CC BY
75
19. Деньги, кредит, банки: 8-е изд. / под ред. проф. О.И.Лаврушина. - М.: КНОРУС, 2009. -560 с.
20. Гриценко А. Представницька теорiя грошей / А.Гриценко // Вюник Нащонального банку Укра!ни. - 2005. - №7. - С.9-13.
21. Экономическая и национальная безопасность / под ред. Е.А.Олейникова. - М.: Экзамен, 2005. - 768 с.
22. Економiчна безпека / за ред. З.С.Варн^я. -К.: Знання, 2009. - 647 с.
23. Экономическая безопасность России / под ред. В.К.Сенчагова. - М.: Бином, 2010. - 815 с.
24. Мiрошниченко О.В. Економiчна безпека Украши: стан i дослщження питання (погляд скрiзь 20^ччя незалежностi) / О.В.Мiрошниченко // Вю-ник економiчноI науки Украши. - 2012. - №2(22). -С.97-101.
25. Закон Украши «Про основи нащонально! безпеки Украши» вщ 19.06.2003 р. Ш64-ГУ.
Н. В. Осадча
д-р екон. наук м. Днтропетровськ
ЗМ1НИ РЕГУЛЯТОРНО! ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ В УМОВАХ П1ДПИСАННЯ АСОЦ1АЦП З еВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ
Постановка проблеми. В сучасних умовах глоба-лiзацil виникае необхiднiсть змiни та формування ново! моделi державно! зовнiшньоекономiчноI поль тики. Це пов'язано з активiзацiею глобалiзацiйних процесiв, лiбералiзацiею торгiвлi, вщкритютю еконо-мiки. Особливо гостро це питання пов'язане з тдпи-санням угоди про асощащю з 6С та тимчасовим вщ-кладенням II ди до грудня 2015 р. При даному станi справ Укра!на буде користуватися одностороннiми преференцiями 6С з одночасним збереженням мита на европейсью товари.
бвропейський вибiр вщкривае новi перспективи для спiвробiтництва Укра!ни з розвиненими кра!нами континенту, економiчного розвитку, соцiального й iнтелектуального прогресу, змщнення позицiй держа-ви в м1жнароднш системi координат. Для Укра!ни
АМП
Питаннями дослiдження та вдосконалення зов-нiшньоекономiчного регулювання займалися таю вченi-економiсти: О. Гребельник [1], О. Лук'яненко [2], Б. Росшський [3] та М. Шестакова [4], В. Науме-нко [5], 6. Додин [6], I. Смирнов [7]. Але проблемы аспекти формування регуляторно! полiтики в митнiй сферi з врахуванням вимог i досвiду 6С та сучасних
европейська iнтеграцiя - це шлях модершзаци еко-номiки, залучення iноземних iнвестицiй i новггшх технологiй, пiдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняного товаровиробника, можливiсть виходу на единий внутршнш ринок 6С. Слiд зазначити, що iснуе позитивна динамiка торгiвлi з кра!нами 6С (особливо експорту), що зумовлено збшьшенням об-сягiв присутносп Укра!ни на ринку 6С та зростан-ням питомо! ваги в загальному торговельному балансi нашо! держави. Ринок 6С - другий за значенням тсля ринку кра!н СНД (фактично - Росп), але тсля розширення у травнi 2004 р. 6С-25 став головним експортним ринком Укра!ни. На 6С-25 припадало 35,8 % укра!нського експорту. Зовншньоторговель-ний оборот мiж кра!нами в перюд 2006-2012 рр. мае тенденцiю до зростання (рис. 1).
умов роботи, потреб пщприемщв не були розглянути та потребують додаткових дослщжень.
Постановка завдання. Аналiз регуляторно! поль тики 6С та визначення проблем та перспектив по-дальшо! спiвпрацi Укра!ни i 6С, формування в на-пряму вдосконалення засад регуляторно! полггаки Укра!ни.
