CC BY
17
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616.831-008-07-039.77 DOI: 10.22141/2224-0586.6.85.2017.111607
Серков К.В.
Державний заклад «Запорзька медична академя п1слядипломно! освпи Мнстерства охорони здоров'я Укра/ни», м. Запор\жжя, Укра/на
Змши показнимв стрес-^мггуючоТ системи у хворих i3 геморапчним шсультом на стадiях розвитку загального адаптацшного синдрому пiд час проведення iнтенсивноТ терапiТ
Резюме. Актуальтсть. У хворих i3 геморагiчним iнсультом вналдок nаренхiматозного або суб-арахноЮального крововиливу активуються стрес-лiмiтуючi мехатзми, що забезпечують оргатзму хворих стшксть до стресово1 ди на стадiях загального адаптацшного синдрому. Мета. Вивчення динамки показнитв серотонiнергiчноi i нiтроксидергiчноi стрес^мтуючих систем на стадiях розвитку загального адаптацшного синдрому у хворих з геморагiчним шсультом тд час проведення штен-сивноi терапи. Mamepimu та методи. Дослдження проведено 16 критичним хворим iз геморагiчним нсультом (середнш вк — 69,4 ± 1,9 року) в умовах вiддiлення нешрореатмаци Комунальноiустанови «6-та мська клМчна лкарня» (м. Запорiжжя, Украна). Серед них чоловШв було 7 (43,75%), середнш вк становив 69,9 ± 2,8 року; жнок — 9 (56,25 %), середнш вк — 69,1 ± 2,8 року. Контрольна гру-па представлена 12 добровольцами (середнш вк — 37,5 ± 2,7 року), серед них: чоловтв — 6 (50,0 %), середнш вк — 33,4 ± 3,8 року; жнок — 6 (50,0 %), середнш вк — 42,8 ± 3,6 року. Результата. Тяжтсть геморагiчного нсульту ощнювали за шкалою National Institutes of Health Stroke Scale, що вiдповiдало тяжкому мозковому Ысульту (1-ша доба — 15,7 ± 1,1 бала; 2-га доба — 15,6 ± 1,2 бала; 3-тя доба — 16,4 ± 0,5 бала). При ощнщ вираженостi неврологiчного дефщиту на 3-тю добу тсля госпiталiзацii на тлi iнтенсивноi терапи виявлено значущу позитивну динамку у 8 пацieнтiв. У 4 хворих позитивноi динамки на фот iнтенсивноi терапи не вiдзначалося. Четверо пацieнтiв померли на 3-тю добу тсля госпiталiзацii (3 чоловки i 1 жхнка), смерттсть становила 25,0 % вiд числа усх госпiталiзованих. Висновки. 1нтенсивна тератя у хворих iз геморагiчним нсультом перешкоджае розвитку дислокацшного синдрому. Зменшення показнитв серотонiнергiчноi системи характери-зуе ефективтсть церебропротекторноi терапи. Збшьшення показнитв нiтроксидергiчноi стрес-лiмiтуючоi системи вказуе про необхiднiсть подальшого застосування судинноi терапи. Ключовi слова: стрес-лштуюча система; серотонiнергiчна система; нiтроксидергiчна система; загальниш адаптацшнш синдром; геморагiчний нсульт; щтенсивна тератя
Вступ
У CTpyKTypi мозкового шсульту (М1) геморапч-ний шсульт е найбшьш руйшвним типом шсульту, що призводить до CMepTi та тяжко! швалщиза-Щ1. Частота геморапчного шсульту варше вщ 10 до 20 випадюв на 100 000 населення, частше вш спостертаеться у чоловтв, але летальшсть вище у жшок. Сшввщношення геморапчних шсулкпв до iшемiчних в Укра'1ш становить вщ 1 : 4 до 1 : 3,
у той час як у розвинутих крашах свгту — вщ 1 : 7 до 1 : 4 [1].
Летальшсть при геморапчному шсульт! колива-еться вщ 25 % в оаб, яю не потребують штучно! вен-тиляци легешв (ШВЛ), до 70—80 % в оаб, яю пере-бувають на ШВЛ. Смертшсть протягом 30 дшв тсля геморапчного шсульту становить вщ 30 до 55 %, при цьому майже половина хворих помирае в гострому перюда, переважно протягом перших 48 годин [2].
