CC BY
63він може розходитися з роками, вказаними в її свідоцтві про народження і навіть рівнем розвитку окремих психічних функцій. Проте він також є тією об’єктивною реальністю, яка може вирішально впливати на її подальший розвиток.
Подальші дослідження планується спрямувати на вивчення інших проблем ранної корекції психомоторики дітей з аутизмом.
Література
1. Wing L. Early Diagnosis and the Impact of Autistic handicap on the family. - Paris: Autism - Europe, 1984.
2. Башина В.М. Детский аутизм (инфантильный психоз) -аспекты терапии церебрализином. Церебрализины: фармакологические эффекты и место в клинической практике. - Собрание докладов ІУ международного симпозиума 25 апреля 2002 г. Москва. - М., 2002. - С. 116-121.
3. Каган В.Е. Преодоление. Неконтактный ребенок в семье. - СПб, 1997. - 275 с.
4. Piaget, J. Intelligence and Affectiving. Palo Alto: Annual review press, 1981.
5. Никольская О.С. и др. Аутичный ребенок. Пути помощи.
- М., 1997.
6. Лебединская К.С. Терапия раннего детского аутизма. Психология аномального развития ребенка: Хрестоматия в 2 т./Под ред. В.В. Лебединского, М.К.Бардышевской. - М.: ЧеРО: Высш.школа: Изд-во МГУ, 2002. - С. 474-486.
7. Rapoport, M.F. (2001) Notes from the Speech Pathologist’s Office. Making a Difference (P. 163-180). Austin, TX .PROED.
8. Mesibov, G., and Boswell, S. Assessment in the classroom. In: E Schoplevand C.Mesibov (Eds.). J. Diagnosis and Assessment in autism. New.York: Plenum Press, 1988.
9. Smalley, S.L. Genetic Influences in Autism//Psychiat. Clinical of North America, 1991. - Vol. 13. - P. 53-68.
10.Hophins G. Failure of the holding relations hips//L. of child Psychotherapy, 1987, Voll 3 (1) . - P. 5-17.
11.Лебединский В.В. Детский аутизм как модель психического дизонтогенеза//Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. -1996. - № 2.
Надійшла до редакції 21.11.2007р.
ІСТОРИЧНІ ТА ФІЛОСОФСЬКО-ГУМАНІСТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ВАЛЕОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ В НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ
Макущенко І. В., Пристинський В.М., Макущенко С. С., Осіпцов А.В., Мельник І.М. Слов’янський державний педагогічний університет Центр фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх” (м. Єнакієве)
Анотація. У статті розкрито значимість використання інтерактивних методів навчання (цитати про здоров’я) для розширення мотиваційної, пізнавальної і рухової активності учнів. За змістом і формою організації метод достатньо лаконічний, виразний і доступний. Його використання сприяє розширенню кругозору знань щодо історичних і філософських поглядів видатних мислителів та сучасних вчених про ефективність впливу рухової активності на здоров’я людини, уточненню уявлень про навколишній світ, про себе, про організм людини, стан її здоров’я.
Ключові слова: валеологічний світогляд, інтеграція, мотиваційні, рухові, пізнавальні процеси.
Аннотация. Макущенко И.В., Пристинский В.Н., Макущен-ко С.С., Осипцов А.В., Мельник И.Н. Исторические и философско-гуманистические аспекты формирования валеологи-ческого мировоззрения в учебно-воспитательном процессе. В статье раскрыта значимость использования интерактив-
ных методов обучения (цитаты о здоровье) для расширения мотивационной, познавательной и двигательной активности учащихся. По смыслу и форме организации метод достаточно лаконичный, выразительный и доступный. Его использование оказывает содействие расширению кругозора знаний относительно исторических и философских взглядов выдающихся мыслителей и современных ученых, об эффективности влияния двигательной активности на здоровье человека, уточнению представлений об окружающем мире, о себе, об организме человека, состоянии ее здоровья.
