CC BY
49
Оглядов! статт!
УДК 616.8-009.7-092-08(048.8)
Дослщження проблем болю в л1тератур1 краш СНД Цимбалюк В.1., Третяк 1.Б., Сапон М.А., Кричун С.Б., Приходько В.1.
1нститут нейрох1рургп 1м. акад. А.П. Ромоданова АМН Украши, м. Кш'в, Украина
В оглядi лiтератури узагальненi результати дослiджень протягом останшх 5 рокiв з питань проблеми болю. Основну увагу придшено вивченню механiзмiв болю, класифшацп типiв болю, методiв медикаментозного та хiрургiчного лшування. Джерела лiтератури використанi з фонду науково! бiблiотеки 1нституту.
Ключов1 слова: бшь, мехатзми виникнення, класифтащя, лшування.
В сучаснш науковш лггератур1 проблем! болю присвячеш численш роботи. Завдання дано! роботи — ввдслвдкувати основш тенденцп в тдходах до розумшня мехашзм1в виникнення болю, розробки класифшацш болю, метод1в медикаментозного та х1руричного лшування в лггератур1 кра!н СНД в останш 5 рошв [79].
За визначенням М1жнародно! асощацп дослвдження болю, бшь — це шдивщуальна, ф1зюлопчна, завчена та сощальна реакщя у в1дпов1дь на шшдлив1 подразники. Пов'язаний з набутим досввдом сприйняття, бшь завжди суб'ективний 1 е одшею з найскладшших емоцш людини [86, 95].
Причини й мехашзми виникнення болю дослвджеш в роботах багатьох автор1в [9, 11, 15, 18, 29, 48, 49, 70, 81]. На основ1 численних експериментально-клш1чних дослвджень зап-ропонована шформацшно-хвильова ипотеза болю. Вона дае адекватне пояснення ефектив-ному лшуванню стшкого болю за допомогою низькоштенсивних електромагштних пол1в, яш генеруються приладами шформацшно-хвильо-во! терапп [50]. Запропоноваш концептуальш модел1 патогенезу посттравматичного больового синдрому шнщвок [42]. Проводяться експери-ментальш дослвдження мехашзм1в регуляцп больово! чутливост та метод1в профшактично!, попереджувально! аналгезп [38, 48, 49, 50, 63]. Останшм часом у вггчизнянш та заруб1жнш лггератур1 накопичений чималий фактичний матер1ал, що розкривае значення 1мунно! сис-теми у формуванш мехашзм1в, що лежать в основ1 хрошчного патолопчного болю [32].
Статистичш даш щодо частоти та поши-реност больового синдрому, його впливу на працездатшсть, актившсть, яшсть життя пащент1в, швалщизащю, вплив демограф1чних та сощально-психолопчних чиннишв, фактор1в зовшшнього середовища наведен в роботах багатьох дослщнишв [15, 29, 74]. Частота виник-
нення основних вид1в хрошчного больового синдрому, за даними 2000 р., основш напрямки про-фшактики його виникнення висвгглеш деякими авторами [14, 68, 70].
В багатьох публшащях [15, 16, 18, 31, 44, 51, 93] представлеш р1зномаштш класифшацп болю. Проблем! болю присвячений тематичний перший випуск журналу "Доктор" за 2000 р. В роботах наведет розширеш характеристики класифшацшних ознак больових синдром1в за фактором часу, за типом болю, мехашзмом больового вщчуття, локал1защею болю, штен-сивнютю та характером болю 1 т.п., представлеш больов1 синдроми в рубриках МКХ-10 [93].
В роботах багатьох дослщнишв [15, 17, 18, 29, 31, 59, 67, 78, 81, 96, 98, 99] узагальнений досввд д1агностики больових синдром1в, представлеш шструментальш методи д1агностики, алгоритми д1агностичного пошуку.
Вир1шення проблеми стандартизацп ощнки ефективност аналгезп е одним з актуальних завдань медицини. Дослвдження з приводу визначення штенсивност та контролю болю дають можливють ощнити специф1чш реакцп нейромоторного апарату в умовах больового впливу, визначити комплекс електроф1зюло-ичних метод1в дослвдження ноцицептивного впливу [15, 24, 31, 92, 96].
Описаш методи тестування болю: шкали в1зуальних аналопв, вербальних аналопв якост1, шкали категорш штенсивност болю та ш. В1д-значеш методи доказово! медицини, в1дом1 на сьогодш за даними свггово! лггератури [100].
Клш1чш ознаки основних больових синдро-м1в наведеш багатьма дослщниками [15, 18, 29, 31, 39, 57, 61, 77, 85, 97, 98, 102]. Усуненню прояв1в болю при р1зномаштних захворюваннях пери-фершно! нервово! системи присвячеш роботи О.М. Древаля [31], О. Хонди та ствавтор1в [90].
