CC BY
13УДК 551.4 (47.74) Шушняк В. М.
1стор1я досл'дження сучасно) екзоморфодинамки Укра)нських Карпат i мсце у н'й кримських географ/'в
Львiвський нацюнальний уыверситет iMeHi 1вана Франка, м. Львiв, e-mail: shushniak@gmail.com
Анотац/я. Досл/'дженнями сучасних екзогенних рельефотв/'рних процесв у Карпатах займалось деклька поколнь учених. Напрямки i проритети екзоморфодинам/'чних досл/'джень були т1сно повЯзанi ¡з тенденцями господарського освоення регюну. Суттевий внесок у ц досл1дження зробили кримськ географи, зокрема А.М. Ол/'феров, Б.М. 1ванов, В.М. Дублянський, О.А. Клююн.
Ключовi слова: сучасн1 екзогенн1 геоморфолог/'чнi процеси, зсуви, селi, карст, паводки.
Дослщження сучасних екзогенних геоморфолопчних процеав (СЕГП) тюно пов'язан з практикою господарського освоення Карпат.
У другш половит XIX ст. в Укра'нських Карпатах було прокладено основы залiзницi, збудовано близько сотн люосплавних гатей. Зазвичай, таю споруди (як й у наш час дивують своею шженерною довершенютю) неможливо було збудувати у складних прських умовах без урахування впливу на них процеав сучасно' екзодинамки. Проте письмових згадок про це е дуже мало. Одыею iз перших була робота G. Ромера "Вплив клiмату на форми земно' поверхнГ [14]. У цiй прац^ поряд iз детальним аналiзом особливостей екзогенезу в рiзних природних умовах, ¿. Ромер наводить декiлька прикладiв з питань впливу клiмату на рельеф Карпат, зокрема впливу опадiв та макроекспозици на розвиток рiчкових систем.
На початку ХХ ст. процеси вив^рювання в Карпатах дослщжував В. Лозiнський. Ним було встановлено залежност iнтенсивностi вивiтрювання вiд петрографiчних i гранулометричних характеристик карпатського флшу [16].
Загалом у перiод становлення карпатсько'' геоморфологи головна увага придтялась екстремальним явищам - паводкам, зсувам, сельовим потокам. Детальн 'х описи можна знайти в працях G. Ромера (1904), Л. Савщького (1917), Б. Свщерського (1932). Перша спроба картографiчного вщображення екзогенних процесiв була зроблена Б. Свщерським. На "Геоморфолопчнш картi Чорногори" [15] ним було видтено сучаснi зсувнi, осипнi, обвальн i нiвальнi форми.
У першi пiслявоеннi роки було опублiковано коротк повiдомлення про зсувнi (1.Л. Соколовський, 1954; Н.е. Красуцька, 1958) та сельовi (П.С. Куpiлов, 1955; Л.Г. Онуфриенко, 1955) процеси.
Наприкiнцi 40-х i на початку 50-х рош минулого столiття в Укра'нських Карпатах спостер^алось помiтне пiдвищення активностi природних процеав у зв'язку з вирубуванням лiсiв для вiдбудови повоенно' економки. Тому не випадково було започатковано державну програму з дослщження шкщливих стихшних явищ в Укра'нських Карпатах з розробки заходiв для '''х запобiгання [12]. У реалiзацil ^а програми брали участь ученi сектора географи АН УРСР (координатор програми), Карпатського ф^алу УкрНД1ЛГА, 1нституту геолопчних наук АН УРСР, Управлiння гщрометеослужби УРСР, Укра'нського гiдрометеорологiчного iнституту, Укрдтроводгоспу, 1нституту мiнеральних ресурсiв АН УРСР, Львiвського i Чернiвецького унiверситетiв та шших установ. Дослiдження були скерован головно на забезпечення лiсогосподарських потреб i тому пов'язувались iз проблемами лiсiвництва.
У басейнах рiк Бистриця-Надвiрнянська, Бистриця-Солотвинська, Прут, Чорна Тиса, Коавська, Шопурка, Тересва геоморфологами Львiвського ушверситету проведено картографування шкiдливих для люу геоморфологiчних процесiв (масштаби карт 1:100000, 1:25000 та 1:10000). Також було складено кадастри мюць локалiзацil процеав i форм рельефу, створених екзогенними процесами, детально описано геолого-геоморфологiчнi умови розвитку СЕГП. Однак, викладен в зв^ах результати дослiджень, мають здебтьшого описовий характер. Подальше 'х узагальнення i встановлення закономiрностей екзодинамiки в Карпатах знайшло вiдображення в публка^ях П.М. Цися (1964, 1967), Д.Г. Стадницького (1969, 1970), Я.С. Кравчука (1967, 1982, 1984, 2005, 2008, 2011), O.I. Болюха (1970, ), Р.О. Сливки (1971, 1974, 2001), В.1. Чалика (1974).
