CC BY
132
З огляду на ключову роль Украши у функцюнувант та розвитку £вроаз1атського транспортного комплексу та у зв'язку з розширенням штеграцшних процеав, що в перспектив! будуть тшьки посилюватися, виникае потреба утфшаци метода управлiння швестицшною дiяльнiстю, тобто застосування методiв утверсального менеджменту мгжнародного рiвня. Безперечно, що цьому процесу передуе дослвдження прогресивного досввду европейських та свiтових затзничних адштстраци та дагностика можливосп застосування такого досввду в вiтчизняних реал1ях.
З метою щдвищення швестицшно1 активносп необх1дно забезпечення л1берального та недискримшащйного доступу приватних та iноземних швесторш до галузево! швестицшно1 дiяльностi шляхом застосування единих виважених стандарпв, розширення можливостей державно-приватного партнерства, застосування фшансових iнструменгiв сп1льного iнвестування тощо. Необхвдним також е вщновлення швестицшно! спрямованосп амортизац1йного фонду та його цшьове використання.
Для щдвищення дост^рносп оц1нки еконотчнох ефективносп iнвестицiйних вкладень, своечасно! фшьтраци економiчно недоц1льних проекпв в умовах економчно1 нестабiльностi дощльно здiйснювати прогнознi розрахунки витрат, пов'язаних з можливiстю появи розривiв швестицшного циклу першого та другого вида. Так1 розрахунки стануть не тшьки надiйним бар'ером для неефективних проекпв, а й дозволять щдприемствам зал1знично1 галузi мiнiмiзувати витрати, пов'язанi з залученням кап1талу.
Висновки. Таким чином, напрями подальшого розвитку швестищйно1 дiяльностi
зал1зничного транспорту лсно пов'язанi i кореспондуються з тенденц1ями макроекономiчного розвитку, а саме динамiзацiею цикла екожмчного розвитку. Вони мають бути адаптованим до змiн в системi чинниюв зовнiшнього i внутрiшнього середовища, а також !х реал1зац1я передбачае функщонування особливого, аутентичного механiзму iнвестування на зал1зничному транспорту що базуеться на системи iнвестицiйного контрол1нгу та дотримання ряду управл1нських принцип1в, а саме вщповщальносп, щлеспрямованосп, адаптивносп, координации
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Андреева О. В. Управлшня швестицшними процесами пiдприемств запзничного транспорту в умовах динатзаци економчних цикшв [Текст]: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04 / Андреева Олена Володимиргвна. - К., 2013. - 197 с.
2. Богомолова Н. I. Шдходи до фшансування iнвестицiйноl дяльносп залiзниць / Н. I. Богомолова, Я. Дегтярьова // Збiр. наук. пр. ДЕТУТ. - Вип. 19, 2012. - С. 154-160.
3. Кравченко О.О. Оцшка еконотчжа ефективностi замши дючих основних виробничих засобгв залiзничного транспорту Украши // Вiсник економжи транспорту i промисловостi, № 33, 2011. - С. 51 - 54.
4. Сич £.М. Iнновацiйно-iнвестицiйнi комплекси транспортто галузi: методологiя формування та розвитку / е. М. Сич, В. П. 1льчук. - К.: Логос, 2006. - 264 с.
5. Стасишин М.С. Складовi мехашзму швестування вщтворення основних засобгв залiзниць Украши. / М.С. Стасишин, О.В. Ярмолщька // Збiр. наук. пр. ДЕТУТ. - Вип. 18, 2011. - С. 115-124.
6. Трансформащя економжи та транспорт Украши / Ю. М. Цветов, М.В. Макаренко, М.Ю. Цветов, О.В. Левченко та ш - К.: ДЕТУТ, 2012. - 180 с.
Рецензент д.е.н., професор ДЕТУТ Богомолова Н.1. Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
удк 330.322:665.72
ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦ1ЛЬНОСТ1 створення позабюджетного ЦМЬОВОГО ШВЕСТИЦШНОГО ФОНДУ МОДЕРНВАЦП ТА РОЗВИТКУ ГАЗОТРАНСПОРТНО1 СИСТЕМИ УКРАШИ
Кроленко О. €., здобувач (УкрДАЗТ)
В сmаmmi до^джено основт шляхи залучення твестицт до газотранспортног системи Украши, визначеш гх переваги та недолжи. Обгрунтовано доцтьтсть створення позабюджетного цыьового твестицтного фонду модертзацп та розвитку газотранспортной системи Украши як оптимального шляху швестщтного забезпечення нацюнальног ГТС, який на вiдмiну ад кнуючих, дозволить залишити ГТС Украши тд контролем держави, залучити приватних, в т.ч. тоземних iнвесmорiв без загрози втрати права власносmi, отримати фтансову тдтримку держави, акумулювати твестицп вса iнвесmорiв та направляти гх на першочерговi проекти з модертзацп ГТС Украгни.
