CC BY
33
реал1зацп наших задум1в вже була кимось реал1зована. Майже завжди прийняття ршення вимагае мужносп, ршучосп i може бути пов'язане з власним ризиком. Не варто цього боятися, варто бути готовим ризикувати. Суть лщерства заключаеться у вмшш миттево приймати BipHi ршення - найважливша запорука ycnixy.
Вкрай важливою е наполегливють тдприемця,яка тримаеться на конкретних принципах: чптасть нам1р1в,бажання,впевненють в соб1,визначешсть перспектив, ретельний анатз, ефективна сшвпраця, наявнють сили волг^
Дехто вважае, що усшшнють - це результат везшня. Имов1рно, в цьому щось е, але тшьки тверда вперта наполегливють дозволяе перетворити шанс на реатзовану законом1рнють.
Наполегливють робить людину заможною, приблизно як палаюче вугшля перетворюе сировинну руду на сталь. Наполегливють i професюнал1зм допомагае мислити категор1ями прибуткових справ, шдсвщомють навчае нас завжди прагнути заробляти велию статки, робити процв1таючий ветеринарний б1знес.
Висновок. Досягнення ycnixy та багатства при реал1зацп шдприемницьких щей i cepeici у ветеринарнш медицин! залежить вщ готовносп кожного, хто зад1яний як власник або виконавець в цьому вид1 д1яльносп, бути максимальною сконцентрованим на вчасному, ретельному, яюсному, легкому, ефективному наданш послуг i допомоги пащентам. Надзвичайно важливим е наявнють щастя i задоволення, яке отримують власники пащенгав, навпъ при оплат! нашо! пращ.
Лггература
1. BieBCbKa М. Т., Краковська Л. I. Стратег!! оформування управлшських компетенцш i методичш умови ix реатзацп.
1нтернет - ресурс http://www/ ime.edu.ua.net/ em.html.
2. Украшська науково- осв1тня мережа УРАН [ електронний ресурс]. Режим доступу: http: // www.unan.net.ua
3. Туленков М. В. Концептуальш засади оргашзацп сучасного менеджмент- -К., 2006. -311 с.
4. Сладкевич В. П. Мотивационный менеджмент. - К.: МАУП, 2000. - 112с.
5. Маркетинговий менеджмент / Вюящев I. О., Антошкша Л. I., Тарнапов I. О. - Донецьк.: Норд-Прес, 2005. - 440 с.
6. Синьювський М. П. Правове регулювання ветеринарно! справи в Украхт:;-Навч. Tioci6. - Юршком 1нтер. - К., 2002. - 223 с.
7. Карнеги Дейл. Как преобретать друзей и оказывать влияние на людей: Пег англ. - Ки1в: Наук, думка, 1991. - 224 с.
Стаття надшшла доредакци 17.03.2015
УДК 929 (477.83)
Ярошович I. Г., ст.. викладач, Чайковський Б. П., к.т.н., доцент, Шалько А. В., асистент ©
Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет ветеринарно!медицины та 6iomexHonoziü iмет С. 3. Гжицъкого, м. Льв1в, Украгна
IBAH ПУЛЮЙ - ОДНА 3 НАЙВИДАТН1ШИХ НАУКОВИХ ПОСТАТЕИ KIH. XIX - ПОЧ. XX СТ.
«Пофесор lean Пулюй буе не тшьки найвизначншим фгзиком Австро-Угорщини, але ein належав до тих,хто у др. пол. XIXст.
та на початкуХХст. формував ceim» Проф. Вшьгельм Форман
У cmammi подано, як короткi б1ограф1чт eidoMoemi, так i деталъм - про роль у ceimoeiü науц1 великого укратсъкого ф1зика 1еана Пулюя. Постатъ ученого ceimoeozo масштабу надзвичайно багатогранна - ein досяг великого nocmyny i в
© Ярошович I. Г., Чайковський Б. П., Шалько А. В., 2015
353
царит молекулярног ф!зики й електротехшки; вт сконструював «рентгетвську рурку» на 14 poKie ратше eid Рентгена. Також 1еан Пулюй ведомый i як перекладач Ыблп украгнською мовою, i як натхненний nampiom Украгни, який популяризуючи науку для широких еерсте укртнщв дбав про розеиток ттелектуалъног сили наци. Також треба знати, що 1еан Пулюй аби «вибороти свому napodoei поеажне становище м1ж тшими народами...», добиеаеся поширення i розеитку пригтченог гмпергями укратсъкогмови.
