CC BY
33Таким чином, основні тенденції на протязі десятиліть:
1. Звужується сфера, соціально значущих різновидів спрямованості;
2. Збільшується кількість тих, хто надає перевагу спрямованості вузьких а то і егоїстичних СО.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем спрямованості особистості та її прояви в молодіжному середовищі.
Література
1. Абульханова К.С. Психология и сознание личности. / Изб. Психол.труды, М.: МПСИ, 1999. - 200с.
2. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. - 160 с.
3. Волочков А.А., Ермоленко Е.Г. Ценностная направленность личности как выражение смыслообразующей активности // Психологический журнал, 2004, т. 25. №2. - С. 45-48.
4. Додонов Б.И. Эмоция как ценность. М.: Политиздат, 1978.
- 160 с.
5. Маслоу А. Психология бытия. - К.: Ваклер, 1997. - 320 с.
6. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя. М.: Флинта, 1998. - 164 с.
7. Петровский А.В., Ярошевский М.Г Основы теоретической психологии. М.: ИНФРА, 1998. - 180 с.
8. Овчар М.Ф. Визначення девіацій у юнаків, що призиваються на військову службу методами спостереження, бесіда, елімітації. - Донецьк, 2003. - 124 с.
9. Рубинштейн Л.С. Основы общей психологии: в 2 т. М.: Педагогика, 1989. - 244 с.
10. Франкл В. Человек в поисках смысла. СПб.: Ювента, 1997.
- 340 с.
Надійшла до редакції 10.03.2007р.
ДО ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ОЗДОРОВЧОГО ПРОФІЛЮ
Омельяненко В. Г.
Тернопільський національний педагогічний університет ім.В.Гнатюка
Анотація. У статті обґрунтовується необхідність зміни контексту біологічної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури з природничо-наукового спрямування на гуманістичний, здоров’язберігаючий. Формування нової гуманістичної моделі фізичного виховання вимагає удосконалення змісту біологічного компоненту професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури.
Ключові слова: керування, здоров’я людини, біологічна підготовка, студент.
Аннотация. Омельяненко В .Г. К проблеме подготовки специалистов оздоровительного профиля. В статье обосновывается необходимость изменения контекста биологической подготовки будущего учителя физической культуры из естественно-научного направления на гуманистическое, здоровьесохраняющее. Формирование новой гуманистической модели физического воспитания требует совершенствования содержания биологического компонента профессиональной подготовки будущего учителя физической культуры.
Ключевые слова: управление, здоровье человека, биологическая подготовка, студент.
Annotation. Omelyanenko V.G. To the problem of preparation of specialists of health type. In the article is grounded the necessity of change of context of biological preparation of future teacher of physical culture from naturally scientific direction on humanism, a health is saving. Formation of new humanistic model of physical
training demands perfection of the maintenance of a biological component of vocational training of the future teacher of physical training.
Keywords: management, health of man, biological preparation, student.
Вступ.
Одним із головних завдань соціальної політики є формування, збереження і зміцнення здоров’я людини. Висування проблеми здоров’я в число пріоритетних завдань суспільного розвитку обумовлює актуальність теоретичної і практичної її розробки, необхідність проведення відповідних наукових досліджень і формування методичних та організаційних підходів до збереження й розвитку здоров’я.
Останнім часом обґрунтоване занепокоєння викликає стан здоров’я школярів. За інформацією Міністерства освіти і науки України, Українського НДІ охорони дітей і підлітків негативні зрушення виражаються вже не у відсотках, як це було у 70-80 роки, а в багатократному збільшенні частоти захворювань (у 3,5-10 разів і більше) [4,5]. Невипадково перший урок у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України у 2002/03 навчальному році був присвячений темі «Здоров’я дітей - здоров’я нації». Особливістю навчального року була орієнтація політики загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів України на формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів [8]. Одним із шляхів реалізації такої політики є поступова переорієнтація змісту фізичного виховання школярів з розвитку фізичних якостей та рухових здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості учнів на формування фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я школярів, фізичної культури особистості, оволодіння основами оздоровчо-корегувальної та прикладної спрямованості фізкультурної діяльності [13].
