CC BY
17
табака; 3) АПО с Rf0,1; 0,65; 0,74 и 0,75 - маркерные ферменты дедифференциации клеток табака; 4) экспрессия СОД с Rf 0,47 и 0,59, каталазы с Rf 0,12 и АПО с Rf 0,47 - это особенность полностью дифференцированных тканей листа табака; 5) изоформы СОД с Rf 0,55 и АПО с Rf 0,69 и 0,71 не имеют четкой функции в реализации программы дедифференцировки тканей табака.
Список литературы
1. Кубрак С.В., Юренкова С.И. Белковые спектры стебля как метаболические маркеры у льна-долгунца // Докл. Нац. АН Беларуси. - 2001. - Т. 45, № 1. - С. 79-82.
2. Сафонов В.И. Исследование белков и ферментов растений методом электрофореза в полиакриламидном геле // Биохимические методы в физиологии растений: Сб. ст. - М.: Наука, 1971.
- С. 113-119.
3. Beauchamp C. Superoxide dismutase // Analytical Biochemistry. - 1971. - Vol. 44. - P. 276287.
4. Bredford M.M. A rapid sensitive method for the action of microgram guantities of protein utilizing the principle of protein - dye binding // Analytical Biochemistry. - 1976. - Vol. 72. - P. 248-254.
5. Johns E.W. Studies on histones. 7. Preparative methods for histone fractions from calf thymus // Biochemical Journal. - 1964. - Vol. 92. - P. 55-59.
6. Laemmli U.K. Cleavage of Structural Proteins during the Assembly of the Head of Bacteriophage T4 // Nature. - 1970. - Vol. 227. - P. 680-685.
7. Prymakowska-Bosak M., Przewloka M. Linker Histones Play a Role in Male Meiosis and the Development of Pollen Grains in Tobacco // The Plant Cell. - 1999. - Vol. 11. - P. 2317-2329.
8. Widom О. Chromatin structure: Linking structure to function with histone H1 // Current Biology.
- 1998. - Vol. 8. - P. 788-791.
9. Woodbury W. An improved procedure using ferricyanide for detecting catalase isozymes // Analytical Biochemistry. - 1971. - Vol. 44. - P. 301-305.
Рекомендовано к печати к.б.н. Палий А.Е.
М1НЛИВ1СТЬ К1ЛЬК1СНИХ ОЗНАК ТЮТЮНУ I МАХОРКИ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д УМОВ
ВИРОЩУВАННЯ
О.1. САВ1НА, доктор ыльськогосподарських наук;
Т.В. ВАСИЛ1В, кандидат альськогосподарських наук;
К.А. ШЕЙДИК, О.О. МАТ1СГА Закарпатський шститут АПВ УААН
Вступ
Махорку i тютюн в Укра!ш почали вирощувати ще на початку 17 столотя. Сюди махорка була завезена з Захщно! Свропи та Азп. Таким чином, сформувалося велике рiзноманiття сорив махорки, як характеризуются спшьними ознаками. Проте цей матерiал дуже цшний для навчального процесу, теоретично-практичних дослщжень та виробничих потреб. Зараз ряд сор^в не можливо знайти навгть у колекщях. У 1940 р. махорка займала 110 тис. гектарiв земль Махорку вирощували як на державних полях так i на селянських упддях для власного використання. Вщтод^ майже до 20-го ст. махорка устшно конкурувала з тютюном, вiдрiзняючись смаком та запахом.
Базова, навчальна та ознакова колекцп тютюну i махорки формуються в Закарпатському шститут АПВ з 1991 року. Детальний опис особливостей формування сортотитв тютюну в СРСР вщтворений працями Псарево! О.М. [1] в 1969 р., Рубан Е.В., 1ваново! Т.З. та рядом шших учених [2] в 1982 р. при аналiзi особливост формування ознак сортотитв та сор^в тютюну св^ово! колекцп. Зараз важливо детально оцшити сортотипи тютюну та !х сорти, яю культивуються в Укра!ш, проанатзувати штродуковану колекщю, адже тривалий перешв !х призводить до адаптацл в умовах середовища зi значною змшою основних продуктивних ознак. Значних змш зазнали зразки штродукованих сор^в при доборi та пересiвi !х у рiзних клiматичних умовах останнiх рокiв. За останш роки Закарпатська область перенасичена вологою, що негативно вiдображуeться на формотворчш особливостi посухостiйких рослин.
