CC BY
48
УДК 334.012.23
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ МЕРЕЖЕВИХ СТРУКТУР НЕВИРОБНИНОТ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ (Частина 1)
© 2015 ЧЕПУРДА Л. М.
УДК 334.012.23
Чепурда Л. М. Дослщження ефективностi функцiонування мережевих структур невиробничоТ сфери обслуговування
(частина I)
У роботi показано, що система мережевих в'дносин господарюючих суб'ект'в, яка складаеться на втчизняному ринку послуг, поки ще не адекватна 'ттересам та оч'шуванням держави. Значною мiрою така ситуа^я викликана тим, що процес розвитку мережевих форм у сфер'! послуг у сучасних господарських системах мало досл'джений, не мае единого тлумачення серед вчених-економ^в i практит. Анал'в найб'шьш пошире-них трактувань мережевого тдприемства дозволив вид'шити стльний для них елемент, який дае достатньо чтке розум'шня сутностiмережево'1 органiзацii - це ефективн кооперацiйнi взаемов'дносини суб'ект'в ринку в час й просторi з метою стльного рацонального використання сво'1'х ключових компетенцй для реал'ваци всх етатв замовлення тента в межах единоi iнформацiйноi' системи. У роботi такий тдюд розглядаеться через визначення мережевих ефект'в в'д органiзацiiмережево'1'структури i входження тдприемства в мережу. Представлен методичт тдходи дозволяють проводити попередне ранжування мережевих структур за ступенем iх ефективност'и При цьому стае можливим отримати 'тфор-мацю про ресурси, як знаходяться урозпоряджент партнер'в, про напрями розвиткумереж'>, як можуть стати для неiпрюритетними. Ключов слова:мережа, мережеве тдприемство, мережевiефекти, оптимiзацiя мережево'1'структури. Табл.: 1. Формул: 2. Б'бл.: 11.
Чепурда Лариса Михайл'тна - доктор економ'нних наук, доцент, зав'дувачка кафедри туризму та готельно-ресторанноi справи, Черкаський державний технологiчний ушверситет (бул. Шевченка, 460, Черкаси, 18006, Украна) E-mail: unicorn1963@bk.ru
УДК 334.012.23
Чепурда Л. М. Исследование эффективности функционирования сетевых структур непроизводственной сферы обслуживания (часть I)
В работе показано, что система сетевых отношений хозяйствующих субъектов, которая сложилась на отечественном рынке услуг, пока еще не адекватна интересам и ожиданиям государства. В значительной мере такая ситуация вызвана тем, что процесс развития сетевых форм в сфере услуг недостаточно исследован, не имеет единого толкования среди ученых-экономистов и практиков. Анализ наиболее распространенных трактовок сетевого предприятия позволил выделить общий для них элемент, который дает достаточно четкое понимание сущности сетевой организации - это эффективные кооперационные взаимоотношения субъектов рынка во времени и пространстве с целью совместного рационального использования своих ключевых компетенций для реализации всех этапов заказа клиента в пределах единой информационной системы. В работе такой подход рассматривается через определение сетевых эффектов от организации сетевой структуры и вхождения предприятия в сеть. Представленные методические подходы позволяют проводить предварительное ранжирование сетевых структур по степени их эффективности. При этом становится возможным получить информацию о ресурсах, находящихся в распоряжении партнеров, о направлениях развития сети, которые могут стать для нее приоритетными.
Ключевые слова: сеть, сетевое предприятие, сетевые эффекты, оптимизация сетевой структуры. Табл.: 1. Формул: 2. Библ.: 11.
