CC BY
40
Лтратура
1. Карпов В. А. Акушерство и гинекология мелких домашних животных / Карпов В. А. - М.: Росагропромиздат, 1990. - 288 с.: ил.
2. Скляров П. М. Особливосп структури плаценти овець при А-вгтамшознш недостатносп / П. М. Скляров, В. П. Кошовий // Проблеми зоошженерп та вет. мед.: зб. наук. праць ХДЗВА за матер. М1жнар. наук. конф. (м. Харшв, 28-30 листопада 2005 р.). -Х.: РВВ ХДЗВА, 2006. - Вип. 13(33). - Ч.2. - С. 240 - 243.
3. Каришева А. Ф. Спещальна ешзоотолопя: Щдручник. - К.: Вища освта, 2002. -
703 с.
4. Паразитология та швазшш хвороби тварин: щдручник - 2-ге вид., переробл. та допов / В. Ф. Галат, А. В. Березовський, Н. М. Сорока, М. П. Прус; за ред. В. Ф. Галата. - К.: Урожай, 2009. - 368 с.: ш.
5. Джупина С. И. Методы эпизоотологического исследования и теория эпизоотического процесса. - Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1991. - С. 39 - 41.
References
Karpov, V. A. (1990). Akusherstvo i ginekologiya melkih domashnih zhivotnyih. - M.:
Rosagropromizdat, 288. (in Russian). Skliarov, P. M., Koshovyi, V. P. (2006). Osoblyvosti struktury platsenty ovets ory A-vitaminoznii nedostatnosti / Problemy zooinzhenerii ta vet. med.: zb. nauk. prats KhDZVA za mater. Mizhnar. nauk. konf. (m. Kharkiv, 28-30 lystopada 2005 r.). - Kh.: RVV KhDZVA, 13(33). 2, 240 - 243. (in Ukrainian). Karysheva, A. F. (2002). Spetsialna epizootolohiia: Pidruchnyk. - K.: Vyshcha osvita, 703. (in Ukrainian).
Halat, V. F., Berezovskyi, V., Soroka, N. M., Prus, M. P. (2009). Parazytolohiia ta invaziini khvoroby tvarvn: pidruchnyk - 2-he vyd., pererobl. ta dopov / za red. V. F. Halata. -K.:Urozhai, 368. (in Ukrainian). Dzhupina, S. I. (1991). Metodyi epizootologicheskogo issledovaniya i teoriya epizooticheskogo protsessa. - Novosibirsk: Nauka. Sib. otd-nie, 39 - 41. (in Russian).
Стаття надтшла до редакцп 31.03.2016
УДК 616:619:636.7
Дубовий А. А., к. вет. н., доцент (net_tolik73@mail.ru)0
Житомирський нащональний агроекологгчний утеерситет, м. Житомир, Украгна
ЗМ1НИ МОРФОЛОГ1ЧНИХ ТА Б1ОХ1М1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В КРОВ1 ЦУЦЕНЯТ, ВИРОЩЕНИХ В УМОВАХ ВПЛИВУ ЮШЗУЮЧОГО ВИПРОМ1НЮВАННЯ
У статтг еисетлено стан еритроцитопоезу та представлено деят бгохгмгчт показники кроеi цуценят 1, 7, та 14 добоеого ежу, еирощених е умоеах еплиеу iотзуючого еипромтюеання. Встаноелено, що чинники наеколишнього середоеища Народицького регюну (радiоактиене забруднення) негатиено еплиеають на еритроцитопоез у собак, що прояеилось зниженням умюту гемоглобту у собак уах ежоеих груп, починаючи з 7-добоеого ежу i зменшенням кiлькостi еритроцитiе у цуценят 1-, 14-добоеого ежу. При цьому найбтьшу юльюсть хеорих на анемт теарин еияелено серед 14-добоеих цуценят, ена^док кумулятиеног дИ' ютзуючого еипромтюеання. Бiохiмiчними до^дженнями сироеатки кроеi до^джуеаних теарин естаноелено, що у цуценят еах ежоеих груп, еирощених е умоеах ютзуючого еипромтюеання, умют загального быку мае тенденщю до зниження. Крiм того, у до^дних цуценят 14-добоеого ежу дiагностоеано еiрогiдне зменшення емюту альбумШе (р<0,05), а у 1- i 7-добоеого еiку - збтьшення емюту бтрубту, що сеiдчить про порушення бтоксинтезуеальног i тгментноутеорюючог функцт печтки, ена^док еплиеу радюактиеного еипромтюеання. Отже, дiя хротчного радiоактиеного еипромтюеання значно знижуе стан еритроцитопоезу, що
© Дубовий А. А., 2016
27
характеризуешься олггохромемгею та олггоцитемгею, а також проявляеться гтоальбум1нем1ею та гтербт1руб1нем1ею, ям вказують на порушення функцШ печтки.
