CC BY
86
Теорiя i практика економжи та управлшня промисловими пiдприeмствами
УДК 330.45:338.24
ВИКОРИСТАННЯ АПАРАТУ ЕКОНОМ1КО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ В ПРАКТИЦ1 ВИРОБНИЧО-ТОРГОВЕЛЬНОГО
п1дприемствА
С.В. 1ванов, д.е.н., професор
Приднтровська державна академiя будiвництва та архтектури, Днinроnетровськ, Украша
1ванов С.В. Використання апарату економжо-математичного моделювання в практищ виробничо-торгiвельного тдприемства.
В робота обгрунтовано шструментальш тдходи до виконання економжо-математичного моделювання для дiяльностi виробничо-торгiвельних тдприемств. Видшет основнi етапи економiко-математичного моделювання попиту населення.
Ключовi слова: економжо-математичне
моделювання; виробничо-торпвельне тдприемство; система моделi фшансово1 полiтики
Иванов С.В. Использование аппарата экономико-математического моделирования в практике производственно-торгового предприятия.
В работе обосновано инструментальные подходы к выполнению экономико-математического
моделирования для деятельности производственно-торговых предприятий. Выделены основные этапы экономико-математического моделирования спроса населения.
Ключевые слова: экономико-математическое моделирование; производственно-торговое
предприятие; система модели финансовой политики
Ivanov S. V. Use of the device of economic-mathematical modeling in practice of production trade enterprice.
The work proved instrumental approaches to the implementation of economic and mathematical modeling for the activities of production and trade enterprises. The basic stages of economic and mathematical modeling of the population.
Keywords: economic modeling; industrial and commercial enterprise; system model of financial policy
Вумовах ринково1 економ1ки, виникае об'ективна необхщшсть окреслення тенденцш та перспективних можливостей фшансового розвитку. На виршення таких завдань спрямована фшансова стратепя суб'екта господарювання. Ди тдприемств i ïxmx кер1внишв не можуть зводитися до простого реагування на змiни, що вщбуваються у ринковому середовищi. Все ширше визнаеться необхiднiстъ свiдомого управлiння змшами на основi науково обгрунтованоï процедури ïхнъого передбачення, регулювання, пристосування до цшей пiдприемства, до зовнiшнiх умов. Тому одшею з головних умов ефективного ведения бiзнесу в даний час е стратепчне управлiния.
Для аналiзу ефективностi фiнансовоï дiялъно-сп виробничо-торгiвелъних пiдприемств можна обмежитися використанням класичного економет-ричного апарату. Однак при цъому необхщна наявшсть деталъноï статистичноï iнформацiï стосовно функцюнування пiдприемств протягом тривалих часових iнтервалiв. Застосування для аналiзу ефективностi фшансово1' дiялъностi торгiвелъних пiдприемств моделей, яш позбавленi багатьох недолiкiв, дають змогу отримувати адекватнi результати i формувати вщповщт висновки щодо прийняття оргашзацшних рiшенъ. Амaлiз остаммк дослiджень та публжацш
Можливiстъ використання апарату економжо-математичного моделювання розглянутi в науко-вих працях вiтчизияних i зарубiжних вчених, серед них: О.М. Азарян [1], А.Н. Асаул [2], К.А. Багриновський [3], Я.Г. Берсуцький [4], В.Н. Буркова [5], О.М. Бутник [6], О.М. Гав-риш [7], Т.О. Загорна [8], Д.Ю. Каталевський [9], О.Д. Коршунова [10], Ю.С. Погорелов [1l],
Ю.Г. Лисенко i В.В. Тимохш [12], а також колек-тивних роботах [13], [14], [15] та зарубiжних вiчених: Дж. Беран [16], Е. Петерс [17].
Видшення iieiuipiiiieniix panírne частин загальноТ проблеми
Актуалънiстъ теми дослiджения полягае в обгрунтуваннi iнструменталъних пiдходiв до економжо-математичного моделювання при ухва-ленш органiзацiйних рiшенъ в умовах виробничо-торговельного пiдприемства.
Також прискорення темтв економiчних змiн та ускладнення характеру зв'язшв мiж суб'ектами товарних риншв актуалiзують подальший розви-ток теори та методологи управлiння конкурентни-ми перевагами тдприемницьких структур i фшан-сового менеджменту.
