CC BY
26
УДК 334.012.23
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ МЕРЕЖЕВИХ СТРУКТУР НЕВИРОБНИНОТ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ (частина II)*
© 2015 ЧЕПУРДА Л. М.
УДК 334.012.23
Чепурда Л. М. ДоЫдження ефективност функцiонування мережевих структур невиробничоТ сфери обслуговування
(частина II)
У роботi показано, що ефективне функцонування мереж'> невиробничо!' сфери обслуговування визначаеться формуванням i розвитком внутрш-Hixтехнолог'ннихiрозпод'шьнихзв'язмв. Сумщення такихзв'язмв з ттегрованою сукупшстю компетенцй учаснимв мережi (поняттямережно: мегакомпетенцИ) дозволяе отримати максимальну ефективтсть функцонування мережево!' структури. Уxодi досл'дження умов забезпечення ефективностi функцонування мереж'> були сформульован поняття «мережева макротехнологя» i «мережеве агентське мсце». Така макро-технолог'т розглядаеться як основа для ршення тдприемством проблем свого входження i функцюнування в мереж'>, о^нки можливостей ме-режевого розвитку. Мережне агентське мсце визначае положення (позицонування) окремого тдприемства вдносно 'нших учаснимв мережi за технологчними i розпод'шьними зв'язками у певному часовому iнтервалi кнування мережно'1 мегакомпетенцИ. Виходячи з мульт'штрибутивноi моделi настанов iмодиф'шованоi автором формули М. Фшбейна, були дотджет базов'> елементи модел'> функцонування мережноi структури сфери невиробничого обслуговування.
Ключов'! слова: мережевiзв'язки, мережева макротеxнологiя, мережеве агентське мсце, модель функцонування мережевоi структури. Рис.: 1. Формул: 4. Б'бл.: 12.
Чепурда Лариса Михайл'юна - доктор економiчниx наук, доцент, зав'дувачка кафедри туризму та готельно-ресторанноi справи, Черкаський державний технологчний утверситет (бул. Шевченка, 460, Черкаси, 18006, Украна) E-mail: unicorn1963@bk.ru
УДК 334.012.23
Чепурда Л. М. Исследование эффективности функционирования сетевых структур непроизводственной сферы обслуживания (часть II)
В работе показано, что эффективное функционирование сети непроизводственной сферы обслуживания определяется формированием и развитием внутренних технологических и распределительных связей. Они формируют интегрированное свойство отношений предприятий, которым они до объединения в сеть не владели. Совмещение таких связей с интегрированной совокупностью компетенций участников сети (понятие сетевой мегакомпетенции) позволяет получить максимальную эффективность функционирования сетевой структуры. В ходе исследования условий обеспечения эффективности функционирования сети были сформулированы понятия «сетевая макротехнология» и «сетевое агентское место». Такая макротехнология рассматривается как основа для решения предприятием проблем своего вхождения и функционирования в сети, оценки возможностей сетевого развития. Сетевое агентское место определяет положение (позиционирование) отдельного предприятия относительно других участников сети по технологическим и распределительным связям в определенном временном интервале существования сетевой мега-компетенции. Исходя из мультиатрибутивной модели установок и модифицированной автором формулы М. Фишбейна, были исследованы базовые элементы модели функционирования сетевой структуры сферы непроизводственного обслуживания.
Ключевые слова: сетевые связи, сетевая макротехнология, сетевое агентское место, модель функционирования сетевой структуры. Рис.: 1. Формул: 4. Библ.: 12.
