CC BY
23
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Оригинальные исследования
УДК 616.94-02:617.55-089]-008.8-083.98 КУРСОВ с.в.
Харювський нацюнальний медичний унверситет
3MiHM OB'SMiB ВОДНИХ nPOCTOPiB i CEKTOPiB OPrAHi3MY Y ХBOPИХ 3 ABÄOMiHAA^M CEПCИCOM Y nPOUECi
P^HHOI' PECYCömAÖN
Резюме. У 244 пац1ент1в з ознаками абдомшального сепсису проведено досл1дження об'ем1в водних npocmopie i сектор1в оргашзму двохчастотним iмпедансним методом. Хворих подлено на 12 груп в1дпов1дно до складу рiдинноi ресусцитаци та оцнок тяжкостi стану за шкалою Acute Physiology And Chronic Health Evaluation II (АРАСНЕ II). Виявлене зростання тяжкостi проявiв катлярного вито-ку разом зi зростанням тяжкостi стану за шкалою АРАСНЕ II. При тяжкостi стану не биьше за 10 балiв втрати рiдини iз судин до штерстицт були незначними. Розлади водного обмну могли бути усунен виключно за допомогою кристало'1'днихрозчишв. При тяжкостi стану в межах 11—20 балiв та понад 20 балiв простежувалися очевидт переваги застосування колоТдних розчишв. Включения до схе-ми лкування вах сучасних колоТдних плазмозамшнишв зменшувало розлади водного обмту, що були найбльшими при використанш виключно кристалоiдiв. Розчини на основi гiдроксiетилкрохмалю мали перевагу над модифкованою желатиною.
Ключовi слова: абдомтальний сепсис, рiдинна ресусцитащя, синдром катлярного витоку, кристало'1'ди, гелофузин, Рефортан, венофундин.
Вступ
Зпдно з положеннями мiжнародноï програми, що розроблена мiжнародною оргашзащею «За вижива-шсть при сепсисЬ» (Surviving Sepsis Campaign), одним i3 провщних заходiв штенсивно'1 терапй хворих на сепсис е рщинна ресусцитащя [4, 9]. Причому вщсутш оче-видш докази наявност переваги будь-якого з сучасних плазмозамшнитв. Тобто кристалощш розчини за сво-м ефектом не поступаються колощним, а серед остан-шх вщсутш л, що мають найкращий ефект для зни-ження смертносп [9]. У той же час юнують численш даш експериментальних дослщжень, зпдно з якими застосування колощв перешкоджае швидкому розвитку та прогресуванню синдрому катлярного витоку, спри-яе утриманню рiдини в судинах, зменшенню набряку iнтерстицiю i тим самим покращуе мiкроциркуляторнi процеси та забезпечення органiзму киснем [6—8]. Щл-ком логiчно, що рiзнi контингенти хворих залежно вiд ступеня проявiв системно'1 запально'1 реакцй та тяжко-стi к стану потребують i рiзного складу iнфузiйноï те-рапй, що ще й досi чггко не визначено.
Мета дослщження — простежити у хворих з абдо-мiнальним сепсисом, якi мають рiзну стартову оцiнку тяжкостi стану за шкалою Acute Physiology And Chronic Health Evaluation II, за змшами гiдродинамiки при рiз-ному складi рiдинноï ресусцитацй.
Матер1али i методи
Дослiдження проведено у 244 пaцiентiв вiком вiд 18 до 91 року з ознаками абдомшального сепсису. Шсля
заюнчення дослiдження вiдповiдно до piBra леталь-hoctí групи були назван групами низького, середнього та високого ризику.
92 пащенти мали вщносно низьку стартову оцiнку тяжкосп стану, що становила бiльше шж 10 бал1в за шкалою APACHE II. У 26 хворих (1-ша група) засто-сованi тiльки кристалощш плазмозамiнники (базо-вий — розчин Ршгера). 21 пацiент (2-га група) разом iз кристалощами отримував колощний розчин на осно-вi модифшовано! желатини — гелофузин. 27 хворим (3-тя група) разом iз кристало!дами вводили препарат гiдpоксiетилкpохмалю 200/0,5 (ГЕК 200/0,5) — Рефортан 6%. У 18 хворих (4-та група) разом iз кристало!да-ми застосований пдрокшетилкрохмаль 130/0,4 (ГЕК 130/0,4) — венофундин.
У 88 пащенпв з ознаками абдомшального сепсису середня стартова ощнка тяжкосп стану становила вщ 11 до 20 балiв за шкалою APACHE II. У 16 хворих (5-та група) застосоваш тшьки кристало!дш плазмозамшни-ки (базовий — розчин Ршгера). 22 пащенти (6-та група) разом iз кристало'шами отримували гелофузин. 26 хворим (7-ма група) разом iз кристало'шами вводили 6% Рефортан. У 24 хворих (8-ма група) разом iз кристало'шами застосований венофундин.
У 64 хворих стартова ощнка тяжкосп стану становила бшьше нiж 20 балiв за шкалою APACHE II. У 8 хворих (9-та група) застосоваш тшьки кристало'шш плазмозамiнники (розчин Ршгера). 17 пащенлв (10-та група) разом iз кристало'шами отримували гелофузин. 25 хворим (11-та група) разом iз кристало'шами вводи-
Оригинальные исследования
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
ли 6% Рефортан. У 14 хворих (12-та група) разом Í3 кристалоУдами застосований венофундин.
КолоУдт плазмозамiнники вводилися в дозi Big 1000 до 1500 мл на добу залежно вщ маси пащентлв. Згiдно з рекомендацiями програми Surviving Sepsis Campaign, за допомогою шфузш через 6 годин лшуван-ня намагалися досягти у хворих значення центрального венозного тиску (ЦВТ) 100 мм вод.ст. та тдтримува-ти його на зазначеному рiвнi 3 доби. Iншi компоненти штенсивно! терапп значно не вiдрiзнялися. Бшьше нiж у 90 % випадыв антибактерiальна терапiя проводилася за допомогою цефалоспоришв III поколiння разом iз фторхiнолонами II—IV поколiння та метрошдазолом. Тяжкiсть проявiв абдомiнального сепсису визначена за шкалою SIRS (синдром системно! запально! вщповщ).
