CC BY
24
А.М. Тибшь
академк АЕН Украти
1.1. Смачило
м. Тернопль
ВИХ1ДН1 УМОВИ Й ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ХАРЧОВО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
Постановка проблеми. Сучасний стан харчово! промис-ловост! Укра!ни вщображае наслщки багатьох економ1чних процес1в. По-перше, залежить вщ 1сторичного спадку, який сформувався в Укра!ш за роки планово! економки. По-дру-ге, залежить вщ наслщыв економ1чних транс формацшних процес1в, в ход1 яких вщбувалася зм1на планових метод1в управл1ння на ринков1, зм1на форм власност1 на щдприем-ства харчово! промисловост1. По-трете, пов'язаний 1з перспективными напрямами сучасного розвитку ще! галуз1 вироб-ництва, вщображае нацюнальш та мiжнароднi тенденц!! розвитку харчово! промисловосп, притаманнi нашому часу.
Анал1з останшх дослщжень 1 публ1кац1й. Проблеми розвитку харчово! промисловосп у сво!х працях дослщжу-вали: О. Б. Шмаглш [17], Т Мостенська [4], I. Р Юхновсь-кий [16], В. Лиськов [3], О. Дерев'янко [2], Л. В.Дейнеко [1], М. П. Сичевський [5] та шшь У !хшх дослщженнях порушувались й аналiзувались рiзнi аспекти становлення та штенсифшаци харчово! промисловостi, !! пiдгалузей в рiзнi перiоди часу, а також пропонувалися теоретичнi i практичнi рекомендаци щодо пiднесення рiвня господа-рювання у цiй провщнш галузi господарського комплексу Укра!ни. Проте слщ зазначити, що не дивлячись на на-явнiсть наукових робгг з окреслено! проблематики, !х ви-соку наукову й практичну цшнють, iснуе потреба в системному i комплексному дослiдженнi механiзму розвитку харчово! промисловостi, недосконалiсть якого е першоп-ричиною багатьох негараздiв у цш галузi.
Формулювання ц1лей (постановка завдання). Зважа-ючи на складшсть розвитку харчово! промисловостi, важливо оцшити !! сучасний стан за допомогою законо-мiрностей сталого розвитку. Тобто, актуальним е завдання штерпретаци процесiв у харчовiй промисловостi Ук-ра!ни з погляду закономiрностей сталого економiчного розвитку, вирiшення якого мае з'ясувати проблемш
питання, вказати шляхи розв'язання проблем i надати можливють розробки вiдповiдних програм.
Для виршення поставленого завдання доцiльно виб-рати метод зютавлення реальних процесiв, яю вщбували-ся в харчовiй промисловосп Укра!ни, iз закономiрностя-ми сталого економiчного розвитку. На основi цього зютав-лення, необхщно встановити економiчнi закономiрностi розвитку харчово! промисловостi, визначити в якому станi перебувае харчова промисловють з позици сталого розвитку й надати рекомендаций щодо Г! вдосконалення та подати пропозицй щодо покращення державного регулю-вання харчовою промисловiстю Укра!ни.
Виклад основного матер1алу. Для дослщження про-цешв сталого розвитку харчово! промисловостi вибрано промiжок часу вiд 1953 р. до 2006 р., особливо — вщ 2001 р. до 2006 р., коли активiзувались новин процеси становлення сучасно! харчово! промисловосп [6—15]. Не враховувати особливост розвитку харчово! промисло-востi протягом 1953—2001 роюв об'ективно неможливо, адже саме за цi роки: створено основш фонди, якi досi перебувають в експлуатаци; сформувався нацiональний тип харчового забезпечення населення; утворилася то-варна й цiнова структура харчового забезпечення. Тому важливо врахувати не лише стан харчово! промисловосп перед початком економiчно! трансформаци (1988—1990 роки), чи шсля не! (приблизно 2001—2003 роки), але взяти до уваги тривалшу динамшу Н розвитку.
За суттю сталий розвиток охоплюе збалансованють та вдосконалення рiзноманiтних аспектiв виробничо! дiяльностi. Найважливiшими напрямами збалансованостi харчово! промисловосп iз економiчним середовищем е забезпечення сировиною та технiчним устаткуванням.
Особливiсть харчово! промисловостi полягае в тому, що Н сировиною можуть бути лише продукти рослин-
ного та тваринного походження, тобто передуем продукта сшьського господарства.
