Історичні аспекти реформування поліклінічної допомоги у Збройних Силах України. Становлення та сьогодення Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»



HISTORICAL ASPECTS OF REFORMING OUTPATIENT CARE IN UKRAINE

ARMED FORCES: PAST AND FUTURE

Kamalov R.Kh., Gulpa V.S., Varus V.I.

1СТОРИЧН1 АСПЕКТИ РЕФОРМУВАННЯ ПОЛ1КЛ1Н1ЧНО1 ДОПОМОГИ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРА1НИ. СТАНОВЛЕННЯ ТА СЬОГОДЕННЯ

КАМАЛОВ Р.Х., ГУЛЬПА В.С., ВАРУС В.1.

Вiйськово-медичний департамент Мшютерства оборони Украши, м. КиТв;

Науково-дослiдний iнститут проблем вiйськовоï медицини ЗС Украши, м. Iрпiнь

УДК: 614.2:355+61:355.72

мбулаторно-пол^лМчнш службi належить найважливи ший сектор системи охорони здоров'я, вщ стану якоï зале-жать ефективнють та якiсть дiяльностi ydeï системи охорони здоров'я, а також ви-рiшення багатьох медико-соцiальних проблем. Стратегiя Всесвiтньоï оргашзацп охорони доров'я щодо переорieнта-цiï медичноï допомоги на пер-винну медико-санiтарну допо-могу прийнята бшьшютю держав свiту. Про необхщнють розвитку амбулаторно-поли клiнiчноï допомоги йдеться ниш на уах рiвнях. На урядово-му рiвнi прийнято програму розвитку медично!' галузi.

У допов^д ВООЗ "Про стан систем охорони здоров'я у сви

тГ (2008 р.), присвяченiй пер-виншй медико-санiтарнiй до-помозi, зокрема вказано, що основними недолками упра-влшня систем охорони здоров'я у свт e орieнтацiя на ста-цiонарний вид надання медич-но[ допомоги та надмiрну спе-цiалiзацiю медичних кадрiв, фрагментарнiсть систем охорони здоров'я, як сформованi навколо прюритетних про-грам, i нерегульована комер-цiалiзацiя медичних послуг.

У Збройних Силах Украши з моменту ix становлення вщ-бувалося послщовне зменшен-ня сил та засобiв медичноï служби вiдповiдно до скорочен-ня вiйськ. Реформування ме-дично[ служби здiйснювалося з метою покращання стану здо-

ИСТОРИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ РЕФОРМИРОВАНИЯ ПОЛИКЛИНИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ В ВООРУЖЕННЫХ СИЛАХ УКРАИНЫ. СТАНОВЛЕНИЕ И НАСТОЯЩЕЕ Камалов Р.Х., Гульпа В.С., Варус В.И. Целью работы было проведение анализа последствий реформирования амбулаторно-поликлинической помощи в ВС Украины. В работе использованы медико-статистические, структурно-логические, библиосемантические и аналитические методы исследования. В результате было установлено, что создание поликлинической помощи в Вооруженных Силах происходило в четыре периода: довоенный, послевоенный, советский и период независимости. Продолжительное время поликлиники существовали на отдельных штатах. Учреждения первичной медпомощи были этапом лечебно-эвакуационного обеспечения и выполняли функцию по сортировке больных. При такой организационной структуре около 70% военнослужащих получали медпомощь на амбулаторно-поликлиническом уровне и около 30% — на госпитальном. Проведен анализ последствий реформирования амбулаторно-поликлинической помощи. Отмечено, что после очередного объединения поликлиник и стационара значительно вырос