Мета дано! роботи - закласти сортозразки з особливо цшними ознаками для формування втизняно! колекцп тютюну i махорки. Таку роботу неможливо провести без визначення алгоритму
штегрально! оцшки сорив i лiнiй за допомогою кластерного аналiзу та подальшого детального бракування близьких за генетичною та фенотиповою ознакою.
Об'екти та методи дослщження
В Укра!ш були найбiльш поширеш сорти типу Хмеловка, Малопасинкова, Пехлец, Бакун, Жовта, Кучерява та Високоросла зелена.
Сорти типу Хмеловка. Для типу характерним е середньоросл^ сильно вкрит великим темно-зеленим листям рослини. Розмщення листкiв горизонтальне, нижшх - опущене. Пластинка середнього листка з сильно вираженою широко серцеподiбною основою та притупленим вершечком. Поверхня нерiвномiрна, сильно випукла, в глибоких складках. Тканина листка товста, кра! сильно хвилясп, трохи зiгнутi до низу. Пасинки слабю, але шсля пасинкування iнтенсивно вiдростають. Суцвiття - скручене, багатокв^кове вiяло. Квiтки велию, вiночок з широким квiтколожем. Коробочка велика, широкоовально! форми.
Сорти середньостиглi та тзньостигли На початку вегетаци добре виражена фаза розетки. Кшьюсть днiв вiд висаджування до цвтння 36-64, до збирання врожаю - 73-115. Врожайшсть висока. Вихiд сировини - 58-80%. Вмют нiкотину середнш i низький. Особливiстю цього типу е вщносно мала вимогливiсть до умов культури, добра посухостiйкiсть. Сильно уражуеться бактерiальною рябухою та пероноспорозом, порiвняно стiйкий до пiдгоряння.
Серед мюцевих укра!нських сортiв тип Хмеловка досить поширений. До нього належать Гук, Смолянка, Церковище, Приймаковка та шшь До Хмеловки вiдносяться i середньоросiйськi сорти Воронежская 2 i Слепухiнская, що вiдрiзняються вiд Хмеловки 125-С бшьш коротким перiодом вегетаци та бшьшим вмiстом нiкотину. До цього ж типу вщноситься сорт Волгоградський, районований у Саратовськiй та Волгоградськш областях.
Сорти типу Малопасинкова. Новий тип об'еднуе групу сорив махорки, що мають спiльне походження i володiють новою господарсько-цiнною ознакою - малопасинковютю. У таких сор^в пiсля пасинкування не вiдростають вторинш пасинки, що на 30% знижуе витрати працi за доглядом рослин у поль В якостi основного вихвдного матерiалу для нового напряму в селекци був використаний малопасинковий гiбрид з недорозвиненим суцвiттям, умовно названий Омега, отриманий при вщдаленому схрещуванш африканського сорту Колюбi з Стемасом. Перший малопасинковий сорт Лохiв був виведений шляхом пбридизацп Омеги з високоврожайним сортом Хмеловка 125-С (Е.А. Славшська, Б.1. Деймонтовiч).
Сорт Малопасинкова 2 (Омега х Позднш) виведений на Украшськш дослiднiй станци з тютюну та махорки (Ю.А. Бурцев). За типом подiбний до Хмеловки 125-С. Рослини середньоросл^ густо вкрит листям, з горизонтальними темно-зеленими листками i щiльними суцвотями. Форма пластинки листка серцеподiбна. Довжина середнього листка 21 -23 см. Поверхня сильно випукла. Тканина листка товста. Стебло ребристе, товсте. Мiжвузля коротю. Першi пасинки сильш, а у верхньому ярус листя спостер^аеться зрощення пасинкiв з стеблом. Пюля обламування вторинних пасинкiв у нижшх i середнiх ярусах листя вони не вщростають. Сорт середньостиглий, з уповшьненим ростом на початку вегетаци. Кшьюсть днiв вiд посадки до збору врожаю 93-105. Сильно уражуеться бактерiальною рябухою, стшкий до тдгоряння. Врожайнiсть висока. Вихiд листкiв 57-62,2%. Вмют шкотину низький, якiсть куршня невисока. До цього типу вщносяться також пiзньостиглi врожайнi сорти Ювшейна 40, Малопасинкова 10.
