CC BY
12ТЕРАПЕВТИЧНИЙ РОЗД1Л
УДК: 616.31(075.8)-08:616.31-022-06
Л. О. Ковальчук, к. мед. н.
Вшницький нацiональний медичний ушверситет iM. М.1. Пирогова
ЗМ1НИ М1КРОБЮЦЕНОЗУ РОТОВО1 ПОРОЖНИНИ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИЙ КАНДИДОЗ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА В ПРОЦЕС1 IX КОРЕКЦ11
В cmammi наведет результати комплексного л^вання 150 хворих на хрошчний кандидоз слизовог оболонки порожнини рота (105 - основной i 45 - контрольног) за результатами мiкробiологiчного дотдження. Використання запропоно-ваного методу л^вання сприяе вiдновленню мiкроекологiч-ног рiвноваги в порожнин рота.
Ключов1 слова: хрошчний кандидоз слизовог оболонки порожнини рота, мтрофлора порожнини рота, комплексна тератя.
Л. А. Ковальчук
Вшницький нащональний медичний ушверситет iM. М.1. Пирогова
ИЗМЕНЕНИЯ МИКРОБИОЦЕНОЗА РОТОВОЙ ПОЛОСТИ У БОЛЬНЫХ С ХРОНИЧЕСКИМ КАНДИДОЗОМ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА В ПРОЦЕССЕ ИХ КОРРЕКЦИИ
В статье приведены результаты комплексного лечения 150 больных с хроническим кандидозом слизистой оболочки полости рта (105 - основной и 45 - контрольной) по результатам микробиологического исследования. Использование предложенного метода лечения способствует восстановлению микроэкологического равновесия в полости рта. Ключевые слова: хронический кандидоз слизистой оболочки полости рта, микрофлора полости рта, комплексная терапия.
L. O. Kovalchuk
Vinnitsa National Medical University named after Pirogov M.I.
CHANGES OF MICROBIOCENOSIS OF ORAL CAVITY IN PATIENTS WITH CHRONIC CANDIDIASIS OF THE ORAL MUCOSA IN THE PROCESS OF CORRECTION
The paper presents the results of treatment of 150 patients with chronic candidiasis of the oral mucosa (105 study group, 45 -control) on the results of microbiological investigations. Using the proposed method of treatment helps to restore balance mi-croecological in the oral cavity.
Key words: chronic candidiasis of the oral mucosa, oral microflora, complex therapy
Останшм часом вщзначаеться зростання захво-рювань слизово! оболонки порожнини рота, виклика-них умовно-патогенною мшрофлорою, зокрема грибами роду Candida [1]. Очевидно, це обумовлено не тшьки зниженням захисних фактор1в оргашзму, але й посиленням патогенних властивостей мшрооргашз-
м1в. Вщомо, що стан мшробюценозу порожнини рота залежить як в1д природи м1крооргашзм1в, що И засе-ляють, так i в1д !х взаемодп в асощащях [2]. Саме в1д характеру мшробних асощацш залежить патогеннють мiкроорганiзмiв, оскшьки вони можуть взаемно сти-мулювати або пригшчувати патогенш властивосл.
Проведет нами рашше дослщження [3] виявили розвиток ютотних м^оеколопчних порушень рото-во! порожнини у хворих на хрошчний кандидоз слизово! оболонки порожнини рота (ХК СОПР), що стало тдставою для розробки методу комплексного лшу-вання, що поряд з мкцевою та системною протигриб-ковою тератею, передбачае цшеспрямовану корекцю порушень iмунологiчного, адаптацшного стану хворих i вщновлення мшроеколопчно! рiвноваги порож-нини рота.
Мета даного дослгдження. Вивчення ефективно-ст1 запропонованого методу комплексного л1кування хворих на ХК СОПР за результатами мкробюлопч-них дослщжень.
Матерiали i методи. Для досягнення поставлено! мети проведено мшробюлопчне обстеження 150 хворих на ХК СОПР в1ком в1д 17 до 75 роюв.
Для мшробюлопчного досл1дження використо-вували св1жовидшений матер1ал, заб1р якого проводили натще стерильним ватним тампоном. Визначення яюсного i кшьюсного складу мшрофлори проводили вщповщно до наказу № 535 [4]. Для первинних пось вiв використовували 5 % кров'яний агар.