Ключовi слова газотранспортна система Украгни, твестици, твестицшний фонд, фiнансовi ресурси.
© Кроленко О.е.
Вкиик економжи транспорту 1 промисловосл № 44, 2013
ОБОСНОВАНИЕ ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТИ СОЗДАНИЯ ВНЕБЮДЖЕТНОГО ЦЕЛЕВОГО ИНВЕСТИЦИОННОГО ФОНДА МОДЕРНИЗАЦИИ И РАЗВИТИЯ ГАЗОТРАНСПОРТНОЙ СИСТЕМЫ УКРАИНЫ
Кроленко О. Е., соискатель (УкрГАЖТ)
В статье исследованы основные пути привлечения инвестиций в газотранспортную систему Украины, определены их преимущества и недостатки. Обоснована целесообразность создания внебюджетного целевого инвестиционного фонда модернизации и развития газотранспортной системы Украины как оптимального пути инвестиционного обеспечения национальной ГТС, который в отличие от существующих, позволит оставить ГТС Украины под контролем государства, привлечь частных, в т.ч. иностранных инвесторов без угрозы потери права собственности, получить финансовую поддержку государства, аккумулировать инвестиции всех инвесторов и направлять их на первоочередные проекты по модернизации ГТС Украины.
Ключевые слова.: газотранспортная система Украины, инвестиции, инвестиционный фонд, финансовые
ресурсы.
JUSTIFICATION OF EXPEDIENCY OF CREATION OF OFF-BUDGET TRUST INVESTMENT FUND OF MODERNIZATION AND DEVELOPMENT OF THE GAS
TRANSMISSION SYSTEM OF UKRAINE
Krolenko O. E., Researcher (USA of RT)
In article the main ways of attraction of investments to the gas transmission system of Ukraine are investigated, their advantages and shortcomings are defined. Expediency of creation of off-budget trust investment fund of modernization and development of the gas transmission system of Ukraine as optimum way of investment providing national GTS which unlike existing, will allow to leave GTS of Ukraine under state control is proved, to attract private, including foreign investors without threat of loss of the property right, to get financial support of the state, to accumulate investments of all investors and to direct them on prime projects on modernization of GTS of Ukraine.
Keywords: gas transmission system of Ukraine, investment, investmentfund, financial resources.
Постановка проблеми. Газотранспортна система (ГТС) е найбшьшим MaTepia^rnM активом Укра!ни та включае у себе 36 тис. км газопровода, у тому числ 22,8 тис. км мапстральних i 13,2 тис. км газопровода-в1дведень,включае газотранспортт, газорозподшьт тдприемства, бшьше 70 компресорних станщй, 12 щдземних сховищ газу, майже 1400 газо-розподшьчих станщй, газовишрювальт станщ! Варпсть газотранспортно! мережi Укра!ни ощнюеться ввд 30 млрд. долaрiв США [1].
Однак, на сьогодт понад 45% дючих газопровода експлуатуються понад 30 роюв (збудоват в перюд 1966-1970 рр.), в межах ввд 21 до 30 роюв - близько 31%, ввд 16 до 21 року - 8%, 10 роюв i менше - 8%. А майже 23% газопровода уже вщпрацювали свш амортизацшний термш. Старшня, фiзичне та моральне зношення об'екпв та цшсних комплекав ГТС Укра!ни, обумовлюють зростання витрат на кутвлю газу, який використовуеться для забезпечення функщонування системи, що сьогодт складають понад 1,5 млрд. долaрiв, та загострюють необхвдтсть модертзаци, реконструкци та техтчного переоснащення системи.