Мюфасщальний больовий синдром (МБС) вважають чи не найпоширешшою патолоиею
людини, вш проявляеться локальним чи сег-ментарним болем в рiзних частинах тiла. Його частота у дорослого населення становить 15-30% [6, 67, 77]. Наведен даш ешдемюлопчних дослщ-жень та сучасш уявлення про етiологiю i патогенез мiофасцiальноi дисфункцii [27]. Поданий юнуючий в медицинi перелш теорiй патогенезу МБС [7, 42]. Разроблена робоча класифщащя, що дозволяе характеризувати ступшь тяжкостi, стадiю, перюд, тип захворювання [44]. Викладенi клМчш аспекти, диференцiйна дiагностика та методи лшування МБС [7, 12, 39, 54, 76, 77].
Лшування МБС передбачае вплив на мюфас-щальну тригерну зону, уражений м'яз та мюста-тичну одиницю, нормалiзацiю функцп ЦНС з пригнiченням ноцицептивноi та активащею анти-ноцицептивноi системи [20, 35]. Запропоноване лшування МБС з використанням комплексних методiв фiзiотерапii: вплив ультразвуком на тригерш точки та iмпульсним струмом паравер-тебрально на вщповщний вiддiл хребта [36, 77]. Також застосовують курсове лiкування за допо-могою засобiв ЛФК, диференщйовано залежно вiд варiанту атипового больового патерну та його стадп. Ефективнють запропонованого лiкування становить 92% [21, 34]. Також проводили рефлек-сотератю з використанням рефлексодiагностики за методом Накаташ [53, 54].
Больовi феномени обличчя (прозопалия) дослiдженi в роботах деяких авторiв [15, 18, 58]. В них викладеш сучаснi даш про патогенез, клМчш прояви, методи дiагностики та лшу-вання основних вегетативних проявiв лицевого болю [13, 18, 94], представлена його класифщащя [15, 18], систематизований лицевий бшь психiч-ного походження [15, 26, 58].
Надзвичайно актуальним на сьогодш е лшування больових синдромiв при захворюваннях хребта. Найбiльш поширеними та тяжкими е больовi нейродистрофiчнi синдроми попе-реково-крижово'1 локалiзацii [25, 55, 60]. Автори вювгглюють етюлогда та патогенез поперекового болю, наводять огляд робгг експертiв ВООЗ з проблем поперекового болю, додають анкети, запропоноваш цiею органiзацiею для кшьшсно'1 оцiнки iнтенсивностi болю та динамши клшч-них проявiв: опитувальник Освестр^ iндекс порушень фiзичного стану за Ваделлем, коротка форма опитувальника щодо характеру болю (МакГшла), модифiкований шдекс Цунга.
Поглиблення наших уявлень про взаемодда механiзмiв ендогенно'1 та фармаколоично'1 ана-лгезii при хронiчному больовому синдромi пери-ферiйного походження зумовлюе призначення патогенетично обГрунтованого комплексного лшування хворих [49, 63].
Шд час консервативного лшування вер-теброгенних больових синдромiв, як правило,
традицiйно використовують аналгетики, несте-роiднi протизапальнi засоби, ешдуральну та корiнцеву блокаду, фiзiотерапевтичнi методи [8, 19, 21, 23, 28, 30, 65, 70]. Вщзначений пози-тивний ефект вiд застосування черезшшрно'1 бiоелектричноi електростимуляцii в поеднанш з акупунктурою [52, 90]. З аналгетишв реко-мендують використовувати трамадол — синте-тичний центральнодiючий опювдний аналгетик з високою бiодоступнiстю (60-70%) за рiзних шляхiв введення [71]. В комплексному лшуванш поперекового болю пропонують використовувати мiдокалм — мюрелаксант центрально'1 дii [2, 3, 76], комбшований вiтамiнний препарат мшь-гамма (VERVAG, Нiмеччина) [28], для лшування комплексного регюнарного больового синдрому (КРБС) — препарат каффетин [87], широко використовують акатинол, мехашзм дп якого пов'язаний з блокадою NMDA-рецепторiв ЦНС [4, 5, 26, 37, 38].
Проблемам хiрургiчного лшування вер-теброгенних больових синдромiв присвяченi роботи М. Гельфенбейна, В. Радченка та спь вавторiв [22, 82]. В. Щедренок та спiвавтори [101] пропонують високоефективний та мало-травматичний метод лшування при фасет-синдром^ що передбачае черезшшрну радю-частотну деструкцiю [56]. Узагальнений досвщ дiагностики та лшування попереково-крижових больових синдромiв з використанням методу транссакрально'1 епiдурофiброендоскопii з кате-теризацiею надтвердооболонного простору [59].
А. 1ваненко, В. Щедренок та сшвавтори [31, 40, 101] пропонують малотравматичний споиб ендовiдеохiрургiчноi попереково'1 симпатектомii, наводять методику виконання цих операщй.
В стати С. Саричева та спiвавторiв [84] висвгглений диференцiйований пiдхiд до лшування больових синдромiв, зумовлених стискан-ням судин та нервiв дiлянки верхнього грудного виходу та артрозом дуговщросткових суглобiв шийного ввддшу хребта.
Застосування лазерних методiв в нейрохiрур-гii больових синдромiв вщкривае новi перспек-тиви у виновному лiкуваннi [20, 33, 56].
Запропонований споиб ендолiмфатичноi аналгезiii шляхом пригшчення нейрогенних больових синдромiв [80].
