CC BY
61
УДК 378
В. М. КОБЗАР
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ПЕДАГОГ1ЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 ДО 1ННОВАЦШНО1 ДШЛЬНОСП МАЙБУТН1Х ТЕХНОЛОГ1В У КОЛЕДЖАХ АГРАРНОГО ПРОФ1ЛЮ
Проаналiзовано стан до^дження проблеми формування готовностi до iнновацiйноi дiяльностi в студентiв-технологiв i визначення и структурних комnонентiв. Запропоновано компоненти (мотивацшний, когнiтивно-змiстовий, пошуково-творчий) та рiвнi (низький, середнш, високий) сформованостi готовностi до iнновацiйноi дiяльностi майбуттх технологiв у коледжах аграрного профтю. Графiчно представлено аналiз рiвнiв сформованостi означеноi готовностi по кожному з компонентiв. Експериментально доведено ефективтсть i перспективтсть представленоiметодики.
Ключовi слова: тновацшна дiяльнiсть, майбутт технологи, готовтсть до iнновацiйноi дiяльностi, компоненти готовностi до iнновацiйноi дiяльностi.
В. М. КОБЗАР
ИССЛЕДОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ УСЛОВИЙ ФОРМИРОВАНИЯ ГОТОВНОСТИ К ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ БУДУЩИХ ТЕХНОЛОГОВ В КОЛЛЕДЖАХ АГРАРНОГО ПРОФИЛЯ
Проанализировано состояние исследования проблемы формирования готовности к инновационной деятельности студентов-технологов и выделение ее структурных компонентов. Предложено компоненты (мотивационный, когнитивно-содержательный, поисково-творческий) и уровни (низкий, средний, высокий) сформированности готовности к инновационной деятельности будущих технологов в колледжах аграрного профиля. Графически представлен анализ уровней сформированности обозначенной готовности по каждому из компонентов. Экспериментально доказана эффективность и перспективность представленной методики.
Ключевые слова: инновационная деятельность, будущие технологи, готовность к инновационной деятельности, компоненты готовности к инновационной деятельности.
V. M. KOBZAR
THE RESEARCH OF EFFECTIVENESS OF THE PEDAGOGICAL CONDITIONS OF THE FORMATION OF FUTURE TECHNOLOGISTS' READINESS FOR AN INNOVATIONAL ACTIVITY AT COLLEGES OF AGRICULTURAL PROFILE
This article presents the analysis of the current stage, which the investigation of the problem of the formation offuture technologists' readiness for innovation and definition of its structural components are on. The research outlines the author's position concerning the components (motivational, cognitive and content, search and creative), and levels of formation (low, medium, high) of future technologists' readiness for innovative activity at agricultural colleges. There has been graphically presented the analysis of the levels of the mentioned above readiness formation according to each of the components. The introduced methods have been experimentally proved to be effective and perspective.
Keywords: innovational activity, future technologies, readiness for innovational activity, the components of readiness for innovational activity.
В зв'язку i3 сучасними штеграцшними процесами CTpiMKO розвиваеться торпвельно-eKOHOMi4He ствробиництво мiж Укра!ною та Свропейським Союзом. Проте продукщя нашо! переробною галузi не завжди ввдповвдае свиовим стандартам та вимогам до якосп. Подолання ще! проблеми можливе не лише завдяки реформам та ^естищям в новине обладнання для наших виробництв. Одним i3 прюритетних напрямкш сучасно! освии за таких умов е спрямовашсть на тдготовку фахiвцiв нового piвня, здатних створювати продукщю, що може скласти пдну конкуренщю на свиових ринках. Забезпечити конкурентоспроможшсть украшсько! продукцп переробно! галузi можуть фахiвцi, що вiдpiзняються грунтовними
практичными та теоретичними знаниями, нестандартною мислення, направленiстю на творчють, а, отже, готовi до шновацшно1 дiяльностi.
Проблему формування готовностi до шновацшно1 дiяльностi вивчали багато науковщв: О. Абдуллiна, Л. Буркова, Л. Даниленко, В. Кальней, О. Касьянова, О. Орлов, В. Паламарчук, I. Шдласий, В. Шнчук, Л.С. Подимова, В. Сластьонш, Н. Юсуфбекова. Проте бшьшстъ i3 них дослiджували проблему формування готовносп до шновацшно1 даяльносп майбутнiх педагогiв, тодi як проблема формування тако! готовностi майбутнiх технолопв майже не вiдображена у працях науковщв.