Чепурда Лариса Михайловна - доктор экономических наук, доцент, заведующая кафедрой туризма и гостинично-ресторанного дела, Черкасский государственный технологический университет (бул. Шевченко, 460, Черкассы, 18006, Украина) E-mail: unicorn1963@bk.ru
UDC 334.012.23
Chepurda L. M. Study on Efficiency of Functioning of the Network Structures of Non-Productive Services Sector (Part II)
The paper displays that an effective functioning of a network of nonproductive services sector is determined by the formation and development of internal technological and distributive relationships. They form the integrated property of enterprises' relations, which was not present before the network integration. Combining such relationships with an integrated multitude of competencies of the network participants (concept of network mega-competency) allows to get the maximum efficiency of functioning the network structure. In the course of researching the conditions to ensure the effective network functioning, concepts of «network macrotechnology» and of «network agent location» have been formulated. The macrotechnology here is considered a basis for solving by an enterprise the issues of its own presence and functioning in a network, as well as evaluation of possibilities for network development. The network agent location determines the position (positioning) of one individual enterprise as to the other network participants, making use of the technological and distributive relationships in a time interval, in which the network mega-competency exists. Based on the multiattributive model and the Fishbein formula, modified by the author, the basic elements of the model of functioning a network of non-productive services have been explored.
Key words: network, network, network makrotehnology, network agent location, model of a network structure functioning. Pic.: 1. Formulae: 4. Bibl.: 12.
Chepurda Larissa M. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Tourism and Hotel and Restaurant Business, Cherkasy State Technological University (bul. Shevchenka, 460, Cherkasy, 18006, Ukraine) E-mail: unicorn1963@bk.ru
Як було вцзначено у першш частиш стати, кнуе нагальна потреба у вцпрацюванш единих мето-долопчних основ оцшки ефективност взаемовц-носин учасниюв мереж^ що мае принципове значення при прийнятт ршення щодо оргашзаци ефективно!
* Зашчення. Початок див.: <6i3Hec 1нформ» № 1, 2015 р.
дшльност у сферi невиробничого обслуговування. На думку автора, така оцшка повинна будуватися на подходах, яю дозволяють встановити комплексний показник ефективност функцюнування мереж^ що характеризуе стушнь впливу шдприемств на встановлення взаемови-пдних партнерських взаемовцносин. Це визначило ак-туальшсть подальшого дослцження i постановку його
основно1 мети: розвиток науково-методологнних по-ложень, яю визначають напрями забезпечення та оцшки ефективност1 функц1онування мережевих структур не-виробничо1 сфери обслуговування.
Для досягнення ц1е'1 мети у робой виршуеться таке завдання: сформулювати базов1 принципи ефективного функц1онування мережевих структур невиробничо'1 сфери обслуговування за умови встановлення характеру взае-мозв'язкш 1 взаемозалежност1 в1дносин учасниюв мереж1
Сутн1сть сформульованого завдання визначаеться таким.
«Рушшною силою» ефективного функц1онування мережево'1 структури е взаемовизначен1 та взаемоза-лежн1 зв'язки, як1 формують штегративну властив1сть в1дносин м1ж учасниками мереж1 та якою вони до об'ед-нання в таку структуру не володки. Завдяки наявност1 у мереж1 таких зв'язк1в сукупн1сть його елемент1в (шд-приемств, процейв, вид1в роб1т тощо) розглядаеться як едине штегроване цке, де кожний елемент виявляеться в к1нцевому п1дсумку пов'язаним 1з вс1ма 1ншими еле-ментами 1 його властивост не можуть бути зрозумш без урахування цих властивостей.
При цьому функцюнування мереж1 набувае екзо-генного 1 ендогенного характеру [2; 5; 6].
Упершому випадку екзогенний характер проявля-еться через вплив елемент1в зовн1шнього середо-вища на встановлення й розвиток зв'язюв м1ж учасниками мереж1. На ринку невиробничого обслуговування значно зросла доступнють товар1в масового характеру та в1дпов1дного набору послуг. Р1зко зросли ви-моги споживач1в до 1х якост1, а здатн1сть шдприемства надати в1дпов1дне серв1сне забезпечення цих товар1в на вси етапах 1х споживчого використання стае одним 1з найбкьш важливих (1 досить складних) умов укладання угод 1з споживачем. За багатовар1антност1 вибору спо-живач1в починае значно зменшуватися життевий цикл товар1в та послуг. Для шдприемств усе бкьшого значен-ня набувае формування мереж шновацшно"! спрямова-ност1, як1 передбачають надання наукоемних послуг, до яких в1дносять комплексне обслуговування споживач1в, консультац1йн1 послуги, системно-1нтеграц1йн1 послуги, спещальне програмне забезпечення споживач1в, подготовку 1 переп1дготовку персоналу тощо.