Схожими за методикою, але меншими за масштабами, були дослщження науков^в Чершвецького ушверситету в буковинськш частит Укра'нських Карпат (М.С. Кожурина, 1967).
Вагомий крок до ктькюноТ оцiнки динамiки екзогенних процеав було зроблено ствроб^никами сектора географи АН Укра'ни [12]. Ними узагальнено дат багаторiчних спостережень на гщропостах карпатських рiчок, проведено аналiз твердого стоку, здiйснено водолiтобалансовi розрахунки.
Гщрометеоролопчною службою УРСР та фахiвцями 1нституту мiнеральних pecypciB АН УРСР складено кадастри i карти лавин та селiв [10].
У цей перюд зросла цiкавiсть фахiвцiв до оцшки ерозп фут1в у Карпатах. У 60-70 рр. ХХ ст. оргашзовано ерозшш стацiонари, дiяльнiсть яких пов'язувалась i3 детальним картуванням, вивченням фiзичних та хiмiчних властивостей фун™. У Передкарпатт стацiонарнi дослiдження проводились Львiвським унiверситетом (О.1. Болюх, А.П. Канаш, М.Г Кiт, Я.С. Кравчук, 1976); у Закарпатт -Карпатською стьськогосподарською станцieю (Й.1 Пасулько, 1961), у прськш частинi басейну р. Рка -Карпатською водобалансовою станцieю, Укра'Тнським науково-дослiдним гiдрометеорологiчним iнститутом та Одеським гщрометеоролопчним iнститутом (А.М. Бeфанi, М.Ф. Бефаш, П.Ф. Вишневський, 1967), у прськш частинi Карпат - Львiвським лiсотехнiчним iнститутом (М. Горшенiн, В. Пешко, 1972), Карпатським фiлiалом УкрНДШГА () (В.Н.Дяков, 1973; О.В.Чубатий, 1984). Стацюнарш спостереження за ерозieю фунт1в у Передкарпаттi дали уяву про стввщношення змиву талими й дощовими водами, твердого i хiмiчного стоку, про середньорiчний темп денудаци схилiв процесами площинного змиву. Проте, отримаш залежностi можна було застосовувати лише на височинах. Стацюнарш та експериментальш ерозшш дослщження, якi проводились у горах, загалом мали гщролопчну орieнтацiю, тому Т'х результати е придатшшими для водобалансових розрахункiв.
Значно ширшим дiапазоном i комплекснiстю вiдзначаються стацюнарш дослщження геоморфолопв Московського унiверситету iменi М. Ломоносова, якi проводились пщ керiвництвом Г.С. Ананьева у 1974-1990 роках у верхiв'Т Чорно'Т Тиси. В дослщженнях використовувався досвiд вивчення СЕГП у Сибiру й на Кавказу що дало змогу провести оцшку рельефоутворювальних процесiв, на як до цього часу в Укра'Тнських Карпатах не зважали (грав^ацшно'Т тектошки та еолових). Також отримано ктькюш показники швидкостi вивiтрювання в умовах середньопр'я Карпат i швидкостi руху кам'яних розсипищ у субальпшському пояс (Г.С. Ананьев, 1977, 1979, 1980). Вивченням крюшвальних процесiв у субальпшському поясi Карпат займалися вченi Львiвського вiддiлення iнституту ботанiки АН Укра'Тни (С.М. Стойко, П.Р. Третяк, 1978). Науковцями проведено тишзацш нiвальних ландшаф^в, виявлено 'хнi основнi динамiчнi властивостi. Однак, геоморфологiчний ефект процеав крюшвацп розглядався лише частково, в рамках ландшафтних дослiджень.
Упродовж тривалого часу в Укра'Тнських Карпатах проводять спостереження пщроздти УкраТ'нськоТ гiдрометеослужби, Карпатська селестокова стан^я, Закарпатська водобалансова стан^я, Стрийська i Рахiвська гiдрометеорологiчнi станци, сельовий i лавинний загони Укра'Тнського регiонального науково-дослiдного iнституту Держкомгiдромету. Результати цих спостережень, як частково опублковано в перiодичних збiрниках (Труды УкрНИГМИ) е важливими для оцiнки процеав екзодинамки. На жаль, за останш роки, пiсля реформування гiдрометеослужби, ктькють постiв режимних спостережень значно скоротилась, а погршносп, як у методик спостережень, так i у методик обробiтку даних, ускладнюють Т'хню геоморфолопчну iнтерпретацiю.