Ключов1 слова: цуценята, еритроцитопоез, радгацгя, цезш-137, доза, випромтювання, анем1я, печтка, гтоальбумтемгя, ггпербглгрубгнемгя.
УДК 616:619:636.7
Дубовый А. А., к. вет. н., доцент
Житомирский национальный агроэкологический университет, г. Житомир, Украина
ИЗМЕНЕНИЯ МОРФОЛОГИЧЕСКИХ И БИОХИМИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ КРОВИ ЩЕНКОВ, ВЫРАЩЕННЫХ В УСЛОВИЯХ ВЛИЯНИЯ ИОНИЗИРУЮЩЕГО ИЗЛУЧЕНИЯ
В статье показано состояние эритроцитопоэза и представлены некоторые показатели крови щенков 1, 7 и 14-дневного возраста, выращенных в условиях влияния ионизирующего излучения. Установлено, что факторы окружающей среды Народичского района (радиоактивное загрязнение) отрицательно влияют на эритроцитопоэз у собак, что проявилось понижением содержания гемоглобина у собак всех возрастных групп, начиная с 7-дневного возраста, и уменьшением количества эритроцитов у щенков 1- и 14-дневного возраста. При этом наибольшее количество больных анемией животных определено среди 14-дневных щенков вследствие кумулятивного действия ионизирующего излучения. Биохимическими исследованиями сыворотки крови исследуемых животных установлено, что у щенков всех возрастных групп, выращенных в условиях ионизирующего облучения, содержание общего белка имело тенденцию к снижению. Кроме того, у опытных щенков 14-дневного возраста диагностировано достоверное уменьшение содержания альбуминов (p < 0,05), а у 1- и 7-дневных - увеличение содержания билирубина, что свидетельствует о нарушении белоксинтезирующей и пигментообразующей функции печени вследствие влияния ионизирующего облучения. Таким образом, действие хронического радиоактивного облучения значительно снижает состояние эритропоэза, что характеризуется олигохромемией и олигоцитемией, а также проявляется гипоальбуминемией и гипербилирубинемией, которые указывают на нарушение функций печени.
Ключевые слова: щенки, эритроцитопоэз, радиация, цезий-137, доза, облучение, анемия, печень, гипоальбуминемия, гипербилирубинемия.
UDC 616:619:636.7
Duboviy A. А. (net_tolik73@mail.ru)
Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
CHANGES OF MORPHOLOGICAL AND BIOCHEMICAL PARAMETERS OF BLOOD OF PUPPIES, GROWN IN THE CONDITIONS OF INFLUENCE OF
IONIZING IRRADIATION
The article shows the state of erythrocytopoesis and presents some indicators of the blood of puppies 1, 7, and 14 days old, grown in the conditions of influence of ionizing irradiation. It is established that the environmental factors ofNarodychi district (radioactive pollution) adversely affect on erythrocytopoesis in dogs, which was manifested by a decrease in hemoglobin in dogs of all age groups starting from 7 days of age, and a decrease in the number of red blood cells in puppies, 1 and 14 days of age. The greatest number of patients with anemia of animals identified among 14-day-old puppies due to cumulative action of ionizing irradiation. Biochemical studies of blood serum of the studied animals revealed that the puppies of all age groups, grown in conditions of ionizing irradiation, the total protein content tended to decrease. In addition, in experienced pups of 14 days of age it was diagnosed with a significant reduction of albumin (p < 0.05), and at 1- and 7-days - increase of bilirubin, indicating a violation of protein synthesis and chromogenic functions of liver due
28
to the effects of ionizing irradiation. Thus, the effect of chronic irradiation exposure significantly reduces the state erythrocytopoiesis that is characterized by oligochromemia and oligocythemia and is manifested by hypoalbuminemia and hyperbilirubinemia that indicate impaired liver function.
