CC BY
62
ISSN 2309-82IX (Print), ISSN 2310-2438 (Online)
Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна «Проблеми економіки транспорту», 2012, вип. 4.
УДК 658.5.114.1:656.2.078
Т. В. ТЕСЛЕНКО1
1 Каф. «Економіка та менеджмент», Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, вул. Лазаряна, 2, 49010, Дніпропетровськ, Україна
ІСТОРІЯ РЕФОРМУВАННЯ ЗАЛІЗНИЦЬ УКРАЇНИ
Проаналізовано програмні документи щодо структурної реформи залізниць України, представлені до впровадження протягом 2006-2012 років, етапність, терміни проведення кожного етапу, заходи, передбачені кожним етапом.
Ключові слова: структурна реформа, корпоратизація, реструктуризація, реорганізація, інфраструктура, вертикально інтегрована виробничо-технологічна система, корпоративні права, вантажні компанії-оператори
Вступ
У різні часи становлення економіки України темпи реформування залізниць України були різними. Вони то прискорювались, то, навпаки, уповільнювались з різних причин: економічних, соціальних, політичних тощо.
Підготовка до структурної реформи залізниць України відбувається вже декілька років. Так, протягом 2006-2009 років була представлена ціла низка ґрунтовних документів. У 2006 році - розроблена і схвалена розпорядженням КМУ № 651-р від 27 грудня 2006 р. Концепція державної програми реформування залізничного транспорту; у 2008 році - перший проект «Державної програми реформування залізничного транспорту»; 16 грудня 2009 року була затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 1390 Державна цільова програма реформування залізничного транспорту на 2010-2019 роки, а з часом доповнена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1106 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів від 16.12.2009 р. № 1390»; у 2010 - Програма економічних реформ України на 2010-2014 роки щодо розвитку транспортної інфраструктури «Багате суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та Транспортна стратегія України на період до 2020 року, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2010 року № 2174.
Зараз етапність проведення структурної реформи вже регламентуэться прийнятими Зако-
нами України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23 лютого 2012 року № 4442- IV та «Про внесення змін до Закону України «Про залізничний транспорт» від 23 лютого 2012 року № 4443- IV, які передбачають відповідну етапність проведення реформаційних заходів.
Постановка задачі
Відповідно до вищевказаних документів проаналізувати систему програмних та правових заходів, визначити розбіжності в термінах проведення і сутності окремих етапів структурної реформи.
Результати
Беручи до уваги актуальність реформування залізничного транспорту як єдиного можливого шляху скорочення транспортних витрат для економіки країни та відповідно до вищенаведе-них документів, структурну реформу залізничного транспорту в Україні передбачалося здійснити протягом восьми років, тобто до 2014 року, з виділенням трьох етапів [1]. Кожному етапу було надано свою назву: корпора-тизація, реструктуризація, розвиток конкурентного ринку перевезень.
Корпоратизація (2007-2008 рр. ) має за мету зміну державного власника на колективних з одночасним визначенням організаційно-правової форми компанії, формування необхідної законодавчої і нормативної бази та розподіл
© Т. В. Тесленко, 2012.
57
ISSN 2309-82IX (Print), ISSN 2310-2438 (Online)
Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна «Проблеми економіки транспорту», 2012, вип. 4.
функцій державного і господарського управління [7].
Реструктуризація (2008-2010 рр.) має за мету зміну структури підприємства, створення нових юридичних осіб або нової організаційно-правової форми діяльності, часткову ліквідацію збитковості пасажирських перевезень за рахунок спеціальних заходів.
На цьому етапі реформи необхідно вирішувати питання подальшої ринкової трансформації галузі, а саме:
- проведення організаційного розмежування природно-монопольного, потенційно-конкурентного і конкурентних видів діяльності залізниць шляхом виділення з них у безпосереднє підпорядкування Компанії структурних підрозділів, що здійснюють вантажні та пасажирські перевезення, ремонт вагонів, колій, споруд тощо;
- створення умов для поступового скорочення перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних;
- виконання попереднього фінансово-економічного та організаційно-правового аналізу з метою визначення можливості й доцільності подальшого створення дочірніх підприємств Компанії, у тому числі з перевезень вантажів і пасажирів;
- створення дочірніх підприємств Компанії у сфері ремонту технічних засобів для залізничного транспорту та у видах діяльності, що не пов’язані із залізничними перевезеннями;
- створення організаційно-правових основ для розвитку конкуренції у сфері вантажних залізничних перевезень, механізму правового регулювання діяльності операторських компа-ній-перевізників та їх взаємодії з інфраструктурою.
Розвиток конкурентного ринку перевезень (2011-2015 рр.) має за мету утворення монопольного та конкурентного середовища, залучення сторонніх інвестицій для оновлення основ-
них фондів, повну ліквідацію збитковості пасажирських перевезень за рахунок спеціальних заходів щодо підвищення їх ефективності [7].
