CC BY
53Е.С. Поважная и др. // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2003. -Т12, № 2.-С. 6-8.
7. Цыкунов М.Б., Еремушкин М.А. Сравнение эффективности ручного классического массажа и аппаратного массажа с использованием CELLU M6 KEYMODULE I при поясничном остеохондрозе // Медицинская реаби-литация.-2005.-Т3,№1.-С.38-43.
Поступила в редакцию 22.05.2007г.
ВИКОРИСТАННЯ ТАНЦЮВАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ СХІДНИХ ТАНЦІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Іваненко Т. В.
Запорізький національний університет
Анотація. У статті вивчається досвіт роботи необхідності впровадження в навчальний процес елементи різноманітних танців, а саме східних, що дозволить удосконалити процес фізичного виховання молоді в системі вищої освіти. За змістом й структурою давні психосоматичні танцювальні практики Сходу були як поза свідомою імпровізацією, яка залежала від строкових імпульсів, так й упорядкованою системою імпульсів.
Ключові слова: танок, східний танок, фізичне виховання, фізичний розвиток.
Аннотация. Иваненко Т.В. Использование танцевальных элементов восточных танцев на занятиях физического воспитания. В статье изучается опыт роботы необходимости внедрения в учебный процесс элементов различных танцев, а именно восточных, что позволит усовершенствовать процесс физического воспитания молодёжи в системе высшего образования. По смыслу и структуре давние психосоматические танцевальные практики Востока были как вне сознательной импровизации, которая зависела от срочных импульсов, так и упорядоченной системой импульсов.
Ключевые слова: танец, восточный танец, физическое воспитание, физическое развитие.
Annotation. Ivanenko T.V. Using of dancing elements of oriental dance during physical training lessons. In the article the experience is studied robots of necessity of introduction in the educational process of elements of different dances, namely east, that will allow to perfect the process of physical education of young people in the system of higher education. On sense and structure old psychosomatic dancing practice of the East were outside of conscious improvisation. It depends on urgent pulses and the ordered system of pulses.
Key words: dance, oriental dance, physical training, physical development.
Вступ.
О. Твердохліб розглядає танок як сукупність ритмічних екстатичних рухів, у культових практиках різних культур використовувався як засіб психосоматичної регуляції. У наш час, хоч і збільшилась популярність використання танців у галузі професійно-прикладної підготовки, спеціальної й поза тренувальної підготовки спортсменів, фізичного виховання школярів та студентів, але поза увагою фахівців фізичного виховання залишається їх аспект як засобу психосоматичної регуляції, внаслідок недостатнього вивчення проблемі [1].
Серед безлічі засобів як масового оздоровлення, так і фізичного відпочинку і гармонійного розвитку людини на перший план варто було б вису-
нути ТАНЦІ. Тим часом танці історично виникли як перший вид творчості, естетичного розвитку, психологічного самовираження, як магічний ритуал, засіб спілкування з природою, цилітельство і бойова підготовка. За допомогою танцю жерці і шамани впадали в транс і спілкувалися з духами. Всі східні бойові мистецтва відбуваються з танцювальних гімнастик (ушу, цигун, тайцзи-цуань). В даний час в багатьох країнах світу активно розвивається арт-терапия - лікування мистецтвом і творчим виразом, зокрема музикою і танцями. Створена міжнародна танці-терапевтична асоціація - ADTA, міжнародна асоціація Терапії Творчим Виразом (International Expressive Arts Therapy Association) [ 2].
Серед східних танців особливе місце займають медитативні і релігійні танці, сприяючі досягненню трансу. У храмах Тибету практикують медитативні танці перед статуєю Будди. Танці дервішів, що крутяться, суфійські танці і танці Гурджієва гармонізують біоенергію людини з макрокосмосом. Аналогічним танцям навчав в своєму ашраме відомий індійський гуру Свами Раджніш. У Єгипті, Судані, Сомалі і Ефіопії до цих пір практикується стародавній танцювальний ритуал “зар”, який використовується для досягнення катарсису і зцілення. У культурних традиціях народів Азії спрадавна поширений багато-годинний танцювальний ритуал благословення, так званий гедра.
Робота виконана за планом НДР Запорізького національного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - вивчити та систематизувати досвід використання елементів східних танців у процесі фізичного виховання студентів.
Результати досліджень.
