CC BY
542014
Зміни показників фізкультурної освіченості батьків під впливом реалізації комплексу заходів з оптимізації фізкультурної освіти старших дошкільнят
Томенко О.А., Старченко А.Ю.
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка
Анотації:
Мета: розглянути результати
показників фізкультурної освіченості батьків, а також ступінь їх змін, які відбулися під впливом комплексу заходів з оптимізації фізкультурної освіти старших дошкільнят. Матеріал: в експерименті приймали участь 117 батьків, діти яких входили до контрольної та експериментальної груп. Результати: Для покращення рівня теоретичної і практичної підготовленості батьків у питаннях фізкультурної освіти були проведені різні форми роботи і розроблені методичні рекомендації. Встановлено, що показники фізкультурної освіченості батьків експериментальної групи вірогідно покращились на 38 % у порівнянні з початком досліджень. Висновки: під впливом комплексу заходів з оптимізації фізкультурної освіти старших дошкільнят було відзначено підвищення фізкультурної освіченості батьків, що дозволяє рекомендувати його використання у дошкільних навчальних закладах.
Ключові слова:
батьки, показники, фізична культура, комплекс заходів, форми роботи.
Томенко А.А, Старченко А.Ю. Изменение показателей физкультурной образованности родителей под влиянием реализации комплекса мероприятий по оптимизации физкультурной образованности старших дошкольников. Цель: рассмотреть результаты показателей физкультурной образованности родителей, а также степень их изменений, которые произошли под влиянием комплекса мероприятий по оптимизации физкультурного образования старших дошкольников. Материал: в эксперименте принимали участие 117 родителей, дети которых входили в контрольную и экспериментальную группы. Результаты: для улучшения уровня теоретической и практической подготовленности родителей в вопросах физкультурного образования были проведены разные формы роботы и разработаны методические рекомендации. Установлено, что показатели физкультурной образованности родителей экспериментальной группы достоверно улучшились на 38%, по сравнению с началом исследований. Выводы: под влиянием комплекса мероприятий по оптимизации физкультурного образования старших дошкольников было отмечено повышение физкультурной образованности родителей, что позволяет рекомендовать его использование в дошкольных учебных заведениях.
родители, показатели, физическая культура, комплекс мероприятий, формы роботы.
Tomenko O.A., Starchenko A.U. Changes of values parents' scholarship in physical culture under the influence of realization set of activities on optimization of physical education of elder preschoolers. Purpose: to consider results of values of parents' scholarship in physical training, also degree of its changes, originated under influence of set of activities on optimization physical education of elder preschoolers. Material: 117 parents
took place in experiment, children of those were in control and experimental groups. Results: for improving level of theoretical and practical readiness of parents in the issues of physical education there were conducted different forms of work and developed methodical recommendations. It is found out that values of parents' physical scholarship of experimental group improved by 38% as compared to the beginning of research. Conclusions: under influence of set of activities on optimization of physical scholarship of elder preschoolers there were marked increase of parents' scholarship in physical training that allows to recommend its use in preschool institutions.
parents, values, physical culture, set of activities, ways of work.
Вступ.
На сьогоднішній день найбільш характерною ознакою сучасної концепції фізичного виховання є підвищення ролі фізкультурної освіти батьків у формуванні фізичної культури особистості дошкільнят. У концепції розвитку дошкільної освіти на 2012-2016 р [Концепція розвитку дошкільної освіти на 2010-2016 р. від 20.03.2008 р. № 244. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до докум. http://werchowzewosk1.at.ua/index/ doshkilna_osvita/0-114], а також базовому компоненті дошкільної освіти [1], передбачено, що одним з основних напрямів у формуванні особистості дошкільнят є удосконалення роботи з сім’єю і широке залучення батьків до освітнього процесу.
Збільшення кількості дітей дошкільного віку, які часто хворіють, ставлять педагогів перед необхідністю переосмислення змісту і форм роботи з сім’єю. Зумовлена ця необхідність і такими причинами, як зменшення віку дітей, які йдуть до школи; наявністю різних типів сімей (неповних, багатодітних, з недостатніми матеріальними умовами)[3; 5; 12].