На третьому етапі реформи здійснюється повне розмежування управління інфраструктурою і перевезеннями, для чого передбачається:
- завершення процесу створення дієвого механізму державної фінансової підтримки збиткових пасажирських перевезень;
- роздержавлення непрофільної діяльності;
- лібералізація тарифної системи в конкурентних видах діяльності з перевезень;
- завершення створення фінансово-економічної моделі, що чітко розмежовує і забезпечує прозорість фінансових потоків за видами діяльності.
Для забезпечення перевізного процесу необхідна взаємодія трьох основних сегментів Компанії: інфраструктурного, включаючи організацію перевезень; маркетингово-комерційного; пасажирських перевезень.
До сфери діяльності сегменту маркетингу й комерційної роботи входять комерційні підприємства з перевезень вантажів та транспортного сервісу, вантажні вагони та контейнери. До основних функцій підрозділів даного сегменту можна віднести прогнозування, планування (у т. ч. оперативне), координацію й забезпечення перевезень, доставку та збереження вантажу, договірну роботу, розгляд претензій та розрахунки із споживачами транспортних послуг і підрозділами інфраструктури, контроль за виконанням планів і урядових завдань [6].
У 2008 році Укрзалізницею разом з Міністерством транспорту та зв’язку України було розроблено новий проект Державної програми реформування залізничного транспорту України, який мав відмінності за терміном проведення першого та другого етапів (рис. 1) і реорганізацією.
Рис. 1. Етапність структурної реформи за другим варіантом Джерело: [3] з доробкою автора
© Т. В. Тесленко, 2012.
58
ISSN 2309-82IX (Print), ISSN 2310-2438 (Online)
Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна «Проблеми економіки транспорту», 2012, вип. 4.
Суттєво принциповим моментом першого етапу (2008-2010) було проведення реорганізації (злиття) УЗ, залізниць і підприємств та створення на їх основі транспортної компанії -Державного підприємства «Українські залізниці» (ДП «УЗ») як єдиного суб’єкта господарювання зі статусом національного перевізника вантажів та пасажирів на українському і міжнародних ринках транспортних послуг [2].
Ключовим моментом проведення другого етапу (2011-2012 рр.) було проведення реструктуризації ДП «УЗ» в корпоративну структуру шляхом утворення дочірніх структурних підрозділів Компанії, які здійснюватимуть окремі види комерційної діяльності на залізничному транспорті за видами економічної діяльності, у тому числі:
- пасажирські перевезення в далекому сполученні;
- перевезення пасажирів у приміському сполученні;
- послуги з ремонту технічних засобів та рухомого складу;
- інші види діяльності, не пов’язані з перевезеннями [2].
На третьому етапі (2013-2015 рр.) передбачалося забезпечити єдність інфраструктури й перевізного процесу у вантажних перевезеннях в корпоративній структурі, створеній на основі ДП «УЗ», яка виконує функції національного перевізника, залишаючись власником інфраструктури, основної частини локомотивного парку та маючи в розпорядженні близько 50 % парку вантажних вагонів [2]. Необхідно зазначити, що цей варіант був відпрацьований всупереч позиції Укрзалізниці, яка вважала неможливим і недоцільним перетворення величезної залізничної галузі з понад 350 тисячами працівників у єдине на всю Україну державне підприємство [6].
Прийнята у 2009 році Державна цільова програма реформування зі змінами, внесеними відповідними постановами Кабінету Міністрів [3], передбачала створення вже на першому етапі державного Концерну «Українські залізниці». Затвердження Урядом саме цього варіанта повинно було назавжди убезпечити галузь від будь-чиїх одноосібних посягань чи непродуманих рішень. [6]. Програму планувалось виконати в три етапи.
На першому етапі (2010-2012 роки) передбачено:
- удосконалення нормативно-правової бази, необхідної для реформування галузі;
- утворення Товариства;
- впровадження механізму розподілу фінансових потоків за видами господарської діяльності.
На другому етапі (2013-2015 роки) передбачено:
- формування вертикально інтегрованої виробничо-технологічної системи залізничного транспорту, структурованої за видами діяльності, з упровадженням автоматизованої системи обліку та управління;
- удосконалення тарифної політики, забезпечення вільного ціноутворення у конкурентних секторах ринку транспортних послуг;
- утворення головного та регіональних центрів управління перевезеннями;
- впровадження механізму фінансової підтримки пасажирських перевезень;
- створення організаційно-правових умов для функціонування приватних операторських компаній пасажирських перевезень;
- утворення у сфері приміських та регіональних пасажирських перевезень господарських товариств, корпоративні права щодо яких належатимуть місцевим органам виконавчої влади, Товариству та іншим юридичним особам;
- оптимізація організаційної структури залізничного транспорту.