Key words: puppies, erythrocytopoesis, radiation, cesium-137, dose, irradiation, anemia, liver, hypoalbuminemia, hyperbilirubinemia.
Вступ. ABapÎH на Чорнобильсьюй АЕС, що сталася в шч на 26 квгтня 1986 року, залшлаетъся, без сумнву, найбшыпою техногенною катастрофою в icTopiï людства. Внаслвдок ^eï аварп впродовж тижня в атмосферу потрапила значна кшьшсть радiо активного матерiалу. Радiацiйна хмара, що мютила цей матерiал, забруднила не лише тершторiю довкола ЧАЕС, а й рознесла його д^ [1]. Аварiя пршзвела до забруднення значноï тершторiï Украïнш [2]. Одна з найбшьш забруднених областей e Житомирсъка. 56,7 % тершторiï, що становитъ 16,1 тис. км , було забруднено радюнуклвдами [3]. Викиди радiацiйншх речовин негативно вплинули на здоров'я людей та тварин.
Високу радiочутлшвiстъ маютъ кровотворш органи [4]. Так, вже через декшька хвилин пiсля опромiнення виявляетъся ураження селезiнкш i лiмфовузлiв, пот!м -шсткового мозку, яке характеризуемся пршгнiченням ïx кровотворно1' функцiï [5].
Основним завданням наших дослiдженъ було з'ясувати стан еритроцитопоезу та вивчити деяк бiоxiмiчнi показники кровi у цуценят вирощених в умовах впливу iонiзуючого випромiнювання.
Матерiал i методи дослвдження. Роботу виконували на кафеда внутрiшнix хвороб тварин та фiзiологiï факультету ветеринарно1' медицини Житомирського нацюнального агроекологiчного унiверситету.
Об'ектом дослiдження були безпородн клiнiчно здоровi цуценята 1-, 7-, 14-добового вiку, як народились i утримувалисъ в умовах 3-ï зони радiоактшвного забруднення (Народицький район, Житомирськох' областi). Контролем слугували безпороднi клiнiчно здоровi цуценята аналопчного вiку з умовно чистоï зони (м. Житомир).
Даш про стутнь забруднення радюнуклвдами кормiв, води, величину експозищйно" дози (яку iнодi називаютъ гамма-фон або рiвенъ радiацiï) на територiяx Народицъкого району та м. Житомир (мiсця утримання, вшгулънi майданчики) отримували, використовуючи прилади: геологорозвiдувалъний сцинталящйний гамма-радiометр СРП-88Н, «Припять», РУГ-91 «Адаш» та РУБ-Р згiдно з методиками.
Вiдбiр кровi у цуценят-сисушв 1-, 7-, 14- добового вшу виконували з яремноï вени тсля 2-годшнноï перерви з моменту вiдлучення вiд лактуючоï суки з дотриманням всix правил асептики i антисептики. Для загального аналiзу (вмiст гемоглобiну, кшьшсть ерштроцштiв) кров стабiлiзували цитратом натрто або гепарином. Умiст загального бшку в сшроватцi кровi дослвджували рефрактометричним методом. Умiст алъбумiнiв i загального бiлiрубiну в сшроватцi кровi дослiджували використовуючи напiвавтоматичний бiоxiмiчний аналiзатор. Дослiдження проводили загально прийнятими методиками.
Результата дослвджень обробляли методами варiацiйноï статистики за допомогою електронних таблиць MS Excel XP.
Результати дослщжень. Для аналiзу радiацiйншx обставин визначали експозицiйну дозу вшпромiнювання, яка е фiзшчною мiрою енергiï вшпромiнювання i визначаеться джерелом або групою джерел у межах певного простору i за певний промiжок часу. Цим характеризуется ступiнъ iонiзацiï повiтря тд дieю даного випромiнювача.