Враховуючи позищю держави, фiнaнсувaння заход1в, спрямованих на модертзащю ГТС, загальним обсягом iнвестицiй 5,3 млрд.долл. [2], необх1дно зд1йснювати за рахунок власних кошт1в НАК "Нафтогаз Украни", а також iз залученням
iнших джерел. В умовах дефщиту фiнансових ресурав, вщсутносп щдгримки держави, особливо актуальним постае питання залучення та акумулювання фiнансових pесypсiв, швестицш до ГТС Украни.
AHmÏ3 остантх достджень та публжацш, видтення невиршених питань загальног проблеми. Проблемам забезпечення нащонально1 ГТС швестищями, пошуку шлях1в залучення iнвестицiй до ГТС крани, питаниям ефективносп iнвестицiйноï дiяльностi, щдвищення iнвестицiйноï' привабливосп щдприемств ГТС присвячено багато pобiт вiтчизняних вчених серед яких: Горбова Х.В., Грубяк С.В., Лукаш В.В., Левковський О.М., Масс М.С., Навольська Н.В., Савчук Т.В., Шандивська О. та iншi [3-8]. Однак, в сучасних умовах господарювання, в пpоцесi реформування ГТС виникае необхвдтсть визначення нового шляху швестицшного забезпечення модеpнiзацiï' ГТС на осжга взаемодiï, учасп всiх видiв швеск^в (приватних, iноземних та держави).
Метою emummi е обгрунтування доцiльностi створення позабюджетного
iнвестицiйного фонду модеpнiзацiï та розвитку ГТС Украни як найоптимальтшого шляху залучення iнвестицiй до нащонально1 ГТС.
Виклад основного матерiалу. Модертзащя, pеконстpyкцiя та технiчне переоснащення газотранспортно!' системи Укpаïни, ефективне ïï
BiciiiiK' економ1ки транспорту i промисловост1 № 44, 2013
функцiонування як складово! енергетично! безпеки крани неможливо без залучення таких деф1цитних ресурав, як швестицп. Дослщження проблем модертзацп ГТС, причин дефщигу фшансових ресурав дозволили видшиги насгупн1 шляхи залучення швесгицш до ГТС Украни [9]:
- фшансування iнвесгицiй за рахунок прибутюв НАК "Нафтогаз Украни";
- фiнансування iнвесгицiй за рахунок кошпв бюджету;
- запозичення на зовтшньому ринку
капталу;
- запозичення на внугршньому ринку
капталу;
- запровадження спiльних проекгш з кранами £С;
- сгворення консорц1уму з управлшня ГТС за учасгю Украни, Роси га крани-европейського споживача росшського газу;
- передача ГТС у концесш;
- укладення договору про стльну з iноземними швесгорами д1яльн1сгь;
- приватизац1я ГТС через продаж.
Слад зазначити, що в залежносп в!д обраного шляху залучення швесгицш до ГТС Украни змшюегься i можливост контролю Укра!ною ГТС, який дозволяе досягги максимально! вигоди для крани в!д 1! використання. У випадку переходу контролю над ГТС до швестора вiн матиме можливiсть самостшно приймати рiшення щодо видiв послуг та ц1ни вщповщно до власних iнтересiв. Якщо ж метою швестора буде збшьшення вартосп ГТС Украни, то i основн iнвестицiйнi заходи будуть направлен! на зростання доходiв в!д надання послуг
Шляхи залучення Iнвести
ГТС, що з одного боку, вщповдатиме штересам Украни та сприятиме збшьшенню надходжень до бюджету, а з шшого, сприятиме зростанню варгоси послуг та щни, що спричинить зростання витрат промислових пдприемств та витратно!' частини бюджету в аспект! компенсащй за р!зницю в щнах.
За суб'ектом !нвестування вс! шляхи залучення швестицш до ГТС можна подшити на ri, що направлен! на залучення !ноземного та в!тчизняного швестора. Анатз недолшв та переваг шлях!в залучення !нвестиц!й до ГТС представлено в таблиц!.