уровень необоснованной госпитализации. Из общего количества военнослужащих, которые обращались за медпомощью в амбулаторно-поликлинические учреждения, направлялись на стационарное лечение военнослужащие срочной службы — 67-68%, офицеры — 26%, военнослужащие по контракту — 31%. При этом 44% случаев обращений не требовали специализированной медпомощи, и она могла быть предоставлена на догоспитальном уровне. Отрицательные последствия данной ситуации — увеличение процента неоправданной госпитализации и финансовых затрат, поскольку стоимость стационарного лечения в 4-7 раз превышает стоимость амбулаторной помощи. Отмечено, что финансирование медицинской службы Вооруженных Сил Украины в соотношении "стационар — амбулаторная помощь" имеет следующие показатели: 82,5% и 17,5% (из них 10% — для обеспечения войскового звена и 7,5% — для оказания амбулаторно-поликлинической помощи). Приведены объективные предпосылки необходимости осуществления мероприятий по переориентации медпомощи на первичную медико-санитарную помощь, а также мероприятий по развитию профилактического направления медицины с целью уменьшения заболеваемости и госпитализации военнослужащих.

© Камалов Р.Х., Гульпа В.С., Варус В.1. СТАТТЯ, 2012.

ров'я вiйськовослужбовцiв, пд вищення якостi та оперативно-CTi надання медичноТ допомоги, забезпечення широкого доступу вмськовоспужбов^в до су-часних засобiв дiагностики та пiкування у ^CTeMi рацюнапь-ного розподiпу i використання вiйськово-мeдичних рeсурсiв.

Однак вщсутнють профшак-тичноТ роботи, направлено! на попередження захворювань особового складу, призводипо до високого рiвня захворю-ваност^ а нeукомппeктованiсть медичним персоналом та медичним майном — до необГрунтованоТ госпiтапiзацií.

У наявшй сучаснiй мeдичнiй пiтeратурi пубпiкацií щодо комплексного анапiзу показникiв якост реформування амбупа-торно-попiкпiнiчноí допомоги у Збройних Сипах УкраТни мають фрагментарний характер, що зумовипо актуапьнiсть даного доспщження.

Предмет дослiдження — оргаыза^я попiкпiнiчноí допомоги у Збройних Сипах УкраТни.

Методи дослщжень: меди-ко-статистичнi, структурно-погiчнi, бiбпiосeмантичнi, ана-пiтичнi.

Результати та обговорення.

У процес виконання доспщ-жень бупо здмснено пiдбiр, анапiз та узагапьнення науко-воТ, нормативно! iнформацiТ' та Ыших матeрiапiв щодо оргаш-зацп попiкпiнiчноí допомоги у Збройних Сипах УкраТни. Зага-пом бупо опрацьовано з даноТ тематики 37 наукових джереп: 3 дисeртацií, 20 наукових статей, 14 монографм та методич-них посiбникiв, звiти медичноТ статистики за 2001-2010 роки. ^м того, пiдготовпeно розпо-рядження директора ВМД щодо надання iнформацií про роботу по^ктнк зон вiдповiдапьностi та узагапьнено отриманi данi.

При вивченш iсторичних ас-пeктiв створення по^ктшчно'Т допомоги у Збройних Сипах, на нашу думку, можна визначити чотири перюди: довоенний, повоенний, радянський та пе-рiод нeзапeжностi.

Довоенний перюд вщзначав-ся бурхпивим розвитком пер-винноí мeдико-санiтарноí допомоги. У 20-т роки минупого стопiття вийшпо багато важпи-вих дeкрeтiв та постанов щодо створення мeрeжi по^кяшк, жiночих та дитячих консупьта-ц1й, розширення профшактич-них заход1в не лише у д1ялы-ю-

ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ МЕДИЦИНИ —

стi санiтарних пiкарiв, апе й пи карiв пiкувапьного профiпю. Попiклiнiкам надавапося все бТпьшого значення в оргашзаци пiкувапьно-профiпактичноí допомоги насепенню. Здмснено нацiонапiзацiю приватних, сус-пiпьних, бпагодмних та страхо-вих закладiв.