Рис. 1. Динамка експорту та Iмпорту товар1в I послуг мгж Укратою та 6С у 2006-2010рр., млн дол. США [9]
Результати дослщження. ВЛ. Ляшeнкo ствepджye, щo peгyлювaння eкoнoмiчнoï систeми вiдбyвaeться з викopистaнням peгyлятopнoгo peжимy, який включae в сeбe мнoжинy цiлeй, стpaтeгiй, сyб'eктiв, стимyлiв, oбмeжeнь тa aлгopитмiв дп [8]. Aвтop poбoти [9] ввo-дить тepмiн peгyлятopний митний peжим зa paxyнoк якoгo peaлiзyeться митнa пoлiтикa, ствopюються yмo-ви для poзвиткy пiдпpиeмництвa в сyчaсниx yмoвax, щи викopистaннi peгyлятopнoгo митнoгo peжимy фopмyeться й зaдoвoлeний митний iнтepeс.
Фopмyвaння peгyлятopниx митниx peжимiв, як1 вiдпoвiдaють eкзoгeнним тa eндoгeнним фaктopaм peama^ï peгyлятopнoï пoлiтики в митнiй сфepi, дo-звoлить сфopмyвaти бaлaнс iнтepeсiв пiдпpиeмцiв тa дepжaви, peaлiзyвaти всi зaвдaння дepжaви щoдo тa-pифнoгo тa нeтapифнoгo peгyлювaння i п1дняти pi-вeнь кoнкypeнтoспpoмoжнoстi кpaïни. Ц бyдe в1дбу-вaтися зa paxyнoк змeншeння пoмилки пpи фopмy-вaннi peжимiв peama^ï митнoï пoлiтики, нeoбxiднoï для pинкoвиx yмoв нaцioнaльнoï cклaдoвoï митниx peжимiв тa гpaмoтнoмy тpaктyвaннi нopм мiжнapoд-нoгo пpaвa щи фopмyвaннi мiжнapoднoï cклaдoвoï.
Пpи цьoмy кoжeн кpoк пpиeднaння дo мiжнapo-днoï спiльнoти мae сyпpoвoджyвaтися дeтaльним am-лiзoм йoгo нaслiдкiв i диплoмaтичниx xoдiв щoдo пoшyкy тайбшьш вигiдниx мoжливoстeй тa вигpaшiв y ^o^ci мiжнapoдниx дoмoвлeнoстeй i щиедтання дo митниx, eкoнoмiчниx, пoлiтичниx, вaлютниx ^ю-зiв тa iн. Фopмyвaння peжимiв peгyлювaння митнoï пoлiтики з ypaxyвaнням cпeцифiки poзвиткy piзниx кaтeгopiй cyб'eктiв тa цiлeй дepжaви cтвopюe пepeдy-мoви кoнcтpyювaння peжимy як нaбopy cтимyлiв тa oбмeжeнь здшстення зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дшльт-cтi з мeтoю зaxиcтy eкoнoмiчнoï бeзпeки тa дoтpи-мaння нaцioнaльниx iнтepeciв.
Мexaнiзм peгyлювaння митнoï пoлiтики ocнoвy-еться m кoмepцiйнiй, виpoбничiй i тpaнcпopтнiй дш-льнocтi митниx ycтaнoв тa миттому eкoнoмiчнoмy peжимi. Митний eкoнoмiчний peжим дie пpи пpoвe-дeннi дepжaвaми eкcпopтнo-iмпopтниx oпepaцiй y cвiтoвiй тopгiвлi. Peжим кoмepцiйнoï дiяльнocтi включae в ceбe peжим митниx cклaдiв, збepiгaння тoвapiв, iмпopтy й eкcпopтy, пopядoк peama^ï тoвa-piв тa rnmnx пpeдмeтiв, пpoвeдeння митниx ayкцioнiв тa iншi види кoмepцiйнoï митнoï дыльтсп. В СС вiдбyвaютьcя змiни в cклaдi мiжнapoднoгo митнoгo eкoнoмiчнoгo peжимy, зoкpeмa цe пpoявляeтьcя в cтaнoвлeннi мiжнapoднoгo peжимy iндycтpiaльниx cклaдiв. Y^aim мae вeликий apceнaл peгyлятopiв зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнocтi, cepeд якиx ocнoв-ними e пpaвoвi, eкoнoмiчнi, aдмiнicтpaтивнi нopми.