Мета до^дження полягае в оцшщ можли-востi використання у практицi виробничо-торговельного шдприемства апарату економжо-математичного моделювання при шдготовш органiзацiйно-управлiнських рiшень.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Моделювання е одним з основних методiв до-слщження складних систем i способом теоретичного аналiзу та практично! ди, спрямованих на розробку i використання моделей. Система моделей фшансово! дiяльностi торговельного пiдприемства повинна враховувати його типовi особливостi, а саме: рiвень доходiв i асортимент товарiв торгового пiдприемства, що реалiзуються, знаходяться в певнiй залежностi вiд характеру попиту, особливостей соцiально-економiчного складу обслуговуваного населення. В умовах нестабiльностi шдприемства торгiвлi незалежно вiд розмiру достатньо автономш вiд зовнiшнiх збурень. Осшльки торговельнi пiдприемства максимально наближенi до шнцевих споживачiв, то у сво!й дiяльностi вони максимально схильнi до ди позитивних i негативних чинник1в державно! соцiально!-економiчно! полiтики. Крiм безпо-середньо! реалiзацi! товарiв, торговельнi шдприемства для змщнення ринкового положення вимушенi надавати значнi обсяги додаткових послуг. Виручка вiд реалiзацi! товарiв i, вщпо-вiдно, прибуток торговельного шдприемства залежать вщ сезонних коливань.
Шд термiном «модель» у широкому розумшш маеться на увазi певний образ об'екта, або, навпаки, прообраз деякого об'екта чи системи об'екпв. Тлумачення цього поняття в рiзних джерелах рiзне, наприклад, у праш В.В. Федосеева [18], моделлю називають «образ реального об'екта (процесу) в матерiальнiй або вдеальтй формi, тобто описаний знаковими засобами на яшй-небудь мовi, такий, що вщображае iстотнi властивостi модельованого об'екта (процесу) i що замiщае його в ходi дослiдження i управлшня». Широко поширеним методом дослiдження е моделювання, тд яким розумiеться «дослщження об'ектiв пiзнання не безпосередньо, а непрямим шляхом, за допомогою аналiзу деяких iнших допомiжних об'ектiв». Так допомiжнi об'екти ми й називатимемо моделями, осшльки таке тлумачення е загальноприйнятим в економiчних досль дженнях.
Метод моделювання грунтуеться на можли-востi вивчення реального об'екта не безпосередньо, а через розгляд подiбного до нього й доступшшого об'екта - його моделi. Слад зазна-чити, що кожного разу при ухваленш рiшення про зашну реального об'екта його моделлю потрiбно
бути упевненим в правомiрностi сво!х дiй, тобто чiтко формулювати обгрунтування адекватностi моделi й, реального об'екта, а також причини, на пiдставi яких можливiсть перенесення отриманих у дослщженш результатiв з моделi на об'ект виявляеться закономiрною. Основнi переваги методу моделювання полягають у такому:
— у низш випадк1в дослщження моделi пред-ставляе бiльш простий процес, нiж дослщ-ження об'екта;
— моделювання дозволяе видшити найбшьш iстотнi чинники, як1 властивi об'екту, що дослщжуеться, оск1льки модель вщтворюе лише деяк1 найважливiшi в даному дослiдженi сторони початкового об'екта;
— з'являеться можливють вивчення поведiнки в заданих умовах складних систем, експеримент над якими в реальнiй обстановш виявився б небезпечним, надмiрно дорогим або просто неможливим. До таких систем належить досль джувана нами система торговельних тд-приемств (ТП). Проведення над нею експе-рименту в реальних умовах у кращому разi може загрожувати втратою конкурентно! переваги (метод проб i помилок видае ре-зультати в режимi реального часу, тому не залишаеться можливостей обдумати й ухва-лити ршення в необхiдний термш), а в гiршо-му - банкрутством.
У процеа економiко-математичного моделювання дiяльностi торговельного шдприемства (ТП) можна вирiшити низку практичних завдань, а саме:
— аналiз (ТП), як складно! економiчно! системи;
— моделювання варiантiв розвитку торговельного пiдприемства й прогнозування ;
— запропонувати проект управлiнського ршення в тiй або iншiй конкретнш ситуацi!.
Процес економiко-математичного моделювання вимагае наявносп й взаемодi! 3-х структурних елементiв:
— об'екта дослщження;
— суб'екта (дослiдника);
— моделi дослiджувано! системи, об'екта, про-цесу.
Етапами економiко-математичного моделюван-ня е:
1) постановка економiчно! проблеми i !! як1сний аналiз;
2) побудова економiко-математично! моделi;
3) математичний аналiз моделi;
4) тдготовка початково! iнформацi!;
5) чисельне ршення;
6) аналiз чисельних результатiв i !х засто-сування.