У частинах РадянськоТ Армií у середин 20-х рокiв (19261928) так само бупо оргашзо-вано попонки, що функцю-нувапи у складi вiйськових госпiтапiв як попiклiнiчнi вщди пення.

У 1940-вi роки вiйськовi попи клiнiки отримапи статус само-стмних установ — гарнiзонних попiклiнiк. Гаршзонш по^кшш-ки призначапися дпя надання загапьнопiкарськоí i спещаш-зованоí амбупаторноТ допомоги особовому скпаду вмсько-вих частин i установи даного гаршзону.

Гарнiзоннi попiклiнiки бупи тюно пов'язанi з санiтарною

службою вмськових частин. Вони спiльно вивчали причини й умови виникнення i розвитку захворювань серед вмськово-службовцiв, вели саштарно-просвiтницьку роботу. Разом з тим, гаршзонна полiклiнiка з питань саштарно-епщемюло-гiчного благополуччя вiйськ тд-тримувала зв'язок з мiсцевими органами охорони здоров'я.

Другий перiод, повоенний. ^сля закiнчення Велико! Вт чизняноТ вiйни усi гарнiзоннi полiклiнiки було перетворено на полiклiнiчнi вiддiлення гар-нiзонних вiйськових госпiталiв з метою забезпечення наступ-ностi амбулаторного i стацю-нарного л^вання. Реформування пол^нк було розпоча-то ще 1941 року, коли з шща-тиви начальника Головного вшськово-саштарного упра-влiння ЧервоноТ армiТ Смирнова 6.1. вперше до штату Центрального вмськового гостта-лю iменi П.В. Мандрики були

Рисунок 1

Кшькють контингенту, що мае право на медичне обслуговування

900000 800000 700000 600000 500000 400000 300000 200000 100000 0

Загапьна кшькють контингенту ■ Вмськовоспужбовц

• Пенсюнери Мастерства оборони УкраТни ,Чпени амей

-X--ц-*-

1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005

введет полынки. З оргашза-цieю полiклiнiчних вiддiлень при гаршзонних вiйськових госпiталях здiйснилася iдея безпосереднього зв'язку ста-

СРСР 6.1. Смирнова щея об'еднання полiклiнiк та гост-талiв згасла. З приходом но-вих керiвникiв охорони здоров'я з 1955 року полынки знов стали окремими струк-турними пщроздшами.

Четвертий перiод — неза-лежностi, розпочався з форму-ванням Збройних Сил УкраТни. Необхiдно вщзначити, що ос-новний период реформування пол^тчноТ допомоги вщбув-ся у 1994-2005 роках. 1нщато-рами реформ пол^шчно'Т допомоги були начальник Головного вмськово-медичного управлiння Збройних Сил Ук-раТни, генерал-лейтенант ме-

Рисунок2

Показники вщвщувань полiклiнiки та сшввщношення лiкарi/контингент

дичноТ служби Бший В.Я. та його заступник, генерал-майор медичноТ служби Вовко-дав М.М.

До складу Збройних Сил Ук-раТни на момент Тх формування входило 46 вмськових гостта-лiв, як були передовою (пер-шою) ланкою у загальнм си-стемi лкувально-евакуацмно-го забезпечення Збройних Сил СРСР.

Переважна бiльшiсть цих гос-пiталiв — малопотужнi лку-вальш заклади (вщ 50 до 150 лiжок), лiкувальнi вiддiлення яких були укомплектовав за штатом одним-двома лкарями за профшем.

Основним призначенням таких вмськових госпiталiв було виконання мобТшзацмних зав-дань — розгортання у военний час госпiтальних баз.