Створення консорциуму за участю ВАТ «Газпром» дозволить залучити значн! !нвестиц!йн! потоки до впчизняно! ГТС, однак, р!зноб!чн! !нтереси Украни та Роси в аспект! формування щни на транзитний газ, прагнення ВАТ «Газпрома» утримати свою монополш, ймов!рн!сть недотримання умов договору щодо залучення очжуваного обсягу !нвестиц!й у модерпзащю ГТС Украни з огляду потреб «Газпром» у освоен! нових газових родовищ, як! потребують ютотних кап!таловкладенъ, в!дсутн!сть надежно! законодавчо! бази в частит регулювання взаемов!дносин м!ж НАК «Нафтогаз Украни» та ВАТ «Газпром» може призвести до втрати контролю Украни над таким стратепчно важливим об'ектом, як газотранспортна система, спричинить виникнення ризиюв в забезпеченп газом внутр!шн!х споживач!в, ускладнить процес створення механ!зму управлшня, який дозволить забезпечити р!вноправн!сть стор!н та вщповщпсть нац!ональним !нтересам. З точки зору виникнення загроз реал!зацй' нац!ональних штереав, такий шлях залучення !нвестиц!й до ГТС Украни е недощльним.
Таблиця
й до ГТС Украти [4,5, 9]
S я i р ~ о *о и ^ а о .>3 Шлях Переваги Недолжи
1 2 3 4
й л § (U PQ Фшансування за рахунок НАК «Нафтогаз Украши» контроль украшсько! сторони над ГТС, максимальна вигода для Украши вщ використання ГТС потребуе фшансування або за рахунок споживач1в, або за рахунок втрати бюджетних надходжень в1д плати за транзит газу
Фшансування за рахунок кошттв бюджету контроль украшсько! сторони над ГТС, максимальна вигода для Украши вщ використання ГТС необхвдтсть вщволжання кошпв в1д фшансування шших бюджетних програм, що в сучасних умовах е дуже складним завданням
Запозичення на внутршньому ринку капталу контроль украшсько! сторони над ГТС, максимальна вигода для Украши вщ використання ГТС; розвигок внугршнього ринку катталу; перешкоджання вщпливу капiталу висока варттсть запозичень; малий потенцшний обсяг запозичень; ризик невиконання зобов'язань з боку уряду
J — ° : Запозичення на зовтшньому ринку контроль украшсько! сторони над ГТС, максимальна вигода для Украши вщ використання ГТС висока варттсть запозичень; висок! витрати бюджету
Вкник економ1ки транспорту i промисловост1 № 44, 2013
Продовження табл.
1 2 3 4
Запровадження спшьних проекпв з СС контроль украшсько! сторони над ГТС, максимальна вигода для Укра!ни в1д використання ГТС; швестицшна направлетсть -приведення ГТС до европейських сгандаргiв складтсть впровадження, осюльки вимагае виконання процедур СС щодо обгрунтування проектов; залежтсть вщ зовншньо! полижи кра!ни, Н внутршньополггачно! ситуаци
Створення консорциуму з управлшня за участю ВАТ «Газпром» легкость створення складтсть створення мехатзму управлшня, який дозволить забезпечити р1вноправшсть сторш, вщповщтсть нащональним штересам кра!н; ризик невиконання зобов'язань сторш; недосконалють законодавства, брак нормативних актив, яю дозволити регулювати такого роду взаемовщносини
Передача ГТС у концесш (як впчизняному, так [ шоземному швестору) наявтсть достатньо! законодавчо! бази, яка передбачае тдб1р концесюнера на конкурсних засадах; отримання доходу в бюджет вщ концесшних виплат ризики невиконання зобов'язань з боку швестора; ризики корупци; часткова втрата Укра!ною контролю над ГТС
Укладення угоди про спишу дяльтсть р1внотрний розподш витрат м1ж партнерами часткова втрат контролю над ГТС; ризики невиконання зобов'язань з боку швестора; ризики корупци
§ PQ Приватизация ГТС через продаж законодавчо встановлена процедура вщбору покупца через процедуру приватизацшного конкурсу; додатков1 надходження до бюджету повна втрата Укра!ною контролю над ГТС; ризик невиконання зобов'язань з боку швестора
1ншим способом залучення iноземних швестицш е запровадження спiльних проекпв з £С. Якщо впровадження таких проекта дозволяе залишити контроль над ГТС за крашою, то основнi кошти будуть видiлятися на приведення нацюнально! ГТС у вiдповiднiсть европейським стандартам. Однак, ключовим фактором залучення таких швестицш е нестабшьна внутрiшньополiтична стуащя в краiнi та складщсть впровадження, зокрема, в частинi обгрунтування дощльносл проекпв украiнським урядом.
