CC BY
18
АРХ1ТЕКТУРА
УДК 725:378.6(477-25)"1960/1980"
DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.290818.95.97
1СТОРИКО-КУЛЬТУРН1 ТА СТИЛЬОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ГРОМАДСЬКИХ БУД1ВЕЛЬ В РОБОТАХ СТУДЕНТ1В НАОМА
1960-1980-Х РОК1В
ПОВАР М. О.1, астрант, маг1стр архтектури, ДАВИДОВ А. М.2, кандидат архтектури, доцент,
'Национальна акадетя образотворчого мистецтва i архгтектури, вул. Вознесенський y3Bi3, 20, 04053, Кшв, Укра!на, тел. (044) 272-15-40
2 Кафедра архитектурного проектування, Нацюнальна академiя образотворчого мистецтва i архiтектури, вул. Вознесенський узвiз, 20, 04053, Ки!в, Укра!на, тел. (044) 272-19-46
Анотащя. В статп здiйснено аналiз стильово! характеристики громадських об'eктiв в курсових та дипломних роботах студенпв НАОМА 1960-1980-х рошв минулого столiття. Значна увага придметься iсторико-культурному та суспiльно-iнформацiйному впливу на формування свiтогляду майбутнiх фахiвцiв архгтектури Надано спроби систематизацп розвитку яшсно-художнього рiвня студентсько! творчостi в межах хронологи дослвджуваного перiоду.
Ключов1 слова: факультет архгтектури; архтектурне проектування; архтектурна школа; синтез мистецтв; громадсью будгвлг; стипьовг особливостг; новаторство; дизайн
ИСТОРИКО-КУЛЬТУРНЫЕ И СТИЛЕВЫЕ ОСОБЕННОСТИ ОБЩЕСТВЕННЫХ ЗДАНИЙ В РАБОТАХ СТУДЕНТОВ НАИИА 19601980-Х ГОДОВ
ПОВАР М. О.1, аспирант, магистр архитектуры ДАВЫДОВ А. Н.2, кандидат архитектуры, доцент,
1Национальная Академия Изобразительного Искусства и Архитектуры, ул. Вознесенский узвоз, 20, 04053, Киев, Украина, тел. (044) 272-15-40
2Кафедра архитектурного проектирования, Национальная Академия Изобразительного Искусства и Архитектуры, ул. Вознесенский узвоз, 20, 04053, Киев, Украина, тел. (044) 272-19-46
Аннотация. В статье осуществлен анализ стилевой характеристики общественных объектов в курсовых и дипломных работах студентов НАОМА 1960-1980-х годов прошлого века. Значительное внимание уделяется историко-культурном и общественно-информационном влияния на формирование мировоззрения будущих специалистов архитектуры. Описаны попытки систематизации развития качественно-художественного уровня студенческого творчества в пределах хронологии исследуемого периода.
Ключевые слова: факультет архитектуры; архитектурное проектирование; архитектурная школа; синтез искусств; общественные здания; стилевые особенности; новаторство, дизайн
HISTORICAL, CULTURAL AND STYLISTIC FEATURES OF PUBLIC BUILDINGS OF THE NAFAA STUDENT WORKS 1960-1980 YEARS
POVAR M.O.1, graduate student Master of Architecture (M.Arch.) DAVYDOV A.M.1, Candidate of Architecture, Associate Professor,
1National Academy of Fine Arts and Architecture, 20, Voznesen'syy uzviz str., 04053, Kyiv, Ukraine, tel. (044) 272-15-40 2Department of Architectural Design, National Academy of Fine Arts and Architecture, 20, Voznesen'syy uzviz str., 04053, Kyiv, Ukraine, tel. (044) 272-19-46
Summary. The article analyzes the stylistic characteristics of public buildings produced by the course and diploma projects of the NAFAA students from the 1960s-1980s. Considerable attention is paid to the historical, cultural and social/informational influence and on the architectural worldview of future architects. It Describes attempts to systematize the development of the qualitative and artistic level of student creativity within the chronology of the studied period.
