CC BY
12ЕКСПЕРТИЗА С0РТ1В РОСЛИН
П.М. Василюк,
директор
Укранський iнститут експертизи сортiв рослин
УДК 631:633:1.11
Дошдження Морфоагроб1олог1ч-нихсвластив'остей нови^сорт1в
пшнищ М о%иМм(Тп1лсит агзйюат £,.)
Дошджено морфоагроб'юлог'чт, врожайн1, адаптивн1 властивост1, а також пластичнйть сорт1в пшениц м'якоХ озимоI (ТгШсит аеБ^ат и), занесених у Державний Реестр у 20102011 рр., встановлено типи вимог до умов вирощування, р1вень штенсивност1, проведено класифкацю за висотою рослин / групами стиглост1. За найважлившою господарсько-бЬлог1чною властивстю, урожайним потенц1алом I р1внем штенсивност1 серед них е висо-коштенсивн1, штенсивн1 та пластичн1. Серед новозареестрованих переважають високон-тенсивн1 та штенсивн1 сорти й обмаль пластичних, що призводить до звуження сортового р1зноман1ття, втрати еколог1чно1 пластичност1 й адаптивности не сприяе стабтзаци вро-жайност1 за роками. Вищим потенцалом продуктивност1 вир1зняються сорти Славна, Чор-нява, Нива Кивщини, Княгиня Ольга, Спас1вка, а пластичнйтю й адаптивнйтю - Пилип1вка, Лимар1вна, Лазурна, Чародшка блоцертська, Леб'дка одеська. За 2009-2011 рр. дотджуван сорти за оптимальноI щ1льност1 стеблостою вищу урожайнсть формували за найвищоI висоти рослин, на в'дм'шу в'д попереднхрокв, коли вона вищою вСдм1чалася за генетично обумовленоI висоти.
Ключовi слова:
пшениця м'яка, сорт, продуктивысть, адаптивн властивосп, високонтенсивы, пластичн сорти, групи стиглосп.
Постановка проблеми. Серед найважлив1ших чинник!в п!дви-щення р1вня аграрного вироб-ництва пров!дну роль в1д1грае генетичне пол!пшення рослин. За останн! 70 рок!в на планет1 в!д-булося зростання валових збор1в зерна на 50-60%, 1з них б!льш н!ж наполовину зумовлено впрова-дженням нових сорт1в [1]. Завдя-ки вагомим досягненням селек-цп, д1йового конкурсу сорт1в п1д час державно!' науково-техн1чноТ експертизи в Державному реестр! сорт1в рослин, придатних для поширення в Укратн!, нин1 е б1ля 300 сорт1в пшениц1 м'якот озимот. Щороку в систем! проходять дер-жавну експертизу на придатн!сть до поширення ! правову охорону б!ля 150, вноситься до Реестру сор-т!в 20-30 нових сорт!в [2]. Частина з них в!дзначаеться принципово новими морфоагробюлопчними ! господарсько-ц!нними ознаками, а також властивостями. 1хне глибо-
ке та всебмне досл!дження дасть можлив!сть повн!ше реал!зувати природний потенц!ал продуктивное! та адаптивно'' здатност! кожного конкретного сорту.
Мета. Вивчення морфоагробю-логмних та адаптивних власти-востей, пластичност! новозареестрованих сорт!в пшениц! м'якот озимот з метою створення умов для реал!заци Т'хнього врожайного потенц!алу.
Об'екти I предмет дослщжень -сорти пшениц! м'якот озимот, занесен! в Державний Реестр сорт!в рослин, придатних для поширення в Укратн! в 2010-2011 рр., осо-бливост! тхньот реакцп на агроеко-лог!чн! умови в р!зних фунтово-кл!матичних зонах.
Методика. Досл!дження проводили в закладах експертизи вс!х фунтово-кл!матичних зон зг!дно методики державного сортови-пробування ! науково-технмнот експертизи [3]. Зимо- ! морозос-
т1йк1сть визначали шляхом про-морожування проб рослин у мо-розильних камерах 1нституту рос-линництва !м. В.Я. Юр'ева НААН.