Ключевые слова: валеологическое мировоззрение, интеграция, мотивационные, двигательные, познавательные процессы. Annotation. Makuschenko I.V., Pristinskiy V.N. Makuschenko S.S., Osiptsov A.V., Melnik I.N. Historical, philosophic and humanistic aspects of forming valeological world outlook in teaching and training process. The article deals with the problems of importance of using interactive methods of teaching (such as quotations about health) for enlarging motive, cognitive and motor activity of pupils. On sense and the form of architecture a method laconic enough, expressive and disposable. It use assists dilating of an outlook of knowledge concerning historical and philosophical views of given away thinkers and state-of-the-art scientists, about efficacyy of effect of a motor performance on health of the person, to refinement of introducings about world around, about itself, about an organism of the person, a state of its health.
Key words: valeological world outlook, integration, motive, cognitive, motor processes.
Вступ.
Валеологічна освіта в Україні, інформаційно-просвітницька робота центрів фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх» має за мету сприяти формуванню у підростаючого покоління навиків здорового способу життя, навчити цінувати своє здоров’я, своє життя, сформувати життєстверджуючий гуманістичний світогляд.
Проблема зміцнення здоров’я, боротьби за довголіття хвилювала видатних діячів науки та культури всіх часів і народів. Суспільство завжди цікавило, як людині перебороти всі несприятливі умови впливу навколишнього середовища на організм, як зберегти здоров’я, бути фізично міцним і витривалим, щоб прожити довге і творчо активне життя.
Питання взаємодії мотиваційних, пізнавальних і рухових процесів у дітей має глибоке історичне коріння. Його розв’язанню присвячені помисли як античних авторів, так і сучасних педагогів [1-15]. Але, недостатньо розробленими аспектами даної проблеми, залишаються механізми формування мотивації щодо пізнавальної і рухової активності школярів в процесі різноманітних форм їх навчання та фізичного виховання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій в історичному аспекті свідчать про те, що ще із далеких часів дійшли до нас імена видатних основоположників сучасного вчення про роль фізичних вправ у зміцненні здоров’я людини, у профілактиці та лікуванні захворювань. Рухи, втілені в різні форми фізичних вправ, з давніх часів привертали увагу видатних представників медицини, філософії, літератури, мистецтва, державних діячів і знайшли широке відображення в їхніх наукових та художніх працях [4,9,11,12,13,14,15].
Ідея використання фізичних вправ, загартування для профілактики хвороб, зміцнення здоров’я та
боротьби за довголіття ніколи не вмирала. До вказівок давніх мислителів, лікарів про значення рухів для здоров’я приєднуються свідчення багатьох великих людей наступних часів, котрі високо оцінювали сприятливий вплив фізичних вправ, праці, загартування.
Формулювання цілей роботи.
У зв’язку з цим, метою даної роботи є підбір, систематизація, вивчення й узагальнення історичного досвіду щодо формування валеологічного світогляду підростаючого покоління в процесі різноманітних форм навчання та фізичного виховання.
Для реалізації поставленої мети були сформульовані і вирішувались наступні завдання:
1. Узагальнити історичні та філософсько-гуманістичні відомості щодо цінностей занять фізичною культурою.
2. Запропонувати технологію використання методу „Цитати про здоров’я” в навчально-виховному процесі у тому числі з фізичного виховання.
Результати дослідження.
Основою дослідження було вивчення на методичному та педагогічному рівнях ефективності дії методу «Цитати про здоров ’я» як складової частини методики сенсорно-моторного збагачення уроків фізичної культури, валеології, основ здоров’я. Сутність його полягає в тому, що вчитель зачитує цитату на початку уроку або заняття, а учень чи команда (після виконання завдання) проголошує своє „валео-перефразування” та показує графічне зображення „блок-схеми” до цитати про здоров’я.
Провідним принципом реалізації рекомендує -мих інтерактивних технологій є розширення мотиваційної, пізнавальної та рухової активності школяра за рахунок дидактичних, інформативно-просвітницьких прийомів моделювання пізнавальної діяльності учня із застосуванням „перефразування” та „блок-схем” під час проведення уроків та занять з фізичної культури, валеології, основ здоров’я, конкурсів, вікторин щодо здорового способу життя.
