CC BY
28
ISOLATED AND COMBINED EFFECT OF LEAD NANOPARTICLES AND LEAD ACETATE WITH SODIUM AND POTASSIUM STEARATES AT PERORAL INTAKE INTO ORGANISM
Kondratiuk V.A., Fedoriv O.Ye., Lototska O.V.
1ЗОЛЬОВАНА I КОМБ1НОВАНА Д1Я НАНОЧАСТИНОК ТА АЦЕТАТУ СВИНЦЮ З1 СТЕАРАТАМИ НАТР1Ю I КАЛ1Ю ЗА ПЕРОРАЛЬНОГО НАДХОДЖЕННЯ ДО ОРГАН1ЗМУ
КОНДРАТЮК В.А.,
федор1в o.e.,
ЛОТОЦЬКА О.В.
ДВНЗ „Тернопшьський державний медичний ушверситет iM. 1.Я. Горбачевського МОЗ Укра'ши"
УДК 613.32-099:546.32/ 33-06 : 612.06]-092.9
Ключовi слова: наночастинки свинцю, ацетат свинцю, стеарат натр^, стеарат калiю, iзольована дiя, комбiнована дiя.
абруднення довкiлля постiйно зро-стае i посилюе негативний вплив на здоров'я людини. З забруднен-ням бiосфери пов'язано понад 50% уЫх випадкiв захворювань, порушень фiзичного розвитку та випадкiв смертей серед населення [1]. Значну групу токсикан^в утво-рюють важкi метали (ВМ) та Тхнi сполуки, зокрема свинець, який через пов^ря, воду, продукти хар-чування потрапляе до оргашзму людини [2-4].
Природними джерелами над-ходження свинцю у поверхневi води е процеси розчинення деяких мiнералiв (галенiтанглезит, церу-сит та ш.). Значне зростання вмн сту свинцю у навколишньому середовищi (у т.ч. i у поверхневих водах) пов'язане 3i спалюванням вyгiлля, застосуванням тетраетил-свинцю як антидетонатора у моторному палив^ з виносом у водн об'екти зi с^чними водами рудозбагачувальних фабрик дея-ких металyргiйних заводiв, хiмiч-них виробництв, шахт i т.д. [5]. Об'ем сучасного виробництва свинцю становить понад 2,5 млн. т. на рк. У результат виробничо'| дiяльностi у природнi води щорiч-но потрапляе 500-600 тис. т спо-
лук свинцю, а майже 400 тис. т осн дае на поверхню Грунту. За даними л^ературних джерел, вмiст свинцю у зонах розмщення пщпри-емств з переробки вщпрацьованих та виготовлення свинцевих акуму-ляторiв фоновi концентрацiï свинцю перевищують ГДК у пов^ бшь-ше нiж в 1,3 рази, у рiчках — у 2,0 рази, у фунтах — у 4-10 разiв [6]. Аналiз динамки даних ппешчного монiторингy протягом 1999-2004 роюв свiдчить про поступове змен-шення вмiстy свинцю в атмосферному пов^ у 7 разiв при суттево-му його пщвищенш у питнiй водi та продуктах харчування в 1,3-2,5 рази [7].
Свинець в органiзмi людини чи тварин здатний стимулювати про-цеси генерацп вшьних радикалiв, що супроводжуються активацiею вiльнорадикальних процесiв, вод-ночас знижуючи ïх нейтралiзацiю антиоксидантною системою, що призводить до розвитку оксидатив-ного стресу [8, 9].
До поширених i небезпечних забрyднювачiв довкiлля належать i рiзного роду детергенти, у т.ч. стеарати. Значна ктькють ПАР потрапляе у вщкрит водойми та у води, як згодом використовують-
ИЗОЛИРОВАННОЕ И КОМБИНИРОВАННОЕ ВЛИЯНИЕ НАНОЧАСТИЦ И АЦЕТАТА СВИНЦА СО СТЕАРАТАМИ НАТРИЯ И КАЛИЯ ПРИ ПЕРОРАЛЬНОМ ПОСТУПЛЕНИИ В ОРГАНИЗМ Кондратюк В.А., Федорив О.Е., Лотоцкая Е.В. ГВУЗ „Тернопольский государственный медицинский университет им. И.Я. Горбачевского" Минздрава Украины
Цель работы — изучение характера изолированного и комбинированного действия наночастиц и ацетата свинца со стеаратами натрия и калия при поступлениЬ их в организм с питьевой водой. Материалы и методы исследования: гигиенические, токсикологические, биохимические, морфологические, гематологические и статистические (Стьюдента, Манна-Уитни), корреляционный анализ, дивизивный и аддитивный варианты расчета коэффициента совместного действия по показателям центральной тенденции, вариабельности и оценок вероятности по М.Ю. Антомонову).