1нший аспект сталого розвитку — вдосконалення пщприемств харчово! промисловостi, яке вiдбуваeться, насамперед, через покращення технологiчного забезпе-чення виробництва, тобто шляхом введення в дш нов-iших, продуктивнiших основних фондiв. Оскiльки для сiльського господарства необхщно дотримуватись зба-лансованого вдосконалення ушх учасникiв виробництва та споживання, тому для дослщження важливо вра-хувати розвиток сiльського господарства, яке постачае сировину, та харчово! промисловосл, яка переробляе цю сировину у харчовi продукти.
Умови дефщиту продукту харчування в УРСР при-звели до визначення стратепчно! мети харчово! промис-ловостi: отримати якомога бшьше сировини. Пщприем-ства переробляли всю отриману сировину завдяки попе-редньо введеним в дш фондам. Тому вимога збалансова-ностi постачання сiльськогосподарсько! продукцй в еко-номiцi УРСР була дотримана. Загалом, принцип зрiвно-важеност передбачае пропозицiю продукцй сiльського господарства в обсягах, що вiдповiдають платоспромож-ному попиту на продукт харчово! промисловость
На основi аналiзу обсяпв вирощування продукцй сiльського господарства в УкраТн протягом 1953—1998 рокiв встановлено, що обсяг вироблено! сшьськогоспо-дарсько! продукцй спочатку повiльно зростав з додатшм прискоренням, а згодом (початок 1970-х роив) приско-рене зростання змшилось на сповiльнене, пiсля чого (кшець 1980-х рокiв) сiльське господарство досягнуло найвищого рiвня виробництва продукцй. Тобто, кшьюсть продукцй сiльського господарства збшьшува-лася за логiстичною кривою.
Так, протягом 1970—1984 роив виробництво м'яса птиц зросло з 75 тис. т до 280 тис. т, зазнаючи при цьому сповшьнення зростання (1975, 1981, 1983 роки). Загаль-не виробництво м'яса прискорено зростало до 1973 р., тсля чого коливалося в межах 2100—2400 тис. т за рк. Найсуттевше на це вплинуло вирощування велико! рогато! худоби (ВРХ). Прискорене зростання виробництва яловичини припинилось у 1970 рощ i коливаеться в межах 1100-1200 тис. т з 1991р.
Отже, тсля досягнення максимально! продуктив-ност (кшець 1970-х роив) обсяги виробництва продукцй сшьського господарства зазнавали безсистемних коли-вань. Це стосуеться динамки виробництва продукцй рослинництва (рис. 1. а) й тваринництва (рис. 1. б). Отже, продуктившсть сшьського господарства досягнула найвищого рiвня розвитку.
Починаючи з 1974 р. виробництво м'яса в УкраТш досягнувши найбшьших показниюв, протягом багатьох роив зазнавало безсистемних коливань. Щ коливання вказують на те, що досягнутий максимум у виробнищга продукцй тваринництва не був стшким станом рiвнова-ги (рис. 2).
Обсяг виробництва продукцй сшьського господарства вплинув на виробництво продукцй харчово! про-мисловость Динамка зростання валово! продукцй харчово! промисловосп повторюе лопстичне зростання (рис. 3). Так протягом 1980-1985 роюв продукщя сшьського господарства зросла на 18 %, а продукщя харчово! промисловосл — лише на 14 %, тобто за 5 роив
на 4 % продукцй бшьше було спожито без участ посе-редника — переробних пщприемств.
Динамка виробництва окремих харчових продукпв збкаеться iз динамкою постачання вщповщно! сшьсько-господарсько! сировини i також утворюе лiнiю лопстич-ного зростання iз досягненням насичення (в серединi 1980-х роюв) та iз подальшим коливанням навколо найвищого рiвня виробництва. Зокрема, так розвивалось виробництво харчосмаково!, круп'яно!, борошномель-но!, м'ясо-молочно! продукцй.
Стабiлiзацiя валово! продукцй харчово! промисловосл протягом 1975-1980 роыв пов'язана iз змiнами асортимен-ту, яким компенсовано нестабшьнють розвитку сiльського господарства в цих роках (див. рис. 1, 2). Тобто, пщ час коливань обсяпв виробництва продукцй сшьського господарства обсяги виробництва продукцй харчово! промисловосл залишаються стабiльними. Отже, харчова промис-ловiсть мае вищий у порiвняннi з сiльським господарством ступшь внугрiшньо! стiйкостi. Це створюе дисбаланс, який призводить до порушення принципу зрiвноваженостi сталого розвитку. Вщтак, iснуючий дисбаланс м1ж стшюстю сiльського господарства i харчово! промисловосл сто!ть на перешкодi сталому розвитку харчово! промисловосл, всьо-го агропромислового комплексу Укра!ни.
