельности советского государства / С. Д. Цыпкин. - Москва : Изд-во МГУ, 1983. - 80 с.
6. Гальчинський А. Теор1я грошей: навч.-метод. пос1б. / А. Гальчинський. - КиТв : Вид-во Соломп Павличко «Основи», 2001. - 412 с.
7. Михайловська I. М. Грош1 та кредит : навч. пос1б. / I. М. Михайловська, К. Л. Ларюнова. -Льв1в : Новий Свгг-2000, 2006. - 432 с.
8. Харрис Л. Денежная теория / Л. Харрис ; пер. с англ. ; под ред. В. М. Усоскина. -Москва : Прогресс, 1990. - 750 с.
9. Макконнелл К. Р. Экономикс. Принципы, проблемы и политика / К. Р. Макконнелл, С. Л. Брю. - Москва : Республика, 1992. - 400 с.
10. Фишер С. Экономика / С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи. - Москва : Дело ЛТД, 1995. — 864 с.
11. Рикардо Д. Сочинения / Д. Рикардо ; пер. с англ. под ред. М. Н. Смит. - Москва : Госполитиздат, 1955. - Т. 3. - 296 с.
12. Аржевтн С. Шдходи до визначення сутносп грошей. / С. Аржевтн // Формування ринково! економжи в Укра!т. - 2009. - Вип. 19. - 140-146 с.
13. Маркс К. Капитал. Критика политической экономики / К. Маркс. - Москва : Политиздат, 1960. - 907 с.
14. Царьова Л. К. Правов1 засоби забезпечення реал1зацп функцп грошей / Л. К. Царьова // Науков1 пращ Одесько! нацюнально! юридично! академп. - Одеса : Юрид. л-ра, 2009. - 326 с.
15. Соколова О. В. Финансы, деньги, кредит : учебник / О. В. Соколова. - Москва : Юрист, 2000. - 784 с.
16. Джевонс У. С. Деньги и механизм обмена / У. С. Джевонс. - Челябинск : Социум, 2005. -192 с.
17. Цившьний кодекс Укра!ни : Закон Укра!ни ввд 16.01.2003 р. № 435-IV // Ввдомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2003. - № 40-44. - 356 с.
18. 1саев А. Н. Экономическая природа денег как объекта гражданских прав [Електронний ресурс] / А. Н. 1саев // Теор1я i практика правознавства. - 2014. - № 2. - Режим доступу : http:// tlaw.nlu.edu.ua/article/view/63195/58609.
19. Яроцький В. Л. Цшш папери в мехатзм1 правового регулювання майнових ввдносин (основи шструментально! концепцп) : монограф1я / В. Л. Яроцький. - Харюв : Право, 2006. -544 с.
20. Про плапжт системи та переказ кошпв в Укра!ш [Електронний ресурс] : Закон Укра!ни ввд 05.04.2001 р. № 2346-III // Офщшний сайт Верховно! Ради Укра!ни. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2346-3.
21. Даниленко О. В. Щодо поняття грошей у цившьному прав1 [Електронний ресурс] / О. В. Даниленко // Форум права. - 2015. - № 3. - С. 37-44. - Режим доступу : www.irbis-nbuv. gov.m
References:
1. Pashkus, Yu.V. (1990). Denhy: proshloe y sovremennost [Money: proshloe and our time]. Leningrad: Yzdatelstvo Lenynhradskoho Unyversyteta [in Russian].
2. Lunts, L.A. (2004). Den'gi i denezhnye objazatel'stva v grazhdanskom prave [Cash and cash obligations in civil law]. Moscow: Statut [in Russian].
3. Alisov, Ye.O. (2006). Problemy pravovoho rehulyuvannya hroshovoho obihu v Ukrayini [Problems of legal regulation of money circulation in Ukraine]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
4. Rovinskiy, E.A. (1960). Osnovnye voprosy teorii sovetskogo finansovogo prava [Basic questions of Finance Soviet theory of law]. Moscow: Gosyurizdat [in Russian].
5. Tsypkin, S.D. (1983). Finansovo-pravovye instituty, ikh rol' v sovershenstvovanii finansovoy deyatel'nosti sovetskogo gosudarstva [Financial and legal Institutes, s role in the activities Improvement fynansovoy Soviet state]. Moscow: Izdatel'stvo MGU [in Russian].
6. Halchynskyi, A. (2001). Teoriia hroshei. [The theory of money]. Kiev: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko «Osnovy» [in Ukrainian].
