CC BY
33
УДК 630 (477.82)
DOI: 10.15587/2313-8416.2017.95163
1СТОР1Я ДОСЛ1ДЖЕНЬ Л1С1В I Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА ВОЛИНСЬКО1 ОБЛАСТ1
© В. Г. Юровчик
До^джено iсторiю розвитку лiсiв та лкового господарства Волинсько! областi з давтх чаав i до наших дтв. Описано масштаби впливу людини на лки. Розглянутi сучасш проблеми розвитку лiсiв i лко-вих ресурав Волинсько! областi. Обтрунтована системи заходiв, спрямованих на забезпечення рацiо-нального використання, вiдтворення лiсiв та покращання лiсоекологiчноi ситуацп в кра! Ключовi слова: лк, лiсовi ресурси, лiсове господарство, поташ, пилорами
ГЕОГРАФ1ЧН1 НАУКИ
1. Вступ
Волинська область - це частина давньорусько-го юторичного краю Волиш з дрiмучими люами i ма-лопрохГдними болотами, помГж якими на освоених людиною донках розташувалися поселення, упддя i комунiкацii. Волинська область мае велик запаси ль сових ресурав. Кшвська Русь, Галицько-Волинська держава, Велике князiвство Литовське, Pi4 Посполи-та, Росiйська iмперiя, Польща, СРСР i, нарештi, неза-лежна Украша господарювали на цiй землi. Волинсь-кий лiс в усi часи й епохи обiгрiвав людину, давав ш одежину, був надiйним ряпвником i щедрим годува-льником. Вш дае багато корисного, зокрема плоди до столу, деревину для будiвництва, траву i сiно для ху-доби. Вiн оберiгае грунти вгд водноi та вiтровоi еро-3ii, а рiки - вiд пересихання, захищае мiсцевiсть вiд сильних вГтрГв, накопичуе снiги, сприяе збереженню вологи i тдняттю рГвня грунтових вод, забезпечуе охорону озер вгд замулювання, зменшуе розмГри i подовжуе тривалють весняного повноводдя тощо [1]. В цшому, територiя Волинськоi областi е багатою на люовГ ресурси, де люи як джерело господарчих ресурав використовуються давно.
2. Аналiз лiтературних даних
СпоконвГку волинський лю приваблював не
лише красою, а й сво1'ми багатствами. I завжди дару-вав 1'х як простому селянину, так i заможним людям. Мед, яким славилася Волинська область ще на початку минулого тисячолггтя, ягоди, гриби, рiзна дичина... - уам цим скарбом мюцевий пралiс щедро да-лився з людьми. Князям полюький лю дав можли-вють полювати на великих люових звГрГв - турГв. Згадка про це до сьогодшшнього дня лишилася у мь сцевих топошмах (наприклад, селище Туршське, села Тур, Туропин, ТуровичГ, ТурГя, ТурГвка, озеро Тур, рГчка ТурГя).
Дослщження особливостей освоения та використання люових ресурсiв краю у минулому i тепер е ак-туальним завданням. Питаннями стану лiсiв i функщ-онування лiсового господарства у Волинськш област науковцi почали займатися давно, що вiдображено у працях К. I. Геренчука [2], Б. Г. 1ваницького [3], Л. М. Корецького [4], Д. А. Телшевського [5]. Сього-дщ вивченням юторп дослiдження та освоеннялтав Волинi займаються такi науковцi, як С. А. Генсрук [68], Л. I. Котй [9-11], Н. Н. Коцан [12], В. А. Лазарук [13], В. С. Мельник [14], С. М. Стойко [15], М. А. Го-лубець [16, 17] та шш.
Сьогодш волинський досвiд комплексного використання люових ресурав застосовують на люого-сподарських пiдприемствах у таких крашах як Шме-ччина, Польща, Чехiя, Словаччина. Мiжнародиа ствпраця з европейськими кранами дозволить роз-вивати лiсогосподарський комплекс Волинсько! об-ластi на вищому рiвиi.