В деяких галузях харчово! промисловосп протягом 1970-1985 роив вщбувалося майже лiнiйне зростання обсяпв виробництва. Це, зокрема, зростання обсяпв виробництва кондитерсько! продукцй з 600 тис. т за рк у 1970 р. до 900 тис. т за рк у 1994 р.; виробництво печи-ва з 95 тис. т за рк до 140 тис. т у тих же роках. Анало-пчно зростала кшьюсть мюць в установах громадського харчування. Це вказуе на залежшсть динамки зростання виробництва харчових продукпв вщ попиту на них у порiвняннi з шшими видами продукцй. А саме, якщо харчовий продукт (в 1960-1990 роках) не був дефщитом, тодi обсяги його виробництва зростали лшшно. В шшо-му випадку, попит на нього призводив до зростання за типом лопстично! криво!. Це вказуе на те, що шерцшшсть реакц!! при взаемодй сiльського господарства i харчово! промисловоста пiд час виготовлення дефщитного продукту була меншою за таку величину для недефiцитного продукту. Тому, для збереження сталого розвитку харчово! промисловоста важливо не надмiрно стимулювати (за допомогою реклами, методiв маркетингу) високий попит, який знаходиться на межi купiвельно! спроможноста по-купцiв. Це викличе нестабшьщсть збуту, що порушуе принцип збалансованоста розвитку.
Переважна бiльшiсть галузей харчово! промисло-востi Укра!ни протягом 1974-1977 роив зазнали спаду виробництва, викликаного зниженням обсягiв виробництва продукцй сшьського господарства й невщповщ-ним техшчним оснащенням пiдприeмств харчово! про-мисловостi. Зношення обладнання призвело до падшня продуктивностi в ус1х Г! галузях. Проте, штенсивне онов-лення основних фондiв, розпочате приблизно з 1977 року, призвело до майже лшшного зростання обсяпв виробництва вшх видiв харчово! продукц!! (з 1982 року до 1990-х роив). Такого, зростання зазнали: виробництво консервiв, союв, виробiв iз шоколаду та iншi галузi, що не мали перебо!в в поставках сировини.
Посилення виробничих потужностей консервних галузей харчово! промисловоста у 1977-1980 роках при-
Рис. 2. Динамжа обсяггв виробництва окремих видгв м 'ясног продукцИ сыьського господарства протягом 1970—1984 ротв
звело до наступного тривалого збтьшення обсяпв виробництва вщповщних продукпв. Це мало позитивш наслщки, тому, очевидно, реформи того часу належать до вдалих заходiв, яю стимулювали сталий розвиток харчово! промисловостi. Зауважимо, що пiсля технiчного удос-коналення, збтьшився випуск власне консервних ви-робiв, тобто продукци з тривалим виробничим циклом. Це демонструе законом!ршсть за якою харчовiй промис-ловоста виг1дно виробляти продукц1ю з якомога довшим виробничим циклом (термшом збертання). Це не вигщ-но споживачам ! галузям харчово! промисловост1, в яких збтьшення тривалоста зберiгання продукцй неможливе.
Тому, для сталого розвитку в харчовт промисловост1 важливо утримувати рiвновагу м1ж тривалiстю виробничо-
го циклу окремих !! галузей. Диспропорций щодо цього галь-мують розвиток галузей з тривалим виробничим циклом.
В динамщ виробництва продукци харчово! промис-ловоста простежуеться зв'язок м1ж споживчим попитом та процесами переоснащення виробництва. Так, у галузях харчово! промисловосп з товарами найвищого попиту (м'ясн1 консерви) техшчне переоснащення (в 1970—1986 роках) було здшснено ранiше, н1ж у галузях з продукцiею слабшого попиту (овочев! й молочн1 консерви). Цiкаво, що виробництво продукпв з невисоким попитом (варена ков-баса, рибш консерви) в 1970—1984 роках не зазнало спаду, а лише коливання. Це показуе, що стшкий попит на про-дукцш харчово! промисловосп сприяе досягненню стану задоволеного платоспроможного попиту.
Переробка сшьськогосподарськси продукцп
30--1-1-'-1-1-1-1-1-
1980 1980.5 1981 1981.5 1982 1982.5 1983 1983.5 1984 1984.5 1985
Роки
Рис. 3. Динамжа обсягiв виробництва в переробнш промисловостi УРСР протягом 1980—1985 ротв (у % до 1980р.)