Середня потужтсть експозшцiйноï дози гамма-вшпромiнювання у приватних секторах м. Житомир, де утримувались у стацiонарншx цегляних вольерах собаки, становила 10-18 мкР/год, на вигульних майданчиках такий показник становив 1115 мкР/год. Потужнiстъ експозшцiйноï дози гамма-вшпромiнювання в мiсцяx
29
постойного утримування собак Народицького району майже втричi перевищувала аналогiчний показник щодо умовно чисто! зони радiацiйного забруднення (табл. 1).
Таблиця 1
Потужшсть експозицшнот дози гамма-випромiнювання мiсць утримання собак, __нКл/кг/год (мкР/год)_
Мгсця утримання собак Потужтсть експозицшно! дози гамма-випромшювання
умовно чиста зона третя зона рад!ацшного забруднення
вольери 2,58-4,64 (10-18) 9,29-11,87 (36-46)
вигульт майданчики 2,84-3,87 (11-15) 9,03-11,09 (35-43)
Основним джерелом надходження радюнуклвдв в оргашзм е молоко лактуючих сук, яким згодовували корми мiсцевого походження. Тому нами був вивчений стутнь забрудненост згодовуваних кормiв за цезiем-137 (табл. 2).
Для лактуючих сук вшом один рiк, як знаходились у третей зон радiацiйного забруднення, показники питомо! активности рацiону за цезiем-137 становили 254410 Бк/кг, що втричi перевищуе таю результата (58-87 Бк/кг) для тварин-аналогiв з умовно чисто! щодо забруднення радюнуклвдами зони (див. табл. 2).
Таблиця 2
Питома активтсть ращону собак за цезieм-137, Бк/кг_
Вжов! групи тварин Питома активтсть рацюну за цез!ем-137
для контрольних тварин для дослвдних тварин
Лактуюч суки 1 р!чного вжу 58-87 254-410
Лактуюч суки старше 1 р!чного вжу 62-92 289-451
Для лактуючих сук старше однорiчного вiку, як знаходились у третш зон радiацiйного забруднення, показники питомо! активност рацюну за цезiем-137 становили 289-451 Бк/кг, що у 4-ри рази перевищують так! результати (62-92 Бк/кг) для тварин-аналопв з умовно чисто! щодо забруднення радюнуклвдами зони (див. табл. 2).
Це в свою чергу св!дчить про бiльше надходження радюнуклщв з молоком матерiв, як перебували в 3 зон радюактивного забруднення.
Наступним етапом роботи було провести гематолопчш дослiдження цуценят, що народилися ввд самиць, вирощених в 3 зош радiацiйного забруднення i в умовно чистой щодо радюактивного забруднення зонт
Нашими гематологiчними дослвдженнями встановлено, що вмют гемоглобiну у кров! цуценят добового вшу, яш народились ввд самиць, вирощених у 3-й зош радюактивного забруднення був достов!рно (р<0,001) нижчим, пор!вняно з цуценятами, як народилися в умовно чистш щодо радюактивного забруднення зон! ! в середньому становив 91,1±2,9 г/л. У клшчно здорових новонароджених цуценят добового вшу вмют гемоглоб!ну в середньому становив 107,2±1,2 г/л (табл. 3), л1мгг -ввд 89 до 110 г/л.
Таблиця 3
Стан еритроцитопоезу у цуценят, вирощених в умовах впливу _радюактивного випромшювання_
Вшж групи Еритроцити Т/л Гемоглобш г/л
Контроль Дослщ Контроль Дослвд
1 доба 6,28±0,09 5,48±0,08*** 107,2±1,2 91,1±2,9***
7 д!б 6,08±0,2 5,96±0,14 105,8±1,4 81,5±3,11***
14 д!б 6,1±0,07 3,3±0,003*** 91,25±1,4 62,88±2,48***
Примгтки: *** - р < 0,001.
В подальшому, починаючи з 7-добового вшу, вмют гемоглоб!ну у кров! цуценят дослвдних груп знижувався. При цьому л!м!ти вмюту гемоглоб!ну у собак 7 ! 14— добового вшу становили ввд 54,3 до 94,7 г/л (ввдповвдно 81,5±3,1; 62,9±2,5 г/л).
30
Отже, до^дженнями встановлено, що у собак, як утримувались на забрудненш радюнуклвдами територп, вмiст гемоглобiну був вiрогiдно (р<0,001) нижчим, порiвняно з контролем.