© «Медицина невщкладних стаыв», 2017 © «Emergency Medicine», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Сербов Костянтин В^торович, кандидат медичних наук, доцент кафедри медицини невщкладних стаыв, Державний заклад «3anopi3bKa медична академiя пклядипломноТ освiти МОЗ Украни», бульв. Вштера, 20, м. Запорiжжя, 69096, Украша; факс: (061) 275-22-51; e-mail: serikov@ua.fm
For correspondence: Konstantin Serikov, PhD, Associate Professor at the Department of emergency medicine, State Institution"Zaporizhia Medical Academy of Post-Graduate Education of Ministry of Health of Ukraine", Vintera boulevard, 20, Zaporizhzhia, 69096, Ukraine; fax: (061) 275-22-51; e-mail: serikov@ua.fm
Смерть хворих вiд геморагiчного шсульту спри-чинена як первинними церебральними факторами (прямим ушкодженням головного мозку), так i вторинними (анпоспазм, набряк головного мозку та його дислокац1я), а також екстрацеребральними ускладненнями (легеневi, серцево-судиннi, тром-боемболiчнi, септичш) [3]. Першими проявами по-замозкових ускладнень е дисфункцiя та подальша недостатнiсть певних органiв i систем [4]. Для !х дiа-гностики розроблеш рiзноманiтнi шкали (системи) ощнки тяжкостi стану хворих, якi ютотним чином впливають на вибiр методiв лiкування. Розробка таких систем передбачае ретельний ретроспективний аналiз велико! юлькосп конкретних клiнiчних спо-стережень iз вщомим результатом залежно вщ про-ведення певних лiкувальних заходiв [5].
Проте iнтенсивна терапiя може вважатися ефек-тивною, якщо пщ час 11 проведення буде досягнута стшка стадiя резистентностi (адаптаци) загального адаптацшного синдрому вже на 3-тю добу захво-рювання. Тривалiсть урiвноваження структурних ушкоджень розгортанням загального адаптацшного синдрому при проведенш штенсивно! терат! може бути мiнiмiзована 54 годинами: 6 годин адаптацш-но! стабшзацп внутрiшньоклiтинних структур для пщготовки до регенеращ! i 48-годинний оптималь-ний перюд 2-клiтинних циклiв [6].
У хворих iз геморагiчним iнсультом внаслщок паренхiматозного або субарахнощального крово-виливу активуються стрес-лiмiтуючi механiзми, що забезпечують органiзму хворих стiйкiсть до стресо-во! дп на стад1ях загального адаптацшного синдрому (табл. 1).
До стрес^миуючих систем належать системи, що обмежують стресову реакцiю й забезпечують !! адаптивний механiзм у вщновленш бюлопчно! стш-костi органiзму [7].
Активацiя центральних регуляторних меха-нiзмiв е однiею з важливих реакцш адаптацп до стресово! дп, що гальмуе вихщ рилiзинг-факторiв i, як наслщок, вихiд катехоламiнiв i глюкокортико-щв. Реалiзуються цi механiзми через утворення в головному мозку таких медiаторiв, як гамма-амь номасляна кислота, дофамш, серотонiн, глiцин, ошощш пептиди та ш. [8]. Саме щ системи обмежують стресову реакщю i вiдiграють роль в адаптацп бюлопчно! стiйкостi органiзму до ушкоджуючих факторiв [9, 10].
До периферичних стрес^м!гуючих MexaHi3MiB належать простагландинова, антиоксидантна системи i система захисних стрес-бшюв теплового шоку [7, 9].
Мета дослвдження: вивчення динамiки по-казникiв серотоншерпчно! i нироксидерпчно! стрес^миуючих систем на стадiях розвитку загального адаптацшного синдрому у хворих i3 ге-морагiчним iнсультом тд час проведення штенсивно! терапп.
Матерiали та методи
Дослiдження проведено 16 критичним хво-рим i3 геморагiчним iнсультом (середнiй вiк — 69,4 ± 1,9 року) в умовах ввддшення нейрореаш-мацп Комунально! установи «6-та мiська клiнiчна лжарня» (м. Запор1жжя, Укра!на). Серед них чо-ловiкiв було 7 (43,75 %), середнш вiк становив 69,9 ± 2,8 року; жiнок — 9 (56,25 %), середнш вж — 69,1 ± 2,8 року.