З шшого боку, ендогенний характер функцюнування мереж1 визначаеться трансформащею 1снуючих «тра-диц1йних» зв'язк1в у штегроваш зв'язки. У класиф1кацГ1 Н. Кембела таю зв'язки в1дпов1дають взаемозалежним зв'язкам у мереж1 [12]. Вони характеризуются великими витратами на переключення, високим р1внем специ-ф1чних 1нвестиц1й, а також особливою природою отри-мання прибутку. При таких умовах в1дбуваеться зм1на фкософи взаемоди п1дприемств сфери невиробничого обслуговування, де необх1дною умовою 1х максимально! ефективност1 е встановлення пост1йних зв'язк1в, яю ба-зуються на дов1р1 та взаемнш вигод1 м1ж постачальника-ми, субшдрядниками, посередниками й к1нцевими спо-живачами. За рахунок перерозподку пращ, спещал1зацГ1 господарюючих суб'ект1в, територ1ального зосереджен-ня учасник1в мереж1 створюються ринково обумовлеш
передумови ефективного функц1онування мережево'1 структури [7; 8].
Таким чином, реальну ккьюсть стан1в мережево! структури 1з урахуванням вси 1снуючих внутршни 1 зовшшни фактор1в практично неможливо повною м1-рою перев1рити 1 проанал1зувати. Вочевидь, на перших етапах досл1дження ефективност1 функц1онування ме-режево1 структури може бути зосереджене, по-перше, на окремому шдприемств1 (його вплив1 на мережу), а по-друге - на мережевш структур! як тако".
Використовуючи шдходи, як1 викладен1 у роботах Паршова С. I. [6; 7], автором сформульоваш вих1дн1 умови забезпечення ефективност1 функц1онування мереж-но1 структури сфери невиробничого обслуговування. Вони визначаються таким.
Функцюнування мережево1 структури виходить 1з певного розподку пращ (мережево1 спец1ал1зацГ1) м1ж Г1 учасниками 1 передбачае колективне засто-сування у процей виробництва деякоТ взаемопов'язаноТ сукупност1 мережевих макротехнолог1й.
Мережева макротехнологiя - це сформована у рамках певно1 мережево1 структури доцкьна сукупн1сть вза-емовизначених 1 взаемодоповнюючих вид1в д1яльност1 та 1х взаемодючих елемент1в, як1 ц1леспрямовано формують та реал1зують сукупн1 в1дносини учасникш мереж1 на вс1х етапах в1дтворення 1 розвитку сукупного життевого циклу мереж1 на основ1 1нтеграцГ1 та адаптаци внутр1шн1х 1 зовн1шн1х функцюнальних процес1в, 1х елемент1в та ре-сурйв, для забезпечення конкурентних переваг мереж1 в умовах динам1чного зовншнього середовища.
Кожне п1дприемство займае свое мкце у мереже-в1й макротехнологи, яке визначаеться тим, з ким шд-приемство знаходиться у в1дносинах 1 як1 при цьому встановленш зв'язки. При реал1зацГ1 мережевоТ макротехнологи м1ж 11 учасниками виникають технолопчш зв'язки 1 специф1чн1 взаемов1дносини, як1 визначають м1сце 1 роль кожного з них у створенш пром1жних 1 к1н-цевих продукт1в. При цьому формуються розпод1льн1 зв'язки, яю забезпечують поширення 1 розподк м1ж учасниками мереж1 ресурйв 1 пром1жних продукт1в. Тобто в межах мереж1 формуються дв1 структури тех-нолог1чних 1 розпод1льних зв'язк1в, узгодження яких визначаеться наявшстю мережевих агентських м1сць.