Key words: faculty of architecture; architectural design; architectural school; synthesis of arts; public buildings; stylistic features; innovation; design
Постановка проблеми. Apхiтектypне пpoектyвaння як твopчий пpoцес пеpебyвae y тiснoмy зв'язку з piзнoмaнiтними iнфopмaцiйними фaктopaми. Apхiтектypa е oднieю з фopм вiдoбpaження дiйснoстi. Пpoте, пеpш нiж дiйснiсть знайде свoe втiлення y виглядi бyдинкiв та OTopyA, вoнa пoвиннa пpoйти чеpез свiдoмiсть apхiтектopa, на яку впливае безлiч iнфopмaцiйних чинникiв. Apхiтектypy ще називають мистецтвoм кopoлiв, oскiльки втшення apхiтектypнoгo задуму пoтpебye величезних фшаншвих витpaт. Тoмy apхiтектop дaлекo не вшьний в свoïй твopчoстi. Пеpш за все, вiн викoнye зaмoвлення i oбмежений певними yмoвaми. Лише неopдинapнa oсoбистiсть та пpoфесiйнiсть apхiтектopa мoжyть вплинути на piшення зaмoвникa i спpияти втiленню задуму майс^а. Зазвичай, таке вдаеться не часто навт пiд тискoм спpaвжньoмy таланту. ^му бiльшiсть pеaлiзoвaних apхiтектypних пpoектiв знaчнo
вiдpiзняються вiд пеpедпpoектних poзpoбoк та ескiзiв. Чеpез це величезний iнтеpес викликае aнaлiз неpеaлiзoвaних
apхiтектypних piшень стyдентiв-apхiтектopiв piзних poкiв дoслiджyвaнoгo пеpioдy як пpoяв твopчoï думки - мiж пеpioдoм тoтaлiтapнoгo класицизму, де apхiтектypнa твopчiсть була надто скyтoю дo пеpioдy твopчoгo тднесення, спадщина якoгo визнана в кoнтекстi свiтoвoï кyльтypи. Стyдентськi poбoти мають бiльш poзкyтий твopчий задум, oœ^m меншoю мipoю oбмеженi бyдiвельними нopмaми, кoштopисaми та вимoгaми piзнoмaнiтних кoнтpoлюючих opгaнiв. У дaнoмy випадку йдеться ^o pезyльтaт спiвпpaцi мiж студентом i викладачем, де pеaлiзyeться твopчий пoтенцiaл o6OX стopiн.
Актуальнiсть дослщження. Рoзвитoк сyчaснoï apхiтектypи неpoзpивнo гов'язаний з твopчими пpoцесaми пoпеpеднiх пеpioдiв. Сьoгoднi ми живемo в дoсить вiдкpитoмy iнфopмaцiйнoмy пpoстopi i це дoзвoляe мaйбyтнiм apхiтектopaм сaмoстiйнo вдoскoнaлювaти свiй квaлiфiкaцiйний piвень. Пpoте, така пoстaнoвкa питання несе в ^6í небезпеку втpaти oзнaк влaснoï
apхiтектypнoï шкoли. Тoмy актуальним на сьoгoднi е дoслiдження та системaтизaцiя власних нацюнальних дoсягнень, якi фopмyють св^гляд мaйбyтнiх
apхiтектopiв. Aдже вiд ^oro залежить, як виглядатиме нoвiтня втизняна apхiтектypa на тлi свiтoвoгo кyльтypнoгo пpoстopy. У виpiшеннi зaзнaченoгo питання неoцiненнy poль вiдiгpaють apхiвнi джеpелa i в дaнoмy випадку apхiв студентських poбiт HAOMA.
Мета статл пoлягae в poзшиpеннi теopетичнo-apхiтектypнoï нayкoвoï бази, щo спpиятиме виpiшенню пpoблеми
дoслiдження гpoмaдських бyдiвель Киева 196G - 198G-X poкiв минyлoгo стшття. Це дoслiдження е спpoбoю систематизацп poбiт стyдентiв-apхiтектopiв HAOMA у зазначеш poки та poзкpиття мехaнiзмy фopмyвaння свiдoмoстi apхiтектypнoï думки, щo дoкopiннo змiнювaлaсь пiд дieю зoвнiшнiх сoцiaльнo-сyспiльних фaктopiв. Результати дoслiдження мoжyть стати склaдoвoю нoвoгo метoдoлoгiчнoгo пiдхoдy в системi дoслiдження гpoмaдських бyдiвель oстaнньoгo стильoвoгo пеpioдy в apхiтектypi СРСР, щo мае величезне значення у вивченш apхiтектypи У^аши зaгaлoм.