Значна увага лiкарiв, науковцiв прикута до проблеми профшактики та лiкування шсляо-перацiйного болю [14, 69, 70]. Описаш методики дослiджень, мета яких —опрацювання та впро-вадження в клтчну практику патогенетично обгрунтованого комплексу лшувальних заходiв, спрямованих на запобтання виникненню тс-ляоперацiйних больових синдромiв. Значний iнтерес викликае поибник "Послеоперационная боль", видання якого в переклад'1 з англiйськоi
здшснене видавництвом "Медицина". В поаб-нику наведет причини виникнення тсляопера-цшних больових синдромiв, !х патофiзiологiчнi механiзми. Своeрiдно подана анатомiя хребта та основи дiяльностi вегетативно! нервово! системи. Досить чiтко висвiтлена проблема сучасного медикаментозного впливу на лжування больових синдромiв, наведенi показання, техшка i результати виконання рiзноманiтних блокад нервiв та сплетень. Розглянут особливостi зне-болення шляхом черезшшрно! електростимуля-цп нервiв, гiпнозу, подолання шсляоперацшного болю у дiтей [81].
Основна роль в терапп больових синдро-мiв належить нестеро!дним протизапальним засобам, що мають аналгетичну здатшсть та низьку частоту побiчноi дп. З'являються роботи, присвяченi застосуванню високоселек-тивних iнгiбiторiв циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) — целекоксибу, рофекоксибу, парекоксибу, валдекоксибу у шсляоперацшному знеболенш [62, 81, 88].
Шсля хiрургiчних втручань з приводу деге-неративних захворювань хребта автори пропо-нують використовувати мелоксикам (мовалю) як мiнiiнвазивним шляхом, так i в поeднаннi з застосуванням титанових металоконструкцш [7, 25, 82]. Також ефективне поеднане застосування препаратiв вольтарену ратд та сирдалуду при лшуванш хворих пiсля рiзних втручань, вико-наних з приводу травматичного пошкодження опорно-рухово! системи та його наслщшв [14, 43]. Для усунення шсляоперацшного болю широко використовують кетопрофен, кеторолак, дик-лофенак.
Для усунення шсляоперацшного болю серед-ньо! iнтенсивностi запропоновано використання просидолу, який добре переноситься, характе-ризуеться мшмальною частотою побiчноi дii. Його можна успiшно використовувати в меди-цинi катастроф, для усунення хрошчного болю iшемiчного та онколопчного походження, коли е показання до застосування ошатав [1, 85]. Також запропонований новий амшоамщний мюцевий анестетик ропiвакаiн, який мае значш переваги у порiвняннi з бушвакашом, що дозволяе успiшно використовувати його не лише для шсляоперацшного знеболення, а й для лшування гострого та хрошчного болю, фантомно-больо-вого синдрому [10, 68-70, 81, 90].
Слад вщзначити, що оптимального способу шсляоперацшного знеболення не юнуе. Цей вис-новок випливае з матерiалiв клшчних дослвд-жень, представлених на останньому Всесвггнь-ому конгрес з вивчення проблем болю, який вщбувся у 2002 р. у США [72].
Використовують нейролептики, ганглюб-локатори, седативш препарати, черезшшрну
електронейростимуляцiю [41, 52, 90], ендолiм-фатичну терапiю нейрогенних больових синдромiв нижнiх кiнцiвок [80], хiрургiчне лшування [20, 33, 56]. Лiкування деяких видiв невропатичного болю представляе складне завдання, оскiльки за тако! ситуацii несте-роiднi протизапальнi засоби неефективш, а використання опiатiв, мюцево'1 анестезii забез-печуе лише тимчасовий ефект [66]. В моно-графп наведенi етiологiя, епiдемiологiя ней-ропатичного болю, патогенез. КлМчш ознаки представлен у виглядi таблиць основних сим-птомiв, характерних для нейропатичного болю, подаш характеристики алодинii та гшералгезп. Запропонованi методи дiагностики та фармако-логiчного лiкування [29]. На основi результатiв сучасного нейрофiзiологiчного дослiдження вперше проведений комплексний аналiз стану вих ланок аферентних соматосенсорних систем за спонтанного та викликаного нейропатичного болю. Наведен клiнiчнi ознаки та мехашзми формування алкогольноi та дiабетичноi поль нейропатп [9, 85].
Представлений огляд сучасних методiв знеболення у хворих рiзних груп. Обговоренi особливостi стрес-реакцп та оптимiзацiя ана-лгезп й седацп у хворих, що перебувають в сташ непритомностi: соматогенний бшь та його пошкоджуючi ефекти недостатньо вивчеш. Вiдсутнiсть суб'ективного компоненту шд час призначення аналгетикiв цим пащентам зумо-влюе формування гiпоталамо-стовбурового нападу [47].
Сучасна концепщя знеболення, зважаючи на новi патогенетичнi механiзми хронiчного болю, пропонуе застосування фармаколоичних засобiв, що впливають на формування пери-ферiйноi та центрально'1 сенситизацii, шдси-лення впливу природно'1 антиноцицептивноi системи, зниження активност генераторiв пато-логiчно посиленого збудження та запобтають формуванню патологiчноi алично'1 системи. До них належать антагонюти NMDA-рецепторiв, блокатори кальцiевих та натрiевих каналiв, ГАМК-ергiчнi та адренергiчнi засоби, канабющи та iн. [29, 63, 75].