Аналіз теоретичних досліджень показав, що при формуванні у дошкільнят позитивного ставлення до занять фізичною культурою та спортом найбільш важ© Томенко О.А., Старченко А.Ю., 2014 doi: 10.6084/m9.figshare.923516
ливим є фактор знань та впливу, що мають батьки [4; 6; 10; 13]. Як зазначає Н. Пангелова, форми поведінки, які наслідує дитина, визначаються впливом дорослих. Тому роль освітнього середовища і педагога, які забезпечують цілеспрямоване формування культури самозбереження і відповідальності за власне здоров’я і здоров’я близьких, є визначною [7].
Слід відмітити, що за даними науковців [2; 8; 14], рівень знань та вмінь батьків у питаннях організації здорового способу життя, укріплення здоров’я дітей є недостатнім для формування фізичної культури особистості дитини.
В першу чергу це пов’язано з недостатньою роботою системи організованого інформаційного впливу на батьків старших дошкільнят. У зв’язку з цим, слід погодитись з думкою науковців про посилення освітньої спрямованості фізкультурної роботи у сім’ях, де виховуються діти дошкільного віку. Чим краще буде побудована початкова фізкультурна освіта у сім’ї та дошкільних навчальних закладах, тим ефективніше буде формуватись потреба у заняттях фізичними вправами [3; 9; 11].
Як відмічає Г.Н Ліджиєва, при залученні дітей дошкільного віку до цінностей фізичної культури, перш за все, необхідно підвищити фізкультурну грамотність майбутніх батьків [4].
Узагальнюючи думки науковців ми також вважаємо питання покращення рівня фізкультурної освіти батьків дітей дошкільного віку є актуальним і таким, що потребує детального розгляду.
Дані дослідження проведені у відповідності до плану науково-дослідної роботи СумДПУ ім. А.С. Ма-каренка Міністерства освіти і науки України на 2007 - 2011 рр. за темою «Оптимізація процесу навчання та виховання різних груп населення засобами фізичної культури», затверджену відділом державної реєстрації Українського інституту науково-технічної інформації в місті Києві (номер державної реєстрації 0107U002255) і «Підвищення рівня здоров’я і фізичної підготовленості різних груп населення засобами фізичної культури» (державний реєстраційний номер 0111U005736) на 2011 - 2015 рр.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження є визначення впливу комплексу заходів з оптимізації фізкультурної освіти старших дошкільнят на показники фізкультурної освіченості батьків.
Завдання дослідження:
1. Визначити показники фізкультурної освіченості батьків, діти яких входять до контрольної та експериментальної груп.
2. Дослідити зміни показників фізкультурної освіченості батьків під впливом розробленого комплексу заходів.
Методи і організація досліджень: аналіз науково-методичної літератури, педагогічний експеримент, анкетування, методи математичної статистики.
Дослідження проводились у період з вересня 2012 до травня 2013 року на базі дошкільних навчальних закладів № 18 і № 28 м. Суми. У них брали участь 117 батьків дошкільнят: 58 - контрольна група і 59 - експериментальна.
Результати дослідження.
Визначення фізкультурної освіченості батьків відбувалося шляхом самооцінки їх знань у питаннях, що пов’язані з фізичним вихованням дошкільників за методикою Г.Н. Ліджиєвої [4]. За вихідними даними педагогічного експерименту у результатах опитування батьків контрольної та експериментальної груп (табл. 1) статистично вірогідних розбіжностей не спостерігалось як за окремими так і за інтегральними показниками. Показники середнього арифметичного у батьків обох груп склали 2 бали з трьох можливих (р>0,05).
Проаналізувавши статистичні дані дослідження ми виявили, що батьки не можуть дати необхідних рекомендацій щодо застосування оздоровчих та за-гартувальних процедур, показати правильне виконання фізичних вправ, не вміють підбирати вправи для ранкової гімнастики. Це, на думку авторів [4; 5], слід вважати однією з основних причин фізкультурної безграмотності батьків.
Для покращення рівня теоретичної і практичної підготовленості батьків у питаннях фізкультурної освіти були розроблені форми роботи (рис. 1), за допомо-
гою яких двічі на місяць упродовж навчального року надавались необхідні знання з фізичної культури.