Результаты. Установлено, что в условиях острого санитарно-токсикологического эксперимента ЛД50 ацетат свинца и наночастицы свинца проявляют одинаковую токсичность, находятся на уровне 294,0 (242,0 : 346,0) мг/кг (1 класс токсичности) и обладают выраженной способ-
ностью к кумуляции (ИК = 0,7). Было установлено, что максимально недействующая концентрация равна 0,006 мг/дм3, с поправкой на класс токсичности — 0,0006 мг/дм3. Ориентировочно безопасный уровень стеарата калия — 0,25 мг/дм3, стеарата натрия — 0,16 мг/дм3 по общесанитарному признаку вредности при контроле качества воды для хозяйственно-питьевого и культурно-бытового назначения. Комбинированное действие наночастиц и ацетата свинца при пероральном употреблении питьевой воды со стеаратами натрия и калия приводит к лейкоцитозу, ускоренному созреванию клеток миелобластного ряда в костном мозге крыс и задержанию их выхода в периферическую кровь из-за неэффективного деления клеток, выраженным сосудистым расстройствам в печени, дистрофическим, некробиотическим изменениям гепатоцитов, соединительнотканных элементов, клеточной инфильтрации стромы. Менее выраженные изменения в структуре исследуемого органа оказывались при комбинированном действии ацетата свинца со стеаратом натрия.
Ключевые слова: наночастицы свинца, ацетат свинца, стеарат натрия, стеарат калия, комбинированное действие, изолированное действие.
© КондратюкВ.А., Федор'в О.€., Лотоцька О.В. СТАТТЯ, 2016.
37 Environment & Health №32016
ся для водопостачання насе-лення [10, 11]. Тому вивчення можливо'| несприятливо'| дм ПАР на органiзм теплокровних тварин, особливо у комбшацп з ВМ, наприклад свинцем у нано- i макророзмiрах, е актуальною проблемою сьогодення [12].
Метою наших дослщжень стало вивчення характеру iзо-льовано! та комбiнованоí дм наночастинок i ацетату свинцю зi стеаратами натрю та калiю за умов перорального надходжен-ня ¡х до оргашзму з питною водою.
Матерiали i методи дослщ-жень. Для досягнення поставлено! мети використовували ппешчш, токсикологiчнi, бюхн мiчнi, морфологiчнi та гемато-логiчнi методи дослiджень. Для оцшки достовiрностi одержа-них результалв дослiджень використовувалися статистичнi методи параметричних та непараметричних критерпв (Ст'юдента, Манна-Уггш), коре-ляцiйний аналiз, дивiзивний та аддитивний розрахунки коефн цiента сумюно!' дií за показни-ками центрально! тенденцп, варiабельностi та оцiнок вiро-гiдностi [13].
Визначення недiючоí концент-рацií ацетату свинцю проводили на 7 групах бших безпородних щурiв по 7 особин у кожшй. 1 гру-па була контрольною, в шших групах тваринам вводили ацетат свинцю: 2 гр. — у дозi 70 мг/кг маси тша, 3 гр. — 3 мг/кг, 4 гр. — 0,3 мг/кг, 5 гр. — 0,03 мг/кг, 6 гр. — 0,003 мг/кг, 7 гр. — 0,0003 мг/кг ацетату свинцю. В експе-рименл використовували ацетат свинцю виробництва ООО „Реактив", м. Донецьк.
Вивчення саштарно-токсико-лопчних властивостей стеара-лв калю i натрю проводили в умовах гострого експерименту прискореним методом [14]. Тваринам вводили у шлунок стеарат калю i стеарат натрю у дозах 840 мг/кг, 890 мг/кг i 944 мг/кг. Для вивчення токси-колого-ппешчних властивостей НЧ свинцю та ацетату свинцю щурам вводили у шлу-нок НЧ свинцю та ацетату свинцю у дозах 200 мг/кг, 250 мг/кг, 282 мг/кг. Динам^ заги-белi щурiв спостер^али протя-гом 14 дiб.