На сьогодщ одним iз найбiльш актуальним шляхов залучення iноземного кап1талу до ГТС Украши визначаеться передача ГТС у концесш Слщ зазначити, що аналiзу свiтового досвщу щодо передачi у концесш майна щдприемств газотранспортного комплексу з такими масштабами, як в Укршщ не практикувалося. Однак, як показав досввд бельгшсь^' компани «ТгайеЬеЬ» яка отримала у концесш газопровод у Казахстанi, концесiйнi угоди е досить реальними, за умов вщсутносп альтернативних рiшень для рентабельних проекпв з щдвищенням об'емiв транспортування газу, що потребують великих обсяпв початкових кап1таловкладень[8]. В свою чергу, пропозицп компани «Shell», щодо отримання украшсь^'
газотранспортно! системи в концесш, передбачали зд1йснення 1нвестування в не! через стльне щдприемство зареестроване в офшорнш зощ де б Укра!на не мала права на експлуатацшний та швестицшний контроль. Реал1защя тако! стльно! угоди спричинила б вщплив капталу з територи Укра!ни, недоотримання бюджетом великих обсяпв податкових вщрахувань та посилення залежносп вщ 1ноземного швестора [5]. Отже, недосконалють законодавчо! бази, виникнення великих ризик1в невиконання зобов'язань з боку 1нвестора, поглиблення корупци, часткова втрата контролю на ГТС Укра!ни робить передачу нацюнально! ГТС у концесш недощльною.
Створення стльного п1дприемства без статусу юридично! особи на основ1 п1дписання договору про стльну даяльтсть з шоземними швесторами також сприятиме залученню шоземних швестицш до ГТС Укра!ни. Головною особлив1стю такого швестування е те, що витрати на проектування 1 проведення робп з модертзаци ГТС повинт розподшятися мгж кранами, власниками щдприемства, але такий розподш не стосуеться розподшу дохода мгж партнерами. Дохщ, в залежносп вщ учасп обох партнер1в, розподшяеться та переноситься до сво!х сукупних дохода, як1 в
BiciiiiK' економ1ки транспорту i промисловост1 № 44, 2013
подальшому оподатковуються [5, 8]. Сп1льне п1дприемство не рееструеться як новий суб'ект господарювання, а отже не е платником податку, що призведе до зниження надходжень до держбюджету.
Даний споаб Онвестування процеав модерн1зацй' ГТС Украни доцшьно використовувати лише в рамках техтчно! ствпрац на основ! п1дписання угоди про сп1льну даяльтсть, що грунтуеться на наданн1 техтчно! допомоги з модертзацп укранських мапстральних газопроводов м1ж Оноземними швесторами та НАК «Нафтогаз Укра!ни». Для збереження укра!нською стороною контролю над вотчизняними мапстральними трубопроводами, в таких випадках передбачаеться виключно техн1чна сп1впраця, з виключенням передач1 прав на управлшня мережею шоземному швестору.
ПриватизацОя ТГС Украни через продаж передбачае залучення до ГТС приватних комерцшних структур. З одного боку, це дозволить залучити значш обсяги швестицш до ГТС, п1двищити надходження до держбюджету крани. Однак, з шшого боку, це означатиме повну втрату контролю над стратепчно важливим об'ектом крани, що забезпечуе енергетичну безпеку кра!ни. В умовах розвитку корупцй' узгодження штереав держави та приватного Онвестора, б1знесу, подол ГТС на окрем1 частини може спричинити дезоргашзац1ю ii функцюнування. Така модель швестування модерн1зацй' ГТС Украни е неприйнятною.
1нвестування на основ! запозичень на внутр1шньому та зовтшньому ринках каптатв мають як позитивно так i негативн1 сторони. Нестабшьне економiчне положення Украни, зовнiшнi борги крани, водпк кошпв з внутршнього ринку, висок! вiдсотковi ставки та неспроможтсть держави надати гарантш призводять до неможливосп використання даного методу швестування ГТС Украни.
Що стосуеться фiнансування ГТС та ii модертзацп за рахунок кошив бюджету, то дефщит бюджету призводить до поступового скорочення подтримки розвитку ГТС з боку держави, перекладаючи фiнансування заходов щодо модернiзацii' ГТС на НАК «Нафтогаз Украни».
Слод також пам'ятати, що в ринкових умовах господарювання основними джерелами капiтальних вкладень в розвиток, фiнансування iнвестицiйних проекпв щодо модертзацп, переоснащення подприемств, в точу числ i ГТС е кошти засновникiв, фонди накопичення за рахунок прибутку, резервн фонди, амортизац^н водрахування, кошти вод продажу власного майна, кошти вод здавання власного майна в оренду, використання внутрштх ресурс!в [6].