Результат Встановлено, що новозареестрован! сорти пшениц! м'якот озимот р!зняться м!ж собою за морфоагроб!олог!чними ознаками та властивостями, природ-ним потенц!алом продуктивност!, р!внем ¡нтенсивност!, адаптивнос-т!, вегетац!йним пер!одом, висотою рослин, реакцию на агроеко-лог!чн! умови тощо. За найважли-в!шою господарсько-бюлогмною властив!стю, урожайним потенц!-алом ! р!внем ¡нтенсивност! серед новозареестрованих е високо!н-тенсивн!, ¡нтенсивн! та пластичн! сорти (табл. 1).
Останн!ми роками на державну експертизу стало б!льше надхо-дити та рееструватися високо!н-тенсивних та ¡нтенсивних сорт!в. Вони характеризуются достатньо високим урожайним потенц!алом
_ЕКСПЕРТИЗА СОРТ1В РОСЛИН_
Дослщження морфоагробiологiчних властивостей нових сортiв пшениц м'яко! озимо! [ТпИсит aestivam L.)
Таблиця 1
Морфоагробiологiчнi ознаки та властивосл новозареестрованих сортiв пшеницi м'яко!' озимо!'
Назва сорту Рк реестрацГ'' Висота рослин, см Зимоспй-ккть Стмккть до вилягання, бал Яккть Вмкт быка, % Максимальна врожайнкть, т/га
Високоштенсивш та ¡нтенсивш сорти
Нива КиТвщини 2010 80-86 в.с. 8,7-9,0 с 14,0-14,6 10,8
Славна 2010 85-88 в.с. 8,6-9,0 с 13,5-14,3 10,7
Заграва одеська 2010 87-92 в.с. 7,2-8,4 с 14,0-15,1 9,2
1стина одеська 2010 86-89 в.с. 8,4-8,8 с 13,0-14,5 9,1
Чорнява 2010 87-90 в.с 8,4-8,8 с 13,6-14,3 11,0
Юнона 2010 77-80 - 8,1-9,0 с 14,3-14,8 9,5
Евкшд 2012 78-81 д.н 7,9-9,0 ц 13,1-14,1 10,9
Княгиня Ольга 2011 81-82 в.-с. 7,6-8,6 с 13,9-14,4 10,1
Журавка одеська 2011 86 в.с.-с 7,6-8,3 с 13,9-14,0 9,8
Спаавка 2011 84-85 в.с 8,7-9,0 ц 13,4-13,6 10,4
Щедра нива 2011 86-90 с.-в.с 8,1-8,6 с,ц 15,1-15,4 9,4
Ватажок 2011 78-82 с.-в.с 7,4-8,0 с.,ц 13,4-14,4 9,5
Калита 2011 77-79 в.с.-п 8,3-8,7 с,ц 13,5-14,1 9,4
Пластичш сорти
Лимaрiвнa 2011 86-90 с.-в.с 8,0-8,6 с 13,4-14,0 10,2
Пилигмвка 2011 92-95 с.-в.с 7,0-7,5 с,ц 13,7-14,5 9,6
Злука 2011 100-102 в.с.-п. 8,2-8,7 с,ц 13,8-14,6 8,4
Чaродiйкa бтоцерювська 2011 97-100 в.с. 8,5-8,8 с,ц 14,0-15,1 9,1
Вiдрaдa 2010 101-105 с.-в.с. 8,7-8,8 с 14,5-15,4 9,3
Златоглава 2010 90-97 п. 7,2-8,6 с 13,8-14,0 8,8
Лазурна 2011 91-94 с.-в.с 8,0-8,6 ц 14,5-15,3 10,3
Сагайдак 2010 102-104 с.-в.с. 8,3-8,6 с 14,2-15,0 9,1
Примiтка. Зимостiйкiсть: с - середня, в.с. - вищесередня, п - пщвищена. Якiсть зерна: с - сильна, ц - цшна.