Чепурда Лариса Михайловна - доктор экономических наук, доцент, заведующая кафедрой туризма и гостинично-ресторанного дела, Черкасский государственный технологический университет (бул. Шевченко, 460, Черкассы, 18006, Украина) E-mail: unicorn1963@bk.ru
UDC 334.012.23
Chepurda L. M. Study on Efficiency of Functioning of the Network Structures of Non-Productive Services Sector (Part I)
The paper displays why the system of network relations of business entities, which had developed in the domestic services market, is not yet adequate to the interests and expectations of the state. In large part this is due to the fact that the process of development of network forms in the services sector is not sufficiently studied, without a common understanding among academic economists and practitioners. Analysis of the most common interpretations of a chain outlet helped to allocate the common element that gives a fairly clear understanding of content of network organization - as effective cooperative relationships between market participants in time and space in order to jointly and efficiently use their key competencies for implementation of all stages of a customer's order within a single information system. In the paper, such an approach is viewed via the definition of network effects resulting from establishing a network structure and enterprise's joining the network. The presented methodical approaches allow to conduct a preliminary ranking of network structures by the degree of their effectiveness. Thereby is possible to obtain information on resources at the disposal of the partners, development directions of a network, which can become preferred. Key words: network, chain outlet, network effects, optimization of network structure.
Tabl.: 1. Formulae: 2. Bibl.: 11.
Chepurda Larisa M. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Tourism and Hotel and Restaurant Business, Cherkasy State Technological University (bul. Shevchenka, 460, Cherkasy, 18006, Ukraine) E-mail: unicorn1963@bk.ru
«Мережева дiяльнiсть - це не просто метод, але i концептуальный пiдхiд, який у рiзних аспектах може стосуватися самих рiзноманiтних питань i застосо-
вуватися порзному». З допов^ Туринсько! групи «Переосмислення розвитку, сфери управлшня у новш бврош». Люксембург, бвропейський фонд освгги, 1997.
Уостанш роки нампилися очевидш змши в орга-шзацшних структурах i формах управлшня шд-приемствами невиробничо! сфери обслуговування. У першу чергу - це розвиток нових оргашзацшних форм, на яю значною мiрою вплинули таю тенденци, як глобалiзацiя ринюв послуг, стрiмке зростання вимог до якост обслуговування, шдвищення важливост стшких
вцносин зi споживачами, а також набуття стратепч-ного значення нових шформацшних i комунiкацiйних технологiй. Вiдбуваeться переход вiд «жорстких» до «гнучких» сервкних структур, якi швидко реагують на постшно змiнюванi запити споживачiв, змши на ринках сировини, матерiалiв i комплектаци. Особливе значення надаеться створенню «iнформацiйно прозорого» ринку, що передбачае миттевий доступ до шформаци про на-явнiсть товарiв, послуг i ресурсiв.
Серед нових видiв оргашзацшних структур фахш-цi видкяють насамперед мережев! комп'ютерно-опо-середкованi органiзацiйнi структури, якi складаються 1з неоднорiдних взаемодючих агентiв, розташованих у рiз-них мiсцях. Основна мета формування мережi - це швид-ке реагування на ринковi вимоги та максимiзацiя ступеня використання ресурсiв пiдприемств. Основний потенцiал тако! структури з точки зору ефективно! дiяльностi вкла-даеться в яюсно новi можливостi оргашзаци господар-сько! дiяльностi та управлшня процесом створення спо-живчо! цшносп на основi концентрацп велико! ккькост ресурсiв у единш базi, що, у свою чергу, дозволяе швидко та гнучко реагувати на ринковi змши. Значимiсть тако! проблеми посилюеться тим, що мережевi структури, ба-зуючись на сучасних комунiкацiях та шформацшних тех-нологiях, дозволяють здшснювати швидке накопичення знань та !х використання у найбкьш привабливих сферах свое! дiяльностi, витiсняючи тим самим традицшш рин-ковi форми взаемоди iз споживачами.
Hеобхiдно вiдзначити, що мережевi взаемовiд-носини не е принципово новим явищем госпо-дарського життя будь-яко! ринково розвинуто! кра!ни. У сучасних умовах постiндустрiально! економiки пiдвищуеться значимкть таких органiзацiйних структур, яю поеднують переваги конкурентного i коопера-цiйного механiзмiв, володiють високим потенщалом мобшзаци ресурсiв, обмiну знань i iнформацiею, спри-яють сприйняттю шновацшних технологiй спiвпрацi 1з споживачами [1; 3 - 8; 11].