Заслуговують на увагу дослщження, що проводились рiзними науковими i виробничими органiзацiями для оцiнки впливу екзогенних процеав на шженерш споруди - трубопроводи (В.П. Палiенко, Д.М. Жуков, 1983; Г.1.Рудько, В.М. Чверенко, Г.М. Афанасьев, 1988), гщротехшчш споруди (Я.1. Каганов, 1981), автодороги (О.В. Герасимчук та iн., 1999). Фахiвцями 1нституту гiрського лiсiвництва i Львiвського лiсотехнiчного унiверситету (Б.Я. Голояд, 1994, 2001; Р.О. Сливка, Б.Я. Голояд, В.М. Паневник, 1995) оцшено розвиток ерозшних процеав у контекст люокористування та розроблено фiтомелiоративнi методи стаб^зацп ерозiйних процесiв в Укра'Тнських Карпатах. Чершвецькою гiдропартiею, Закарпатською i Львiвською геологорозвiдувальними експедицiями ВО "Захщукргеолопя" зiбрано великий матерiал з питань екзодинамки Карпат на основi режимного шженерно-геолопчного контролю, дешифрування аерофотознiмкiв, iженерно-геологiчних висновш. За результатами цих робiт було розроблено концепцш монiторингу екзогенних процеав у Карпатському регiонi й опублковано низку монографiй (О.М. Адаменко, Г.1. Рудько, 1995; Г.1. Рудько, 1996, 2001, 2002).
Порiвняно новим напрямком стало дослщження ерозшно-акумулятивних процесiв на основi морфометричного, iсторико-картографiчного та гщрометричного аналiзiв флювiального рельефу. Цей напрямок устшно розвивався у Львiвському нацюнальному унiверситетi iменi 1вана Франка пщ керiвництвом 1.П. Ковальчука (Л.Ф. Дубю, Я.Б.Хомин, 1992; Л.Ф. Дубiс, 1995; 1.П. Ковальчук, С.1. Волос, Л.1. Холодько, 1992; I. Ковальчук, О. Захарчук, 1997; I. Ковальчук, А. Михнович, 1997).
Важливими е результати стацюнарних дослщжень у басейш р. Боржава Я.Б. Хомина (1988, 1992, 2011). Ним уперше для регюну було одержано показники дефлюкцп, а застосування басейнового пщходу дало змогу провести лiтобалансовi розрахунки в системi "схил-русло". Дослiдження були локалiзованi в невеликих за площею водозборах Вулкашчних Карпат зi специфiчними особливостями господарського використання.
На той перюд припадають i дослiдження сучасних процесiв автора ^еТ статтi. Упродовж 1984-1988 рокiв проводились спостереження за ерозiйними процесами модельного водозбору Чорнопрського масиву в околицях Високопрного бiологiчного стацiонару «Менчул-Кваавський» ЛНУ iм. 1вана Франка. За результатами спостережень уперше було отримано ктькюш показники площинноТ' та лшшно'Т ерозп в субальпiйському поясi Карпат. У 1986-1987 роках було здшснено крупномасштабне (1:25000)
картування екзогенних геоморфолопчних процеав прськоТ частини долини р. Тиса i верхноТ частини басейну р. Теребля. У 1987-1992 роках проведено дослщження на комплексних екзоморфодинамiчних стацiонарах «Свидовець» i «Синевирське озеро». Цi дослiдження дали змогу розробити регюнальну класифiкацiю сучасних екзогенних процеав та встановити просторово-часовi закономiрностi Тхнього розвитку [13].
Новим поштовхом для зростання зацiкавлення проблемами сучасноТ екзодинамiки стали наслiдки катастрофiчних паводкiв 1998, 2001, 2003, 2008 рр. Для аналiзу причин виникнення паводш було створено урядовi комiсiТ, проведено польовi обстеження, вiдбулись науковi конференцiТ. По-новому проаналiзували матерiали попередых дослiджень. Вони частково узагальненi в перюдичних виданнях, Матерiалах мiжнародних конференцш у Раховi, монографiях [3].