З ан^зу динамки техшчного оснащення сшьського господарства зауважимо, що в УРСР протягом 1960—1985 роив було досягнуто позитивних зрушень в цш галуз^ що асощюеться з початком аграрних реформ в даних перюдах (в 1965 та 1984 роках). Проте, з середини 1980-х роив досконалють харчово! промисловосп почала знижуватись. Це порушуе принцип вдосконалення виробництва.
Спад штенсивносп оновлення основних фондiв сшьського господарства пiсля 1986 р. пригальмував штенсившсть !хнього зростання, а далi викликав обвал основних фондiв стьського господарства. Очевидно, що за зменшенням штенсивносп оновлення основних фондiв сшьського господарства, зниженням продуктив-ностi пращ в сшьському господарствi вiдбулось руйну-вання техшчно! бази сiльського господарства, яке три-вало з 1984 року до 2001—2005 роив.
Умовою сталого розвитку е збалансування витрат на оновлення виробничих фондiв у сiльському господарствi та у харчовiй промисловостi. Так, розширена модернiзацiя обладнання для харчово! промисловосп вщбувалась лише протягом 1970—1976 роив, 1982—1984 роыв. Виробництво машин для переробки продукщ! с1льського господарства до 1970 року зростало сповшьнено, з 1970 року зростало приблизно в десять разiв швидше. Це свщчить про рiзкi позитивнi змши в економiцi щодо харчово! промисловосп протягом цих рокiв. Тим часом, кшьюсть нових видiв с1льськогосподарсько! технки до 1976 року скорочувалась, i почала зростати лише у 1982—1984 роках. Данi законо-мiрностi показують диспропорцiю м1ж досконалiстю с1льського господарства i харчово! промисловостi.
В ринкових умовах виробництво машин для харчово! промисловосп зростае, зазнаючи коливань триваль стю приблизно три роки. Такий самий вигляд мае крива введення в дш основних фондiв в харчовш промисловосп в умовах ринку (рис. 4). Виробництво машин для харчово! промисловосп та введення в дш основних фондiв харчово! промисловосп мають синхронш макси-муми, якi припадають на 2001, 2004, 2007 роки.
В ринкових умовах основш фонди харчово! промисловосп зростають, зазнаючи деяких коливань (див. рис. 4). Це одна з визначальних рис сучасно! економки Ук-ра!ни. Покращення фондоозброеносп харчово! промис-
Введения в д1ю фонд1в харчово!' промислоЕосп, млн.грн.
°2000 2001. 2002 2003 2004 2005 :2006 2007
Р'оки
Рис. 4. Динамка введення в дю основних фондiв харчовог промисловостi в Укра'ж протягом 2000—2007ротв
ловосп, яке спостерщаемо з 2001 року, е своерщним виправленням диспропорций м1ж потребами споживачiв й виробничими потужностями харчово! промисловостi, яка виникла шсля 1984 року. Це зрозумiло з рис. 5, на якому зображено графк зростання продуктивносп працi в харчовш промисловосп.
З цього випливае, що порушення в розвитку харчово! промисловосп у 1974—1977 роках, шсля 1984 року було викликане вщхиленням вщ зрiвноваженостi щодо поста-чання сировини пщприемствам харчово! промисловосп i вщхиленням вщ зрiвноваженостi щодо постачання ново! технки в харчову промисловкть та в сшьське господар-ство. Вщтак, погiршення стану харчового забезпечення, яке почалося у 1984 рощ та перейшло в лихолггтя транс-формацiйно! економiки, е наслщком цього дисбалансу.
Порiвнюючи темпи оновлення основних фондiв харчово! промисловосп й темпи постачання сшьськогоспо-дарсько! сировини для харчово! промисловостi, зауважимо, що рют основних фондiв не стосувався екстенсивно-го розширення виробництва, а був спрямований на пщви-щення продуктивностi працi. Так, з 1970 до 1985 роюв фондоозброенють в харчовiй промисловостi загалом зрос-ла на 150 %, в рибнш та молочнiй галузях — на 180 %, а в борошномельнш галузi — на 300 %.
Продуктившоть прац1 в харчовш промисловосп, у % до 1970 р. 150 |--1-1-1-з--
100
50
О" с -'-1-1-
1960 1965 1970 1975 1980 1985
Роки
Рис. 5. Динамка продуктивностi прац в харчовш промисловостi Украгни протягом 1960—1985 ротв (у %о до 1970р.)