Пpи фopмyвaннi глoбaльнoï гocпoдapcькoï сис-тeми тa ïï iepapxiï виpiшaльнe знaчeння мae нe т1льки poзпoдiл цiлeй тa зaвдaнь зa piвнями, aлe й aнaлiз cклaдy суб'екив кoжнoгo piвня.
Cтpyктypa глoбaльнoï cиcтeми гocпoдapювaння мae бути poзбитa m piвнi, кoжнoмy з якиx вiдпoвiдae cвoя cиcтeмa aгeнтiв, yмoв тa oбмeжeнь, cтимyлiв, pecypciв, opгaнiзaцiй, шституив, iнфopмaцiï. Тoбтo кoжнoмy piвню гocпoдapcькoï cиcтeми вiдпoвiдae cвiй peжим фyнкцioнyвaння тa poзвиткy.
О. В. Iншaкoв poзpoбив iepapxiю piвнiв гocпoдa-pювaння eкoнoмiчниx cиcтeм в1д мeзo- дo нaнopiвнiв, пpи чoмy кoжнoмy piвню в^^в^е cвiй peжим pe^-лювaння [l0]. В.I. Ляшeнкo poзpoбив клacифiкaцiю бaзoвиx i пpoмiжниx piвнiв глoбaльнoï гocпoдapcькoï cиcтeми тa peжимiв peгyлювaння ïx poзвиткy.
В. I. Дубницький пpoдoвжив дocлiджeння piвнiв peгyлювaння eкoнoмiки, вiн зaзнaчae щo вaжливим eлeмeнтoм cтpyктypниx змш е фopмyвaння мapкeтин-
гoвi opieнтoвaниx гocпoдapcькиx лaнцюгiв пpoмиcлo-вoгo кoмплeкcy peгioнy. «Успй aдaптaцiйнoï тa CTpa-тeгiчнoï дiяльнocтi гocпoдapcькиx лaнцюгiв зaлeжить в1д cтyпeня ïx pинкoвoï opiema^ï. Aнaлiз poзвиткy мapкeтингoвoï opierna^ï в тpaнcфopмaцiйнiй erom-мiцi пoкaзye, rn;o цeй пpoцec пpoxoдить дeкiлькa CTa-дiй i cтикaeтьcя з pядoм пpoтидiючиx фaктopiв як нa мaкpoc, мeзo-, тaк i нa мiкpopiвнi» [ll, с. 8]. Цi м-peшкoди дoлaютьcя y мipy нapocтaння глибини тa iнтeнcивнocтi eкoнoмiчниx peфopм. Дoвeдeнo, щo питaння пpo ocнoвний нaпpям poзвиткy кoмплeкcy peгioнaльнoгo мeнeджмeнтy-мapкeтингy, йoгo мeтa — «фopмyвaння i ^сттний poзвитoк пpoцecy oбмiнy, шрб зpoбити цeй oбмiн взaeмoвигiдним для raprne-piв, як1 бepyть y4aCTb y ньoмy) пepш зa в^ вщшу-eтьcя нa мeзopiвнi» [ll, с. 8]. Гoлoвним y peгioнaль-нoмy мeнeджмeнтi-мapкeтингy зaзнaчae В. I. Дубницький, e двoeдиний i взaeмoдoпoвнюючий пiдxiд. З oднoгo 6oxy, да peтeльнe i вce cтopoннe вивчeння pинкy, пoпитy i пpoпoзицiï, opierna^ï пpoмиcлoвoгo виpoбництвa нa цi вимoги, aдpecнicть виpoблювaнoï пpoдyкцiï; з iншoгo — aктивний вплив нa peгioнaль-ний (мeзopiвeнь) pинoк тa кнуючий пoпит, нa фop-мyвaння пpoпoзицiï i кyпiвeльниx пepeвaг. «Пapaдиг-мa фyнкдioнyвaння pинкoвиx пpoцeciв в yмoвax тpa-нcфopмaцiï пpoмиcлoвиx peгioнiв — CTpyETypa peгio-нaльнoгo pинкy — pинкoвa пoвeдiнкa — дieвicть peri-oнaльнoгo pинкy — poзкpивae суть pинкoвиx пepeтвo-peнь нa мeзopiвнi, дoзвoляe вcтaнoвити взaeмoзaлeж-нicть ^pyEryp^ пoтeнцiaлy, дieвicть peгioнy, a тaкoж мipy впливу йoгo oкpeмиx eлeмeнтiв oднe нa oднoгo i m пoтeнцiaл peгioнy в цiлoмy» [ll, с. 8].