За тим, що цея мережевих оргашзацшних структур вже тривалий час е предметом теоретичних дослiджень багатьох вггчизняних i зарубiжних вчених та практики, система мережевих вiдносин господарюючих суб'ектш, яка складаеться на вiтчизняному ринку послуг, поки ще неадекватна штересам та очiкуванням держави. Вона слабо орiентована на iнновацiйний розвиток реального сектора обслуговування споживача i не забезпечуе ефективно! реалшаци соцiально-економiчних iнтересiв насе-лення кра!ни. Значною мiрою така ситуац1я викликана тим, що процес розвитку мережевих форм у сферi послуг у сучасних господарських системах не лише достатньо не дослцжений, але навiть не мае единого тлумачення серед вчених-економштш i практикiв. Як було вцзна-чено у роботi [9], «узагальнення основних досягнень фундаментальних i прикладних дослiджень у поясненнi мiжфiрмових мереж допоможе бкьш чiтко представити коршня виникнення ново! мережево! парадигми у кон-текстi розвитку теорГ! фiрми, з одного боку, i позначити напрями аналiзу i розвитку тако! парадигми - з iншого».
У зв'язку з цим визначаеться актуальним узагальнення базових положень формування мережевих структур, яю дозволяють економiчним агентам пристосову-ватися до ринкових змiн на глобальному рiвнi, а також на цiй основi дослiдити особливостi оцiнки ефектив-ност мереж як ново! форми мiжфiрмово! кооперацГ! у сферi невиробничого обслуговування.
Вищевикладене визначило актуальнiсть теми до-слiдження i постановку його основно! мети: подальша розробка методологiчних положень, яю дозволяють вста-новити особливосп органiзацi! мережевих форм у сферi невиробничого обслуговування та напрями !х розвитку.
Для досягнення тако! мети у робот вирiшуються такi основш завдання:
+ узагальнити теоретичнi напрями у рамках яких сформувалися сучасш погляди щодо побудови i функцюнування мережевих структур; + представити методичш пiдходи до оцiнки ефек-тивност мережевих структур.
Сутнiсть сформульованих завдань визначаеться таким.
Ключовим термiном, який використовуеться в да-ному дослцженш, е «мережева структура». Бкь-шкть авторiв сходяться на тому, що у широкому розумшш мережева структура складае собою набiр ме-ханiзмiв координац!!: вiд неформально! комунiкацi! до мiжфiрмових iнформацiйно-планових систем - склад-них iнтеграцiйних структур-кластерiв. Такi структури виступають як спойб регулювання взаемозалежност мiж взаемозалежностi мiж пiдприемствами, який, з одного боку, в^д^зняеться вц внутрiшньофiрмового ^е-рархiчного) регулювання, а з шшого - вц ринково! координац!! як вцповцно! реакцГ! на ринковi сигнали.
Суттева вцмшшсть мережно! структури вiд шших типш органiзацГ! - це, у протилежшсть централiзацi!, пе-рехiд в1д зосередження в рамках одного п1дприемства встх наявних активiв, що необхцш для створення продукту, до використання колективних активiв деккькох п1дпри-емств, що розташоваш на рiзних дкянках ланцюга вар-тостi. Мережi в управлшш потоками ресурсш бкьш по-кладаються на ринковi механiзми, ашж на адмшстратив-нi процеси. Учасники мережi, визначаючи взаемозв'язок i взаемозалежшсть сво!х д1й, намагаються проводити об-мiн iнформацiею, кооперуватися i кастомiзувати продук-ти. На в1дмшу вц традицiйних кооперацшних мереж, вiд учасникш нових мереж очкуеться проактивна поведшка, яка покращуе кшцевий продукт чи послугу, а не просте виконання сво!х контрактних обов'язкiв.
Аналiз публжацш свiдчить, що автори досить часто використовують таке поняття дещо довкьно. У до-слiдженнях «прижилися» такi термiни, як «мережевий ринок», «мережева форма органiзацi!», «розширена взаемодш». Осккьки такi словопоеднання використовують для шдприемств, що дiють на вiртуальних ринках i в мережi 1нтернет, досить часто використовують поняття-синомши «мережеве пiдприемство» i <жрту-альне пiдприемство». Але, як правило, йдеться про ди-намiчнi системи штегрованого управлiння партнерами (пiдприемствами, оргашзацшми, окремими колекти-
вами та особами), яю спкьно здшснюють дiяльнiсть по розробцi, виробництву i збуту товарiв i послуг. При цьому найбкьш повно, у вГдповГдностГ з вимогами поточного стану ринку, розробляються теоретичш поло-ження оргашзацГ! суттево масштабних, але в основному спецiалiзованих мережних структур.