Впровадження нових технологш, лшарських препаратiв та спецiальних засобiв для !х вве-дення дозволяе переглянути принципи лшу-вання гострих больових синдромiв [23, 47].
При онколопчних захворюваннях спостерь гають рiзноманiтнi варiанти гострих та хрошч-них больових синдромiв. В лiтературi останнiх 5 рошв йде мова про важливють мультимодаль-ного антиноцицептивного захисту пащента на всiх рiвнях формування 6ольово! реакцп — вiд периферiйних больових рецепторiв до вищих вiддiлiв ЦНС [73].
Проаналiзованi методи оцшки якост зне-болювання за наявност хрошчного больового синдрому у пащенив з онкологiчними захво-рюваннями, в тому числi клiнiчнi, лабораторнi, шструментальш Проведений аналiз iснуючих шкал оцшки штенсивноста болю у таких хворих. Kp^epieM вiдбору вважають практичну значу-щiсть, доступнiсть використання у стащонарних та амбулаторних умовах [97]. Актуальним е питання про вибip оптимальних за ефектив-нiстю та безпечнютю пpeпаpатiв для фармакоте-рапп хрошчного больового синдрому у пацieнтiв з онколоичними захворюваннями [71]. Поряд з класичними (неселективними) нестеровдними протизапальними засобами застосовують най-новiшi препарати селективно! (мелоксикам, шмесулвд) i спeцифiчноi (целекоксиб, рофекок-сиб) дп [64, 72].
Сучасш можливостi боротьби з болем найeфeктивнiшi у спeцiалiзованих "клшшах болю", в яких об'eднанi фахiвцi piзного про-фiлю [23, 45]. У свгл ствоpeнi пpотибольовi центри. Тшьки в США !х працюе понад 2000. Практично в уих цивiлiзованих крашах е асоцiацii по боpотьбi з болем, якi координують науково-практичну дiяльнiсть лiкаpiв у цьому напрямку. Щороку вiдбуваються мiжнаpоднi та нащональш конгреси, на яких обговорю-ються piзноманiтнi аспекти проблем болю [15, 22]. З огляду на досввд США, Канади та краш Свропи, в Росп створений Фонд "Палiативна медицина й peабiлiтацiя хворих". В Москвi дie мiжpeгiональна громадська оргашзащя "Спiлка з вивчення болю" [75, 91]. На базi ввддшення терапп больових синдpомiв Росiйського нау-кового центру хipуpгii РАМН оргашзований лiкувально-дiагностичний центр "1нтегративна медицина". В лшуванш та дiагностицi гострого та хрошчного болю там використовують поед-нання захiдних та схiдних, традицшних i нeтpадицiйних мeтодiв [91]. В Укра!ш на базi Запоpiзькоi обласно! клМчно! лiкаpi iснуe спе-цiалiзованe вiддiлeння мануально'1 терапп, яке можна назвати альголоичним, оскiльки лшу-вально-реабшггацшний процес максимально охоплюе всi ланки патогенезу хрошчного больового синдрому, i який е прообразом невелико'1 сучасно'1 клiнiки болю [83].
В стати А.А. Котова [46] висвгглений досввд мiжнаpодного спiвpобiтництва медичних учбо-вих закладiв Росп, Норвегп та Фшляндп з вивчення офiцiйних та альтернативних мeтодiв попередження болю i знеболення. В умовах мepeжi хоспiсiв, що широко розвиваються, та вiддiлeнь сестринського нагляду надзвичайно важливою проблемою е створення навчальних програм для медсестер, яш працюють з пащен-тами з вираженим болем [10, 45, 46, 73, 83].
Список лггератури
1. Абузарова Г.Р. Оригинальный отечественный опиоид просидол в лечении болевых синдромов //Анестезиология и реаниматология. — 2001.
— №5. — С.74-77.
2. Авакян Г.Н., Чуканова Е.И., Никонов А.А. Применение мидокалма при купировании вертеброген-ных болевых синдромов // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2000. — №5.
— С.26-31.
3. Авакян Г.Н., Чуканова Е.И., Никонов А.А. Применение Мидокалма для купирования вертеброген-ных болевых синдромов // Доктор. — 2002. — №6.
— С.56-58.
4. Аверкина Н.А., Филатова Е.Г. Психологические факторы при хронической боли // Журн. неврологии и психиатрии им.С.С. Корсакова. — 2000.
— №12. — С.21-27.
5. Александровский Ю.А., Яхно Н.Н., Аведисова А.С. и др. Психиатрические, психологические и неврологические характеристики больных с хроническими болями в спине // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2003. — №4.
— С.26-31.
6. Алексеев В.В., Солоха О.А. Миофасциальный болевой синдром: применение ботокса // Неврол. журн. — 2001. — №2. — С.30-35.
7. Алексеев В.В., Подчуфарова Е.В., Черненко О.А. и др. Применение препарата целебрекса (целекок-сиба) для лечения хронических болей в спине // Неврол. журн. — 2002. — №4. — С.34-38.
