CC BY
43
1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ
УДК 37.022(09)
О. I. ЖУК
1СТОР1Я СТАНОВЛЕННЯ ОСНОВНИХ 1ДЕЙ TEOPIÏ ДИДАКТИЧНОГО
УТИЛ1ТАРИЗМУ
Здшснено ретроспективний aHani3 становлення основних iдей meopiï дидактичного утилтаризму. Визначено суть та основн принципи цeï концепцп. Охарактеризовано погляди зaрубiжних учених щодо становлення теорп дидактичного утилтаризму i зaсобiв ïï реaлiзaцiï в практичному життi. Розкрито свтоглядю засади педaгогiчних поглядiв Дж. Дьюï, його концепцж демократичного виховання, дидактичт погляди та розвиток педaгогiчних iдей у школах США. Розглянуто основш принципи побудови навчальних програм згiдно з утилтарною концеп^ею.
Ключовi слова: утилтарна концеп^я, дидактичний утилтаризм, «традицшна» школа, «трудова» школа.
О. И. ЖУК
ИСТОРИЯ СТАНОВЛЕНИЯ ОСНОВНЫХ ИДЕЙ ТЕОРИИ ДИДАКТИЧЕСКОГО УТИЛИТАРИЗМА
Осуществлен ретроспективный анализ становления основных идей теории дидактического утилитаризма. Определена суть и основные принципы этой концепции. Охарактеризованы взгляды зарубежных ученых по становлению теории дидактического утилитаризма и средств ее реализации в практической жизни. Раскрыто мировоззренческие основы педагогических взглядов Дж. Дьюи, его концепцию демократического воспитания, дидактические взгляды и развитие педагогических идей в школах США. Рассмотрены основные принципы построения учебных программ согласно с утилитарной концепцией.
Ключевые слова: утилитарная концепция, дидактический утилитаризм, «традиционная» школа, «трудовая» школа.
O. I. ZHUK
THE HISTORY OF THE FORMATION OF THE BASIC IDEAS OF THE THEORY
OF DIDACTIC UTILITARIANISM
The retrospective analysis of the formation of the basic ideas of the theory of didactic utilitarianism is performed. The nature and the main principles of this concept are singled out. The views of the foreign scholars concerning the development of the theory of the didactic utilitarianism and the means of its implementation in practice are characterized. The ideological foundations of J. Dewey's pedagogical views, his concept of the democratic education, didactic views and the development of the pedagogical ideas at the schools of the U.S. are revealed. The basic principles of the formation of educational programs according to utilitarian concept are reviewed.
Keywords: utilitarian concept, didactic utilitarianism, «traditional» school, «working» school.
Актуальтсть дослщження зумовлена наближенням метода навчання до потреб життя, необхвдтстю розвитку активност i самодаяльносп студентш, ïx тдготовки до самост1йного засвоення професшних знань та компетенщйних умшъ. В цен^ уваги опинилися питання практичного життя людини. Студенти повинт вивчати ri види дiяльностi, як дали змогу цившзацц опинитися на сучасному ршт. Необх1дно сформувати в учнш знання, вмiння, i навички,
як1 допоможуть 1м вшьно ор1ентуватися [ даяти в сустльств1. Отже, вде! принципу дидактичного утилитаризму реал1зуються через виб1р необх1дних для життя елеменпв знань, досвщу й умшь.
Утил1таристська концепщя ввдбору I систематизацп змюту осв1ти пов'язана з 1м'ям видатного американського фшософа, психолога I педагога Дж. Дью!, який висловив основт положения дидактично! концепцп [ став засновником теорп дидактичного утил1таризму, розробив суто американську систему вдей [ теорш як1 збагатили не тшьки теоретичну думку в р1зних областях наукового знання (фшософ1я, психолопя, педагопка, соцюлопя) свое! краши, а й зробили сильний вплив на св1тову сввдомють.