З сорокових років минулого століття виникли західні варіанти так званої танці-рухової терапії (ТРТ), яку успішно використовували для лікування і профілактики безліч захворювань, - психічні розлади, суїцидні прояви, остеохондроз, хвороби суглобів і хребта, сколіоз, гінекологічні, простудні, серцево-судинні і шлунково-кишкові захворювання, бронхіт, астма, проблеми з артеріальним тиск, аутизм, синдром Дауна, хвороба Паркінсона і т.д. Рухи стегнами східних танців дають хороший тонус абдомінальних м’язів. Ці рухи практично співпадають з вправами, що рекомендуються в курсах передпологової підготовки, вивчають майбутню матір рухати тазом. Для жінок, які бажають народжувати природним чином, ця форма вправи через танець, з його акцентом на контроль м’ язів не тільки полегшує природні пологи, але і є прекрасною відновною гімнастикою після пологів, для відновлення тонусу м’ язів живота. Зараз також все більше розповсюдження отримує Psy-Trance-Dance - танці, засновані на трансової музиці. Танець - це невербальна мова, що дає відпочинок когнітивний переобтяженій людині. Це якнайдавні-ший засіб для найбільш щирого з можливих форм спілкування. Танець примушує переживати емоційну інтенсивність, яка, як і мускульна, рідкісна в на-
шому повсякденному житті. Тіло “знає і пам’ятає” всі страждання нашої душі. Воно подає нам сигнали, які ми часто не розуміємо, оскільки контакт з ним порушений, а іноді і повністю втрачений. Відчуження від власного тіла веде до стресів, хвороб, депресії, відчуття самоти і відчуження від інших людей. Існує ряд різних методик застосування танце-терапії. Це, наприклад, евритмія, мистецтво руху з музикою і мовою, розвинена в школах Рудолфа Штейнера для дітей з метою навчання ритму, і П’ять Танців у вільному стилі Г абріелли Рота.
У ТРТ використовувалися в основному арабські і східні танці, для яких характерні хвилеподібні і пластичні рухи. Чергування плавних кругових рухів, ударів і трясінь в східному танці робить гнучкішими і рухомішими м’язи і зв’язки. Шкіра стає пружною і красивою, звільняється від целюліту. Гнучкість в танці додає гнучкість характеру: м’якість і плавність впливають на легкість в спілкуванні, вільність в рухах веде до внутрішньої свободи. Можна сказати, що без щоденних обертань хребта і шиї ніяка людина не може бути достатньо здорова і працездатна, оскільки всі нерви виходять від хребта. Східний танець більше відомий як “ танець живота”. Але це поверхневе спотворене уявлення, оскільки всі частини тіла, а не тільки таз, в східному танці здійснюють складні обертальні рухи. У китайському ушу ці рухи йдуть у всіх трьох площинах. Як я зрозуміла, ніякий іншої універсальної для будь-якої музики техніки танцю, окрім обертань і хвилеподібних рухів всіх частин тіла, просто не існує. І саме вона повинна використовуватися для масового використання. Кожна людина щодня замість ранкової зарядки повинна танцювати улюблені мелодії. У системі шкільної і дошкільної освіти обов’язково повинен бути предмет по духовно-оздоровчих танцях, що сполучає завдання фізичного і естетичного розвитку, пізнання музики і комп’ютерних мультимедійних технологій. Лікувальний і креативний ефект танців досягається тільки за умови максимального широкого вибору музики, що подобається в кожен даний момент, з числа сотнею наперед відібраних мелодій в комп’ютері або на лазерних аудіо-дис-ках. Тривимірна, трьохплощинна хвилеподібно-обертальна техніка танців переважна ще з цілого ряду причин. Рухи тіла людини відбувається тільки завдяки руху частин тіла навколо суглобів, зчленовувань, що саме по собі є обертання. Індивідуальні показники рівня фізичної підготовки дозволяють викладачеві розробити комплекси фізичних вправ з цілеспрямованою корекцією індивідуальних фізичних якостей, а також рекомендації для самостійної роботи студенток. Варіюючи змістом, тривалістю та інтенсивністю вправ, можна досягати різного розвиваючого ефекту. Тривимірне циклічне обертання створює сили інерції, що полегшують рухи тіла у всіх площинах, забезпечують і безперервність і плавність, особливо при зміні напрямів руху в кінцевих крапках. І нарешті, якщо ми хочемо дати максимальне фізичне навантаження тілу, якщо ми хочемо розім’яти всі суглоби, зв’язки і сухожилля за найбільш короткий час, то по-
трібно під задану музику придумати танцювальні рухи, сума амплітуд яких була б максимальна. І тут однозначна математична відповідь - складно-складені обертальні рухи в трьох площинах одночасно. У пропонованій мною техніці основна функція передачі музики покладена не на ноги, а на руки. У рук набагато більше різноманітність рухів, їх швидкість не обмежено великою вагою, малою гнучкістю або неповороткістю тіла. Саме руки роблять дану техніку танців загальнодоступною для всіх. Кінці руки, особливо у разі обертання тіла здатні розвивати найбільшу швидкість і прискорення при циклічних рухах або поворотах. Ще вище швидкість на кінцях довгих предметів, що обертаються руками. Безліч рухів рук при цьому малюють в просторі об’ємну траєкторію, наприклад, вісімку або спіраль, яка є індивідуальним як би макроритмом танцю, додатковим засобом виразу. Аналогічно, траєкторія руху слідів ніг, включаючи позадній рух назад, малює плоску траєкторію іншого макроритму танцю [3].