У ході запланованої роботи з батьками передбачалось розв’язання наступних завдань:
1. Надати батькам теоретичні знання з фізичної культури, що необхідні для всебічного розвитку дошкільнят і їх подальшій готовності до навчання у школі;
2. Познайомити з сучасними методиками оздоровлення дітей;
3. Навчити батьків комплексам вправ із ранкової гімнастики;
4. Продемонструвати комплекси вправ, спрямованих на формування життєво важливих рухових умінь і навичок старших дошкільнят засобами дитячого фітнесу;
5. Сприяти вирішенню проблеми фізичної готовності дитини до навчання у школі;
6. Сприяти систематичному проведенню оздоровчої роботи у сім’ях;
7. Залучати батьків до участі у спортивних святах і змаганнях.
Слід відмітити, що у багатьох дошкільних навчальних закладах не вистачає методичної літератури для батьків, яка б допомагала їм орієнтуватися у питаннях фізичного виховання дошкільників, сприяла готовності до шкільного навчання не тільки розумово, а й фізично.
З цією метою нами були розроблені методичні рекомендації «Фізкультурна освіта у родині», які дозволили поповнити необхідні теоретичні знання, а також практичні вміння, що потрібні для всебічного розвитку старших дошкільнят, особливо сьогодні, коли діти йдуть до школи у шестирічному віці.
Після проведення роботи з підвищення рівня фізкультурної освіченості батьків наприкінці навчального року ми відзначили статистично вірогідну різницю в усіх досліджуваних показниках (табл. 2).
Узагальнивши дані анкет ми встановили, що найбільше покращення відбулося у відповідях батьків експериментальної групи на п’яте питання - 46%, що визначає їх вміння надати дітям рекомендації щодо застосування оздоровчих і загартувальних процедур. У батьків з контрольної групи покращення склало лише 3% у порівнянні з початковими показниками (табл. 3).
Достовірні зміни ми отримали у відповідях батьків експериментальної групи на питання, що розкривають їх вміння складати комплекси вправ з ранкової гімнастики. Середні показники позитивно змінились з 1,7 на 2,5 бали з приростом у 44% (р<0,05), у контрольній групі приріст склав 6% проте зміни виявилися статистично не вірогідними (р>0,05).
Проведення відкритих та індивідуальних занять для батьків із застосуванням фітбол-гімнастики та ігрофітнесу, позитивно вплинуло на їх можливості провести показ при навчанні фізичних вправ, рухливих ігор, а також вміння провести бесіду про значення фізичної культури і спорту для організації здорового способу життя старших дошкільнят.
Э 2014
и
Таблиця 1
Порівняльні показники фізкультурної освіченості батьків контрольної та експериментальної груп на початку експерименту
Завдання для батьків КГ (п= 58) ЕГ (п= 59) Р
бали (х ± т) бали (х ±т)
1. Скласти комплекс ранкової гімнастики відповідно до віку дитини 2±0,08 1,78±0,07 р>0,05
2. Провести бесіду про значення фізичної культури 2,1±0,07 2,2±0,07 р>0,05
3. Провести рухливу гру 2,06±0,09 2,2±0,07 р>0,05
4. Провести показ при навчанні фізичним вправам 2±0,08 1,9±0,07 р>0,05
5. Дати рекомендації про застосування оздоровчих і загартувальних процедур 2±0,07 1,8±0,07 р>0,05
Середній показник 2,07±0,07 2,02±0,04 р>0,05
Таблиця 2
Порівняльні показники фізкультурної освіченості батьків контрольної та експериментальної груп після експерименту
Завдання для батьків КГ (п= 58) ЕГ (п= 59) Р
бали (х ± т) бали (х ± т)
1. Скласти комплекс ранкової гімнастики відповідно до віку дитини 2,12±0,08 2,57±0,06 <0,05
2. Провести бесіду про значення фізичної культури 2,25±0,07 2,93±0,03 <0,05
3. Провести рухливу гру 2,13±0,08 2,89±0,03 <0,05
4. Провести показ при навчанні фізичним вправам 2,09±0,1 2,76±0,05 <0,05
5. Дати рекомендації про застосування оздоровчих і загартувальних процедур 2,06±0,07 2,72±0,05 <0,05