Нами вщнайдено не лише насiння сортiв махорки, а й архiвну документацiю, що збереглась, про наукову дiяльнiсть зi створення нових сортiв махорки. На жаль, умови Закарпатсько! областi не дуже сприяють розкриттю всiх характеристик сор^в, наведемо лише деякi показники сор^в, якi перебувають в колекци iнституту (табл.).
З матерiалiв видно, що Закарпаття не характеризуеться сприятливими умовами та грунтами для вирощування махорки, робота проводиться в напрямi збирання навчально! колекцИ, збереження цшних сортiв та !х вiдновлення.
Таблиця
Розкриття потенщалу сор^в махорки в Закарпатськш обласп
Сорт Висота, см % до потенщалу К-ть листюв, шт % до потенщалу о д я « я « .5 л 'рЗ -т цв -К % до потенщалу ч '3 2 а е ег Пе в % до потенщалу
Хмеловка 125с 66 56 8 43 30 69 60 80
Пехлец 62 68 10 48 28 86 58 76
Малопасинкова 2 52 42 8 36 32 78 64 82
Тривають дослiдження з вивчення, створення та шдтримання колекцiй тютюну. Досить важливою частиною роботи при формуванш колекцiй е виявлення взаемодн генотип-середовище, адже налагоджена й вiдпрацьована концепщя культивування сортiв рiзних сортотипiв на основi порiвняння !х iз сортом-стандартом у межах сортотишв, якi використовуються в усiх зонах тютюнництва Украши, може не спрацювати, якщо селекцшний процес проводиться без врахування цих ознак. Наведений вище колекцiйний штродукований матерiал детально вивчався в умовах Закарпатсько! областi з метою подальшого залучення у селекцiйний процес на шдвищену адаптивнiсть, зниження вмiсту шкотину та пiдвищення технологiчних властивостей.
Результати та обговорення
Результатом статистичного аналiзу проведено! порiвняльно! оцiнки колекцiйного матерiалу за даними паспорту та дослщжень Закарпатського iнституту (рис.1) е встановлення частки сор^в у змiнi юльюсних ознак пiд впливом змiни середовища. Так, полiпшили сво! показники за висотою 17% сортiв, за довжиною листка - 54%, шириною листка - 59%. Не змшили параметрiв висоти -20% сортiв, довжини листка - 41%, ширини листка - 39% сор^в. Однак грунтово-клiматичнi умови спричинили погiршення висоти рослин у 63% сор^в, довжини листка - у 5%, ширини листка лише - у 2%.
Детальну ощнку кореляцшно! залежносп цих ознак проведено шляхом опрацювання матерiалiв за вказаними вище ознаками у порiвняннi з одержаними паспортними даними (рис. 2-4). При детальному аналiзi зiбраних матерiалiв корелящйно! залежностi мiж висотою рослин i шириною листка вiдмiчено середню кореляцiйну залежнiсть мiж цими ознаками за паспортними даними Краснодара (г=0,45+0,14), та низьку кореляцшну залежшсть вирощених у Закарпаттi (г=0,28+0,16). Таю даш обумовлюються рiзкою змiною клiмату та природно обумовленою тривалiстю вегетацшного перiоду. В Украш вегетацiйний перюд обмежуеться наявнiстю раннiх заморозкiв та сильного перезволоження в осiннiй перюд.
Матерiали корелящйно! залежностi мiж довжиною листка та юльюстю листкiв, придатних для збирання, пiдтверджують гiпотезу щодо впливу клiматичних умов на взаемозв'язок основних кiлькiсних ознак. Так, в умовах Краснодара залежшсть мiж довжиною листка i кiлькiстю листкiв досить тюна (г=0,58+0,10), але у Закарпатп вона зовсiм вiдсутня (г=0,025+0,160). Така залежшсть здебшьшого пояснюеться особливiстю сорту, забезпеченням вологою та оптимальним температурним режимом.