Дослiдження об'емiв водних просторiв та секторiв органiзму хворих проводили двохчастотним iмпеданс-ним методом [5]. Як вщомо, електрична провщшсть бю-логiчних тканин визначаеться редкими середовищами з електролiтами, що в них розчинеш. Установлено, що електричний перемiнний струм з частотою менше за 40 кГц поширюеться переважно в позаклiтинному про-сторi, оскшьки електричний опiр клiтинних мембран е значно вищим за опiр позаклггинно! рiдини. На частотах, бтьших за 200 кГц, емнiсний отр клiтинних мембран значно зменшуеться та шунтуе активний опiр мембран, унаслщок чого щiльнiсть струму поза кштинами та
у внутрiшньоклiтинному просторi зрiвнюеться. На цьо-му ефекп й Грунтуеться визначення юлькосп кштинно! та позаклнинно! рiдини в органiзмi [5]. Ми використали частоти перемшного струму в 500 та 5 кГц. Електроди накладали на дистальш вiддiли кiнцiвок. При визначен-нi об'ему внутршньосудинно! рiдини використовували послiдовнi вимiри електричного опору зразктв кровi до та пiсля введення у вену стандартного об'ему фiзiологiч-ного розчину натрiю хлориду [3]. Враховуючи, що па-цiенти, яких включено в дослiдження, мали рiзний вiк та конституцiю, iз метою отримання репрезентативних результат обов'язково визначили належш значення об'емiв загально! води оргашзму, клiтинного та поза-кштинного просторiв, циркулюючо! внутршньосудин-но! рщини та iнтерстицiального сектора в лирах [2]. Пiсля отримання результатiв реальних об'емiв водних просторiв та секторiв у лiтрах розраховували значення вщповщних величин у вiдсотках вiд належного. Iнакше оцiнка подш була б недостатньо об'ективною. Вимiри проводилися до операцп i згодом, на 1-шу, 2-гу, 3-тю, 5-ту та 7-му добу шсляоперацшного перiоду. У пащенпв низького ризику фiзiологiчний стан водних просторiв i секторiв вiдновлювався швидше, нiж у хворих середньо-го та високого ризику. Отже, дат 7-! доби дослщження в них не наводяться. При порiвняннi результат вико-ристаний тест Стьюдента. Розподт хворих за трупами вiдбивае табл. 1.
Таблиця 1. Характеристика хворих на абдомнальний сепсис та розподл ix за групами залежно
вд складу Нфузйно/ терапП' (М ± oj
Групи хворих за типом шфузшноТ терапп Чоловi-ки/жшки BÍK хворих Маса хворих, кг Стартова оцшка за шкалою APACHE II Оцiнка SIRS Леталь-нiсть, %
Групи 1-4 Оцiнка за шкалою АРАСНЕ11 не бтыше тж 10 балiв
1. Тератя кристалоУдами, n = 26 17/9 33,50 ± 11,89 75,73 ± 13,37 4,96 ± 2,31 2,23 ± 0,43 0
2. Терапiя кристалоУдами + гелофузин, n = 21 12/9 33,81 ± 10,58 69,24 ± 14,38 5,09 ± 2,43 2,33 ± 0,58 0
3. Тератя кристалоУдами + 6% Рефортан, n = 27 18/9 41,19 ± 11,25 75,74 ± 9,47 6,04 ± 1,70 2,52 ± 0,70 0
4. Тератя кристалоУдами + венофундин, n = 18 13/5 42,44 ± 11,90 76,73 ± 5,03 6,00 ± 1,78 2,39 ± 0,70 0
Групи 5-8 Оцшка за шкалою АРАСНЕ II в межах 11-20 балiв
5. Тератя кристалоУдами, n = 16 10/6 54,00 ± 12,33 73,63 ± 11,89 13,88 ± 2,92 2,56 ± 0,0,51 31,25
6. Тератя кристалоУдами + гелофузин, n = 22 12/10 54,77 ± 14,38 76,00 ± 10,72 14,77 ± 2,76 3,05 ± 0,72 13,64
7. Терапiя кристалоУдами + 6% Рефортан, n = 26 11/15 59,50 ± 13,00 74,00 ± 8,08 15,19 ± 2,71 3,12 ± 0,71 11,54
8. Тератя кристалоУдами + венофундин, n = 24 12/12 59,00 ± 15,00 74,88 ± 7,41 15,63 ± 2,87 3,17 ± 0,76 12,5
Групи 9-12 ОцЫка за шкалою АРАСНЕ II понад 20 балiв
9. Тератя кристалоУдами, n = 8 3/5 77,13 ± 9,99 76,38 ± 9,91 24,88 ± 4,67 2,75 ± 0,46 62,5
10. Тератя кристалоУдами + гелофузин, n = 17 9/8 73,76 ± 7,73 70,71 ± 9,75 24,06 ± 3,70 2,76 ± 0,44 29,41
11. Тератя кристалоУдами + 6% Рефортан, n = 25 11/14 70,72 ± 12,09 71,44 ± 11,61 23,40 ± 3,08 3,12 ± 0,60 20
12. Тератя кристалоУдами + венофундин, n = 14 8/6 72,29 ± 9,79 75,14 ± 7,29 24,00 ± 3,23 3,21 ± 0,43 21,43
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
р
Результата досл1дження та Тх обговорення
Результати даного дослiдження наведенi в табл. 2.