7. Mykhaylovs'ka, I.M. (2006). Hroshi ta kredyt [Money and credit]. Lviv: Novyy Svit-2000 [in Ukrainian].
8. Kharrys, L. (1990). Denezhnaia teoryiaю.[Monetary theory]. Moscow: Prohress [in Russian].
9. Makkonnell, K.R. (1992). Jekonomiks. Principy, problemy i politika [Economics. Principles, problems and policies.]. Moscow: Respublyka [in Russian].
10. Fysher, S. (1995). Эkonomyka. [Economy]. Moscow: Delo LTD [in Russian].
11. Rykardo, D. (1955). Sochynenyia.[Compositions]. Moscow: Hospolytyzdat [in Russian].
12. Arzhevitin, S. (2009). Pidkhody do vyznachennya sutnosti hroshey [Approaches to the definition of the nature of money]. Formuvannya rynkovoyi ekonomiky v Ukrayini - Formation of market economy in Ukraine, 19, 140-146 [in Ukrainian].
13. Marks, K. (1960). Kapytal. Kritika politicheskoj jekonomiki [Capital. Critique of Political Economy]. Moscow: Polytyzdat [in Russian].
14. Tsarova, L.K. (2009). Pravovi zasoby zabezpechennia realizatsii funktsii hroshei [Legal means of implementing functions of money]. Naukovipratsi Odes'koyi natsional'noyi yurydychnoyi akademiyi. - Proceedings of Odessa National Academy of Law. Odessa: Yuryd. l-ra [in Ukrainian].
15. Sokolova, O.V. (2000). Finansy, den'gi, kredit [Finance, money, credit: tutorial]. Moscow: Yuryst [in Russian].
16. Dzhevons, U.S. (2005). Den'gi i mekhanizm obmena [Money and exchange mechanism]. Chelyabinsk: Sotsium [in Russian].
17. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 16. 01. 2003. № 435-IV.[ The Civil Code of Ukraine: Law of Ukraine on 16. 01. 2003.435-IV]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Supreme Council of Ukraine, 40-44 [in Ukrainian].
18. Isaiev, A.N. (2014). Jekonomicheskaja priroda deneg kak ob#ekta grazhdanskih prav [Economic nature of money As objects hrazhdanskyh rights]. Teoriia i praktyka pravoznavstva -Theory and practice of jurisprudence, 2. tlaw.nlu.edu.ua. Retrieved from: http://tlaw.nlu.edu.ua/article/ view/63195/58609 [in Russian].
19. Iarotskyi, V.L. (2006). Tsinni papery v mekhanizmi pravovoho rehuliuvannia mainovykh vidnosyn (osnovy instrumentalnoi kontseptsii) [Securities in the mechanism of legal regulation of property relations (foundations instrumental concept)]. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
20. Pro platizhni systemy ta perekaz koshtiv v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 05.04.2001. № 2346-III. [Pro platizhni systemy ta perekaz koshtiv v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 05.04.2001 r. № 2346-III.]. Ofitsiinyi sait Verkhovnoi Rady Ukrainy - Official site of the Verkhovna Rada of Ukraine. zakon2. rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2346-3 [in Ukrainian].
21. Danilenko, O.V. Shchodo poniattia hroshei u tsyvilnomu pravi [To the concept of money in civil law]. irbis-nbuv.gov.ua. Retrieved from: http://irbis-nbuv.gov.ua [in Ukrainian].
Petrofanova K. R, Postgraduate Student of Civil Law Department № 1, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: petrofanova_ksenya@mail.ru ; ORCID 0000-0003-0463-6033
On the concept and function of money in civil law
Theoretical problems of monetary relations have always been a subject of research of economic and legal science. In classical legal and economic literature, much attention was devoted to the theory of money among the authors can be identified Lunts L., G. Hartmann, G. Knapp, K. Marx, L. Harris, M. Frydmena and others. Some attention was paid to these problems and modern scholars: W. Yarotskiy, A. Isaev, A. Kochergin, I. Trubina and others, however, despite a large number of studies, many questions remain open.
The purpose of this article is to clarify the concepts and functions of money, they perform in civil matters.
The paper drawn attention to the economic specifics money, found money as manifest themselves in civil matters formed and functions of money in civil law. After analyzing the opinions of scientists, concluded that money should be understood in a category of private law.
Keywords: money; functions of money; legal tender; the hryvnia; the form of money; bank money; electronic money.
Hadiumna do pedKomzii 18.02.2017 p.