Стаття rpyнтyeться на apхiвних мaтеpiaлaх HAOMA, яю paнiше не були oпyблiкoвaними та виданими в пoвнoмy oбсязi.
Аналiз публiкацiй. На даний час навчальним poбoтaм в нayкoвих дoслiдженнях не пpидiляeться дoстaтньoï уваги. Iнoдi вoни дoдaються як iлюстpaцiï дo мoнoгpaфiй чи пoпyляpних статей в пеpioдичних виданнях. Тoмy дана стаття е спpoбoю пеpшoгo rpyнтoвнoгo дoслiдження у зaзнaченoмy нaпpямкy.
З apхiвних мaтеpiaлiв HAOMA для aнaлiзy видшеш кypсoвi та диплoмнi пpoектнi poзpoбки бyдiвель i спopyд гpoмaдськoгo ^изначення, щo вiдпoвiдae темi нayкoвoгo дoслiдження. 1з дoслiджyвaнoгo хpoнoлoгiчнoгo пеpioдy 196G-198G-X минyлoгo стoлiття видiленo тpи етапи poзвиткy вiтчизнянoï apхiтектypи:
Пеpший - 1955-196G-ri poки - пеpехiд вщ мoнyментaльнoгo класицизму дo iндyстpiaлiзмy та пpaгмaтизмy в apхiтектypi.
Другий - 1960-1970-tí роки - апогей розвитку шдустр1ал1зму та перш1 ознаки його кризи.
Третш - 1970-1980-tí роки посилення течш модершзму в арх1тектур1 громадських 6уд1вель та актив1зац1я звернень до авангардизму 1920-х роюв.
Анал1з та систематизащя арх1вного матер1алу НАОМА провадиться за наступними критер1ями:
• Хронолопя виконання ро61т.
• Функцюнальне призначення громадських 6уд1вель та споруд як тема навчаль-них та курсових ро61т;
• Стильовий напрямок формотворення.
• Конструктивы особливосп проекто-ваних 6уд1вель;
• Р1зновид перед6ачених 6уд1вельних матер1ал1в.
• Проектування на основ1 мсцево"1 мю-то6уд1вно'! тематики;
• Граф1чш та стильов1 методи виконання ро61т;
• Вплив особистосп кер1вник1в майс-терень та викладач1в на специфшу студент-ських проекпв.
Слщ зазначити, що специфша ро61т студент1в-арх1тектор1в залежала вщ сощально-пол^ичного спрямування певного часу, що пояснюеться особливютю навчального закладу. НАОМА, в межах дослщжуваного перюду - КДХ1 (Кшвський державний художнш шститут), належав до Мшютерства культури i вважався щеолопчним навчальним закладом, що автоматично перед6ачало пiдвищену увагу до течш та настро'в серед викладачiв та студенев. Однак не зважаючи на це, творчi задуми часто виходили за визначеш рамки.
У статп започатковано систематизацiю i оцiнку величезного пласту теоретичного матерiалу зi студентсько'! арх^ектурно1 творчостi, який дасть можливють заповнити прогалину в дослiдженнi в^чизняно!' архiтектури вiд 1950-х рокiв до сьогодшшнього часу.
О6'ект дослiдження розглядався представленим в трьох типах дослщних матерiалiв:
I. Вiзуальний матерiал.
- Оригшали проектiв.
- Фотокопп проекпв.
- ^юстрацп з книг i журналiв.
II. Вер6альнi фксаци.
- Текстовi матерiали, 6уклети, публь кацп, науковi з6iрники.
III. Спiлкування з викладачами та колишшми студентами НАОМА.
Виклад основного матер1алу. 1955 рш став переломним як в щеологл, так i в напрямках будiвництва. До цього часу панiвними 6ули монументалiзм та показова помпезнiсть, арх^ектура повнiстю пiдпорядковувалась щеологи. Основним i единим принципом в мистещв 6ув «сощалютичний реалiзм».