З метою видшення чистих культур грибiв роду Candida та !х диференцiацi! проводили мiкологiчне дослщження на поживному середовищi Сабуро, ви-вчали морфологiчнi i культуральнi властивосп культур гриба. Облiк кшькосп видiлених колонiй гриба проводили в абсолютних числах (КУО) i у виглядi де-сяткового логарифму в 1 мл (lg КУО/мл). Дiагностич-не значення мало виявлення бшьше 3 lg КУО/мл ко-лонш грибiв роду Candida при культуральному досль дженнi [1].
Для визначення мшрофлори ротово! порожнини, !! асощацш з мшотичним агентом проводили поав матерiалу на поживнi, селективнi i диференцшно-дiагностичнi середовища (цукровий i м'ясо-пептонний бульйон, кров'яний i молочно-жовтковий сольовий агар, середовище Ендо) з наступним видь ленням чистих культур мiкроорганiзмiв i пiдрахунком !х абсолютних чисел та lg КУО/мл зпдно рекоменда-цiй [4].
В залежносп вiд проведеного лiкування вс хворi були розподiленi на основну i контрольну групи. Ос-новну групу спостереження склали 105 хворих на ХК СОПР, лшування яких здшснювали за запропонова-ною нами схемою [5]. Контрольну групу склали 45 хворих на ХК СОПР, яких л^вали традицшним методом з призначенням нютатину, бюспорину, полiвi-тамiнного препарату Дуовiт, полосканнями 1 % роз-чином бiкарбонату натрю, ротовими ванночками або аплiкацiями 0,1% розчину етонiю та 1% мазi етонiю.
© Ковальчук Л. О., 2012.
Таблиця 1
Якчсиии склад мшробшценозу порожнини рота у хворих на хрошчний кандидоз слизовоТ оболонки порожнини рота основноТ i контрольноТ груп
до i шсля лiкування (%)
BHAH MiKpoopraHi3MiB Основна група до лжу-вання Контрольна група до т-кування Основна група тсля лжування Контрольна група тсля лжування
M±m Р1 M+m M+m Р2 M=m Р3 Р4
Staphylococcus aureus 20,95+3,97 >0,05 13,33+5,07 8,57+2,73 0,05>р>0,01 11,11+4,68 >0,05 >0,05
Staphylococcus epidermidis 19,05+3,83 >0,05 17,78+5,70 12,38+3,21 >0,05 11,11+4,69 >0,05 >0,05
Streptococcus mutans 80,95+3,83 >0,05 77,78+6,20 85,71+3,42 >0,05 80,00+5,96 >0,05 >0,05
Streptococcus mitis 78,10+4,04 >0,05 80,00+5,96 84,76+3,52 >0,05 82,22+5,70 >0,05 >0,05
Streptococcus salivarius 68,57+4,53 >0,05 77,78+6,20 92,38+2,59 <0,001 80,00+5,96 >0,05 >0,05
Neiseria catarrhalis 44,76+4,85 >0,05 31,11+6,90 72,38+4,36 <0,001 64,44+7,14 0,01>р>0,001 >0,05
Esherichia coli 30,48+4,49 >0,05 40,00+7,30 15,24+3,51 0,05>р>0,01 24,44+6,41 >0,05 >0,05
Enterococcus faecalis 7,62+2,59 >0,05 6,67+3,72 1,90+1,33 >0,05 4,44+3,07 >0,05 >0,05
Pseudomonas aeruginosa 16,19+3,59 >0,05 20,00+5,96 3,81+1,87 0,01>р>0,001 13,33+5,07 >0,05 >0,05
Klebsiella pneumoniae 31,43+4,53 >0,05 28,89+6,76 7,62+2,59 <0,001 15,56+5,40 >0,05 >0,05
Candida albicans 65,71+4,63 >0,05 62,22+7,23 16,19+3,60 <0,001 31,11+6,90 0,01>р>0,001 >0,05
Candida tropicalis 16,19+3,59 >0,05 20,00+5,96 4,76+2,08 0,01>р>0,001 13,33+5,07 >0,05 >0,05
Candida krusei 11,43+3,10 >0,05 13,33+5,07 4,76+2,08 >0,05 11,11+4,69 >0,05 >0,05
Candida pseudotropicalis 6,67+2,43 >0,05 4,44+3,07 0,95+0,95 0,05>р>0,01 2,22+2,22 >0,05 >0,05
npuMimKa:
1. Р1 - вiдмiнностi основно! i контрольно! групи до лжування,
2. Р2 - вiдмiнностi основно! групи до i пiсля лжування,
3. Р3 - вiдмiнностi контрольно! групи до i пiсля лжування,
4. Р4 - вiдмiнностi основно! i контрольно! групи пiсля лжування.