Кримських учених як прямо, так i опосередковано стосуються дослiдження сучасноТ екзоморфодинамки УкраТнських Карпат. Упродовж 1962-1974 рокв карпатськими селями займався вiддiл карстологп i селiв 1нституту мiнеральних ресурав АН УРСР (сьогоднi Кримське вщдтення УкрДГР1). Вiддiлом керував Б.М. 1ванов, а карпатський експедицiйний загiн очолював А.М. Олiферов [11].
З науковим доробком засновника украТнського селезнавства Августа Миколайовича Олiферова добре знайомi карпатознавцк Саме карпатськiй сельовiй тематицi А.М. Олiферов присвятив понад двадцять своТх публiкацiй. Ще у двох десятках публкацш селi Карпат розглянуто разом iз селями Кримських гiр [2]. У дослщженнях ученого стосовно Карпат можна видтити такi напрямки як: методика дослщження селiв; iдентифiкацiя, картування та кадастр сельових басейшв; аналiз сельових форм та вiдкладiв; класифка^я сельових басейнiв та русел; моделювання та прогноз сельових процесiв; розробка заходiв щодо запобiгання розвитку селiв. Можна без перебiльшення стверджувати, що власне завдяки роботам А.М. Олiферова дослщники екзоморфодинамiки Карпат стали надавати сельовш тематицi прiоритетного значення.
Цкавою у карпатськiй геоморфологiТ е постать Бориса Миколайовича 1ванова. До кримського перюду своеТ науковоТ дiяльностi Б.М. 1ванов упродовж десяти рокiв працював доцентом i завiдувачем кафедри геоморфологи Черывецького унiверситету, де безпосередньо займався проблемами розвитку рельефу Карпат. На основi грунтовного опрацювання дорадянських австршських, польських, румунських лiтературних джерел та за результатами власних польових дослщжень Б.М. 1ванов зробив оригiнальнi висновки стосовно проблем плейстоценого зледеншня в Карпатах. Виконан вченим палеореконтрукцiйнi схеми ^матичних змiн та розвитку екзогенних процеав у плейстоцен [5] не втратили своеТ актуальностi донинi. Слщ вiдзначити значний внесок Б.М. 1ванова у вивчення карпатського карсту [6, 7]. Загалом карстовi процеси не е типовими для УкраТнських Карпат, тому досвщ кримських учених в цьому питаны мае вагоме значення. У цьому ракурс виокремимо роботи Вктора Миколайовича Дублянського, який дослщжував карстовi печери Закарпаття, починаючи з 1961 року у складi комплексно!' карстовоТ експедицiТ АН УРСР [1, 4].
У Карпатському експедицшному загон 1нституту мiнеральних ресурсiв набував досвщу й видатний дослiдник екзогеодинамки Криму Олександр Анатолiйович Клюкiн. Для УкраТнських Карпат вш провiв тишзацш сельових водозборiв i видiлив за особливостями вогнищ сельового живлення три типи: 1) водозбори з водно-акумулятивними i зсуво-опливинними вогнищами; 2) водозбори з водно-акумулятивними та осипно-обвальними вогнищами; 3) водозбори з денудацшними i грав^ацшними вогнищами [8]. Стацюнарн дослiдження екзогенних процесiв, якi проводились пщ керiвництвом
0.А. Клюкiна в Криму, завжди були в полi зору карпатських геоморфологiв. Як у Карпатах, так i в Криму дослщження проводились за одинаковими методолопчними пщходами, основу для яких складала запропонована М.О. Флоренсовим теорiя балансу низхщноТ i висхiдноТ вiток лiтодинамiчного потоку [9, 13]. Розробленi О.А. Клюкшим методи стацiонарних спостережень використовувались у проведены дослщжень на екзоморфодинамiчних стацюнарах у Карпатах.
Отже, можна констатувати, що питання екзоморфодинамки Карпат е традицшними у дослiдженнях кримських географiв. Цей досвiд слiд вдосконалювати i урiзноманiтнювати. Хорошим прикладом у Тхньому розвитку е спiвпраця географiв Львiвського нацiонального унiверситету iменi 1вана Франка i Таврiйського унiверситету iменi В.1. Вернадського у рамках школи гiрського ландшафтознавства, яка впродовж ктькох рокiв проводиться на Чорногiрському географiчному стацiонарi Львiвського унiверситету.
Лтература
1. Бачинський Г. О. Карстов1 печери захщних областей УкраТни та питання Тх охорони / Г. О. Бачинський, В. М. Дублянський // Охорона природи Захщних областей УкраТни. Матер1али млжобласноТ конференцп. -Львв : Видавництво Льв1вського ун1верситету - 1966. - С.255 - 257.