Теор1я дидактичного утил1таризму мала визначальний вплив на реформування осв1ти в США упродовж першо! третини ХХ ст. Шд впливом ¿дей ще! теорп у кра!ш сформувалася нова педагопчна парадигма, основними принципами яко! були: визнання права кожно! дитини на шдив1дуальний розвиток [ повну самореал1зацш сво!х сил I можливостей, оргашзащя навчання шляхом дтяльност!, розвиток учшвського самоврядування. На практищ це проявилося передуем у ввдмов! в1д единих навчальних плашв [ програм та введенш системи предмепв за вибором, тестувант учшв з метою вивчення !х навчальних можливостей [ визначення програм подальшого навчання, застосувант у початковш школ! комплексного та «супроводжуючого» навчання, демократизаци шк1льного життя. Практична реал!защя основних положень утилттаристсько! теори спричинила зниження р1вня освтти школяр1в. Однак на початку XXI ст. знову зросла защкавлетсть до ще! теори у зв'язку з штенсивним використанням активних, проблемних, пошукових методдв [ форм навчання, спрямованих на розвиток творчих здабностей студентв [6, с. 42].
На сучасному етат теортя дидактичного утилиаризму е актуальною в США. Вона значно вплинула не тшьки на змют осв1ти, а й на оргашзащю навчального процесу у вищш школ! кра!ни. Зпдно з щею теор1ею, навчальш програми формуються вщповвдно до штереив тих, хто навчаеться. Студентам надаеться максимальна свобода у вибор! навчальних предмепв, як1 роздшеш на обов'язков! та факультативш, навчально-виховна робота враховуе !х запити, навчальний заклад стае мюцем суспшьного життя, а навчальш програми ввдображають особист штереси студенпв. У результат процес навчання набувае «природного характеру». Основними суперечностями у цш теорп е переоцшка значения практично! ди, що призводить до недооцшки теоретичних знань. Ця теортя загалом е одноб1чна: вимагаючи застосування до вах предмепв метод1в «активного досв1ду», вона не бачить меж використання цього методу в шзнанш свгту культури, не доощнюе виховних цшностей гумаштарних наук, не придшяе !м належно! уваги в програм! навчання.
Теорш дидактичного утилиаризму досл1джували багато вчених протягом останшх десятир1ч. Основт ¿де! теорп дидактичного утилитаризму детально висвилеш у працях Дж. Дью! «Школа майбутнього», «Дальтонський лабораторний план», «Школа I суспшьство», Г. Кершенштайнера «Професшне виховання шмецького юнацтва», «Основна аксюма освинього процесу», «Державно-громадське виховання шмецько! молод!», «Що таке трудова школа?», В. Кшпатрика «Метод проекта», «Основи методу», Е. Паркхерста «Виховання 1 навчання по дальтонському плану», Е. Коллшгса «Досввд роботи американсько! школи за методом проекта». Проблему сощальних трансформацш американського суспшьства в шнщ Х1Х - на початку ХХ ст. досл1джено в роботах А. Гуреева, У. Джеймса, Ю. Мельв1ля, Г. Мвда, Ч. Шрса, Дж. Смга, А. Устьянцева, I. Фшатово!, Е. Флауера та ш. Це сприяло обгрунтуванню теоретичних засад прагматизму та шструментал!зму як основних напрям1в розвитку педагопчно! теори I практики досл1джуваного перюду.
Серед в1тчизняних дослщнишв реформаторську педагопчну дтяльшсть Дж. Дью! вивчали С. Русова («Програма ¿з теорп виховання та навчання», «Сучасш течп в новш педагопщ», «Сдина д1яльна (трудова) школа»), С. Анань!н («Малов1дом1 першоджерела украгнсько! педагог1ки (друга половина Х1Х-ХХ ст.)») Початков1 спроби науково-педагог1чного анал1зу трудового виховання у школах Укра!ни першо! третини XX ст. в контексп 1дей прагматизму зроблено у дореволюцшний пер1од. Досл1дження укра1нських учених Т. Лубенця, Б. Манжоса, О. Музиченка дають змогу з'ясувати суть та особливосп трудового виховання у дореволющйнш школ1. У 1921 р. С. Шацький переклав рос1йською мовою працю Дж. Дью! «Вступ у фшософш виховання». У навчальному поабнику «Нариси 1стор1! укра!нського шк1льництва (1905-1933)» за ред. О. Сухомлинсько! ввдзначаеться, що реформаторська педагогика, зокрема вде! Дж. Дью!, мали значний вплив на розвиток украшсько! педагог1ки в 20-т1 роки ХХ ст.
Метою статт е на ochobî аналiзу наукових розробок Teopiï дидактичного утилiтаризму визначити основш тенденцiï розвитку його основных вдей.