Мережеве агентське мкце - це сформований на основ1 узгодження певно1 структури технолог1чних 1 розподкьних зв'язк1в у часових 1 просторових параметрах мережево1 макротехнологи гнучкий технолог1чний модуль, який самоналаштовуеться на його зм1ни. У цьому випадку в1дбуваеться вид1лення мережевих техноло-г1чних 1 розпод1льних зв'язюв по в1дношенню до окре-мого учасника мереж1, що може бути представлено як своер1дне позиц1онування шдприемства по в1дношенню до 1нших учасниюв мереж1 (рис. 1). За в1дпов1дних умов п1дприемства, займаючи в1дведен1 1м агентськ1 м1сця у мережев1й макротехнологи, приводять 11 в д1ю, реал1зу-ючи визначений виробничий процес.
Такий п1дх1д дозволяе б1льш системно й ефектив-но використовувати обмежеш ресурси, опираючись на багатовар1антн1 комбшаци мережевих агентських м1сць.
Мережев1 ресурси
Мережевий / о.................................т7!
прост1р ••• / .............к
о*........
О
оу от /
Мережев1 _ агентськ мкця
Мережев1 продукти
Мережев1 макротехнологп
Рис. 1. Загальна структура встановлення агентських мкць у мережевому прост^
У короткотерм1новому аспект1 вир1шуеться завдання встановлення структури 1 параметр1в агентського мкця кожного учасника мереж1 у часових 1 просторових параметрах середовища в1дносин (за Пар1новим С. I., структура 1 параметри агентських мкць, як правило, бкьш стабкьш, шж структура стан1в 1 можливостей учасниюв мереж1 [6]). У довгостроковому аспект! - шдприемства спрямовують сво1 зусилля на удосконалення мережево1 макротехнологи, вир1шуючи завдання адаптаци свои можливостей до змш тако1 технологи.
Технолопчш та розпод1льн1 зв'язки у мереж1 об'ед-нуе 1нтегрована сукупн1сть компетенцш 11 учасник1в (по-няття мережно1 мегакомпетенци), що дозволяе кожному з них здшснювати пошук кращого для себе агентського мкця, узгоджуючи сво1 1нтереси 1 можливост1. Це дося-гаеться таким чином:
+ визначення ринково1 можливост1, формуван-ня бшнес-1де1 як напряму д1яльност1 та сфери функц1онування мереж1; + встановлення м1н1муму ключових компетенц1й для функц1онування мереж1 за обраним напря-мом у сфер1 д1яльност1; + визначання складу, можливостей 1 компетенц1й
учасник1в мереж1; + побудова матриць можливостей учасник1в мере-ж1 в1дпов1дно не обх1дним ключовим компетен-ц1я для забезпечення функц1онування мереж1; + в1дб1р та об'еднання учасник1в мереж1, як1 ма-ють найбкьший зб1г можливостей 1з необх1д-ними ключовими компетенц1ями [1; 10].
Виходячи 1з основних положень роб1т [4; 10; 11], розгляд узагальненого завдання оцшки впливу шдпри-емств на ефектившсть функц1онування мереж1 може бути представлено таким чином.
Мережа складаеться ш множини р = {рп, п е п1дприемств. При цьому агентське мксце кожного з них визначаеться здатшстю виконання множини роб1т Е = = {Е.,у е /}. Взаемозв'язок елемент1в таких множин визначаеться через компетенцш ^ , Е), тобто шдприем-
ство п може виконати роботу е.. за компетенщею к,,.
ч ч
Виходячи 1з мульт1атрибутивно1 модел1 настанов, модиф1кована формула М. Фшбейна [9] набувае такого вигляду:
АТт = 2 (Вт -1Гт ■Ст), (1)
1=1
Т
де Лш - «мережева настанова» на визначення агентського мкця п1дприемства п за його компетенщею к,,;
ч
Т - плановий пер1од функц1онування мереж1 у рамках виконання ринкового замовлення;
Бы - сила «мережево1 думки» щодо агентського м1сця шдприемства п за його компетенщею ку;
№гп1 - «мережева значим1сть» агентського мкця п1дприемства п за його компетенщею ку;
Сп1 - «мережеве в1дношення» до агентського м1с-ця п1дприемства п за його компетенщею ку;
I - ккьюсть прийнятих для оц1нки компетенц1й шдприемства п.