(до 10 i бтьше т/га), дещо кра-щими морфоагробюлопчними ознаками та властивостями, до-волi широкою нормою реакцп на оптимiзацiю умов вирощування. Загалом це короткостебловi сор-ти, якi мають коротшу та товспшу соломину, що зумовлюе високу стiйкiсть до вилягання, а також здатшсть рослинами засвоюва-ти бiльшi дози добрив. Серед цiеT групи сорлв вартi уваги Нива Ки-Т'вщини, Славна, Чорнява, Княгиня Ольга, Ватажок, Спаавка та iншi, як при створеннi сприятливих умов для росту та розвитку рос-лин формують рекордно високу врожайнiсть.
Але високий генетично-селек-цiйний потенцiал штенсивних сортiв не може сам по собi га-рантувати високу продуктившсть посiвiв. Його можна реалiзувати лише тод^ коли фунтов^ ^ма-тичш, погоднi та агрономiчнi чин-
ники вщповщають усiм вимогам генотипу. Сорти щет групи краще реалiзують урожайний потенщал на високих агрофонах, шсля кра-щих попередникiв i сприятливих ^матичних умов. 1х доцiльно ви-рощувати за iнтенсивними техно-лопями в умовах високот культури землеробства та суворому до-триманнi вах елементiв новiтнiх aгротехнологiй, тобто вони най-краще пiдходять для дбайливих господaрiв з гарними aгрономiч-ними ресурсами.
Проте, за розмщення високо-iнтенсивних та iнтенсивних сор-лв пiсля гiрших попередникiв, за недостатнього внесення добрив, упущення чи порушення агро-технiки вони не ттьки не мають переваг, але й можуть у бiльшiй мiрi знижувати продуктивнiсть, нiж iншi типи сорлв. Варто зазна-чити, що захоплення створенням i реестрaцiею ттьки високоштен-
сивних та iнтенсивних сорлв при-зводить до одномaнiття, втрати ними еколопчнот плaстичностi та адаптивносп, а також не сприяе стабЫзаци урожaйностi за роками. Адже значна частина агро-фiрм i фермерiв не мають можли-востей забезпечити сорти такого типу aгрономiчними ресурсами. Крiм того, змiни ^мату та гло-бальне потеплiння, почаспшання екстремальних i стресових чинни-юв вимагають створення сортiв, якi волод^ть природними властивостями aдaптaцiT' до вищезаз-начених умов. Тому краще, щоб у виробниц^ були сорти рiзних груп iнтенсивностi з не однако-вими вимогами до умов вирощу-вання.
Сорлв другого пластичного типу в державнм експертизi та Реес^ набагато менше, а високо-адаптивних обмаль. Вони характеризуются нижчим, але досить
Дослiдження морфоагробiологiчних властивостей нових copTÍB пшеницi м'якоÏ озимо!' (Triticum aestivam L.)
високим ypoжaйним пoтeнцiaлoм, зaтe мають кpaщi aдaптивнi влас-тивoстi. Цi сорти дeщo вищi за ви-сотою, мeнш стiйкi до вилягання. Для них хара^рна краща агро-eкoлoгiчнa плaстичнiсть, посухо-, морозо- i зимоспйюсть та pere-нepaцiйнa здaтнiсть шсля piзнo-мaнiтних стpeсoвих чинникiв. Сe-peд зapeeстpoвaних paнiшe до ^eï групи вiднoсять сорти Одeськa 51, Одeськa 267, Дoнeцькa 48, Елe-гiя, Хapкiвськa 105, Шeстoпaлiвкa, Волошкова, Калинова, Одeськa 267, Подолянка та шшк Особливо!' уваги сepeд них заслуговують два oстaннiх, зapeeстpoвaнi вщ-пoвiднo в 1997 i 2003 роках. За адаптивними властивостями й eкoлoгiчнoю пластичшстю !'м на сьогодшшшй дeнь нe мae piвних, пpитaмaннi висoкi зимо-, посухо-i жapoстiйкiсть, кyщистiсть, шд-вищeнa кoнкypeнтoздaтнiсть до бyp'янiв, мeншa вимoгливiсть до умов вирощування, кpaщe пepe-носять д^ нeспpиятливих i ape-сових чинниюв. У сприятливих умовах сорт Одeськa 267 форму-вав урожайшсть до 10,6, а Подолянка - до 10,9 т/га. Завдяки чому сорти Одeськa 267 i Подолянка до цього часу займають чимaлi пло-щi у виробництвк 1з нових сopтiв доброю пластичшстю виpiзня-ються Лазурна, Пилипiвкa, Лима-piвнa, Чapoдiйкa oдeськa, Лeбiдкa oдeськa та iншi.