Вiдомо, що епоха шдус^ального суспiльства - це епоха утилтаризму. Власне утилiтарнiсть життя, погоня за усшхом вимагали утилiтарного ставлення до школи. Саме пiд таким кутом зору можна розглядати виникнення утилiтарноï концепцiï - дидактичного утилiтаризму. На рубежi Х1Х-ХХ ст. «традицшна школа» стала об'ектом гостроï критики. Засуджувалась авторитарнiсть цiеï школи, висувалася вимога ïï перетворення на «школу для життя i через життя». Одностороннш iнтелектуалiзм, що домiнував у нш, вимагав змiнити «книжну науку» «справжньою роботою i всебiчними творчими зусиллями учшв» [1, с. 109]. Висловлювалися пропозици перебудувати програми навчання, як не враховували потреб та штересш учнiв. Звинувачуючи «стару школу» у вiдривi вiд суспiльного i виробничого життя, багато педагогiв вiдзначали необхвдшсть не тшьки усунення ïï недолтв, а й побудови основ «новоЬ>, «трудовоï школи», що прилучала б до суспшьного життя.
До найрадикальшших прихильник1в i авторiв багатьох з цих гасел належав американський фшософ, педагог i психолог Дж. Дью].'. Вiн розробив основнi положения дидактичноï концепцiï i став засновником теори дидактичного утилiтаризму. Дж. Дьюï критикував прихильник1в традицiйноï школи, тому що вони обмежували роль учшв слуханням, читанням i лiчбою. Така типова «традицшна школа» була «чужою» не тшьки учням, оск1льки не враховувала ix потреб та iнтересiв, а й суспiльству, адже не готувала дiтей i молодь до життя. Виршенням цiеï проблеми стала заснована в 1895 р. Дж. Дьюï перша експериментальна школа, де основний акцент було зроблено на розвиток активносп дией, яка виявлялася тд час рiзниx практичних занять [7, с. 42]. Заняття такого виду найкраще формували розумовi здiбностi i громадськ позици учнiв у процес не тшьки iндивiдуальноï, а й колективноï роботи, що спиралася на оргашзовану сшвпрацю. Головна мета таких або шших занять - не тдготовка до професп, а створення умов, що сприяють розвитковi успадкованих здiбностей учшв, для яких навчання в школi повинно бути засобом набуття багатого i рiзноманiтного досвщу. Крiм того, мета практичних занять полягае в залучент учнiв до дiяльностi, в якш формуються ^х справжнi iнтереси. Школа стае мiсцем життя дiтей i молода, а не тшьки мюцем ïx тдготовки до життя.
Одночасно Дж. Дьюï наголошував, що практичнi заняття аж шяк не повиннi замiнити роботу учшв з лиературою. Основна функщя цих занять зводиться до навчання ïx самостiйноï роботи, використання власного позашкшьного досвiду, збагаченого знаннями, здобутими в школ!, а також до набуття знань у xодi самостшно" роботи, а не на шляху сприйняття ïx винятково в готовому виглядi вiд вчителя або з книг. Педагог визнавав самоцшшсть шдиввда, виступав за свободу особистостi, ввдстоював ïï унiкальнiсть [8, с. 77].
Отже, навчання Дж. Дью" розглядав як оргатзацш даяльносп дiтей, спрямовано" на вирiшення практичних завдань у повсякденному житп. Основнi постулати його теорп так!:
- заздалепдь створеш навчальнi курси не потр!6ш;
- матерiал навчання потр!6но «брати» з досв!ду дитини;
- дитина повинна визначати як яшсть, так i кшьшсть навчання;
- навчання у Форм! д!яльносп е основним методом у школ! [4, с. 84].
Ввдповвдно до цих настанов послщовник Дж. Дьюï В. Кшпатрик у 1920-х роках розробив «проектну систему навчання»(метод проектiв). Сутшсть цього методу полягала в тому, що учш разом з учителем проектували виршення якогось цiкавого завдання, наприклад, спорудження iграшкового будиночка, включалися в практичну д!яльшсть, у ход! якоï засвоювали знання та умшня з мови, математики та шших предмепв.
У Шмеччиш пасивнiсть «староï школи» призвела до виникнення педагогiчного напряму, який увiбрав у себе основш №ï теорп дидактичного утилiтаризму та отримав назву «трудовоï школи» i «громадянського виховання». Наукове обгрунтування цьому напряму Г. Кершенштайнер. Вш вважав, що основне завдання школи - «громадянське виховання», тобто виховання людей, переконаних у необхвдносп беззаперечноï слухняносп юнуючш державi. Корисний громадянин повинен прагнути i вмти служити держав^ вщдавати ш усе, що вш мае.