Зaпpoпoнoвaний О.В. Iншaкoвим пiдxiд, який нaбyв пoдaльшoгo вiдoбpaжeння в дocлiджeнняx pядy aвтopiв, дoцiльнo викopиcтoвyвaти дo peгyлювaння oкpeмиx гocпoдapcькиx cфep, зoкpeмa peгyлювaння митниx питань. Для цьoгo peжими peгyлювaння мит-ниx питaнь нeoбxiднo клacифiкyвaти в1д мeзo- дo нaнopiвня. Kлacифiкaцiя peжимiв тa кoмпoзицiя ïx y eдинiй cиcтeмi дoзвoлить визнaчити eфeктивнi ш-cтpyмeнти впливу нa кoжнoмy з piвнiв здiйcнeння митнoï cпpaви, rn;o дoзвoлить cпpocтити мiжнapoднy тopгiвлю, ^^arn^ra cиcтeмy здiйcнeння митнoï cпpaви, сщияти poзвиткy бiзнecy, пpитoкy iнвecтицiй тa iн.
Пiдпиcaння Угoди пpo acoцiaцiю м1ж Gвpoпeй-ським Coюзoм тa Укpaïнoю плaнyвaлocя 28 лиcтoпa-дa 2013 poxy, aлe нe вiдбyлocя. Нaтoмicть нa 3-му caмiтi GC «Cxiднe пapтнepcтвo» y Вiльнюci 28 лис-тoпaдa 20l3 p. €С пapaфyвaв пoдiбнi yгoди з Мoлдo-вoю тa Гpyзieю. Змют yгoди пpo acoцiaцiю Укpaïни з €С — Угoдa пpo acoцiaцiю з Gвpoпeйcьким Coюзoм Укpaïни, poзpoблeнo кoнкpeтнo для Укpaïни, вoнa дae змoгy пepeйти в1д пapтнepcтвa i cпiвpoбiтництвa дo пoлiтичнoï acoцiaцiï тa eкoнoмiчнoï iнтeгpaцiï. Змicт yгoди €С iз кoнкpeтнoю кpaïнoю, з ятою вiн бyдye вiднocини, мae ^вш вiдмiннocтi.
Kpaïни з мeнш poзвинeними тopгoвими 1нститу-ц1ями aбo мeнш лiбepaльним тopгoвим тa eкoнoмiч-ним cepeдoвищeм бepyть нa ceбe мeнш дeтaлiзoвaнi зoбoв,язaння зi cпpияння тopгiвлi, тим чacoм як кpaï-ни чш тopгoвi iнcтитyцiï пopiвнянo poзвинeнiшi тa вжe вдaлиcя дo вeликиx тopгoвeльниx й eкoнoмiчниx peфopм, пoгoджyютьcя нa глибшi yмoви. GC poзyмie пoтpeбy в ocoбливoмy cтaвлeннi дo кpaïн, щo poзви-вaютьcя. ^му зaпpoпoнoвaнi GC acимeтpичнi yгoди дoзвoляють вiдмiннocтi в зoбoв,язaнняx i дoвшi пepe-xiднi пepioди цим кpaïнaм, зoкpeмa, щoб зoбoв,язaн-ня зi cпpияння тopгiвлi нe зacтocoвyвaлиcя paнiшe, aнiж кpaïни, щo poзвивaютьcя, будуть здaтнi ïx yпpo-
вадити. Полггачну частину угоди було пщписано 21 березня 2014 р. Економiчну частину угоди було шд-писано 27 червня 2014 р. Важливою складовою час-тиною угоди про асощащю з 6С е Угода про зону вшьно! торгiвлi м!ж Укра!ною та 6С. Формат та И наповнення передбачае досягнення максимально глибоко! економiчноI iнтеграцiI на основi домовлено-стей в рамках двостороншх переговорiв з 6С щодо вступу Укра!ни до СОТ. Внаслiдок такого ршення Укра!на втрачае можливiсть користуватися юнуючи-ми вигодами вiд асощативного членства, але отримуе резервний час для модершзацп економiки до евро-пейських стандартiв. Одночасно виникае фшансова проблема: за який рахунок здшснювати модершза-цiю. При цьому необхщно враховувати той факт, що Укра!на втратила ринки Росп, та лопчним кроком е повне переорiентацiя ринюв збуту до бвропи та Ази. Основнi втрати кра!ни вiд вщкладення дП угоди по-лягають у вщсутносп негайно! переорiентацiI поль тично!, економiчноI, соцiальноI сфери до европейсь-ких норм з одночасним фактом вщсутносп iншого вектору iнтеграцiI.