Аналiз найбкьш поширених пiдходiв до досль дження сутностi та змiсту мережевих структур (табл. 1) дозволяе видкити спкьний для них елемент системного характеру, який дае достатньо чГтке розумiння сутностi мережево! органiзацi! - це ефективш кооперацiйнi вза-емовГдносини суб'ектiв ринку в часi й просторi з метою спкьного рацюнального використання сво!х ключових компетенцiй для реалiзацi! всГх етапiв замовлення кль ента в межах едино! шформацшно! системи.
А вiдтак, будь-яка мережева структура повинна у першу чергу дослГджуватися з точки зору ефективност !! функцiонування.
Залежно вiд цкей ефекти мережево! структури можуть бути економiчного, соцiального, науково-тех-нiчного, оргашзацшно-управлшського та iншого характеру. У найбкьш загальному пiдходi вони можуть бути представлен як система сукупних ефектiв, якi без-посередньо чи побiчно впливають на розвиток таких структур [10]. У даному дослГдженш ефекти мережево! структури розглядаються з позицш формування таких елементiв:
а) сукупний ефект вГд органiзацi! мережево! структури ЕМ1 :
ЕМ1 = (Еек + Есоц + ЕС) - Е
^ (1)
де Еек, Есоц, Е- ефекти вiд дГ! вiдповiдно економiчних, соцiальних та Гнших факторiв, якГ виникають внаслiдок органiзацi! мережево! структури;
Енф - негативнi ефекти, яю виникають внаслiдок органiзацi! мережево! структури;
б) сукупний ефект входження шдприемства у мережу ЕМп1 :
ЕМ"У = (Еп + Еп + Е" + Еп ), (2)
I у мтз вк збк упк" у '
де Епмтз, Е"вк, Е"збк, Е"упк - ефекти вГд кооперацп вГдповГд-но у матерiально-технiчному забезпеченнi, виро6ництвГ, збуй, управлiннi матерiальними, iнформацiйними, фшан-совими та шшими внутрГшньомережевими потоками.
При розглядГ вищепредставлених ефектiв необхГд-но приймати до уваги таю рГвш оцшки ефективностi.
1. Оцiнка доцкьност створення мережево! струк-
тури:
+ загальна характеристика потенцiйних учасни-кГв мережц
+ рiвень взаемозалежностi потенцiйних учасни-КГВ мережi;
+ правовий статус власност потенцiйних учасни-кГв мереж1
2. ЗмГни кiнцевих результатiв функцюнування ме-режi (глибина внутрГшньо! штеграци):
+ рiвень управлiнсько! взаемодГ! учасниюв мере-жГ (спiввiдношення централГзащ!/децентралГ-зацГ! управлГння);
Таблиця 1
Структурне визначення поняття «мережеве пщприемство»
Визначення Структуризацiя визначення Джерело
Пщпри£мство (промислове, комерцiйне, експлуатацiйне тощо), яке створювться з рiзних пiдпри£мств на контрактуй основi, не ма£ £дино''' юридично''' оргаызацшно! структури, але володк £диною iнформацiйною структурою з метою створення i використання комп'ютерно! пiдтримки житт£вого циклу конкретного виробу 1. Вза£модiя економiчно незалежних суб'£ктiв ринку на контрактуй основi у вщсутносп £дино! юридично'' оргашзацшно! структури. 2. Едина Ыформацшна структура, що забезпечу£ пiдтримку житт£вого циклу виробу [2]
Пщпри£мство, яке створю£ться шляхом вщбору необхiдних органiзацiйно-технологiчних ресурсiв вiд рiзних пiдпри£мств i 'х iнтеграцГ'' у гнучку i динамiчну структуру, яка пристосова-на для скорiшого випуску ново!' продукцп' та и оперативно!' поставки на ринок 1. 1нтегрована вза£модiя суб'£ктiв ринку у використанн належних 'м оргаызацшно-технолопчних ресурсiв. 2. Формування гнучко''' i динамiчно''' структури з метою прискорення випуску ново! продукцп та V'' оперативно'' поставки на ринок [8]