Середній показник 2,13±0,07 2,79±0,03 <0,05
Таблиця 3
Різниця у показниках фізкультурної освіченості батьків контрольної та експериментальної груп
на початку і після експерименту
КГ (п= 58) Зміни % ЕГ (п= 59) Зміни %
Завдання для батьків початок кінець початок кінець
бали (х ± т) бали (х ± т)
1. Скласти комплекс ранкової гімнастики відповідно до віку дитини 2 ±0,08 2,12 ±0,08 6** 1,78 ±0,07 2,57 ±0,06 44*
2. Провести бесіду про значення фізичної культури 2,1 ±0,07 2,25 ±0,07 7** 2,2 ±0,07 2,93 ±0,03 33*
3. Провести рухливу гру 2,06 ±009 2,13 ±008 3,3** 2,2 ±0,07 2,89 ±0,03 31*
4. Провести показ при навчанні фізичним вправам 2 ±0,08 2,09 ±0,1 3** 1,9 ±0,07 2,76 ±0,05 43*
5. Дати рекомендації про застосування оздоровчих і загартувальних процедур 2 ±0,07 2,06 ±0,07 3** 1,8 ±0,07 2,72 ±0,05 46*
Середній показник 2,07 ±0.07 2,13 ±0,07 2,8** 2,02 ±0,04 2,79 ±0,03 38*
Примітки: * - вірогідність відмінності р<0,05; ** - вірогідність відмінності р>0,05
Порівняльний аналіз результатів виконання четвертого завдання між вихідним і кінцевим етапом експерименту виявив у батьків експериментальної групи прогресивні зміни результатів, які достовірно поліпшились на 43%, тоді як у контрольній групі покращення склало тільки 3%.
Отримані дані щодо вміння батьків провести бесіду про значення фізичної культури в контрольній групі свідчать про його покращення на 7% з вірогідністю (р>0,05), тоді як в експериментальній - на 33% (р<0,05) у порівнянні з початковими результатами.
В експериментальній групі статистично вірогідно покращились результати виконання батьками третього завдання, за допомогою якого ми визначали їх вміння провести рухливу гру і досягли 2,9 бали, а у контрольній склали 2,1 бали (р>0,05). Слід відмітити, що на відкритих заняттях в ЕГ ми акцентували увагу батьків на важливості вміти провести з дитиною рухливу гру вдома чи на вулиці, тому можна зробити висновок, що ці теоретичні знання і практичні вміння допомогли батькам при відповідях.
І ПЕДАГОГІКА І
Рис. 1. Форми роботи з батьками дошкільнят
Порівнюючи кінцеві показники рівня фізкультурної освіченості батьків експериментальної групи з початком експерименту, ми відзначили, що вони покращились на 38%, що доводить ефективність проведених нами заходів. Результати фізкультурних знань батьків контрольної групи вірогідно не змінились (р>0,05), а отже є недостатніми для формування фізкультурної освіченості старших дошкільників.
Висновки.
Показники фізкультурної освіченості батьків, діти яких входять до складу контрольної та експериментальної груп, на початку експерименту склали два бали з трьох можливих і статистично вірогідно не відрізнялись (р>0,05).
32014
ц
Під впливом розробленого комплексу заходів з оптимізації фізкультурної освіти старших дошкільнят відбулись статистично вірогідні зміни за всіма досліджуваними показниками у батьків експериментальної групи. На початку експерименту рівень знань батьків експериментальної групи склав 2,02 бали, а наприкінці покращився на 38% і становив 2,79 бали (р<0,05). В контрольній групі батьків приріст у показниках фізкультурної освіченості склав 2,8% однак результати виявилися статистично невірогідними (р>0,05).
Перспективи подальших досліджень будуть пов’язані з пошуком найбільш ефективних шляхів покращення фізкультурної освіченості батьків та визначенням її взаємозв’язку із рівнем оволодіння життєво важливих рухових умінь і навичок старших дошкільнят.
Література
1. Богуш А.М. Базовий компонент дошкільної освіти I А.М. Богуш, Г.В. Бєлєнька, O^. Богініч, H.B. Гавриш, O.R Долинна, Т.С. Ільченко, O.B. Коваленко, Г.М. Лисенко, М.А. Машовець, O.B. ^зковська, Т.В. Панасюк, Т^Шроженко, ТІ. Поніманська, O^. Сідєльнікова, А.С. Шевчук, Л.Ю. Якименко. — К.: Видавництво. - 2012. - 26 с.