Тенденщя розвитку мжнародно! торгiвлi Укра!-ни на сучасному етапi характеризуеться спадом екс-портно-iмпортних операцiй. Так, експорт в щлому по УкраIнi за ачень-серпень 2014 р. впав по зрiвнянню з аналогiчним перiодом 2013 р. на 6,8%, а експорт до РФ на 25,5 %; iмпорт знизився на 23,5%, в тому чис-лi з РФ на 27,8%. Але при цьому сформувалось дода-не сальдо зовншньоторговельного балансу -1165800,3 тис. дол. Серед причин формування дода-ного сальдо торговельного балансу е спад попиту населення внаслщок кризи, розрив з росшськими товаропостачальниками та небажання населення ку-пувати росiйськi товари, несплата укра!нською стороною борпв за газ.
Украшський ринок збуту перебувае в кризовому сташ, але поступово переорiентовуеться з ринюв кра-!н пострадянського простору (Росiя, Бшоруетя, Казахстан) до iнших ринюв. Наступним кроком Укра!-ни як асощативного члена 6С е визначення спеща-лiзацiI у мжнародному подшу працi, опанування та завоювання нових европейських ринюв збуту, закрь плення на них, створення мережi торговельних аген-пв.
Головним проблемним моментом в данш ситуа-цП е узгодження з европейським урядом спецiалiза-цП в подiлi працi, вщстоювання нацiональних еконо-мiчних iнтересiв в переговорних процесах та формування системи торговельного захисту та мереж торговельних представництв в кра!нах бвропи, яю бу-дуть вщстоювати iнтереси укра!нських експортерiв. Цю мережу необхщно будувати з врахуванням евро-пейського досвщу, але не забувати про той факт, що Укра!на вщкривае сво! ринки в складний для II еко-номiки перюд, тому необхiдно створити II з максимально большими конкурентними перевагами н1ж у европейських кра!н. Для европейсько! сторони необ-хiдно сформувати пропозицп щодо можливостi отри-мання фшансово! компенсаций або пшьгових кредита для модершзацп промисловость Основним аргументом для отримання пшьг повинен бути план модершзацп промисловосп, яюй мiстить термiни реалiзацiI та окупносп.
Слiд зазначити, що головними принципами 6С у сферi регулювання i пiдтримки малого й середнього пщприемництва е змiцнення единого внутршнього ринку, iнтернацiоналiзацiя пiдприемницькоI дiяльно-си на рiвнi пiдприемств, усунення адмшстративних бар'ерiв i створення единого економiчного простору
6С шляхом унiфiкацiI законодавчо! бази у сферi малого бiзнесу, посилення взаемодИ кра!н - члешв 6С з питань створення економiчного i валютного союзiв у рамках 6С.