Школа мае «озброïти профеаею» i «надати професп морального характеру», тобто досягти того, щоб «корисний громадянин» сприймав свою професш як заиб служшня державi i в цьому вбачав мету свого життя. Школа повинна оволодии душею дитини, «пшмати ïï душу», озброгти ремеслом або, принаймш, пiдготувати до опанування ним. Це можна здшснити
лише в трудовш д!яльност!. Тому народна школа повинна бути школою пращ, трудовою школою. Вмшня добре писати, рахувати - також робота, але для «ново! школи» необх1дно бшьше - р1зноб1чна ручна праця, що займае центральне мюце як практична тдготовка до життя ¿, мае стати джерелом розумового та шшого розвитку. Теоретичш знання формуються в тш школ! лише остшьки, оск1льки допомагають оволодии фахом [5, с. 51].
Такий же практичний ухил мае I система американського педагога Дж. Дью!. Однак, його виховна система в1др1зняеться в1д системи Г. Кершенштайнера. Дж. Дью! надавав великого значения теоретичному навчанню, яке тдпорядковане у нього винятково практичним завданням. Теоретичш знання, на думку педагога, мають значення лише тод1, коли вони використовуються в практищ; шакше вони не тшьки не корисш, а нав1ть шквдлив!.
Г. Кершенштайнер I частково Дж. Дью! «ввдйшли» ввд учення великих педагопв про гармоншшсть [ всеб!чшсть виховання, про те, що насамперед треба виховувати людину, а попм - уже фах1вця. Але це не був радикальний ввдхвд ввд основно! традицшно! л!ни в розумшш виховного шеалу европейсько! педагопки. Ш Г. Кершенштайнер, ш Дж. Дью! не були борцями проти антично! педагог!ки чи християнства. Тому педагоги к!нця Х1Х - початку ХХ ст. ще дотримувалися традицшно! европейсько! педагог!ки ! використовували в сво!х системах ¿де! Г. Кершенштайнера ! Дж. Дью! про «трудову» школу [2, с. 191].
Спираючись на ц! положення, Дж. Дью! та його численш послвдовники розробили конкретн! принципи побудови програм шкшьного навчання, а саме:
- принцип проблемного тдходу до конструювання зм!сту навчання, який передбачае його побудову у вигляд! м!ждисципл!нарних систем знань;
- принцип формування практичних ум!нь;
- принцип поеднання навчання з грою;
- принцип педоцентризму;
- принцип актив!заци самост!йно! д!яльност! учн!в;
- принцип залучення д!тей ! молод! до життя !х соц!ального оточення;
- принцип зв'язку осв!ти з життям, з практикою, з громадською ! трудовою д!яльн!стю людей [3, с. 67].
Реформування укра!нсько! системи осв!ти в 20-х роках ХХ ст., впровадження !нновац!йних принцип!в орган!зац!! навчально-виховного процесу (трудова школа, сощал!зац!я життя дитини, комплексна система навчання ! виховання, спрямовашсть навчального процесу на розвиток мислення учн!в, визнання науково-дослвдно! функц!! як визначально! в професшнш д!яльност! вчителя) значною м!рою запроваджувалися п!д впливом реформаторсько! педагог!ки кшця Х1Х - початку ХХ ст., одним ¿з напрям!в яко! ! стала прагматична педагог!ка Дж. Дью!. У першш чверт! ХХ ст. в Укра!ш п!д впливом прогресивних ¿дей реформаторсько! педагог!ки, як! найповтше синтезував цей американський педагог, ввдбувся прогрес у теоретико-методолог!чному ! методичному обгрунтуванн! системи осв!ти. Була сформульована нова ф!лософ!я осв!ти, що мютила так! основн! загально-педагог!чн! принципи: педоцентризм, гумашзащя, диференц!ац!я та шдив!дуал!зац!я, демократизац!я, опора на працю, зв'язок з життям.
Анал!з основних вдей теор!! дидактичного утил!таризму св!дчить, що в центр! освинього процесу е оргашзащя самостшно! роботи учн!в, врахування його запит!в, ¿нтерес!в ! схильностей, використання «природних» метод!в, тобто контакпв з д!йсн!стю, реал!зац!я вимоги цшсного навчання, яке враховувало б р!зш складов! «нерозд!льного життя» людини -наукову, художню, техн!чну, культурну ! комун!кативну. Дидактичний утил!таризм мав вагомий вплив як на змют, так ! на методи навчання в американськш школ!. В!дпов!дно до його положень педагоги намагалися надати максимальну свободу учням, зокрема у вибор! навчальних предмепв, пристосувати навчально-виховну д!яльшсть до ¿нтерес!в школяр!в, зробити навчання природним, школу - м!сцем громадського життя, а навчальну програму -ствзвучною ¿нтересам учн!в.