Для дослщження дií рiзних форм свинцю iзольовано та у комбiнацií зi стеаратами натрiю i калiю в умовах пщгострого саш-тарно-токсикологiчного експерименту щурiв було розподше-
но на 4 групи по 14 особин: 1 група була контрольною i спо-живала лише дехлоровану воду
3 мюького водогону, яка за хiмiчним складом належить до гщрокарбонатно-кальщевого класу i вiдповiдаe вимогам ДержСанПН Укра'ши № 2.2.4171-10. Тварини 2, 3 та 4 груп також споживали дехлоровану воду i3 мюького водогону, але тварини 3 гр. — з домшками стеарату натрю, а 4 гр. — стеа-рату калю у дозi 1/250 ЛД50. На 30-й день споживання вказаних вод щурiв подшили на двi пщ-групи. У першм тваринам 2, 3 та
4 груп перорально вводили НЧ свинцю у дозi 70 мг/кг маси тша (у дозi 1/110 ЛД50) вiдповiдно, у
2 гр. — ацетат свинцю у дозi 70 мг/кг вщ маси тша (у дозi 1/110 ЛД50). Наночастинки свинцю, як використовувалися в експерименту були виготовленi ТОВ „Наноматерiали i нанотехноло-ги" способом газофазного синтезу шляхом випаровування металу за контрольовано'| тем-ператури в атмосферi iнертного газу i низького тиску з подаль-шою конденсатею пари. Згiдно
3 сертифiкатом якосл наночастинки мали вигляд однорщно'| прозороí рiдини свiтлого кольо-ру, без запаху, рН розчину — 2,5-7,2 одиниць, розмiр части-нок — 20-70 нм, концентратя свинцю — 1500,00 мг/дм3, густина розчину — 1,00015 г/см3. Продуктя вiдповiдала вимогам ТУ У 24.6-35291116001:2007.
За три доби тсля проведених дослщжень тварин виводили iз експерименту шляхом крово-пускання пiд тiопенталовим наркозом з дотриманням правил бюетики. Для оцiнки про-цеЫв перекисного окиснення лiпiдiв (ПОЛ) та стану анти-оксидантного захисту (АОЗ) визначали активнють малонового диальдегщу (МДА), дiено-вих кон'югатiв (ДК), каталази (КАТ), супероксиддисмутази (СОД), церулоплазмшу (ЦП) та пероксидазно'| активностi крови (ПАК), показники трансфе-разно'| активностi — аланшамн нотрансферази (АлАТ), аспар-татамiнотрансферази (АсАТ) у гомогенатах печшки, цирку-люючi iмуннi комплекси (Ц|К) та еритроцитарний iндекс шток-сикацií (Ell) у сироватцi крови. Стан периферично'| крови та кюткового мозку пiддослiдних тварин вивчали методом визначення лейкоцитарно'| формули та складання мiело-грами.
Результати та Ух обговорен-
ня. При вивченнi токсичностi ацетату та НЧ свинцю в умовах гострого дослщу за 10-15 хви-лин тсля введення у шлунок ¡хнього водного розчину у дозах з розрахунку на свинець 1 грут
— 200,0 мг/кг, 2 — 250,0 мг/кг, 3
— 282,0 мг/кг у тварин спостерн галися однаковi симптоми: збудження (тривожнють, почюу-вання мордочки). За 20-30 хв. тсля затравки розвивалася м'язова слабкють, адинамiя, щури збивалися у куток кттки, на подразник майже не реагува-ли, з'являлися ядуха, таноз носа, лапок, дискоординацiя рухiв. Полм дихання ставало рiдшим, наростав таноз види-мих слизових оболонок, лапок, конвульсивнi судоми i наставала смерть.
Далi за таблицею „ЛД50 i íхнi довiрчi межГ' (Пастушенко Т.В. та ствавт., 1985) знайшли, що величина LD50 та íí довiрчi межi для ацетату свинцю i для його НЧ становить 294,0 (242,0 ч 346,0) мг/кг. 1ндекс кумуляци (1к) i ацетату свинцю, i його НЧ дорiвнюе 0,7, вщповщно речо-вини мають сильн кумулятивнi властивостi i належать до 1 класу токсичность
Для оцшки впливу на орга-шзм пщдослщних тварин iзо-льованоí та комбшовано'| дií наночастинок i ацетату свинцю зi стеаратами натрiю та калю проводили пщгострий експе-римент з вивченням показниюв ПОЛ та АОЗ. Було встановле-но, що зi зменшенням дози свинцю ефект був менш вира-женим порiвняно з контрольною групою. Так, у тварин 2 групи при споживанн питно'| води з наступним пероральним введенням ацетату свинцю у дозi 70 мг/кг вмют МДА у сиро-
ватцi збiльшився у 5,0 разiв
порiвняно з контрольними тва-ринами (р<0,001). При введен-нi тваринам 3 мг/кг ацетату свинцю рiвень МДА у сироватц крови збiльшився в 1,8 рази (р<0,001), 0,3 мг/кг — в 1,6 рази (р<0,001) порiвняно з контрольною групою. При дозi свинцю 0,003 мг/кг свинцю вмют МДА дорiвнював практично контролю. Також в уах пiддослiдних групах тварин вiдбувалося достовiрне
(р<0,001) збiльшення рiвня МДА у гомогенал печiнки вщ-носно контролю: у 2 грут — у 3,2 рази, у 3 — у 2,9, у 4 — у 2,3, у 5 — в 1,7 рази. У щурiв 6 та 7 груп рiвень МДА у печшщ був таким, як i в штактних тва-
№ 3 2016 Environment & Health 38
ISOLATED AND COMBINED EFFECT OF LEAD NANOPARTICLES AND LEAD ACETATE WITH SODIUM AND POTASSIUM STEARATES AT PERORAL INTAKE INTO ORGANISM
Kondratiuk V.A., Fedoriv O.Ye., Lototska O.V.