Підкреслюючи необхідність розробки шляхів покращання превентивної освіти і виховання молоді, охорони здоров’я державою було затверджено більше десяти програм спрямованих на пропаганду здорового способу життя дітей та молоді. Особлива увага цьому питанню приділена в Національних доктринах розвитку освіти та фізичної культури і спорту В цих документах визначена необхідність створення умов для забезпечення оптимальної рухової активності кожної людини впродовж усього життя, досягнення нею достатнього рівня фізичної та функціональної підготовленості, сприяння соціальному, біологічному та психічному благополуччю, поліпшенню стану здоров’я, профілактиці захворювань. Звертається увага на важливість розробки комплексу заходів формування у населення сталих традицій та мотивацій щодо фізичного виховання і масового спорту як важливого чинника забезпечення здорового способу життя; стимулювання розвитку ринку оздоровчих, рекреаційних та реабілітаційних послуг, гарантування їх доступності та якості [9, 10]. В цих документах здоров’я підростаючого покоління ставиться в пряму за-
лежність від фізичного виховання, а не від інших чинників.
Не зважаючи на те, що державою застосовуються превентивні заходи здоров’я школярів не покращується. Спеціалісти виділяють різні причини незадовільного рівня здоров’я сучасних школярів серед них: генетичні, екологічні, спосіб життя, брак знань про здоровий спосіб життя, санітарно-гігієнічне невігластво, відсутність навичок підтримання і покращання рівня здоров’я та ін. Однією з причиною є відсутність в школі ефективної моделі виховання свідомого і дбайливого ставлення до власного здоров’я. Сьогодні в школі не здобувають, не зміцнюють здоров’я, а навпаки, втрачають його. Збільшення обсягу навчального матеріалу і комп’ютеризація навчального процесу посилює вплив гіподинамічного фактора на здоров’я школярів, збільшується дефіцит їх рухової активності, що спричинює напруження або зрив адаптаційних процесів організму. Збільшити рухову активність школярів можна змінивши технологію фізичного виховання. Сьогодні постала проблема створення нової гуманістичної моделі розвитку фізичної культури і спорту, в центрі уваги якої - інтереси, потреби, мотиви та здоров’я конкретної людини [10].
Формування нової моделі фізичного виховання вимагає відповідного кадрового забезпечення. Проте сьогодні підготовка фахівців оздоровчого профілю здійснюється на традиційних організаційно-методичних підходах, які притаманні підготовці тренерських і вчительських кадрів, які за своєю підготовленістю, у багатьох випадках, не відповідають вимогам оздоровчої сфери [6, 12]. Вирішити цю проблему можна шляхом переорієнтації змісту біологічної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури з природничо-наукового спрямування на гуманістичний, людиноцентричний. Міждисциплінарним контекстом біологічної підготовки студентів факультету фізичної культури повинна стати технологія формування, збереження і зміцнення здоров’ я людини.
Робота виконана за планом НДР Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка.
Формулювання цілей роботи.
Мета статті - обґрунтувати необхідність зміни контексту біологічної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури.
Відповідно до поставленої мети використовувалися такі методи дослідження: аналіз нормативних документів, офіційних документів Міністерства освіти і науки України, спеціальної літератури, періодичної преси, контент-аналіз.
Результати дослідження.
Досягнення мети фізичного виховання конкретної людини, або групи людей (школярів, студентів) визначається не лише соціальною політикою щодо оздоровлення суспільства, але й програмно-нормативними та організаційними основами побудови процесу фізичного виховання в навчальному
закладі.
Аналіз навчальних програм з фізичного виховання школярів за останні 20 років показав, що пріоритетним матеріалом їх змісту поступово стають теоретико-методичні знання, засоби і методи оздоровлення учнів, способи контролю за власним станом здоров’я [13].
Головними вимогами до сучасних уроків фізичної культури є вироблення в учнів інструктивних навичок і умінь самостійно займатися фізичними вправами і дотримуватися здорового способу життя.
У процесі вивчення предмета «Фізична культура» повинні враховуватися найсприятливіші вікові та анатомофізіологічні періоди розвитку та оздоровлення організму школярів; розкриватися значення занять фізичними вправами для здоров’я учнів та ін.
Практична реалізація змісту предмета «Фізична культура» передбачає здійснення міжпред-метних зв’язків з анатомією і фізіологією людини, гігієною, біологією та іншими предметами.