У вищш школ! можна реал!зувати так! вде! принципу дидактичного утил!таризму :
- необхвднють орган!зац!! групових форм д!яльносп студент!в;
- викладач повинен бути як «спостерпач ! порадник^>, не нав'язувати методи ! зм!ст роботи у виршент проблем, а спонукати студент!в до самост!йно! роботи;
- змют навчально! програми мае враховувати штереси, схильност! студент!в, як! повинш сам! формулювати проблеми, що вир!шуються у вищ!й школ!;
_1СТОР1Я ПЕДАГОГ1КИ_
- головне джерело знань - практичнi заняття i дослiдницька робота студентiв.
Перспективи подальшого дослiджения реалiзацiï iдей дидактичного утилтаризму в практицi полягають у досл!дженш специфiки д!яльносп ВНЗ iнженерного профшю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бернстайн Р. Возрождение прагматизма / Р. Бернстайн // Вопросы философии. - 2000. - № 5. -644 с.
2. Ващенко Г. Виховний вдеал / Г. Ващенко. - Полтава: Ред. газ. «Полтавський вюник», 1994. -191 с.
3. Валеева Л. А. Становление и реализация дидактической системы Джона Дьюи: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Л. А. Валеева. - Казань, 2008. - 248 с.
4. Дью^ Дж. Демократая i освгта; пер. з англ. М. Олшник, I. Босак, Г. Пехник / Дж. Дьюи. - Льв!в: Лгтопис, 2003. - 294 с.
5. Кершенштайнер Г. Трудовая школа; пер. с нем. М И. Дрея / под ред. Н. В. Сперанского / Г. Кершенштайнер. - М.: Задруга, 1913. - 64 с.
6. Кравцова Н. Г. нов! прогресивш школи США кшця XIX - початку ХХ столптя / Н. Г. Кравцова // Постметодика. - 2002. - № 4(56). - С. 41 - 42.
7. Кравцова Н. Г. Реформаторська педагопчна д!яльшсть Джона Дью^ / Н. Г. Кравцова // 1мвдж сучасного педагога. - 2002. - № 6-7. - С. 40 - 42.
8. Радюнова I. О. Сучасна американська фшософ!я освгги та виховання: тематичш поля та парадигмально-концептуальт побудови / I. О. Радюнова - Харюв: ХДПУ, 2000. - 208 с.
УДК 504:37.033(477)
Г. А. Б1ЛЕЦЬКА
СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСIЙНОÏ EKOAOri4HOÏ ОСВ1ТИ В УКРАШ1
Розглянуто становлення, розвиток i сучасний стан профестног тдготовки екологiв в УкраШ. Показано, що формування системи профестног екологiчноï освти зумовлено глобальним характером екологiчних проблем. Розкрито деяю особливостi тдготовки фахiвцiв-екологiв в УкраШ, яку здшснюють вищi навчальш заклади рiзних рiвнiв акредитацй.
Ключовi слова: екологiчна освта, професшна екологiчна освта, освiтньо-квалiфiкацiйнийрiвень.
Г. А. БЕЛЕЦКАЯ
СТАНОВЛЕНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ЭКОЛОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ
Рассмотрено становление, развитие и современное состояние профессиональной подготовки экологов в Украине. Показано, что формирование системы профессионального экологического образования обусловлено глобальным характером экологических проблем. Раскрыты некоторые особенности подготовки специалистов-экологов в Украине, которую осуществляют высшие учебные заведения разных уровней аккредитации.
Ключевые слова: экологическое образование, профессиональное экологическое образование, образовательно-квалификационные уровни.
G. A. BILETSKA
FORMATION OF PROFESSIONAL ECOLOGICAL EDUCATION OF UKRAINE
The development and current state of professional training of ecologists in Ukraine has been considered in the article. Formation of the system of professional ecological education is determined by the global character of ecological problems. Formation of professional ecological education of Ukraine dates back to the 90-ies of XX century. Now educational establishments of various levels of accreditation provide training for professional ecologists.
Keywords: ecological education, professional ecological education, educational qualification.