Добровтьна тимчасова форма кооперацп' дектькох, як правило, незалежних партнерiв (пщпри£мств, iнститутiв, окремих осiб), яка забезпечу£ завдяки оптимiзацГ'' системи виробництва благ велику вигоду клкнтам 1. Тимчасова форма кооперацп' незалежних пщпри£мств. 2. Оптимiзацiя системи виробництва продукту з метою задоволення потреб споживача [1]
Динамiчно вщкрита бiзнес-система, яка базу£ться на форму-ваннi юридично незалежними пiдпри£мствами £диного iнформацiйного простору з метою сптьного використання сво'х технологiчних ресурсiв для реалiзацп' всiх етапiв вико-нання проекту (замовлення клкнта) вiд джерел первинно''' сировини до здачi продукцп кшцевому споживачевi 1. Формування динамiчно вщкрито! бiзнес-системи на основi сформованого незалежними пщпри£мствами £диного iнформацiйного простору. 2. Сптьне використання сво'х технолопчних ресурсiв для реалiзацГ'' всiх етатв замовлення клi£нта [4]
Тимчасова кооперацiйна мережа пщпри£мств (органiзацiй, окремих колективiв i людей), якi володiють ключовими компетен^ями для найкращого виконання ринкового замовлення, яка базу£ться на £динш iнформацiйнiй системi 1. Тимчасова форма кооперацп' незалежних пщпри£мств, яю володiють ключовими компетенцiями для найкращого виконання замовлення споживача. 2. Едина Ыформацшна структура [5]
+ показники виробничо'1 взаемозалежност (рь вень штеграци процесу товароруху у виробни-цтвi);
+ показники фшансово'1 взаемоди учасникiв ме-режi.
Такi методичш пiдходи дозволяють проводити по-передне ранжування мережевих структур за ступенем '1х ефективностi. При цьому стае можливим отримати ш-формацiю про ресурси, якi знаходяться в розпоряджен-нi партнерiв, про напрями розвитку мереж^ якi можуть стати для не! прюритетними.
Упредставленш роботi увага зосереджуеться, насам-перед, на дослдженш економiчних ефектш, якi роз-глядаються з позицiй досягнення економiчного результату функцюнування мережi та характеризують пра-вильнiсть i ршень досягнення визначених цкей шляхом виконання необхцних видiв дiяльностi та окремих роби з найбкьш оптимальним ршнем сукупних мережних ви-трат. При цьому економiчнi ефекти мережно'1 структури е багатокретирiальними величинами, кожна з яких, у свою чергу, складае теж достатньо складну величину.
До числа економiчних мотивiв дослiдження ефек-тивностi мережевих структур можуть бути вцнесеш: + скорочення сукупних витрат, якi пов'язанi iз ви-конанням замовлення споживача (вони обумов-ленi насамперед вцкритютю i надiйнiстю вза-емовiдносин мережно'1 структури i споживача); + зниження виробничих витрат за рахунок спеща-лiзацil та роздкення працi, можливост кожного учасника мережi зосередитися на ключових компетенцiях; + розширення доступу учасникiв мережi до но-вих технологiй, шформаци, спкьне створення систем штегрованого управлiння iнформацiй-ними потоками; + значне прискорення впровадження iнновацiй, доступ до нових ринкiв та розподк ризикiв мiж учасниками мережi; + наявнiсть синергетичного ефекту, на основi яко-го формуеться особлива форма капталу - ме-режний каптал як ресурснi можливостi мережi.
Поряд з цим, вищевикладеш положення дозволяють сформулювати змiст i напрями формування ефек-тивно'1 мережно'1 оргашзаци.