Найважливiшим поняттям при економжо-ма-тематичному моделюваннi е поняття адекватносп моделi, тобто !! вщповщносп модельованому об'екту або процесу. Адекватшсть моделi е умовне поняття, осшльки повна вщповщшсть моделi реальному зразку неможлива. При
Teopia i nparrma eKOHOMÍKH Ta ynpaBjÍHHa npoMHcjjoBHMH nignpHeMCTBaMH
MogejWBaHHÍ MawTbca Ha yBa3Í BÍgnoBÍgHÍcTb mo-geji HaoHHOMy oó'eKTy mogo thx BjacmBocreH, aK BBa®awTbca íctothhmh gja gocmg^eHHa. nepeBipKa ageKBaTHocTi eKoHoMÍKo-MaTeMaTHHHHx Mogejen e cepno3How npoójeMow, aKy ycKjagHwe TpygHicTb BHMÍpwBaHHa eKoHoMÍHHnx BejHHHH. Aje 6e3 nogió-hoï nepeBipKH 3acTocyBaHHa pe3yjbTaTÍB Mogejw-BaHHa Mo®e He TÍjbKH BHaBHTHca gapeMHHM, aje h npHHecTH 3HaHHymKogy.
^K^o BHÓpaTH aK Kjacn^iKamnHy o3HaKy xa-paKTep Mogejen, toóto 3acoón MogejWBaHHa, to MeTogn MogejWBaHHa gijaTbca TaKHM hhhom:
1) MaTepiajbHe (HaonHe) MogejWBaHHa;
— $i3HHHe MogejMBaHHa;
— aHajoroBe MogejWBaHHa;
2) igeajbHe MogejWBaHHa;
— 3HaKoBe ($opMajÍ3oBaHe) MogejWBaHHa, 3oKpe-
Ma MaTeMaTHHHe MogejWBaHHa;
— imyÏTHBHe MogejWBaHHa;
3) KoMÓiHyBaHHa nonepegHÍx MeTogÍB.
nig MaTepiajbHHM BBa®awTb MogejWBaHHa, y aKoMy gocjig^eHHa BegeTbca Ha ochobí Mogeji, aKa BÍgTBopwe ochobhí reoMeTpnHHÍ, $Í3hhhí, gHHaMÍHHÍ Ta ^yHKqioHajbHi xapaKTepncTHKH oó'eKTa, mo BHBHaroTbca. OKpeMHM BnnagKoM MaTepiajbHoro e $i3HHHe MogejMBaHHa, npn aKoMy MogejboBaHHH oó'eKT i Mogejb MawTb ogHy h Ty ® npnpogy. Boho mnpoKo nomnpeHe b тexнiцi. iHmnn oKpeMun BHnagoK - aHajoroBe MogejWBaHHa. EKcnepnMeHT npoBogHTbca He 3 oó'eKToM, a 3 Mogejjw, aKa onncaHa aHajorÍHHow cncreMow MaTeMaTHHHHx piBHaHb. TaKHM hhhom, npn MaTepiajbHoMy Moge-jWBaHHÍ Mogeji e MaTepiajbHHM Bigg3epKajeHHaM nonaTKoBoro oó'eKTa h noB'a3aHi 3 hhm pi3HHMH THnaMH xapaKTepncTHK. Be3nocepegHe gocmg^eHHa TaKoï Mogeji aK MaTepiajbHoro oó'eKTa nojarae b MaTepiajbHin giï Ha Hboro, toóto npoBogHTbca HaonHHH eKcnepuMeHT, aje He i3 caMHM oó'eKToM gocjig^eHHa, a 3 Horo Mogejjw.
IgeajbHe MogejWBaHHa npннцнnoвo BÍgpÍ3-HaeTbca Big MaTepiajbHoro, ocKÍjbKH 3acHoBaHo He Ha MaTepiajbHin, a Ha igeajbHin, yaBHÍn aHajoriï MogejboBaHoro oó'eKTa h Mogeji. npn 3HaKoBoMy MogejMBaHHi MogejaMH cjy®aTb 3HaKoBi cncreMH (cxeMH, rpa^ÍKH, ^opMyjn), npn noMy Ïx ejeMeHTH 3agawTbca pa3oM i3 3aKoHaMH, 3a aKHMH 3 hhmh Mo^Ha onepyBaTH. HanBa^juBÍmuM BurjagoM 3Ha-KoBoro e MaTeMaTHHHe MogejWBaHHa, 3gincHWBaHe 3acoóaMH mobh MaTeMaTHKH h jorÎKH. npn ÎHTyÏTHB-HoMy MogejWBaHHi He BHKopncTOBywTb hítko ^iKcoBaHHx 3HaKoBHx cncreM, цe cKopime yaBHi eKcnepuMeHTH. ,3,ocmg®eHHa Ha ochobí igeajbHHx Mogejen (y ToMy hhcjí h MaTeMaTHHHHx) MawTb TeopeTHHHHH xapaKTep, toóto BÍgpÍ3HawTbca Big eKcnepuMeHTy aK oKpeMoro BnnagKy npaKTHHHoï giajbHocTÍ jwguHH.