Ключовг слова: дифуз1я, флуоресцентна лампа, гази, внутр1шне тертя, молекулярна вага, молекулярна ф1зика, молекули, промет, катодт промет, газорозрядна рурка, рад1оактившстъ, рентгетвсью промет, електротехтка, Б1бл1я.
УДК 929 (477.83)
Ярошович И. Г., ст.. преподаватель ,Чайковський Б. П., к.т.н., доцент,
Шалько А.В., асистент
Львовский национальный утверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, г. Львов, Украина
ИВАН ПУЛЮЙ - ОДИН ИЗ САМЫХ ИЗВЕСТНЫХ НАУЧНЫХ ДЕЯТЕЛЕЙ
КОН. XIX - НАЧ. XX В.
В статье даны как краткие биографические ведомости, так и подробные -о значении в мировой науке великого украинского физика Ивана Пулюя. Ученый мирового масштаба чрезвычайно многогранен - он достиг большого прогресса и в отрясли молекулярной физики и електротехники; он сконструировал «рентгеновскую трубку» на 14 лет раньше, чем Рентген. Также Иван Пулюй, известен и как переводчик Библии на украинский язык, и как двохновенный патриот Украины, который популяризируя науку для широких слоев украинцев, заботился о развитии интеллектуальной силы нации. Также надо знать, что Иван Пулюй чтобы «выбороть для свого народа высокое положение среди других народов...», добивался популяризации и развития угнетенного империями украинского языка.
Ключевые слова: дифузия, флуоресцентная лампа, газы, внутренее трение, молекулярная маса, молекулярная физика, молекулы, лучи, катодные лучи, газорозрядная трубка, рад1оактивность, рентгеновськие лучи, електротехника, Библия.
UDC 929 (477.83)
Yaroshovych I. G., lecturer, Chaikovskyj B. P.,c.t.s., associate professor,
Chajko A. B., assistant
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
JOHN PULYUJ - ONE OF THE MOST PROMINENT SCIENTIFIC FIGURES OF THE LATE XIX - EARLY XX-th CENTURY
The article deals with a brief biographical information, and more - about the role of world science of the great Ukrainian physicist Ivan Pulyuj. Figure of scientist of worldwide is extremely multifaceted - he achieved great progress in the field of molecular physics and electrical engineering; he designed the «X-ray Rourke» 14 years earlier than Roentgen. Ivan Pulyuj is also known as a translator of the Bible into Ukrainian and as inspired patriot of Ukraine, who popularizing science for the general Ukrainian had
354
cared about the development of the intellectual forces of the nation. You should also know that Ivan Pulyuj to «win his people respectful position among other peoples ...» and achieved the distribution and the development oppressed Ukrainian language by empires.
Key words: diffusion, Fluorescent lamp, gas, internal friction, molecular weight, molecular physics, molecule, rays, cathode rays, discharge Rourke, radioactivity, X-rays, electrotechnics, Bible.
1ван Пулюй народився 2 лютого 1845 р. в мютечку Гримайлов1 (рашше м. Грималов1) на Тернопшьщиш в ciM'i' заможного i осв1ченого землероба Павла Пулюя.
До 1865 р. 1ван навчався у Тернопшьськш пмназп.
У 1869 р. закшчив теолопчний факультет Вщенського ушверситету
У 1872 р. закшчив фшософський (ф1зика та математика) факультет Вщенського ушверситету.
У 1877 р. здобув ступ1нь доктора натурально! фшософп Страсбурзького ушверситету.
Впродовж 1877-83 pp. працював асистентом у ф1зичнш лабораторп та приват-доцентом у Вщенському ушверситет1. Однак матер1альш труднощ1, брак надежного фшансування наукових дослщжень та вщсутшсть перспективи педагопчно! пращ, спонукали I. Пулюя до р1зко! змши свое! д1яльносп: вш починае штенсивно займатись спочатку практичними, a шзшше - i теоретичними питаниями електротехшки.
3 1882 p. I. Пулюй працюе техшчним кер1вником електротехшчного бюро у Вщш; консультантом фабрики збро! у CTaepi, директором фабрики електричних лампочок розжарювання власно! конструкцп.