Важливою господарською й агробюлопчною ознакою сор-тiв озимо!' пшeницi e !'хня висота. В.Ф. Дopoфeeв [4] за висотою роз-дiляe сорти на п'ять тишв: карлики - мeншe 60 см, нашвкарлики -60-85 см, кopoткoстeблoвi - 85105 см, сepeдньopoслi - 105-120 i високороЫ - бiльшe 120 см. По-дiбний, aлe iз нeзнaчними змша-ми (нaпiвкapлики < 80 см, низь-кopoслi - 80-105 см) подт сopтiв знаходимо у С.П. Лифeнкa [5].
Сyчaснi сорти озимо!' пшeни-цi за висотою значно нижч^ нiж тi, що вирощувались ран^. За
oстaннiх два дeсятиpiччя висота рослин змeншилaся на 10-12 см i в сepeдньoмy за 1990-2006 pp. становила короткосгеблових -93, а нашвкарликових - 84 см [6]. Сepeд нoвoзapeeстpoвaних пepe-важають кopoткoстeблoвi сорти, частка яких становить 83%, a œ-peдня висота - 89 см. Дyжe мало сepeдньo- i високорослих сорлв. Тypбye тe, що oстaннiм часом œ-лeкцiйнi заклади послабили ува-гу до ствopeння нaпiвкapликoвих сорлв, тому Тхня кiлькiсть сepeд внeсeних у Рeeстp piзкo скороти-лася, а сepeд нoвoзapeeстpoвaних на них пpипaдae лишe 17%. З приводу цього варто нагадати, що в друпй половит минулого столЬ-тя в багатьох краТнах свггу, в тому числi i нашм, завдяки ствopeнню та впpoвaджeнню нашвкарлиюв (так звaнiй «зeлeнiй peвoлюцiï») було значно пiдвищeнo урожай-нiсть пшeницi, в дeяких краТнах вона була пoдвoeнa i нaвiть потро-eнa, а в Укpaïнi подолано бар^р ypoжaйнoстi в 12,4 т/га зepнa.
Ознака висоти рослин хоч i гeнeтичнo контрольована, aлe в мeжaх гeнoтипy мoжe модифи куватися тд впливом aгpoeкo-лoгiчних умов, aгpoтeхнoлoгiй та aбioтичних чинникiв сepeдoвищa. В piзних aгpoклiмaтичних зонах i за piзних умов у мeжaх сорту вона бyвae нe однаковою. За до-статнього зaбeзпeчeння вологою, eлeмeнтaми живлeння та iншими факторами жип^яльносп вона дoсягae вepхньoï гeнeтичнo зу-мoвлeнoï позначки, а за нeспpи-ятливих умов - значно змeншy-eться. Нoвoзapeeстpoвaнi сорти за бтьш сприятливих умов у 2011 р. на Маньювськм сортостанцп мали висоту 100 см, а в мeнш сприятли-вому 2010 р. - 86 см. Сорти Лас-лвка oдeськa, Журавка oдeськa, Пилипiвкa, Злука, Чигиринка, Ча-poдiйкa бiлoцepкiвськa в 2011 р. сягали до 109-122 см, а в 2010 pp. Тхня висота була на 14-18 см мeн-шою. В лкосгеповм i полкькм
зонах, дe вiдмiчaeться кpaщe во-лoгoзaбeзпeчeння, висота рослин звичайно бyвae вищою, нiж у Степу. Пpoтe, в роки дoслiджeнь, коли нe тiльки сгепова зона, aлe й Лiсo-сгеп i Пoлiсся пoтepпaли вiд нeдo-стaчi oпaдiв i посух, висота рослин була мaйжe однаковою.