Водний обмш у групах низького ризику летальност
На початку дослщження хворi груп 1—4 мали дефь цит загально! води оргашзму, що становив 11—13 %. Вiрогiдних розбiжностей у станi пдратацп водних про-сторiв i секторiв органiзму не знайдено. В умовах ди-
фузного та загального перитошту найбiльше страж-дав об'ем рщини в позаклiтинному водному просторi. Об'ем позакштинно! води зменшувався до 75—79 % вщ належного. При цьому дефiцит об'ему внутршньосу-динно! рщини доходив до 17—20 %, а штерстищаль-но! — до 26—27 %. Меншою була клiтинна депдратащя. Об'ем внутршньоклгганно! води становив в середньо-му 94—95 % вщ належного. Таким чином, мали мюце чiткi ознаки переважно позакштинно! депдратацп, що характерна для iзотонiчного типу порушень вод-
Таблиця 2. Об'еми воднихnpocTopiB i сектор1в органзмухворихз абдомнальним сепсисом
у процес рщинно/ ресусцитацп (М ± oj
Об'еми водних npocTopiB i ceKTopiB оргашзму, % вщ належного Час Терашя кри-сталощами Тератя кри-сталоГдами + гелофузин Теpапiя криста-лоГдами + 6% Рефортан Тератя кри-сталоГдами + венофундин
1 2 3 4 5 6
О^нка за шкалою АРАСНЕII не бльше нж 10 бал'!в
Загальна вода оргашзму 0 1 2 3 5 88,96 ± 2,00 95,47 ± 2,25 98,27 ± 2,73 98,95 ± 2,16* 99,23 ± 1,66* 88,65 ± 1,71 95,14 ± 1,66 98.01 ± 1,43 99.02 ± 1,18* 99,27 ± 1,05* 88,76 ± 1,74 95,83 ± 1,81 98,99 ± 1,35 99,94 ± 0,67*, * 100,00 ± 0,59*, * 88,63 ± 1,60 95,69 ± 1,51 99,02 ± 1,14 99,97 ± 0,46* 100,03 ± 0,35*
Вода позакжтинного простору 0 1 2 3 5 77,56 ± 2,77 94,96 ± 4,49 100,95 ± 3,98 101,83 ± 2,68 101,61 ± 2,44 76,40 ± 1,91 93,31 ± 2,68 99,92 ± 2,15 101,08 ± 1,70 101,14 ± 1,69 76,35 ± 2,17 94,72 ± 4,40 100,56 ± 2,42 100,76 ± 1,68 100,80 ± 1,50 76,14 ± 1,51 94,18 ± 2,44 100,89 ± 1,51 100,79 ± 0,94 100,75 ± 0,93
Вода внутршньокжтинного простору 0 1 2 3 5 94.85 ± 3,29 95,68 ± 3,34 96.86 ± 4,04 97,47 ± 3,39* 98,00 ± 2,20* 95,02 ± 1,73 96,14 ± 2,18 97,09 ± 2,04 97,99 ± 1,78* 98,34 ± 1,54 95,30 ± 2,11 96,47 ± 2,67 98,20 ± 1,95 99,52 ± 0,95*, * 99,60 ± 0,90* 95,33 ± 1,82 96,36 ± 1,84 98,02 ± 1,77 99,54 ± 0,87*, * 99,65 ± 0,68*
Внутршньосудинна вода 0 1 2 3 5 83,09 ± 4,13 93,15 ± 3,59 96,50 ± 3,88* 97,62 ± 2,84* 97,86 ± 2,39* 82,37 ± 3,69 94,02 ± 3,42 99,21 ± 2,38* 99,79 ± 2,03* 99,74 ± 1,88* 80,85 ± 4,39 93.55 ± 3,52 99.56 ± 2,14* 100,29 ± 1,31* 100,37 ± 0,87* 81,44 ± 3,87 94,32 ± 4,25 99,84 ± 2,46* 100,36 ± 0,91* 100,46 ± 0,84*
Вода Ытерсти^ального сектора 0 1 2 3 5 74,66 ± 4,51 95,96 ± 6,92 103,33 ± 6,71 104,08 ± 4,52* 103,61 ± 3,65* 73,40 ± 1,58 93,12 ± 3,56 100,47 ± 3,32 101,87 ± 2,35* 101,99 ± 2,32* 73,89 ± 1,57 95,45 ± 6,27 101,19 ± 3,16 101,07 ± 2,38* 101,09 ± 2,26*, * 73.29 ± 1,43 94.30 ± 3,04 101,55 ± 2,33 101,05 ± 1,38* 100,93 ± 1,33*, *
О^нка за шкалою АРАСНЕ II в межах 11-20 бал'!в
Загальна вода оргашзму 0 1 2 3 5 7 88,72 ± 1,59 94,72 ± 1,93 98,51 ± 2,31 99,67 ± 1,51 100,33 ± 0,77 100,44 ± 0,36 88,40 ± 1,62 94,84 ± 1,76* 98,84 ± 1,99 99,69 ± 1,53 100,29 ± 0,95 100,38 ± 0,73 88,54 ± 1,59 95,37 ± 1,40 99,31 ± 1,41 100,05 ± 0,52 100,12 ± 0,30 100,10 ± 0,31 88,81 ± 1,50 95,80 ± 1,45* 99,60 ± 1,31 99,96 ± 0,41 100,14 ± 0,31 100,19 ± 0,29
Вода позакжтинного простору 0 1 2 3 5 7 77,12 ± 0,93 90,77 ± 2,69* 101,62 ± 2,81 104,34 ± 1,64* 103,47 ± 1,03* 103,05 ± 1,43* 77,63 ± 2,25 92,69 ± 4,31 100,75 ± 2,79 102,67 ± 1,14*' * 102,73 ± 0,95*, * 102,56 ± 1,57* 78,23 ± 2,42 93,66 ± 2,37* 100,68 ± 1,62 101,73 ± 1,83*, * 101,53 ± 1,99*, * 100,92 ± 1,16*, * 77,53 ± 0,75 93,17 ± 1,19* 100,54 ± 1,39 101,43 ± 1,62*, * 100,99 ± 0,97*, * 100,99 ± 0,97*, *
Вода внутршньокжтинного простору 0 1 2 3 5 7 95,68 ± 2,19 96,92 ± 3,03 96,71 ± 3,00* 96,91 ± 2,50* 98,42 ± 1,74* 98,81 ± 1,34* 94,53 ± 2,27 96,13 ± 2,37 97,83 ± 2,46 98,06 ± 2,35* 98,93 ± 1,73 99,15 ± 1,70 94,59 ± 2,57 96,45 ± 2,04 98,59 ± 2,14* 99,13 ± 1,41* 99,34 ± 1,33 99,63 ± 1,01 95,30 ± 2,54 97,36 ± 2,25 99,15 ± 2,02* 99,17 ± 1,25*, * 99,69 ± 0,66* 99,78 ± 0,66*