На сьогодт фшансування модертзацп, реконструкци та технОчного переоснащення нацiональноi' ГТС лише за рахунок власних кошив НАК «Нафтогаз Украни» не можливо. КрОм того,
фшансування Онвестицш у ГТС за рахунок власних кошпв НАК "Нафтогаз Украни" вимагае заходов з покращення фшансового стану НАК, зокрема:
- вчасних розрахунков бюджету з НАК "Нафтогаз Украни" за надан субсидп громадянам та спожип послуги бюджетних оргатзацш;
- впровадження методики розрахунку тарифОв на постачання газу для внутрштх споживач1в, яка б враховувала варпсть капталу;
- спрямування на швестицп у ГТС кошпв, що !х НАК «Нафтогаз Украни» водраховуе до бюджету вод плати за транзит газу. У бюджет 2013 року передбачено, що НАК "Нафтогаз Украни" та ii подприемства ГТС мають перерахувати податков та ренти на суму 17 828,630 млн.грн. (2230,53046 млн.долл), що приблизно складае 42% потреб у швестищях [10].
Загальноводомо, що газотранспортна система Украiни представляе собою складну оргатзацшно-економОчну систему, яка поеднуе в соб! там сфери дяльносп, як добування та переробка газу i газового конденсату, транспортування та зберпання (поставки газу, транзит, зберцання в подземних сховищах i т.п.), розподол, реалОзащя та забезпечення виробництва, яко об'еднано в НАК «Нафтогаз Украни», що подпорядковуеться МЫстерству палива та енергетики Украiни. Слод зазначити, що частина подприемств ГТС сьогодш залишаеться у власносп держави, однак в таких сферах, як добування та переробка газу, реалОзаця та забезпечення виробництва дедал часпше подприемства переходять до приватноi власност!
Зрозумшо, що основним чинником водмови держави вод подтримки в аспекп швестування процеав модертзацп нацiональноi ГТС е зростання обсяпв швестування за рахунок створення або водчуження подприемств в приватну властсть. Однак, до приватноi власносп в основному переходять подприемства з добування та переробки природного газу. Безумовно, швестицп в розвиток даноi сфери повинно забезпечувати власники, але юнують так складово ГТС як мапстральний трубопровод, газорозподшьш станци, газосховища та шшО об'екти, газотранспортна шфраструктура, яка повинна залишатися у власносп держави та, яка потребуе модертзацп, залучення швестицш не лише за рахунок НАК «Нафтогаз», приватних швесторОв, а i держави.
Як зазначалося вище, залучення шоземних швесторОв до ГТС Украни може привести до втрати контролю нею, що створить загрозу економiчноi безпеки краiни. Запозичення внутршнього та зовтшнього капталу в сучаснш нестабшьнш економОчшй ситуаци е ризикованим. Акумулювання швестицш на основ! прибутку НАК «Нафтогаз» е недостаттм, оскольки в ньому функщонуе перехресне фшансування, компання за рахунок прибуткових подприемств покривае збитков! подприемства. Тому, в сучасних умовах виникае
Вкник' екоиомiки транспорту i промисловостi № 44, 2013
необхвдтсть залучення швестицш як з боку приватних швесторш, з прибутк1в щдприемств ГТС Украши, так i держави.
Таким чином, з метою виршення проблем фшансування та залучення швестицш в ГТС, на ïï модертзащю, забезпечення ïï ефективного функц1онування пропонуемо створення
позабюджетного ц1льового 1нвестиц1йного фонду модертзаци та розвитку ГТС Украïни.
Основне завдання такого 1нвестиц1йного фонду полягае в накопиченн фшансових ресурав як з боку держави, так i приватних швесторш та НАК «Нафтогаз», щдприемств ГТС, як1 будуть надаватися для реалiзацiï швестицшно-шноващних проекпв, спрямованих на модернiзацiю нацiональноï ГТС. Оптимальне стввщношення кошпв, що
накопичуватимуться в швестищйному фондi складатиме 25% - за рахунок державноï щдтримки, асигнувань, 75% - приватн iнвестицiï, в т.ч. за рахунок вщрахувань з прибутку НАК «Нафтогаз Украши».