За цей же чac фондоозбpоeнicть ^ль^кого госто-дapcтвa зpоcлa в cepeдньомy на 100 %, що покaзye знач-не вiдcтaвaння тeмпiв тexнiчного вдо^оналення ciльcькогоcподapcького виpобництвa в поpiвняннi з темпами вдо^оналення пiдпpиeмcтв xapчовоï щомжло-воcтi. Так, в гaлyзяx зepнового pоcлинництвa та боpош-номельнш за 1970—1985 pоки темп зpоcтaння «ль^ко-гоcподapcького виpобництвa на 200 % вщстав вiд темпу зpоcтaння xapчовоï пpомиcловоcтi. Тобто, пpотягом 1970—1985 pокiв cфоpмyвaвcя глибокий pозpив у тexнiчнiй оcнaщeноcтi, фондоозбpоeноcтi й до^она-лоcтi загалом м1ж xapчовою ^ом^лов^™ та ciльcьким гоcподapcтвом.
Це також помггно з iншиx покaзникiв. Так, до 1970 pокy зpоcтaв обcяг збуту пpодyкцiï xapчовоï щомжло-вость Зpоcтaв pозмip cпоживaння в зaклaдax ^омад^-кого xapчyвaння. Bодночac, змeншивcя обcяг збуту що-дукцй' «ль^кого гоcподapcтвa, вiдбyвaлоcя пiдвищeння цiни на пpодyкти xapчовоï пpомиcловоcтi, що cтвоpило динaмiкy лiнiйного зpоcтaння збуту товapiв xapчовоï пpомиcловоcтi. Qтжe, водночac iз вдоcконaлeнням фон-доозбpоeноcтi в xapчовiй пpомиcловоcтi було пщвище-но цшу на il пpодyкт. Жодниx данж пpо подiбнe пщви-щення цши на пpодyкт ciльcького гоcподapcтвa не вда-лоcя знайти. Це нaштовxye нac на думку пpо те, що в cepeдинi 19S0-x pокiв виникло cyттeвe поpyшeння piвно-ваги м1ж цiною ^од^ту ciльcького гоcподapcтвa i цiною пpодyктy xapчовоï пpомиcловоcтi, м1ж доxiднicтю пiдпpиeмcтв xapчовоï пpомиcловоcтi й доxiднicтю пiдпpиeмcтв ciльcького гоcподapcтвa. З погляду cтaлого pозвиткy це була пepeдyмовa кpизи 1990-x pокiв.
Qтжe, в cepeдинi 19S0-x pокiв в УРСР виникло ropy-шення зpiвновaжeноcтi м1ж величиною й темпом вдожо-налення (а також доxiдноcтi й чиcлeнниx iншиx покaзникiв) в ^ль^кому гоcподapcтвi та xapчовiй пpомиcловоcтi.
Ринкову тpaнcфоpмaцiю eкономiки pозпочaто за умов поpyшeння бaлaнcy iнтepeciв ^д^^мотв ciльcько-го гоcподapcтвa та п^д^жм^в xapчовоï пpомиcловоcтi. На жаль, ця тpaнcфоpмaцiя поcилилa pозбiжнicть у до-xiдноcтi пiдпpиeмcтв ciльcького гоcподapcтвa й xapчо-во1 пpомиcловоcтi, i лише з 2001 pокy це поpyшeння почало cлaбо виpiвнювaтиcь.
Дaлi pозглянeмо зaкономipноcтi pозвиткy xapчовоï пpомиcловоcтi в pинковиx yмовax.
Починаючи з 1990 pокy пpиcкоpeно знижyютьcя обcяги в^обнищ-ва оcновниx видiв пpодyкцiï «ль^ко-го гоcподapcтвa. Иaйбiльшого cпaдy зазнали т гaлyзi ciльcького гоcподapcтвa, якi поcтaчaли пpодyкцiю для iншиx його галузей. Так, ^отагом 1990—2000 pокiв об-cяги виpощyвaння цyкpовиx бypякiв зменшилжь з 4500 тиc. т за pk до 1500 тиc. т за pk, вдвiчi cкоpотилоcь в^ощування бaгaтоpiчниx i одноpiчниx тpaв. За pоки pинковоï тpaнcфоpмaцiï cyттeво знизивcя обcяг в^ощу-вання м'яcноï пpодyкцiï (в тому чиcлi яловичини) i cy-мiжниx з нею ^одукив ciльcького гоcподapcтвa.