SHEI" Ternopil State I.Ya. HorbachevskyiMedical University of the Ministry of Public Health of Ukraine" Objective. We studied a character of isolated and combined effect of lead nanoparticles and lead acetate with sodium and potassium stearates under conditions of their intake with drinking water into organism. Materials and methods. We used hygienic, toxicologi-cal, biochemical, morphological, hematological and statistical methods (Student t-test, Mann-Whitney test), correlation analysis, divisional and additive options for the calculation of the coefficient of joint effect in terms of central tendency, variability and assessments of probability after M.Yu. Antomonov. Results. Under conditions of acute sanitary-and-toxico-logical experiment LD50 of lead acetate and lead nanoparticles was established to manifest a similar toxici-ty, to be at the level of294.0 (242.0 : 346.0) mg/kg (toxi-
city grade 1) and to have a pronounced capacity for cumulation (CI = 0.7). Maximum non-affecting concentration was ascertained to be equal to 0.006 mg/dm3, adjusted for the grade of toxicity — 0.0006 mg/dm3. A tentatively safe level for potassium stearate is 0.25 mg/dm3, for sodium stearate — 0.16 mg/dm3 on the basis of general sanitary hazard sign at the control of water quality for domestic-drinking and cultural-and-resi-dential use.
The combined effect of nanoparticles and lead acetate at the peroral use of drinking water with sodium and potassium stearates causes leukocytosis, accelerated maturation of myeloid series of cells in a bone marrow of rats and arrest of their release into peripheral blood due to inefficient cell division pronounced vascular disorders in liver, dystrophic, necrobiotic changes of hepatocytes, connective tissue cells, stromal cell infiltration. Less pronounced changes in the test body structure took place at the combined effect of lead acetate with sodium stearate. Keywords: lead nanoparticles, lead acetate, sodium stearate, potassium stearate, combined effect, isolated effect.
рин. У Bcix пщдослщних групах тварин вщбувалося збшьшен-ня рiвня МДА у гомогенат нирок вщносно контролю у 2,8 рази (у 2 гр.) та в 1,4 рази (у 3 гр.) (р<0,001).
При перорапьному введены рiзних доз свинцю спостер^а-пося зростання показниюв АОЗ у сироватц крови. Так, у тварин 3 групи, яким ввели ацетат свинцю у дозi 3 мг/кг, активнють КАТ у сироватц крови на 43% перевищувала даний показник в штактних щурiв. У 4, 5 та 6 груп активнють КАТ на 37%, 13% та 8% вщповщно бупа бшьшою, шж у контрольних ш^в. Активнють КАТ у гомогенат печшки щурiв 2 групи на 150% перевищувала аналопчний показник штактних тварин, в уах шших пщдослщ-них групах лише на ктька вщ-сотюв був бшьшим вщ контролю. Активнють КАТ зросла у гомогенат нирок тварин 2 групи на 44%, 3 — на 36%, 4 — на 22%, 5 — на 17% вщ контрольних величин. Лише у тварин 6 та 7 груп активнють КАТ у сироватц крови i тканинах печшки та нирок перебувала у межах контролю.
При пероральному введены рiзних доз свинцю спостер^а-лося значне збшьшення актив-ност СОД. Так, активнють у крови щурiв 2, 3, 4, 5 та 6 груп СОД перевищувала контроль-ний показник вщповщно на 466%, 378%, 314%, 235% та 114% вщповщно (р<0,001). У гомогенат печшки щурiв активнють СОД у 2 груп на 178% перевищувала контрольш величини, у 3 — на 50%, у 4 — на 25%, у 5 — на 20%. У гомоге-нат нирок щурiв в уах експери-ментальних групах тенденщя
до пщвищення активной СОД була менш вираженою. У щурiв 6-Ï та 7 груп активнють ферменту у сироватц крови, гомо-генатах печшки та нирок перебувала у межах контрольно! групи.