Апробація ефективності та впровадження результатів дослідження в практику здійснюється під час 3-річного експерименту з формування здорового способу життя учнів на базі НВК .№1 “Школа — позашкільні навчально-виховні заклади освіти” (м. Єна-кієве, Донецької обл.) серед дітей, де навчання на уроках з фізичної культури, валеології, основ здоров’я було організовано в режимі сенсорно-моторного збагачення при засвоєнні програмного матеріалу.
Проведене дослідження свідчить, що діти і підлітки з особливим інтересом сприймають та аналізують досвід і думки відомих вчених, філософів, педагогів сучасності, а також цікаві історичні факти щодо здорового способу життя.
Видатні вчені з давніх часів до сучасних називають рух одним з найважливіших засобів виховання дитини. Так, великий Гіппократ, що прожив 104 роки, проповідував гімнастику, заняття спортом, загартування водою та сонцем, прогулянки, раціональність у харчуванні. Видатний грецький письменник та історик Плутарх називав гімнастику, рухи - коморою
життя, а філософ Платон писав, що гімнастика є цілющою частиною медицини. Давньоримський лікар Г ален у своїх працях неодноразово свідчить про те, що він тисячі разів повертав здоров ’я хворим за допомогою фізичних вправ, а його колеги Цельз і Асклепій вважали основними засобами зміцнення здоров ’я людини гімнастику, прогулянки, ігри, загартування, дієту, музику. Аристотель наголошував, що найбільше руйнує й виснажує людину фізична бездіяльність. Мудрий Сократ, загартовуючись, ходив босоніж по снігу, а давньогрецький філософ і математик Піфагор вважав спорт важливим помічником у розумовій діяльності. До речі, Платон і Піфагор були неодноразовими учасниками і переможцями Олімпійських ігор. Такі відомі мислителі, як Демосфен, Платон, Аристотель, Сократ, Цицерон до глибокої старості займались гімнастикою і загартуванням. Видатний учений Архімед був учителем гімнастики. Авіцена писав, що той, хто помірковано і своєчасно займається фізичними вправами, не потребує ніякого лікування [9].
Яскравим повчальним прикладом у цьому відношенні може служити також життя видатних людей. Відомо, що багато з них відрізнялись міцним здоров’ям і величезною творчою енергією. Французький лікар Тіссо сказав, що рух може за своєю дією замінити будь-який лікувальний засіб, але всі лікувальні засоби світу не можуть замінити дії рухів. Вольтер, проживши довге життя, зауважував, що рух — це життя, а людина може уникнути багатьох хвороб, регулярно займаючись фізичними вправами, працею та дотримуючись поміркованості в їжі [9].
Академік А.П. Протасів ще у 1764 р. на урочистому засіданні Російської академії наук виступив з двома досить сміливими доповідями: “Про необхідність руху для збереження здоров ’я ” та “Про фізичне виховання дітей ”. Подібних доповідей на високому науковому рівні історія до цього не знала. Голова російської терапевтичної школи М.Я. Мудрів писав, ” що для збереження здоров’я, а особливо для профілактики хвороб немає краще вправ тілесних або рухів”.
Видатний російський вчений І.П. Павлов був поборником всебічного фізичного розвитку людини. У 1893 році він організував товариство лікарів-любителів фізичних вправ і сам керував тренуваннями, після яких надзвичайно довго й плідно міг працювати у лабораторії. Для правильного розуміння змін, які відбуваються в організмі людини під впливом фізичних вправ, необхідно виходити з положень фізіологічного вчення про цілісність організму, його єдність з навколишнім середовищем і провідною, регулюючою роллю кори великих півкуль головного мозку в усіх проявах діяльності організму [9,13].
Доктор медичних наук А.С. Обисов, свідчить, що оптимальний фізичний розвиток ефективно сприяє формуванню розумових процесів особистості, що підкріплюється біографічними даними з життя видатних людей минулого [11].