Водночас нацiональна регуляторна полггака держав - членiв 6С, базуючись на засадах удоскона-лення нормативно-правових, оргашзацшних умов, посилення конкурентоспроможносп малих i середнiх пiдприемств, останшм часом намагаеться вiдходити вiд прямо! гадтримки пiдприемств у формi позик i дотацiй, а все частше вдаватися до б^льш гнучких форм тдтримки, наприклад, надання консультацiй-но! допомоги. У кра!нах бвропейського Союзу юнуе система органiзацiй, як1 здшснюють регуляторну полiтику i займаються тдтримкою та розвитком малого i середнього пiдприемництва. Частка цих органi-зацiй е державними пiдприемствами але значна частка !х е приватними установами. Установи зi змша-ною формою власностi та приватш установи в кра!-нах 6С мають однаковi напрями дiяльностi. Хоча i вiдрiзняються за структурою та назвою в рiзних кра-!нах - учасницях 6С. Слiд зазначити, що вщповща-льнiсть за розвиток малого та середнього пщприемництва розподшено м1ж кшькома мiнiстерствами або м1ж спецiальними вiддiлами з питань МСП, що фун-кцiонують усередиш мiнiстерств. Полiтика розвитку малого i середнього пiдприемництва впроваджуеться Мiнiстерством економiчних справ або Мiнiстерством промисловостi й торпвль Але iншi мiнiстерства також здшснюють заходи з пщтримки пщприемництва, наприклад, Мшстерство зайнятостi, Мшстерство еко-номiки, Центр громадсько! технологи, спещальш громадськ! банки та ш., дiяльнiсть яких пов'язана з наданням допомоги пiдприемствам з питань зайнято-стi, навчання, м1жнародно! торгiвлi, розвитку тощо. Такий розпод^л вiдповiдальностi за розробку i впро-вадження полггаки розвитку пiдприемництва м1ж кшькома мшстерствами потребуе скоординовано! дiяльностi всiх кра!н у рамках 6С.
Торговельнi палати займаються тренiнговою пiд-готовкою i навчанням, технологiчним консультуван-ням, розвитком м1жнародно! торгiвлi, видачею сер-тифжата якостi, наданням iнформацiI з питань суб-контрактування i постачання, кооперування тощо.
У 80-х роках двадцятого столитя в кра!нах 6С з метою розвитку пщприемництва було створено Бюро з питань зближення пщприемств. Дана установа мае сво! представництва ще у 20 шших кра!нах свиу. Через мережу сво!х вiддiлень бюро отримуе заявки ком-панiй рiзних кра!н i сприяе налагодженню дiлових зв'язк1в. У рамках 6С дiе мережа бвропейського ш-формацiйного центру, який обслуговуе малi та серед-нi пiдприемства i надае !м маркетингову iнформацiю про стан внутршнього ринку. На цей час у кра!нах 6С дiе 210 таких iнформацiйних центрiв та 14 корес-пондентських центрiв у шших кра!нах. 1хня головна функщя - збирати iнформацiю про попит i пропози-цiю малих i середнiх пiдприемств. Комiсiею 6С сформовано i новий комiтет, до складу якого увшшли офiцiйнi особи i представники д^лових кш вiд кожно! кра!ни - члена 6С i який займаеться питаннями спрощення процедур у сферi пiдприемництва.
Згщно з домовленiстю Угода про асощащю оно-вить спiльнi iнституцiйнi рамки, сприятиме поглиб-ленню вiдносин у вах галузях, посилить полiтичну асощащю та економiчну iнтеграцiю м1ж Укра!ною i бвропейським Союзом на основi взаемних прав та обов'язк1в (рис. 2).
Слщ зазначити, що порiвняно з iснуючою Угодою про партнерство та ствробггаицтво, Угода про
асощащю з 6С сприяе наближенню регуляторного законодавства Укра!ни до вимог 6С, створюе можли-востi до входження на внутршнш ринок та е яюсно новим, поглибленим форматом вщносин м1ж Укра-!ною та 6С. Угоди про асощащю були вже укладеш з кра!нами Центрально! та Схщно! бвропи. Шдписан-ня угоди про асощащю е лопчним кроком на шляху наближення в перспективi до наступного етапу — укладення угод про вступ до 6С. Але даний документ не мютить домовленостей про скасування вiзо-вого режиму.
Полiтична асощащя з 6С передбачае формуван-ня едино! регуляторно! полiтики у сферi пщприем-ницько! дiяльностi взагалi та митно! справи зокрема.
На регуляторну полiтику в митнiй сферi впливае ряд таких глобальних iнститутiв як: СОТ, ВМО, МВФ. Пд !хшм впливом здiйснюеться активна робота зi спрощення та унiфiкацi! принцитв i методiв регулювання зовнiшньо! торпвл^ у тому числi форм та методiв дiяльностi митних органiв. Кожна кра!на 6С мае свою систему регулювання господарсько! дiяльностi.
Державна служба Укра!ни з питань регуляторно! полггики та розвитку пiдприемництва е спещально уповноваженим центральним органом виконавчо! влади з питань державно! регуляторно! политики, державно! реестращ!, лiцензування та дозвшьно! сис-теми у сферi господарсько! дiяльностi.
