Использование нанотехнологий для защиты текстиля от вредных микроорганизмов Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 677.017.86

1С. ГАЛИК, БД. СЕМАК

Львiвська комерцшна академiя

ВИКОРИСТАННЯ НАНОТЕХНОЛОГ1Й ДЛЯ ЗАХИСТУ ТЕКСТИЛЮ В1Д

ШК1ДЛИВИХ М1КРООРГАН1ЗМ1В

У датй роботi розглянуто роль сучасних нанотехнологш в антимгкробному обробленн текстильних матерiалiв i виробiв ргзного цшьового призначення. Особливу увагу придшено пошуку ефективних засобiв для захисту текстилю eid dii патогенних i волокноруйнуючих мiкроорганiзмiв. Акцентовано увагу на необхiдностi вивчення негативного впливу наночастинок i нанотехнологш на здоров 'я людини та забруднення ними довкшля.

Ключовi слова: нанотехнологи, антимкробне оброблення, мiкробiологiчна деструкцiя, патогенш мтрооргашзми.

I.S. HALYK, B.D. SEMAK

Lviv Academy of Commerce

NANOTECHNOLOGIES USE FOR TEXTILE PROTECTING FROM HARMFUL

MICROORGANISMS

Abstract

The role of modern nanotechnologies in textile materials antimicrobial protection and products for purposes have been examined. The special attention to the search of effective facilities for textile protecting from the action of pathogenic and fibre destroying microorganisms have been spared. Attention on the study necessity of negative nanoparticles and nanotechnologies influence on human health and environment pollution have been paid.

Keywords: nanotechnologies, antimicrobial treatment, microbiological destruction, pathogenic microorganisms.

Постановка проблеми

Як сввдчить анал1з лтгературних джерел [1, 2, 3], в останш роки обсяги виробництва текстильно! антимжробно! сировини, матер1ал1в i вироб1в у свгговш практищ постшно зростають, а сфери !х застосування значно розширюються та урiзноманiтнюються. Це обумовлюе потреби подальшого пошуку нових ефективних шлях1в захисту текстилю вщ дп волокноруйнуючих мiкроорганiзмiв, а також мiнiмiзацi! негативного впливу на здоров'я людини патогенних мiкроорганiзмiв, яш можуть потрапляти на текстильш одягов^ iнтер'ернi та iншi матерiали та вироби у процесi 1х експлуатацп.

Необхiднiсть безвiдкладного вирiшення цього завдання диктуеться низкою причин. Назвемо основш з них [4, 5, 6, 7]:

- вагомють бюдеструкци текстильних матерiалiв i виробiв тд дiею рiзноманiтних фiзiологiчних груп та видiв волокноруйнуючих мiкроорганiзмiв (особливо це стосуеться целюлозо- i кератиновмiсних текстильних матерiалiв, експлуатацiя яких вiдбуваеться при високш вiдноснiй вологостi та температурi повiтря, а також при контакп з грунтом);

- недостатне вивченням механiзмiв мiкробiологiчноl деструкцil текстильних матерiалiв i виробiв одягового, iнтер'ерного, медико-профшактичного та технiчного призначення та висвплення 1х результатiв у перiодичних, монографiчних i, особливо, в навчальних товарознавчих i матерiалознавчих виданнях;

- вiдсутнiсть обгрунтовано! iнформацil про можливiсть економiчноl та еколопчно! доцiльностi використання сучасних нано-, бiо- i хiмiчних технологiй для надання текстильним матерiалам i виробам рiзного цiльового призначення необх1дного рiвня бiостiйкостi, гiгiенiчностi та екологiчноl безпечностг

До антимiкробних нанопрепаратiв i нанотехнологш оброблення текстильних матерiалiв та виробiв ставляться так1 ж основнi вимоги, як i до традицiйних [2, 4, 8, 9]:

- забезпечувати широту спектру антимжробно! ди по вщношенню до основних видiв патогенних, волокноруйнуючих та iнших шшдливих для людини i довк1лля мiкроорганiзмiв;

- забезпечувати необхiднi та довговiчнi антимiкробнi ефекти при мiнiмальнiй концентрацп препарату на волокнi;

- бути малотоксичними для людини, зручними в експлуатаци та доступними за цшами;

- не мати негативного впливу на зм^ iнших властивостей текстильного матерiалу чи виробу (гiгiенiчних, естетичних, механiчних, екологiчних та iнших).