3. Мета та задачi дослiдження
Мета дослвдження - дослiдити iсторiю розвитку люових ресурсiв Волинсько! обласл з давиiх часiв i до наших дшв.
Головними завданнями, яш вирiшувалися у процесi дослiджеиь люових ресурав обласп, вис-тупали:
- збiр, систематизацiя та опрацювання шфор-мацii про стан лiсiв обласп на рiзиих етапах функщ-онування лiсогосподарського комплексу;
- оцiика масштабiв змiи лiсистостi краю;
- окреслення проблем лiсогосподарського комплексу;
- обгрунтування системи заходiв, спрямованих на забезпечення рацюнального використання, вiдтвореиия лiсiв та покращання люоеколопчно! си-туацii' в кра!.
4. Оцшка масштабiв впливу людини на лiси
Про масштабы впливу людини на люи свiдчать рiзноманiтнi iсторичнi джерела, згiдно з якими в XI столiтгя Волинь входить практично повнютю пок-ритою люами. У тодiшнiх лiсах був зосереджений надзвичайно великий запас деревини, дичини, ягiд, грибiв.
У XII столгтп лiси на Волинi, як i по всiй слов'янськiй землi, вже розбираються у власнiсть князями та багатими людьми. Люи подшяються на «хоромш» - такi, з яких береться будiвельний лiс, «орш» - п, що не мають цшносп як джерело деревини, але придатнi для розкорчовування i перетворення на поля та власне «диш поля» - ще не розiбранi зем-лi. В лiсi найбшьше цiнувалася не деревина, яко! пов-сюдно було вдосталь, а мисливсьш угiддя та бортнi промисли. Княжою державою ввдповщно найперше оберiгаeться середовище, у якому люди беруть стра-тегiчно важливi товари для торгiвлi з iншими кра!на-ми - хутро, вiск i мед.
У XIII столгтп суспiльство крокуе з «валютою», яку дае лю, - хутром, м'ясом дичини, медом... I це - найвагомший вклад у державне будГв-ництво руських земель. Тут волинський лю, як i в минулому столгтп, виступае могутнiм фактором державотворення, консолщацп слов'янсько! людно-сп перед лицем смертельно! загрози, що вже вираз-но вималювалася на пiвденно-схiдних кордонах слов'янських земель.
Напришнщ XIII столггтя волинський лю впер-ше набувае ново!, рашше не притаманно! йому ролГ -захисника слов'янсько! людносп вГд чужоземщв. Лю - через хутра, гриби, вюк та шшГ товари торпвлГ Гз суадтми народами - значною мГрою формуе бюджет княжо! держави. ОкрГм того, лю прикривае ру-сичГв вГд ворожого ока, дае !м харч Г тепло.
Протягом XIV стотття уа волинсьш люи на-були сво!х хазя!в - «шчийних» упдь не залишилося. У цей же перюд деревина з Волиш починае вперше вивозитися в европейсьш кра!ни...
У 1429 рощ в мюп Луцьку вщбувся з'!зд мо-нархГв Свропи, яш були занепокоеш наростаючою агреаею турк1в. Шукати шляхи протиди чужинцям прибули найввдомшГ та наймогутшшГ на той час ко-роноваш особи Гз сво!ми свитами - шлькють гостей становила 15 тисяч оаб. I для того, щоб !х нагодува-ти, потрГбно було використати надзвичайно велику шлькють дарГв Волинського л1су. Тому дорогами Во-линсько! обласп потягнулися до Луцька санш валки з мГхами борошна, бочками меду, тушами впольованих у пущах зубрГв Г лоав. За свГдченням литовського ю-торика Стрийковського, гост щодня з'!дали прибли-зно 700 вол1в, 1400 барашв, 100 зубрГв, лоав Г диких кабашв, випивали 700 бочок меду, вина Г пива [12]. При цьому лю зазнав масових втрат.