Важливе пізнавальне значення для формування валеологічного світогляду підростаючого поколі-
ння мають філософсько-гуманістичні аспекти. Так, ідея використання фізичних вправ для розвитку духовних сил людини, попередження хвороб та подовження життя сягає корінням у глибину віків, від філософів античності, мислителів середньовіччя, педагогів нового часу, психологів, фізіологів початку ХХ століття до сучасних дослідників.
Античні філософи Аристотель, Сократ, Платон, Демосфен, Піфагор були прихильниками гармонійного виховання людини — розумового й фізичного. У їхніх філософських судженнях відмічається необхідність фізичних навантажень для зміцнення здоров‘я.
Цінною є думка Платона щодо необхідності фізичного розвитку й загартування дітей різної статі з раннього віку й рівноцінного розвитку в них обох рук. Аристотель створив школу перипатетиків («тих, що гуляють»), котрі стверджували, що коли тіло розігріте, думка стає жвавішою. Неодноразовий переможець Олімпійських ігор, Піфагор викладав учням не лише точні науки, але й навчав їх фізичним вправам. І. Ньютон, Л.М. Толстой, І.П. Павлов, Н. Бор жили в різні часи, але, активно займаючись фізичними вправами, на власному прикладі демонстрували можливість вдалого поєднання “голови та м ’язів". На особливу увагу заслуговує думка про те, що історичні приклади ілюструють взаємозв’язок стійкості й активності показників розумової діяльності (пам’яті, уваги, сприймання, тощо) з рівнем фізичної активності людини [9,14].
Видатний чеський педагог Я. А. Коменський першим висунув ідею необхідності побудови системи навчання згідно духовних, розумових і фізичних особливостей дітей. Саме період розвитку особистості (від народження до 6 років) він вважав вирішальним для всього подальшого розвитку людини загалом і для підготовки дитини до школи зокрема [9,15].
Про значення фізичного виховання, як складової частини всебічного розвитку дітей, писав англійський філософ і просвітитель Д. Локк. У своїх роботах він обґрунтовував корисність фізичних вправ для підростаючого покоління. Людині перш за все, на його думку, необхідно дбати про зміцнення здоров’я, постійно доглядати за своїм тілом, систематично виконувати фізичні вправи. Популярність теорії Д. Локка сприяла введенню фізичного виховання в навчальних закладах Англії у вигляді рухливих ігор, спорту та спортивних ігор [9,14,15].
Відомі представники педагогіки XVIII ст. Ж.-Ж. Руссо, ГПесталоці стверджували, що дитина — це не маленький дорослий, і пропонували у її розвитку покладатися на сили природи. Особливе місце відводили фізичному вихованню як одному із засобів гармонізації відношень людини з природою та соціальним оточенням, удосконалення організму [12].
Значний інтерес становлять праці П.Ф. Лесгаф-та, щодо фізичного виховання дітей шкільного віку. Автор вважав гру справою, завдяки якій дитина готується до дорослого життя. На його думку, ігри є найвигіднішим заняттям для дитини, лягаючи в основу її звичок, причому, ці заняття, як правило,
супроводжуються відчуттям задоволення. Також автор приділяє увагу необхідності чередування фізичних і розумових вправ, оскільки одноманітність є неприродною і втомлює. Розробки П.Ф. Лесгафта — засновника системи фізичного виховання — становлять не лише теоретичну, але й практичну цінність. У фундаментальній праці “Керівництво з фізичної освіти для дітей шкільного віку” він науково довів концепцію фізичного виховання людини як важливого засобу формування гармонійно розвиненої особистості. Тільки така людина здатна в усіх галузях життя виконати суспільні обов’язки з найбільш економним використанням енергії в найкоротші терміни. Гармонійний розвиток базується на єдності фізичних та духовних сил людини й відбувається за провідної ролі свідомості. Дані положення й до нашого часу не втратили своєї актуальності [9,14,15].
Наукові роботи Б. Прейєра поклали початок психології дитинства як самостійної науки. Автор дає повну, об’єктивну картину розвитку дитини. В.М. Бехтерєв наголошував на необхідності гармонійного, нешаблонного виховання, що базується на тісному поєднанні фізичного, морального та розумового розвитку [4].