Анаш останшх дослщжень i публшацш

Враховуючи вагому роль мжробюлопчно! деструкци в термiнах експлуатацп текстильних матерiалiв i виробiв рiзного цiльового призначення, будови та способiв виробництва (особливо медичного, одягового, iнтер'eрного, технiчного призначення), а також вплив рiзних фiзiологiчних груп мiкроорганiзмiв на формування ппетчносп, еколопчно! безпечностi та зносостiйкостi цих матерiалiв i виробiв, проблеми бюстшкосп названих матерiалiв та виробiв в останш роки широко дискутуються у перюдичних i монографiчних виданнях. При цьому, судячи з аналiзу публжацш за останнi роки [4, 5, 7, 9, 10], в них основна увага придметься вирiшенню наступних завдань:

- розкриттю ролi рiзних груп, родiв i видiв мiкроорганiзмiв (особливо патогенних) у формуваннi ппешчносп, еколопчно! безпечностi та надiйностi в експлуатацп текстильних матерiалiв медичного, одягового, штер'ерного призначення;

- пошуку нових i вдосконалення iснуючих технологiй антимжробного оброблення текстильних матерiалiв i виробiв рiзного волокнистого складу та способiв виробництва (тканого, нетканого, трикотажного);

- створенню ефективних методiв i критерив оцшки антимiкробних ефектiв на текстильних матерiалах i виробах;

- розкриттю механiзмiв взаемоди рiзних видiв мiкроорганiзмiв (особливо патогенних i волокноруйнуючих) з рiзними типами бiоцидних обробних препаратiв;

- пошуку полiфункцiональних обробних препаратiв (бюцидних марок барвник1в, апретiв, текстильно-допомiжних сполук), здатних надавати текстильним матерiалам декшька корисних ефектiв (бiостiйкостi, водоопiрностi, необхщного забарвлення та iнших);

- використання сучасних бiо-, нано- i хiмiчних технологiй для одночасного надання текстильним матерiалам i виробам дешлькох бажаних ефектiв (гiгiенiчностi, еколопчно! безпечностi, гвдрофшьносп та iнших);

- обгрунтування економiчно! та технолопчно! доцiльностi створення нового перспективного асортименту бюцидних препарапв, включаючи використання для цих цiлей сучасш нанотехнологи.

Певна увага в цих виданнях придметься подальшому вдосконаленню системи вичизняно! еколопчно! стандартизаци, сертифжаци, аудиту та експертизи у рiзних тдгалузях текстильно! i легко! промисловостi iз врахуванням заруб1жного досввду в цих галузях.

Формулювання мети досл1дження

Мета роботи полягае в обгрунтуванш доцшьносп бiльш ширшого використання сучасних нано, бю- i хiмiчних технологiй для захисту текстилю одягового, штер'ерного та спещального призначення ввд мiкробiологiчно! деструкци та захисту людини вiд ди патогенних мiкрорганiзмiв.

Викладення основного матерiалу та його авторське трактування

Як сввдчить аналiз лiтературних джерел [1, 2, 3, 5, 6, 9, 10], проблема бюстшкосп текстильних матерiалiв i виробiв складна та багатогранна. Над !! вирiшенням протягом багатьох рок1в працюють фахiвцi рiзного профiлю - бiологи, хiмiки, екологи, медики, стандартизатори, технологи, економiсти та шш^ Обмежимось постановкою i розглядом пльки тих проблем формування та ощнювання бiостiйкостi текстильних матерiалiв i виробiв побутового призначення, як1 безпосередньо стосуються сфери текстильного виробництва та текстильного товарознавства.

Першочергового досл!дження у цьому плаш, на нашу думку, потребують наступнi питання:

- обгрунтування економiчно!, екологiчно! доцiльностi та технологiчно! можливосп виробництва i впровадження в практику текстильного виробництва того чи шшого нового бюцидного препарату;

- оцшка не тiльки величини бажаного ефекту бiостiйкостi на текстильних матерiалах, але й його стшкосп до ди рiзних експлуатацiйних чинник1в (довговiчностi) та сумюносп з iншими ефектами, наявними на цих матерiалах i виробах (бшосп, забарвлення та iншими);

- бшьш глибоке вивчення асортименту та властивостей сучасних бюцидних нанопрепарапв, оскшьки вплив на здоров'я людини наночастинок цих препарапв ще недостатньо вивчено.