У XV ст. продовжуеться експорт деревини та шших л1сових товарГв в Свропу. У зв'язку Гз розвит-ком мануфактурного виробництва з Волинсько! облас-п за кордон Где все бГльше Г бшьше деревини щнних порГд: дуба, в'яза, сосни. Налагоджеш не тшьки ка-нали И доставки в Свропу, а й збуту та отримання на виручеш грошГ потрГбних товарГв. Надзвичайно важ-ливе значения мають ще не пщрваш надмГрним вико-
ристанням тваринш ресурси л1су: мед, дичина та риба. 1хт запаси дозволяють не тшьки заготовляти продо-вольство для внутршнього споживання, а й вГдправ-ляти його - як, наприклад, ту ж таки рибу з Тури - в шшГ кра!ни. У 1529 роц1 князем Сипзмундом був написаний Литовський статут, в якому е ряд статей, що регулюють правила користування л1сом, в тому числ1 вводять ввдповГдальнють за незаконне полювання на л1сових тварин, чисельнють яких стрГмко зменшуе-ться - бобрГв та ведмедГв. У 1547 рощ сенат Великого князГвства Литовського навиь обладнав у Брест першу митницю для контролю за сплавом деревини Захь дним Бугом. Люовий експорт проклав з Укра!ни шлях шшому - хтбному. Взамш на Волинь йшли новГ технологи. Волинський лю одержували корабели та про-мисловц1 таких Свропейських кра!н як Ангая, Фран-ц1я, Швещя, Португал1я, Голланд1я, Шмеччина. По рь ках Г шляхах з Волинсько! област особливо вивозили щогловий Г корабельний л1с, яким були багат Ковель-ський Г Луцький повгга, поташ, мед, вюк, полотно, хл1б. ОкрГм того, везли на Захвд хутро, гриби, ягоди, поташ, дьоготь, смолу. Тому га!' Г дГброви, як на початку минулого тисячолитя вкривали майже всю тери-торш регюну, сильно скоротились [1].
На початку XVI ст. Волинська область ще за-лишалась високолюистим регюном. Лю вважався ос-новним багатством краю. НадмГрне ж використання л1ав у XVI ст. призвело до зменшення !х площ. Великих збитшв люам спричинив розвиток люових промисл1в. Коли вщбувалось вирубування найбшьш щнних видГв дерев - сосни, дуба, клена, то метою при цьому було одержання деревини. А найщншша деревина використовувалась для експорту - це приб-лизно 55 % продукцп [14]. ПротягомКУ! столптя волинський лю вперше стае велетенським виробничим майданчиком, на якому постшно робляться грошГ. Практично жодного його куточка не залишае без ува-ги комерцГйний штерес дрГбних Г великих заготГвель-нишв деревини, поташу, смоли, дичини, япд Г грибГв. ОкрГм того, розпочалася гонитва за поташем. Випа-лювання лГсГв на поташ - одна з найжахливших сто-рГнок ютори волинських пралГсГв. НовостворенГ ма-нуфактури розпочинають у великих обсягах перероб-ляти шшри худоби, вичиняти хутро домашшх Г диких тварин, вимивати овечу вовну, за новими технологГ-ями вибГлювати полотна з конопель та льону. Це ви-магае велико! шлькосп вуглекислого калГю - поташу. Цю речовину у тГ часи отримують з попелу дерев ли-стяних порГд. Цей промисел, як Г вивезення деревини з обласп, настГльки вигГдний, що захоплюе практично ва територГ!, де е люовГ масиви. Але у середиш XVI ст. лГс нищиться не тГльки на поташ, а й Где на паливо у «гути» - печГ, в яких вариться скло, та «ру-ди» - примггавш селянськ1 промисли, де з руди з до-помогою ручного горна виплавляеться зал1зо [1]. Тому в шнщ XVI ст. вГдбулося значне зменшення площГ люових масивГв.
