CC BY
24
ІВАНІК МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ (70 років від дня народження)
20 квітня 2007 виповнилося 70 років віл дня народження і 48 років виробничої, наукової і науково-громадської діяльності відомого фахівця в галузі палеонтології і стратиграфії, морської геології, завідувача відділу мезозою Інституту геологічних наук ІІАІІ України, доктора геолого-мінералогічних наук Михайла Михайловича їваніка.
Після закінчення Львівського державного університету ім. І.Франка М.М. Іванік, працюючи у Центральній науково-дослідній лабораторії Управління нафтогазовидобувної та нафтопереробної промисловості СРСР (м. Івано-Франківськ), створив та очолив мікропалеонтологічну лабораторію. За біостратиграфічними критеріями встановлено триярусну будову нафтогазогіродуктивного палеогенового комплексу, що значно підвищило прогнозні перспективи Карпатського регіону.
З 1966 року вся подальша його наукова діяльність иов’язана з Інститутом геологічних наук ПАН України. Він займається проблемами геології, стратиграфії, палеонтології мезокайнозою нафтогазоносних регіонів України. Особлива увага приділяється теригенним формаційним комплексам кайнозою. М.М. Іваніком започатковано новий напрям мікрофауністичних досліджень - біостратиграфія кременевих губок. На підгрунті принципово нового методичного підходу до їх вивчення з застосуванням математичних методів, евристичного моделювання ним розроблено паратаксономічну класифікацію спікул губок, встановлено закономірності просторово-часового поширення губок у кайнозойських відкладах. Це сприяло удосконаленню і деталізації стратиграфічних схем палеогенових відкладів регіонів України. Обґрунтовано і розроблено засади міжрегіональних кореляцій.
Аналіз та узагальнення величезного масиву емпіричного матеріалу, оригінальні методичні розробки відображені в монографіях “Биостратигра-фическое обоснование границ в палеогене и неогене Украины” (1979 г.), “Стратиграфическая схема палеогеновых отложений Украины” (1989 г.), “Геологические и биотические события позднего эоцена - раннего олигоцена” (1996 г.), “Палеогеновая спонгиофауна Восточно-Европейской платформы и сопредельных регионов” (2003 г.), “Atlas Peri-Tethys Paleogeographical Mats” (2000 г.) та інші. В цілому у М.М. їваніка вийшло друком понад 130 наукових цраць.
Морські геологічні дослідження М.М. Іванік розпочав в 70-ті роки, коли в Інституті геологічних наук НАН України - першому в Україні центрі геологічного вивчення Світового океану - під керівництвом чл.-кор. АН УРСР А.С. Бабинця, чл.-кор. АН УРС-Р В.Я. Дідковського, академіка АН УРСР Є.Ф.Штокова розпочалися дослідження з проблем геології і метало-
генії Атлантичного, Індійського, Південного океанів, Азово-Чорноморсько-го басейну.
З 1970 року Михайло Михайлович брав участь у рейсах в Атлантичний, Тихий та Індійський океани.
Зібраний багатий фактичний матеріал, системний підхід до його опрацювання дозволив встановити закономірності поширення планктонових і бентосних форамініфер, спікул губок, радіолярій і діатомей в донних відкладах Світового океану, виконати стратиграфічне розчленування плейстоце-нових - голоценових відкладів, дослідити зв’язок біотичних угруповань планктону і бентосу, їх розподілу в залежності від гідрологічних умов басейну, визначити швидкості осадконагромадженя в різних морфоструктур-них районах океану.
М.М. Іваніком в співавторстві з С.О. Козаком, Н.В. Маслун, В.П. Усенко розроблено оригінальну методику вивчення біогеохімічної будови форамініфер. їх використано для систематики, палеоекології і палеоокеанологічних реконструкцій, зокрема екосистеми Гвінейського шельфу.
В проекті глибоководного буріння б/с “Гломар Челенджер”, ним було проведено детальну стратифікацію палеогенових і неогенових відкладів р-ну Фолклендських островів.
Участь в обробці матеріалів комплексних океанографічних досліджень за матеріалами антарктичних експедицій дозволила М.М. Іваніку відтворити біофаціальну структуру донних відкладів приантарктичних морів. Кореляція біогенної складової донних осадків Самолійської западини Індійського океану з приантарктичною уможливила нову концепцію утворення третього дискретного кременевого поясу в приекваторіальній частині земної кулі за рахунок переносу кременевого теригенного матеріалу відгалуженнями Циркумантарктичної течії в напрямку екватора. Ця концепція, як і порівняльні дослідження з розподілу форамініфер і губок в кайнозойських осадових утвореннях України, слугують доказовим підґрунтям відтворення палеогеографічних обстановок і умов стратиграфії нафтогазоносних басейнів, побудови календаря геологічних подій тощо.
Результати досліджень М.М. Іваніка з проблем морської геології опубліковані у багатьох статтях і монографіях 1977-2006 рр.
М.М. Іванік брав участь у розробці міжнародних програм і проектів, зокрема у роботі Міжвідомчого стратиграфічного комітету Кариато-Балкансь-кої геологічної асоціації, Міжнародному проекті геологічної кореляції (МПГК-174), Світовому конгресі спонгіологів та ін. Він проводить велику роботу у вчених радах, комісіях, редакційпих колегіях періодичних видань.
Редакція журналу бажає ювіляру міцного здоров’я, подальших успіхів у науковій роботі, здійснення творчих планів.