Мета статп - дослвдити ефективнiсть запропонованих педагогiчних умов формування готовносп до шновацшно1 дiяльностi, здшснити порiвняльний аналiз рiвнiв сформованостi тако! готовност!
Науковцi визначають iнновацiйну дiяльнiсть як процес, спрямований на розроблення й реалiзацiю результалв зак1нчених наукових до^джень i розробок або шших науково-технiчних досягнень у новий чи вдосконалений продукт, реалiзований на ринку, у новий чи вдосконалений технолопчний процес, використовуваний у практичнш дiяльностi, а також зв'язанi з цим додатковi науковi дослiджения й розробки [4, с. 24].
У ходi дослiдження нами була сформульована та перевiрена робоча гiпотеза: формування готовносп до шновацшно1 дiяльностi майбутшх технологiв у коледжах аграрного профшю буде ефективним за таких умов:
- системносп формування мотиваци до шноващйно! дiяльностi у майбутнiх технолопв;
- використання комп'ютерно-орieнтовних технологiй для моделювання професшно1 дiяльностi технолога у коледжi аграрного профiлю;
- реалiзацil iндивiдуального пiдходу до навчання виршення реальних професiйних ситуацiй i завдань.
Шд першою умовою розумieмо, що системне формування мотиваци до шноващйно1 дiяльностi можливе лише за одночасного використання на заняттях не лише добре ввдомих та застарiлих методiв i форм навчального процесу (лекци, практичнi заняття, комбiнованi уроки, консультаций бесiди, олiмпiади), а й новггшх (iнновацiйних) технологiй навчання (дискуси, «мозкова атака», case-method, метод випадк1в, шсцешзаци, дидактичнi iгри, метод проектiв, мшрофон, карусель, «ажурна пилка» тощо).
Системшсть формування готовностi до шновацшно1 даяльносп майбутнiх технологiв у коледжi аграрного профiлю, наприклад на заняттях з шформатики, ми вбачали в поетапному ll формуваннi, вiдповiдно до вшових особливостей. Так, на I кури ввдбувалися етапи ознайомлення та перехщний, а вже на III кура на заняттях з «Комп'ютеризаци виробництва» проходив етап вiдтворения професшно1 даяльност!
У процесi дослiджения нами було встановлено критерп та показники, що характеризують у майбутшх спещамсттв готовшсть до шновацшно1 дiяльностi (табл. 1).
Дослвдно-експериментальна робота тривала протягом 4 роив, що дало можливють отримати об'eктивнi результати. В експерименп взяли участь 174 студенти, з них 79 були обраш до контрольное' групи, а 95 - до експериментально1. Обранi студенти за бшьшстю напрямiв дослiджения показали середнi показники.
Студенти контрольно1 групи працювали за умов використання традицшних методiв та засобiв оргашзаци навчального процесу, тодi як на студентах експериментально1 групи апробовувались методи та форми навчання, що дозволяють формувати готовнiсть до шновацшно1 дiяльностi. Для роботи з останшми нами був укладений комплекс комп'ютерно-орieнтованих засобiв, що дають змогу моделювати професшну дiяльность майбутнього технолога. Вш мiстить: навчальнi презентаци; електроннi посiбники; вiдео архiв навчальних фiльмiв; веб-квест; вiртуальну лабораторiю.
При використанш електронного портфолiо навчальних презентаци на заняттях у студенпв I курсу викладачами помiчено покращення процесу сприйняття та засвоення нового матерiалу. Комплекс презентацiй допомiг вiзуалiзувати абстрактний навчальний матерiал, пробудити увагу та зосередити ll на найважливiших моментах.
На заняттях з математики та шформатики активно використовувались електронш поабники «Основи iнформатики та обчислювально1 техшки», «Геометричнi тша», розробленi
автором, якi спрощували пошук необхвдно! для студенпв шформаци i цим спонукали !х до самостшно! пошуково! дiяльностi.
Таблиця 1
Критери та показники готовностi до тновацшног дiяльностi_
Критерш Показники
Мотив ацшний Усввдомлення потреби запровадження у виробництво новiтнiх технологiй; впевненiсть У позитивному результат! запровадження шновацш.