Фундаментальними для дитячої психології та педагогіки слід вважати роботи І.М. Сєченова, К. Д. Ушинського. Так, І.М. Сєченов показав особливості й напрямок розвитку рухів дітей, пам’ яті, ранніх проявів мислення, волі, мовлення, свідомості. Він наголошував на тому, що психічна діяльність завжди знаходить вираження у вигляді м’язових рухів та підкреслював виключно великий і різноплановий вплив м’язової роботи (зокрема фізичних вправ) на підростаючий організм: “ ... Усе нескінченнерозмаї-ття зовнішніх проявів мозкової діяльності остаточно полягає в одному лише явищі — м ’язовому рухові” Отже, слід зазначити, що фізичні вправи у вигляді рухливих ігор, гімнастики, спорту, туризму — найважливіша умова формування та гармонійного розвитку дитячого організму [13,14,15].
Отже, спираючись на розробки класиків педагогіки, які вказували на необхідність розвитку чуттєвих форм сприйняття, перш за все рухових (бо мислення найтіснішим чином пов‘язане з
м‘язово-руховими комплексами) та результати експериментальної роботи нами розроблена та впроваджена методика що дозволяє розвивати творчі здібності у дітей, а саме: вміння мислити об’ємно, образно, втілювати свої думки у графічне зображення (так звану „Блок-схему” або „Малюнок-схему”), розмірковуючи над сенсом тієї чи іншої цитати про здоров’я. Виконуючи до графічного зображення „перефразування” цитати, кожен учень стає її співавтором, що потребує вміння формулювати свою думку, розвиває творче й об’єктивне відношення до навколишнього світу.
Оптимізація навчально-виховного процесу, таким чином, відбувається на засадах тісного поєднання інтерактивних форм навчання на фоні вкрай так необхідної для розвитку особистості дитини мотиваційної та рухової активності.
Нижче наведемо ще декілька відомих висловлювань, використання яких ми часто застосовували в процесі навчання, що сприяло формуванню валео-логічної свідомості учнів:
„Той, хто помірковано і своєчасно займається фізичними вправами, не потребує ніякого лікування ”(Авіцена).
„Рухможе за своєю дією замінити будь-який засіб, але всі лікувальні засоби світу не можуть замінити руху” (Французький лікар Тіссо).
„ Рух — це життя, а людина може уникнути багатьох хвороб, регулярно займаючись фізичними вправами, працею та дотримуючись поміркованості в їжі ”(Вольтер).
”Для збереження здоров ’я, а особливо для профілактики хвороб немає краще вправ тілесних або рухів” (М.Я. Мудрів).
Висновки.
У запропонованій технології використання інтерактивного методу „ Цитати про здоров ’я ” органічно інтегруються мотиваційні процеси щодо знань про здоровий спосіб життя з розумовим розвитком дітей та їх руховою активністю.
За змістом і формою організації метод достатньо лаконічний, виразний і доступний. Його використання сприяє розширенню кругозору знань щодо історичних і філософських поглядів видатних мислителів та сучасних вчених про ефективність впливу рухової активності на здоров’я людини, уточненню уявлень про навколишній світ, про себе, про організм людини, стан її здоров’я.
Перспективою подальших досліджень у даному напрямку слід вважати удосконалення існуючих та розробку і впровадження нових рекреаційних форм організації оздоровчої фізичної культури, насамперед з використанням інтерактивних методів навчання і виховання.
Література
1. Амосов Н.М. Раздумья о здоровье. - М.: Физкультура и спорт, 1987. - 64 с.
2. Апанасенко Г.Л. Валеология: первые итоги и ближайшие перспективы //Теория и практика физической культуры. 2001. - № 6. - С. 3 - 5.
3. Бех І.Д. Виховання особистості: У 2-х кн. Кн.. 1 //Особи-стісне орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Наук. видання. - К.: Либідь, 2003. - 280 с.
4. Бехтерев В.М. Вопросы воспитания в возрасте первого детства. М., 1969. — С. 5-8.
5. Булич Э.Г. Современные достижения науки о здоровье // Теория и практика физической культуры. - 2004. - № 1.