Доxiднicть м'яcного твapинництвa значно нижча за доxiднicть м'яcопepepобноï гaлyзi xapчовоï щомжло-воcтi. Не маючи можливоот виpiвняти цю диcпpопоp-цiю, ciльcькогоcподapcькi виpобники пpипинили в^о-щування BPX i коpмiв для не!'.
Т гaлyзi ciльcького гоcподapcтвa, якi виpощyють пpодyкцiю для cпоживaчiв з iншиx галузей, пpотягом
1990—2001 pокiв зменшили виpобництво на 70 %-80 %. Це, зокpeмa, — виpобництво зepновиx.
Скоpочeння виpобництвa зepновиx викликане ба-жанням ciльcькогоcподapcькиx в^обниюв оcлaбити втpaти доxiдноcтi в поpiвняннi з доxiднicтю пiдпpиeмcтв xapчовоï пpомиcловоcтi. Тобто, нeпpопоpцiйнa cтpyктy-pa pозподiлy доxодiв м1ж виpобникaми ciльcького racro-дapcтвa та xapчовоï пpомиcловоcтi ^извела до змiщeння cтpyктypи «товapного acоpтимeнтy» пpодyкцiï ciльcького гоcподapcтвa, за якого в^обники зазнають мeншиx втpaт.
Нестшт коливання ypожaю зepновиx з 2001 pокy, показують конкypeнтнe пpотиcтояння ciльcькогоcподapcь-киx виpобникiв та зовнiшнього pинкового cepeдовищa.
Qтжe, cпaд виpощyвaння о^овн^: кyльтyp ciльcько-го гоcподapcтвa був викликаний нeобxiднicтю зменшити нeпpопоpцiйний pозподiл доxодiв пiдпpиeмcтв ciльcько-го гоcподapcтвa й xapчовоï пpомиcловоcтi.
Цей вжновок пiдтвepджyють cпоcтepeжeння за динaмiкою обcягiв виpобництвa iншиx видiв ciльcько-гоcподapcькоï пpодyкцiï. Так, пpотягом 1990-иx pокiв загальний обcяг виpобництвa зeлeниx коpмiв, коpмовиx бypякiв, зepнобобовиx i льону (волокна) cкоpотивcя пpиблизно на 80—90 %. Це вiдповiдae динaмiцi отаду iз пepexодом у cтiйкий низькопpодyктивний cтaн.
Qбcяги виpощeного виногpaдy зазнавали (^отитом 1990—2001 pокiв) cтyпiнчacтого зниження. Qдночacно у виногpaднопepepобниx гaлyзяx пpомиcловоcтi вщбува-лиcь пpоцecи cтaбiлiзaцiï виpобництвa.
За pоки eкономiчноï тpaнcфоpмaцiï п^д^^м^ва ciльcького гоcподapcтвa збiльшили виpобництво деякж видiв пpодyкцiï.
Так, валова щодукщя ciльcького гоcподapcтвa й валове в^ощування яpоï пшeницi зaзнae пiднeceння як величина з динамкою pоcтy в yмовax обмeжeниx pe-cypciв. Зауважимо, що аналопчна динaмiкa зpоcтaння пpодyкцiï ciльcького гоcподapcтвa cпоcтepiгaлacя до 1984 pокy, але тодi il обмеження було викликане 1раничною пpодyктивнicтю ciльcькогоcподapcькоï тexнiки.
Починаючи iз 1990 pокy, з aмплiтyдою коливань pозмipiв ypожaю в мeжax 40 % вщ cepeднього значення, зpоcтae виpобництво ячменю та ^няшнику, що пов'я-зане iз cyттeвим pозшиpeнням обcягy й acоpтимeнтy вiдповiдно пивно1 пpодyкцiï та в^обництвом олй'.
Bиpощyвaння яpого вiвca й пpоca cкоpотилоcя щи-близно на 70—80 % i пpодовжye стадати. Така тeндeнцiя e намщком того, що зник попит на щ пpодyкти та xap-човi товapи, виготовлeнi з ниx. Зо^ема, змeншилоcь поголiв'я коней, в cтpyктypi xapчового cпоживaння cro-pотилacя частка пpодyктiв, виpоблeниx з пpоca. Тобто, питання сталого pозвиткy xapчовоï пpомиcловоcтi оxоп-люe пpотиpiччя у вiдноcинax з ciльcькогоcподapcькими виpобникaми та стоживачами пpодyктy xapчовоï що-миcловоcтi. Хоча таке cтpiмкe зменшення попиту, яке cпоcтepiгaeтьcя у виpобництвi пpоca не cпоcтepiгaeтьcя в iншиx гaлyзяx pоcлинництвa.