Контрольна група представлена 12 добровольця-ми (середнш вж — 37,5 ± 2,7 року), серед них: чо-ловiкiв — 6 (50,0 %), середнш вж — 33,4 ± 3,8 року; ж1нок — 6 (50,0 %), середнш вж — 42,8 ± 3,6 року.
Тяжюсть геморагiчного iнсульту оцiнювали за шкалою шсульту Нащональних iнститутiв здоров'я США (National Institutes of Health Stroke Scale — NIHSS) [2], ощнка вщповщала тяжкому мозковому шсульту (1-ша доба — 15,7 ± 1,1 бала; 2-га доба — 15,6 ± 1,2 бала; 3-тя доба — 16,4 ± 0,5 бала). Вiрогiд-них вiдмiнностей за ступенем тяжкост геморапчно-го шсульту мiж чоловiками та жiнками не виявлено.
При оцiнцi вираженостi невролопчного дефщи-ту на 3-тю добу тсля госпи^зацп на тлi штенсивно! терапп виявлена значуща позитивна динамжа у 8 пацieнтiв. У 4 хворих позитивно! динам^ на фот штенсивно! терапп не вщзначалося. Четверо пацieнтiв померли на 3-тю добу тсля госпи^зацп (3 чоловжи i 1 жiнка), смертнiсть становила 25,0 % вiд числа вск госпiталiзованих.
Результати
Згiдно з табл. 2, на xni штенсивно! терапп рiвень серотонiну був у межах нормальних значень, але по-чинаючи з 1-1 доби перебування хворих у вщдшенш нейрореашмацп вiдзначалося зменшення концентрат! серотонiну внаслiдок ефективно! церебро-протекцп в комплексi штенсивно! терапп.
Таблиця 1. Стади загального адаптац1йного синдрому
1-ша стад!я (тривоги, моб^заци) 2-га стадiя (резистентности адаптаци) 3-тя стадiя (виснаження)
— Продовжуеться вiд 6 до 48 годин i складаеться i3 фаз шоку та проти-шоку. — В оргашзмл хворих спостер^а-ються змЫи, характернi для першо-го контакту 3i стресором. — Бiологiчна стмкють органiзму зменшена, i якщо стресор досить сильний, може розвинутися бюло-пчна неспроможнiсть — Бiологiчна стiйкiсть оргашзму хворих до стресових впливiв пщви-щена. — Стадiя резистентностi розвива-еться, якщо вплив стресора сумiр-ний з адапта^ею. — Ознаки, характеры для реакцп тривоги, зникають, а бюлопчна стiйкiсть органiзму до стресових впливiв пiдвищуеться — Пюля довготривалоТ дií стресора на оргаызм хворих адаптации механiзми виснажуються. — Знову з'являються ознаки реак-цií тривоги, як мають необоротний характер, що призводить до загибе-лi органiзму
№ 6 (85), 2017
www.mif-ua.com,http://emergencyzaslavskycom.ua
63
Таблиця 2. Зм/ни показникв серотоншерпчноI стрес-лмтуючо! системи та штроксидерпчно/ стрес-л1М1туючо'1 системи у хворих ¡з геморапчним ¡нсультом
Показник, одиниц вимiрювання Контрольна група Вщдшення нейрореажмацм
Доба
1-ша 2-га 3-тя
Серотошн, кмоль х л-1 (границi норми 0,02-2,00 мкмоль х л-1) 0,27 ± 0,02 0,26 ± 0,03 0,25 ± 0,04 0,25 ± 0,05
N02, кмоль х л-1 (границi норми 1,5-25,0 мкмоль х л-1) 5,55 ± 0,36 7,28 ± 0,83* 6,43 ± 0,93 6,95 ± 1,19
N03, кмоль х л-1 (границi норми 7,5-70,0 мкмоль х л-1) 12,21 ± 0,82 11,59 ± 1,99 15,15 ± 2,79 17,87 ± 3,28
N02 + N03, кмоль х л-1 (границ норми 9,0-95,0 мкмоль х л-1) 17,76 ± 1,01 18,88 ± 1,83 21,57 ± 2,94 24,82 ± 2,91*
Примтка: * — р < 0,05 пор1вняно з вихдними значеннями.
Показники нироксидерпчно! стрес^мггуючо! системи за винятком М03 (кмоль х л-1) були вищi, н1ж значення контрольно! групи, хоча знаходились у рамках рiвня норми. Починаючи з 2-! доби вщ-значалося подальше збшьшення показникiв нироксидерпчно! системи (N0^ кмоль х л-1 i М02 + N0^ кмоль х л-1), що мало статистично вiрогiдний характер (р < 0,05) i характеризувалося активацieю функ-ц!! нироксидерпчно! стрес^миуючо! системи, а також подальшим розвитком стадп резистентност загального адаптацiйного синдрому.