НадмГрна експлуатац1я л1сГв у феодальний Г ка-пГтал1стичний перюди призвела до рГзкого зменшення люистосп краю, а також до зниження захисних Г водо-регулюючих функцш лГсГв [12]. З розвитком каппат-зму у Волинськ1й областГ зростае сшьськогосподарсь-ке Г промислове виробництво, а також к1льк1сть робГт-
нишв. Поряд i3 збiльшенням шлькосп пiдприeмств з переробки сшьськогосподарсько! сировини - виноку-рень, млинiв тощо, збiльшуeться к1льк1сть шдприемсгв з обробки деревини та мшерально! сировини [4]. Лю експлуагуегься хижацькими способами. В цей перюд в областi поряд 3i сгиглими надшрно вирубувалися i присгигаючi лiсосгани. Разом з цим, вiдбувалось рiзке зменшення лiсисгосгi, видового складу, попршання вшово! сгрукгури лгав гощо.
З плином часу лю ще бiльше здавав сво! пози-цп. Рiзко зменшилися площi тд лiсом пiсля реформи 1861 року, коли почала розвивагися люова промис-ловiсгь. Якщо у 1854 рощ люи займали площу 2665 гис. га, го у 1872 рощ - вже 1994 гис. га. У 1887 рощ цей показник опусгився ще нижче - до 1572 гис. га. Таким чином, за 33 роки було вирубано 1 м!льйон 93 гис. га люу. Особливо югогш змши i не-зворогнi процеси у люах обласного регiону спосгерь галися у перюд з XVII по XIX сг. Зокрема, у XVIII сг. посилюегься викорисгання люових площ i винищен-ня лiсiв з мегою зб!льшення площi орних земель [19]. Цей вид дiяльностiбув головною причиною зменшення площi лiсiв у XVIII га XIX сголгггях.
Продовжуегься експорг лiсових говарiв на За-хвд... Багаго деревини вiдправляeгься в Англш, Пруссiю, Францiю. Особливо хижацька експлуагацiя лiсових багагсгв обласгi спосгер^алася з 1919 по 1939 рр. Тшьки за 17 рокiв (1919-1935 рр.) площа люу у Волинському воeводсгвi скорогилась на 129,3 гис. га, що сгановигь 13 %. В гой же час за цей перюд було здшснено люопосадки на площi всього 5 гис. га. Волинсьш лiси по-хижацькому експлуагу-вали земельнi магнаги - Радзiвiли i Погоцьш, а на селян навиъ за збирання хмизу, грибiв га ягiд наклада-ли велик шграфи. Капiгалiсгичнi фiрми i пiдприeмцi особливо нажились на експорп лiсу. Вони рубали лiс гам, де 1м було вигiдно: ближче до залiзниць, аби дешевше плагиги за вивiз його гужовим гранспор-гом. Тому обсяг рубок набагаго перевищував щор!ч-ний прирiсг люу. Зокрема, польськ капiгалiсги екс-поргували волинську деревину в Англiю га iншi кра-!ни Захщно! Свропи. При цьому на зовнiшнiй ринок ввдправлялось близько 60 % уах вироблених люома-герiалiв [4]. Окр!м гого, прогягом Х1Х сг. викорисго-вували велику юльшсгь деревини для опалення. Пiд виглядом прохвдних га вибiрково-санiтарних рубок лiсу проводилась загопвля високосоргно! дшово! деревини. В результата цих рубок вирубувались кращi дерева. I це виправдовувалось «внугршньою державною полiгикою». Особливо щнились гак! види дерев як сосна, дуб, в!льха, ясен, осика як кожного року переправлялися до гаргашв на переробку, а пiзнiше -на мюцевий ринок. 1нш! види викорисговувались у меншш шлькосп [20].