При аналiзi корелящйно! залежностi мiж шириною листка та юльюстю листюв, встановлено тюну залежнiсть в умовах Краснодара (г=-0,61+0,13) та низьку - в умовах Закарпаття (г=0,34+0,15). Такi матерiали свiдчать про обмеження розвитку ширини листка та низький вплив параметрiв на кiлькiсть листюв i вплив клiматичних умов на розвиток юльюсних ознак. Зовсiм протилежну залежнiсть вiдмiчено у Краснодарi, де ширина листка може гальмувати появу нових листкiв.
Детальний аналiз колекцшного матерiалу вивчався з метою визначення фенотипово! мiнливостi за основними ознаками та залучення кращих зразкiв у селекцшний процес на шдвищення адаптивност та покращення технологiчних властивостей. У подальшому плануеться створення колекцil штродукованого та вiтчизняного походження на базi Закарпатського iнституту. Насамперед при пересiвi необх1дно встановити рiвень фенотипово! мшливосп та передбачити шляхи подолання цих вщмшностей (рис. 5).
Рис. 1. Пристосовашсть штродукованого колекцшного матерiалу в умовах Закарпаття
а б
Рис. 2. Залежшсть висоти рослин вщ ширини листка: а - за даними Краснодара (1986 р.); б - за даними Закарпатського 1АПВ
а б
Рис. 3. Залежшсть довжини листка вщ кшькост листкiв: а - за даними Краснодара (1986р.); б - за даними Закарпатського 1АПВ
а б
Рис. 4. Залежшсть ширини листка вщ кшькосл листюв: а - за даними Краснодара (1986 р.); б - за даними Закарпатського 1АПВ
о
X
о с;
о -&
а. о
о о ш
го н о н о го !Т
0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
"" —О—Ширина листка -- —♦—Висота рослин __ — ■— К1льк1сть листк1в —ж— Довжина листка г^ 0,75
/а>65
____.^0,55
0,3Г"" /у V \\в0,30
0.20-т-// — --^0,25 \ \ 9
0,10// \Ъ0,15
0,0« 0,10
Стаб^ьы
Середы
Рис. 5. Характеристика мiнливостi морфологiчних ознак iнтродукованого матерiалу
На основi детального аналiзу штродукованого колекцiйного матерiалу встановлено, що найбшьш стабiльними ознаками з европейсько! групи е довжина листка та висота рослин, що незначно змшюють параметри при пересiвi через кожнi п'ять рокiв для пiдтримання життездатностi. При аналiзi схщно! групи сортозразкiв, встановлено, що ознаки розмiру листкiв у даних умовах культивування досить стабшьш; найбiльш мiнливими е висота рослин та кшьюсть листкiв, що необхщно враховувати при використаннi !х у селекцшному процесi.
Висновки
При вивченнi колекцшного матерiалу тютюну та махорки встановлено:
- максимальну висоту рослин мали сорти Толно! кертi, Зрежанiн, Самсун 758, Трапезунд 3560, Трапезунд 41-42, Трапезунд 136, Трапезунд 26, Ювшейний 8 та Соболчський 194, серед яких позитивне вщхилення вщ паспорту даних виявили сорти сортотипу Трапезунд, що свщчить про високу адаптившсть дано! групи; сорти Свропейсько! групи попршили показники висоти рослин вщ 10,8 до 44,4%;
- бшьшим розмiром листка у порiвняннi з паспортними даними характеризувались сорти Толно! кери, Зрежанiн, Заграднi, Кертi, Самсун 155, Трапезунд 41, Трапезунд 3560, Дебреценський 40, Ювшейний 8, Соболчський 194 та 193, але ушм сортам притаманна менша кшьюсть техшчних листкiв у зв'язку з коротшим вегетацiйним перiодом зони вирощування.
- грунтово-^матичш умови Закарпаття спричинили попршення висоти рослин у 63% сор^в,
довжини листка - 5,4%, ширини листка - 2%. Зазначена юльюсть листюв не спостершаеться у данш зош з жодного зразка у зв'язку з обмеженим вегетацшним перюдом зони;
- полшшили показники за висотою - 17% рослин, довжиною листка - 54%, шириною листка -59%; стабшьними показниками характеризувались за висотою 20% зразюв, довжиною - 41%, шириною листка - 39%.