У програмі з фізичного виховання для учнів загальноосвітньої школи розширено теоретичну частину навчального матеріалу, до якої включено відомості про здоровий спосіб життя, основи гігієни, профілактику захворювань, попередження травматизму, безпеку життєдіяльності та ін.
Важливе місце у навчальному процесі з фізичного виховання належить реалізації ідеї осо-бистісно зорієнтованої освіти. Вона ґрунтується на врахуванні вікових, статевих та індивідуальних особливостей учнів [7]. В процесі фізичного виховання, як правило, враховуються вікові і статеві особливості учнів. Індивідуальні особливості учнів вчителем фізичної культури ігноруються, що робить некеро-ваним процес формування здоров’я школярів. Отже, процес керування здоров’ям школярів сьогодні відбувається «всліпу», оскільки не вивчається фізичний стан керованого об’єкту, що не дозволяє приймати ефективні управлінські рішення та їх реалізовувати. На вирішення цієї проблеми були спрямовані інструктивно-методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо організації фізичного виховання, де звертається увага керівників навчальних закладів на необхідність проведення спільно з органами охорони здоров’я медичного огляду молоді, моніторингу і корекції стану їхнього здоров’я [3]. Проте керівники навчальних закладів, вчителі фізичної культури, медичні працівники не виконують даної вказівки, що значно зменшує ефективність процесу керування здоров’ям [11]. Однією з причин такого становища є те, що педагоги і медичні працівники не володіють теорією і технологією формування здоров’я людини.
Переорієнтація змісту фізичного виховання учнівської молоді на оздоровчу направленість вимагає удосконалення системи професійної освіти вчителя фізичної культури. Професійна підготовка майбутнього фахівця фізичного виховання змістов-
но переплітається з біологічною освітою, тому озброєння студентів факультету фізичного виховання теорією і технологією формування здоров’я повинно бути пріоритетним завданням біологічних дисциплін. Проте навчальними програмами цих дисциплін передбачено переважно вивчення будови організму людини і змін, які відбуваються в ньому у зв’язку із заняттями фізичною культурою; біомеханічних основ техніки рухових дій і тактики рухової діяльності; біохімічних процесів, які відбуваються в організмі; основних принципів і закономірностей діяльності окремих систем органів, механізмів їх регуляції у стані спокою і під час м’язової роботи; умов занять фізичними вправами та ін. Контент-аналіз змісту навчальних програм з фізіології людини і фізіологічних основ фізичного виховання показав, що проблемі оздоровлення людини присвячено менше 1% навчального матеріалу. Це питання, які розкривають значення рухової активності людини і фізіологічні основи організації занять дітей і підлітків фізичною культурою. Отже, в цих програмах не розглядається проблема керування здоров’ям людини, яка передбачає аналіз стану керованого об’єкту, прийняття управлінських рішень, їх реалізацію, оцінку ефективності [1].
Переорієнтацію змісту біологічної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури з природничо-наукового спрямування на гуманістичний, людиноцентричний вимагають сучасні уявлення про здоров’я, які базуються на провідних теоретичних положеннях про єдність організму з оточую -чим середовищем, вчення про адаптацію, теорії гомеостазу, теорії функціональних систем і даних біологічної кібернетики про системи керування в біологічних об’єктах.
Вчитель фізичної культури повинен володіти методиками визначення та оцінки кількісних показників здоров’я індивіда і уміти використовувати найбільш інформативні з них у практичній діяльності. Для цього, на нашу думку, не потрібно у навчальні плани включати нові дисципліни або спеціальні курси. Потрібно внести відповідні корективи у навчальні програми з біологічних дисциплін для студентів факультетів фізичного виховання. Особливої уваги у цьому контексті надається фізіології, оскільки вивчення функцій систем організму може доповнюватися методами дослідження їх функціонального стану за допомогою різноманітних біологічних проб.
Одним із варіантів оновлення змісту біологічної підготовки студентів факультету фізичного виховання є авторські навчальні програми з біологічних дисциплін, зміст яких спрямований на те, щоби навчити студентів аналізувати фізичний стан дитини, складати програму оздоровлення людини та оцінювати ефективність застосованих дій [2].