2. Денисенко H. Oздоровчі технології - в освітній процес I H. Денисенко II Дошкільне виховання. - 2009. - № 11. - С. 7-11.
3. Калуська Л. Спосіб життя - здоровий в родині й у дитсадку: [про взаємодію ДЮ та родини з формування в дитини свідомого ставлення до свого здоров’я] I Л. Калуська II Дошкільне виховання. - 2006. - № 1. - С. 20-21.
4. Лиджиева T.H. Содержание и организация процесса освоения детьми 3-6 лет интеллектуальных ценностей физической культуры : дисс....канд. пед. наук : 13.00.04 I Галина ^колаевна Лиджиева. - Краснодар. - 2005. - 177 с.
5. Моргун RH. Физкультурное образование детей 5-6 лет на основе взаимодействия семьи и педагогов дошкольных образовательных учреждений: дисс ... кандидата пед. наук : 13.00.04 I Ирина ^колаевна Моргун. - К. - 2001. - 181 с.
6. Павлушкіна O3. Підвищення рівня педагогічної культури батьків щодо формування здорового способу життя дітей дошкільного віку I O^. Павлушкіна II Дошкільна освіта. - 2004.
- № 3 (5). - С. 5-8.
7. Пангелова H. Залучення старших дошкільників до цінностей здорового способу життя в процесі фізичного виховання / H. Пангелова II Молода спортивна наука України. - 2010. - Т2 -С.183-187.
8. Романова Е.Е. Oтношение родителей к физическому воспитанию дошкольников I E.E. Романова II Теория и методика физкультурного образования: социально-педагогические аспекты и перспективы развития I Сборник научных трудов - СПб: БПА.
- 2006. - Вып.67. - С. 108-111.
9. Чернышенко Ю. К. Шучно-педагогические основания инновационных направлений в системе физического воспитания детей дошкольного возраста: дисс....доктора пед.наук: 13.00.04. I Юрий Константинович Чернышенко. - К. - 1998. - 392 с.
10. Bellows L, Silvernail S, Caldwell L. Parental Perception on the Efficacy of a Physical Activity Program for Preschoolers II Journal of Community Health. - 2011. - vol.36(2). - pp. 231-237.
11. Iivonen S., Sakslahti A., Nissinen K. The development of fundamental motor skills of four to five year old preschool children and the effects of a preschool physical education curriculum II Journal: Early Child Development and Care . - 2011. - vol. 181(3). - pp. 335-343.
12. Obeng C.S. Physical Activity Lessons in Preschools II Journal of Research in Childhood Education. - 2009. - vol.24(1). - pp. 50-59.
13. Patricia T. The influence of parents and the home environment on preschoolers’ physical activity behaviours: A qualitative investigation of childcare providers’ perspectives II BMC Public Health . - 2011.
- vol. 11(1). - pp. 1-7.
14. Van Cauwenberghe E., Labarque V. Preschooler’s physical activity levels and associations with lesson context, teacher’s behavior, and environment during preschool physical education II Early Childhood Research Quarterly. - 2012. vol. 27, Issue 2. - pp 221-230.
References:
1. Bogush A.M., Bielien’ka G.V., Boginich O.L., Gavrish N.V.,
Dolinna O.P., Il’chenko T.S., Kovalenko O.V., Lisenko G.M., Mashovec’ M.A., Nizkovs’ka O.V., Panasiuk T.V., Pirozhenko T.O., Ponimans’ka T.I., Sidiel’nikova O.D., Shevchuk A.S., Iakimenko L.IU. Bazovij komponent doshkil’noyi osviti [The basic component of early childhood education], Kiev, 2012, 26 p.
2. Denisenko N. Doshkil’ne vikhovannia [Preschool Education], 2009,
vol.11, pp. 7-11.
3. Kalus’ka L. Doshkil’ne vikhovannia [Preschool Education], 2006,
vol.1, pp. 20-21.
4. Lidzhieva G.N. Soderzhanie i organizaciiaprocessa osvoeniia det’mi
3-6 let intellektual’nykh cennostej fizicheskoj kul’tury [The content and organization of the process of development of children 3-6 years of intellectual values of physical culture], Cand. Diss., Krasnodar, 2005, 177 p.