У зв'язку з суттевим впливом на формування еколопчно! безпечностi текстильних матерiалiв антимiкробних препаратiв, а також розширенням сфери !х застосування у рiзних пiдгалузях текстильного виробництва, на нашу думку, назрша потреба розроблення нового мiжгалузевого вiтчизняного екологiчного стандарту, в якому було б включено наступш роздiли:

1. Загальш положення.

2. Термiни та визначення основних понять.

3. Номенклатура показнишв якостi антимiкробних текстильних матерiалiв рiзного цiльового призначення.

4. Норми показник1в бюстшкосп текстильних матерiалiв i виробiв рiзного цiльового призначення та волокнистого складу.

5. Методи та критери оцiнки бiостiйкостi текстильних матерiалiв рiзного цiльового призначення, будови та оброблення.

6. Символи догляду за текстильними матерiалами та виробами з бюстшкою обробкою.

Окремого розгляду та аналiзу вимагають мiжнароднi екологiчнi стандарти, яш регламентують вимоги як до асортименту, властивостей i якостi бiоцидних препарапв текстильного призначення, так i до асортименту, якосп, еколопчно! безпечностi апретованих даними препаратами текстильних матерiалiв i виробiв рiзного цiльового призначення та волокнистого складу.

Враховуючи високу чутливють целюлозовмiсних i кератиновмiсних текстильних матерiалiв та виробiв до ди волокноруйнуючих мiкроорганiзмiв (особливо це стосуеться спещального одягу, текстильних дренажних, геотекстильних матерiалiв та iнших), особливу увагу слад придшити пошуку бiльш ефективних вггчизняних антимiкробних препаратiв для 1х захисту вiд мшробюлопчно! деструкцп [3].

Що стосуеться текстилю медичного та медико-профшактичного призначення [9, 10], то при його антимжробному обробленнi основну увагу слад придшити його захисту вш найбшьш поширених видiв патогенних мiкроорганiзмiв.

Одним iз новiтнiх i перспективних напрямiв використання нано-, бiо- i хiмiчних технологiй е 1х застосування для захисту целюлозовмюних i кератиновмюних текстильних матерiалiв та виробiв одягового й iнтер'ерного призначення вiд пошкодження целюлозоруйнуючими та кератино-руйнуючими мiкроорганiзмами. Вагомють названих груп мiкроорганiзмiв у загальнш деструкци текстильних матерiалiв i виробiв може сягати до 40 %. О^м цього, названi групи мiкроорганiзмiв беруть безпосередню участь у деструкци текстильних матерiалiв i пiд дiею iнших чинник1в - свiтлопогоди, прання, хiмiчного чищення та iнших [1, 2, 3].

Не менш важливим виявилось застосування сучасних нано- i хiмiчних технологiй для формування нового перспективного асортименту текстильних матерiалiв i виробiв медичного призначення [2]. Так, наприклад, доведено [2, 4], що надання названим текстильним матерiалам i виробам необхвдного антимiкробного ефекту може бути досягнуто рiзними нанотехнолопями, а саме:

- поверхневою модифжащею текстильного матерiалу вiдповiдними наноемульсiями чи нанодиспераями, що мiстять у своему складi потрiбнi антимiкробнi препарати;

- заповненням мiкропустот у природних волокнах текстильних матерiалiв антимiкробними наночастинками iз заданими бiоцидними властивостями;

- введенням у склад прядильних розчинiв чи розплавiв при формуваннi хiмiчних волокон антимшробних наночастинок;

- заповненням рiзних титв полiмерних нанотрубок антимiкробними препаратами для подавлення рiзних фiзiологiчних груп i видiв волокноруйнуючих та патогенних мiкроорганiзмiв.

При цьому використання названих нанотехнологш у практицi вiтчизняного текстильного виробництва повинно гарантувати [4]:

- ефективний захист текстильних матерiалiв i виробiв вiд появи на них патогенних мiкроорганiзмiв (особливо це стосуеться матерiалiв i виробiв дитячого асортименту, а також тих матерiалiв i виробiв, як1 контактують зi шкрою людини у процесi експлуатацп одягу);

- створення нового i розширення iснуючого асортименту текстильних матерiалiв i виробiв рiзного медичного призначення;

- ефективний захист текстильних матерiалiв вш бiопошкоджень целюлозо-, кератиноруйнуючими та грунтовими мiкроорганiзмами (особливо це стосуеться целюлозо- i кератиновмiсних текстильних матерiалiв, яш експлуатуються у тропiчних i субтротчних клiматичних умовах);

- збереження поряд з антимшробним ефектом ще й необхвдно! гiгiенiчностi, екологiчноi безпечностi та довговiчностi цих матерiалiв i виробiв.