У другiй половиш 1950-х рокiв в практицi в^чизняного архiтектурного проектування вiд6улась остаточна вщмова вiд неокласики. В перiод тслявоенно!' вiд6удови гостро постала про6лема будiвництва «масового дешевого житла» [6].
4 листопада 1955 вийшла Постанова ЦК КПРС i РМ СРСР № 1871 " Про усунення надмiрностей у проектуваннi та 6удiвництвi" [2], яка поклала початок iндустрiалiзацii будiвництва i нового етапу в арх^ектурному проектуваннi. Зокрема в Постановi ч^ко вказувалось, що радянськiй архiтектурi повинш 6ути властивi простота, строгiсть форм i економiчнiсть рiшень. Прива6ливий вигляд будiвель i споруд пропонувалося створювати не шляхом застосування надуманих, дорогих декоративних прикрас, а за рахунок оргашчного зв'язку арх^ектурних форм з призначенням будiвель i споруд, доцiльних пропорцiй, а також правильного використання матерiалiв, конструкцш i деталей i високо!' якост ро6iт [2].
Не зважаючи на критику такого тдходу до арх^ектури, наприкiнцi 1950- на початку 1960-х роюв починаеться перiод «реабштацп» конструктивiзму. До його досягнень звертаються заново, в ютор^ архiтектури повертаються викреслеш з нй iмена та ще", починае формуватися дослiдницький iнтерес до спадщини авангарду. «Вперед до 20-х роюв» - цей вираз початку 60-х став гаслом часу [5].
Под1бш ще! знаходили тдтримку серед викладач1в та студенпв Ки!вського художнього шституту. Р1вень тдготовки арх1тектор1в випускниюв закладу був досить високим передуам завдяки педагопчним колективам двох кафедр факультету -кафедри арх1тектурного проектування, яку в 50-т роки минулого стол1ття очолював доцент П. Костирко, та кафедри буд1вельних конструкцш 1 мехашки, якою завщував до 1957 року М. Галко, а згодом -
B. Чудновський.
До складу викладацького колективу входили професори О. Вербицький,
C. Катонш, В. Заболотний, П. Костирко, М. Гречина. На кафедрах факультету працювали А. Добровольський, С. Грабовський, В. Леонтович, М. Северов, А. Мейер, М. Тищенко, Н. Чмутша, I. Шемседшов та шш1 [3].
Практично, до 1960 р студенти не експерементували з конструкщями буд1вель 1 застосовували основш схеми стояково-балково! конструктивно! системи -
(Кал Г
Г"
безкаркасну з несучими зовшшшми та внутр1шшми стшами, неповну каркасну та каркасну, хоч техшчш можливост вже давно дозволяли застосовувати бшьш орипнальш конструкцп (Рис. 1, Рис. 2, Рис.
3).
З числа студентських роб1т 1950-х рок1в явно видшяеться «Проект кшопанорами на 1200 глядач1в для м. Ялта» студента 5-го курсу Ю. Тягно (майстерня доц. Костирка П. Ф., консультант
Тищенко М. П.) (Рис. 4). В цш робот масштабна цилшдрична буд1вля
завершуеться структурним купольним покриттям. Слщ вщм1тити, що арх1тектор Ю. Б. Тягно е одним 1з автор1в проекту наземного павшьйону станцп метро «Хрещатик» по вул. 1нститутськш, 6, вщкритому в 1965 рощ. Кругла в плаш споруда павшьйону 1 дос виглядае орипнально завдяки сво!й «косм1чнш» форм1.
К
„„и...;
з.
4.
Рис.1. Проект входу на стадюн. 1955р. Ю. Б. Тягно. Кер. доц. I. А. Грабовський. Рис. 2. Проект будинку туристiв в Криму. 1956р. Ф. О. Набок. Майстерня проф. С. I. Катонiна. Рис. 3. Виставковий павшьйон легко'1 промисловостi в м. Киeвi. (Клаузурний проект). 1957р. Ф. I. Боровик. Кер. проф. С. I. Катонiн. Рис. 4. Проект ктотеатру в Ялтi. 1958 р. Ю. Б. Тягно. Майст. доц. П. Ф. Костирка.