Вмют ЦП у сироватц крови практично у тварин уЫх груп перевищував показник в штактних твари: у 2 грут — на 69%, у 3 — на 59%, у 4 — на 49%, у 5 — на 36%, у 6 — на 18%. У щурiв, яким вводили 0,0003 мг/кг ацетату свинцю, вмют ЦП перебу-вав у межах контрольно! величини.
Аналiз кореляцмних зв'язюв показав високу пряму залеж-нють рiвня МДА у сироватц крови, гомогенатах печшки i нирок i концентрацп свинцю. Встановлено також високу кореляцю мiж концентра^ею свинцю та вмютом КАТ i ЦП у гомогенатах печшки i нирок (табл.).
При вивченш та ппешчнш оцшц iзольованоï дм НЧ та ацетату свинцю i у комбшацп зi стеаратами натрю та калю на оргашзм пщдослщних тварин було встановлено, що у 3 грут тварин, як споживали питну воду з наявнютю стеарату натрю у дозi 250 мг/дм3, рiвень ДК у сироватц крови був у 5,4 разiв вищим вщ контрольних величин, у щурiв 4 групи, яю споживали питну воду з наявш-стю стеарату калю у дозi 250 мг/дм3, — у 5,8 разiв (р<0,001).
При дослщженш показниюв ПОЛ у тканин печшки встанов-лено, що у тварин 2 та 3 груп вмют ДК був практично однако-вим та у 2,7 рази перевищував контрольш величини. У тварин 4
групи вмют ДК у 3,3 рази перевищував такий показник в штактних тварин. Спостер^а-лося вiрогiдне (р<0,01) збшьшення концентрацп Дк у нирках пщдослщних тварин у 2, 3 i 4 групах порiвняно з контрольною вщповщно в 1,3; 1,5 i в 1,4 рази.
Динамка змш МДА у сироват-ц крови, печшц i нирках мала подiбний характер. Комбшова-на дiя стеарату натрю i НЧ свинцю, стеарату калю i НЧ свинцю за бшьшютю показниюв ПОЛ, як дослщжувалися, мала характер незалежно! дм та потенцю-вання.
НЧ свинцю iзольовано i у ком-бшаци зi стеаратами натрю та калю викликали пщвищення
Таблиця Кореляцшш зв'язки мiж концентращею свинцю та змшами бiохiмiчних показниюв у сироватц крови, гомогенатах печшки i нирок у пщдослщних тварин
Показник Коефщент кореляцп
МДА крови r = 0,88**
МДА печ1нки r =1,00**
МДА нирок r = 0,95**
КАТ крови r = - 0,44
КАТ печшки r = 0,92**
КАТ нирок r = 0,97**
СОД крови r = 0,24
СОД печшки r = 0,02
СОД нирок r = 0,50
ЦП крови r = 0,75*
Прим'ики:
* — r в'ропдний (Р<0,05); ** — r в'ропдний (Р<0,01).
39 Environment & Health №32016
активностi СОД у сироватцi крови (р<0,01): у тварин 2 групи — у 6,5 разiв, у 3 гр. — у 6,7 разiв, у 4 гр. — у 5,6 разiв; у печiнцi — у тварин 2 групи — в 1,7 рази, у 3 та 4 груп — у 3,5 рази порiвняно з контролем. Активнють СОД у нирках бших щурiв у 2 грут зросла у 4,7 рази (р<0,05). У тварин 3 i 4 груп — практично не змшилася.
Активнють КАТ у сироватц крови тдцослщних тварин ста-тистично достовiрно збшьшила-ся: у 2 групi — в 1,5 рази, у 3 — у 2,4 рази, у 4 — у 2,2 рази порiв-няно з контролем. Аналопчш змши спостер^алися i у тканинах печшки. Так, у 2 грут активнють КАТ зросла у 3 рази, у 3 — у 2,9 рази, у 4 — у 2,5 рази (р<0,01). Пщ впливом води рiз-ного складу у поеднанш з НЧ свинцю спостер^алося i пщви-щення активностi КАТ у тканинi нирок бших щурiв.
Комбiнована дiя стеаралв натрiю i калiю та НЧ свинцю за показниками ПОЛ i АОС мала характер незалежно'| дм та потенцiювання. Антагонiстична дiя спостер^алася лише за змн нами СОД у нирках.
При пероральному введены НЧ свинцю у комбшаци зi стеа-ратами натрiю та калш вщ-значалося зниження активностi АлАТ та АсАТ у печiнцi експери-ментальних тварин порiвняно з штактними у 3,7, 3,0 та 2,7 разiв вiдповiдно (р<0,001).
При надходженш до органiзму НЧ свинцю пщвищувався рiвень Ц1К в усiх пщдослщних групах в 1,2-2,2 рази (р<0,001). Резуль-тати дослiджень показали, що у тварин 2, 3 та 4 груп Ell стати-стично цостовiрно (р<0,001) зростав вiдповiдно у 2,1, 2,2 та 1,9 рази порiвняно з штактними тваринами.