Починаючи реформування, вiйськово-медична служба пе-редусiм звiльнилася вiд вiйсь-ково-медичних частин та за-кладiв, що мали низьку заван-таженють та нерозвинену л^-вально-дiагностичну базу. Це окремi медичнi батальйони, вiйськовi лазарети, полiклiнiчнi вщдтення та госттали 1992-й вiйськовий госпiталь (м. Лебе-дин), 747-й вiйськовий госпi-таль (м. Бердянськ), 1910-й вмськовий госпiталь (м. Броди) та Ышк

Головним вмськово-медич-ним управлiнням були вщ-працьованi типовi штати головного, базового i гаршзон-ного вмськових госпiталiв та Тхнiх фшм.

цiонару з полiклiнiкою. Лiкар стацюнару приймав також хво-рих у пол^нц

Такий порядок створював умови для надання лiкаревi можливостi спостер^ати роз-виток захворювання з самого його початку. Залучення до ро-боти полiклiнiки фахiвцiв гост-талiв пiдвищувало якiсть надання допомоги у пол^нщк

Третiй — радянський перюд розпочався з 1960-х роюв та ознаменувався екстенсивним розвитком медичноТ галузi та переважно стацюнарноТ медичноТ допомоги i вузькоТ спе-цiалiзацiï. У цей час збшьшила-ся кiлькiсть лiжок, медичного персоналу, нових медичних за-кладiв.

1952 року пiсля вiдставки мшютра охорони здоров'я

Рисунок 3

Сшввщношення штатноГ чисельностi працiвникiв полiклiнiк та кiлькостi вiдвiдувань

HISTORICAL ASPECTS OF REFORMING OUTPATIENT CARE IN UKRAINE ARMED FORCES: PAST AND FUTURE

KamalovR.Kh., Gulpa V.S., Varus V.I.

Outpatient care reforming results in Ukraine Armed Forces have been analyzed. Methods used for research: medical statistics, structure-logical, library findings, analytical. Four stage of outpatient care development in Ukraine Armed Forces has been revealed. They are pre WW II, past WW II, Soviet and Ukrainian periods. Long time outpatient clinics had own separate staffs of employees. Medical treatment facilities of first medical care acted as triage role. In such system servicemen were admitted to hospital only in 30% cases, the rest was treated in outpatient level. The results of outpatient care next reforming has been analyzed. Increase of groundless admission to hospital rates after next integration of military outpatient clinics and hospitals has been pointed out. The structure of servicemen referrals to inpa-

tient medical treatment facilities was following: 6768% — active duty servicemen, 31% — contracted servicemen, 26% — officers. Among them 44% cases didn't require specialized medical care (role 3, 4) and may be treated in military units' medical stations. Thereby increase admission to hospital rates caused expenses boost as inpatient care is 4-7 times more expensive than outpatient care. Disproportion of outpatient and inpatient care financing has been revealed. 82,5% of budget finance has been allocated to inpatient health care, correspondingly 17,5% — to outpatient level (10% — units' medical service, 7,5% — policlinics). Necessity of cardinally shift emphasis on outpatient care development in current situation has been substantiated. Actions to decrease morbidity and admission to hospital rates in Ukraine Armed Forces have been proposed. Keywords: historical aspects, military outpatient clinics and hospitals, outpatient care, prophylactic medicine.

Оргашзацмно-штатна структура зазначених вмськово-^кувапьних закладiв бупа мак-симапьно збапансованою, ви-ходячи iз завдань, що на них покпадапися.

Розробпено тeриторiальну систему медичного забез-печення особового скпаду Збройних Сип УкраТни. Вмсь-ковi госпiталi видiв Збройних Сип УкраТни та оперативних командувань мапи жорстку вертикапь пщпорядкування з спе^апьних питань вщ Гопов-ного вшськового кп^чного госттапю до фши вмськового госттапю.

Надання догосттапьно'Т допомоги здмснювапось у гарш-зонних попишках при вмсь-кових госттапях, яких на^чу-вапося 17, з них 5 стоматопо-пчних. 1997 року вщбупося об'еднання по^ктнк та гост-талiв в единий штат.