8. Амбарцумов Р.М. Порiвняльна ефектившсть мазевих препаралв при фармакотерапп больових синдромiв у попереку у спортсмешв // Лши.
— 2000. — №6. — С.70-76.
9. Анисимова Е.И., Данилов А.Б. Невропатический болевой синдром: клинико-нейрофизиологичес-кий анализ // Журн.неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2003. — №10. — С.15-20.
10. Армакас О.В., Котов А.А. Фантомная боль как медицинская проблема // Мед. помощь. — 2001.
— №6. — С.26-27.
11. Баринов А.Н. Современные достижения в понимании механизмов формирования и лечения хронической боли: обозрение по материалам журнала "Neurology". — 2002. — V.59, N.5, sup. 2Ed: M.A. Moskowitz // Неврол. журн. — 2003.
— №5. — С.57-60.
12. Белова А.Н. Миофасциальная боль // Неврол. журн. — 2000. — №5. — С.4-7.
13. Боброва В.И. Лицевые боли: особенности диагностики, современные подходы к лечению и оказание неотложной помощи // Зб. наук. праць сшвроби. КМАПО iм. П.Л. Шупика. — К., 2000. — Вип.9, кн.2. — С.405-409.
14. Богачева Л., Седова Т., Снеткова Е. и др. Боль в спине: лечение и профилактика // Врач. — 2000.
— №4. — С.21-22.
15. Болевые синдромы в неврологической практике / А.М. Вейн, Т.Г. Вознесенская, А.Б. Данилов и др.; Под ред. А.М. Вейна. — М.: МЕДпресс, 1999.
— 367 с.
16. Болевые синдромы в рубриках МКБ-10 // Доктор.
— 2003. — №1. — С.14-15.
17. Бурмакова Г.М. Пояснично-крестцовый болевой синдром у спортсменов и артистов балета: дифференциальная диагностика // Вестн. травматологии и ортопедии им. Н.Н.Приорова. — 2004.
— №1. — С.84-92.
18. Вегетативные лицевые боли / М.Н. Пузин, А.И. Цуников, Ю.А. Григорян, Л.Л. Колесников; Под ред. М.Н. Пузина. — М., 1999. — 160 с.
19. Волчков В.А., Дидур М.Д., Страшнов В.И. Применение эпидуральной анальгезии для купирования выраженных болей в пояснице // Анестезиология и реаниматология. — 2003. — №4. — С.25-28.
20. Галеб А.А. Лазерные перкутанные методы в нейрохирургии болевых синдромов: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.28; НИИ нейрохирургии им. акад. Н.Н. Бурденко. — М., 2004. — 19 с.
21. Галлямова А.Ф., Машкин М.В., Новиков Ю.О. Лечение шейных болевых синдромов с использованием физических факторов, мануальной терапии и лечебной физкультуры // Вестн. травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. — 2001.
— №4. — С.9-14.
22. Гельфенбейн М.С. Международный конгресс, посвященный лечению хронического болевого синдрома после операций на поясничном отделе позвоночника "Pain Management'98" (Failed back surgery syndrome) // Нейрохирургия. — 2000.
— №1-2. — С.65.
23. Гнездилов А.В., Загорулько О.И., Сыровегин А.В. и др. Терапия острого корешкового синдрома с использованием глюкокортикоидных препаратов в практике отделения терапии боли // Терапевт. арх. — 2004. — №5. — С.75-77.
24. Гнездилов А.В., Сыровегин А.В., Загорулько О.И., Цибуляк В.И. Измерение и контроль боли: фундаментальные и прикладные аспекты // Вестн. РАМН. — 2002. — №7. — С.9-19.
25. Голик В.А., Мащенко Ю.И., Мороз Е.Н. Мовалис в лечении хронических пояснично-крестцовых болевых синдромов // Укр.мед.часопис. — 2004.
— №2(40). — С.61-64.
26. Грачев Ю.В., Климов Б.А., Молодецких В.А. и др. Лицевые боли как проявление психических расстройств // Журн.неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2002. — №4. — С.13-17.
27. Григорова И.А., Морозова О.Г., Ярошевский А.А. Миофасциальные боли // Междунар. мед. журн.
— 2003. — №2. — С.31-35.
28. Данилов А.Б. Мильгамма в лечении острых болей в спине // Лечение нервных болезней. — 2000.
— №1. — С.20-22.
29. Данилов А.Б. Нейропатическая боль. — М.: Ней-ромедиа, 2003. — 57 с.
30. Девликамова Ф.И., Худяшева Э.И., Хабирова Ю.Ф. и др. Эффективность применения местного хонд-ропротектора в лечении вертеброгенной мышечной боли // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2003. — №11. — С.58-59.
31. Древаль О.Н., Рябыкин М.Г. Хронические болевые синдромы при поражениях периферической нервной системы // Нейрохирургия. — 2002.
— №4. — С.4-8.
32. Евсеев В.А., Игонькина С.И., Ветрилэ Л.А. Иммунологические аспекты патологической боли // Вестн. РАМН. — 2003. — №6. — С.12-16.