Вшни га бездумне хазяйнування добряче ви-нищили люи в кра!. Вогняним смерчем пронеслася II свггова вiйна над борами й д!бровами. Тогальнi ви-рубки люу в перюд Друго! свггово! вшни га в пюля-военш роки призвели до нерiвномiрного розпод!лу вкриго! люом площ!. Окупанги вивозили з обласп найщншшу деревину, а в страху перед паргизанами вирубували цш масиви. Тому, як сввдчагь дан! [21], у
1945-1946 роках люистють Волинсько! областi ста-новила лише 14 %.
Значного винищення лiси зазнали i в повоенш роки, коли фактичний вiдпуск люу майже у 3 рази перевищував розрахунковi норми. Внаслiдок цього значно виснажились лiсовi ресурси, погiршився стан люосчного фонду, знизились водоохоронно-захиснi властивосп лiсiв. В результатi цього в першому деся-тилiттi пiслявоенного перюду в державному лiсовому фоидi обласп з'явиласьзначна кiлькiсть площ, якi по-требували невiдкладного лiсовiдновления. Пiд впли-вом вирубування лiсiв на великих площах помiтно знизилась кiлькiсть атмосферних опащв, зменшилась вологiсть грунту, з'явились сухови. А це призвело до рiзкого погiршаиия клiмату i зумовило його посуш-ливiсть [1].
У 50^ роки суцiльнi саиiтарнi рубки люу охо-плювали щороку до 4,5 тисяч гектарiв. Це у дешлька разiв перевищувало розрахункову люоаку [1]. Ко-лишнi лiсопромисловi господарства люорозведенням майже не займалися. Перевага надавалась лише заго-тiвлi деревини. Дана ситуа^ вимагала суцiльноi ре-конструкцii багатьох лiсових масивiв, осшльки було 30 тисяч гектарiв малощнних осикових i грабових деревостаиiв. Настае час дозрiвання до промислових рубок значно! шлькосп молодих насаджень. В май-бутньому рубки лiсу у Волинсьшй областi можуть зрости приблизно в десять разiв. Тому для припинен-ня повного винищення волинського люу у 1953 рощ було створено обласне управлшня люового господарства. Очолив його Дмитро Антонович Телшевсь-кий. Волинськi лiсiвники неухильно дотримуються принципу: «Зрубав - неодмшно залюни!», або «Зру-бав дерево - посади два». Сьогодт значна частка молодих лiсiв пояснюеться вiдновлениям лiсiв на мiсцi насаджень, яш були зрубаиi ще в перюд Друго! свь тово! вшни. А це пвдтверджуеться такими статистич-ними даними: наприклад, у 1946 рощ люи в обласп висадили лише на 495 гектарах, у 1954-му рощ - вже на восьми тисячах гектарiв, а у 1960-му - на 22 тися-чах гектарiв. Залюнювали сипучi шски, старi вирубки та невгiддя. В цшому за пiвстолiтгя створили приблизно 176 тисяч гектарiв люових насаджень у державному люовому фоидi та 71 тисячу гектарiв - на землях колишшх колективних господарств [14].
У 2003 рощ для люогосподарських тдпри-емств Волинсько! обласп був затверджений лiмiт т-сосiчного фонду понад 467 тисяч кубометрiв. Заготовлено 220,8 тисяч кубiчних метрiв деревини. Через юлька рокiв лiмiт лiсосiчного фонду на територп Волинсько! обласп може досягти 5 мiльйонiв кубомет-рiв, при нинiшнiх 469 тисячах.У 2004 рощ волинсьш люоруби планують використати майже 85 % з лiмiту в 469 тисяч к^чних метрiв. Однак буде заготовлено тшьки 160 тисяч кубометрiв деревини. Така рiзниця мiж обсягами заготiвельних робгт у минулому i поточному рощ зумовлена л^вдащею наслiдкiв стихи, що мала мюце на початку квиня минулого року [21].