Дпя здшснення оцшки ефективност реформування по^ктшчно'Т допомоги нами бупо використано дан про роботу по^кшнк зон вщпов^ дапьност за 1994-2005 роки та зв^ш матeрiали медичноТ статистики у перюд з 2001 по 2010 роки.

Отримаш даш опрацьовано за такими показниками: кшькють контингенту, що мае право обспуговування, штатна чи-сепьнють по^кяшк, кшькють лiкарiв, кшькють вщвщувань попонки, навантаження на одного пкаря, кшькють прове-дених доспщжень на одне вщвщування. Як видно з рисунка 1, кшькють контингенту за 1994-2005 роки майже не

змшилася та становила близь-ко 800 тисяч оаб.

Протягом цього перюду кшькють вщвщувань особового складу пол^нк (пол^шчних вщдшень) зменшилася з 1057 до 831, з них лiкарiв 423 та 332 вщповщно. За цей перюд кшькють вщвщувань значно зро-сла: з 1195401 до 1931376 оаб на рк. При цьому у результат реформування кшькють кабЫе-^в зменшилася з 556 до 482, загальна площа збшьшилася з 21267 м2 до 23149,45 м2.

Розраховаш показники вщви дувань на одного лкаря на рк за перюд з 1994 по 2005 рк збшьшилися з 2266 до 5800. За сталих кшькостей лiкарiв та контингенту зростання показ-ника вщвщувань здмснюеться за рахунок частоти звернень, який дорiвнював у 1994 р. 1,7, у 2005 р. — 2,5. Водночас тсля 1998 року кшькють контингенту, що мае право на медичне обслуговування, склало майже 2 тисячi оаб на одного лкаря (рис. 2).

Як видно з рисунка 3, штатна чисельнють пол^нк максимальною була у 1995-1997 роках, однак пюля 1998 року рiзко зменшилася. Водночас вщзна-чаеться зростання кшькост вщвщувань на рк за рахунок збшьшення кшькост звернень.

За структурою звернень до полынки необхщно зазначи-ти, що 29% уах вщвщувань здмснено лкарями загально! практики та терапевтами, оку-лютом — 8%, хiрургом — 7%, отоларингологом — 8%, неврологом — 9%, дерматовенерологом — 5%, психiатром —

3%, пнекологом — 3%, Ышими — 15%.

Як видно з рисунка 4, у пе-рюд з 1994 по 2005 рк час на обстеження 1 хворого змен-шився. У перюд з 1994 по 1997 рк кшькють лiкарiв не вщпови дала кшькост звернень до полынки, тобто була завище-ною. У середньому на одного лкаря припадало менше 10 вщвщувань, що у 2,5 рази менше вщ нормативiв. З 1998 року кшькють обстежених на одного лкаря зросла бшьше шж вдвiчi. За цей перюд показники кшь-кост оаб, обстежених одним лкарем за рк, зросли та на-близилися до загальноприйня-тих показникiв Мiнiстерства охорони здоров'я.

Дослщження динамiки на-правлення на стацюнарне ли кування показало високий вщ-соток госпiталiзацiТ вмськово-службовцiв строково! служби (рис. 5). За категорiями вмсь-ковослужбовцiв частки напра-влених на стацюнарне лку-вання, у тому чиош до лазаре-^в, а також частки переведе-них з лазарелв до "шших закладiв" представленi таким чином: 66,14% вшськово-службовцiв строково! служби, 26,7% офiцерiв та 31,0% вiйськовослужбовцiв за контрактом направлено на ста-цiонарне лiкування (вiд кшько-ст первинних звернень). 56,6% вiйськовослужбовцiв строково! служби, 8,4% офи церiв та 10,9% вмськовослуж-бовцiв за контрактом надм-шло до лазарету (вщ кiлькостi направлених на стацiонарне лкування).

Забезпечення медичним майном амбулаторно-пол^-нiчних вщщпень (клiнiк амбула-торноï допомоги) здмснюеться з аптек госпiталiв (вщдТтв медичних постачань, фармацев-тичних центрiв). Значна части-на коштiв використовуеться на забезпечення стацюнарно'' до-помоги.