О^м цього, при виборi необхвдних нано-, бю- i хiмiчних технологiй для ефективного захисту текстилю ввд ди шк1дливих мiкроорганiзмiв обов'язково слад враховувати також й iншi чинники, а саме [2, 3, 4]:

- економiчну, еколопчну та технологiчну дощльшсть використання конкретно! нанотехнологii;

- наявшсть власноi екологобезпечно! сировини для виробництва того чи шшого антимiкробного препарату;

- ушверсальшсть чи селективнiсть антимiкробноi ди окремих видiв антимiкробних препаратiв текстильного призначення, отриманих на основi нанотехнологш чи хiмiчних технологiй.

Слiд ввдзначити, що в останнi роки на ринку з'явились рiзноманiтнi види нових антимшробних препаратiв текстильного призначення, отримаш на основi сучасних хiмiчних, бюлопчних i нанотехнологiй. Обгрунтований вибiр цих препарапв для захисту текстилю вимагае поглиблених дослiджень !х хiмiчних, бюлопчних, фiзико-хiмiчних властивостей i розкриття на цш основi механiзмiв !х взаемоди з окремими фiзiологiчними групами, родами i видами мiкроорганiзмiв, включаючи волокноруйнуючi i патогеннi види.

Проаналiзувавши лггературш джерела [2, 5, 6], ми дшшли висновку, що б№ш глибокого вивчення вимагае розкриття мехашзму взаемодй' антимiкробних нанопрепаратiв саме i3 патогенними видами мiкрооргaнiзмiв, осшльки вони е нaйбiльш небезпечними для людини. Загальноввдомо [2], що окремi види цих мiкрооргaнiзмiв сприяють поширенню iнфекцiй в лiкaрнях, виникненню рiзномaнiтних захворювань шк1ри, гальмують загоення ран i опiкiв, е переносниками шфекцш тощо. Разом з тим, роль наночастинок окремих обробних препарапв ще недостатньо вивчена, що не дозволяе однозначно оцшити переваги i недолши aнтимiкробних нaнопрепaрaтiв порiвняно з традицшними aнтимiкробними препаратами, отриманими за хiмiчними технологiями.

Однак вважаеться, що ефектившсть дй' наночастинок aнтимiкробних нaнопрепaрaтiв повинна суттево посилюватися за рахунок зб№шення !х рyхомостi та площi контакту такого препарату з окремими видами патогенних мiкрооргaнiзмiв [2].

Найб№шого поширення у прaктицi текстильного обробного виробництва для антимжробно! обробки набули срiбловмiснi обробнi препарати. При цьому срiбло може використовуватись у юннш, коло!днш, клaстернiй i нaноформi. Встановлено, що срiбло у нaнорозмiрнiй формi характеризуеться значно вищою антисептичною активнютю, нiж в iоннiй формi. Це дозволяе у сотш рaзiв знизити його концентрацш iз збереженням необхвдно! бaктерицидностi обробленого ним текстильного мaтерiaлy [6].

Особливо виправданим виявилось використання срiбловмiсних нaнопрепaрaтiв для антимшробного оброблення текстильних мaтерiaлiв медичного призначення, оск1льки цi мaтерiaли мають значш та незaперечнi переваги над шшими aнaлогiчними мaтерiaлaми, отриманими за хiмiчними технологiями [5].

Бiльше того, на основi срiбловмiсних нaнопрепaрaтiв у поеднанш iз бiополiмерaми створенi новi композита мaтерiaли, як1 одночасно володшть л1кувальними, противiрyсними та aнтимiкробними властивостями. Так, наприклад, ТОВ "Мержон" (м. Севастополь) осво!ло виробництво нового антисептичного препарату iз широким спектром л1кувально1' та профшактично! дй - Аргодерм. Як показали клшчш випробування, цей препарат характеризуеться широким спектром антимжробно! дй' до наступних патогенних мiкрооргaнiзмiв - стафшокока, стрептокока, рiзних грибков та шших патогенних мiкрооргaнiзмiв [5].