Встановлено, що субтоксичш дози стеаралв натрiю i калiю та НЧ свинцю у комбшаци зi стеа-ратами викликали лейкоцитоз крови у п^осл^дних тварин. У кютковому мозку також збшь-шувалася кiлькiсть промiелоци-тiв, паличкоядерних, сегмен-тоядерних нейтрофiлiв та лiм-фоцитiв.
Проведенi морфологiчнi до-слщження печiнки при надход-женнi НЧ свинцю у поеднанш зi стеаратом натрю виявили роз-лади кровооб^у з порушенням часточковоí структури печшки, помiрною бiлковою дистрофiею гепатоцитiв та посиленням макрофагально'| активностi, некротичними змшами. Вплив НЧ свинцю у поеднанш зi стеа-
ратом калiю призводив до рiз-кого порушення структури печшки з розвитком дистрофiч-но-некротичних змш з форму-ванням мультиглобулярних некрозiв.
За комбiнованiоí дií води зi стеаратом калiю та з перораль-ним введенням 70 мг/кг ацетату свинцю зростав рiвень Дк та МДА у сироватц крови порiвня-но з контрольною групою, особливо у тварин 2 групи. Так, вмют ДК був майже у 4,5 рази вищим, шж у контрольнiй групi (р<0,001). У тварин 3 групи рiвень ДК був у 5,2 рази, а 4 — у 6,0 разiв вищим (р<0,001). Рiвень даного показника у печшц тварин 2, 3 та 4 груп у 3,5 рази перевищував вмют ДК у тварин контрольно)' групи (р<0,001). У нирках бших щурiв збшьшувався даний показник у 2, 3 та 4 групах порiвняно з контролем в 1,6, 1,5 та у 1,9 рази вщ-повщно (р<0,001). Вмiст МДА у сироватцi крови зрiс майже у 6,0 разiв порiвняно з контролем (р<0,001), а при споживаннi звичайно'| води (2 гр.) — у 5,0 разiв. Динамiка змiн мДа у печiнцi i нирках тварин мала такий саме характер, як i у сиро-ватцi крови.
Комбшована дiя стеаратiв натрiю i калiю та ацетату свинцю за бшьшютю показникiв ПОЛ, якi дослщжувалися, переважно мала характер незалежноí дм. Потенцiювання проявлялося лише за змшою вмiсту МДА та ДК у сироватц крови та вмiсту МДА у нирках.
За комбiнованоí дií 70 мг/кг ацетату свинцю зi стеаратами натрiю i калiю зростала активнють АОЗ. Активнють СОД у 3 грут тварин, як споживали воду з вмютом стеарату натрш, була у 6,2 разiв вищою порiвня-но з штактними тваринами. У щурiв 2 групи, що споживали воду без стеаралв, концентра-цiя СОД була у 6,1 разiв вищою (р<0,001), шж у контрольних тварин, а у тварин 4 групи — у 5,5 разiв (р<0,001).
За комбшовано'| дií води зi стеаратами з подальшим перо-ральним введенням ацетату свинцю вщбувалося статистич-но достовiрне зростання актив-ностi СОД у печшцк Так, в екс-периментальних тварин 3 i 4 груп, що споживали воду зi стеаратами натрш та калiю, активнiсть СОД у 6,3 та 8,4 разiв (р<0,001) перевищувала активнiсть даного ферменту у тварин контрольно)' групи. У тварин 2 групи активнють СОД
була у 4,3 рази вищою. Також зростала активнють КАТ у сироватц крови, печшц i нирках пщдослщних тварин, збшь-шувалася ПАК крови та кон-центраця ЦП.
За змiною бiльшостi показни-кiв АОС спостерiгався незалеж-ний тип комбшовано!' дií. Комбiнована дiя стеарату нат-рiю та ацетату свинцю за вмн стом СОД в органах-мшенях печiнцi та нирках i ЦП у сиро-ватц крови вiдбувалася за типом потенцшвання. За ком-бiнованоí дií стеаралв натрю i калiю та ацетату свинцю спо-стерiгалося зниження активно-стi АлАТ та АсАТ у печшт порiв-няно з штактними тваринами. При введенш до оргашзму ацетату свинцю пiдвищувався рiвень Ц1К, а також збiльшував-ся Ell.
Комбшована дiя стеарату натрю та ацетату свинцю, стеарату калш та ацетату свинцю у статевозрших щурiв вiдбу-валася за типом антагошзму за змiнами рiвня Ц1К. Ацетат свинцю у комбшаци зi стеаратами натрiю i калiю викликав збiль-шення кшькосл лейкоцитiв у крови та у кютковому мозку тварин.