Когштивно-змiстовий Наявнiсть розвинених розумових здiбностей; здатнiсть критично мислити; обiзнанiсть в головних напрямках науково-техшчного прогресу в переробнiй галузi, передовому досвш роботи; знання про специфшу iнновацiй; здатнiсть логiчно конструювати проекти та розбивати !х на етапи; здатшсть прогнозувати позитивнi та негативш наслiдки дiяльностi; знання специфiчних комп'ютерних програм для вирiшення професiйних завдань; володшня сучасними iнформацiйними технологiями; вмiння здшснювати пошук новiтнiх розробок переробно! галузi в свiтi за допомогою нов^шх iнформацiйних технологiй.
Пошуково-творчий Здатнiсть нестандартно i творчо мислити; вмiння знаходити нестандартш рiшення виробничих задач; здатнiсть створювати новi проекти та методи виробництва; здатшсть до самоаналiзу; здатнiсть до самокорекци; вмiння адекватно оцiнювати свою дiяльнiсть.
Для моделювання майбутньо! професшно! дiяльностi технолога ми запропонували використовувати веб-квест на тему: «Пальмова олiя - користь i шкода!», розроблений автором. Вш призначений для самостшно! пошуково! роботи студенпв з певно! теми за гiперпосиланнями на рiзнi сторiнки i розташований за адресою: http://tehnolog.vn.ua.
Враховуючи сьогоднiшнi умови недостатнього фшансування навчальних закладiв, неможливють забезпечити кожну дисциплiну не тшьки необхiдними приладами, а й реактивами для виконання практичних чи лабораторних роби, ми створили вiртуальну лабораторш «Сепарування молока». При !! застосуванш на заняттях з дисциплiни «Технолопя виробництва молочних продукпв» у студенпв спостерiгався високий iнтерес до виконання запропоновано! лабораторно! роботи, в ушх них була помiтна активнiсть, а в тдсумку заняття дае вищий р1вень засвоення навчального матерiалу, шж на традицiйних заняттях.
Застосування на практищ укладеного комплексу засобiв та технологш дало нам можливiсть зробити висновок про ефектившсть запропонованих педагопчних умов формування готовностi до шновацшно! дiяльностi студентiв технологiв у коледжах аграрного профiлю.
Для експериментального тдтвердження ефективностi педагогiчних умов ми визначили ршш сформованостi готовност до шновацшно! дiяльностi: низький, середнiй, високий.
Низький рiвень. Такий технолог використовуе в сво!й дiяльностi традицiйнi i добре вiдомi методики. Вiн не тдготовлений до вирiшення нових завдан та використання новiтнiх методiв виробництва, проте добре знае властивостi молока та м'яса, фактори, ям на них впливають, джерела утворення основних компоненпв молока та м'яса тощо. Добре знае бiохiмiчний, фiзико-хiмiчний склад, технолопчш властивостi i мiкрофлору молока [2, с. 89]. Також вш знае технологш основних видiв м'ясних продукпв i вмiе складати на !! основi апаратурно-технологiчнi схеми виробництва м'ясних продукпв, вмiе здiйснювати розрахунки потреб основно! сировини i допомiжних матерiалiв [1, с. 4].
Середнш рiвень. Спещалют модернiзуе та удосконалюе методи свое! роботи, не бо!ться вносити у нш корективи на основi новiтнiх розробок. Вмiе запобнати втратам при отриманнi,
обробцi, переробщ збер!ганш та транспортуванш молочних [ м'ясних продукпв. У нього спостер!гаються багата творча уява, асощативне мислення штелектуальна актившсть.
Високий рiвень. Технолог на основ! глибоко! об1знаност1 в сучасних технологиях виробництва, використовуючи передовий досввд, конструюе свш вар1ант виршення виробничих завдань, на науковш основ! правильно керуе виробничим процесом [1, с. 4]. Такий фах!вець здатний вир1шувати виробнич! завдання принципово новими методами, ям характеризуються високою результатившстю та новизною. Технолог з такими якостями здатний створювати авторськ концепци та методики. Вм1е вир1шувати проблеми пов'язаш з удосконаленням взаемозв'язк1в агропромислового комплексу I молочно! та м'ясно! промисловосп, а також щодо оргашзаци контролю якосп молочних та м'ясних продукпв, впроваджуе у виробництво високопродуктивш потоково-технолопчш л!нл з виробництва таких продукпв, правильно компонуе I шдбирае обладнання, анал1зуе виробнич! ситуаци та формуе попит населения на вказаш продукти методом досл1джень [ пошук1в прогресивних технологш, шдвищення споживчих властивостей продукпв [1, с. 4].
Розглянемо методики виявлення р1вня сформованосп готовносп до шновацшно!, як використовувались на цьому етат експерименту (табл. 2).