1нтенсивна терапiя застосовувалася згiдно з Унiфiкованим клтчним протоколом екстрено!, первинно!, вторинно! (спецiалiзовано!), третин-но! (високоспецiалiзовано!) медично! допомоги та медично! реабЫтащ! «Геморапчний шсульт» (наказ Мiнiстерства охорони здоров'я Укра!ни вiд 17.04.2014 № 275) та складалася з такого алгоритму:
1. Контроль виальних функцш.
2. Забезпечення адекватного газообмiну [11].
3. Ощнка тяжкостi геморагiчного iнсульту [12].
4. Дiагностичнi заходи.
5. 1нфузшна терап1я.
6. Корекцiя гемодинамiки (корекцiя гiпертензГ! або гшотензп).
7. Гемостатична тератя.
8. Корекцiя гшертермп.
9. Антибактерiальна терапiя.
10. Пщтримка нормогакем!! (корекц1я гшергль кем!! або гшоглжеми) [13].
11. Корекц1я внутршньочерепно! гшертенз!! [18].
12. Протисудомна терап1я.
13. Нейрохрурпчне лiкування (за показаннями).
14. Зондове ентеральне харчування [14].
15. Контроль порушень коагуляцiйних власти-востей кровь
Обговорення
Пщ впливом стресу посилюеться утворення се-ротонiну в гшоталамуа, блакитнiй плямi та в областях, тюно пов'язаних iз лiмбiчною системою [15]. При цьому серотонш, як i отощш пептиди, гальмуе адренергiчнi ефекти i справляе модулюючий ефект щодо болю [16].
Нироксидерпчна система бере участь у регуляц!! стресово! реакц!!, перешкоджаючи и надмiрнiй ак-тивацп, чинячи дго як на !"! центральнi, так i на пе-риферичнi ланки [17]. Встановлено, що при стресах, викликаних дiею рiзних чинникiв, мае мюце з6!ль-шення синтезу оксиду азоту (N0), який здатний об-межувати викид гiпофiзарних стрес-гормонiв, бло-кувати викид катехоламiнiв iз надниркових залоз i симпатичних нервових закшчень. Крiм того, за учас-тю N0-залежних механiзмiв вщбуваеться реалiзацiя деяких периферичних стрес-лiмiтуючих механiзмiв.
N0 здатний обмежувати ушкодження при стрес-реакцп шляхом пригнiчення вшьнорадикального окислення за рахунок шдвищення активностi анти-оксидантних ферментiв i посилення експресп гешв, що !х кодують. Крiм того, N0 сам мае антиокси-дантш властивостi, вiн активуе синтез цитопротек-торних бiлкiв теплового шоку, або стрес-бшюв, якi е важливою системою захисту клпин вщ стресових ушкоджень. N0 разом iз простагландинами групи Е i простациклiном попереджае адгезш й агрегацiю тромбоцитiв [16, 17].
Висновки
1. 1нтенсивна терап1я у хворих iз геморагiчним iнсультом перешкоджае розвитку дислокацiйного синдрому i не вимагае нейрохiрургiчноi корекцп.
2. Зменшення показникiв серотоншерпчно! стрес^миуючо! системи характеризуе ефектив-нiсть церебропротекторного компонента штенсив-но! терап!!.
3. Збшьшення показниюв нироксидерпчно! стрес^миуючо! системи вказуе на необхщшсть по-дальшого застосування судинопротекторного компонента шгенсивно! терапи.
Конфлiкт iнтересiв. Автор заявляе про вщсутшсть конФл!кту iнтересiв при пщготовш дано! статтi.
Список лiтератури
1. Зозуля А.1. Сучасш можлuвосmi хiрургiчного лжуван-ня судинног патологН головного мозку // Збiрник наукових праць ствробтнитв НМАПО iменi П.Л. Шутка. — 2014. — № 23(1). — С. 34-44.
2. Ушфжований клЫчний протокол екстреног, пер-винног', вторинног' (спецiалiзованоi), третинног' (високос-neu,imi3oeami) медичног' допомоги та медичног' реабшта-цп «Геморагiчний тсульт (внутршньомозкова гематома, аневризмальний субарахногдальний крововилив» // Новости медицины и фармации (Неврология). — 2013. — № 469. — С. 15-50.