33. Елсукова Э.Л. Применение лазеротерапии при болевом синдроме у больных с травматической болезнью спинного мозга // Вестн. физиотерапии и курортологии. — 2001. — №1. — С.95-96.
34. Епифанов В.А., Епифанов А.В. Средства лечебной физической культуры в терапии атипичных болевых (моторных) паттернов при миофасциальных синдромах // Вестн. травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. — 2000. — №2. — С.41-43.
35. Есин Р.Г., Девликамова Ф.И., Карлов А.В. Миофас-циальная триггерная зона — локальный феномен с генерализованными последствиями // Неврол. журн. — 2002. — №4. — С.21-24.
36. Заинчуковская Л.П., Галлямова А.Ф., Новиков Ю.О. Опыт лечения миофасциального болевого синдрома грудной клетки с применением методов физиотерапии // Вопр. курортологии, физиотерапии и лечеб. физкультуры. — 2001. — №6.
— С.27-29.
37. Зайцев В.П., Тюрина О.Г., Айвазян Т.А. и др. Влияние комплексной психокоррекции на динамику болевого синдрома и психологический статус больных остеохондрозом позвоночника // Терапевт. арх. — 2003. — №8. — С.55-58.
38. Зинкевич В.А., Графова В.Н., Кукушкин М.Л. и др. Эффекты акатинола (мемантина) при цент-рально-спинальном болевом синдроме // Бюл. эксперим. биологии и медицины. — 2000. — №5.
— С.500-503.
39. Зиннатуллина Э.С., Тахавиева Ф.В. Богданов Э.И. Клиническая характеристика миофасциального болевого синдрома у больных с церебральными гемипарезами // Неврол. вестн. — 2002. — Вып.1-2. — С.21-23.
40. Иваненко А.В. Эндовидеоскопическая внебрюшин-ная поясничная симпатэктомия: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.28; Рос. н.-и. нейрохирург. ин-т им. проф. А.Л. Поленова. — СПб, 2001. — 18 с.
41. Казаров С.В. Применение электростимуляции в лечении болевого синдрома при заболеваниях периферической нервной системы // Казан. мед. журн. — 2001. — №6. — С.451-454.
42. Корж Н.А.,Котульский И.В. Патогенез посттравматических болевых синдромов конечностей //Междунар. мед.журн. — 2002. — № 1-2.
— С.134-138.
43. Корж Н.А., Горидова Л.Д., Романенко К.К. Комбинированное применение препаратов вольтарен рапид и сирдалуд у больных с повреждениями опорно-двигательной системы и их последствиями // Ортопедия, травматология и протезирование.
— 2003. — №4. — С.92-100.
44. Коровина Н.А., Цой Е.В. Особенности классификации синдрома мышечно-фасциальных болей у детей // Вестн. новых мед. технологий. — 2003.
— Т.10, №4. — С.39-40.
45. Короткоручко А., Полищук Н., Рямушкина С. Клиника боли // Доктор. — 2003. — №1.
— С.52-54.
46. Котов А.А. Опыт участия в международном проекте "Боль, методы обезболивания в северных регионах" // Мед. помощь. — 2002. — №1.
— С.37-39.
47. Кривский Л.Л., Молчанов И.В., Алексеева Г.В. Лечение острого болевого синдрома // Анес-
тезиология и реаниматология. — 2002. — №3.
— С.20-24.
48. Кукушкин М.Л., Графова В.Н., Смирнова В.С. и др. Роль оксида азота в механизмах развития болевого синдрома //Анестезиология и реаниматология. — 2002. — № 4. — С.4-6.
49. Кукушкин М.Л., Игонькина С.И. Роль 5-НТ рецепторов в механизмах развития центрального болевого синдрома // Бюл. эксперим. биологии и медицины. — 2003. — №6. — С.647-651.
50. Лиманський Ю.П., Колбун М.Д. 1нформацшно-хвильова гшотеза болю // Фiзiол.журн. — 2004.
— №3. — С.92-102.
51. Лиманский Ю.П., Лиманская Л.И. Проблема боли в современной медицине // Журн. практ. лшаря.
— 2001. — №2. — С.37-39.
52. Лишневский С.А. Чрескожная биоэлектрическая электростимуляция при лечении вертеброгенных болевых синдромов // Фiзiол.журн. — 2002. — №2.
— С.28.
53. Маколинец В.И., Мельник В.В. Рефлексотерапия посттравматического миофасциального болевого синдрома верхних конечностей // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. — 2002.
— №1. — С.50-54.
54. Мельник В.В., Маколинец В.И. Рефлексодиагностика по Накатани как метод объективизации течения миофасциального болевого синдрома верхних конечностей // Вестн. физиотерапии и курортологии. — 2000. — №2. — С.12-14.
55. Минаева Н.Г. Инициатива по болям в пояснице. Всемирная организация здравоохранения. Департамент по ведению незаразных болезней / Под ред. G.E. Ehrlich, N.G. Khaltaev, 1999, 150 c. // Неврол. журн. — 2001. — №3. — С.53-57.