У 1884 р. мшютерство осв1ти Австро-Угорщини запросило його на посаду i кер1вника кафедри експериментально! i техшчно! ф1зики Кмецько! вищо! техшчно! школи у Празг У цьому вуз1 вш досить швидко здобув високий авторитет. Наслщком цього стало обрання його ректором цього навчального закладу на 1889-1890 pp.
Надал1 в1н займаеться такими проектами як:
• Запровадження окремого курсу електротехшки;
• Розбудовуванням вщповщно! матер1ально-техшчно! бази;
• Оргашзащею окремо! кафедри електротехшки.
Кафедрою електротехшки I. Пулюй керуе аж до виходу на пенс1ю в 1916 р.
Свою наукову д1яльнють I. Пулюй розпочав з експериментального дослщження внутршнього тертя та дифузп газ1в i napiB (1874-80 pp.) Пот1м (188082 pp.) пров1в фундаментальш дослщження процеав у вакуумних газорозрядних апаратах власно! конструкцп.
Апарат, широко вщомий серед тодшшх фах1вщв як флуоресцентна «лампа Пулюя», i був прообразом рентгешвсько! рурки. BiH проявив себе, як р1зноб1чний практик i, водночас, глибокий науковець-теоретик, як педагог-новатор i оргашзатор. Його характерною рисою було поеднання викладацько! пращ з науково-дослщною. Високою ощнкою досягнень I. Пулюя було його обрання почесним членом Вщенського електротехшчного товариства.
Помер 1ван Пулюй 31 с1чня 1918 року у Праз1, де його i поховано.
«Молекулярна ф1зика»
I. Пулюй взявся за дослщження процес1в внутршнього тертя у газах та дифузп газ1в через порисп перегородки i протягом кшькох роюв одержав ряд
355
важливих результата, яю мали ютотне значения для подальшого розвитку молекулярно! ф1зики.
Перша сер1я праць I. Пулюя була виконана частково у ф1зичному шституп Вщенського ушверситету, а частково в шституп професора Кундта в Страсбурга Прецизшш вим1рювання I. Пулюя давали багатий експериментальний матер1ал для побудови кшетично! теорп реальних газ1в.
На основ! сво1х вим1рювань вш приходить до двох емшричних законом1рностей:
1. Величина коефщента внутршнього тертя сумш! газ1в, яю х1м1чно не взаемод1ють, лежить м1ж значениями коефщента внутршнього тертя компонент;
2. Гази з бшьшою молекулярною вагою при р1вних кшькостях мають бшьший вплив на коефщ1ент внутршнього тертя сумш1 газ1в, шж гази з меншою молекулярною вагою.
До ще! групи праць I. Пулюя належать його вим1рювання коефщ1ент1в дифузп пар1в через пориста перегородки. 1х результати вш опублшував у двох статтях («Про дифуз1ю пар1в через пориста станки»).
Важливють праць I. Пулюя в галуз1 молекулярно! ф1зики зумовлена тим, що даш про коефщ1енти внутршнього тертя та дифузп газ1в 1 пар1в е висхщними при обчисленш таких величин, як середня довжина вшьного пробку молекул, !хне число тощо.
«Катодш промеш»
Впродовж (1880-82 рр.) I. Пулюй публшуе цикл з чотирьох статей шд назвою «Промениста електродна матер1я», присвячених дослщженню явищ, яю супроводжують електричш розряди в розр1джених газах. Основна проблема, яка щкавила його в дослщах з газорозрядними рурками, полягала у з'ясуванш природи процес1в, що в них вщбуваються, та !х матер1альних носив.
Ще задовго до вщкриття радюактивноста та штучного перетворення атомних ядер I. Пулюй слушно пов'язав можливють розбиття атом1в на «праатоми» з вщкриттям нових, набагато потужшших, шж тод1шш, джерел енергп, яю були б здатш роз1рвати зв'язки м1ж «праатомами».
Вщкинувши твердження Крукса «про четвертой агрегатний стан» та анашзуючи результати експериментав сво!х попередниюв 1 проводячи власш оригшальш дослщи, I. Пулюй формулюе свш найважливший ф1зичний висновок про природу катодних промешв.