За pоки тpaнcфоpмaцiï значно збшьшилжь обcяги виpобництвa овочiв, зepнa кyкypyдзи та cоï. Bиpобниц-тво овочiв пов'язане з намаганням ciльcькогоcподapcь-кж виpобникiв уникнути нaдмipноï зaлeжноcтi вщ по-cepeдницькиx й пepepобниx п^д^жм^в, тобто e що-довженням cпpоб виpiвняти диcпpопоpцiï у вiдноcинax м1ж ciльcьким гоcподapcтвом i xapчовою ^ом^лов^™.
Виробництво со! е модерним запозиченням з еко-номк iнших кра!н, в яких не вистачае основних харчо-вих продукпв. Для Укра!ни, де урожайшсть Грунтiв дае можливiсть вирощувати набагато вищий урожай, виробництво со! не е актуальним. Проте вичизняш виробни-ки збiльшили обсяги виробництва со! у п'ять разiв.
6 шший тренд спаду i зростання. Це стосуеться об-сягiв вирощування рису. Очевидно, що така динамка об-сягiв виробництва рису пов'язана iз конкуренцiею м1ж с1льськогосподарськими пщприемствами та пщприемства-ми круп'яно! галузi за умови стiйкого попиту на рисову продукцш серед населення. З рис. 6 видно, що попит кшцевих споживачiв позитивно впливае на сталий розви-ток сiльськогосподарських виробниюв, незважаючи на подвiйну конкурентну взаемодш пiдприемств харчово! промисловостi з сшьськогосподарськими пiдприемствами та споживачами. Тобто на прикладi вирощування рису, виготовлення рисово! круп'яно! продукци спостерiгаеться економiчний процес з ознаками сталого розвитку.
Динамка обсяпв вирощування рослин, придатних для виробництва енергоносив (рiпаку тощо), становить окрему тему, яка виходить за рамки поставленого зав-дання. Все ж, зауважимо, що стрiмке збiльшення виробництва ршаку створюе новi обставини взаемоди пщприемств сiльського господарства й харчово! промис-ловостi. Вирощування рiпаку ослаблюе залежшсть сiльськогосподарських пiдприемств вiд тиску харчово! промисловосп, викликаного !! вищою фондоозброеш-стю (капiталоозброенiстю, фондовщдачею). На жаль, цей напрям веде до перетворення Укра!ни на сировинний придаток кра!н бвросоюзу.
Тепер розглянемо динамку виробництва продукпв харчування протягом 1985—2006 роюв. Порiвнюючи Г! з динамкою вирощування основних продукпв сшьсько-го господарства, отримаемо висновки, наскшьки розви-ток харчово! промисловосп протягом 1990—2006 рокiв вiдповiдае процесам сталого розвитку.
Протягом 1990—2006 роюв виробництво борошна i сировуджено! ковбаси виявляють взаемно-протилежнi тенденци змiни. В той час, як одна величина зростае, шша спадае i навпаки. В перюди вiдносно! стабiльностi обидвi величини залишаються малозмiнними. Очевидно, в цьому проявляеться особливють споживання, коли вибiр продукту був вимушений: нестачу м'ясних про-дуктiв споживачi компенсували хлiбними продуктами.
Рис. 6. Динамжа обсягiв вирощування рису протягом 1990-2007 рошв
В шслятрансформацшш роки (2001—2006 роки) вперше вщбуваеться стабшзащя споживання хлiбних продуктiв iз стрiмким зростанням виробництва сировуд-жено! ковбаси.
Порiвнюючи динам^ виробництва твердих сирiв з динамкою споживання молочних виробiв зауважимо, що протягом 1990—2001 роюв вiдбулися змши в структурi споживання, суттево скоротилося споживання молока та зросло споживання молочних продукпв з тривалим часом зберкання. Отже, скорочення споживання цшьного молока та збшьшення споживання твердих сирiв е на-слщком зрiвноваження двох процесiв: змiни у споживчих прюритетах покупцiв харчово! продукци та адаптаци пiдприемств харчово! промисловосп до цих нових потреб за стшко! пропозици молока зi сторони пщприемств сшьського господарства. Очевидно, це е нормальним економiчним процесом, який повшстю вщповщае принципам сталого розвитку. За винятком того, що для по-кращення здоров'я населення важливо вiдновити споживання цшьного молока до рiвня 1974—1986 роив.