Як тдтверджуе зaрyбiжнa та вiтчизнянa медична практика, срiбловмiснi aнтимiкробнi нанопрепарати широко використовуються для захисту медичного текстилю ввд патогенних мiкрооргaнiзмiв. Передyсiм, це стосуеться текстильних перев'язувальних мaтерiaлiв, предмепв особисто! гiгiени, постшьно! бiлизни в лшарнях, одягу медперсоналу та шших [2, 5].

Разом з тим, використання нанотехнологш i нaнопрепaрaтiв для ефективного захисту текстилю (особливо медичного, одягового, штер'ерного призначення) ввд дй шквдливих для людини мiкрооргaнiзмiв вимагае одночасного та безввдкладного i всестороннього вивчення тих ризишв, як1 несуть з собою наночастинки та нанотехнологп у практику сучасного текстильного виробництва при формуванш асортименту i якосп текстильних мaтерiaлiв та виробiв рiзного цiльового призначення й способiв виробництва.

Необхвдтсть вивчення цих питань, як сввдчить aнaлiз лiтерaтyрних джерел [2, 4, 7], диктуеться низкою причин, а саме:

- негативним впливом наночастинок i нaнотехнологiй на здоров'я людини та забруднення довк1лля та поки що недостaтнiм вивченням цього впливу;

- вiдсyтнiстю обгрунтованих i нормованих вимог до рiвня ппешчносп та еколопчно! безпечностi текстильних мaтерiaлiв i виробiв, отриманих на основi нaнотехнологiй, включаючи i нaнотехнологiю !х aнтимiкробного оброблення;

- вiдсyтнiстю нормaтивiв бiостiйкостi текстильних мaтерiaлiв i виробiв рiзного цiльового призначення та волокнистого складу, отриманих за рiзномaнiтними нанотехнолопями;

- потребою доповнення Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 28 жовтня 2009 р., №1231 "Про затвердження Державно! цiльово! науково! програми "Нанотехнологп та нaномaтерiaли" на 2010-2014 рр. щодо виробництва та дослiдження нанотекстилю в Укрa!нi [8];

- суттевим вiдстaвaнням мiжнaродно! та вiтчизняно! системи стандартизаци стосовно створення та нормування ефективних зaсобiв захисту людей i довк1лля вiд шшдливого впливу наночастинок i нaнотехнологiй.

Тому цiлком зрозyмiлими в остaннi роки е зусилля ппешслв, бiологiв i хiмiкiв у вивченш негативного впливу наночастинок i нaнотехнологiй на здоров'я людини та забруднення ними довкшля та пошуку ефективних зaсобiв захисту в1д !х негативно! дй [2, 7].

Враховуючи популярнють i перспективи розвитку нанотехнологш у вах галузях свiтово! економiки, перспективи !х розвитку в Укра!ш [8], включаючи i сферу текстильного виробництва, буде дощльним створення у сферi вiтчизняно! текстильно! i легко! промисловосп мiжгaлyзево! державно! програми "Нанотехнологи у виробництвi нанотекстилю одягового, штер'ерного, медичного i технiчного

призначення" на 2014-2020 рр. i затвердження и Кабiнетом Мiнiстрiв Укра'ни. Це дозволить забезпечити необх1дну державну пiдтримку при реалiзацii дано1 програми.

Завершуючи розгляд питань, щднятих в данш роботi, буде доцiльним ще раз коротко зупинитись на особливостях формування i специфiцi вiтчизняного ринку антимжробних препаратiв текстильного призначення, а також ринку модифшованих цими препаратами текстильних матерiалiв i виробiв рiзного цiльового призначення та волокнистого складу. Необхщшсть розгляду цих питань обумовлена низкою причин, а саме:

- ввдсутшстю науково-обгрунтовано! класифiкацii асортименту, властивостей та сфер застосування як самих антимшробних препарапв, так i апретованих ними текстильних матерiалiв i виробiв;

- постiйним розширенням номенклатури асортименту, ростом обсяпв виробництва та сфер застосування антимшробних препаратiв у рiзних пiдгалузях текстильного виробництва;

- потребою використання сучасних комп'ютерних технологiй для управлшня асортиментом антимiкробних обробних препарапв у процес !х виробництва та реалiзацii;

- широким спектром властивостей антимжробних препаратiв рiзноi хiмiчноi будови i потребою 1'х квалiфiкованого вибору на ринку.

