Научная статья на тему 'Искусство как средство формирования эстетических чувств студентов'

Искусство как средство формирования эстетических чувств студентов Текст научной статьи по специальности «Народное образование. Педагогика»

CC BY
88
32
Поделиться
Ключевые слова
ДУХОВНОСТЬ / SPIRITUALITY / ИСКУССТВО / ART / КРАСОТА / BEAUTY / ПРЕКРАСНОЕ / BEAUTIFUL / ПРОИЗВЕДЕНИЕ ИСКУССТВА / ЭСТЕТИЧЕСКИЕ ЧУВСТВА / AESTHETIC FEELINGS / PIECE OF ART / ДУХОВНіСТЬ / ЕСТЕТИЧНі ПОЧУТТЯ / КРАСА / МИСТЕЦТВО / ТВіР МИСТЕЦТВА / ПРЕКРАСНЕ

Аннотация научной статьи по народному образованию и педагогике, автор научной работы — Кудинова А.Л.

Проанализирована значимость эстетических чувств в духовном развитии студентов и роль искусства в их формировании. Рассмотрены основные принципы влияния искусства на человека и характеристики произведения искусства, способного вызвать у человека эстетические чувства. Обоснована необходимость формирования эстетических чувств студентов средствами искусства в воспитании духовной личности.

Похожие темы научных работ по народному образованию и педагогике , автор научной работы — Кудинова А.Л.,

ART AS THE MEANS OF FORMATION OF AESTHETICAL FEELINGS

The article analyzes the importance of aesthetic feelings in the spiritual development of students and the role of the art in the process of their forming. The main principles of the influence of art on a person are considered and the main characteristics of a piece of art that can evoke the aesthetic feelings are given. The necessity of the forming of students’ aesthetic feelings by means of art in the process of the upbringing of a spiritual personality is proved.

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Искусство как средство формирования эстетических чувств студентов»

театру, кшомистецтва та ш. Художньо-творча д1яльтсть оргатзовуеться так, щоб повтстю забезпечити учням роль головного суб'екта виховного процесу.

Лкература

1. Варки Н. А. Программа творческо-эстетического развития дошкольников / Н. А. Варки, Р. Р. Калинина. - СПб.: Речь, 2002. - 168 с.

2. Волощук I. С. Програми для обдарованих 1 талановитих школяр1в / I. С. Волощук, В. Шепотько // Рщна школа. - 2005. - № 1. - С. 70-72.

3. Розвиток особистост в полшультурному освггньому простора зб1рник матер1ал1в М1жнародного конгресу «IV Слов'янсью педагопчт читання». -Черкаси: Вид-во ЧНУ, 2005. - 338 с.

4. Кондрацька Л. А. Художня етстемолопя культури у вим1р1 педагопки / Л. А. Кондрацька - Тернотль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 408 с.

5. Бех I. Д. Виховання особистостг у 2 кн. Кн. 1: Особиспсно ор1ентований пiдхiд: теоретико-технолог1чн1 засади: навч.-метод. видання / I. Д. Бех. - К.: Либщь, 2003. - 280 с.

6. Сухомлинський В. О. Вибрат твори: в 5 т. / В. О. Сухомлинський. - К.: Радянська школа, 1976 - Т. 3.

7. Красовицький М. Ю. Людина - мета, а не зашб / М. Ю. Красовицький // Виховання в штт / [упор. В. Варава, В. Зоц]. - К.: Б-ка «Шкшьного свггу», 2003. - С. 5-22.

8. Ильин И. А. Поющее сердце. Путь к очевидности // Почему мы верим в Россию?: Сочинения / И. А. Ильин. - М., 2006. - С. 577-909.

УДК 378 : 7

Ганна Кудшова

МИСТЕЦТВО ЯК ЗАС1Б ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТ1В

СТУДЕНТ1В

У статт1 анал1зуетъся значення естетичних почутт1в у духовному розвитку студент1в та роль мистецтва в Чх формуванш. Розглядаютъся основш

принципи впливу мистецтва на людину та характеристики твору мистецтва, здатного зумовити в людини естетичш почуття. Обгрунтовуеться необх1дн1сть формування естетичних почутт1в студент1в засобами мистецтва у вихованн духовног особистост1.

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Ключовi слова: духовтсть, естетичт почуття, краса, мистецтво, тв1р мистецтва, прекрасне.