Таблиця 2
Дiагносmичнi методики виявлення компонентiв сформованостi готовностi до тновацшно'{ _дiяльностi майбутшх технологiв у коледжах аграрного профшю._
Мотив ацшний Акетування; спостереження на заняттях; ранжування.
Когн!тивно-зм!стовий Состереження на заняттях; контрольн! роботи з спещальних дисциплш; контроль за проходженням практики на виробництв! та !! захистом.
Пошуково-творчий Акетування; самооц!нка; спостереження; опитування викладач!в; перев!рка творчого проекту з проходження практики.
При досл!дженш р!втв сформованосп мотивацшного критерш на початку експерименту ми д1агностували у студенпв низьку мотивацш до майбутньо! професи. Такий стан шдтверджують даш, отримаш нами на початку експерименту, зокрема в першш шдгруш експериментально! групи низький р1вень сформованосп мотивацшного критерш становив 40%, в другш - бшьше половини (51,11%). Дослвджуючи р1вень сформованосп зазначено! готовносп в контрольних групах, ми д1знались, що в першш шдгруш 40%, а в другш аж 50% студенпв мають низький р1вень сформованосп мотиващйного критерш.
Бшьш детальний анал1з отриманих в кшщ експерименту даних показав, що в двох експериментальних групах ввдбулися яшсш змши, зокрема, к1льк1сть студенпв з низьким р1внем сформованосп мотиващйного критерш зменшилась в середньому на 49%, тод1 як показник середнього р1вня в групах I [ II зрю в середньому на 17%. Середне значення показника високого р1вня сформованосп вказаного критерш в означених групах також зросло на 18%. Анал1з результапв двох контрольних груп виявив несуттев! змши. Розподш студенпв експериментальних та контрольних груп представлено у табл. 3 та на рис. 1.
Р1вень сформованосп когштивно-змютового компонента досл1джувався комплексно, використовуючи основш методи досл1дження: спостереження на заняттях, контрольш роботи з спещальних дисциплш, контроль за проходженням практики на виробнищш та !! захистом.
При опитуванш студенпв на початку експерименту ми спостершали недостатнш р1вень знань про шновацшш технолог!!, що застосовуються на сучасних виробництвах, ввдсутню зац!кавлен!сть новинами харчово! промисловост!, недостатню про!нформован!сть про ефективн!сть застосування шновацш в профес!йн!й д!яльност!, несформован!сть усввдомлення мети, зм!сту та насл!дк!в шновацшно! д!яльносп.
Отриманi результати дали тдстави стверджувати про ефективнiсть застосування запропоновано! нами методики формування зазначено! готовности Пiсля проведення дослiдження у студенпв експериментальних груп дiагностувалось значне зростання стiйких професiйнi знань та вмшь.
Таблиця 3
Порiвняльний аналiз рiвнiв сформованосmi мотивацшного компонента готовностi до
тновацшно'{ дiяльностi майбуттх технологiв у коледжах аграрного профыю_
Експериментальна група Контрольна група
Р1вш Iгрупа (50 ос1б) II група (45 оаб) III група (40 оаб) ^група (39 ос1б)
На початку. експерименту, % На початку. експерименту % На початку. експерименту, % На юнщ експерименту % На поч. експерим.,% На юнщ експерименту % На початку експеримименту % На кiнцi експерименту %
низький 40 12 51,11 11,11 40 37,50 50 45
середнш 48 62 46,67 66,67 47,50 48 35 30
високий 12 26 11,11 31,11 12,50 15 12,50 17,50
70% ык
50% --
30% 20% -10% -
А
1
I
1ь
-М 1 1
■ в
0%
Ннм>кмй I Серед^М
ПкКмкин
IГрупз
(■■у I I
ит.}
II г^па 1пэ-1. I
Kil1.ll
III Г|>уп;н {поч. I
(ПО*1. I К И.)
Рис. 1. Пстограма розподыу студентiв у експериментальних та контрольных групах за мотивацшним критерicм сформованостi готовностi до тновацшно'{ дiяльностi.
Результати цього етапу експерименту представлеш у табл.. 4 та рис. 2.
З таблиц видно, що у студенпв експериментальних груп спостертаеться позитивна динамiка: зокрема, показники низького критерiю знизились в середньому на 19,11% (причому в другш пiдгрупi на к1нець експерименту не виявлено жодного студента iз низьким показником сформованостi когнiтивно-змiстового критерiю), значения середнього рiвня зросли лише на 2%, а високого - в середньому на 17 %.