- вс вивчеш сорти махорки не розкрили потенщал продуктивност при вирощуванш та тривалому пересiвi в умовах Закарпатсько! областi.
Список лiтератури
1. Псарева Е.Н. Систематика и методика сортоизучения табака. - Краснодар, 1941. - 118 с.
2. Рубан Э.В., Иванова Т.З. Сорта табака и махорки отечественной и зарубежной селекции. -Кишинев, 1984. - 170 с.
Рекомендовано к печати к.б.н. Хлыпенко Л.А.
УСПАДКУВАННЯ ОЗНАК НАС1ННЯ СОНЯШНИКУ З ВИСОКИМ ТА НИЗЬКИМ
ВМ1СТОМ ОЛП
О.А. ЗАДОРОЖНА, кандидат б1олог1чних наук 1нститут рослинництва iм. В.Я. Юр'ева, Харюв
Вступ
Питанням успадкування олшност насiння соняшнику (Helianthus annus L.) у зв'язку iз лушпиннютю вже давно придiляеться увага дослщниюв [10]. Вiдома висока вщ'емна кореляцiя мiж лушпиннiстю та олшнютю [3]. Вважаеться, що низьколушпиннi дрiбнонасiннi високоолiйнi сорти були створенi в перюд з 1920 по 1955 роки шляхом прямого добору на збшьшення концентраци олп та непрямого добору за дрiбними насiнинами та тонким перикарпом [7]. Вмют лушпиння в насiнинах рiзних сортiв олшного соняшнику становить 22-42% [6]. Вщомо, що ознаки лушпинностi слабо шддаються впливу умов навколишнього середовища [10]. Забарвлення насшини, тобто лушпиння, е важливою селекцiйною ознакою [4]. Вважаеться, що показники олшносп i лушпинносп перебувають пiд складним полiгенним контролем та мають високi коефiцiенти успадкування. Це дозволяе проводити досить ефективний добiр у популящях за данними ознаками [1].
Вщносно недавно щентифшоваш локуси кiлькiсних ознак (QTL), що зумовлюють генетичну варiабельнiсть пiгментiв лушпиння (перикарпу), концентраци олп в насшш та шших ознак насiння в рекомбшантних лiнiях соняшнику. Складове штервальне картування дозволило iдентифiкувати 40 QTL для концентраци олп в насшш, маси 100 насшин, довжини, ширини та глибини насшня, маси зерна та лушпиння, вщношення маси ядра до маси лушпиння в чотирнадцяти ДНК-маркерних штервалах на 10 з 17 груп зчеплення. 24 з цих локушв були тюно зчеплеш з апiкальною галузистiстю, пiгментом ф^омеланшом та гiподермальним пiгментом. Вважаеться, що вони можуть бути викликаш плейотропним ефектом [13].
У зв'язку з цим щкаво було дослщити варiабельнiсть та характер успадкування кiлькiсних ознак насшня соняшнику з припущеною локалiзацiею на iнших лiнiях соняшнику втизняно1 селекцiï. Метою дано1 роботи було встановити характер прояву та успадкування юльюсних ознак насшня лшш соняшнику з контрастним вмютом олп селекцп 1нституту рослинництва iм. В.Я. Юр'ева.
Об'екти та методи дослiдження
Матерiалом для дослщжень були лiнiï - вщновники фертильностi пилку селекцiï 1нституту рослинництва iм. В.Я. Юр'ева: Х711В, Х720 В, Х317 В з контрастним розмiром насшня та вмютом олп. Генетичний аналiз було проведено при реципрокних схрещуваннях дрiбнонасiнних високоолiйних лшш Х711В, Х720В з крупнонасшною, низькоолшною лiнiею Х317В (табл. 1).
Дослщження проводили на полях науковоï швозмши 1нституту рослинництва iм. В.Я. Юр'ева у 2008 р. Пошв проводили ручними саджалками з вiдстанню мiж рядками 70 см та вщстанню мiж рослинами в рядку 25 см, по 3 насшини в гшзд^ з подальшою проривкою, залишаючи в гнiздi по однiй рослиш. Планування, органiзацiю та проведення польових дослiджень, а також статистичну обробку дослщних даних проводили згiдно з методикою польових дослщжень [2, 5, 8]. Кошики