Рис. 2. План ствробтництва Украши та 6С
З метою усунення дублювання в робот урядових структур, розвитку i полiпшення пiдприемницького середовища, забезпечення координащ! дiяльностi щодо формування i здiйснення державно! полггаки у цiй сферi згщно з Указом Президента Укра!ни «Про реформування системи державно! тдтримки тдпри-емництва» вiд 15 березня 1995 р. було утворено окре-мий пщроздш Мiнiстерства економiки Укра!ни на базi Комiтету, а сам Комггет лiквiдовано. Законом Укра!ни «Про засади державно! регуляторно! полгга-ки у сферi господарсько! дiяльностi» визначено особ-ливi функщ! i повноваження Державно! служби Укра!ни з питань регуляторно! политики та розвитку пiдприемництва, що спрямованi на вдосконалення правового регулювання господарських вiдносин iз застосуванням технологи розробки та прийняття ре-гуляторних актiв.
Регуляторну полiтику в умовах взаемовщносин з 6С як асощативного члена необхiдно формувати на mдставi всебiчно! пiдтримки пiдприемцiв, проводити консультаций, тренiнги, здiйснювати дерегуляцiю в напряму активiзацi! дшово! активностi, пiдтримувати прюритетш для кра!ни види дiяльностi.
Висновок. На державному рiвнi з метою пщтри-мки промисловостi в перюд переорiентацi! ринк1в до европейських необхщно сформувати регуляторний податковий та митний режим з найбшьшими стимулами для пщприемств, яю здiйснюють модершзащю пiдприемств, зменшити кшьюсть податкових перевь
рок, впровадити податковi кашкули, сформувати на державному piBHi систему пшьгових кредитiв. Даний режим повинен мютити в собi як стимули, так i об-меження для небажаних для економiки кра!ни на-прямiв дiяльностi.
Список використаних джерел
1. Гребельник О. Митна политика в умовах трансформаций економiчно! системи [Текст] / О. Гребельник // Вюник Академ!! митно! служби Укра!ни. — 1999. — № 4. — С. 74-80.
2. Лукьяненко Е.В. Налоговое регулирование международной торговли товарами [Текст] / Е. Лукьяненко. — Донецк: ИЭП НАН Украины, 2007. — 452 с.
3. Россинский Б.В. Таможенные режими по российскому законодательству. Обзор и определение [Текст] / Б.В. Россинский // Закон. — 2006. — №6. — С. 5-12.
4. Шестакова М. О таможненных режимах [Текст] / М. Шестакова // Право и экономика. — 2006. — № 9. — С.79-88.
5. Науменко В.П. Митне регулювання зовнш-ньоекономiчно! д1яльноси в Укра!ш [Текст] / В. П. Науменко, П.В. Пашко, В.А. Русаков. — К.: Знан-ня. — 2006. — 394 с.
6. Додин Е. Новый вид режима в таможенном деле Украины [Текст] / Е. Додин // Закон. — 2006. — № 6. — С. 59-62.
7. Смирнов I. Г. Лопстична характеристика ми-тних режимiв в Укра!ш (зовншньоторговельний контекст) [Текст] / 1.Г. Смирнов //Зовншня торпвля: право та економжа. — 2007. — № 2(31). — С.6-14.
8. Ляшенко B.I. Регулювання розвитку економь чних систем: теорiя, режими, iнституги / B.I. Ляшенко. — Донецьк: ДонНТУ, 2006. — 668 с.
9. Осадча Н.В. Митний режим переробки, його алгоритм та шляхи вдосконалення / Н.В. Осадча //
Економiчний вюник Донбасу. - 2011. - № 1 (23). -С. 77-87.
10. Иншаков О.В. Уровневый анализ объекта, предмета и метода экономической теории / О.В. Иншаков // Издательство Санкт-Петербургского университета экономики и финансов. - 2004. -№ 4. - С. 5-18.
11. Дубницький В.1. Теоретико-методолопчне обГрунтування системи економiчних кластерiв в умо-вах спiвробiтництва регiонiв / В.1. Дубницький // Економiчнi науки. Серiя «Економiчна теорiя та еко-номiчна iсторiя»: зб. наук. пр. - Луцьк: ЛНТУ, 2009. - Вип. 6 (23), ч. 1. - С. 7-19.