Студенти, котрi ввдповвдають пошуково-творчому компоненту готовносп до шновацшно! дiяльностi, вiдрiзняються розвиненою творчою уявою, прагненням до чогось нового, вмшням вiдмовитись вiд стереотипних способiв мислення та передбачати можливi наслiдки застосування шновацшно! дiяльностi. Шсля зак1нчення цього етапу експерименту ми
запропонували майбутнiм технологам здшснити самооцiнку сформованостi якостей, як1 необхвдш 1м для усшшно! шновацшно! дiяльностi. Бiльшiсть студентiв повiдомили, що стали самостшшшими, перестали боятись висувати власну iдею, обгрунтовувати та вiдстоювати 11, перестали боятись нестандартних ситуацiй та завдань, i навпаки, з штересом бралися за так1 з них. Проведене опитування викладачiв, котрi спостершали за експериментальними групами, дало змогу тдтвердити самооцiнювання студенив.
Таблиця 4
Порiвняльний аналiз рiвнiв сформованосmi когттивно-змктового компонента готовностi до тновацшно'{ дiяльностi майбуттх технологiв у коледжах аграрного профыю
Ршш Експериментальна група Контрольна група
Iгрупа (50 ос1б) II група (45 ос1б) III група (40 оаб) ГУгрупа (39 оаб)
На початкуекспер именту % На кшщ експерименту % На початку експерименту % м и р е п о к е % 'я ь ей Й Е 8 На початку експерименту % На кшщ експерименту % На початку експерименту % На кшщ експерименту %
низький 30 14 22,22 0,00 22,50 20,00 22,50 20
середнiй 54 56 60,00 62,22 55,00 60 57,50 57,50
високий 16 30 17,78 37,78 22,50 20,00 17,50 20,00
40%
13%
:>0%
10%
№&
йВй
I НиэькиП I Середн1к
вишклй
I групэ (поч. I
ил I.}
II група
'ПУЧ. I ■ни.}
II 1Р/ПД {пэт.1 к11 .';
(по1-. I
Рис. 2. Пстограма розподыу студентiв у експериментальних та контрольних групах за когттивно-змктовим критерicм сформованостi готовностi до тновацШно'{ дiяльностi.
Наведемо графiчний аналiз рiвнiв сформованосп пошуково-творчого компонента сформованосп готовност до шновацшно! дiяльностi (табл.5).
Анатзуючи данi табл. 5, ми помнили в експериментальних групах рiзке зниження показник1в низького рiвня сформованосп пошуково-творчого критерiю дослвджувано! готовностi в середньому на 40,06%, тодi як значения середнього рiвня зросло на 11,78% (в середньому мiж групою I i II). Найважливiшими для нас були показники високого рiвня сформованост пошуково-творчого критерiю, адже в цю групу входили студенти, як найбiльше
готовi до шновацшно! дiяльностi. Значення зазнали позитивно! динамiки, зокрема, зросли в середньому на 27,44%. У контрольних групах показники ВКАЗАНОГО критерш не зазнали не ютотних змiн, зокрема значення високого рiвня збiльшилось лише на 2,5%.
Таблиця 5
Порiвняльний аналiз рiвнiв сформованосmi пошуково-творчого компонента готовностi до тновацшно'{ дiяльностi майбуттх технологiв у коледжах аграрного профтю_
Експериментальна група Контрольна група
РГВШ Iгрупа II група III група IVгрупа
(50 ос1б) (45 ос1б) (40 ос1б) (39 ос1б)
£ £ у £ ут £ ут £ ут £ у £ ут £ у
у. тн « а тм аи чир 8 к На кiнець експеримент у. тн « а н § аи чир 8 к тн л а я е еи нр « к <з а К 8 у. тн « а тм аи чир 8 к На юнець експеримент у. тн « а тм аи чир 8 8 На кiнець експеримент
« а к 8 <з а к 8 « а К 8 К 8
низький 50 16 53,33 8,89 50,00 45,00 40,00 33
середнiй 46 54 44,44 60,00 45,00 48 52,50 57,50
високий 4 30 2,22 31,11 5,00 7,50 5,00 7,50
Рис. 3. Пстограма розподыу студентiв у експериментальних та контрольних групах за пошуково-творчим критерicм сформованостi готовностi до тновацшно'{ дiяльностi. Отже, отримаш результати експерименту дають нам тдстави стверджувати, що запропонована методика формування готовносп до шновацшно! даяльносп майбутшх технологiв у коледжах аграрного профшю дieва. Позитивна динамша показникiв рiвнiв критерi!в ще! готовностi повнiстю пiдтверджуe робочу гшотезу дослiдження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Клименко М. М. Технолопя м'яса та м'ясних продуктiв / М. М. Клименко, Л. Г. Вшшкова, I. Г. Береза. - К.: Вища освгта, 2006. - 640 с.