5. Morgun I.N. Fizkulturnoe obrazovanie detej 5—6 let na osnove
vzaimodejstviia sem’i i pedagogov doshkol’nykh obrazovatel’nykh uchrezhdenij [Physical education of children of 5-6 years based on the interaction of families and teachers of preschool educational institutions], Cand. Diss., Kiev, 2001, 181 p.
6. Pavlushkina O.V. Doshkil’na osvita [Early childhood education],
2004, vol.3(5), pp. 5-8.
7. Pangelova N. Moloda sportivna nauka Ukrayini [Young sport science
of Ukraine], 2010, vol.2, pp. 183-187.
8. Romanova E.E. Teoriia i metodika fizkul’turnogo obrazovaniia:
social’no-pedagogicheskie aspekty i perspektivy razvitiia [Theory and methodology of physical education: social and educational aspects and prospects of development], Sankt Petersburg, 2006, vol.67, pp. 108-111.
9. Chernyshenko IU.K. Nauchno-pedagogicheskie osnovaniia
innovacionnykh napravlenij v sisteme fizicheskogo vospitaniia detej doshkol’nogo vozrasta [Scientific and pedagogical foundation of innovative directions in the system of physical education of preschool children], Dokt. Diss., Kiev, 1998, 392 p.
10. Bellows L., Silvernail S., Caldwell L. Parental Perception on the Efficacy of a Physical Activity Program for Preschoolers. The Journal of Community Health, 2011, vol. 36, pp. 231-237.
11. Iivonen S., Sakslahti A., Nissinen K. The development of fundamental motor skills of four to five year old preschool children and the effects of a preschool physical education curriculum. Early Child Development and Care, 2011, vol. 181, pp. 335-343.
12. Obeng C.S. Physical Activity Lessons in Preschools. Journal of Research in Childhood Education, 2009, vol. 24 (1), pp. 50-59.
13. Patricia T. The influence of parents and the home environment on preschoolers’ physical activity behaviours: A qualitative investigation of childcare providers’ perspectives. BMC Public Health, 2011, vol. 11 (1), pp. 1-7.
14. Van Cauwenberghe E., Labarque V. Preschooler’s physical activity levels and associations with lesson context, teacher’s behavior, and environment during preschool physical education. Early Childhood Research Quarterly, 2012, vol. 27, pp. 221-230.
І ПЕДАГОГІКА I
Информация об авторах:
Томенко Олександр Анатолійович: ORCID: 0000-0002-1097-965\; rehabsc@rambler.ru; Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка; ул. Роменська 87, г. Суми, 40002, Україна
Старченко Анастасия Юрьевна: ORCID: 0000-0002-7973-5397; anstarchenko@yandex.ru; Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка; ул. Роменська 87, г. Суми, 40002, Україна
Цитируйте эту статью как: Томенко O.A., Старченко
А.Ю. Зміни показників фізкультурної освіченості батьків під впливом реалізації комплексу заходів з оптимізації фізкультурної освіти старших дошкільнят II Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2014. - № 2 - С. 61-66. doi:10.6084Im9.figshare.923516
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http:IIwww.sportpedagogy.org.ua/htmlIarhive.html
Это статья йткрытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http:H creativecommons.orgIlicenses/byI3.0Ideed.ru).
Дата поступления в редакцию: 25.11.2013 г. Oпубликовано: 28.12.2013 г.
Information about the authors:
Tomenko O.A.: ORCID: 0000-0002-1097-965X; rehabsc@rambler.ru; Sumy State Pedagogical University; Romenskaya str.87, Sumy, 40002, Ukraine.
Starchenko A.U.: ORCID: 0000-0002-7973-5397; anstarchenko@ yandex.ru; Sumy State Pedagogical University; Romenskaya str.87, Sumy, 40002, Ukraine.
Cite this article as: Tomenko O.A., Starchenko A.U. Changes of values parents’ scholarship in physical culture under the influence of realization set of activities on optimization of physical education of elder preschoolers. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2014, vol.2, pp. 61-66. doi:10.6084/m9.figshare.923516
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).
Received: 25.11.2013 Published: 28.12.2013