1. Використання досвiду та поточних знань шд-приемств, якi ддать у одному напрямi. По суй, такий напрям дiяльностi зводиться в основному до обмшу досвiдом у предметнш областi. Такi форми шдвищення квалiфiкацil широко використовувалися в системi безпе-рервно'1 освiти i ранше. Технологiя управлiння знаннями повторюе таку ж технологию всерединi пiдприемства. При цьому задiянi вiдносини мiж окремими пращвника-ми i загальнi внутршньооргашзацшш технологи: единi стандарти опису знань, '1х формалiзацiя та архiвування, едиш iнформацiйнi технологи пошуку, накопичення та збериання знань для нових проектш.
2. Розвиток вiдносин iз реальним чи потенцш-ним покупцем/споживачем товарiв i послуг. Вiн здш-снюеться через рiзнi форми спiвпрацi, партнерства i со-
юзи з метою розробки i маркетингу нових B^iB послуг. Взаемод1я учасникiв мережi спрямовуеться на акумуля-цiю iнтелектуальних сил, для встановлення того, що буде споживатися ринком у майбутньому, яю послуги будуть мати попит. Виробництво та реалiзацiя мережного продукту передбачае виконання маркетингових дослiджень, у тому числ пошук нових ринюв i сфер господарювання, здатних застосовувати шновацшш мережнi технологи. Пошук ринюв застосування нових продуктiв цкавий для кожного учасника мереж^ осккьки зщно з моделлю Прахалада, розробка стратеги шдприемства, яка забез-печуе йому конкуренты переваги, полягае в розвитку ключових компетенции пiдприемства та пошуку широкого набору сфер дiяльностi, де така ключова компетен-цiя може бути ефективно використана. У сучасних умо-вах розвитку ринкових вiдносин такий пошук i прогнози шдприемство не здатне добре виконати, використову-ючи лише власнi ресурси. Мережеве об'еднання дозво-ляе акумулювати iнтелектуальнi сили його учасникш для виршення такого цкьового завдання пошуку.
3. Трансферт технологш управлiння, i, насамперед, регулярного менеджменту шдприемства. Участь у мережах передбачае обмш досвцом i взаемонавчання представниюв як навчальних i консалтингових центрiв, так користувачiв послуг у сферi розвитку туристичного менеджменту. Тут не лише професшне навчання новим методам управлшня, але i вивчення питань технологш управлшського консалтингу. Поширенню пiдлягають знання з побудови вцносин пiдприемства iз бiзнес-партнерами та кiнцевими споживачами.
Представлен у роботi положення окреслюють лише загальнi контури проблеми ефективност мережевих структур. Тому завдання подаль-шого дослiдження полягае в конкретизаци методичних пiдходiв до комплексного аналiзу та оцiнки ефектив-ностi функцюнування мережевих структур у сферi не-виробничого обслуговування. Такий пiдхiд повинен базуватися на принцип кооперацшно'1 едност ресурсiв уси учасникiв мережi, 'и комплексного застосування, задоволення iдентичних, взаемопов'язаних чи взаемо-замiнюваних потреб у сировиш та матерiалах, наявностi спорцнених технологш i бiзнес-процесiв. При цьому ак-центи повиннi бути зроблеш на проблемi встановлення взаемозв'язку внутршни i зовшшни (по вiдношенню до конкурентних мереж) критерив ефективностi мере-жi, що мае принципове значення при прийнятт рiшення щодо оргашзаци мережево'1 структури в невиробничш сферi обслуговування. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Вютрих X. А. Виртуализация как возможный путь развития управления / Х. А. Вютрих, А. Ф. Филипп // Проблемы теории и практики управления. - 1999. - № 5. - С. 45 - 49.
2. Дмитриев В. И. CALS как снова проектирования виртуальных пред-приятий / В. И. Дмитриев // Автоматизация проектировании. - 1997. - № 5 - С. 14 - 17.
3. Зибер П. Управление сетью как ключевая компетенция предприятия / П. Зибер // Проблемы теории и практики управления. - 2000. - № 3. - С. 92 - 96.
о о
ÜQ
Q_
О
I— <
О
<
S
Ш
4. Иванов Д. А. Логистика. Стратегическая кооперация / Д. А. Иванов. - М. : Вершина, 2006. - 176 с.