Внутршньосудинна вода 0 1 2 3 5 7 80,91 ± 4,24 88,02 ± 4,07* 92,38 ± 3,39* 93,96 ± 2,85* 95,87 ± 1,75* 96,40 ± 1,43* 80,11 ± 4,39 90,07 ± 3,74 96,45 ± 3,44* 96,66 ± 2,73*, * 97,42 ± 2,23* 97,36 ± 2,00* 80,85 ± 3,91 92,11 ± 3,85* 97,51 ± 2,38* 98,45 ± 2,33*, * 98,49 ± 2,51* 98,91 ± 2,21*, * 81,03 ± 3,73 92,21 ± 2,54* 97,16 ± 2,61* 97,41 ± 2,70* 98,26 ± 1,23* 98,19 ± 1,18*
_Оригинальные исследования_МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
Заюнчення табл. 2
1 2 3 4 5 6
Вода Ытерсти^ального сек- 0 75,25 ± 1,13 76,53 ± 2,32 76,92 ± 3,18 75,23 ± 2,74
тора 1 92,13 ± 3,50* 94,15 ± 5,64 94,65 ± 4,05* 93,66 ± 1,92
2 106,23 ± 3,80* 102,95 ± 4,13* 102,44 ± 8,83* 102,74 ± 3,47*
3 109,53 ± 3,24* 105,71 ± 2,79*' * 103,44 ± 3,69*, * 103,92 ± 4,21*
5 107,16 ± 2,07* 105,28 ± 2,21*, * 103,11 ± 4,13*, * 102,97 ± 3,33*, *
7 106,27 ± 2,66* 104,97 ± 2,71* 102,00 ± 2,75*, * 103,00 ± 3,31*, *
О^нка за шкалою АРАСНЕII понад 20 бал'!в
Загальна вода оргашзму 0 88,60 ± 1,48 88,29 ± 1,31 88,31 ± 1,46 88,35 ± 1,24
1 94,69 ± 1,56 94,70 ± 1,40 94,57 ± 1,22 94,16 ± 1,25
2 97,41 ± 1,40 97,24 ± 1,26 97,05 ± 1,14 97,04 ± 0,97
3 99,43 ± 1,16 99,62 ± 0,97 99,23 ± 1,07 99,35 ± 0,98
5 100,36 ± 0,36* 100,05 ± 0,40 99,91 ± 0,30* 100,03 ± 0,37
7 100,57 ± 0,88 100,27 ± 0,22 100,10 ± 0,15 100,34 ± 0,50
Вода позакжтинного простору 0 77,24 ± 0,70 77,16 ± 0,58 77,06 ± 0,82 77,06 ± 0,90
1 92,31 ± 1,91 92,09 ± 2,47 92,30 ± 2,46 91,67 ± 1,95
2 100,50 ± 2,93 99,31 ± 2,93 99,13 ± 3,14 98,71 ± 2,43
3 105,79 ± 2,60* 103,78 ± 2,97 102,02 ± 2,70* 102,13 ± 2,09*
5 105,17 ± 2,95* 102,87 ± 2,06* 101,14 ± 1,92*, * 102,15 ± 2,50*
7 104,99 ± 3,78* 101,84 ± 1,03 100,86 ± 1,62* 101,69 ± 2,71
Вода внутршньокжтинного 0 95,24 ± 2,81 95,04 ± 1,75 94,88 ± 1,87 95,27 ± 1,58
простору 1 96,09 ± 2,16 96,39 ± 1,77 96,00 ± 1,88 95,73 ± 1,34
2 95,59 ± 2,16 96,11 ± 1,80 95,93 ± 1,97 96,04 ± 1,84
3 95,67 ± 2,11* 97,15 ± 2,21 97,63 ± 1,74* 97,61 ± 2,21
5 97,46 ± 1,76* 98,41 ± 1,15 99,20 ± 1,16* 98,71 ± 1,75
7 98,11 ± 0,73* 99,33 ± 0,73* 99,64 ± 0,55* 99,49 ± 1,17*
Внутршньосудинна вода 0 82,37 ± 2,28 80,60 ± 2,59 80,74 ± 3,66 81,10 ± 3,07
1 86,41 ± 2,03* 89,29 ± 2,97* 90,55 ± 2,23* 89,70 ± 2,02*
2 89,12 ± 2,27* 92,08 ± 3,44* 93,47 ± 2,05* 92,69 ± 1,99*
3 90,94 ± 1,64* 94,11 ± 3,87* 96,03 ± 3,09* 94,79 ± 2,10*
5 93,76 ± 1,56* 97,04 ± 2,15* 97,49 ± 2,85* 96,01 ± 2,05*
7 94,71 ± 3,30* 97,05 ± 1,60 98,28 ± 1,95* 97,18 ± 2,17
Вода iнтерстицiального сек- 0 74,05 ± 1,36 75,01 ± 1,57 74,98 ± 1,47 74,70 ± 1,36
тора 1 95,98 ± 3,96 94,21 ± 5,15 93,45 ± 4,23 93,00 ± 3,18
2 107,51 ± 5,64* 104,17 ± 6,96 102,53 ± 5,68* 102,34 ± 4,43*
3 114,90 ± 5,85* 110,17 ± 8,14* 105,53 ± 5,64*, * 106,33 ± 3,84*
5 112,26 ± 5,47* 106,66 ± 4,84* 103,23 ± 4,40*, * 105,51 ± 4,53*
7 112,00 ± 9,10* 104,85 ± 2,48*, * 102,33 ± 3,23*, * 104,13 ± 4,92*
Примтки: * — наявн1сть в1рогщно1 вщм1нност1 р < 0,05 при пор1внянн1 показник1в водного обмну у хво-рих, як отримували виключно кристалощн1 розчини, ¡з тими, кому вводилися колощн1 плазмозамнни-ки; # — в1рогщна вщм1нн1сть р < 0,05 при порiвняннi показниюв хворих, як отримували желатину, /з тими, хто отримував пох1дн1 г'щрокс'ютилкрохмалю.
но-електролггаого обмшу, з початком формування тотально! гшертошчно! депдратацп.
Протягом 1-! доби лкування об'ем шфузшно! тера-т! становив близько 70—75 мл/кг iз позитивним вод-ним балансом до 35 мл/кг. При цьому вдалося суттево усунути дефщит загально! й позаклiтинно! води. Проте в ушх групах зберiгалися ознаки зневоднення. Дефщит внутршньосудинно! рiдини зменшився, Г! об'ем становив в середньому вже 93—94 % вщ належного. Вiро-гiдних розбiжностей у сташ гiдратацi! водних просторiв i секторiв органiзму в кiнцi 1-! доби лiкування виявити не вдалося. Жодна схема рщинно! ресусцитацп вiрогiд-них переваг у цей перюд не показала.