Кшькють еритроцитiв у кровi новонароджених собак, вирощених у 3-й зонi радюактивного забруднення, була меншою за норму i в середньому становила 5,5±0,08 Т/л, у цуценят з умовно чисто! зони щодо радiоактивного забруднення -6,3±0,09 Т/л, при цьому рiзниця була вiрогiдна (р<0,001). Найменша шльшсть еритроципв у собак дослвдно! групи була дiагностована у собак 14-добового вiку - в середньому становила 3,3±0,03 Т/л, у контрольних тварин аналогiчного вiку кшьшсть еритроципв була вiрогiдно (р<0,001) бiльшою (6,1±0,07 Т/л).
Отже, аналiз визначення умюту гемоглобiну i кiлькостi еритроцит1в у кровi собак свiдчить про те, що чинники навколишнього середовища Народицького регiону (радiоактивне забруднення) негативно впливають на еритроцитопоез у собак, що проявилось зниженням умiсту гемоглобiну у собак уах вiкових груп, починаючи з 7-добового вiку i зменшенням кiлькостi еритроцит^в у цуценят 1-, 14-добового вшу.
Бiохiмiчними до^дженнями сироватки кровi цуценят встановлено, що умют загального бiлку з 1- до 7-добового вiку дещо зростав, а з 7-1 доби по 14-ту знижувався у контрольних та дослвдних тварин. Проте у цуценят, вирощених в умовах юшзуючого випромiнювання у трьох вiкових групах умют загального бiлку мав тенденщю до зниження (табл. 4).
Це вказуе на зменшену бiлоксинтезувальну функцiю печiнки у цуценят дослвдно! групи, про що й сввдчать зменшенi показники вмiсту альбумiнiв в сироватцi кровi в усiх трьох вiкових групах порiвняно з контролем. Окрiм того у дослвдних цуценят 14-добового вiку умiст альбумiнiв був вiрогiдно (р<0,05) менший у порiвняннi з контролем (табл. 4).
Також бiохiмiчними дослiдженнями встановлено, що у дослвдних цуценят 1- та 7-добового вшу середнш показник умiсту загального бiлiрубiну був вiрогiдно бiльшим у порiвняннi з контролем (табл. 4).
Таблиця 4
Бiохiмiчнi показники кровi цуценят_
Вшж групи Загальний бшок, г/л Альбумши, % Загальний бшрубш, мкмоль/л
Контроль Дослщ Контроль Дослщ Контроль Дослвд
1 д. 51,4 ± 1,8 48,8 ± 0,6 51,47±1,5 48,5 ± 3,7 5,7 ± 0,3 11,7±0,5***
7 д. 58,3 ± 0,9 56,8 ± 1,4 53,3 ± 1,4 46,6 ± 3,1 5,3 ± 0,6 9,52 ± 2,1*
14 д. 49,3 ± 0,8 48,4 ± 1,2 54,5 ± 0,9 41,2 ±4,6* 1,8 ± 0,4 1,9 ± 0,2
Збшьшення загального бiлiрубiну в кровi сввдчить про порушення тгментноутворювально! функцп печiнки.
Висновки.
1. У цуценят, ям утримувалися на забрудненiй радiонуклiдами територп, виявлено порушення еритроцитопоезу (олiгоцитемiя i олiгохромемiя).
2. Найбiльша кiлькiсть хворих на анемiю тварин виявлена серед 14-добових цуценят, внаслiдок кумулятивно! дп iонiзуючого випромiнювання.
3. У дослвдних цуценят 14-ти добового вiку дiагностовано гiпоальбумiнемiю а у 1-но i 7-ми добового вiку гiпербiлiрубiнемiю, що свiдчить про порушення бiлоксинтезувально! i тгментноутворювально! функцш печiнки, внаслiдок впливу радiоактивного випромiнювання.
Л1тература
1. Грицюк I. Аварiя на Чорнобильськiй АЕС та захворювання щитовидно! залози: [огляд] / I. Грицюк // Медицина свиу. - 2000. - № 4. - С. 200-210.