Особливо важливим джерелом формування фшансових ресурав iнвестицiйного фонду е введення обов'язкових платеж1в, в обсяз1 10% дохода ввд ]_'х дiяльностi, для шоземних компанш, як1 займаються видобуванням сланцевого газу на територiï Украши, наприклад для щдприемств Shell та Chevron, яю займаються видобуванням сланцевого газу в Схвднш та Захвднш Украïнi. Для приватних щдприемств в сфер1 добування та переробки, транспортування газу слад встановити плапж в швестицшний фонд в розм1р1 3-5% нерозподаленого прибутку.
З боку держави поповнення позабюджетного цiльового iнвестицiйного фонду модертзаци та розвитку ГТС Украши доцшьно здайснювати за рахунок переведення частини податк1в, виплачених щдприемствами ГТС до фонду, або переведення частки кошпв, отриманих державою вщ НАК «Нафтогаз» в якосп дивщендав.
Слад зазначити, що ва щдприемства ГТС Украши е суб'ектами господарськоï даяльносп, як1 експлуатують трубопроводи, i, вщповщно до чинного законодавства, сплачують держав1 рентну плату за користування трубопроводом, за видобування газу, за користування надрами. Таким чином, в 2012р. до державного бюджету було сплачено рентну плату на загальну суму 16505,6841 млн.грн, збору у виглядi цiльових надбавок до даючого тарифу на природний газ для споживач1в уах форм власносп на суму -2398,2083 млн.грн. В той час як щдтримка держави надавалась в якосп компенсацш за р1зницю мiж щнами закутвда 1мпорту природного газу та його реал1защею суб'ектам господарювання, яка склала 3900,00 млн.грн . (20,63% - вщ сплачених податк1в) [11]. Так, НАК «Нафтогаз Украша» було виплачено 18903,8924 млн.грн. ( 2365,944 млн.долл) в державний бюджет Украши. Скорочення нарахувань на 15% або ï\ перерахування до iнвестицiйного
фонду дозволить забезпечити майже 10% необхщних для модернiзацiï ГТС швестицш
Зазначений фонд дозволить реалiзовувати iнвестицiйнi проекти по модернiзацiï нацiональноï ГТС на принципах державно-приватного партнерства в межах сформованих угод, залучити необхщний обсяг швестицш до ГТС, залишаючи контроль над ГТС в Укршт.
На початковому етапi становлення iнвестицiйного фонду, модертзаци ГТС, функцюнування фонду повинно базуватися на проектному принцит, який передбачае максимально можливу адресну щдтримку. Тобто, до iнвестицiйноï' комiсiï для фшансування або ствфшансування, у встановленому порядку, повиннi подаватися проекти щодо модертзаци нацюнально].' ГТС. 1нвестицшна комiсiя, розглянувши поданi проекти, визначатиме найбшьш прiоритетнi, прийматиме рiшення щодо ï iнвестування. До iнвестицiйноï комiсiï повинн входити представники Мiнiстерства палива та енергетики Украïни, провiднi фахiвцi з НАК «Нафтогаз», провщних щдприемств ГТС. Функцюнування швестищйного фонду на зазначеному принцип дозволить ефективно використовувати кошти фонду, що особливо актуальне на початку модертзаци ГТС.
Висновки. Отже, формування
позабюджетного цiльового Iнвестицiйного фонду модертзаци та розвитку ГТС Украши е найбшьш прийнятним способом залучення швестицш до нацiональноï ГТС та, на вщмшу ввд iснуючих, дозволить залишити ГТС Украïни щд контролем держави, залучити приватних, в т.ч. iноземних швестс^в без загрози втрати права власносп, отримати фiнансову щдтримку держави, акумулювати iнвестицiï всiх швеск^в та направляти "х на першочерговi проекти з модернiзацiï' ГТС Украши. Однак, подальшого визначення потребуе структура швестищйного фонду, мехатзм його функцюнування та швестування проекпв модертзаци ГТС.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Варпсть украïнськоï ГТС оцiнюють у $30 млрд [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/40177
2. На модертзащю украïнськоï ГТС потрiбно $5,3 мiльярда швестицш [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://gazeta.ua/artides/business/_na-modernizaciyu-ukrajinskoji-gts-potribno-5-3-milyarda-investicij/500368
3. Горбова Х.В. Економiчна ефективнiсть iнвестицiйноï дiяльностi нафтогазових щдприемств в умовах концесiï: автореф.дис.канд.екон.наук: 08.00.04 / Х.В.Горбова; [1в-Франк. нац. тех.ун. нафти i газу]. — 1вано-Франювськ, 2013. — 20 с.