Вiрогiднi ознаки переваги застосування колощних розчинiв було виявлено на 2-гу добу пiсля операци. Ви-користання гелофузину, 6% Рефортану i венофундину забезпечило вiрогiдне зростання об'ему внутршньосу-динно! рщини порiвняно iз застосуванням виключно кристалощв. При порiвняннi показника об'ему рщини в судинах (у вщсотках вщ належного) виявлено, що величина р у теста Стьюдента дорiвнювала вщповщно 0,008; 0,0008 та 0,0024. Дефщит позаклггинно! рщини в цей час
у хворих уск груп був практично усунений, проте при цьому спостертали, що об'ем внутрiшньосудинно! води становить при використанш виключно кристалощв у середньому 96,5 % вщ належного, а при додаваннi коло!-дiв — 99 %. Нестача води в судинах поеднувалася iз гшер-гiдратацiею iнтерстицiю, що вщбивало прояви синдрому каптярного витоку [1, 7, 8]. Показники гщратацй штер-стицiю на 2-гу добу при використанш вшх зазначених схем рщинно! ресусцитацп вiрогiдно не розрiзнялися.
На 3-тю добу лiкування об'ем рщини в судинах при використаннi колощних плазмозамiнникiв сягав 100 %, а при терапп виключно кристало!дами становив ще 97 % вiд належного. Мали мюце вiрогiднi розбiжностi. У теста Стьюдента р дорiвнювало 0,005, 5,03 х Е-5 та 0,00031. Гiпергiдратацiя iнтерстицiю при застосуванш виключно кристалощв при порiвняннi з терашею iз додаванням коло!дних розчишв ставала бiльшою. Об'ем штерстиць ально! рщини сягав 104,08 ± 4,52 % вщ належного. У теста Стьюдента виявлено величини р 0,049; 0,004 i 0,009. Таким чином, застосування колощних плазмозамшниюв гальмувало втрату рiдини iз судин до штерстищального сектора. При використаннi похщних ГЕК установлено,
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
р
що кшьюсть внутр1шньокл1тинно! рщини вщновлювала-ся швидше, нiж при шфузшх виключно кристалощв.
Перевага терапй колощними плазмозамiнниками на основi ГЕК, що проявлялася 61льш швидким вщновлен-ням стану гщратацй водних простор1в 1 секторiв органiзму хворих, зберiгалася 1 на 5-ту добу дослщження. Пащенти, яю отримували ГЕК, мали менший надлишок рщини в iнтерстицi!, шж т1, хто отримував виключно кристало!ди та желатину. Об'ем р1дини в судинах при застосуваннi виключно кристалощв залишався в1рогщно меншим по-р1вняно з терапiею вс1ма видами колощних розчин1в.
Таким чином, у дослщженш виявлено перевагу д!! коло!дних плазмозамшниюв, застосування яких до-зволяе швидше вщновити об'ем циркулюючо! кров1 без значно! втрати води 1з судин до штерстищального сектора. Проте кшшчно у хворих 1з низькими ощнка-ми тяжкост1 стану за шкалою АРАСНЕ II зазначена перевага суттево не проявилася. ус1 пацiенти мали гладкий переб1г пiсляоперацiйного перiоду з1 швидким вiдновленням функц!! органiзму, вижили та устшно виписанi з ктшки. Цей факт частково пiдтверджуе доцшьшсть рекомендацiй мiжнародно! органiзацi! «За виживашсть при сепсис1» в1дносно тактики проведен-ня р1динно! ресусцитац!!.
Водний обмш у трупах середнього ризику летальност
хвор1 груп 5-8 спочатку мали дефщит загально! води органiзму, що становив 10-13 %. В1рогщних роз-бiжностей у станi гщратацп водних простор1в i секторiв органiзму в цей перюд не знайдено. Об'ем позаклгтин-но! води зменшувався до 75-79 % вщ належного. При цьому дефщит об'ему внутршньосудинно! рщини в тяжких випадках зневоднення доходив до 24-25 %, а iнтерстицiально! р1дини — до 25-26 %. Об'ем внутрш-ньоклгганно! води становив у середньому 94-95 % вщ належного. Отже, спостер1галися розлади водного об-м1ну, под1бн1 до тих, що мали мюце у пацiентiв груп 1-4.
При усуненш зневоднення як обов'язковий цтьовий показник використовувався об'ем загально! води ор-ганiзму, що становив 100 % вщ належного для кожного хворого шдивщуально. На 1-шу добу т в кого з хворих досягти зазначено! величини не вдавалося. Повне усу-нення дегщратаци констатовано тшьки на 5-ту добу дослщження. Протягом 1-! доби л1кування об'ем 1нфуз1йно! терапп становив близько 70 мл/кг 1з позитивним водним балансом близько 30-35 мл/кг. При цьому вдалося значно усунути дефiцит загально! й позакл1тинно! води, що становили вже 4-6 та 7-10 %. Об'ем внутршньоклнин-но! рщини коливався в середньому на р1вш 96-97 % вщ належного. В уск групах зберiгалися ознаки зневоднення. Дефiцит внутр1шньосудинно! рщини зменшився, проте !! об'ем становив у середньому ще 88-92 % вщ належного при показниках ЦВТ, близьких до 100 мм вод.ст. Уже на 1-шу добу виявлено, що використання похщних ГЕК забезпечувало бтьш швидке усунення дефiциту рщини в судинному русл1, н1ж застосування виключно кристало!-д1в. При пор1внянн1 величини об'емiв внутршньосудин-но! рщини в 5-й i 7-й, а пот1м у 5-й i 8-й групах р = 0,0014 та р = 0,0003. Цей процес вщбивали й в1рогщно р1зш ве-
личини об'емiв позакттинно! води без надмiрного на-копичення и в iнтерстицi! в зазначених випадках. Таким чином, уже на 1-шу добу шсля операц!! виявлено перевагу включення до складу рщинно! ресусцитацi! коло!дних розчин1в, що е похщними крохмалю.