Pojb igeajbHoro MogejWBaHHa ocoójhbo 3HanHa b eKoHoMÍHHHx gocmg^eHHax, ocKÍjbKH mo®jhboctí npoBegeHHa eKcnepnMemy 3 peajbHHM oó'eKToM aóo noro MaTepiajbHow Mogejjw oóMe^ern. npo-TaroM goBroro nacy ÎHTyÏTHBHe MogejWBaHHa
3ajnmajoca eguHHM MeTogoM aHajÍ3y eKoHoMÍHHux npo^cÍB. Ocoóa, mo yxBajwe pimeHHa, KepyeTbca TÍew aóo ÍHmow He$opMajÍ3oBaHoro Mogejjw, mo po3rjagaeTbca b eKoHoMÍHHÍn cmyamï. y pa3Í ÎHTyÏTHBHHx Mogejen, noóygoBaHHx Ha ocoóncToMy gocBÍgi, 3HanHa BÍporigHÍcTb noMHjoK, thm nane, mo pÍ3HÍ jwgH Mo^yTb po3yMÍTH iHTyÏTHBHy Mogejb no-pÍ3HoMy h gaBaTH Ha ïï ochobí pÍ3HÍ BÍgnoBÍgi Ha ogHe h Te caMe nuTaHHa.
HanKpamHM BuxogoM e cuHTe3 3HaKoBoro h ÎHTyÏTHBHoro MogejWBaHHa, ocKÍjbKH Mogeji, mo cTBopwwTbca 3a цнм пpннцнпoм, go3BojawTb tohho Ta cTporo onncaTH oó'eKT i noacHHTH bhchobkh, oTpuMaHÍ b pe3yjbTaTÍ BHKopncTaHHa Mogeji. Ha npннцнni cHHTe3y 3HaKoBoro h ÎHTyÏTHBHoro MogejWBaHHa 3acHoBaHo iмiтaцiннe MogejWBaHHa cKjagHHx cncTeM.
Ba^jHBHM e He jume MaTeMaTHHHe Moge-jWBaHHa eKoHoMÍHHHx cncTeM, a HeoóxigHo TopKHy-Tuca h ^eHoMeHojorÍHHoro nigxogy go noóygoBH Mogejen, mo nojarae b cTBopeHHÍ Mogejen Ha ochobí eKcnepuMeHTajbHHx gaHHx, a TaKo® aHajÍ3 y3arajbHeHb h 3aKoHoMipHocren po3BHTKy cncTeM. 3BegeHHa npo craH cncTeMH nocTynoBo HarpoMa-g^yeTbca, mo gae 3Mory ^opMyBaTH óa3y gaHHx.
KpÍM po3rjaHyTHx MaTeMaTHHHHx Mogejen, cjig 3ynHHHTuca Ha TaK 3BaHHx opraHÍ3amñHHx Mogejax, aKÎ noóygoBaHÍ Ha пpннцнпax MaTeMaTHHHoro iмiтaцiннoгo MogejWBaHHa, mo go3Bojae Bupimy-BaTH mnpoKHH cneKTp opraHÍ3amñHHx h ynpa-BjÍHcbKHx npoójeM. 13 caMoï Ha3BH BngHo, mo cne-цн$iкa цнx Mogejen e TaKow: npn Ïx noóygoBÍ He cjig nparHyTH go 3anBoï geтaJiзaцiï gaHoro oó'eKTa, aKa jume ^opMajbHo «nigBHmye» cTynÍHb ageKBa-thoctí, a no cyTÍ 3By®ye cyTHÍcTb opгaнiзaцiнннx npoójeM Majo3HanymHMH ^opMajbHHMH hhh-HHKaMH [21]. TaK, y HH3m poóÍT c^opMyjboBam ochobhí BHMorn go opгaнiзaцiнннx MogejeH. y 3arajbHoMy njaHÍ Ïx Mo^Ha 3BecTH go TaKoro nepejÍKy:
1) noBHoTa Mogejen o3Hanae, mo ctocobho Koja gaHHx opгaнiзaцiнннx npoójeM Ha Ïx ochobí Mo^Ha yxBajWBaTH oórpyHToBarn eKoHoMÍHHÍ pi-meHHa;
2) HecynepenHÍcTb Mogeji o3Hanae, mo 3 ïï gonoMorow He Mo^Ha npnnTH go 2-x B3aeMoBH-kjtohhhx pimeHb;
3) Mogeji, npn noóygoBÍ aKHx ypaxoByBajnca ochobhí 3aKoHH (npннцнnн) opгaнiзaцiï Bnpoó-ннцтвa.