Так, у перюд з 2005 по 2010 рк обсяги фшансування, що були спрямоваш на забезпе-

чення пол^шчно'' роботи, мали ч^ку тенденцiю до знижен-ня з 10,2% (2005 р.) до 7,6% (2010 р.).

Дослщження показали, що у структурi фшансування медичноТ' служби Збройних Сил Украши сшввщношення "ста-цюнар — амбулаторна допо-мога" у середньому за 10 роюв складае 82,5% : 17,5% (з них 10% — для забезпечення вмськово'' ланки, 7,5% — для забезпечення надання амбу-латорно-пол^шчно'' допомоги у полешках).

Все це вказуе на наявнiсть внутршшх протирiч двох взае-мовиключних тенденцм, якi не повиннi, на нашу думку, бути поеднаними у межах одые'' ор-ганiзацiйноï структури, бо ос-новним завданням первинно'' медико-саштарно'' допомоги е профiлактика захворювань, у той час як стацюнар, за своею сутнютю та iдеологieю, заци

кавлений у збiльшеннi кiлькостi хворих.

^м того, одним з основних критерив ефективностi дiяль-ностi закладiв охорони здоров'я е завантаженють лiжок, тому перерозподiл потокiв хворих на бшьш дешевий первин-ний рiвень медичного забезпечення, де мають закiнчувати ли кування 70% усiх пацieнтiв, по-тягне за собою скорочення юлькост лiжок через 'х неза-вантаженють та призведе до перерозподiлу наявних обме-жених ресурсiв на розвиток профтактичного напрямку ме-дицини, що шяким чином не входить до кола штереав ста-цiонару. I все це тому, що стацюнар е системоутворюючим елементом вмськово-медич-ного центру, який формуе iмiдж цього центру i навiть просто е визначальним чинником самого факту юнування вмськово-медичного центру.

1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005

Рисунок 5

Направлення вшськовослужбовщв на стацюнарне лкування (вiд кiлькостi первинних звернень), %

80 70 60 50

40 430 20 10

2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

роки

□ Вмськово-службовц| строково' служби

В Оф1цери

□ Вмськово-службовц1 за котрактом

HYGIENIC ASPECTS OF DENTAL DISEASE IN RESIDENTS OF TRANSCARPATHIAN REGION IN 2006-2010

Fera O.V., Yerem T.V., Fera M.O.

Г1ПБН1ЧИ1 АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СТОМАТОЛОГ1ЧНО1 ПАТОЛОГИ У МЕШКАНЦ1В ЗАКАРПАТСЬКО) ОБЛАСТ1 ЗА 2006-2010 РОКИ

агальнов1домо, що життед1яль-н1сть людини залежить в1д стану довюлля, а здоров'я формуеть-ся тд впливом природних чин-ник1в. На оргаызм впливае комплекс фактор1в довк1лля, i жит-тед1яльн1сть перебувае у безпе-рервному динамiчному взае-мозв'язку з дiею цих чинниюв. Коли ця взаемодiя перевищуе адаптацмш можливостi орга-нiзму, можуть виникнути доно-зологiчнi стани i патологи [1-6.

Оскiльки Закарпатська область УкраТни належить до ен-демiчних регiонiв, особливо ïï гiрськi та передпрш райони, то мiкроелементна недостатнють негативно впливае на стомато-логiчне здоров'я мiсцевого на-селення.

ФЕРА О.В.,

еРЕм т.в.,

ФЕРА М.О.

Ужгородський нацюнальний унiверситет

УДК 613.31-083(477.87)

Тому Ытегра^я полiклiнiк та госпiталiв, безумовно, корисна заради забезпечення тюно)' по-слiдовностi та спадкоемностi у лкуванш. Однак, iнтеграцiя функцiональна, а не оргашза-цiйно-штатна. На думку ряду роайських вiйськових медикiв, саме юридична самостiйнiсть стала вагомим стимулом роз-витку амбулаторно-пол^шч-но) ланки.