На 2-гу добу п1сля операцi! дефiцит загально! води у хворих був мшмальним та становив 1-2 %. У цей час чн-ко проявилася тенденця до формування позаклiтинно! гшергщратацп. к1льк1сть води позаклiтинного простору дорiвнювала практично 100 %. Та при цьому ще продо-вжував юнувати дефiцит внутр1шньосудинно! р1дини, що сполучався 1з надмiрним накопиченням !! в штер-стиц!! [1]. Пацiенти, яю отримували коло!дн1 розчини, мали менший дефщит води у судинах пор1вняно з тими, кому вводили виключно кристалощи. Об'ем води у судинах у пащенлв 5-! групи дорiвнював 92,38 ± 3,39 % вщ належного, тод! як у хворих 6, 7 та 8-! груп вш становив 96,45 ± 3,44 %, 97,51 ± 2,38 % i 97,16 ± 2,61 % вщповщно (р = 0,0009; 1,06 х Е-6; 1,23 х Е-5). При використанш виключно кристалощв мало мюце надшрне накопичення води в штерстици. I! обсяг у хворих 5-! групи в цей час сягнув 106,23 ± 3,80 % вщ належного, а у хворих 6, 7 та 8-! груп був 102,95 ± 4,13 %, 102,44 ± 8,83 % та 102,74 ± 3,47 % вщповщно (р = 0,017; 0,00065; 0,005). Це засвщчуе, що застосування колощних плазмозамшниюв сповтьнювало прогресування синдрому квп1лярного витоку, хоча й не могло йому повн1стю запобiгти. На 2-гу добу дослщжен-ня у хворих середнього ризику переваг будь-якого коло-!дного плазмозамiнника перед 1ншими коло!дними роз-чинами не виявлено.
На 3-тю добу дегiдратацiю в групах 5-8 було майже л^щовано, проте 100% результату, на який орiентува-лися при проведеннi ресусцитацй в кожного хворого, не отримано. Пацiенти вс1х груп, де використовувалися коло!дн1 розчини, мали в1рог1дно менший умют р!дини в позаклiтинному водному простор! пор1вняно 1з хворими 5-! групи. Т1, хто отримував похщш ГЕК, мали в1рог1дно менший дефщит внутр1шньокл1тинно! р1дини, н1ж хво-р1 5-! групи. Отже, застосування похщних ГЕК сприяло бтьш швидкому вщновленню ф1з1олог1чних показник1в водного обм1ну. Ум1ст р1дини у судинах при використанш виключно кристалощв становив 93,96 ± 2,85 % вщ належного, а в пащенлв 6, 7 та 8-! груп дор1внював 96,66 ± 2,73 %, 98,45 ± 2,33 % та 97,41 ± 2,70 % в1дпов1дно (р = 0,0061; 1,91 х Е-6; 0,00041). У хворих, яким вводили 6% Рефортан, об'ем рщини у судинах був в1рог1дно б1ль-шим за той, що мав м1сце при призначенш гелофузину (р = 0,019). На 3-тю добу констатовано шк гшергщрата-ц!! 1нтерстиц1ального сектора позакл1тинного водного простору. У хворих 5-! групи вм1ст р1дини в штерсти-ц!! сягнув 109,53 ± 3,24 % вщ належного, а у хворих 6, 7 та 8-! груп становив 105,71 ± 2,79 %, 103,44 ± 3,69 % та 103,92 ± 4,21 % вщ належного вщповщно (р = 0,00048; 3,01 х Е-6; 6,14 х Е-5). Гшергщратац1я штерстицш при використанш 6% Рефортану виявилася в1рог1дно меншою, н1ж при тераш! гелофузином (р = 0,025).
На 5-ту добу, коли дефщит загально! води було по-вшстю усунено, збер1галася г1перг1дратац1я позакл1-тинного простору за рахунок штерстицш з дефщитом внутр1шньосудинно! р1дини, що при використанш ви-
Оригинальные исследования
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
ключно кристалощв становив у середньому 4—5 %, а при застосуванш колощв — 2—3 %. Розбiжностi при порiвняннi даних 5-1 групи з даними 6, 7, та 8-1 груп дослiдження в ушх випадках виявилися вiрогiдними (р = 0,042; 0,0018; 4,94 х Е-5). У хворих 5-1 групи зали-шалася вiрогiдно бiльшою гшергщратащя штерстищ-ального водного сектора (р = 0,02; 0,0021; 0,0003). При застосуванш 6% Рефортану та венофундину вона ви-явилася вiрогiдно меншою, нiж при використaннi мо-дифшовано! желатини (р = 0,04; 0,013). Таким чином, похщш ГЕК мали перевагу перед гелофузином у запо-бiгaннi прогресування синдрому кaпiлярного витоку. На 7-му добу шсля операцп у хворих груп 5-8 тривала нормaлiзaцiя вiдновлення об'емiв водних просторiв та секторiв оргaнiзму. При цьому зберпався незначний дефiцит води в судинах, що поеднувався з гшерпдрата-цiею iнтерстицiю. У пaцiентiв, яю отримували похiднi ГЕК, були вiрогiдно крaщi показники водного обмiну.
Водний обмш у групах високого ризику летальност
У хворих високого ризику на початку дослщження вiдзнaченi л ж розлади водного обмiну, що були при-тaмaннi для груп 1-8. Протягом 1-1 доби лiкувaння об'ем шфузшно! терапп в групах 9-12 становив близько 60-65 мл/кг 1з позитивним водним балансом близько 30 мл/кг. При цьому вдалося усунути 14-15 % дефщи-ту позаклнинно! води й 1-1,5 % клгтинно! води. Об'ем внутршньосудинно! рщини вщновлювався повтьно. Темп приросту рщини у внутр1шньосудинному секто-р1 значно поступався приросту об'ему штерстищально! рщини. Найбшьший темп приросту р1дини в судинах спостерпався при використaннi 6% Рефортану, а найбшьший темп приросту штерстищально! рщини — при використанш виключно кристалощв. У першому ви-падку прир1ст об'ему становив близько 10 %, тод як у другому випадку прир1ст був 21 %. Ми вважаемо, що щ результати також вщбивають наслщки машфестацп синдрому кaпiлярного витоку, що у хворих з абдомшальним сепсисом, яю мали висок ощнки тяжкост1 стану, ч1тко проявився вже на 1-шу добу пiсляоперaцiйного перю-ду [1]. Дефiцит внутршньосудинно! рщини зменшився при використaннi виключно кристалощв не бiльше н1ж на 5 %. При застосуванш колощних розчин1в прир1ст об'ему рщини в судинах становив 8-10 %. Зазначимо, що середнш р!вень ЦВТ вщповщно до задач ранньо! щ-леспрямовано! терапп в цей перюд часу наближався до 100 мм вод.ст. Проте об'ем рщини в судинах виявився не бшьшим за 92-93 % вщ належного, що свщчить про ненaдiйнiсть показника ЦВТ для ощнки стану гщратацп оргашзму. Використання вс1х груп колощних плазмо-зaмiнникiв забезпечувало досягнення в1рогщно бшьшо! юлькосл рщини в судинах, н1ж застосування виключно кристaлоiдiв. При пор!внянш об'ему рщини в судинах у вщсотках вщ належного у хворих 9 ! 10, 9 ! 11 та 9 ! 12 груп р = 0,021; 5,7 х Е-5; 0,0015 вщповщно.