Анна Кудинова

ИСКУССТВО КАК СРЕДСТВО ФОРМИРОВАНИЯ ЭСТЕТИЧЕСКИХ

ЧУВСТВ СТУДЕНТОВ

В статье анализируется значимость эстетических чувств в духовном развитии студентов и роль искусства в их формировании. Рассматриваются основные принципы влияния искусства на человека и характеристики произведения искусства, способного вызвать у человека эстетические чувства. Обосновывается необходимость формирования эстетических чувств студентов средствами искусства в воспитании духовной личности.

Ключевые слова: духовность, искусство, красота, прекрасное, произведение искусства, эстетические чувства.

Hanna Kudinova

ART AS THE MEANS OF FORMATION OF AESTHETICAL FEELINGS

The article analyzes the importance of aesthetic feelings in the spiritual development of students and the role of the art in the process of their forming. The main principles of the influence of art on a person are considered and the main characteristics of a piece of art that can evoke the aesthetic feelings are given. The necessity of the forming of students' aesthetic feelings by means of art in the process of the upbringing of a spiritual personality is proved.

Key words: aesthetic feelings, art, beauty, piece of art, spirituality, the beautiful.

Формування естетичних почутпв студенив зумовлене передушм необхщтстю розвитку духовност сучасно! молодо Мета педагога вищого навчального закладу полягае не тшьки у надант знань з певно! дисциплши, а й у

виховант особистосп, формуваннi 11 свiтогляду, орiентуваннi на постiйне самовдосконалення. Розвиток високих почуттiв людини, допомога у виборi iдеалiв та ценностей, виховання чуттевосп душi е нелегким завданням.

Естетичт почуття як однi з найвищих почуттiв людини - важливий компонент розвитку духовност людини. Вони допомагають людинi вiдкрити в собi невiдомi досi переживання, почути струни душ, якi ранiше мовчали. Естетичнi почуття ставлять новi орiентири, формують естетичт щеали та цiнностi людини i головним засобом 1х формування постае мистецтво як першоджерело прекрасного.

Суттсть формування естетичних почуттiв полягае у постшному спiлкуваннi особистостi з прекрасним. Прекрасне е однiею з основних категорiй естетики. Воно сприяе формуванню високих почуттiв людини, що вдосконалюють 11 та роблять бiльш чуйною. Ми додержуемося визначення I. А. Зязюна, що «естетичт почуття - особливi почуття насолоди, як одержуе людина при сприйняттi прекрасного в дшсносп i в творах мистецтва» [4, с. 175].

Студента потрiбно навчити бачити прекрасне, адже чуттевють треба розвивати так, як i будь-якi iншi навички та вмiння. Здатнiсть бачити прекрасне теж е майстертстю i щоб оволодiти нею, потрiбно докладати певних зусиль, а саме: поширювати свiй кругозiр, прагнути до п1знання нового, знайомитись з працями митщв. О. I. Буров визначае «естетичну потребу як юторично сформований потяг людини до краси i до дiяльностi за законами краси» [5, с. 19]. Отже, потяг до прекрасного мае кожна людина, але завдання педагога полягае у надант орiентирiв людинi у формувант 11 естетичних почуттiв, i в цьому неощненним помiчником е мистецтво.

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Мета стати - висв^лити основт принципи впливу мистецтва на особиспсть, висвiтлити механiзм формування естетичних почутв.

Роль мистецтва у формувант естетичних почутив насправдi неможливо переощнити, адже воно постае для нас першоджерелом знань про красу, вдосконалення уявлень про свiт, розвитку почутв та емоцш. Увесь свiт е втшенням краси. Людина почала створювати твори мистецтва, оскшьки прагнула

вщтворити т емоцй, що переповнювали й вiд споглядання краси навкруги. Як невщ'емна частина нашого життя, мистецтво оточуе нас повсюди. Хоча ми звикли вважати мистецтвом тшьки т твори, як можна побачити в галере!, музе! або театр^ насправд кожен крок нашого життя можна наповнити мистецтвом, якщо пiдiйти до цього з точки зору краси.

Але що е справжтм твором мистецтва? Чи е мистецтвом намальований дитиною рисунок або раптово зроблена фотографiя, якщо щ речi викликають в нас насолоду? Чи варта уваги та картина, написана вщомим художником, що залишае нас байдужими? Саме щ питання важливi щд час аналiзу впливу мистецтва на людину та визначення основного принципу виникнення естетичного почуття.