2. Библиографический список трудов А. Н. Олиферова. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://abris.crimea.Ua/enciklopedia/persons/14/oliferov/1.html.
3. Гошовський С. В. Еколопчна безпека техноприродних систем у зв'язку з катастрофiчним розвитком геолопчних процеав / С. В. Гошовський, Г. I. Рудько, Б. М. Преснер. - К. : Нчлава, 2002. - 624 с.
4. Дублянський В. М. Походження та пдрогеолопчш особливост глибинних карстових порожнин Украшських Карпат / В. М. Дублянський, Ю. I. Шутов // Природы умови та природы ресурси Украшських Карпат. - К. : Наукова думка, 1968. - С. 166 - 174.
5. 1ванов Б. М. До питання про розвиток рельефу Карпат у четвертинному час / Б.М. 1ванов // Прац експедицп Чершвецького державного ушверситету. Серiя геол.-геогр. - 1956. - Т.3. - С. 3 - 21.
6. Иванов Б. Н. О некоторых региональных закономерностях развития карста в Карпатской зоне / Б. Н. Иванов // Материалы VI съезда Карпато-Балканской геологической ассоциации. - К. : Наукова думка, 1965. - С. 422431.
7. Иванов Б. Н. Особенности четвертичного карстообразования в горных странах Карпато-Балканской системы / Б. Н. Иванов // Карпато-Балканская ассоциация: VII конгр. - Белград, 1967. - Т. 1. - С. 405 - 410.
8. Клюкин А. А. Очаги питания селевого стока Украинских Карпат / А. А. Клюкин // Основные проблемы изучения и использования производительных сил Украинских Карпат. Материалы к научной конференции. - Л. : Каменяр. - 1967. - С. 328 - 329.
9. Клюкин А. А. Экзогеодинамика Крыма / А. А. Клюкин. - Симферополь, 2007. - 320 с.
10. Логвинов К. Т. Опасные гидрометеорологические явления в Украинских Карпатах / К. Т. Логвинов, А. Н. Раевский, М. М. Айзенберг. - Л. : Гидрометеоиздат. - 1973. - 200 с.
11. Олiферов А. Наукова ствдружнють з К.1. Геренчуком та Г.П. Мтлером у вивченн селiв Карпат / А. Олiферов // Вiсн.Львiв. ун-ту. - Сер. геогр. - 2004. - Вип.31. - С. 31 -3.
12. Перехрест С. М. Шкiдливi стихшш явища в Украшських Карпатах та засоби боротьби з ними / С. М. Перехрест, С. Г. Кочубей, О. М. Печковська. - К. : Наук. думка, 1971. - 200 с.
13. Шушняк В. М. Сучасна екзоморфодинамка Украшських флшових Карпат. Автореф. дис ... канд. геогр. Наук. Лвiв. - 2007 . - 20 с.
14. Romer E. Wplyw klimatu na formy powierzchni ziemi // Kosmos XXIY. - 1899. - S. 243-271.
15. Swiderski B. Geomorfologia Czarnohory. - Warszawa: Kasa Mianowskiego, 1937. - 103.
16. Walczak W. Wietrzenie piaskowcow w Goganskich rumowiskach skalnyh // Czasopismo Geograficzne. - 1947. - t. XVIII., z. 1-4. - S. 268 - 265.
Аннотация. В. Н. Шушняк История исследования современной экзоморфодинамики Украинских Карпат и место в ней крымских географов. Исследованиями современных экзогенных рельефообразующих процессов в Карпатах занималось несколько поколений ученых. Направления и приоритеты екзоморфодинамичних исследований были тесно связаны с тенденциями хозяйственного освоенння региона. Существенный вклад в эти исследования сделали крымские географы, в частности А.М. Олиферов, Б.М. Иванов, В.Н. Дублянский, О.А. Клюкин.
Ключевые слова: современные экзогенные геоморфологические процессы, оползни, сели, карст, паводки.
Abstract. V.M. Shushnyak History of Ukrainian Carpathians Present Day Exomorphodynamics Research And Role of Crimean. Geographers In It. Research of exogenic relief-forming processes in the Ukrainian Carpathians was conducted by several generations of scientists. The directions and priorities of exomorphodynamic research were closely related to tendency of economic development of the area. A significant contribution to the research was made by Crimean gepgraphers, in particular A. M. Oliferov, B. M. Ivanov, V. M. Dublyanskyy, O. A. Klyukin.. Keywords: present day exogenic eomorphological processes, landslides, mudflow, karst, floods.
Поступила в редакцию 13.02.2014 г.