3míct ocTaHHboro nyHKTy gonycKae gocraTHbo mnpoKe TpaKTyBaHHa. 3oKpeMa, 3 Hboro BnxoguTb, mo npn cTBopeHHÍ opraHÍ3amHHHx Mogejen noBHHHÍ ópaTnca go yBarn BnnagKoBÍ hhhhhkh, HaaBHÍcTb pÍ3HoMaHÍTHHx pe3epBÍB bhpoóhhhoí' cncTeMH, ejacTHHHÍcTb Mogeji, xapaKTep cncTeMHux B3aeMo-3B'a3KÎB aK y cepegHHÍ cncTeMH, TaK i no3a Hew. B ycaKoMy pa3Í 3Í c^opMyjboBaHHx BHMor BunjHBae, mo npn MogejWBaHHÍ cKjagHoï eKoHoMÎHHoï cncTe-mh BpaxoBywTbca ïï óa3ncHÍ cKjagoBÍ, ochobhí Ïx xapaKTepncTHKH, B3aeMo3B'a3oK mí® ejeMemaMH, a
також реакцiя цих елеменпв на здiйснюванi орга-шзацшш рiшення [21].
Як показуе досвщ найважливiшими марке-тинговими проблемами при аналiзi дiяльностi торговельних органiзацiй е проблема страти-фжацп покупцiв i проблема облiку невизначеностi та ризишв. Очевидно, що при моделюваннi
Зпдно представлених основних групувань методiв i моделей у торгiвлi необхiдно провести огляд даних основних економiко-математичних методiв i моделей, розроблених для моделювання маркетингово!, фшансово! дiяльностi торговельних тдприемств.
1) Методи й моделi вивчення й прогно-зування попиту на товари та послуги. Економжо-математичне моделювання попиту населення включае так1 основнi етапи [19]; рис. 2.
Крiм наведено! модел^ використовуеться модель вивчення попиту на окремi товари й послуги залежно вiд змiн величини сiмейних доходiв. У цьому випадку застосовуються кривi Енгеля, як1 в узагальненiй формi е однофактор-ними моделями:
Di = f(l) , (1)
де Б' - обсяги споживання ьго товару;
фiнансово! дiяльностi торговельного тдприемства необхiдно використати основнi економжо-матема-тичш методи i моделi, як1 розроблеш для моделювання дiяльностi торговельних тдприемств у рамках базових напрямшв маркетинго-вих проблем. Графiчна штерпретащя даних напрямк1в представлена на рис. 1.
I - середнш дохщ.
2) Методи й моделi управлшня товарними запасами
З точки зору О.М. Синиця основним завданням планування товарних запаав е визначення !х оптимальних розмiрiв у цiлому, за товарними групами за призначенням (поточного, сезонного збертання i довгострокового завезення) за мюце-знаходженням (у промисловостi, в оптовш i роздрiбнiй торгiвлi, у дороз^. На наш погляд, загалом управлiння товарними запасами включае завдання аналiзу, дiагностики, прогнозу й планування. При тому, перераховаш завдання можна вирiшувати за допомогою методiв i моделей теорi! управлiння запасами (по Р. Ушсону) який показав, що оптимальний розмiр партi! постачання дорiв-нюе:
? ор = ^ШТ^ (2)
Рис. 1. Основш напрямки (групування) методiв i моделей у торгiвлi
Teopia i nparrma eKOHOMÍKH Ta
ynpaBjiHHa np0MHCjj0BHMH nignpHeMCTBaMH
Phc. 2. Ochobhí eTann eKOHOMiKO-MaTeMara^Horo MogejMBaHHa nonmy HaeejeHHa
3) CucTeMH h Mogeji MacoBoro 06ejyr0ByBaH-Ha b TopriBji.
MogejMBaHHa CHCTeMH MacoBoro 06ejyr0ByBaH-Ha b TopriBji nepm 3a Bee n0BHHH0 BKjronaTH aHaji3 BHTpaT naey b npоцeсi o6ejyroByBaHHa. BmpaTH naey MO^yTb 6yTH aK 3 6oKy npogaB^B, TaK i 3 6oKy HaeejeHHa b npоцeсi npoga^y a6o noKynoK TOBapiB [20]. MogejbHHH onue THnoBHx CHCTeM MacoBoro o6ejyroByBaHHa TopriBji 6a3yeTbca Ha n0Cjig0BH0My po3rjagi BapiaHTiB ïï gHCKpeTHHx CTaHiB Sk, aKi BH3Hanem KijbKie™ 3aaB0K, mo HaginmjH, K = 0, 1, 2...