На 2-гу добу при зменшенш в уск групах прояв1в зaгaльноi дегiдрaтaцii зростав i об'ем рщини в судинах. Проте при використанш виключно кристалощв зберпався дефщит внутршньосудинно! води, що в серед-
ньому становив 10-11 %, у той час як при застосуванш колощв дефщит сягав 7-8 %. роз61жност1 були в!рогщ-ними (р = 0,038; 1,67 х Е-5; 0,001). У цей час зареестро-вано появу гшергщратацп штерстицш. Надлишок води в iнтерстицii був найбшьшим у хворих 1-i групи ! в середньому сягав 7,5 %. Пащенти, яким вводили похщш ГЕК, мали в1рог1дно менший надлишок штерстищально! р1дини (р = 0,042 та 0,03). Таким чином, уже на 2-гу добу констатовано перевагу похщних ГЕК для запобь гання прогресуванню синдрому капшярного витоку.
На 3-тю добу дефiцит загально! р!дини в оргaнiзмi хворих груп 9-12 було практично усунено. Проте мало мюце порушення нормальних спiввiдношень м1ж к1льк1стю кл1-тинно! та позaклiтинноl води. Позaклiтиннa гшергщрата-ц1я виявилася нaйбiльшою саме на 3-тю добу шсля операций При використанш виключно кристалощних розчишв надлишок води поза клiтинaми був в1рогщно 61льшим, н1ж коли вводилися пох1дн1 ГЕК (р = 0,0016 та 0,0017). Це поеднувалося з в1рогщно 61льшим ум1стом води у кль тинах при використaннi ГЕК 200/0,5. У 9-й груш об'ем внутршньокттинно! води становив 95,67 ± 2,11 % вщ належного, тод1 як в 11-й груш вш дорiвнювaв 97,63 ± 1,74 % (р = 0,014). При використанш вах коло!дних плазмо-замшниюв ум1ст р!дини в судинах залишався в1рог1дно 61льшим, н1ж при застосуванш виключно кристалощв (р = 0,039; 0,00011; 0,00024). Зайвий об'ем води в штер-стицИ при введенш 6% Рефортану виявився в1рог1дно меншим, шж у хворих 9-! та 10-! груп. Отже, для запобь гання квп1лярному витоку пох1дн1 ГЕК 200/0,5 знову були ефектившшими за модифкювану желатину.
На 5-ту добу вмют р!дини в судинах у хворих груп 9-12 продовжував зростати, тод1 як надлишок iнтерсти-щально! р!дини невiрогiдно зменшувався. Тобто втрата р!дини 1з судин до штерстицш регресувала. хвор1 вс1х груп, де застосоваш коло'1дн1 плaзмозaмiнники, мали бтьшу к1льк1сть внутр1шньосудинно! р!дини за пащенлв 9-! групи (р = 0,008; 0,01; 0,041). Гшергщратащя iнтерсти-цш при лiкувaннi пох1дними ГЕК була меншою, н1ж при терапИ виключно кристалощами (р = 0,00053 та 0,017), а при введенш ГЕК 200/0,5 в1рогщно меншою, н1ж при застосуванш модифюэвано! желатини (р = 0,044). Кшь-к1сть води у клгганах при використaннi 6% Рефортану ! венофундину в!дновлювалася в1рог1дно швидше, н1ж у хворих 9-! групи (р = 0,0007 та 0,04). Отже, похщш ГЕК, особливо ГЕК 200/0,5, в умовах абдомшального сепсису сприяли швидшому в!дновленню ф1з1олог1чного розпо-д1лу р!дини у водних просторах та секторах оргашзму.
Гшергщратащя штерстицш збер^алася в ушх хворих ще на 7-му добу шсля операцп. При використанш виключно кристалощв об'ем штерстищально! рщини становив 112,00 ± 9,10 % вщ належного; при терапп гелофузином — 104,85 ± 2,48 % вщ належного, а при засто-суванш 6% Рефортану i венофундину — 102,33 ± 3,23 % та 104,13 ± 4,92 % вщповщно. Застосування вшх коло'1д1в забезпечило в!рогщно менший надлишок iнтерстицi-ально! рщини (р = 0,021; 0,0006; 0,036). При введенш 6% Рефортану гшергщратац!я штерстицш була в!рогщно меншою, н1ж при зaстосувaннi гелофузину (р = 0,027). Досягти 100% середнього значення належного об'ему внутршньосудинно! р1дини в жоднш груп1 високого
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
р
pизикy не вдaлоcя. ^тен^вт теpaпiя з викоpиcтaн-ням ГЕК 2GG/G,5 дозволилa зменшити дефiцит piдини в cyn^ax вipогiдно ефективнiше, нiж зacтоcyвaння ви-ключно кpиcтaлоïдниx pозчинiв (p = G,GG6).
Bиcнoвoк
У доелщжент виявлено, що в ycix xropnx з ознaкaми aбдомiнaльного cепcиcy мaють мicце пpояви cиндpомy кaпiляpного ВИТОКУ. Tяжкicть втpaт внyтpiшньоcyдин-но1 piдини до iнтеpcтицiю зpоcтae paзом iз тяжкicтю зн-гaльного cтaнy xвоpиx. Уcyиення зaгaльноï дегiдpaтaцiï i дефiцитy внyтpiшньоcyдинноï piдини зa допомогою cyHaœnx плaзмозaмiнникiв веде до нaдмipного тко-пичення води в iнтеpcтицiï. Гiпеpгiдpaтaцiя iнтеpcтицiю з'являeтьcя нa 2-ГУ ДО6У пicляопеpaцiйного пеpiодy, нa 3-тю добу нaбyвae мaкcимaльного пpоявy тa збеpiгa-eтьcя не менше тижня. У xвоpиx iз виcокими оцiнкaми тяжк^л cтaнy зa шкaлою AРAСHЕ II ноpмaлiзaцiя CTa-ну водниx пpоcтоpiв i cектоpiв оpгaнiзмy вiдбyвaeтьcя тpивaлiше зa xвоpиx iз меншою тяжистю cтaнy.