Отже, I. Пулюй ще на початку 80-х рр. близько шдшшов до сучасного розумшня катодних промешв як потоку електрошв. I вперше дов1в, що д1я магштного поля на катодш промеш е то! ж природи, що 1 його д1я на електричш струми, яю проходять у твердих провщниках. Вш висловлював переконання, що саме явище в розрщжених газах дае шдтвердження реальноста м1кроскошчних уявлень про природу електричного струму.
Вш присвятив багато уваги експериментальному досл1дженню фосфоресценцп в газорозрядних рурках з низьким тиском. Одним з його досягнень в цш пращ було виготовлення першо! люмшесцентно! лампи, що давала яскраве св1тло, в якому можна було читати на вщдал1 декшькох метр1в. Ця лампа отримала назву «лампа Пулюя». У такш ламт катодш промеш бомбардували слюдяну пластинку, покриту сульфатом кальщю 1 розташовану м1ж анодом 1 катодом пщ кутом до останнього, викликаючи в нш штенсивну фосфоресценщю.
Як з'ясувалось на перелом! 1895-96 роюв, ця лампа була фактично також першою у свт «рентгешвською руркою», сконструйованою на 14 роюв рашше
356
вщ вщкриття Рентгена. У цш ламш важливу роль вщгравав антикатод, вперше застосований I. Пулюем. Апаратура, якою користувався I. Пулюй у сво!х дослщах, була досить нескладною. Вш виготовляючи власними руками вс1 скляш частини апаратури тим самим зробив великий внесок у розвиток вакуумно! техшки:
- вш зрозушв роль сорбцп газ1в у розрядц
- вш звернув увагу на збшьшення тиску в ламш за рахунок видшення газ1в електрод1в при збшьшенш струму в розряднш ламш.
Отже, I. Пулюй вщкрив перш! принципи знегажування вакуумно! апаратури. Варто зауважити, що перш! публшацп I. Пулюя, яю стосувались процеив у розрщжених газах, були присвячеш радюметров! (це - прилад, в якому «свггляний млинок» обертаеться пщ д1ею свггла на його крильцях).
«Рентгешвськ1 промеш»
Вщразу п1сля перших повщомлень про в!дкриття рентген1вських X-промен1в I. Пулюй в1дновив сво! досл1дження з газорозрядними приладами, з метою вивчення властивостей нових промешв та можливостей !х застосування. Це вщкриття мало величезне значения для становления тогочасно! ф1зики. Воно вперше дало змогу «бачити» предмети за непрозорими для видимого св1тла стшками.
3 одногу боку, деяк1 австршсью та укра!нськ1 автори, як1 писали про I. Пулюя у р1зних виданнях, неодноразово ставили п1д сумшв пр1оритет Рентгена у в^дкритт! X - промешв. Вони навпъ категорично заявляли, що I. Пулюй тут випередив Рентгена. Проте для таких тверджень п!дстав немае.
3 шшого боку, беззаперечний вагомий внесок I. Пулюя у становленш рентгенолог!! не знайшов надежного в1дображення у л1тератур1. Детально вивчивши 1 проанал1зувавши науков! досл1дження та статп I. Пулюя, можна ствердити, що йому належать так! нов! результати досл!д1в:
• б1льш детальне досл1дження просторового розпод1лу X - промешв та експериментальне доведения, що вони утворюються у твердих тшах внасл1док !х бомбардування катодними променями;
• встановлення ¿он!зац!йно! здатност! X - промешв;
• влучне (як на той час) пояснения мшроскошчного мехашзму утворення X - промешв та !х ф1зично! природи.
Та найважлившою заслугою I. Пулюя у цш галуз1 необх1дно визнати те, що сво!ми досл1дженнями газорозрядних процес1в у вакуумних рурках в1н пщготував грунт для в!дкриття X - промешв, для розумшня !х походження та для широкого застосування у медицин!. Тим самим, можна вважати I. Пулюя разом ¿з Рентгеном, одним ¿з фундатор!в ф!зики X - промешв.
«Дослщження в галуз1 електротехшки»
Д!яльнють I. Пулюя в галуз! електротехн!ки багатогранна ! дуже пл!дна. В!н займався, як практичними питаниями електротехн!ки, так ! теоретичними.