TaK, n - KaHajbHa CHCTeMa MacoBoro o6ejyro-ByBaHHa 3 o6Me®eHHaM goB^HHH nepru m 3aaBKaMH MO^e 3HaxoguTHca b 0gH0My 3 TaKHx CTaHiB:
- yei KaHajH BijbHi (npocrin KaHajiB);
S - 3aHHaTHH 06ejyr0ByBaHHaM ogHH KaHaj
sK
- 3aHHaTi 06ejyr0ByBaHHaM K KaramB;
S - 3aHHaTi 06ejyr0ByBaHHaM yeix n KaHajiB;
S"+1 - 3aHHaTi n KaramB h ogHa 3aaBKa b nep3i;
Sn+r - 3aHHaTi n KaramB i r 3aaB0K b nep3i;
Sn+n - 3aHHaTi n KaHajiB i m 3aaB0K b nep3i.
CucTeMH MacoBoro o6ejyroByBaHHa 3 BigMOBaMH MO^yTb 3HaxoguTHca b 0gH0My 3 nepmux n CTaHiB, a CHCTeMH MacoBoro o6ejyroByBaHHa 3 Heo6Me®eHHM oniKyBaHHaM - y HecKÍHneHHO BejHKOMy hhcjí CTaHiB, ocKijbKH hhcïïo m 3aaB0K, aKi neKaroTb 06ejyr0ByBaHHa, MO^e 6yTH BejHKe. npegcTaB-jeHHa ToproBejbHoro nignpueMCTBa aK CHCTeMH MacoBoro o6ejyroByBaHHa 6yjo, 30KpeMa, peaji30-
BaHO b iMrramnHHx Mogejax «Mara3HHH - noKyn-m» [21].
4) Mogeji onTHMajbHoro njaHyBaHHa b Top-riBji
Ochobhhm anapaTOM n0CTaH0BKH h BHpimeHHa 3aBgaHHa onTHMajbHoro njaHyBaHHa b TopriBji e MeTog mmnHoro nporpaMyBaHHa. EKOHOMinHa iHTepnpeTama MaTeMaTHHHHx Mogejen mmnHoro nporpaMyBaHHa oxonjroe mHpoKHH eneKTp 3acT0ey-BaHHa b TopriBji. y m^OMy, eKOHOMiKO-MaTeMa-THHHe $opMyjMBaHHa i Mogejb 3arajbH0ï 3agani mmnHoro nporpaMyBaHHa MaroTb BHrjag: BH3HanHTH TaKi 3HaneHHa n 3míhhhx x1, x2, x3, ... , xi, ... , xn, aKi 6 3ag0B0jbHajH piBHaHHa a6o HepiBHOCTi BHrjagy:
f 1 (x 1 ,x 2 ,x 3 , ... ,x ',... ,xn ) <> b' , (3) ge i = (1, n), i aKi HagaBajH 6 MaKCHMyM (a6o
MiHiMyM) mjbOBin ^yHKmï:
F (x 1 ,x 2 ,x 3 , ... ,x 1, ... ,xn ) ^ extr , ge f1, F - 3agaHi jíhíhhí $yHKmï, bi - 3agaHi
nOCTiHHi.
3oKpeMa, Mogejb оnтнмiзaцiï o6eary h CTpyK-TypH T0Bap006iry, po3po6jeHa b po6otí P.A. PyT-KOBCbKoro i B.A. CaKOBHHa [22], i Mae BHrjag: 3agaHi TaKi o6earH peeypeiB: Bt - KijbKicTb po6oHoro naey ToproBO-TexHOjori-HHoro nepeoHajy b rogHHax;
Bc - BHTpaTH ToproBejbHoro nignpHeMCTBa b rpH.;
5 - загальна площа примiщень торговельного пiдприeмства в кв.м.;
G - обсяг товарних запаав торговельного пiдприeмства в грн.;
Q - мiнiмальний обсяг виручки вiд реалiзацi! товарiв, що покривае витрати;
О3 - коефiцiент, що характеризуе витрати робо-чого часу для реалiзацi! обiгу одиницi товару j-го вигляду;
ас - коефщент, що характеризуе частку витрат обиу, як1 приходять на реалiзацiю одинищ товару j-го вигляду;
О3 - коефщент, що характеризуе частку площ^ що йде на реалiзацiю одинищ товару j-го вигляду.