Таблиця 2
Кшьккний склад мжробюценозу порожнини рота у хворих на хрошчний кандидоз слизовоТ оболонки порожними рота основноТ i контрольноТ груп
до i пiсля лiкування (lg КУО/мл)
BHAH MiKpoopraHi3MiB Основна група до лжування Контрольна група до лжу-вання Основна група тсля лжування Контрольна група тсля лжування
M+m Р1 M+m M+m Р2 M+m Р3 Р4
Staphylococcus aureus 5,03+0,45 >0,05 5,08+0,78 3,44+0,35 0,01>р>0,001 4,00+0,64 >0,05 >0,05
Staphylococcus epidermidis 5,18+0,47 >0,05 5,13+0,75 3,69+0,36 0,05>р>0,01 3,74+0,60 >0,05 >0,05
Streptococcus mutans 4,08+0,19 >0,05 4,20+0,31 3,86+0,15 >0,05 4,14+0,29 >0,05 >0,05
Streptococcus mitis 5,13+0,24 >0,05 5,22+0,36 4,73+0,19 >0,05 4,81+0,32 >0,05 >0,05
Streptococcus salivarius 4,36+0,25 >0,05 4,46+0,34 4,74+0,14 >0,05 4,52+0,32 >0,05 >0,05
Neiseria catarrhalis 4,00+0,30 >0,05 3,91+0,51 3,63+0,19 >0,05 3,72+0,35 >0,05 >0,05
Esherichia coli 5,21+0,43 >0,05 5,28+0,64 2,57+0,24 <0,001 3,82+0,53 >0,05 0,05>р>0,01
Enterococcus faecalis 5,09+0,49 >0,05 4,90+0,87 2,24+0,31 <0,001 3,85+0,80 >0,05 >0,05
Pseudomonas aeruginosa 4,28+0,40 >0,05 4,33+0,62 2,42+0,27 <0,001 3,33+0,52 >0,05 >0,05
Klebsiella pneumoniae 4,17+0,34 >0,05 4,38+0,59 2,01+0,20 <0,001 3,43+0,52 >0,05 0,05>р>0,01
Candida albicans 6,10+0,36 >0,05 5,93+0,57 2,53+0,24 <0,001 3,36+0,44 <0,001 >0,05
Candida tropicalis 5,29+0,50 >0,05 5,63+0,81 2,65+0,28 <0,001 3,45+0,54 0,05>р>0,01 >0,05
Candida krusei 5,12+0,50 >0,05 5,00+0,77 2,30+0,25 <0,001 3,28+0,52 >0,05 >0,05
Candida pseudotropicalis 5,06+0,52 >0,05 5,00+1,04 2,00+2,00 <0,001 3,00+3,00 >0,05 >0,05
npuMimKa:
1. Р1 - вiдмiнностi основно! i контрольно! групи до лжування,
2. Р2 - вiдмiнностi основно! групи до i пiсля лжування,
3. Р3 - вiдмiнностi контрольно! групи до i пiсля лжування,
4. Р4 - вiдмiнностi основно! i контрольно! групи тсля лжування.
Отримаш результаты пройшли статистичну обро-бку методами варiацiйно! статистики з використанням t-критерю Стьюдента з метою визначення !х достовь рностi.
Результати до^дження та ix обговорення.