Рис. 5. Басейн для плавання в м. КиевI. 1960 р. Т. О. Трегубова. Майст. доц. П. Ф. Костирка. Рис. 6. Басейн для плавання в м. Киев1. 1960 р. Е. I. Васковський. Майст. доц. П. Ф. Костирка
Починаючи з 1955 року, в робот студент1в-арх1тектор1в КДХ1 пом1тною стала тенденщя до пошуку нових форм та засоб1в вираження творчо! думки. Проте монументальшсть та класицизм
залишаються пашвним напрямком. Серед тематики проектованих громадських буд1вель з кожним роком переважають спортивно-видовищш великопрогонов1 буд1вл1: ушверсальний зал, плавальний басейн (Рис. 5, Рис. 6), концертний зал. Популярними стали також розробки туристичних об'ект1в, ор1ентованих суто на внутршнш туризм (будинок туриспв, туристична база, лижна база); ближче до 1960-го року - дитячих осв1тшх заклад1в (школа-штернат, палац пюнер1в).
Смшив1 формотворч1 ще! широко присутш в студентських роботах з 1960-го року. Серед дипломних проекпв цього року зустр1чаються цшком сучасш об'екти з щкавими штер'ерами та конструктивними р1шеннями. Серед них «Плавальний басейн в КиевЬ» (дипломант Е. Васковський, майстерня проф. Костирка П. Ф.) та «Ушверсальний зал на 4000 чол.»
(дипломант А. Ашщенко, майстерня проф. В. Г. Заболотного) [1].
Серед тематики громадських буд1вель, як завдання для навчального та дипломного проектування, на початку 1960-х роюв зустр1чаються досить не звичш для КДХ1 промислов1 об'екти, наприклад,
пдроелектростанщя, фасовочна фабрика, фабрика кулшарп, млин-елеватор 1 нав1ть холодильник. Значне мюце пойдають громадсью буд1вл1 на кшталт клубу, будинку культури, б1блютеки-читальш, кшотеатри. Вперше студенти почали працювати над такими об'ектами як л1кувальш заклади р1зного типу, санаторно-курортш мютечка (Рис. 7, Рис. 10), готельний комплекс (Рис. 9), що було зумовлено необхщнютю зпдно пропаганди здорового способу життя 1 пращ. В середиш 60-х подекуди зустр1чаються проекти театральних (Рис. 8) та музейних споруд. У другш половиш десятил1ття музейно-мемор1альш комплекси стають темою значно! частини студентських роб1т. З'являються проекти торгових науково-культурних центр1в, вищих навчальних заклад1в, проектних шститут1в.
Рис. 7. Лiтня база КДХI в Криму. 1961 р. Ю. М. Дмитрук. Майст. проф. С. I. Катонiна. Рис. 8. Театр опери та балету. 1962 р. В. Н. Саченко. Майст. проф. П. Ф. Костирка. Рис. 9. Готельний комплекс на Вене^анському островi. 1963 р. Л. Д. Берлiнська. Майст. проф. А. В. Добровольського. Рис. 10. Будинок вiдпочинку. 1963 р. Н. П. канчук. Майст П. Ф. Костирка.
к прмкту мчм*гв «тофсенв • г к и» «в
Ь I
12.
О.и.,
Рис. 11. Торговий центр в районi Русатвки м. Кигв. 1968р. В. А. Бшоконь. Майст. проф.
А. В. Добровольського. Рис. 12. Водний стадiон. 1964 р. В. П. Калуцький. Майст. проф. А. В. Добровольського. Рис. 13. Плавальний басейн в Каролiно-Бугазi. 1968 р. Т. Н. Зазулiна. Майст. проф. А. В. Добровольського.
16.
17.
18.
^¡^Кг М
т-т.т .
Рис. 14. Музей шахтарсько! слави в Донецьку. 1973р. М. I. Кислий. Майст проф. П. Ф. Костирка. Рис. 15. Шкгльне мгстечко в Киевг. 1973 р. О. П. Яблуновська. Майст. проф. А. В. Добровольського. Рис. 16. Планування г забудова м. Комсомольська на Днтрг з розробкою культурного центру. 1973 р. В. Г. Ширяев.