4. Грубяк С.В., Навольська Н.В.Напрями щдвищення ефективносп функцiонування
BiciiiiK' економжи транспорту i промисловост1 № 44, 2013
газотранспортно! системи Укра!ни в сучасних умовах. [Електронний ресурс] - Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2011_4 /9.pdf
5. Лукаш В.В. Шляхи залучення iноземних iнвестицiй в тдприемства газотранспортно! системи Укра!ни / В.В. Лукаш, О.М. Левковський // економ!чш вкт НТУУ «КП1». - 2012. Режим доступу:
6. Масс М.С. Формування швестицшно-програмно! концепцп розвитку газотранспортних систем / М.С. Масс // 36!рник наукових праць ДонДУУ. Серiя «Держ.упр.». - 2006. - Том.7. -вип.. 64. - С. 48-56
7. Савчук Т.В. Ощнювання ефективносп використання iнвестицiйного капiталу нафтогазовими шдприемствами: автореф.дис.канд.екон.наук: 08.00.04 / Т.В. Савчук;
[1в-Франк. нац. тех.ун. нафти i газу]. — 1вано-Франшвськ, 2011. — 20 с.
8. Шан^вська О. Управлiння газотранспортними компашями на засадах маркетингу та лопстики: дис.канд.екон.наук.: 08.06.02/0.£.Шандрiвська-Львiв., 2002.-193 с.
9. Варiанти залучення швестицш у газотранспортну систему [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://icps.com.ua/pub/files/30/96/nl_ukr_20021223_0 171.pdf
10. Закон Укра!ни Про державний бюджет на 2012 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4282-17
11. Закон Украши Про державний бюджет на 2013 р. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5515-17
Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТШрдша О.Г. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О.М.
удк 330.65.016.4
ВПЛИВ ЖИТТеВОГО ЦИКЛУ пщприсмства НА його шновацшно-
ШВЕСТИЦШНИЙ РОЗВИТОК
Мушников О. О., асшрант (У1ПА)
ОбГрунтовано циклгчтсть життевого циклу тдприемства. Виявлено вплив життевого циклу тдприемства на тновацшно-гнвестицшний розвиток в сучасних умовах гснування соцгально-економгчних вгдносин. Представлено основш етапи життевого циклу тдприемства у взаемозв'язку з його тновацшно-твестицшним розвитком та обГрунтовано фактори що обмежують тновацшно-гнвестицшний розвиток суб'ектгв господарювання.
Ключовi слова: тновацш, твестищя, шновацшно-швестицшний розвиток, тдприемство, життевий
цикл.
ВЛИЯНИЕ ЖИЗНЕННОГО ЦИКЛА ПРЕДПРИЯТИЯ НА ЕГО ИННОВАЦИОННО ИНВЕСТИЦИОННЫЙ РАЗВИТИЕ
Мушников А. А., аспирант (УИПА)
Обоснованно цикличность жизненного цикла предприятия. Выявлено, что именно этап роста в жизненном цикле предприятия способствует более удачному инновационно-инвестиционному развитию. На этом этапе предприятие может неоднократно корректировать, а то и пересматривать свою экономическую стратегию и ее составляющие, осуществляется процесс совершенствования производимого продукта, технологий и приспособления своих возможностей к изменяющимся условиям рынка.
В рамках жизненного цикла предприятия рассматриваются этапы по созданию инновации как последовательность стадий инновационного процесса и традиционные этапы жизненного цикла инвестиций, которые осуществляются последовательно, но в определенный промежуток времени существуют параллельно, будто накладываются друг на друга во времени. Во взаимосвязи с жизненным циклом предприятия выделены основные этапы его инновационно-инвестиционного развития.
В ходе работы определены показатели инновационно-инвестиционного развития, которые свидетельствуют об эффективности деятельности предприятия и его общем экономическом развитии.
Ключевые слова: инновация, инвестиция, инновационно-инвестиционное развитие, предприятие, жизненный цикл.
© Мушников О.О.
Вкник економжи транспорту 1 промисловост № 44, 2013