Висота рослин значною мipoю впливae на спйюсть до вилягання, а звщси й на пpoдyктивнiсть пoсi-вiв. Мeншy стiйкiсть до вилягання мали сepeдньopoслi сорти Либiдь, Благо, Пилишвка, Злука, Лазурна, Лeбiдкa oдeськa, Зopeпaд. У oкpe-мi роки вилягають також сорти ^era, Журавка oдeськa, Ватажок, Щeдpa нива, Калита. Разом з тим, ^ сорти хоч i схильш до вилягання, aлe багатьом iз них властива вища життeздaтнiсть, eнepгiя кyщiння, виживання та краща кoнкypeнцiя з бур'янами, в зв'язку з чим вони зaбeзпeчyють вищу ypoжaйнiсть у гipших умовах.
Спйюсть до вилягання e важливою пpoблeмoю нe тiльки для зви-чайних сepeдньo- i високорослих сорлв, aлe й кopoткoстeблoвих i навЬь нaпiвкapликiв. Так, у Мань-кiвськiй сортостанц^' в 2011 р. за сприятливих умов вилягли ко-poткoстeблoвi сорти: Благо, Нeбo-край, Ш^дра нива, Голубка oдeсь-ка, ^era, Зopeпaд та нaпiвкap-лик Калита. НавЬь у стeпoвiй зош в Пepвoмaйськiй сортостанц^' за oкpeмi роки вилягали низькopoслi сорти: Голубка oдeськa, Ватажок, Нeбoкpaй, Княгиня Ольга, Либщь, Кoлeгa.
Варто звepнyти увагу, що за 2009-11 pp. дослщжуваш сорти за оптимально!' щiльнoстi стeблoстoю формували вищу вpoжaйнiсть за найбтьшо!' висоти рослин, на вiд-мшу вiд пoпepeднiх poкiв, коли вона вiдмiчaлaся вищою за гeнe-тично зyмoвлeнo!' [6]. Сорт Благо в 2011 р. за висоти 100 см сформу-вав урожайшсть 8,97, а в 2008 р. за висоти 88 см - 5,79 т/га, сорт Нeбo-край вщповщно за висоти 90 см -9,08, а за висоти 72 см - 6,53 т/га.
Дослiдження морфоагробiологiчних властивостей нових сор™ пшениц м'яко! озимо! (ТпЫсит aestivam L.)
Таблиця 2
Класифшащя новозареестрованих сортiв озимо'Г пшеницi за трупами стиглостi
Ранньостигл1 Середньоранш Середньостигл1 Середньошзж
Балетка Борвш Злука Акратос
Благо Ватажок Колега Астрон
Голубка одеська Вщрада Лазурна
Комерцшна Епоха одеська Либ1дь
Яворина Жайв1р Нива Китвщини
Зорепад Журавка одеська СО 207
Заграва одеська Сагайдак
Златоглава Ареал юв1лейний
1стина одеська Богем1я
Калита Втьшана
Княгиня Ольга Гордовита
Лимар1вна Дромос
Ласпвка одеська £вроф1т
Лебщка одеська Мулан
Небокрай Поверна
Пилип1вка Скаген
Славна Самурай
Спаавка
Статна
Ужинок
Хоревиця
Чорнява
Чародшка б1лоцерк1вська
Щедра нива
Чигиринка
Нов1 сорти вир1зняються м1ж собою за строками достигання (табл. 2).