На третьому етапі (2016-2019 роки) передбачено:
- ліквідація перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних шляхом впровадження механізму фінансової підтримки пасажирських перевезень;
- утворення господарського товариства у сфері пасажирських перевезень у далекому та місцевому сполученні, корпоративні права щодо якого належатимуть Товариству;
- збільшення кількості приватних компаній, що володіють парком пасажирських вагонів;
- утворення місцевих залізниць, що володіють об’єктами інфраструктури та рухомим складом, на базі підрозділів промислового залізничного транспорту, малодіяльних та вузькоколійних ділянок;
- розвиток мережі логістичних комплексів, складських та розподільних терміналів.
Необхідно також взяти до уваги і Програму економічних реформ України [4] щодо розви-
© Т. В. Тесленко, 2012.
59
ISSN 2309-82IX (Print), ISSN 2310-2438 (Online)
Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна «Проблеми економіки транспорту», 2012, вип. 4.
тку транспортної інфраструктури, яка врахувала проблеми залізничного транспорту з питань інвестування.
Зараз етапність проведення структурної реформи визначається вже Законом України «Про особливості створення Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця». Планується, що реформування залізничного транспорту України відбуватиметься так само в три етапи [5].
На першому етапі (2012-2013 роки) буде створено єдину державну акціонерну компанію «ПАТ «УЗ» з подальшим розподіленням функцій державного регулювання та господарчих, що буде виконувати новостворене товариство.
На другому етапі (2013-2015 роки) планується створити вертикально інтегровані технологічні системи залізничного транспорту, вже структуровані за видами діяльності, що повністю відповідатиме європейським та світовим тенденціям.
Впроваджені заходи попередніх двох етапів дозволять в період проведення третього етапу (2016-2019 роки) ліквідувати перехресне субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних і створити господарське товариство у сфері пасажирських перевезень [5].
Висновки
За змістом практично всі варіанти реформування залізниць України схожі. Є відмінності у визначенні певного статусу транспортної компанії, але ухвалений Закон «Про особливості створення Публічного акціонерного товариства
«Укрзалізниця» надав чіткості цьому питанню.
З урахуванням відкладення «старту» першого
етапу наявне відкладення термінів реалізації
всіх програм.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
1. Державна програма реформування залізничного транспорту (Проект) / Лист Укрзалізниці від 23.04.2007р. №ЦЗ-1-Ф-11/260.
2. Програма реформування (ринкової трансформації) залізничного транспорту, затверджена рішенням Колегії Мінтрансзв’язку від 25.07.2008р. №25.
3. Державна цільова програма реформування залізничного транспорту на 2010-2015 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року № 1390.
4. Програма економічних реформ України на 20102014 роки. Комітет з економічних реформ при Президентові України щодо розвитку транспортної інфраструктури «Багате суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».
5. Закон України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23 лютого 2012 року № 4442- IV.
6. Кроки до майбутнього // Магістраль. - 2009. -№ 85-86(1462-1463), 4-10 листоп.
7. Бараш, Ю. С. Управління залізничним транспортом країни: монографія / Ю. С. Бараш. - 2-ге вид., переробл. і допов. - Д. : Вид-во Дніпро-петр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Ла-заряна, 2006. - 264 с.
Т. В. ТЕСЛЕНКО1
1 Каф. «Экономика и менеджмент», Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна, ул. Лазаряна, 2, 49010, Днепропетровск, Украина, тел. +38 (0562) 33 58 13, эл. почта [email protected]
ИСТОРИЯ РЕФОРМИРОВАНИЯ ЖЕЛЕЗНЫХ ДОРОГ УКРАИНЫ
Проанализировано программные документы, представленные для внедрения на протяжении 2006-2012 гг., предусматривающие проведение структурной реформы железных дорог Украины, этапность, сроки проведения каждого этапа, мероприятия, включенные в каждый этап.
Ключевые слова: структурная реформа, корпоратизация, реструктуризация, реорганизация, инфраструктура, вертикально интегрированная производственно-технологическая система, корпоративные права, грузовые компании-операторы
© Т. В. Тесленко, 2012.
60
ISSN 2309-82IX (Print), ISSN 2310-2438 (Online)
Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна «Проблеми економіки транспорту», 2012, вип. 4.
T. V. TESLENKO1
1 Department « Economics and Management » of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, Lazaryan Str., 2, 49010, Dnepropetrovsk, Ukraine
HISTORY OF THE REFORM OF RAILWAYS IN UKRAINE
Position papers, presented for introduction during 2006-2012г.г, are analysed, foreseeing the leadthrough of structural reform of railways of Ukraine, stage, terms of leadthrough of every stage, measures, plugged in every stage.
Keywords: structural reform, corporatization, restructuring, reorganization, infrastructure, apeak computer-integrated production-technological system, corporate rights, freight companies-operators
Надійшла до редколегії 16.09.2012.
Прийнята до друку 25.10.2012.
© Т. В. Тесленко, 2012.
61