Цшком зрозумiло, що для захисту конкретних видiв текстильних матерiалiв i виробiв ввд окремих видiв шк1дливих мiкроорганiзмiв повиннi вибиратись не тiльки конкретнi марки обробних антимшробних препаратiв, але i методики 1'х оброблення антимiкробними препаратами. I це стосуеться не пльки нанопрепарапв, але й препаратiв, отриманих за хiмiчними чи бiологiчними технолопями [2, 9]. Наприклад, якщо медтекстиль, як правило, слад захищати в результат антимiкробного оброблення ввд патогенних мiкроорганiзмiв, то целюлозовмiснi нанотекстильнi матерiали в основному вш грунтових целюлозоруйнуючих мiкроорганiзмiв. Для цих виробiв повиннi шдбиратись не тiльки рiзнi види обробних бюцидних препаратiв, але й рiзнi критерп i методи оцiнки 1'х бюстшкосп.

Тому в арсеналi х1мшв текстильних обробних пiдприемств повиннi бути не тшьки препарати широкого (ушверсального) антимiкробного спектру, але й вузькоспецiалiзованi обробнi препарати селективно! дi!, здатш подавляти чи пригнiчувати життедiяльнiсть окремих фiзiологiчних груп, родiв i видiв шк1дливих мiкроорганiзмiв.

З метою суттевого покращення iнформацiйного забезпечення вiтчизняного ринку антимжробних обробних препаратiв текстильного призначення та апретованими ними текстильних матерiалiв i виробiв рiзних способiв виробництва та щльового призначення необхiдно:

- для текстильних матерiалiв рiзного цшьового призначення (одяг, медтекстиль, геотекстиль, авiзенти, брезенти та iн.) повиннi бути запропоноваш конкретнi види чи групи антимiкробних препаратiв з рекомендацiею конкретно! сфери !х застосування у маркуванш самого товару чи його упаковки.

Бшьше того, у маркуваннi кожного виду обробного бюцидного препарату повинна вказуватись не тшьки величина отриманого на його основi ефекту, але i його стiйкiсть до дп рiзних експлуатацiйних чинник1в (свiтлопогоди, водних обробок, хiмiчних чищень). Так1 даш повиннi бути i в маркуванш текстильних матерiалiв i виробiв, апретованих цими антимжробними препаратами.

Безперечно, вимоги до якосп вiтчизняних антимiкробних препарапв i апретованих ними текстильних матерiалiв повиннi спiвпадати. Бiльше того, вони повинш бути гармонiзованими з аналопчними за хiмiчною будовою зарубiжними препаратами та текстильними матерiалами, обробленими цими препаратами.

Тому доцшьним буде видання вiдповiдного каталога, у якому були б описанi асортимент i властивостi антимiкробних препаратiв, сфери !х застосування для матерiалiв i виробiв рiзного цiльового призначення, а також асортимент i властивостi цих матерiалiв. Наявнiсть такого каталога суттево б полегшило використання цих препарапв у практищ роботи текстильних пвдприемств, а також реалiзацiю на ринку.

Успiшному просуванню на вiтчизняному ринку антимiкробних препарапв i модифiкованих ними текстильних матерiалiв може сприяти поглиблення наукових дослщжень асортименту та властивостей цих товарiв у галузевих дослвдних установах i вузах сфери текстильно! i легко! промисловосп та торгiвлi. Певний внесок у виршення цих завдань належить Держспоживстандарту Укра!ни. Особливо це стосуеться асортименту, властивостей, рiвня якостi та еколопчно! безпечностi антимiкробних нанопрепаратiв та апретованих ними текстильних матерiалiв i виробiв одягового, медичного, iнтер'ерного призначення.

Важливу роль текстильнi матерiали i вироби з антимiкробною обробкою, як свщчить зарубiжна практика, вiдiграють у розширенш асортименту, пiдвищеннi якостi та еколопчно! безпечносп екотекстилю. Тому вивченню впливу антимiкробних нанопрепаратiв на формування асортименту та якосп нанотеккстилю i формування на його основi вичизняного сегменту ринку слiд придiлити особливу увагу.