3 практичних досягнень варто назвати так!:
1. Власна конструкц!я ! технолог!я виготовлення ламп розжарення, !х масове (як на той час) виробництво у закладен!й ! керован!й ним фабрищ у м. Штаер;
2. Оргашзац!я широкомасштабного електричного осв!тлення;
3. Техшчний нагляд в рол! державного експерта над проектуванням ! буд!вництвом низки електростанц!й на територ!! Чехи.
Велию заслуги мав I. Пулюй у справ! пщготування ¿нженерних кадр!в як засновник курсу електротехн!ки у Празькш н!мецьк!й вищ!й техн!чн!й школ! та першо! в Австро-Угорщин! окремо! кафедри цього профшю. Ц!кавим е те, що I.
357
Пулюй був одним з оргашзатор1в Вщенського електротехшчного товариства, фундатором 1 довголптам президентом такого ж товариства у Празг
«Знаменитий електротехшк»
I. Пулюй був видатним електротехшком. Саме в електротехшщ особливо яскраво проявилась його творча шдивщуальшсть.
У 1875 р. молодий вчений I. Пулюй пршздить до Страсбурга, щоб в ушверситета почати вивчати нову галузь науки - електротехшку.
Розпочав вш з удосконалення технолог!! виготовлення ниток розжарювання для осв1тлювальних ламп.
I. Пулюй вперше дослщив «холодне св1тло» (тепер неонове).
Важливе практичне значения мала також запропонована I. Пулюем удосконалена конструкщя телефонних станцш та абонентських апаратав, зокрема застосування розподшьного трансформатора. Цей винахщ I. Пулюя запатентували у ряд1 промислово розвинутих кра1н Свропи.
За його активно! учасп введено в д1ю ряд електростанцш на постшному струм1 в Австро-Угорщиш, а також перша в Сврош електростанщя на змшному струм1 (Прага).
Вш зробив перший вагомий внесок у Льв1вську електротехшчну науку: у 1905 р. в зб1рнику Наукового товариства ¿м. Т. Г. Шевченка надруковано украшською мовою допис I. Пулюя «Кругова д1аграма генератор1в для перемшних пруд1в» (малось на уваз1 струм1в). I. Пулюй першим розробляв украшську електротехшчну термшолопю, започаткував украшський техшчний словник.
«Популяризатор науки»
I. Пулюй надавав великого значения осв1ченосп украшщв. Саме тому вш вважав за необхщне поширювати природничо-науков1 знания серед широких верств населения.
У 1877 р. у часопис1 «Правда», що виходив у Львову було надруковано статтю I. Пулюя «Про радюметр або - освшыний млинок», а у 1879 р. у четвертому випуску того ж часопису була вмщена стаття «Про тепло 1 роботу».
У 1881 р. в журнал! «Свт> 1 окремою брошурою I. Пулюй опублшував науково-популярну працю «Нов1 1 перемшш зв1зди». У пращ «Непропаща сила» I. Пулюй розглядае перехщ роботи в теплоту, шюструючи його низкою приклад1в. У другш частиш пращ вш анал1зуе протилежний процес, тобто виконання мехашчно! роботи за рахунок теплово! енергп. Дал1 вш розглядае конструкщю 1 роботу повпряно! машини Люберта, под1бно! до парово! машини. 3 природних процес1в автор зупиняеться на явищах, пов'язаних з метеоролопею. Вш з'ясовуе, що в1три 1 хуртовини, утворення хмар та випадання дощ1в, морсью течи 1 р1чки - вс1 щ явища, «без яких не було б життя рослин 1 зв1р1в, показують нам сей великий закон, по якому сила не пропадае, а тшьки перемшяеться». В останнш частиш свое! пращ I. Пулюй показуе, як проявляеться закон збереження енергп в деяких ф1зичних приладах та техшчних пристроях.
Друга праця I. Пулюя «Нов1 1 перемшш зв1зди» - присвячена розгляду процес1в, що вщбуваються в деяких небесних тшах. Виклавши вщом1 з астрономп факти про щ незвичайш небесш об'екти, I. Пулюй зосереджуе свою увагу на теорп А. Рггтера, яка пояснюе !х природу на основ! молекулярно-кшетично! теорп теплоти та закону збереження 1 перетворення енергп. У цш пращ автор виходить за рамки анал1зу чисто астроном1чних та ф1зичних явищ 1 торкаеться таких проблем як питания життя 1 смерт1, тимчасовосп та в1чносп, мшливосп 1 постшностг Змалювавши картину неминучо! смерт1 оргашчного свпу на Земл1, автор вщзначае, опираючись на закон збереження матери та енергп, що це не буде
358
р1внозначно ¿з загальною смертю всього живого: Всесвп" безмежний у простор! та в1чний у часг Тому життя на Земл1 - це лише етзод у нескшченному круговорот! матери. На рушах давшх держав та суспшьства народжуються 1 розвиваються нов1 народи, 1 в цьому постшному оновленш 1 розвитку слщ бачити не трагедда, а в1чний закон природи.