Для отримання оптимально! величини виручки вiд реалiзацi! товарiв необхiдно визначити (xlJ, ... , х13) - к1льк1сть найменувань товарiв j-го вигляду й (х1, ... , х1, ... , хп) - загальна к1льк1сть товарiв j-го вигляду, щоб V - прибуток торговельного пiдприемства вiд реалiзацi! товарiв був макси-мальним.
C1J =
V =
(X
J = 1
J J
c ) x J 1
(4)
де Xj - частка надбавки в щт в товару Обмеження:
n
X а .. x . < B (c = 1, ■ , lJ J c J = 1
n
X а .. x . < S
c)
J = 1
lJ J
X p -x . < G
J = 1 J J
n
X P,x > Q J = 1 ] ]
x J > 0
5) Методи й моделi сiткового планування й управлшня в торгiвлi.
Теорiя сiткового планування i управлiння в торгiвлi дозволяе вирiшувати завдання планування в рiзних постановках. Основними з яких е постановка завдань, коли в результата вирiшення задачi визначаеться оптимальний план комплексу заходiв при заданш схемi оргашзацн робiт або ж виршення задачi пов'язано з пошуком оптимально! схеми органiзацi! робгг, як1 забезпечують максимальну ефективнiсть [19].
При постановщ завдання сiткового планування й управлшня необхщно видiлити характеристики, що визначають процес !х виршення, серед яких можуть бути таш:
В - загальнi ресурси з виконання комплексу робiт;
Ь3 - видшеш ресурси для виконання елементарно! роботи (/', 3);
А - тривалють виконання елементарно! роботи (/, 3) з видiленими ресурсами Ь3;
b
(5)
lJ
де С3 - коефiцiент перерахунку ресурсiв роботи,
Т - час виконання всього комплексу роби\
Попм необхiдно вибрати головний еконо-мiчний показник (критерш ефективностi), за яким визначаеться ефектившсть виконання всього комплексу, наприклад, час виконання робгт Т або загальш витрати В. Так, якщо критерiем ефекти-вностi вибираемо Т - час, який необхiдно мiнiмiзувати, то завдання полягае в пошуку мш-мального значення часу Т виконання всього комплексу робiт при заданих обмежених ресурсах шляхом !х оптимального перерозпод^ мiж роботами.
Методи й модел1 прийняття ршень у торггвлг.
У теорп прийняття ршень завдання форму-люеться в термiнах мети, засобiв досягнення мети й результату. Прийняття ршення - це процес, а його тдсумком е вибiр однiе! можливосп досягнення мети з тих, що е. Математична модель цього завдання е формальним описом складових !! елементiв: мети, засобiв, результатiв, а також способу зв'язку мiж засобами й результатами. Формальний опис ресурав i результатiв можна подати у виглядi двох множин: множина Х, елементи яко! називають альтернативами (iз чого вибираемо), i множина А, елементи яко! будемо називати результатами (до чого приходимо) [22].
Очевидно, що результат визначаеться двома чинниками: вибором альтернативи й станом середовища, який, у свою чергу, визначаеться множиною сташв У. Тодi кожен результат а е функщею реалiзацi! двох аргументiв: a=F(x,y), де
хеХ, уеУ. Таким чином, ця функцiя протиставляе кожнiй парi альтернатив i стану середовища визначае нею результат. Якщо безлiч альтернатив i станiв середовища е кiнцевi, тобто
Х=(х1, х2, ... , хг, ... , Xя), У=(У, У\ у3,... , у\ ... , хп), тодi функцiю реалiзацi! зручно записати в матричному виглядг
F =
F (x 1y 1 )
F (x y , )
' т 7 1 7
F (x y ' 1 7 n
F (x y т 7 n
(6)
Висновки
Можна сформулювати попереднiй висновок, що побудови системи моделей фшансово! полiтики торгового тдприемства, як важливо! складово! його фшансово! стратеги i з урахуван-ням можливостей фiнансового потенщалу, перш за все спрямована на вдосконалення мехашзму ухвалення рiшень у сферi управлшня фшансами на торговельному пiдприемствi, яке е складною соцiально-економiчною системою. При тому, су-часну теорiю ухвалення ршень у сощально-економiчних системах можна розглядати як один з найбшьш актуальних напрямiв системних досль джень.
1
Teopiя i HpaRXHRa eкoнoмiки xa yпpaвлiння пpoмиcлoвими пiдпpиeмcxвaми
Список л^ератури:
1. Азарян Е. М. Факторная диагностика условий развития розничной торговли: параметры и динамика / Е. М. Азарян, Т. О. Загорная // Теоретичш i практичш аспекти еконо]шки та штелектуально! власностi: Зб.наук.пр. - Марiуполь: ДВНЗ «ПДТУ», 2013. - Вип. 1. - Т.1. -С. 102-108.