Волинсьш лтавники активно впроваджують в дю програму «Люи Волиш». Вона передбачае щорiчне лiсовiдиовлеиня на площi понад 1600 гектарiв, в тому числ 1400 гектарiв вiдиовлювалося посiвами та посад-
кою. OKpiM цього, дана програма передбачае заготовля-ти щороку 40 тонн тсового насiння та вирошувати на базових розсадниках 21 мшьйон саджанцiв. Це дае мо-жливють в пеpспекгивi збiльшити плошу лав обласп. Також вперше в Украш в piвнинних умовах волиняни почали практикувати i поступово-вибipковi рубки - аби менше пошкоджувати пiдpiст i не створювати «лисин», що залишаються пiсля суцiльноï вирубки. У майбут-ньому це зекономить кошти на вщтворення лiсу [1].
5. Результати дослщження
Сьогоднi площа усiх Волинських лiсiв становить понад 700 тисяч гекгаpiв - третину всiеï територи обласп. Розпад колективного сшьськогосподарського виро-бництва досить негативно позначився на станi лiсiв. ni-сля реформування колективних сiльськогосподаpських пiдпpиемств лiсовi насадження та полезахиснi смуги на площi понад 1 млн. гектарш не надано в постшне кори-стування - вони фактично не мають господаря [22]. Таким чином, близько 180 тисяч гекгаpiв люу колишнiх вiйськових i колгоспних лiсових господарств обласного pегiону залишилися практично безгоспними. В останнi роки йде мова про те, що слiд навести порядок з прива-тними пилорамами. Для цього потpiбно, щоб при реест-рацп щдприемщв, якi вiдкpивають пилорами, вимага-лись договори та документа, якi щдтверджували б над-ходження деревини. На сьогодш, згiдно з законами
Украши, лiсова охорона не мае елементарних можливо-стей довести, що лс крадений [23].
6. Висновки
Таким чином, прослвдковуетьсярозвиток лiсiв i люового господарства Волинськоï областi з найдав-нiших часiв i до наших дшв.
Для подальшого уникнення загрози повного виснаження лiсових багатств i зменшення люистосп, недопущення погipшання екологiчноï ситуацiï у Во-линськiй обласп необхiдно pеалiзувати ряд заходiв:
1) посилити роботу щодо формування оптимально!' люистосп i полiпшити породний склад лгав шляхом широкого впровадження технiчно-цiнних i швидкорослих поpiд;
2) в захисних лiсах уздовж piчок вирощувати лiси з високими протиерозшно-акумулятивними вла-стивостями;
3) завершити залiсення яpiв, оголених пiскiв та iнших непридатних для сiльського господарства земель;
4) полшшити вiкову структуру i сангтарний стан лiсiв;
5) пiдвишити продуктивнють та бiологiчну стiйкiсть лiсостанiв;
6) добитися оптимального люокористування та значного збшьшення обсягiв люовщновлюваль-них робгт.
Лiтература
1. Лагановський, Л. Там, де тури ходили [Текст] / Л. Лагановський // Урядовий кур'ер. - 2003. - № 187. - С. 9.
2. Природа Волинсько! обласп [Текст] / ред. К. I. Геренчук. - Львiв: Вища школа, 1975. - 146 с.
3. 1ваницький, Б. Г. Люи i лiсове господарство в Укршш [Текст] / Б. Г. 1ваницький. - Варшава, 1939. - 350 с.
4. Корецький, Л. М. Волинська область (Географiчний нарис) [Текст] / Л. М. Корецький. - К.: Радянська школа, 1960. - 133 с.
5. Телшевський, Д. А. Ми починали i3 землянок... [Текст] / Д. А. Телшевський // Волинь. - 2004. - № 105. - С. 3.
6. Генсирук, С. А. Леса Украины [Текст] / С. А. Генйрук. - М.: Лесная промышленность, 1975. - 280 с.
7. Генйрук, С. А. Люи - багатство i окраса землi [Текст] / С. А. Генйрук. - К.: Наукова думка, 1980. - 212 с.