Дослiджуючи феномен впливу мистецтва на людину, ми стикаемося з багатьма питаннями щодо головних чинник1в формування естетичних почутив за допомогою мистецтва. Чимало вчених докладають зусиль, пiддаючи кропiткому аналiзу структуру твору мистецтва, спiввiдношення його сутност та форми, основнi принципи його створення та iн. Дослщжуючи феномен мистецтва, В. М. Аллахвердов наводить причини парадоксальностi мистецтва. По-перше, це протирiччя мiж загальновизнаною тзнавальною функцiею мистецтва та тiею реальтстю, що вiдображаеться у мистецьких творах. Мистецтво е способом тзнання св^у, адже митщ зображають дiйснiсть свого часу у сво!х творах або критикуючи, або прославляючи поди та людей. Але разом з тим художт твори (картини чи л^ературт твори) завдяки сво!и художностi дуже часто певним чином викривляють юторичну дiйснiсть задля бiльш яскравого образу та враження, задуманого автором. По-друге, неможливо встановити критерiй визначення справжнього твору мистецтва i того, що тшьки претендуе на таку назву. Оскшьки естетичне почуття починаеться зсередини, то, отже, iснують стiльки думок про один i той же твiр мистецтва, ск1льки е людей. Тож естетичне почуття е особливо iндивiдуальним i те, що одна людина вважае шедевром, iншу може взагалi не зачепити. Пам'ятаючи слова О. I. Бурова, що варто звертатися до всесвггньо признаних взiрцiв мистецтва, ми знаходимо абсолютно протилежну

думку у В. М. Аллахвердова. Вш стверджуе, що експерти мають рiзнi смаки, яш, крiм того, змiнюються залежно вiд часу та моди; юнуе чимало творiв мистецтв, як через багато рошв пiсля смерт сво1х авторiв стали загальновизнаними або навпаки, були забуи [1, с. 123].

У пошуках причини естетичного впливу мистецтва вченi аналiзують взаемодто форми та змiсту твору мистецтва. В. М. Аллахвердов вщстоюе думку, що основою могутнього впливу мистецтва на людину е протирiччя форми та змюту твору [1, с. 126]. Беручи до уваги, що в мистецв iснують певнi правила побудови структури твору, критери визначення майстерностi автора (наприклад, дотримання золотого подшу або використання рiзноманiтних техтк), неможливо пояснити, чому деякi твори, як виконанi на високому техтчному рiвнi, залишають нас байдужими, тодi як аматорськ пращ зачiпають до глибини душi. Це протирiччя мiж формою та змiстом вважаеться деякими дослiдниками сутнiстю естетичного впливу мистецтва.

Ю. Б. Борев розглядае художне сприйняття твору в рамках художньо! комушкацп, як дiалог мiж митцем та рецитентом. Один i той же твiр може зустрiти абсолютно рiзнi оценки залежно вiд нащональносп людей, 1хнього вiку, юторично! ситуаци епохи, сощокультурних умов i, звичайно ж, iндивiдуальних психологiчних та емощйних особливостей людей. Тобто кожна людина виокремить щось важливе для себе, що може бути непомiченим iншими. Отже, кожен рецип1ент мае свш дiалог в процесi художньо! комуткаци i кожна людина завершуе це стлкування власними висновками i щеями. В цьому процесi немае вiрноl або невiрноl вiдповiдi, адже вш дуже iндивiдуальний i немае рiзницi, чи цiннiсть та смислотворення цього твору аналiзуеться критиком-професiоналом чи передним глядачем або читачем. «Рецептивна естетика стверджуе, що власне смисл та щнтсть твору мистецтва - результат взаемоди («залогу») тексту, що втшюе життевий досвiд автора та життевий досвiд людини, що його сприймае», -вказуе Ю.Б. Борев [2, с. 268].

Беручи до уваги ви iснуючi точки зору, можна стверджувати, що при формуваннi естетичних почуттiв студентiв необхiдно звертатися до «вершинних

досягнень xyдожнього гетю людства» [5, с. 4]. Тшьки дiйсно талановип, ^гонат кpитикaми та часом твоpи можуть 6ути тими взipцями, що здатт втaмyвaти естетичну потpебy. В. В. Ванслов вщносить до великиx шедевpiв мистецтва тiльки ii пpaцi, яю «поpоджyють почуття безкiнечностi свого змюту, коли здaeться, що скiльки не звеpтaйся до нього, його змют не буде вичеpпaним, а його ^аса нiколи не нaбpидне» [3, с. 10]. Саме класичт твоpи, тобто тi визнaнi шедевpи лiтеpaтypи, музики, обpaзотвоpчого мистецтва, apxiтектypи, що стали складовою дуковн! спадщини людства пpотягом десятилiть чи столiть, можуть бутити мiцним фундаментом фоpмyвaння естетичник почyттiв стyдентiв, на який кожен з нж зможе надбудувати своï влaснi погляди на мистецтво.