2. Асаул А. Н. Методологические аспекты формирования и развития предпринимательских сетей: [монография] / Под ред. А. Н. Асаула. - СПб.: Гуманистика, 2004. - 256 с.
3. Багриновский К. А. Модели и методы экономической кибернетики / К. А. Багриновский. -М.: Экономика, 1973. - 206 с.
4. Берсуцкий Я. Г. Принятие решений в управлении экономическими объектами: методы и модели: [монография] / Я. Г. Берсуцкий, Н. Н. Лепа / Ин-т экономики пром-сти НАН Украины. - Донецк : Юго-Восток, Лтд, 2002. - 276 с.
5. Бурков В. Н. Экономико-математические модели управления развитием отраслевого производства / В. Н. Бурков, Г. С. Джавахадзе. - М.: ИПУ РАН, 1997. - 64 с.
6. Бутник О. М. Економжо-математичне моделювання динамiчних закономiрностей розвитку економiчних систем: [монографiя] / О. М. Бутник. - Харшв: 1НЖЕК, 2003. - 224 с.
7. Гавриш О. М. Деяш аспекти моделювання конкурентно! динамiки шдприемства [Електронний ресурс] / О. М. Гавриш. - Режим доступу: http://nbuv.go.ua/portal/SOC_Gum/ VMSU/2008-01/gomica.htm
8. Загорна Т. О. Конкурентна динамжа роздрiбноl торпвлг теорiя, дiагностика, моделювання :[монографiя] / Т. О. Загорна. - Донецьк : вид-во «Ноулщж», 2013. - 463 с.
9. Каталевский Д. Ю. Основы имитационного моделирования и системного анализа в управлении: Учеб.пособие / Д. Ю. Каталевский. - М.: изд-во МГУ, 2011. - 312 с.
10. Коршунова Е. Д. Моделирование процесса адаптиного управления организационным развитием предприятия / Е. Д. Коршунова // Менеджмент в России и за рубежом. - 2004. -№ 2. - С. 34-39
11. Погорелов Ю. С. Моделювання розвитку шдприемства / Ю. С. Погорелов // Актуальш проблеми економши. - 2009. - № 10 (100). - С.51-59
12. Методология моделирования экономической динамики: [монографiя] / Ю. Г. Лысенко, В. Н. Тимохин. - Донецк : Юго-Восток, 2007. - 269 с.
13. Управление конкурентоспособностью промышленного предприятия: методология, метды, модели / Д. Б. Алябушев, Д. А. Баева, А. С. Бутянов и др. - М.: Экономикс, 2010. - 269 с.
14. Управлшня торпвлею: репональний аспект: [монографiя] / тд ред. В А. Павлово!. -Дшпропетровськ: Ун-т А.Нобеля, 2012. - 220 с.
15. Экспертные системы и логическое программирование / А. А. Бакаев, В. И. Грищенко, Д. Н. Козлов: отв.ред. А. А. Морозов. - К.: Наук.думка, 1992. - 220 с.
16. Beran J. Statistical Methods for Data with Long-Range Dependence / J. Beran // Statistical Science. - 1992. - Vol. 7. - № 4. - P. 404-416.
17. Peters E. Fractal Market Analysis. Applying chaos theory to Investment and Economics / E. Peters, J. Wiley & Sons. - N.Y.: 1994. - 201 p.
18. Экономико-математические методы и прикладные модели / Под ред. В. В. Федосеева. - М.: Юнити, 1999. - 420 с.
19. Спирин А. А. Экономико-математические методы и модели в торговле / А. А. Спирин, Г. П. Фомин. - М.: Экономика, 1988.-149 с.
20. Щедрин Н. И. Экономико-математические методы в торговле / Н. И. Щедрин, А. Н. Кархов. - М.: Экономика, 1980. - 174 с.
21. Гончаренко О. М., Шдходи до моделювання облжового забезпечення управлшня тдприемством. [Електронний ресурс] / О. М. Гончаренко - Режим доступу: http://ej.kher son.ua/journal/economic_06/286.pdf
22. Рутковский Р. А. Экономико-математические методы в торговле / Р. А. Рутковский, В. А. Сакович. - Минск: Высша школа, 1986. - 192 с.
Надано до редакцп 01.12.2014
1ванов Сергш Володимирович / Sergey V. Ivanov
ivanovsv@optima. com. ua
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Використання апарату економто-математичного моделювання в практищ виробничо-торгiвельного шдприемства [Електронний ресурс] / С.В. 1ванов //Економiка: реалП часу. Науковий журнал. — 2015. — № 2 (18). — С. 94-100. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n2.html