8. Генйрук, С. А. Лiсовi ресурси Украши, !х охорона i використання [Текст] / С. А. Генйрук. - К.: Наукова думка, 1973. - 526 с.
9. Копш, Л. I. Оптимiзацiя люистосп захщного регюну Украши [Текст]: автореф. дис. ... д-ра сшьськогосп. наук / Л. I. Копш. - Львiв, 2002. - 20 с.
10. Копш, Л. I. Теоретичш аспекти збшьшення люистосп Захщного регiону Украши [Текст]: зб. наук.-тех. пр. / Л. I. Копш // Науковий вюник УкрДЛТУ. - 1996. - № 5. - С. 126-131.
11. Копш, Л. I. Проблеми оптимiзацii ландшаф^в захщного регюну УРСР [Текст]: наук.-тех. зб. / Л. I. Копш, 12. Коцан, Н. Н. Терил^альна оргашзащя люопромислового комплексу Волинсько! обласп [Текст]: автореф. дис. ... канд. геогр. наук / Н. Н. Коцан. - Луцьк, 1994. - 21 с.
13. Лазарук, В. А. Свиязь [Текст] / В. А. Лазарук // Жовтень. - 1987. - № 10. - С. 44-57.
14. Мельник, В. С. Проблеми Волинського люу [Текст] / В. С. Мельник // Волинь. - 2004. - № 15. - С. 1.
15. Стойко, С. М. Природа - Стихия - Человек [Текст] / С. М. Стойко, П. Р. Третяк. - Львов: Вища школа, 1983. - 120 с.
16. Голубець, М. А. Геоботашчне районування [Текст] / М. А. Голубець // УЕЛ. - Львiв, 1999. - Т. 1. - С. 153.
17. Голубец, М. А. Ельники Украинских Карпат [Текст] / М. А. Голубец. - К.: Наукова думка, 1978. - 264 с.
18. Генйрук, С. А. Люове господарство i формування оптимально! люистосп в захщному люостепу i Полюй [Текст] / С. А. Генйрук, С. М. Ьаницький. - Львiв: НТШ, 1999. - 242 с.
19. Державний архiв обласп Волинсько! обласно! державно! адмшютраци Ф. 46; Оп. 1, 2, 2, 5, 6; Спр. 557, 202, 208, 70, 417 [Текст]. - Отчеты волынского воеводы о развитии отдела земледелия и ветеринарии. - 1929, 1931, 1932, 1935, 1937-1938. - 37 с., 34 с., 55 с., 84 с., 119 с.
20. Статистичш матерiали Волинського обласного управлшня люового господарства [Текст]. - Луцьк, 2000-2009.
21. Гальченко, Я. Я. Люова конститущя - нагальна вимога часу [Текст] / Я. Я. Гальченко // Голос Украши. - 2004. -№ 142. - С. 8.
22. Свилжовська, Г. Й. Хто з люу годуеться, а хто - жируе [Текст] / Г. Й. Свилжовська // Волинь. - 2004. - № 43. - С. 2.
23. Мельник, В. С. З ютори охорони природи на Волиш. Iсторико-краезнавчi нариси [Текст] / В. С. Мельник. - Луцьк: Надстир'я, 2002. - 152 с.
24. Гаврилюк, Я. М. Злодшська сокира над Волинським люом [Текст] / Я. М. Гаврилюк // Волинь. - 2003. - № 114. - С. 3.
Рекомендовано до публгкацИ д-р геогр. наук, професор Фесюк В. О.
Дата надходження рукопису 24.01.2017
Юровчик Володимир Геннадшович, кандидат географ1чних наук, старший викладач, кафедра теорп та методики викладання шкшьних предмета, Волинський шститут тслядипломно! педагопчно! освгги, вул. Вин-
ниченка, 31, м. Луцьк, Украша, 43025
E-mail: Yurovschik@ukr.net