Кожний 1з елемент1в тако1 формули мае власний
зм1ст.
1. Компетенц1я к п1дприемства п на певному агент-ському м1сц1 мае таю властивостк досяжн1сть ресурйв Я(Ь), максимальний р1вень прибутку Б(Ь) в1д виконання роботи на кожному штервал1 часу Ь. Тод1 сила «мережно1 думки» щодо агентського м1сця шдприемства п за його компетенщею ку може бути представлена таким чином:
БШ = Кек^ Опек(Ы (2)
де Кпек(Ь) - ресурси п1дприемства п, необх1дн1 для виконання роботи еу за компетенщею ку;
^„ек(ь) - встановлена комбшацш ресурйв Яу(ь) шд-приемства п, яка необх1дна для виконання роботи еу за
компетенц1ею ку;
Спек(Ь) - максимальний р1вень прибутку, який отримуеться п1дприемством п при виконанш роботи еу за компетенц1ею к..
2. «Мережева значимкть» агентського м1сця шд-приемства п за його компетенщею ку буде визначатися можливктю 11 об'еднання з компетенц1ями 1нших учас-ник1в мереж1 К ¡п, де i = 1...1 (I - юльюсть компетенц1й,
що складають мегакомпетенцiю мережi), n = 1...N (N -кiлькiсть пiдприемств - учасникiв мережi.
Поряд з цим необхцно врахувати «нежорсткi» фактори (soft-factors) значимости такi, як репутацiя шд-приемства n, рiвень довiри споживача до нього, надш-шсть у виконання замовлень тощо. Це може бути представлено функщею дково! репутаци пiдприемства цш:
Ппы =f (Wnki, Gnki, Znki), (3)
де Wnki - даш про пiдприемство п за k-м видом робiт i компетенцiею г-го виду;
Gnki - рiвень довiри до пiдприемства n за k-м видом робгг i компетенщею г-го виду;
Znki - значишсть дiяльностi пiдприемства n за k-м видом робгт i компетенцiею г-го виду.
3. «Мережеве вiдношення» до агентського мкця пiдприемства n з його компетенщею k^ може бути бшо-лярним, тобто може бути як позитивним, так i негатив-ним. Якщо iншi учасники мережi задоволеннi взаемодiю з шдприемством, то оцiнка ефективностi компетенци г-го виду буде позитивною. Якщо хоча б один учасник не задоволений взаемовiдносинами, його вцношення до пiдприемства буде негативним, що може викликати активну протидш, аж до виходу такого учасника iз ме-режi. «Мережевi вiдношення» до того чи шшого агентського мкця можна умовно роздкити на таю, що визна-чаються в першу чергу рiвнем вiдносин, яю виникають на момент виконання певного замовлення споживача чи виконання пiдприемством прийнятих на себе певних зобов'язань перед шшими учасниками мережi; i на ri, що е результатом загального враження вiд мiжфункцiо-нально! взаемоди (1м1дж, дкова репутацiя тощо).
У кiнцевому пiдсумку загальне представлення сут-ностi ефективностi функцiонування мережi може бути представлено таким чином:
A
: (Ani, Amj
Adv, ..•)■
• max,
(4)
де
A^ - ефектившсть функцiонування мережi;
Ani , A
mj
Adv,
CbKi мiсця шдприемств
- «мережевi настанови» на агент-■ учасникiв мережi.