2. Бебешко В. Г. Кровотворная система / В. Г. Бебешко, В. И. Клименко // Чернобыльская катастрофа : тезисы науч.-практ. конф., 7-10 октября 1996 г. - К., 1996. -С. 98-100.
3. Чернобильська катастрофа / за ред. В. Г. Барьяхтара. - К.: Наук. думка, 1996. -
576 с.
31
4. Бебешко В. Г. Причины развития анемий у подростков, проживающих на загрязненных радионуклидами территориях, после аварии на ЧАЭС / В. Г. Бебешко, Е. М. Бруслова // Укр. журн. гематологи та трансфузи. - 2001. - № 2. - С. 26-30.
5. Бурлакова Е. Б. Особенности действия малых доз облучения / Е. Б. Бурлакова // Энергия. - 2000. - № 2. - С. 33-39.
References
Hrytsiuk, I. (2000). Avariia na Chornobylskii AES ta zakhvoriuvannia shchytovydnoi zalozy:
[ohliad]. Medytsyna svitu. 4, 200-210. (in Ukrainian). Bebeshko, V. G., Klimenko, V. I. (1996). Krovotvornaya sistema / Chernobyilskaya katastrofa:
tezisyi nauch.-prakt. konf., K., 98-100. (in Russian). Baryahtara, V. G. (1996). Chernobilska katastrofa / za red. V. G. Baryahtara. - K. : Nauk. dumka, 576. (in Ukrainian).
Bebeshko, V. G., Bruslova, E. M. (2001). Prichinyi razvitiya anemiy u podrostkov, prozhivayuschih na zagryaznennyih radionuklidami territoriyah, posle avarii na ChAES / Ukr. zhurn. hematolohii ta transfuzii. 2, 26-30. (in Russian). Burlakova, E. B. (2000). Osobennosti deystviya malyih doz oblucheniya. Energiya. -2, 33-39. (in Russian).
Стаття надшшла до редакци 19.03.2016
УДК 612.62:612.017.11
Желавський М. М., д. вет. н., професор, Шунш I. М., астрант © (doctorvetm@ukr.net)
Подтьський держаений аграрно-техтчний утеерситет, м. Кам 'янець-Подшьський, Украгна
СТАН КЛ1ТИННИХ ФАКТОР1В ЛОКАЛЬНОГО 1МУН1ТЕТУ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ П1ХВИ У К1ШОК
У роботi до^джено стан клтинних факторiе локального iмунiтету слизоеог оболонки тхеи юшок. За результатами до^дження еизначено цитограму та стан протимжробного потенщалу Оксигензалежних механiзмiе фагоцитарного захисту. Встаноелено, що цитологiчний склад слизоеог оболонки тхеи предстаелений епiтелiальними клтинами та фагоцитами. В пiслятiчкоеий перiод у мiкропрепаратах е осноеному домтуеали базальт, парабазальт, промiжнi, а також суперфщальт еттелюцити, серед фагоцитарних клтин нейтрофтьт гранулоцити. У мжропрепаратах iдентифiкоеано сегментоядерт мжрофаги з добре еираженими ядром та дрiбнозернистою цитоплазмою. У рiзних полях зору зустрiчались й фагоцитарн клтини з ознаками фiзiологiчного стартня (апоптозу). 1нтенсиетсть протимжробного потенщалу Оксигензалежних механiзмiе е цитохiмiчнiй реакцИ з ттроситм тетразолieм знаходиеся на I та II рiенях реактиеностi, що е одним iз тформатиених критерпе при оцiнюеаннi параметрiе гомеостазу клтинног ланки локального iмунiтету.
Ключое1 слова: юшки, слизоеа оболонка тхеи, локальний iмунiтет, клтинна ланка, фагоцити, iмуноцитохiмiя, Оксигензалежн мехатзми захисту, протимжробний потенщал.
УДК 612.62:612.017.11
Желавский Н. Н., © д. вет. н., профессор, Шунин И. Н., аспирант,
Подольский государстеенный аграрно-технический униеерситет, г. Каменец-Подольский, Украина
СОСТОЯНИЕ КЛЕТОЧНЫХ ФАКТОРОВ ЛОКАЛЬНОГО ИММУНИТЕТА СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ВЛАГАЛИЩА У КОШЕК
© Желавський М. М., Шунш I. М., 2016
32