Завдання викладача - pозпочaти шляx молодоï людини вказати ïï нaпpям до пpекpaсного, забезпечити необxiдними знаннями. Тшьки людина з pозвиненим xyдожнiм смаком та усталеним почуттям кpaси може в подальшому життi самостшно фоpмyвaти власну точку зоpy на той чи iнший витвip мистецтва, тддавати aнaлiзy та кpитицi сyчaснi твоpи, pозшиpювaти та вдосконалювати своe емощйне життя.

Ми стикaeмось з тим, що чеpез почуття мистецтво ставить пеpед нами пpоблеми, змyшye замислюватись над ними, виpiшyвaти ïx, ощнювати та aнaлiзyвaти життя. Тому твip мистецтва може стати нapiжним каменем нашого св^огляду, тим iмпyльсом, що змiнить наше уявлення пpо спошб життя, покаже нову пеpспективy нaшиx вiдносин зi свiтом. Втiлюючи aвтоpський погляд на життя, тобто маючи фшософське, свiтоглядне значення, мистецький твip безпосеpедньо пов'язyeться з фiлософieю нашого життя. Мистецька iдея нaйкpaще доxодить до глибин людськоï дyшi не чеpез ïï осмислення, а чеpез ïï пеpеживaння завдяки силi та глибит викликaниx емоцш.

Ми не говоpимо пpо суто емоцiйне с^тнятся свiтy, адже це веде до стиxiйниx piшень, неможливостi кеpyвaти своïм життям, aнaлiзyвaти влaснi вчинки. Говоpячи пpо емощйну зaбapвленiсть людського життя, не тpебa забувати пpо значення думки, paцiонaльностi, мислення у жити людини. Пpотистaвлення думки та емоцл пpизведе нас до фоpмyвaння невipного обpaзy людини та як

наслщок - до викривленого поняття впливу мистецтва на людину. «Не хаос емоцш, не клубок несвiдомих вщчувань, а розумнiсть почуттiв породжуе в людит мистецтво. Воно вчить людину розушти сво! почуття i керувати ними. Воно користуеться емощями для поглиблення розумiння життя, для виховання дiевого та творчого ставлення до нього», - пише В.В. Ванслов [3, с. 15].

Емощйна рiзнобарвнiсть внутрiшнього свiту людини е ознакою 11 духовно1 розвиненост!. Емоцiйнiсть постае основою розвитку тонких душевних переживань людини, 11 чуйностi, здатност до ствчуття, до вiдклику на емоци iнших людей. Мистецтво е джерелом найрiзноманiтнiших образiв та персонажiв, здатних змусити нас замислюватися. О. I. Буров стверджував «Якщо ми хочемо зрозушти твiр мистецтва - ми повинт бути максимально активними, привести в дто всi нашi духовт сили, пробудити всi нашi творчi здiбностi: i почуття, i уяву, i пам'ять, i iнтелект» [5, с. 76]. Ыакше кажучи, мистецтво поеднуе в нас всi нашi здабност!, акумулюе 1х i в цьому синтезi всiх сторiн людини i виражаеться рушiйна сила мистецтва. Вплив справжнього мистецтва полягае в тому, що мистецький твiр не е лише вщображенням дiйсностi чи iлюстрацiею певних iдей, вiн несе у собi послання автора, щею, яка е важливою для митця, прихований змiст.