Згiдно з представленим шдходом забезпечення ефек-тивного функщонування мережi потребуе внутрш-ньо'1 синхрошзаци зв'язкiв, що дозволяе уникнути виникнення велико! кiлькостi проблем, у тому числи + вимушених повернень до вихiдних позицiй оцiнки агентського мкця пiдприемства (напри-клад, у випадку потреби виправлення встанов-лених помилок чи вiдхилень на еташ виконання виробничого процесу); + стрiмкого зростання витрат при реалiзащí ш-
вестицiйного проекту створення мережi; + неоднозначного (особливо на перших етапах) розумiння потенцiйними учасниками мережi сутносй й змiсту проекту. Але за будь-яких умов ефективнiсть функщону-вання мережi визначаеться тими цкями, досягнення яких забезпечуе найбкьшу продуктивнiсть вси доступ-них учасникам мережi компетенцш, отримуючи при
цьому конкурентнi переваги у встановлених часових i просторових параметрах середовища 'ix вiдносин.
Досить часто у процеа формування штегровано! системи компетенций мережi виникае питання: чи на-справдi визначена сукупшсть мережевих зв'язкiв розгля-даеться споживачами як шновацш мережi, що виршуе !х певнi проблеми? Можливо, найбкьш значною i найбкьш очевидною на даний момент проблемою е вцсут-шсть iнструментiв, якi дозволяють ефективно управляти процесом формування i розвитку штегровано! системи теxнологiчниx, розподкьних зв'язкiв та li узгодження iз системою ключових компетенцiй мережi.
Таким чином, дотримання принципу сумщення мегакомпетенци iз теxнологiчними i розподкь-ними зв'язками мережi дозволяе отримати мак-симальну ефективнiсть li функцiонування. При цьому необхцно приймати до уваги можливкть iснування рiзниx етапiв встановлення та реалшаци мегакомпетен-цГ1, що визначаеться насамперед видкенням власникiв ключових компетенцш, що забезпечуе безперечне виконання ринкових замовлень вгдповгдно до призначення, напряму i сфери '1х дгяльностг. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Гриньова В. М. Оптимiзацiя виробничо-логiстичних ланцюпв при формуваннi кооперацiйних зв'язкiв : препринт / В. М. Гриньова, К. М. Таньков, О. В. Бахурець. - Харюв : Вид. ХНЕУ, 2010. - 36 с.
2. Зибер П. Управление сетью как ключевая компетенция предприятия / П. Зибер [Электронный ресурс]. - Режим доступа : www.bigspb.ru
3. Сгорова Н. В. Ресурсна концеп^я в теори стратепчно-го управлшня / Н. В. Егорова, Т. Ю. Каламбет // Ефективна еко-номка. - 2013. - № 7. - С. 34 - 37.
4. Иванов Д. А. Логистика. Стратегическая кооперация / Д. А. Иванов. - М. : Вершина, 2006. - 176 с.
5. Катаев А. В. Виртуальные бизнес-организации / А. В. Катаев. - СПб. : Изд-во Политехнического университета, 2009. - 120 с.
6. Паринов С. И. К теории сетевой экономики / С. И. Па-ринов. - Новосибирск : ИЭОПП СО РАН, 2002. - 168 с.
7. Паринов С. И. Третья форма управления для сетевой экономики / С. И. Паринов [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.ieie.nsc.ru/parinov/net-form.htm
8. Чепурда Л. М. Ключовi компетенци як базова категорiя системи обслуговування споживача / Л. М. Чепурда, К. М. Таньков // Бiзнес 1нформ. - 2014. - № 10. - C. 225 - 229.
9. Наумов В. Н. Стратегическое взаимодействие бизнес-субъектов в маркетинговых каналах : автореф. дис. ... д-ра экон. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (маркетинг) / В. Н. Наумов. - СПб., 2008. - 27 с.
10. Таньков К. М. Компетенци як ключовий фактор надм-ност ланцюпв поставок / К. М. Таньков, М. О. Чумакова // Збiрник матерiалiв IV-о'Г МiжнародноT науково-практично'т' конференци «Проблеми конструкци та розвитку форм самооргаызаци люд-ських сптьнот» (КиТ'в, Лондон, 21 - 28 квггня 2011 р.). - С. 67 - 70.