3. Каменська О.1., Чепкш Л.П., Цмейко О.А. Вплив до-операцшних церебральних та екстрацеребральних чиннитв на летальшсть при хiрургiчному лжуванш геморагiчного ш-сульту // Украгнський нейрохiрургiчний журнал. — 2012. — № 1. — С. 43-48.
4. Чаленко В.В. Классификация острых нарушений функций органов и систем при синдроме полиорганной недостаточности // Анестезиология и реаниматология. — 1998. — № 2. — С. 25-29.
5. Александрович Ю.С., Гордеев В.И. Оценочные и прогностические шкалы в медицине критических состояний. — СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2010. — 248с.
6. Колесник Ю.М., Туманский В.А., Шифрин Г.А. Основы врачебной компетентности. — Запорожье: Дикое Поле, 2013. — 374 с.
7. Берсудский С.О. Избранные лекции по патофизиологии. — Саратов: Изд-во СГМУ, 2004. — 304 с.
8. Беленичев И.Ф., Черний В.И., Нагорная Е.А. Ней-ропротекция и нейропластичность. — К.: Логос, 2015. — 512 с.
9. Порядин Г.В., Зеличенко Л.И. Стресс и патология: Методическое пособие. — М., 2009. — 24 с.
10. Смирнова Л.М. — Биоэнергетическая недостаточность анестезиологического обеспечения // Быь, знеболювання i нтенсивна тератя. — 2016. — № 4. — С. 59-65.
^m
11. Серков К.В., Голдовський Б.М., Смирнова Л.М., Шифрн Г.А. Споабкорекцп альвеолярног вентиляцп у хворих на мозковий iнсульт nid час проведення штучног вентиляцп легешв//Перелк науковог продукцп, призначеног для впрова-дження досягнень медичног науки у сферу охорони здоров 'я. — Вип. 1. — К., 2015. — С. 44-45.
12. Серков К.В., Голдовський Б.М., Смирнова Л.М., Шифрт Г.А. Споаб визначення ступеня церебральног темп у хворих з внутршньомозковим крововиливом // Перелк науковог продукцп, призначеног для впровадження досягнень медичног науки у сферу охорони здоров'я. — Вип. 1. — К.., 2015. — С. 41-43.
13. Шлапак 1.П., Галушко О.А. Цукровий дiабет: погляд з позицп лiкаря-анестезiолога. — К.: Книга-плюс, 2010. — 160 с.
14. Серков К..В., Голдовський Б.М., Смирнова Л.М., ШифрЫ Г.А. Споаб визначення потреби в енергетичному забезпеченш у хворих на мозковий iнсульт, що потребують ентерального живлення // Перелк науковог продукцп, при-значеног для впровадження досягнень медичног науки у сферу охорони здоров'я. — Вип. 1. — К., 2015. — С. 40-41.
15. Порядин Г.В. Патофизиология — курс лекций: Учебное пособие. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2014. — 592 с.
16. Чеснокова Н.П., Моррисон В.В., Бриль Г.Е. Общая патология: Учебное пособие. — Саратов: Изд-во СМУ, 2002. — 263 с.
17. Манухина Е.Б., Дауни Г.Ф., Маллет Р.Т. Депо оксида азота (NO) и его адаптивная роль в сердечно-сосудистой системе. Патогенез. — 2012. — Т. 10, № 2. — С. 19-27.
18. Zander R. Intracranial pressure and hypotonic infusion solutions//Anaesthesist. — 2009. — Vol. 58(4). — P. 405-409.
Отримано 10.06.2017 ■
Сериков К.В.