Концепція імпровізації активно розвивалася в першій половині ХХ століття філософією Джона Дьюї і гімнастикою Дельсарта, російськими школами вільної пластики, “біомеханікою” Мейерхольда. Французький педагог і композитор 19 століття Ф. Дельсарт затверджував, що тільки природний жест, звільнений від умовностей і стилізації здатний передати людські відчуття. Швейцарський педагог, композитор Жак-Далькроз (1865-1950) з рухом зв’язував навчання музиці. Музика повинна бути “тілесно пережита”. На ідеях Далькроза в 20-х роках в Ленінграді працював Інститут ритму, співробітники якого прагнули створити “танцюючу музику”. Останнім часом великого поширення набула контактна імпровізація, коли танцюрист шукає загальні точки зіткнення із зовнішнім СВІТОМ. Уявлення про танець як комунікації було розвинене танцівницею Мері Вігман (Wigman): “Танець - це жива мова, якою говорить людина... Танець вимагає спілкування прямого, тому що його носієм і посередником є сама людина, а інструментом виразу - людське тіло” В 50-і і 60е років минулого сторіччя Труді Шуп і Мері Уайтхаус (“танцювати свої мрії і сни”), Франчесько Боус і Ліліан Эспинак розробляли танцетерапію як інтеграцію тіла, ведучу до відчуття цілісності, розділення групового і індивідуального виразу відчуттів, вираз емоційного матеріалу, що включає конфлікти, спогади і фантазії через символічні дії. (Aronow S., McGeehan T., Stark A.) Танець - це не тільки засіб для виразу відчуттів, але також і засіб досягнення вищого рівня свідомості. І виконання, і спостереження за рухами танцю веде до певної релаксації і трансформації свідомості. У Росії групою студентів Вищих Бестужевських курсів в 1020гг. ХХ століття був розроблений метод Музичного Руху [4]. У Ленінграді в студії Гептахор (1918-1934) і в інших містах країни послідовники художніх експериментів А. Дункан навчали йому дітей і дорослих. Цей метод направлений на загальний естетичний розвиток “через виявлення музичних естетичних переживань у виразних рухах тіла” [5].
Використання танцювальних елементів (східні танці) замість виснажливих нахилів на м’язи черевного преса, талії вносити особливий емоційний настрій студенток на заняттях ритмічною гімнастикою. Ці вправи розвивають гнучкість, пластику Рухи тазом, стегнами, животом, які властиві тільки жінкам, додають упевненість дівчатам в оволодінні певними вправами. Жіночий танок живота, за даними одних з авторів, характеризувався граціозністю рухів, чергуванням ізольованих напружень й розслаблень м’язів живота, крутіння, ударів й трясіння стегон й живота, які виконувалися на затримці дихання, уміння сфокусувати увагу на внутрішньому стані. Багаторазові рухи не дають такої втоми, як нахили вліво і управо, вперед і назад, а ефект очевидний. Поєднання рухів стегнами, животом і тазом з пластичною роботою руками додає красу рухам. Танець виконується на емоційному піднесенні, що сприяє гарному набудую, прекрасному проведенню заняття, високому рівню працездатності жінок. У відповідності до свідчень образотворчих пам’яток культури вже у б тис. до н.е. танок був вагомим засобом психосоматичної регуляції народів Сходу.