- С. 62 - 63.
6. Григоренко В.Г., Пристинский В.Н. Психолого-педаго-гические и медико-биологические факторы оптимизации физического воспитания школьников и студентов: Учебное пособие. - Славянск: СГПИ, 2001. - 89 с.
7. Демінська Л.О. Оздоровча фізична культура в системі загальноосвітньої школи //Педагогіка, психологія та ме-дико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. № 10. - С. 90 - 92.
8. Деминский А.Ц. Основы теории физической культуры. -Донецк, 1996. - 324 с.
9. История философии: Энциклопедия. - Мн.: Интерпрес-сервис; Книжный дом, 2002. - 1376 с.
10.Макущенко І.В., Пристинський В.М., Пристинська Т.М., Новиков В.А. Інваспорт як напрямок розвитку руху «Спорт
для всіх» серед осіб з особливими потребами //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - № 5. - С. 216 - 219.
11.Обысов А. А. Гимнастика помогает мышлению // Спортивная жизнь России, 1987. — № 3. — С.25 - 26.
12.Руссо Ж.-Ж. Эмиль или о воспитании. - М., 1913. - С. 11 - 58.
13.Сеченов И. М. Рефлексы головного мозга //Избранные философские и психологические произведения. — М.: Просвещение, 1974. — С. 65 - 69.
14.Ушинский К.Д. Собр. соч. в 10-ти т. М.-Л., 1969. — Т. 8.
— С. 151-152.
15.Ушинский К.Д. Собр. соч. в 10-ти т. М.-Л., 1969. — Т.
10. — С. 516 - 519.
Надійшла до редакції 05.11.2007р.
КЛИНИКО-ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ОБОСНОВАНИЯ ПРИМЕНЕНИЯ МЕТОДОВ ФИЗИЧЕСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ ПРИ ВАРИКОЗНОМ РАСШИРЕНИИ ВЕН У БЕРЕМЕННЫХ
Митюков В. А., Томашевский Н. И., Шемякова М. А.*, Симарова А. В. Горловский филиал Открытого международного университета развития человека «Украина» *Донецкий медицинский университет им. М. Горького
Аннотация. В работе рассмотрены клинико-физиологические обоснования применения методов физической реабилитации при варикозном расширении вен у беременных, особенности патогенеза, связь с анатомо-физиологическим строением вен нижних конечностей. Показана роль реаби-литолога в профилактике возможных осложнений беременности, родов и послеродового периода.
Ключевые слова: беременность, варикозное расширение вен нижних конечностей, физическая реабилитация.
Анотація. Мітюков В. О., Томашевський М. І., Шемякова М. А., Сімарова А. В. Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування методів фізичної реабілітації при варикозному розширенні вен у вагітних. В роботі розглянуті клініко-фізіо-логічні обґрунтування застосування методів фізичної реабілітації при варикозних розширеннях вен у вагітних, особливості патогенезу, зв’язок з анатомо-фізіологічною будовою нижніх кінцівок. Показано, яку роль відіграє реабілітолог в профілактиці вірогідних ускладнень у разі вагітності, пологів та післяпологовому періоді.
Ключові слова: вагітність, варикозне розширення вен нижніх кінцівок, фізична реабілітація.
Annotation. Mitjukov V.A., Tomashevskij N.I., Shemjakova M.A., Simarova A.V. Clinical and physiological substantiations and use of physical rehabilitation methods at varicose veins of the pregnant women. In work are considered clinical and physiological substantiations and use of physical rehabilitation methods at varicose veins of the pregnant women, feature of varicose pathogeny, connection with an anatomic and physiological structure of veins. In work is shown the role of the rehabilitator in prevention of possible complications of pregnancy, birth and the postnatal period.
Key words: pregnancy, varicose veins of the lower extremities, physical rehabilitation.
Введение.
Варикозное расширение вен наблюдается более чем у 50% взрослых людей, преимущественно в возрасте 30-50 лет, более 65% из них - женщины [1]. Роль беременности в развитии варикозного расширения вен изучена недостаточно. Как правило, вари-