56. Могаллес А.А., Древаль О.Н., Акатов О.В. Чрес-кожная лазерная денервация дугоотростчатых суставов при болевом фасет-синдроме // Вопр. нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко. — 2004. — №1.
— С.20-25.
57. Мозолевский Ю.В., Солоха О.А. Боль в области плечевого сустава // Неврол. журн. — 2000.
— №4. — С.4-9.
58. Морозова О.Г. Лицевые боли // Междунар. мед. журн. — 2000. — №2. — С.40-42.
59. Мульхем М. Арус, Олешкевич Ф.В., Федулов А.С. и др. Эндоскопическая диагностика и лечение пояснично-крестцовых болевых синдромов // Нейрохирургия. — 2002. — №4. — С.9-11.
60. Мусалатов Х.А., Ченский А.Д., Бровкин С.В. К вопросу о пояснично-крестцовой боли // Мед. помощь. — 2002. — №6. — С.14-17.
61. Назаренко Г.И., Полубенцева Е.И., Черкашов А.М. Клинические руководства — инструмент обеспечения качества медицинской помощи пациентам с болью в пояснице // Вестн. травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. — 2002. — №1.
— С.89-91.
62. Насонова В.А. Значение циклооксигеназы-2 в развитии боли // Терапевт. арх. — 2001. — №5.
— С.56-57.
63. Нечипуренко Н.И., Дудина Т.В., Елкина А.И. и др. Патогенетическое обоснование применения ГАМК-ергических препаратов в сочетании с атропином при хроническом болевом синдроме
у больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза // Вопр. мед. химии.
— 2000. — №1. — С.36-42.
64. Нечитайло М.Е. Опыт использования препарата Спазмолекс при лечении периоперационных болей // Мистецтво лшування. — 2004. — №2.
— С.54-56.
65. Никода В.В., Бондаренко А.В., Брусин В.И. и др. Постоянная эпидуральная инфузия Ропивакаина в послеоперационном периоде // Анестезиология и реаниматология. — 2000. — №5. — С.76-79.
66. Новиков А.В., Солоха О.А. Нейропатическая боль: обозрение по материалам журнала "The Lancet" (1999, May-June) // Неврол. журн. — 2000. — №1.
— С.56-61.
67. Новиков Ю.О., Иваничев Г.А. Ультразвуковой способ диагностики гипермобильности шейного отдела позвоночника и миофасциального болевого синдрома // Казан. мед. журн. — 2000. — №6.
— С.494-496.
68. Овечкин А.М., Гнездилов А.В. Наропин (ропива-каин) в лечении боли: идеальный выбор? // Вестн. интенсив. терапии. — 2000. — №3. — С.64-69.
69. Овечкин А.М., Гагарина Ю.В., Морозов Д.В. и др. Хроническая боль как результат хирургического вмешательства: состояние проблемы, способы ее решения // Анестезиология и реаниматология.
— 2002. — №4. — С.34-38.
70. Овечкин А.М., Гнездилов А.В., Кукушкин М.Л. и др. Профилактика послеоперационной боли: патогенетические основы и клиническое применение // Анестезиология и реаниматология. — 2000.
— №5. — С.71-76.
71. Олшник А. Трамадол Стада у фармакотерапп больового синдрому // Лши Украши. — 2002.
— №5. — С.33-34.
72. Осипова Н.А. Проблема выбора нестероидного противовоспалительного препарата при хроническом болевом синдроме у онкологических больных // Вестн. интенсив. терапии. — 2003. — №1.
— С.46-51.
73. Осипова Н.А. Проблемы боли и обезболивания в онкологической клинике // Анестезиология и реаниматология. — 2001. — №5. — С.6-10.
74. Павленко Н.С. Эпидемиология болевых синдромов у детей и подростков // Журн. практ. лшаря.
— 2001. — №5. — С.75-79.
75. Павленко С.С. Сибирская межрегиональная науч.-практ. конф. "Боль и паллиативная помощь" (Новосибирск, 10-12 сент. 2002 г.) //Неврол. журн.
— 2003. — №2. — С.60-61.
76. Парфенов В.А., Батышева Т.Т. Боль в спине и ее лечение мидокалмом // Терапевт. арх. — 2003.
— №5. — С.82-83.
77. Пашковский И.Б. Миофасциальный болевой синдром и фибромиалгия: клинические особенности и медицинская реабилитация // Вестн. физиотерапии и курортологии. — 2003. — №2. — С.76-79.
78. Первинна ланка медично! допомоги: бшь у нижнш частиш спини // Медицина свиу. — 2002. — Т.12, №4. — С.204-210.
79. Поворознюк В., Литвин В., Орлик Т. Боль в нижней части спины: факторы риска и диагностика // Доктор. — 2003. — №.1. — С.31-37.
80. Попов А.В. Эндолимфатическая терапия нейро-генных болевых синдромов туловища и нижних конечностей: Автореф. дис. ...канд. мед. наук: 14.00.28; Рос. н.-и. нейрохирург. ин-т им. проф. А.Л. Поленова. — СПб, 1999. — 21 с.
81. Послеоперационная боль: Руководство; Пер. с англ. / Под ред. Ф.М. Ферранте, Т.Р. Вейд-Бонкора.