К. В. Павлов
д-р экон. наук г. Ижевск, Россия
МОДЕРНИЗАЦИЯ СТАРОПРОМЫШЛЕННЫХ РЕГИОНОВ РОССИИ
Российская Федерация по занимаемой площади является самой большой страной мира - ее территория составляет одну восьмую часть земной суши. Этим в значительной степени объясняется тот факт, что в состав нашей страны в настоящее время входит 85 субъектов Российской Федерации. Ни у какой другой страны в мире нет такого количества входящих в нее крупных регионов (для сравнения, США, также являющиеся одной из наиболее крупных по территории стран мира, состоят из 50 штатов и одного Федерального округа Колумбия). Российские регионы к тому же отличаются большим разнообразием природно-климатических, экологических и хозяйственных условий их функционирования и развития.
Определенную часть субъектов Российской Федерации можно отнести к группе старопромышленных регионов. Так, в нашей стране к этой группе, как правило, прежде всего относят уральские регионы, в которых, начиная с XVII века, династия Демидовых сумела организовать крупномасштабное промышленное производство в машиностроительной и металлургической областях. Европейский Север России также можно отнести к группе старопромышленных регионов. Однако генезис формирования хозяйственной системы в регионах зоны Севера европейской части России несколько иной, чем в регионах Урала и Предуралья, что в значительной мере объясняется близостью северных регионов страны к Северному Ледовитому океану и северным морям: Белому, Баренцеву и Карскому. Так, например, становление и развитие системы экономических отношений на территории современной Архангельской области в значительной мере обусловлено функционированием Архангельского морского торгового порта, который по существу является «воротами» для освоения богатств Арктики, что крайне актуально в обозримой перспективе в связи с открытием огромных природных ресурсов, содержащихся в недрах этого стратегически важного региона.
В настоящее время Архангельский порт ежегодно пропускает около 4,5 млн т грузов при круглогодичной навигации, порт включает три грузовых района, контейнерный терминал, портовый флот, морской вокзал (большое значение использование
транспортной составляющей имеется и в развитии экономики Мурманской области).
Уже в 1583 г. Иван Грозный повелел построить на берегу Северной Двины «город для корабельной пристани». Исполнение указа царя заняло ровно год. Архангельск развивался быстро. Через десять лет после постройки в Архангельске «дворов и амбаров каменных» в город прибыл Петр I. Именно из Архангельского порта Петр Алексеевич впервые в жизни вышел в открытое море на 12-пушечной яхте «Святой Петр», построенной специально к визиту молодого государя. И уже через год после первого визита Петр Великий собственноручно подрубил опоры первого русского корабля, построенного в Архангельске. Со «Святым Павлом» Россия отправилась в свое долгое торговое плавание. За четыреста лет истории порта - более 200 полярных экспедиций. Из Архангельска на северо-восток уходили легендарные первопроходцы. Именно русские мореплаватели впервые снарядили высокоширотную северную экспедицию. Ее проект был разработан самим М.В. Ломоносовым [1].
Архангельск - морской порт, расположенный в устье реки Северная Двина, в 50 км от Двинской губы Белого моря. Он является важным пунктом каботажных связей с районами Русского Севера, порт -крупнейшее транспортное предприятие города. Архангельский морской порт принимает и отправляет пиломатериалы, целлюлозу, уголь, оборудование, металлы, промышленные и продовольственные товары. Архангельский морской порт — основная база Северного пароходства, выполняющего морские перевозки по Белому, Баренцеву, Карскому морям, Северному морскому пути и на заграничных линиях. Из Архангельска берут начало регулярные пассажирские линии до Мурманска, Диксона, Онеги, Мезени, Кандалакши и пунктов Новой Земли.
До начала XVIII века Архангельский морской порт был единственным выходом русских товаров за границу. С возникновением в 1707 г. Петербургского порта роль Архангельского порта сильно снизилась. Вместе с тем в 1887 г. здесь были начаты дноуглубительные работы, что дало свободный проход паровым морским судам. Огромное значение имело сооружение в конце XIX века железной дороги, связавшей