Майст. проф П. Ф. Костирка. Рис.17. Центр молодг в м. Киевг. 1979 р. В. А. Морской. Майст. проф. Н. Б. Чмутто!. Рис. 18. Житловий комплекс. 1974р. С. В. Ежов. Майст. проф. Н. Б. Чмутто!.
До 1960-го року в студентських проектах громадських буд1вель переважали традицшш буд1вельш матер1али, що вщповщали стильовш спрямованосп проектованих об'ект1в: природний камшь,
штучний камшь, дерево, бетон. Ситуащя докоршно змшилась наприкшщ десяташття. Переважного застосування набувають метал, скло, зал1зобетон, синтетичш матер1али. В арх1тектур1 навчальних робгг
уже нам1тився напрямок звернення до щей конструктив1зму у формотворенш (Рис. 11, Рис. 12). На жаль, зазначеш роботи майже не передбачали урахування нацюнальних рис. В них вщсутш самобутшсть та характер мюцевосп. Окрем1 художш вкраплення мали суто щеолопчну традицшну спрямовашсть, 1 не являли собою шяко! художньо! щнносп.
Водночас вщбулися змши в граф1чних методах виконання проектних роб1т. Замють легко! акварельно! вщмивки почали часпше застосовуватись гуаш, натвсухий пензель, перо, туш. Для тдсилення ефекту сприйняття арх1тектори використовували р1зномаштш прийоми ститзацп.
Новаторсью змши у студентських проектах Багато в чому залежали вщ кер1вниюв та консультанпв, а також вщ колективу, що зосереджувався в майстерш. Явне лщерство щодо цього належало майстерням професор1в В. I. Заболотного та П. Ф. Костирка.
1960-т роки для факультету були перебудовними, як у змш1 стилютично! спрямованосп в арх1тектурнш творчосп, так 1 у зв'язку з1 збшьшенням контингенту студент1в. Вщповщно постае проблема кадрового забезпечення навчального процесу. За умов тдвищення вимог до професшно! тдготовки арх1тектор1в, кадровий потенщал кафедр факультету змщнюеться запрошеними до викладацько! роботи арх1текторами-практиками та досвщченими шженерами-виробничниками як, наприклад, Б. Приймак, А. Мшецький, О. Малиновський, О. Малишенко, М. Степанов, В. Самойлович, Я. Ковбаса, Г. Добро-вольська, О. Раковщан, О. Печонов, А. Дехтяр, О. Ковальський, Г. Терновський,
0. Грачов, А. Демченко та шш1. Оргашчно вливаеться в педагопчний колектив факультету й молода генеращя арх1тектор1в, переважно випускники факультету, зокрема,
1. Шпара, Ю. Чеканюк, В. Агафонов, Л. Скорик, Ю. Хорхот та шш1 [4].
Традицшна для КДХ1 система професшного навчання студент1в у навчально-творчих майстернях,
потребувала, вщповщно до контингенту
студенпв, й збшьшення кшькосп майстерень. Тож, окр1м юнуючих майстерень професор1в С. Катонша, П. Костирка та А. Добровольського, 1968 року була започаткована майстерня професора Н. Чмутшо!, а згодом були сформован! майстерш професор1в М. Катерноги та Б. Приймака.
У кра!ш продовжувалась тенденщя шдустр1ал1зацп та прагматизму в проектуванн! та буд1вництв1. Мюта втрачали свою шдивщуальнють. Все часпше звучала критика под1бного напрямку. Мюьке середовище потребувало образносп та естетичних змш. Студенти КДХ1 на початку 60-х були захопленш новим напрямком -формотворенням. Прост! прямолшшш об'еми стали символом часу.
Пщготовка спещал1спв на
арх1тектурному факультет! КДХ1 специф1чна, оскшьки студенти-арх1тектори в процес навчання постшно контактують ¿з студентами шших факультет1в:
скульпторами, графшами, живописцями, що створюе ушкальш умови для впровадження синтезу мистецтв в проектних ршеннях. Цей метод пщсилюе гостроту сприйняття образносп 1 надае можливють виявити самобутш риси проектованого об'екту.