Навчальний матеріал програм складений у такий спосіб, щоб забезпечити послідовне вивчення тем. Наприклад, проблема фізичного розвитку школярів розглядається валеологією (поняття і
рівень), анатомією людини (соматоскопічний і антропометричний методи визначення), фізіологією людини (фізіологічний і функціональний методи визначення), в курсі методики занять фізичними вправами в спеціальних медичних групах (оцінка фізичного розвитку і поділ учнів на групи), а також гігієною фізичного виховання (умови, які забезпечують нормальний фізичний розвиток школярів). Отже, одна тема вивчається протягом декількох років, але в різних аспектах. Це дозволяє послідовно озброювати студентів методологією формування здоров’я людини не шляхом збільшення навчальних дисциплін або обсягу навчального матеріалу, а за рахунок переорієнтації змісту біологічних дисциплін.
Результати чотирьохрічної апробації навчальних програм з біологічних дисциплін, контекстом яких є теорія і технологія керування здоров’ям людини показали, що студенти факультету фізичного виховання можуть визначати й оцінювати стан керованого об’єкту, приймати управлінські рішення, реалізовувати їх та оцінювати ефективність розробленої програми оздоровлення школярів.
Висновки.
1. Нова ідеологія розвитку фізичної культури і спорту в Україні ставить здоров’я підростаючого покоління в пряму залежність від якості фізичного виховання.
2. Формування нової гуманістичної моделі фізичного виховання вимагає удосконалення змісту біологічного компоненту професійної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури.
3. Сучасні уявлення про здоров’я, які базуються на провідних теоретичних положеннях про єдність організму з оточуючим середовищем, вчення про адаптацію, теорії гомеостазу, теорії функціональних систем і керування здоров’ям в біологічних об’єктах вимагають переорієнтувати зміст біологічної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури з природничо-наукового спрямування на гуманістичний.
Подальше дослідження передбачає удосконалення людиноцентричної моделі біологічної підготовки студентів факультету фізичного виховання, шляхом впровадження інформаційних і комп’ютерних технологій у процес навчання (електронний підручник; віртуальну фізіологічну лабораторію; емулятори; мультимедійну інформацію; анімації; Інтернет посилання та ін.).
Література
1. Апанасенко Г. Л. Проблемы управления здоровьем человека // Наука в олимпийском спорте. - 1999. - Спец.выпуск. - С.56-60.
2. Збірник програм біологічних дисциплін для спеціальності 7.010103 «Вчитель фізичної культури і валеології» /Укладач В.Г.Омельяненко. - Тернопіль: Вид-й відділ ТДПУ, 2002.-153 с.
3. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у новому 2002/2003 навчальному році: Фізична культура /Інформ. зб. МОН України. - №15-16. -2002. - С.17-18.
4. Інформаційні матеріали щодо стану здоров’я дітей в Україні та основних чинників, які впливають на його збереження /Інформ. зб. МОН України. - №15-16. - 2002. - С.23-
5. Коренев Н.М., С.А.Левенец, Г.Н.Даниленко, Л.И.Понома-рева. Медико-социальные проблемы состояния здоровья современных школьников /Матер.наук.-практ.конф. «Здоров’я школярів на межі тисячоліть». - Х., Ч.1. - 2000. -С.2.
6. Левицкий В. Концепция подготовки специалистов по оздоровительной физической культуре // Тези доповідей IV Міжнарод. наук. конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації» - К.: Олимпийская литература, 2000. -С.489.
7. Методичні рекомендації щодо вивчення базових предметів у 2005/2006 навчальному році. Лист МОН України № 1/9326 від 16.06.2005 року.
8. Методичні рекомендації щодо проведення першого уроку 2 вересня 2002/03 навчального року “Здоров’я дітей — здоров’я нації” у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України //Інформ. зб. МОН України. - №15-16. - 2002. - С.22-23.
9. Національна доктрина розвитку освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2002. - № 2. - С. 9-22.
10. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту. Указ Президента України № 1148 від 28 вересня 2004 року.
11. Омельяненко В. Г. Шляхи удосконалення процесу біологічної підготовки вчителя фізичної культури / Наукові записки ТДПУ Серія: Педагогіка. - 2000. - №7. - С.190-196.
12. Петрова Е. Проблемы подготовки специалистов по оздоровительной физической культуре // Тези доповідей IV Міжнарод. наук. конгресу «Олімпійський спорт і спорт для всіх: проблеми здоров’я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації» - К.: Олимпийская литература, 2000. -С.503.
13. Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-12 класи. - К.: Перун, 2005.
Надійшла до редакції 03.04.2007р.
МЕХАНИЗМЫ ПОДДЕРЖАНИЯ КИСЛОРОДНОГО ГОМЕОКИНЕЗА ПРИ ЗАНЯТИЯХ РИТМИЧЕСКОЙ ГИМНАСТИКОЙ
Романенко В. А, Филенков В.И., Хорьяков В. А., Мосенз В. А., Иванова С. Д., Крапивная Е.И.
Донецкий Национальный университет Донбасская государственная машиностроительная академия Горловский государственный педагогический институт иностранных языков
Аннотация. В статье раскрывается роль и значение механизмов дыхания и кровообращения в поддержании кислородного гомеокинеза при непрерывной мышечной работе на уровне 34 % максимального потребления кислорода. Тренировочные занятия ритмической гимнастикой в указанных режимах энергообеспечения предполагают предварительную дифференциацию студенток по уровням их аэробной производительности. Ключевые слова: систолический объем сердца, минутный объем дыхания, кислородный гомеокинез. Анотація. Романенко В.О., Філенков В.І., Хор’яков В.А., Мосенз В.О., Іванова С.Д., Крапивна Є.І. Механізми підтримки кисневого гомеокінезу при заняттях ритмічною гімнастикою. У статті розкривається роль і значення механізмів дихання й кровообігу в підтримці кисневого гомеокінезу при безперервній м’язовій роботи на рівні 34 % максимального споживання кисню. Тренувальні заняття ритмічною гімнастикою в зазначених режимах енергозабезпечення припускають попередню диференціацію студенток по рівнях їхньої аеробної продуктивності.
Ключові слова: систолічний об’єм серця, хвилинний об’єм дихання, кисневий гомеокинез.
Annotation. Romanenko V.A., Filenkov V.I., Hor’yakov V.A., Mosenz V.A., Ivanova S.D., Krapivnaya E.I. Mechanisms of maintenance of oxygen homeokinez during employments by a rhythmic gymnastic. In the article are opened up a role and value of mechanisms of breathing and circulation of blood in maintenance of oxygen homeokinez during continuous work of muscle’s at the level of 34 % MOE. Training employment by rhythmic gymnastics in the specified modes of power supply assume preliminary differentiation of students on levels of their aerobic productivity.
Key words: systole volume of heart, minute volume of breathing, oxygen homeokinez.
Введение.
Управление функциональным состоянием человека посредствам упражнений ритмической гимнастики предполагает изучение механизмов поддержания кислородного гомеокинеза в процессе тренировочного занятия [1,3].
Анализ последних исследований и публикаций свидетельствует о том, что при определенном их количестве [1,3] вопросы участия механизмов дыхания и кровообращения в поддержании кислородного гомеокинеза при непрерывной мышечной деятельности освещаются недостаточно.
Работа выполнена по плану НИР Донецкого национального университета.
Формулирование целей работы.
В связи с изложенным, цель исследования заключалась в изучении механизмов кислороднотранспортной системы обеспечивающих поддержание кислородного гомеокинеза у студенток в процессе тренировочного занятия по ритмической гимнастике.
Материалы и методы исследований.
Для достижения цели обследовали 98 студенток в возрасте 20,0±0,25 года. У них до, после и в процессе тренировочного занятия по ритмической гимнастике с помощью спирографа «Метатест» регистрировали показатели легочной вентиляции (ЧД, ДО, МОД) и потребление кислорода (VO2). Параметры кровообращения определяли с помощью сфигмоманометра японского производства. На основании эмпирических данных рассчитывали пульсовое давление (ПД), ударный объем сердца (УОС) и минутный объем крови (МОК).
ПД = СД - ДД
УОС = 100 + 0,5ПД - 0,6ДД - 0,6В МОК = УОС “ ЧСС где СД - систолическое давление, мм.рт.ст.;
ДД - диастолическое давление, мм.рт.ст.;
В - возраст в годах;
ЧСС - частота сердечных сокращений уд/мин.
Об эффективности механизмов транспорта и утилизации кислорода судили по значениям кислородного пульса и коэффициенту использования кислорода (KuO2).
Фактический материал обрабатывали с помощью стандартной программы «STATISTIKA». Определяли математическое ожидание (х), сред-