11. Тридщ О. М. Система обслуговування споживача: тео-рiя i практика : монографiя / О. М. Тридщ, К. М. Таньков, Г. Я. Дут-ка. - К. : УБС НБУ, 2008. - 184 с.
12. Campbell N. An international approach to organizational buying behavior / N. Campbell // Ford D. (ed.). Understranding Business Marketing and Purchasing. - 3rd ed. - Thomson Learning : London, 2002. - Рр. 389 - 401.
REFERENCES
Chepurda, L. M., and Tankov, K. M. "Kliuchovi kompetentsii iak bazova katehoriia systemy obsluhovuvannia spozhyvacha" [Key competencies as a basic category system of customer service]. Biznes Inform, no. 10 (2014): 225-229.
Campbell, N. "An international approach to organizational buying behavior" In Understranding Business Marketing and Purchasing, 389-401. London: Thomson Learning, 2002.
Hrynyova, V. M., Tankov, K. M., and Bakhurets, O. V. Opty-mizatsiia vyrobnycho-lohistychnykh lantsiuhiv pry formuvanni koop-eratsiinykh zv'iazkiv [Optimization of production and logistics chains during the formation of cooperative ties]. Kharkiv: KhNEU, 2010.
Ivanov, D. A. Logistika. Strategicheskaia kooperatsiia [Logistics. Strategic Cooperation]. Moscow: Vershina, 2006.
Kataev, A. V. Virtualnye biznes-organizatsii [Virtual business organization]. St. Petersburg: Izd-vo Politekhnicheskogo univer-siteta, 2009.
Naumov, V. N. "Strategicheskoe vzaimodeystvie biznes-subektov v marketingovykh kanalakh" [Strategic interaction of
business subjects in marketing channels]. Аvtoref. dis.... dokt. ekon. nauk: 08.00.05, 2008.
Parinov, S. I. "Tretia forma upravleniia dlia setevoy ekonomi-ki" [The third form of control for the networked economy]. http:// www.ieie.nsc.ru/parinov/net-form.htm
Parinov, S. I. Kteorii setevoy ekonomiki [On the theory of network economy]. Novosibirsk: IEOPP SO RAN, 2002.
Tankov, K. M., and Chumakova, M. O. "Kompetentsii iak kliu-chovyi faktor nadiinosti lantsiuhiv postavok" [Competence as a key factor in the reliability of supply chains]. Problemy konstruktsii ta rozvytku form samoorhanizatsii liudskykh spilnot. Kyiv; London, 2011. 67-70.
Trydid, O. M., Tankov, K. M., and Dutka, H. Ya. Systema ob-sluhovuvannia spozhyvacha : teoriia i praktyka [The system of customer service: Theory and Practice]. Kyiv: UBS NBU, 2008.
Yehorova, N. V., and Kalambet, T. Yu. "Resursna kontseptsiia v teorii stratehichnoho upravlinnia" [The resource concept in the theory of strategic management]. Efektyvna ekonomika, no. 7 (2013): 34-37.
Ziber, P. "Upravlenie setiu kak kliuchevaia kompetentsiia predpriiatiia" [Network management as a core competence of the enterprise]. http://kmsoft.ru/redirect/?http://bigspb.ru
УДК 658.56
УПРАВЛ1ННЯ П1ДВИЩЕННЯМ ЯКОСТ1 ПОСЛУГ ПЩПРИШСТВА
© 2015
НАУМЕНК0 м. о., МОРОЗОВА Л. В.