2. Машюн М. I. Технолопя молока i молочних продуктш: навч. видання / М. I. Машкiн, Н. М. Париш. - К.: Вища освгта, 2006. - 351 с.
3. Платонов К. К. Структура и развитие личности / К. К. Платонов. - М.: Наука, 1986. - 254 с.
4. Покропивний С. Ф. 1нновацшний менеджмент у ринковш системi господарювання / С. Ф. Покропивний // Економжа Укра!ни. — 1995. - № 2. - С. 24.
5. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога: учеб. пособие: В 2 кн. - 2-е изд., перераб.
и доп. / Е. И. Рогов. - М.: ВЛАДОС, 1999. - Кн. 2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные
приемы и упражнения. - 480 с.
УДК 371.937
Н. Ю. КОЛЕСНИЧЕНКО
КОНЦЕПЦ1Я МОДЕРШЗАЦИ ПРОФЕС1ЙНО1 П1ДГОТОВКИ БАКАЛАВР1В
РОМАНО-ГЕРМАНСЬКО1 Ф1ЛОЛОГИ НА ЗАСАДАХ КОМПЕТЕНТШСНОГО
П1ДХОДУ
Висвтлено проблеми вдосконалення профестно'г тдготовки öaKanoepie романо-германськог фтологп. Особлива увага придыена проектуванню концептуальноi моделi модертзацп профестног тдготовки бaкaлaврiвромано-германськог фтологп на засадах компетенттстного тдходу. Вказано чинники, конкретизовано основт етапи, встановлено й охарактеризовано загальнодидактичш та специфiчнi принципи оргатзацп вказаного процесу.
Ключовi слова: модертзащя, профестна тдготовка, бакалавр романо-германськог фтологп, компетенттстний пiдхiд, лтгвокомуткативна компетенттсть.
Н. Ю. КОЛЕСНИЧЕНКО
КОНЦЕПЦИЯ МОДЕРНИЗАЦИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ
БАКАЛАВРОВ РОМАНО-ГЕРМАНСКОЙ ФИЛОЛОГИИ НА ОСНОВЕ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА
Отражены проблемы совершенствования профессиональной подготовки бакалавров романо-германской филологии. Особое внимание уделено проектированию концептуальной модели модернизации профессиональной подготовки бакалавров романо-германской филологии на основе компетентностного подхода. Указаны причины, конкретизированы основные этапы, установлены и проанализированы общедидактические и специфические принципы организации указанного процесса.
Ключевые слова: модернизация, профессиональная подготовка, бакалавр романо-германской филологии, компетентностный подход, лингвокоммуникативная компетентность.
N. Y. KOLESNICHENKO
THE CONCEPT OF MODERNIZATION OF PROFESSIONAL TRAINING OF BACHELORS OF ROMANCE-GERMANIC PHILOLOGY BASED ON COMPETENCE APPROACH
The article is focused on the problems of improving the professional training of bachelors of Romance-Germanic Philology. Particular attention is paid to the design of a conceptual model of modernization professional training of bachelors of Romance-Germanic Philology with competence-based approach being its ground. Main phases, general didactic and specific principles necessary for the organization of this process are highlighted.
Keywords: modernization, professional training, bachelor of Romance-Germanic Philology, competence-based approach, lingua-communicative competence.
Ввдповвдно до докуменпв Ради Свропи впродовж розвитку Болонського процесу шдхвд до визначення сутносп результату осв^и як можливо! основи формування загального розумшня змюту кватфшацш i ступешв став визначальним. У проект! «Налаштування освггшх структур» прюритетним напрямком спшьних зусиль названо визначення загальних i спещальних компетенцш випускнишв першого й другого циктв (ршшв) навчання, тд якими маються на увазi ступеш бакалавра i мапстра. Це означае, що компетентнiсний пiдхiд в освт з'явився й розвиваеться як альтернатива традицшному - когнiтивно-знанневому тдходу, оскшьки так звана «ЗУНiвська» парадигма в наступний час значно втрачае свiй потенцiал в