Государственное учреждение «Запорожская медицинская академия последипломного образования Министерства здравоохранения Украины», г. Запорожье, Украина
Изменение показателей стресс-лимитирующей системы
у больных с геморрагическим инсультом на стадиях развития общего адаптационного синдрома во время проведения интенсивной терапии
Резюме. Актуальность. У больных с геморрагическим инсультом вследствие паренхиматозного или субарах-ноидального кровоизлияния активируются стресс-лимитирующие механизмы, обеспечивающие организму больных устойчивость к стрессорному воздействию на стадиях общего адаптационного синдрома. Цель. Изучение динамики показателей серотонинергической и нитроксидергической систем на стадиях развития общего адаптационного синдрома у больных с геморрагическим инсультом во время проведения интенсивной терапии. Материалы и методы. Исследование проведено 16 больным с геморрагическим инсультом (средний возраст — 69,4 ± 1,9 года) в условиях отделения нейрореанимации Коммунального учреждения «6-я городская клиническая больница» (г. Запорожье, Украина). Среди них: мужчин — 7 (43,75 %), средний возраст — 69,9 ± 2,8 года; женщин — 9 (56,25 %), средний возраст — 69,1 ± 2,8 года. Контрольная группа представлена 12 добровольцами (средний возраст — 37,5 ± 2,7 года), среди них: мужчин — 6 (50,0 %), средний воз-
раст — 33,4 ± 3,8 гола; женщин — 6 (50,0 %), средний возраст — 42,8 ± 3,6 года. Четверо пациентов умерли на 3-и сутки после госпитализации (3 мужчин и 1 женщина), смертность составила 25,0 % от числа всех госпитализированных. Результаты. Тяжесть геморрагического инсульта, оцениваемая по шкале National Institutes of Health Stroke Scale, соответствовала тяжелому мозговому инсульту (1-е сутки — 15,7 ± 1,1 балла; 2-е сутки — 15,6 ± 1,2 балла; 3-е сутки — 16,4 ± 0,5 балла). Выводы. Проводимая интенсивная терапия препятствует развитию дислокационного синдрома у больных с геморрагическим инсультом. Уменьшение показателей серотонинергической системы характеризует эффективность це-ребропротекторной терапии. Увеличение показателей нитроксидергической системы указывает на необходимость дальнейшего применения сосудистой терапии. Ключевые слова: стресс-лимитирующая система; серо-тонинергическая система; нитроксидергическая система; общий адаптационный синдром; геморрагический инсульт; интенсивная терапия
№ 6 (85), 2017
www.mif-ua.com,http://emergency.zaslavsky.com.ua
65
OpwmHaAbHbie MCCAegoBaHMA / Original Researches
«
K.V. Serikov
State Institution "Zaporizhia Medical Academy of Postgraduate Education of Ministry of Health of Ukraine", Zaporizhzhia, Ukraine
Changes of the stress-limiting system indicators in patients with hemorrhagic stroke at the stages of the general adaptation syndrome development during intensive therapy
Abstract. Background. In patients with hemorrhagic stroke, due to parenchymal or subarachnoid hemorrhage, stress-limiting mechanisms are activated, which provide patients' body with resistance to stress at the stages of the general adaptation syndrome. Objective: to study the dynamics of the parameters of serotonergic and nitroxidergic systems at the stages of the general adaptation syndrome development in patients with hemorrhagic stroke during intensive therapy. Materials and methods. In the neurointensive care unit of the Clinical Hospital N 6 (Zaporizhzhia, Ukrainian), the examination of 16 patients with hemorrhagic stroke (average age 69.4 ± 1.9 years) was performed: 7 males (43.75 %) and 9 females (56.25 %) with the average age of 69.9 ± 2.8 years and 69.1 ± 2.8 years, respectively. The control group was represented by 12 volunteers (average age 37.5 ± 2.7 years): 6 males (50.0 %) (average age 33.4 ± 3.8 years); 6 females (50.0 %) with the average age of 42.8 ± 3.6 years. Four
patients have died within 3 days after admission (3 men and 1 woman), the mortality rate was 25.0 % among all hospitalized persons. Results. The severity of hemorrhagic stroke assessed on the National Institutes of Health Stroke Scale corresponded to a severe cerebral stroke (day 1 — 15.7 ± 1.1 points, day 2 — 15.6 ± 1.2 points, day 3 — 16.4 ± 0.5 points). Conclusions. Intensive therapy of patients with hemorrhag-ic stroke inhibits the development of dislocation syndrome and do not require neurosurgical correction. Reducing the serotonergic stress-limiting system's performance characterizes the effectiveness of the cerebroprotective component of intensive care. An increase in the indexes of nitroxydergic stress-limiting system indicates the need for further use of the vasoprotective component of intensive care. Keywords: stress-limiting system; serotoninergic system; ni-troxidergic system; general adaptation syndrome; hemorrhagic stroke; intensive therapy
66
MeguMi/iHa He0TA0>KHbix cocto^hmm, p-ISSN 2224-0586, e-ISSN 2307-1230
№ 6 (85), 2017