У xвоpиx iз низькими оцiнкaми тяжкоcтi cтaнy зa шта-лою AРAСHЕ II (не бтьше зa 1G бaлiв) пpояви шн^ому кaпiляpного витоку не e зтчними. Тому вiдновления в ниx надежно! кiлькоcтi piдини в cyдинномy pyrai може бути зaбезпечено зacтоcyвaниям виключно чистило-ïдниx плaзмозaмiнникiв, що rapnae зниженню коштов-ноcтi лiкyвaння. У xropnx iз бiльшою тяжкicтю инну, яи мaють оцiнки зн шкнлою AРAСHЕ II в межax 11—2G бaлiв тн вище зн 2G бaлiв, пpоведения pin^TO! pеcycцитaцiï повинно включнти зacтоcyвaння коло^нт плaзмозaмiн-никтв. Уci групи cyчacниx коло:lдниx плaзмозaмiнникiв cпpияють зменшенню пpоявiв cиидpомy кaпiляpного ви-
току, але перевагу мають похщш гщрокшетилкрохмалю. Зокрема, наше дослщження продемонструвало, що саме Рефортан 6% у доз1 вщ 1000 до 1500 мл на добу залежно вщ маси пащентав краще забезпечуе в1дновлення ф1зюлопч-ного стану водних простор1в i сектор1в орган1зму хворих з ознаками абдомшального сепсису.
Список лператури
1. Беляев А.В. Синдром капиллярной утечки / А.В. Беляев // Мистецтво л^вання. — 2005. — № 24. — С. 92-101.
2. Жалко-ТитаренкоВ.Ф. Водно-электролитный обмен и кислотно-основное состояние в норме и при патологии / В.Ф. Жалко-Титаренко. — К.: Здоров 'я, 1989. — 200с.
3. Курсов С.В. Спосбвизначенняоб'емуциркулюючо1кров1/С.В. Курсов//Реестр галузевих нововведень. — 2009. — № 30-31. — С. 28.
4. Мальцева Л.А.. Сепсис:этиология, эпидемиология, патогенез, диагностика, интенсивная терапия /Л.А.. Мальцева, Л.В. Усенко, И.Ф. Мосенцев. — М.:МЕДпресс-информ, 2005. — 176с.
5. Мартиросов Э.Г. Технологии и методы определения состава тела человека / Э.Г. Мартиросов, Д.В. Николаев, С.Т. Руднев. — М.: Наука, 2006. — 248 с.
6. Hydroxyethyl starch (130 kD), but not crystalloid volume support, improves microcirculation during normotensive endotoxemia / J.N. Hoffman, B. Vollmar, M.W. Laschke [et al.] //Anesthesiology. — 2002. — Vol. 97, № 2. — P. 460-470.
7. Effect of fluid loading with saline or colloids on pulmonary permeability, oedema and lung injury score after cardiac and majorvascular surgery/J. Verheij, A. van Lingen, P.G.H.M. Raijmakers[etal.] // British Journal ofAnaesthesia. — 2006. — Vol. 96, № 1. — P. 21-30.
8. Impact ofhigh-molecular hydroxyethyl starch solutions on plasma volume and haemodynamics in porcine faecal peritonitis / T. Simon, T. Schuerholz, P. Petzel [et al.] // Critical. Care. — 2006. — Vol. 10 (Suppl. 1). — P. 174.
9. Surviving Sepsis Campaign: International guidelines for management of severe sepsis and septic shock: 2008/ R.P. Dellinger, M.M. Levy, J.M. Carlet [et al.]//Intensive Care Medicine. — 2008. — Vol. 34, № 1. — P. 17-60.
Отримано 08.06.12 □
Курсов C.B.
Харьковский национальный медицинский университет
ИЗМЕНЕНИЯ ОБЪЕМОВ ВОДНЫХ ПРОСТРАНСТВ
И СЕКТОРОВ ОРГАНИЗМА У БОЛЬНЫХ С АБДОМИНАЛЬНЫМ СЕПСИСОМ В ПРОЦЕССЕ ЖИДКОСТНОЙ РЕСУСЦИТАЦИИ
Резюме. У 244 пациентов с признаками абдоминального сепсиса проведено исследование объемов водных пространств и секторов организма двухчастотным импедансным методом. Больные поделены на 12 групп соответственно составу жидкостной ресусцитации и оценкам тяжести состояния по шкале Acute Physiology And Chronic Health Evaluation II (АРАСНЕ II). Выявлено нарастание тяжести проявлений капиллярной утечки вместе с возрастанием тяжести состояния по шкале АРАСНЕ II. При тяжести состояния не больше 10 баллов потери жидкости из сосудов в интерстиций были незначительными. Расстройства водного обмена могли быть успешно устранены исключительно кристаллоидными растворами. При тяжести состояния в пределах 11—20 баллов и более 20 баллов прослеживались очевидные преимущества использования коллоидных плазмозаменителей. Включение в схему лечения всех современных коллоидных плазмозаме-нителей уменьшало расстройства водного обмена, которые были наиболее тяжелыми при использовании исключительно кристаллоидов. Растворы на основе гидроксиэтилкрахмала имели преимущество перед модифицированной желатиной.
Ключевые слова: абдоминальный сепсис, жидкостная ресусцитация, синдром капиллярной утечки, кристаллоиды, гелофузин, рефортан, венофундин.
Kursov S.V.
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
CHANGES OF FLUID BODY VOLUMES AND SECTORS OF ORGANISM IN PATIENTS WITH ABDOMINAL SEPSIS UNDER THE PROCESS OF FLUID RESUSCITATION
Summary. 244 patients with the signs of abdominal sepsis were examined for the body fluid volume and body sectors by means of bi-frequency impedance method. 12 groups of patients were formed according to the composition of fluid resuscitation and severity estimation by Acute Physiology And Chronic Health Evaluation-II (APACHE-II) scale. The progress of severity of capillary lack as well as the severity increase according to the APACHE-II scale were revealed. Under the severity estimation of not more than 10 the fluid lack from vessels into intersticium was insignificant. Fluid exchange failures could be eliminated by crystalloid solutions only. Under the severity estimation within 11—20 and more than 20 the usage of crystalloid plasma substitutes had obvious advantages. Inclusion of all modern colloid plasma substitutes in the treatment scheme decreased the body fluid failures, which were the most severe while using crystalloids only. Solutions on the basis of hydroxyethylstarch had certain advantages over the modified gelatine.
Key words: abdominal sepsis, fluid resuscitation, capillary lack syndrome, crystalloids, gelofusin, refortan, venofundin.