— М.: Медицина, 1998. — 619 с.
82. Радченко В.А., Исакова Н.В., Левшин А.А. Влияние мелоксикама на интенсивность болевого синдрома после оперативных вмешательств при дегенеративных заболеваниях позвоночника // Ортопедия, травматология и протезирование.
— 2004. — №2. — С.81-84.
83. Русаловская С.В. Специализированное отделение для лечения хронической боли вертеброгенного происхождения // Укр. вшн. психоневрологи.
— 1999. — Т.7, вип.3(21). — С.20-22.
84. Сарычев С.Л., Акатов О.В., Древаль О.Н. и др. Диагностика и хирургическое лечение болевых синдромов при спондилоартрозе шейного отдела позвоночника и синдроме верхней грудной апертуры // Нейрохирургия. — 2003. — №1. — С.32-36.
85. Торопина Г.Г., Зенков Л.Р., Полушкина Н.Р. и др. Центральная постинсультная боль: клинические и электрофизиологические характеристики // Неврол. журн. — 2003. — №4. — С.15-22.
86. Трансмiсiя i сприйняття болю // Медицина свггу.
— 2001. — №4. — С.215-222.
87. Тутер Н., Данилов А. Каффетин в лечении комплексного регионарного болевого синдрома // Врач.
— 2003. — №4. — С.48-49.
88. Усенко Л.В., Кобеляцкий Ю.Ю. Послеоперационная боль: устранение или контроль? // Лшування та дiагностика. — 2003. — №2. — С.20-26.
89. Фишер Ю. Эффективная помощь при болях в спине: 100 лучших советов; Пер. с нем. — М.: Уникум Пресс, ИНФРА-М, 2001. — 207 с.
90. Хонда А., Третяк И., Яминский Ю. Патологические болевые синдромы при повреждениях периферических нервов и сплетений // Доктор.
— 2003. — №1. — С.38-42.
91. Цибуляк В.Н., Загорулько О.И., Картавенко С.С. Анестезиолог и хроническая боль // Анестезиология и реаниматология. — 2000. — №5. — С.68-70.
92. Цибуляк В.Н., Гнездилов А.В., Сыровегин А.В. и др. Электрофизиологические возможности оценки боли в клинике // Анестезиология и реаниматология. — 2002. — №4. — С.8-14.
93. Цымбалюк В., Сапон Н. Классификация болевых синдромов // Доктор. — 2003. — №1. — С.11-13.
94. Цымбалюк В., Сапон Н. Прозопалгии — лицевая боль // Доктор. — 2003. — №1. — С.27-30.
95. Цымбалюк В.И., Поворознюк В.В. Проблема боли сегодня // Доктор. — 2003. — №1. — С.9-10.
96. Чеботарьова Л.Л., Сапон М.А., Третяк 1.Б., Третьякова А.1. Клiнiко-електрофiзюлоriчна дiагнос-тика та оцшка ефективност лшування хворих з комплексними регюнарними больовими синдромами // Укр. нейрохiрург. журн. — 2002. — №3.
— С.15-16.
97. Черний В.И., Исаев В.П., Шпаченко Н.Н. Клинические методы оценки обезболивания у онкологических больных с хроническим болевым синдромом // Бшь, знеболювання i штенсив. терашя.
— 2003. — №4. — С.13-20.
98. Шмырев В., Халецкая В., Васильев П. Боль в спине: клиника, диагностика и лечение // Врач.
— 2002. — №4. — С.19-21.
99. Шостак Н. Диагностика и лечение болей в нижней части спины // Врач. — 2003. — №1. — С.12-16.
100. Шухов В.С. Проблема стандартизации оценки эффективности анальгезии: измерение боли // Междунар. мед. журн. — 2000. — №2. — С.31-39.
101. Щедренок В.В., Стрижелецкий В.В., Рутенбург Г.М. и др. Малоинвазивная эндовидеоскопическая поясничная симпатэктомия // Пробл. нейрохирургии: Сб. науч. тр. — СПб, 2000. — С.302-303.
102. Ярош О.О., Околот Ю.В. Кшшчш особливост та патогенетичне обгрунтування розладiв чутливосл при вертеброгенних попереково-крижових боль-ових синдромах // Лш. справа. — 2003. — №5-6.
— С.37-42.
Исследование проблем боли в литературе стран СНГ Цымбалюк В.И., Третяк И.Б., Сапон Н.А., Кричун С.Б., Приходъко В.И.
В основу обзора положены данные специальной литературы по проблеме боли, отслежены основные тенденции в подходах к пониманию механизмов возникновения боли, разработке классификации типов боли, методам медикаментозного и хирургического лечения. Источники включают работы, опубликованные в течение последних 5 лет в литературе стран СНГ, которая имеется в научной библиотеке Института.
The problem of pain investigation in the
literature of CIS countries Tsymbalyuk V.I., Tretyak I.B., Sapon M.A., Krychun S.B., Prykhodko V.I.
Medical literature on the pain problems in which the mechanisms of pain development, classification of pain types, methods of pain conservative and surgical treatment were studied, served as the basis of this review. The sources from the Institute scientific library include works, that have been published in countries of CIS for the last 5 years.