При м^обюлопчному обстеженнi у хворих на ХК СОПР як основно!, так i контрольно! групи, тсля ль кування було iдентифiковано 14 бактерiальних культур (табл. 1). Видовий склад мкрофлори у вах об-стежених був представлений переважно симбюнтною аеробною флорою. В одиничних випадках були видь ленi агресивт види мiкроорганiзмiв: Ent. faecalis, Ps. aeruginosa, Kl. pneumoniae, гриби роду Candida. Незва-жаючи на щентичшсть якiсного складу мiкрофлори, частота виявлення окремих !! видiв пiсля лшування у хворих основно! i контрольно! групи була рiзною.
У хворих основно! групи виявлене достовiрне (р<0,001) зниження основного патогену - C. albicans (з 65,71+4,63 до 16,19+3,60 %) i кiлькостi його ко-лонiй (в1д 6,10+0,36 до 2,53+0,24 lg КУО/мл) (табл. 2). Високий стутнь достовiрностi (р<0,01) мало знижен-ня частоти виявлення C. tropicalis з 16,19+3,59 до 4,76+2,08% i кiлькостi його колонш з 5,29+0,50 до 2,65+0,28 lg КУО/мл. Iншi види умовно-патогенних грибiв роду Candida мали стiйку тенденщю до змен-шення обсiменiння клшчного матерiалу i достовiрно-го зниження (р<0,001) чисельностi популяцiй: C. krusei - вiд 5,12+0,50 до 2,30+0,25 lg КУО/мл, C. pseudotropicalis - вщ 5,06+0,52 до 2,00 lg КУО/мл. Невелика частота виавання даних мiкроорганiзмiв не дае змоги встановити достовiрнi вiдмiнностi !х показ-никiв у процесi лiкування.
Пюля лiкування у хворих основно! групи виявлене достовiрне (р<0,001) збшьшення обсiменiння по-стiйними мешканцями ротово! порожнини: факульта-тивно-анаеробними грампозитивними коками (Str. salivarius - з 68,57+4,53 до 92,38+2,59%) i сапрофгт-ними нейсерiями (з 44,76+4,85 до 72,38+4,36%) з нор-малiзацiею !х концентрацш, що склали вiдповiдно: 4,74+0,14 i 3,63+0,19 lg КУО/мл. В результата комплексного л^вання хворих на ХК СОПР зрк ступiнь обаменшня Str. mutans з 80,95+3,83 до 85,71+3,42 % i Str. mitis з 78,10+ 4,04 до 84,76+3,52 % з аналопчним зниженням чисельносп !х популяцiй до 3,86+0,15 i 4,73+0,19 lg КУО/мл, при цьому !х значення наближа-лися до таких у здорових оаб. Крiм того, встановлене достовiрне зниження частоти виявлення агресивних грамнегативних бактерiй амейства ентеробактерiй (E. coli з 30,48+4,49 до 15,24+3,51 %, при р<0,05; Kl. pneumoniae з 31,43+4,53 до 7,62+2,59 %, при р<0,001) i мiкроаерофiльних мiкроорганiзмiв роду Pseudomonas (Ps. aeruginosa з 16,19+3,59 до 3,81+1,87 %, при р<0,01). Вщзначено зниження ступеня обсiменiння Ent. faecalis з 7,62+2,59 до 1,90+1,33 %, однак внасль док мало! частоти виявлення зазначеного мкрооргань зму, щ змiни не мали iстотного ступеню достовiрностi (р>0,05). Встановлено достовiрне (р<0,001) зменшен-ня ступеню обсiменiння зазначених мiкроорганiзмiв: E. coli з 5,21+0,43 до 2,57+0,24 lg КУО/мл, Kl. pneumoniae з 4,17+0,34 до 2,01+0,20 lg КУО/мл, Ent. faecalis з 5,09+0,49 до 2,24+0,31 lg КУО/мл i Ps.
aeruginosa з 4,28+0,40 до 2,42+0,27 lg КУО/мл. Як видно з таблиц 2, зменшення концентрацп грампозити-вних коюв у обстежувано! групи хворих (S. aureus i S. epidermidis) також мало високий стутнь достовiрнос-т (в1д 95 до 99,9 %).
Виявленi змши результатiв мiкробiологiчного дослiдження основно! групи хворих вказують на нор-малiзацiю мiкробiоценозу ротово! порожнини i високу ефективнють розробленого методу лiкування ХК СОПР.