Висновки

1. В юторичному аспектi розвитку пол^шчно'' допомо-ги тривалий час полынки iс-нували на окремих штатах. За-клади первинно) медично) до-помоги були етапом лкуваль-но-евакуацiйного забезпечення та виконували функцю з сортування хворих.

Перевага надавалася пол^-нiчнiй допомозi у формi само-стiйноï ланки. За тако) оргаш-зацiйноï побудови близько 70% вмськовослужбовщв отриму-вали медичну допомогу на ам-булаторно-полiклiнiчному рiв-нi, майже 30% — на гостталь-ному.

2. З чергового реформування 1998 року вщбулася змша функцiонального пщпорядку-вання пол^нк. З того часу iз загальноï кiлькостi вмськово-службовцiв, що зверталися за медичною допомогою до амбу-латорно-полклЫчних закла-дiв, направлялися на стацю-нарне лкування вмськово-службовцi строковоï служби (67-68%), офщери (26%), вiйськовослужбовцi за контрактом (31%). При цьому 44% випадюв звернень не потребу-вали спецiалiзованоï медичноï допомоги, яку могли надавати на догосттальному рiвнi. Нега-тивнi наслiдки такоï ситуацп — збiльшення вiдсотка невипра-вдано[ госпiталiзацiï та фЫан-сових витрат, осюльки вартiсть стацiонарного лiкування у 4-7 разiв перевищуе вартiсть ам-булаторноï допомоги.

3. Назрiла потреба у здм-сненнi заходiв з переорiентацiï медичноï допомоги на первин-ну медико-санiтарну допомогу та запровадження заходiв, спрямованих на розвиток про-фiлактичного напрямку меди-цини з метою зменшення захворюваност i госпiталiзацiï вiйськовослужбовцiв та впро-вадження механiзму ефектив-ного використання наявних ре-

сурсiв. _

Надйшладо редакц1, 13.10.2°11. © Фера О.В., ерем Т.В., Фера М.О.

ГИГИЕНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ФОРМИРОВАНИЯ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИИ У ЖИТЕЛЕЙ ЗАКАРПАТСКОЙ ОБЛАСТИ ЗА 2006-2010 ГОДЫ Фера О.В., Ерем Т.В., Фера М.О.

Цель работы заключалась в оценке с гигиенических позиций аспектов формирования стоматологической заболеваемости у жителей Закарпатской области за 2006-2010 гг. Проведено изучение ключевых причин возникновения стоматологической патологии у жителей эндемического региона. Количество обследованного населения Закарпатской области за 2006-2010 гг. составляло 6136492 человек. Изучались и рассчитывались стандартизированные показатели заболеваемости по пяти отдельным формам патологии полости рта для населения каждого района по разным биогеохимическим зонам области. Методы исследования: социально-гигиенический (для выявления характера и степени воздействия условий проживания на основные показатели стоматологического здоровья населения эндемического региона), эпидемиологический, социальный (при обследовании местного населения разных биогеохимических зон Закарпатской области использовались специально разработанные анкеты), статистический (обработка результатов исследования). Все полученные в ходе экспериментов цифровые данные подвергали обработке методами вариационной статистики. Полученные результаты исследования свидетельствуют, что не только микроэлементный дефицит, но и постоянное воздействие неблагоприятных факторов внешней среды обусловливают возникновение стоматологической патологии у жителей эндемического региона. Выявленные особенности сочетанного действия дефицита микроэлементов и факторов внешней среды необходимо учитывать при разработке системных мер по первичной профилактике заболеваний органов ротовой полости и внедрение оздоровительных мер, направленных на снижение стоматологической заболеваемости населения эндемического региона.

СТАТТЯ, 2012.