5. Катаев А. В. Виртуальные бизнес-организации / А. В. Катаев. - СПб. : Изд-во Политехнического университета, 2009. -120 с.
6. Смоляр Л. Г. Мережевi структури як сучасна форма оргашзацп економiчноT дiяльностi / Л. Г. Смоляр, О. А. Котенко // Ефективна економка. - 2012. - № 12. - С. 92 - 95.
7. Сорокина И. О. Межфирменные сети как механизм развития малого бизнеса / И. О. Сорокина // Экономический журнал. - 2012. - Том 27, № 3. - С. 57 - 62.
8. Тарасов В. Б. Предприятия ХХ1 века: проблемы проектирования и управления / В. Б. Тарасов // Автоматизация проектирования. - 1998. - № 4. - С. 45 - 52.
9. Третьяк О. А. Сетевые формы межфирменной кооперации: подходы к объяснению феномена / О. А. Третьяк, М. Н. Румянцева // Российский журнал менеджмента. - 2003. - № 2. -С. 25 - 50.
10. Фихтнер О. А. Методологические подходы к оценке эффективности функционирования сетевых предпринимательских структур / О. А. Фихтнер // Вестник НГУ. - 2011. - № 61. -С. 12 - 16.
11. Шведюк О. Визначення мережевоТ структури як су-часноТ форми координаци економiчноT дiяльностi / О. Шведюк // Актуальш проблеми економки. - 2010. - № 5 (107). - С. 22 - 29.
REFERENCES
Dmitriev, V. I. "CALS kak osnova proektirovaniia virtualnykh predpriiatiy" [CALS as a basis for the design of virtual enterprises]. Avtomatizatsiia proektirovanii, no. 5 (1997): 14-17.
Fikhtner, O. A. "Metodologicheskie podkhody k otsenke ef-fektivnosti funktsionirovaniia setevykh predprinimatelskikh struktur" [Methodological approaches to assessing the efficiency of the network business structures]. VestnikNGU, no. 61 (2011): 12-16.
Ivanov, D. A. Logistika. Strategicheskaia kooperatsiia [Logistics. Strategic Cooperation]. Moscow: Vershina, 2006.
Kataev, A. V. Virtualnye biznes-organizatsii [Virtual business organization]. St. Petersburg: Izd-vo Politekhnicheskogo univer-siteta, 2009.
Smoliar, L. H., and Kotenko, O. A. "Merezhevi struktury iak suchasna forma orhanizatsii ekonomichnoi diialnosti" [Network structure as a modern form of economic activity]. Efektyvna ekono-mika, no. 12 (2012): 92-95.
Sorokina, I. O. "Mezhfirmennye seti kak mekhanizm razvitiia malogo biznesa" [Inter-firm networks as a mechanism for the development of small business]. Ekonomicheskiy zhurnal, vol. 27, no. 3 (2012): 57-62.
Shvediuk, O. "Vyznachennia merezhevoi struktury iak suchas-noi formy koordynatsii ekonomichnoi diialnosti" [Determining the network structure as a modern form of coordination of economic activity]. Aktualniproblemy ekonomiky, no. 5 (107) (2010): 22-29.
Tarasov, V. B. "Predpriiatiia XXI veka : problemy proektirovaniia i upravleniia" [Enterprise of the XXI century: problems, design and management]. Avtomatyzatsyia proektyrovanyia, no. 4 (1998): 45-52.
Tretiak, O. A., and Rumiantseva, M. N. "Setevye formy mezh-firmennoy kooperatsii: podkhody k obiasneniiu fenomena" [Network forms of inter-firm cooperation: approaches to the explanation of the phenomenon]. Rossiyskiy zhurnal menedzhmenta, no. 2 (2003): 25-50.
Viutrikh, Kh. A., and Filipp, A. F. "Virtualizatsiia kak vozmo-zhnyy put razvitiia upravleniia" [Virtualization as a possible way of management]. Problemy teorii i praktiki upravleniia, no. 5 (1999): 45-49.
Ziber, P. "Upravlenie setiu kak kliuchevaia kompetentsiia predpriiatiia" [Network management as a core competence of the enterprise]. Problemy teorii i praktiki upravleniia, no. 3 (2000): 92-96.