В проектах часто мають мюце пластичш форми буд1вель, вшьне планування внутр1шнього простору. Особливо це стосуеться проекпв буд1вель громадського призначення. В формотворенш вщчуваеться скульптурна пластика. Серед под1бних роб1т «Палац тонер1в в м. КиевЬ> 1966 р1к. Н. I. Кульчинський (Майстерня проф. В. Г. Заболотного), «Науково-культурний центр», 1966 р1к. Фшенко Л. I. (Кер1вник майстерш проф. А. В. Добровольський) та багато шших.Упродовж 1970-1980-х роюв суттево змшюеться тематика студентських роб1т. Замють окремих буд1вель та споруд автори працюють над масштабними комплексами. Серед них: музейний комплекс (Рис. 14), шкшьне мютечко (Рис. 15), культурний центр (Рис. 16), центр молод1 (Рис. 17), житлово-громадське комплексне вир1шення (Рис. 18) 1 т. д. Розширюеться кругоз1р, шформацшний
проспр. Квал1ф1кащя кер1вниюв дозволяла тдготувати студент1в до таких складних завдань.
Стильовий напрямок все бшьше схиляеться до захщного модершзму з елементами конструктив1зму 1920-х роюв. У проектах закладаються нов1тш конструкцп цшком реального втшення.
Використовуються сучасш буд1вельш матер1али.
Одшею з вщмшних рис студентсько! творчосп стае науковий тдхщ до проектування. Велика увага придшялась передпроектнш тдготовщ: робота з л1тературою, науков1 розрахунки, вивчення ареалу майбутнього проектування. Все це стае пом1тним у роботах студент1в.
Анал1з громадських буд1вель в проект-них роботах студент1в НАОМА перюду 1960-1980-х роюв показав хронолопчну по-слщовшсть розвитку та докоршно! змши погляду на вир1шення арх1тектурних за-вдань. Шд впливом р1зномаштних фактор1в змшювалась щеолопчна основа творчого процесу, адже техшчш засоби на початку дослщжуваного перюду давали можливють вир1шення бшьшосп найскладшших заду-м1в.
Отже на результат творчого процесу впливали:
- Сощально-полггична ситуащя в суспшь-ста.
- Широта шформацшного простору.
- Культурно-осв1тне середовище.
- Культурно-осв1тнш потенщал виклада-цького колективу.
- Культурно-осв1тнш потенщал автора. Таким чином, шформатична тдготовка
у ВНЗ арх1тектурного профшю закладае базу, на якш нарощуеться весь подальший арсенал професшних знань 1 вмшь, необхщних кожному арх1текторовьпрактику. Вщсут-шсть шформацп не дае розвитку стилю.
Вщповщно, на початку дослщжуваного перюду була присутня лише академ1чна система художньо! пщготовки яка полягае у послщовному штудшному навчанш на класичних зразках.
Подальший розвиток стильових особливостей громадських буд1вель у роботах студент1в став можливим внаслщок часткового поширення шновацшного творчого принципу, який спрямований на розвиток особистост у навчанш через синтез мистецтв, в чому полягае особливють навчального процесу в НАОМА.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Новини НАОМА // Нацюнальна академiя образотворчого мистецтва i архiтектури. - Режим доступу: http://naoma.edu.ua/ua/news/. - Дата звернення 11.10.17. - Назва з екрану. - Перевiрено 13.07.2018.
2. Об устранении излишеств в проектировании и строительстве : Постановление ЦК КПСС и Совета министров СССР от 4.11.1955 г. // СОВАРХ : проект Советская архитектура. - Режим доступа: http://www.sovarch.ru/postanovlenie55/. - Название с экрана. - Проверено 2.08.2018.
3. Прибега Л. Факультет архггектури НАОМА. Вщ витошв до сьогодення / Л. Прибега // Укра!нська академiя мистецтва : дослщж. та наук.-метод. пр. : наук. зб. / Нац. акад. образотв. мистец. i архгт. - Ки!в, 2015. -Вип. 24. - С. 5-16. - Режим доступу: http://naoma.edu.ua/ua/academy/zbrnik_dosldnitskikh_ta_naukovo-metodichnikh_prats/24_2015.pdf. - Назва з екрану. - Перевiрено 2.08.2018.