Резюмуючи ринковi вимоги до асортименту та властивостей антимжробних препарапв текстильного призначення (особливо отриманих на основi нанотехнологiй), слiд вiдзначити:

- сучасний асортимент обробних антимжробних препаратiв вимагае вiдповiдноï класифiкацiï i бiльш обгрунтованих сфер застосування;

- використання нанопрепарапв для антимiкробного оброблення текстильних матерiалiв не повинно виключати застосування шших типiв апробованих високояк1сних препаратiв, отриманих за хiмiчними та бiологiчними технолопями;

- для текстильних матерiалiв i виробiв конкретного цiльового призначення перевагу слщ надавати найбiльш ефективним антимжробним препаратам селективноï дiï (як1 подавляють конкретнi види шк1дливих мiкроорганiзмiв).

Висновки

1. Вивчено можливiсть i доцшьшсть використання нанотехнологiй для ефективного захисту текстильних матерiалiв i виробiв одягового, iнтер'ерного, медичного та технiчного призначення вщ шкiдливоï дiï патогенних i волокноутворюючих видiв мiкроорганiзмiв шляхом антимжробного оброблення цих матерiалiв i виробiв.

2. Обгрунтовано необхiднiсть проведення поглиблених дослвджень у сферi вiтчизняного текстильного виробництва, як i в шших галузях промисловостi, з метою вивчення негативного впливу на людину та довшлля наночастинок i рiзноманiтних нанотехнологш.

3. Вважаемо за доцiльне фах1вцям наукових дослiдних установ i вузiв сфери текстильно1' i легко1' промисловосп, торгiвлi та Держспоживстандарту Украши розробити та затвердити Кабшетом Мiнiстрiв Украши державну м1жгалузеву програму "Нанотехнологп у виробнищга нанотекстилю одягового, iнтер'ерного, медичного та техшчного призначення на 2014-2020 роки".

Список використано'1 лiтератури

1. Ильичев В.Д. Экологические основы защиты от биоповреждений / В.Д. Ильичев, Б.В. Бочаров, М.В. Горленко. - М.: Наука, 1985. - 264 с.

2. Кричевский Г.Е. Нано-, био-, химические технологии в производстве нового поколения волокон. текстиля и одежды: Монография / Г.Е. Кричевский. - М.: Издательство "Известия", 2011. - 528 с.

3. Галик 1.С. Еколопчна безпека та бюстшшсть текстильних матерiалiв: Монографiя / 1.С. Галик,

0.Б. Концевич, Б. Д. Семак. - Львiв: Вид-во Львiвськоï комерцiйноï академiï, 2006. - 232 с.

4. Галик 1.С. Використання нанотехнологш у формуванш асортименту та якосл текстилю /

1.С. Галик, Б.Д. Семак // Вюник Хмельницького нацiонального унiверситету. Технiчнi науки. -2013. - №4. - С.108-113.

5. Осипенко Н.1. Застосування нового антисептичного засобу на основi нанокластерного срiбла та бiополiмерiв морських водоростей для обробки текстильних матерiалiв / Н.1. Осипенко, В.1. Рябушко, С.Л. Захарова // Товарознавство та шновацп. - 2012. - Вип.4. - С.297-302.

6. Волков С.В. Нанохiмiя. Наносистеми. Наноматерiали: монографiя. / С.В. Волков та ш. - К.: Наукова думка. - 2008. - 424 с.

7. Бойчук Т.М. До проблеми оцiнки токсичностi наночастинок срiбла / Т.М. Бойчук, Н.Й. Андрiйчук, Л.1. Власик // Клiнiчна та експериментальна патологiя. том XI. - 2012. - №4(42). - С.151-157.

8. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши ввд 28 жовтня 2009 р. №1231 "Про затвердження Державно1' цiльовоï науково1' програми "Нанотехнологiï та наноматерiали" на 2010-2014 роки".

9. Галик 1.С. Проблеми формування та оцiнювання еколопчно1' безпечностi текстилю: монографiя / 1.С. Галик, Б.Д. Семак. - Львiв: Вид-во Львiвськоï комерцiйноï академiï, 2014. - 488 с.

10. Галик 1.С. Використання нанотехнологш для виробництва медичного текстилю / 1.С. Галик, Б.Д. Семак // Вюник Кшвського нацюнального унiверситету технологiй та дизайну. - 2014. -№3. - С. 176-186.