УДК 658.56
Науменко М. О., Морозова Л. В. Управлшня пщвищенням якост послуг пщприемства
У статт'> об(рунтоват необх/дн/сть та актуальтсть управлшсько! ЫяльностI тдприемств в УкраМ щодо забезпечення якост'> та ефективностI надання послуг, що спрямовашна тдвищенняр'внязадоволення потребспоживач'в. Ринкова ор/ентац/я економ'жи Украши вимагаев1дтдприемств адаптування не т'шьки до умов ринкового середовища, що зм:нюеться, але й до швидкост/ цихзмш, що найефективтше досягаеться на тдстав'> реал'ваци вимог мжнародного стандарту до системи управлшня якшю. Впровадження системи управлшня якшю приводить не т'шьки до по-кращення продукцЦ, а I сприяе оптим/зацИ б'внес-процеав тдприемства в ц/лому, веде до зб'шьшення продуктивностI прац1, зменшення ресурсоза-лежност¡, та, як наслдок, - до зниження соб1вартост1 продукцЦ, що безпосередньо впливае на конкурентоспроможшсть тдприемства на ринку. Ключов'! слова: управлшня яюстю, яксть послуг, конкурентоспроможшсть, тдприемство. Рис.: 2. Формул: 11. Б'бл.: 8.
Науменко Марiя ОлексП'вна - кандидат економ/чних наук, професор, кафедра менеджменту та в/йськового господарства, Нацональна академт НацональноI гвардП Украши (пл. Повстання, 3, Хармв, 61001, Украша)
Морозова Лариса В'ячеславiвна - старший викладач кафедри економнних дисциплш, Нацональна академт НацональноI гвардП Украши (пл. Повстання, 3, Харк/в, 61001, Украша)
УДК 658.56
Науменко М. А., Морозова Л. В. Управление повышением качества услуг предприятия
В статье обоснованы необходимость и актуальность управленческой деятельности предприятий в Украине по обеспечению качества и эффективности предоставления услуг, направленных на повышение уровня удовлетворения потребностей потребителей. Рыночная ориентация экономики Украины требует от предприятий адаптации не только к изменяющимся условиям рыночной среды, но и к скорости этих изменений, что эффективно достигается на основании реализации требований международного стандарта к системе менеджмента качества. Внедрение системы управления качеством приводит не только к улучшению продукции, но и способствует оптимизации бизнес-процессов предприятия в целом, ведет к увеличению производительности труда, уменьшению ресурсозависимости, и, как следствие, - к снижению себестоимости продукции, непосредственно влияет на конкурентоспособность предприятия на рынке. Ключевые слова: управление качеством, качество услуг, конкурентоспособность, предприятие. Рис.: 2. Формул: 11. Библ.: 8.
Науменко Мария Алексеевна - кандидат экономических наук, профессор, кафедра менеджмента и военного хозяйства, Национальная академия Национальной гвардии Украины (пл. Восстания, 3, Харьков, 61001, Украина)
Морозова Лариса Вячеславовна - старший преподаватель кафедры экономических дисциплин, Национальная академия Национальной гвардии Украины (пл. Восстания, 3, Харьков, 61001, Украина)
UDC 658.56
Naumenko M. O., Morozova L. V. Managing the Quality of Services of Enterprise
The article substantiates the need and relevance of management activity at the enterprises in Ukraine to ensure the quality and effectiveness of the provision of services, aimed at increasing the level of meeting the needs of consumers. Market orientation of the economy of Ukraine requires enterprises to adapt not only to the changing market environment, but also to the rate of these changes that can be effectively achieved through implementing the requirements of the international standard for the quality management system. Implementation of the quality management system not only leads to better products, but also contributes to the optimization of business processes of the enterprise as a whole, leading to increased productivity, reduction of dependence on resources, and, consequently, to reducing the cost of production, has a direct influence on the competitiveness of enterprise in the market. Key words: quality management, quality of services, competitiveness, enterprise.
Pic.: 2. Formulae: 11. Bibl.: 8.
Naumenko Mariia O. - Candidate of Sciences (Economics), Professor, Department of Management and the War Economy, The National Academy of the National Guard of Ukraine (pl. Povstannya, 3, Kharkiv, 61001, Ukraine) Morozova Larysa V. - Senior Lecturer of the Department of Economic Disciplines, The National Academy of the National Guard of Ukraine (pl. Povstannya, 3, Kharkiv, 61001, Ukraine)