У Реестр1 е сорти р1зних стро-к1в дозр1вання. Дана властив1сть мае важливе агроб1олог1чне та господарсько-агроном1чне зна-чення й обумовлюе використання в господарствах дек1лькох сорт1в р1зних груп стиглост1. Це поясню-еться тим що ранньостигл1 сорти часто встигають сформувати урожай до настання суховмних пе-рюд1в I жорстких посух, завдяки чому мають вищу продуктивн1сть. I навпаки, в окрем1 роки при ран-ньому настанн1 весняно-л1тн1х посух, як1 в1дм1чаються в останн1 роки, ранньостигл1 сорти можуть постраждати в б1льш1й м1р1, а опади, як1 випадають п1зн1ше, сприя-ють шдвищенню урожайност1 уже середньо- I тзньостиглих сорт1в.
По-друге, б1олог1чний оптимум найвищот продуктивност1 при до-стиганн1 становить 8-10 дшв п1сля настаннястиглост1,заперестоющо-дня може втрачатися до 50-100 кг зерна. При с1вб1 одним сортом з1-брати урожай в таю термши важ-ко. Коли ж виавати дек1лька сор-т1в р1зних за строками дозр1вання, то кожен з них збирають у м1ру достигання в найб1льш оптималь-н строки, збирання розтягуеться, створюеться збиральний конвеер I оптим1зуються строки жнивного комплексу. Кр1м того забезпечу-еться краще I найб1льш ефективне використання збиральнот техн1ки, зменшення втрат урожаю.
Висновки. Нов1 зареестрова-н1 сорти пшениц1 м'якот озимот р1зняться за природним потен-ц1алом продуктивност1, р1внем 1нтенсивност1, адаптивност1, веге-тац1йним перюдом, висотою рос-лин, реакц1ею на агроеколопчш умови тощо. За найважлив1шою господарсько-б1олог1чною влас-тив1стю, урожайним потенц1алом I р1внем 1нтенсивност1 серед них е високоштенсивш, 1нтенсивн1 та пластичш. Серед новозареестрованих переважають високоштенсивш та штенсивш сорти й обмаль пластичних, що призводить до звуження сортового р1зноман1ття,
втрати еколопчнот пластичност й адаптивност1, не сприяе стабЫза-цп урожайност1 за роками.
Вищим потенц1алом продуктив-ност1 вир1зняються сорти Славна, Чорнява, Нива Китвщини, Княгиня Ольга, Спас1вка, а пластичшстю I адаптивн1стю - Пилип1вка, Лима-р1вна, Лазурна, Чарод1йка б1ло-церювська, Леб1дка одеська.
У 2009-2011 рр. дошджуваш сорти за оптимальнот щтьносп стеблестою формували вищу врожай-н1сть за найвищот висоти рослин, на в1дм1ну в1д попередн1х роюв, коли вона вищою в1дм1чалася за генетично обумовленот висоти.
ВИКОРИСТАНА Л^ЕРАТУРА
1. Сорти та оптимальн1 системи вирощування озимот пшениц] / Клуб 100 центнерт. // Вщп. ред. Моргун В.В. - К.: Логос, 2012. - Вид. 7. - 132 с.
2. Державний реестр сорлв рослин, придатних для поши-рення в Украты (витяг станом на 20.01.2012 року). - К., 2012. - С. 3-18.
3. Методика проведення експертизи та державного випро-бування сорлв рослин зернових, круп'яних та зерно-бобових культур // Охорона прав на сорти рослин: Оф.
бюл. - К.: Алефа, 2003. - Вип. 2. - Ч. 3. - 241 с.
4. Пшеницы мира / Под ред. В.Ф. Дорофеева. - Л.: ВО «Аг-ропромиздат», 1987. - 560 с.
5. Лифенко, С.П. Полукарликовые сорта озимой пшеницы. - К.: Урожай, 1987. - 192 с.
6. Улич, О.Л. Продуктивысть сорлв озимот пшениц1 залеж-но в1д попередниш I строш авби в правобережному Л1состепу. - Автор. дис. на здобуття наукового ступеня к. с.-г. н. - Китв, 2006. - 20 с.