Разом з тим, у процеа лкування хворих на ХК СОПР контрольно! групи вщмшносл показниюв ступеню обсiменiння грибiв роду Candida були менш до-стовiрними. Високий ступiнь достовiрностi отрима-ний тшьки щодо C. albicans (р<0,001). Зазначений по-казник вiдносно C. tropicalis мав менший ступiнь до-стовiрностi (р<0,05), а рiзниця аналопчних значень C. krusei i C. pseudotropicalis була статистично недосто-вiрною (р>0,05). Застосування традицiйного лшуван-ня ХК СОПР сприяло достовiрному (р<0,01) збшь-шенню питомо! ваги тшьки сапрофиних нейсерiй (з 31,11+6,90 до 64,44+7,14 %). Аналiз якiсного i кшькь сного складу iнших представниюв резидентно! i непо-стiйно! мкрофлори порожнини рота у хворих контрольно! групи показав або незначне недостовiрне (р>0,05) покращення показникiв (S. epidermidis, Str. mutans, E. coli, Ent. faecalis, Ps. aeruginosa, Kl. pneumoniae), або вщсуттсть змш (Str. mitis, S. aureus, Str. salivarius) з таким же ступенем недостовiрностi.
Висновки. Таким чином, тсля проведено! корек-цi! дизбактерюзу у хворих основно! групи виявлено достовiрне (р<0,001) зниження ступеню мкробно! ко-нтамiнацi! порожнини рота непосттною мiкрофло-рою i грибами роду Candida. Стутнь обаметння ци-ми мшрооргатзмами був у межах допустимих значень (вiд 2,00+0,27 до 2,65+0,28 lg КУО/мл). Серед-ньостатистичт значення iнших видiв резидентно! флори у хворих основно! групи наближалися до таких у здорових оаб. Зазначет результати свiдчать про вщновлення мiкроекологiчно! рiвноваги в порожнинi рота в результата комплексно! терапп.
У хворих контрольно! групи високий стутнь ко-нтамшацп СОПР грибковою флорою (вщ 3,00 до 3,45+0,54 lg КУО/мл) свщчить про залишковi явища пiсля традицiйного лiкування i можливi рецидиви за-хворювання. Наявнiсть вираженого бактершного об-сiменiння проб клшчного матерiалу в дiагностичнiй концентрацi! бшьшосп вiрулентних форм мiкроорга-нiзмiв вказують на недостатню ефективтсть тради-цшного лiкування.
Список лШератури
1. Савичук Н. О. Микоэкология полости рта, дисбактериоз и пути его коррекции / Н. О. Савичук, А. В. Савичук // Современная стоматология. - 2002. - №4. - С. 9-12.
2. Боровский Е. В. Биология полости рта / Е.В. Боровский, В.С. Леонтьев. - М.: Медицина, 1991. - 304 с.
3. Ковальчук Л. О. Особливосп мкробюценозу ротово! порожнини при хрошчному кандидозi слизово! оболонки / Л. О. Ковальчук // Актуальш питання та проблеми розвитку стоматологи на сучасному еташ: збiрник наукових праць. - Полтава: ТОВ «АСМ1», 2011. - С. 101-102.
4. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-
диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений. / Приказ №535 от 22.04.1985 г. - Москва, 1985. - 150 с.
5. Кулигша В. М. Кшшчний досвщ лжування хрошчного ка-ндидозу слизово!' оболонки порожнини рота / В. М. Кулигша, Л. О. Димшч // Актуальш питання профiлактики i лiкування стома-тологiчних захворювань: матерiали наук.-практ. конф. стоматологiв Закарпаття з мiжнар. участю, 16-17 квiтня 2010 р. - Ужгород: «За-карпаття», 2010. - С. 288-291.
Надiйшла 26.04.12
УДК: 616.314.163 — 74: 615.462
O. В. Любченко, к. мед. н.
Харьковская медицинская академия последипломного образования
ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ФТОРВЫДЕЛЯЮЩЕГО КОМПОЗИТА ДЛЯ ПЛОМБИРОВАНИЯ КОРНЕВЫХ КАНАЛОВ
Представлен новый пломбировочный эндодонтический материал отечественного производства Цитофил F. Описана методика применения и основные технологические свойства. По данным лабораторных исследований (водопоглоще-ние, водорастворимость, выделение ионов фтора, рентген-контрастность, токсичность, биосовместимость, поли-меризационная усадка, способность к распломбированию) Цитофил F соответствует всем международным стандартам ISO и может успешно применяться в клинической практике
Ключевые слова: корневой канал, обтурация, пломбировочный материал.