За змістом й структурою давні психосоматичні танцювальні практики Сходу були як поза свідомою імпровізацією, яка залежала від строкових імпульсів, так й упорядкованою системою імпульсів із жорстко визначеними:
- філософсько-символічними значеннями пози, руху, танку в цілому, що впливало на духовний стан;
- виглядом, обсягом, послідовністю й ритмом рухів, статичних поз, жестів, що впливало на фізичний стан;
- техніками дихання, станом емоцій, розуму та свідомості, що впливало на психічно-емоційно-розумовий стан;
- кількістю учасників, схемою, музичним супроводом, спрямованістю дії на складові біоенергетичної системи, статевими, гігієнічними та геоаст-рологічними чинниками, що впливало на біоенергетичний стан [б].
Висновки.
Таким чином, слід використовувати елементи східних танців у процесі фізичного виховання студенток як засобу їх всебічного розвитку і удосконаленню.
Подальші дослідження вбачаємо у розробці оптимальних танцювальних програм для психосоматичної регуляції студенток засобами східних танців та шляхів їх впровадження в процес фізичного виховання.
Література
1. Твердохліб О. Історичні й філософські аспекти, зміст та структура древніх психосоматичних танцювальних практик Сходу // Теорія та методика фізичного виховання. - 2005. - №2(18). - С. 2-7.
2. http:// www. а dta.org/.
3. Ивлев С./ ww. guelman.ru http: // www.zhumayeva.ru.
4. Руднева С., Пасынкова Н. Опыт работы по развитию эстетической активности методом музыкального движения // Психологический журнал. - 1982. Т.3. - №3. -
С.84-92.
5. Пасынкова Н. Влияние музыкального движения на эмоциональную сферу личности // Психологический журнал. - 1993. Т.14. - №4. - С.142.
6. http:bellydance /hll.ru / - Восточные танцы.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
СВІТОІЛЯДНО-ДУХОВНЕ ПІДҐРУНТЯ У ВИРІШЕННІ ВИХОВНИХ ЗАВДАНЬ ФАХІВЦЕМ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Іващенко В. П., Безкопильний О.П., Чипиленко Л. І., Гречуха С.В., Хоменко І. М.
Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького
Анотація. Фахівець з фізичного виховання повинен не тільки вирішувати завдання фізичного вдосконалення людини, а й формувати громадянина-патріота, розуміти що таке духовність, як вона пов’язана з ідеологією, розуміти значення і глибинний зміст рідної мови.
Ключові слова: духовність, релігія, ідеологія, рідна мова.
Аннотация. Иващенко В.П., Безкопыльный А.П., Чипиленко Л.И., Гречуха С.В., Хоменко И.Н. Мировоз-ренческо-духовные основы в решении воспитательных задач специалистом по физическому воспитанию. Специалист по физическому воспитанию должен не только решать задачи физического совершенствования человека, а и формировать гражданина-патрио-та, понимать что такое духовность, как она связана с идеологией, понимать значение и глубину содержания родной речи.
Ключевые слова: духовность, религия, идеология, родная речь.
Annotation. Ivashenko V.P., Bezkopilniy A.P., Chipilenko L.I., Grechuha S.V., Homenko I.N. World view-spiritual bases in the decision of education tasks by a specialist on physical education. A specialist on physical education must not only decide the tasks of physical perfection of man, and form a citizen-patriot, to understand what spirituality, as it is related on the ideology, to understand the value and depth of maintenance of mother tongue.
Keywords: spirituality, religion, ideology, mother tongue.
Вступ.
У практиці фізичного виховання широкого вжитку набув вираз «в здоровому тілі здоровий дух». Вираз запозичений з латині, але, на жаль, є безграмотним перекладом. В латинському перекладі, як стверджує О. Братко-Кутинський [1], вжито не слово «дух», а слово «розум», «мислення». І справді, у хворої людини мислення зазнає більших чи менших впливів хвороби. Але не дух! Дух ніяк не залежить від тіла, він не буває хворим чи здоровим.
Також добре відомо, що в здоровому тілі далеко не завжди буває і здорове мислення. Яскравою ілюстрацією цього є сучасне життя. Прекрасну фізичну підготовленість, прекрасне здоров’я прагнуть мати люди, які готові нищити своїх співгромадян заради задоволення своїх жадань в зажерливості, властолюбстві, марнославстві і т. п.
Фахівець з фізичного виховання не повинен обмежуватись забезпеченням у своїх підопічних хо-
11б