Варто зрозум1ти, чому I. Пулюй, не будучи астрономом, обрав для одно! з обговорюваних брошур тему, далеку вщ його защкавлень. Читаючи «Нов1 1 перемшш зв1зди» розум1еш, що автор не подае конкретний природничий матер1ал, а лише дае на його основ1 певш уявлення про деяю глибои 1 загальш проблеми наукового шзнання. Вже на початку свое! розповщ автор ч1тко формулюе мету наукового шзнання - вщкриття закошв природи з допомогою дослщу та мислення. Пщкреслюючи ушверсальний характер закошв збереження матери 1 руху, автор переконливо доводить едшсть матер1ального свпу у Всесвт, в основ1 яко! лежать щ закони 1 той факт, що все на свт побудовано з деяких елементарних цеглинок -найменших частинок матери.
Таким чином, ми бачимо перед собою постать чесного, мужнього 1 принципового вченого, що не вагаеться заявити про свое ставлення до неправди 1 несправедливое^, вщ кого б вона не виходила. Тому можна ствердити, що метою науково-популяризаторсько! д1яльносл1. Пулюй вважав не лише просв1тительство, не лише доведения до свщомосп читач1в розумшня суп науки, И рол1 у шзнанш навколишнього свпу та и значения у суспшьному розвитку людства. Для нього важливим було 1 виховання високих моральних якостей, формування свщомих члешв громадського суспшьства, здатних самостшно думати.
«Самостшна УкраТна - це ключ до миру в Сврош»
Як палкий патрют Украши, що силою обставин був вщ1рваний вщ рщно! земл1, Пулюй багато зусиль та творчо! енергп вщдав громадсько-полпичнш робот1. Пмназистом заснував у Тернопол1 молод1жний гурток. Будучи студентом вш видав перший молитовник украшською мовою, переклав пщручник з геометрп для украшських пмназш. 1ван Павлович знав багато мов, у тому числ1 грецьку, ¿бершську, староеврейську
Розум1ючи фундаментальне значения рщно! мови в житп суспшьства I. Пулюй ще будучи студентом пщготував та видав у 1869 р. перший молитовник украшською мовою, переклав пщручник з геометрп для украшських пмназш.
В одному з сво1х лиспв вщ 1869 р. I. Пулюй писав: «... цшъ наша есть: еибороти свому народов/ поважне становисъко м1ж тшими народами, та не заржавыими списами чубатих ЫЫв наших, а живим словом, русъко-укратсъкою мовою».
У 1860-х роках перекладати Б1блда украшською мовою розпочав П.Кулш, що завжди керувався прагненням перетворити укратнщв з етносу в пол1тичну нащю. До нього приеднався I. Нечуй-Левицький. 1869 р. вони залучили до перекладу I. Пулюя, 1881 р. Новий Заповн у !хньому переклад! Наукове товариство ¿меш Шевченка опублшувало у Львова Праця над Старим Заповпом тривала. Загадкова листопадова пожежа 1885 р. в Кулшевому хутор1 Мотрошвка стала трапчною сторшкою в юторп украшсько! Б1блп. Перекладач1 почали працювати над перекладом Старого Заповпу знову вщ самого початку. Уже теля смерт1 П. Кулша завершив переклад I. Пулюй. Лише 1903 р. Британське та закордонне б1блшне товариство видае першу повну украшську Б1бл1ю («Святе письмо Старого I Нового Завпу») в переклад! П. Кулша, I. Нечуя-Левицького та I. Пулюя.