4. Смоленська С. О. Архггектура авангардного модершзму в УкраМ : генеза та спадщина : дис. ... доктора арх. : спец. 18.00.01 : захищена 23.06.2017 / Свилана Олекспвна Смоленська. - Харшв, 2017. - 447 с.
5. Хмельницкий Д. С. Архитектура нацизма и архитектура сталинизма. Визуальные, психологические и структурные различия / Д. С. Хмельницкий : докл. на конф. «Тоталитаризм и аудиовизуальность» / Центр исслед. Варшавского ун-та (19-21 апреля 2007 г.), Ланцкорона, Польша // Blok. Mi^dzynarodowe Pismo Poswi^cone Kulturze Stalinowskiej i Poststalinowskiej 2010, Pejzaze i znaki totalitaryzmu / red. Z. Gr^becka i J. Sadowski. -Bydgoszcz : Wydawnictwo Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego, 2010. - № 5. - Режим доступу: https://archi.ru/lib/publication.html?id=1850569852&fl=5&sl=1. - Название с экрана. - Перевiрено 2.08.2018.
REFERENCES
1. Novyny NAOMA [News of National Academy of Fine Arts and Architecture]. Natsionalna akademiia obrazotvor-choho mystetstva i arkhitektury [National Academy of Fine Arts and Architecture]. Available at: http://naoma.edu.ua/ua/news/. (Accessed on July 13, 2018). (in Ukrainian).
2. Ob ustranenii izlishestv v proektirovanii i stroitel'stve: Postanovlenie CK KPSS i Soveta ministrov SSSR ot 4.11.1955 g. [On the elimination of excesses in design and construction: Resolution of the Central Committee of the CPSU and the Council of Ministers of the USSR from November 04, 1955.]. SOVARX: proekt Sovetskaya arxitektura [SOVARX: project Soviet architecture]. Available at: http://www.sovarch.ru/postanovlenie55/. (Accessed on August 02, 2018). (in Russian).
3. Pribieha L. Fakultet arxitektury NAOMA. Vid vytokiv do sogodennia [Faculty of Architecture of NAFAandA. From the beginnings to the present]. Ukrainska akademiia mystetstva: doslidzh. ta nauk.-metod. pr. [Ukrainian Academy of Arts: research and scientific-methodological practice]. Nats. akad. obrazotv. mystets. i arkhit. [National Academy of Fine Arts and Architecture]. Kyiv, 2015, iss. 24, pp. 5-16. Available at: http://naoma.edu.ua/ua/academy/zbrnik_dosldnitskikh_ta_naukovo-metodichnikh_prats/24_2015.pdf. (Accessed on August 02, 2018). (in Ukrainian).
4. Smolenska S.O. Arkhitektura avangardnoho modernizmu v Ukraini: heneza ta spadshhyna: dys. doktora arkh.: spec. 18.00.01 [Architecture of avant-garde modernism in Ukraine: genesis and heritage: dissertation of Dr. Sc. (Arch.): specialty 18.00.01]. Kharkiv, 2017, 447 p. (in Ukrainian).
5. Xmel'nickij D.S. Arxitektura nacizma i arxitektura stalinizma. Vizual'nye, psixologicheskie i strukturnye razlichiya: dokl. na konf. «Totalitarizm i audiovizual'nost'» [The architecture of Nazism and the architecture of Stalinism. Visual, psychological and structural differences: report on the conference "Totalitarianism and audiovisuality"]. Centr issled. Varshavskogo un-ta (19-21 aprelya 2007 g.), Lanckorona, Pol'sha [Centerof Research Warsaw University (April 19-21, 2007), Lanckorona, Poland]. Bydgoszcz: Wydawnictwo Uniwersytetu Kazimierza Wielkiego, 2010, no. 5. Available at: https://archi.ru/lib/publication.html?id=1850569852&fl=5&sl=1. (Accessed on August 02, 2018). (in Russian).
Рецензент: Челноков О. В., канд. техн. наук, проф. Надшшла до редколеги: 21.02.2018 р.