О. В. Любченко
Харювська медична академiя тслядипломно! освгги
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯФТОРВИД1ЛЯЮЧОГО КОМПОЗИТА ДЛЯ ПЛОМБУВАННЯ КОРЕНЕВИХ КАНАЛ1В
У статтi представлений новий пломбувальний ендодонти-чний матерiал втчизняного виробництва ЦитофЫ F. Описана методика застосування та основш технологiчнi влас-тивостi. За даними лабораторних до^джень (водопогли-нання, водорозчинтсть, видыення ютв фтору, рентгенко-нтрастсть, токсичтсть, бiосумiснiсть, полiмеризацiйна усадка, можливiсть розпломбування) ЦитофЫ F вiдповiдаe уЫм мiжнародним стандартам ISO та спроможний уст-шно застосовуватись у клШчнш практищ. Ключов1 слова: кореневий канал, обтуращя, пломбувальний матерiал.
O. V. Lubchenco
Kharkiv Medical Academy of Postgraduational Education
SPECIFIC FEATURES OF FLUORINE EMITTING COMPOSITE FOR ROOT CANAL
Tsitofil F, a new endodontic filling material of domestic manufacture is presented. A technique for its application and main technological properties are described. According to laboratory
studies (water absorption, water solubility, release of fluorine ions, radiographic contract, toxicity, biocompatibility and polymerization shrinkage, the ability to unseal) Tsitofil F corresponds to all international ISO standards and can be successfully used in clinical practice. Key words: root canal, obturation, filling material.
Выбор герметика при проведении обтурации корневого канала по-прежнему остается проблемным. Клинические ситуации с необходимостью удаления инфицированного дентина и различные технические возможности врачей-стоматологов диктуют разработку и внедрение материалов с выраженными антисептическими свойствами и лишенных большинства недостатков существующих силеров.
На сегодняшний день наиболее распространенными стали корневые герметики на основе эвгенола, эпоксидных смол, содержащие гидроокись кальция и т.д. [2, 4, 6, 10]. Наиболее перспективной группой для обтурации корневых каналов являются композиционные материалы, основными представителями которых стали системы EndoREZ (компании Ultradent) и Epiphany (компания "PENTRON"). Эти материалы благодаря высоким адгезионным свойствам запечатывают систему микро и макроканалов, удобны в работе и способствуют надежной герметизации корневого канала [3, 7].
Работа с композиционными силлерами предполагает обязательное конусное препарирование корневого канала, тщательное проведение ирригации с целью удаления смазанного слоя и максимальной стерилизацией корневого канала, так как композиционные герметики не обладают выраженными антисептическими свойствами. Также необходима полная дегидратация стенок корневого канала, поскольку наличие влаги может нарушать полимеризацию и герметичность корневой пломбы [5].
Новым направлением развития материаловедения в эндодонтии является введение фторидов в состав корневых герметиков. Кариесстатическое и антибактериальное действие фторидов известно давно. Фториды обладают способностью удалять ионы водорода из деминерализованных твердых тканей зуба, способствуя образованию фтораппатита - более стабильного вещества, чем гидроксиаппатит. Кроме того фториды, проникая в цитоплазму бактериальной клетки, блокируют обменные процессы, нарушая жизнедеятельность и размножение микроорганизма [8].
Новой совместной разработкой лаборатории «Стома-технология» г. Харьков и кафедры стоматологии и терапевтической стоматологии ХМАПО стал материал пломбировочный эндодонтический фторвы-деляющий «Цитофил F».
Цель исследования. Лабораторное изучение свойств и особенностей применения Цитофила F.
Материалы и методы. Цитофил фтор представляет собой текучий композит двойного отверждения. Состоит из комплекта основной и катализаторной паст в шприцах по 3 г каждой, смешиваемых непосредственно перед использованием. Основная паста включает инициаторы фотополимеризации, поэтому расфасована в светонепроницаемый шприц. В ком-
© Любченко О. В., 2012.