Багато зусиль доклав I. Пулюй до поширення Б1блп у тш частиш Украши, яка входила до складу Росшсько! ¿мперп. У Росп д1яла жорстка заборона на ввезення украшомовних видань. Деякий час видання «Новий Завн» поширювався контрабандними шляхами. Однак це не задовольняло I. Пулюя. Вш звертався офщшно за дозволом ввезення до Росп, але йому було вщмовлено.
359
Патрютична д1яльнють I. Пулюя вщображена у близько тридцяти статтях, надрукованих газетою «Дшо»; у численних зверненнях \ протестах проти переслщувань у Роси украшсько! мови \ культури; у намаганнях добитися вщ австршського уряду заснування у Львов1 украшського ушверситету; у матер1альнш допомоз1 украшським студентам у Вщш та Празц у закликах шдшмати освпу народу без чого неможливим буде його добробут та культурне зростання.
Саме украшський патрютизм нашого вченого був у часи тотал1тарного комунютичного режиму перешкодою для дослщження 1 популяризацп його внеску у св1тову науку та науково-техшчний прогрес.
Лггература
1. Банцер В. Б1бл1я 1 про б1бл1ю: (Згадка про те, що 1904 р. Британське б1блшне тов-во вперше видало повний текст Б1блп у переклад! П. Кулша, I. Пулюя та I. Нечуя-Левицького) // Наука 1 суспшьство. - 1990. - № 3. - С. 73.
2. Барна В. Промеш у темрявк (Про нашого земляка, видатного ф1зика I. Пулюя) // Вшьне життя. - 1991. - 11 черв.
3. Бл1хар С. 1ван Пулюй чи Конрад Рентген?: Розповщь про великого вченого-украшця // Терноп1ль веч1рнш - 1994. - 13 квп\ - С. 1, 2.
4. Вовк С. Укра!нський Рентген: (I. Пулюй) //Голос Укра1ни. -1993. - 2 кв1т. -
С. 13.
5. Герета I. Шлях до 1вана Пулюя: Спогад // Русалка Днюрова. - 1995. - № 22.
6. Даценко Л., Шендеровський В. Рентген був другим!: Чому замовчували 1вана Пулюя //Русалка Днютрова. - 1995. - № 2. - Спец. вип. до 150-р1ччя в1д дня народження.
7. Заставний Ф. 1ван Пулюй - великий патрют Укра!ни. Малознан1 стор1нки творчосп. - Льв1в: Льв1вський державний ушверситет ¿м. I. Франка; Укра!нський Вшьний ун1верситет (м. Мюнхен), 1996. - 76 с.
8. Збожна О. Молитовник 1вана Пулюя //Молодь Украши. - 2000. - 3 берез. -
С. 2.
9.Збожна О. Немае бшьшо! в1рност1, ан1ж в1рнють власному народов!: (I. Пулюй) //Захщна Украгна. - 1995. - № 22. - С. 6.
10.1ван Пулюй: життя в ¿м'я науки та Украши: Б1блюграф1чний покажчик / Укладач Л. Оленич. - Тернопшь: ТНТУ, 2010. - 84 с. - Родом з Укра!ни. Вип. 6.
11. Л1берний О. Апостол правди 1 науки: ( Репортаж про вшанування пам'ят1 I. Пулюя у Тернопол1 та Гримайлов1 //Свобода. - 1995. - 30 трав.
12. Медюх М., Нагорняк С. Ф1зико-техн1чн1 ¿де! 1ванаПулюя . - Терноп1ль: Джура, 1999. - 212 с.
13. Продан I. "Святе письмо нехай ще в св1т_": творч1 взаемини I. Пулюя 1 П. Кулша //Русалка Днютрова. - 1995. - № 2.
14. Пулюй I. Зб1рник праць. - К.: Рада, 1997. - Т. III: Молитовник. Псалтир. -
271 с.
15. Пулюй I. Нов11 перемшш зв1зди. - Лозанна - Тернопшь, 1995. - 36 с.
16. Стус В. 1ван Пулюй - великий украшський вчений: (Фрагмент вел. статп, напис. 1969) // Украша. - 1990. - № 22. - С. 11.
17. Цегельський Р. Д-р 1ван Пулюй як науковий дослщник / Зб1рник математично-природописно-л1карсько1 секцп Наукового Товариства ¿м. Т. Шевченка. Т. 27. - Льв1в: Наукове товариство ¿мен1 Шевченка. - 1928
Стаття надшшла до редакци 1.04.2015
360