Не можете найти то что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

У процесi сприйняття художнього твору перед людиною постае завдання зрозумiти цi послання, пройти «тими «зчепленнями» та «сполученнями» авторсько1 думки, що становлять буття цих iдей» [5, с. 52]. Намагаючись дiйти до сутi твору, людина поринае у свiт, створений митцем, бачить очима автора подану проблему. Разом з тим це не означае, що людина втрачае свою точку зору, навпаки, вона мае можливiсть проаналiзувати власну думку: знайти 11 п1дтвердження або спростування, переосмислити свою позицию, розширити межi сво1х переконань тощо. Здаттсть сприйняти твiр повною мiрою залежить вiд особистих можливостей людини, настроеност 11 душi, розвиненостi 11 емоцшного свiту. Людина, яка мае сформован естетичнi почуття, смак, потяг до краси, зможе вщчути всi тонкош!, закладенi автором, та вийти на шлях самовдосконалення. Проходячи шляхом мiркувань автора, ми проживаемо разом з ним вс почуття

геро!в та поступово включаемо и! почуття у наш власний емоцшний досвщ. «У момент сприйняття мистецтва ми безкорисно та природньо, несвiдомо, насолоджуемося нашим власним духовним перетворенням, тому що ми також стали художниками-творцями i в нас пробуджуеться справжне людське багатство. У цьому i полягае головна мета мистецтва» [5, с. 82].

Головна цштсть естетичного почуття полягае у його трансформуючш функцй. Справжня естетична насолода у виглядi сильних душевних переживань викликае певний стан напруження, вихщ за рамки звиклого буття, пiднесення та поринення в iншу дiйснiсть. Аристотель назвав цей стан «катарсисом», тобто «очищенням». Вiдчуваючи естетичну насолоду, людина осягае новi горизонти свое!' душ, перебувае в iншому вимiрi почутив i таким чином звiльняеться вщ усiх непотрiбних та неважливих переживань, розставляе прюритети свого життя. Ц процеси можуть проходити несвiдомо, без ''хнього аналiзу, при першiй зустрiчi з могутнiм естетичним почуттям, людина може навт не зрозумiти свого стану, але не помiтити ще! змiни в самопочуттi неможливо.

Естетичне переживання змiнюе свiтогляд людини тодо, коли знаходить вiдклик у 11 душi, тобто торкаеться того, що е и цiннiстю, смислом буття. Тодi це естетичне почуття закрiплюеться у свiдомостi i здатне або тдсилити переконання людини, або змшити 1'х, ставлячи новi орiентири та створюючи новi цiнностi.

Тож в умовах сучасно!' дiйсностi виховання майбутнього поколiння, а саме студентсько!' молод^ повинно грунтуватися на прищепленнi любовi до свiту, потягу до краси та бажання постiйного саморозвитку. Естетичт почуття постають дуже могутнiм засобом розвитку душевних якостей людини, й чуттевостi та морально! поведiнки.

Формування естетичних почуттiв студенив е складним завданням, що потребуе багато зусиль педагога. Студентство е вiком вибору життевих орiентирiв, ценностей буття та знаходження смислу життя. Педагог мае бути проводником студента в цьому виборi та допомогти йому обрати напрям розвитку. Формування естетичних почутив повинно стати прюритетним завданням у виховант особистосп, якщо ми хочемо перебороти кризу духовност та виховати

людину чуттеву, чуйну, моральну та високодуховну. Вм!ння бачити красу у навколишньому св^у розвиваеться як i будь-як навички i дуже могуттм засобом в цьому е мистецтво, що е скарбницею твор!в найрiзноманiтнiших жанрiв. Серед великого розма1ття твор!в - т!, що признанi класичними шедеврами та юторичним надбанням людства. Вони е першочерговими у формуваннi естетичних почутив, адже шедеври лiтератури i вшх вид!в мистецтва були, е i будуть джерелом естетично1 насолоди протягом статть i повинн стати базою у початкових кроках освоення св!ту мистецтва. Мистецтво здатне пробудити найглибш^ дос невiдомi переживання. Осмислення цих почутив, спроби зрозушти самого себе у контекста побаченого та пережитого вщкривае нов! горизонти для тзнання людини 11 внутршнього св!ту

Лiтература

1. Аллахвердов В. М. Психология искусства. Эссе о тайне эмоционального воздействия художественных призведений / В. М. Аллахвердов. - СПб.: Изд-во «ДНК», 2001. - 200 с.

2. Борев Ю. Б. Эстетика. - 4-е изд., доп. / Ю. Б. Борев. - М.: Политиздат, 1988. - 496 с.

3. Ванслов В. В. Искусство и красота / В. В. Ванслов. - М.: Знание, 2006. -288 с

4. Педагопчний словник / За ред. дшсного члена АПН Украши Ярмаченка М. Д. - К.: Педагопчна думка, 2001. - 516 с.

5. Эстетическое воспитание школьников / под общ. ред. А. И. Бурова, Б. Т. Лихачева. М.: Педагогика, 1974. - 193 с.