При морфолопчному дослщ-женнi печiнки встановили, що у разi перорального надходження з питною водою ацетату свинцю зi стеаратами натрш i калiю призводить до виражених судинних розладiв у печшцу дистрофiчних, некробiотичних змiн гепатоцитiв, сполучнотка-нинних елементiв, клiтинноí iнфiльтрацií строми. Менш вираженi змiни у структурi дослiджуваного органа виявля-лися за комбшовано!' ди ацетату свинцю зi стеаратом натрiю.
Висновки
1. ЛД50 ацетату свинцю i нано-частинки свинцю проявляють однакову токсичнють i перебу-вають на рiвнi 294,0 (242,0 : 346,0) мг/кг (1 клас токсичностi) та мають виражену здатнють до кумуляцií (1К = 0,7).
2. При введенш свинцю у дозi 0,0003 мг/кг у сироват^ крови i гомогенатах печшки та нирок показники пероксидного окис-нення лтщв та антиоксидант-но1 системи перебували у межах контрольних величин, тому дозу свинцю 0,0003 мг/кг можна вважати недшчою. Встановлена максимально-недюча концентрацiя дорiвнюе 0,006 мг/дм3, з поправкою на клас токсичносл — 0,0006 мг/дм3. Орiентовно-безпечний
№ 3 2016 Environment & Health 40
рiвень стеарату калiю — 0,25 мг/дм3, стеарату натрю — 0,16 мг/дм3 за загально-саштарною ознакою шкiдливостi пiд контролем якост води для госпо-дарсько-питного i культурно-побутового використання.
3. За комбшовано'| дií нано-частинок та ацетату свинцю зi стеаратами натрiю i калiю спо-стерiгався лейкоцитоз, особливо у бших щурiв при споживаннi води зi стеаратом калiю, нiж при споживанш стеарату натрiю. У кютковому мозку щурiв про-являлося прискорене дозрiван-ня кпiтин мieлобластного ряду i затримання íх виходу у перифе-ричну кров через неефективний подiл кпiтин.
4. Комбiнована дiя наночасти-нок свинцю та ацетату свинцю при пероральному споживанш питно'| води зi стеаратом натрiю i стеаратом калiю призводить до виражених судинних розладiв у печiнцi, дистрофiчних, некро-бiотичних змiн гепатоцитiв, спо-лучнотканинних елементiв, клн тинноí шфшьтрацп строми. Менш вираженi змiни у структу-рi дослiджуваного органа ви-являлися за комбiнованоí дм ацетату свинцю зi стеаратом натрiю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Сердюк А.М. Пг1ен1чн1 про-блеми Украíни на рубеж1 стол1ть / А. М. Сердюк // Ппеычна наука I практика на рубеж1 стол1ть: матер. XIV з'Узду г1г1ен1ст1в Украíни. —Дн1пропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. — С. 30-33.
2. Биомониторинг в оценке риска развития профессиональных интоксикаций / В.П. Чащин, Г.И. Сидорин, Л.В. Фролова и др. // Медицина труда и промышленная экология. — 2004. — № 12. — С. 10-12.
3. Эльбекьян К.С. Влияние мелатонина на биохимические показатели токсичности солей тяжелых металлов при внутри-брюшинном введении крысам / К.С. Эльбекьян// Токсикологический вестник. — 2006. — № 1. — С. 24-26.
4. Возрастные и половые различия в гематологических эффектах при длительном поступлении свинца и марганца из окружающей среды в организм человека / С.Д. Иванов, У.Ю. Нечипоренко, Е.Г. Кованько и др. // Токсикологический вестник. — 2005. — № 3. —
С. 16-19.
5. Пурмаль А.П. Антропогенная токсикация планеты. Ч. 1 / А.П. Пурмаль // Соросовский образовательный журнал. — 1998. — № 9. — С. 39-45.
6. Главацька В.1. Комплексна ппешчна оцнка регюнальних особливостей забруднення об'вк^в навколишнього сере-довища свинцем i його впливу на показники здоров'я дтей : дис. канд. мед. наук : 14.02.01 / Днтропетровська державна медична академiя. — Д., 2006. — 202 с.
7. Трахтенберг И.М. Свинец и окислительный стресс /
И.М. Трахтенберг, Т.К. Короленко, Н.А. Утко // Современные проблемы токсикологии. — 2001. — № 4. — С. 50-53.
8. Першин О.1. Оксидативний стрес у патогенезi дм ацетату свинцю / О.1. Першин // Св^ медицини та бюлопУ. — 2014. — № 1 (43). — С. 142-146.
9. Environmental Health Criteria 170. Assessing human health risks of chemicals: derivation of guidance values for health-based exposure limits. — Geneva: WHO, 1994. — 73 p.
10. Проданчук М.Г. Поверхнево-активн речовини: токсиколого-ппеычы та мiкро-бюлопчы аспекти /
М.Г. Проданчук, 1.В. Мудрий, А.А. Калашников. — К. : Медицина УкраУни, 2006. — 223 с.
11. Jain K.K. Nanomedicine: application of nanobiotechnology inmedicalpractice // Med. Princ. Pract. — 2008. — Vol. 17, № 2. — P. 89-101.
12. Фостер Л. Нанотехноло-гии. Наука, инновации и возможности : пер. с англ. — М. : Техносфера, 2008. — 350 с.
13. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М.Ю. Антомонов. — К., 2006. — 558с.
14. Экспресс-метод определения среднесмертельных доз химических веществ / Т.В. Пас-тушенко, Л.Б. Маруший,
А.А. Жуков, Ю.А. Пилипенко // Гигиена и санитария. — 1985. — № 6. — С. 46-48.
REFERENCES
1. SerdiukA.M. Hihiienichni problemy Ukrainy na rubezhi stolit [Hygienic Problems of Ukraine at the Turn of the Centuries]. In : Hihiienichna nauka i praktyka na rubezhi stolit: materialy Х1У zizdu hihiienistiv Ukrainy [Hygienic Science and Practice at the Turn of the Centuries : Materials of XIV Congress of the Hygienists of Ukraine]. Dnipropetrovsk : ART-PRES ; 2004 : 30-33 (in Ukrainian).
2. Chashchin V.P., Skhodkina N.I., Frolova A.D.,
Lukovnikova L.V., Sidorin G.I. Meditsina truda i promyshlennaia ekologiia. 2004 ; 12 : 10-12 (in Russian).
3. Elbekian K.S. Toksiko-logicheskii vestnik. 2006 ; 1 : 2426 (in Russian).
4. IvanovS.D., NechyporenkoU.Yu., Kovanko E.G., Yamshanov V.A., Ivanova A.S., Ivanova T.M., SemenovE.B., PetrovA.N. Toksikologicheskii vestnik. 2005 ; 3 : 16-19 (in Russian).
5. PurmalA.P. Sorosovskii obra-zovatelnyi zhurnal. 1998 ; 9 : 3945 (in Russian).
6. Hlavatska V.I. Kompleksna hihiienichna otsinka rehionalnykh osoblyvostei zabrudnennia obiektiv navkolyshnoho sere-dovyshcha svyntsem i yoho vplyvu na pokaznyky zdorovia ditei : dys. kand. med. nauk [Complex Hygienic Assessment of the Regional Features of the Environmental Contamination with Lead and its Effect on the Indices of Children's Health : Med. Sci. Cand. Thesis]. Dnipropetrovsk ; 2006 : 202 p. (in Ukrainian).
7. Trakhtenberg I.M., Korolen-ko T.K.. Utko N.A. Sovremennye problem toksikologii. 2001 ; 4 : 50-53 (in Russian).
8. Pershyn O.I. Svit medytsyny ta biolohii. 2014. № 1 (43) (in Ukrainian).
9. IPCS Environmental Health Criteria 170. Assessing Human Health Risks of Chemicals: Derivation of Guidance Values for Health-Based Exposure Limits. Geneva: WHO ; 1994 : 73 p.
10. Prodanchuk M.H., Mudryi I.V.. Kalashnikov A.A. Poverkhnevo-aktyvni rechovyny: toksykoloho-hihiienichni ta mikro-biolohichni aspekty [Surfactants: Toxicological-Hygienic and Microbiological Aspects]. Kyiv : Medytsyna Ukrainy ; 2006 : 223 p. (in Ukrainian).
11. Jain K.K. Med. Princ. Pract. 2008 ; 17 (2) : 89-101.
12. FosterL. Nanotekhnologii. Nauka, innovatsii i vozmozhnosti [Nanotechnologies. Science, Innovations and Possibilities]. Moscow : Tekhnosfera ; 2008 : 350 p. (in Russian).
13. Antomonov M.Yu. Matematicheskaia obrabotka i analiz mediko-biologicheskikh dannykh [Mathematical Processing and Analysis of Medico-Biological Data]. Kiev ; 2006 : 558 p. (in Russian).
16. Pastushenko T.V., Marushii L.B., Zhukov A.A. PilipenkoYu.A. Gigiena i sanitari-ia. 1985 ; 6 : 46-48 (in Russian).
Hagwwna go pega^ii 10.01.2016
41 Environment & Health №32016