Виробництво сардельок i сосисок протягом 1980— 1984 рокiв зазнало короткочасного спаду, а з 2001 року почало стрiмко зростати, досягнувши максимуму в 2005— 2006 роках. Враховуючи динам^ розвитку тваринниц-тва зрозумшо, що суттеве зростання виробництва варе-них ковбас непов'язане iз ресурсною забезпечешстю продуктами тваринництва, а Грунтуеться на iмпортнiй сировиннiй базi.
Отже, сучасне виробництво м'ясно! варено! ковбаси пов'язане з декшькома порушеннями принципу зрiвноваженостi сталого розвитку. По-перше, нестача варено! ковбаси за юнуючого попиту на не! (з 1984 року) спонукатиме пщприемства харчово! промисловосп до випуску товарiв, якi зовш нагадують аналогiчний продукт 1970-х роив. По-друге, дисбаланс мiж дохщшстю тваринництва i дохiднiстю м'ясопереробних пщприемств харчово! промисловосп призвiв до того, що пщприемства сшьського господарства припинили постачання м'яса пщприемствам харчово! промисловосп. По-трете, пошуки пiдвищення дохщносп пiдприемств харчово! промисловостi призвели !х до застосування со! та суб-продуктiв, як замiнникiв м'яса у варенш ковбасi. Так, в результап збiгу незрiвноважених спiввiдношень у м'яснш (ковбаснiй) галузi харчово! промисловостi виник паталопчний напрям розвитку: виготовлення варено! ковбаси з iмпортованих субпродуктiв, со!, харчових смакових приправ промислового походження.
На рис. 7 видно динам^ становлення одше! з га-лузей тако! паталогiчно! харчово! промисловосп. На рис. 8 показано графк розмiрiв виробництва всiх ковбасних виробiв протягом 1970—2006 рокiв. На ньому бачимо початок спаду виробництва цих продукпв (1984 рк). На рис. 7, показано зростання !х виробництва на сиро-виннш базi субпродукпв та со!.
Цiкавою е динамка обсяпв виробництва цукру. В 2001 рощ виробництво цукру знизилось до рiвня 1950-х рокiв. До 1995 року виробництво цукру перевищувало 7000 тис. т за рк i це вщповщало збалансуванню дохщносп пщприемств сшьського господарства i харчово! промисловосп. Рiзке зменшення виробництва цукру в 1987—2000 роках до рiвня 1954 року вщповщае переходу у врiвноважений стан, в якому збалансоваш iнтереси
Coo* й ОД ЛЬ ■ .TI т
<01_ ____-!-__ ___!__!___. 1э. J 17: 1!...о ;эа.. - к 1& toi s...s m
fiíl^i
Puc. 7. Дuнaмiкa обcягiв вupобнuцmвa о^емт npодyктiв хapчyвaння npотягом 1970—2007 poтв
Ko&öskhi L-,': c.'bi' ',Í : T
~1970 1 1 & SO ! 005 1S90 j 0 :: 2C30 2&C5
РОКИ
Puc. 8. Дuнaмiкa oбcягiв вupoбнuцтвa кoвбacнuх вupoбiв npотягом 1970—2007 poтв
тpьоx уча^июв: гaлyзi цу^ового бypякiвництвa ciльcького гоcподapcтвa, цукрово!' гaлyзi xapчовоï що-миcловоcтi i в^гонян^ cпоживaчiв цyкpy.
Aнaлiз динамки обcягiв виpобництвa копчeноcтeй та якюнш: cоpтiв м'яcниx виpобiв покaзye, що ця галузь пepe-бyвae у низькопpодyктивномy cтaнi, який e динaмiчно зpiвновaжeним iз cтaном ciльcького гоcподapcтвa, xapчовоï пpомиcловоcтi та кушвельною cпpоможнicтю cпоживaчiв. Це cпpиятливi умови з погляду cтaлого pозвиткy. Иaдaлi важливо збтьшувати пpодyктивнicть м'яcного твapинниц-тва, нapощyвaти потyжноcтi з пepepобки м^а i гад^иму-вати зpоcтaння щодо кушвельно1 cпpоможноcтi nieï гpyпи товapiв. Це звичайна eкономiчнa cитyaцiя i влаоте до не1 нaйчacтiшe викоpиcтовyють тepмiн «стадий pозвиток».
Paнiшe було вже зазначено, що однieю з найбшь-шиx диcпpопоpцiй в дiяльноcтi пiдпpиeмcтв xapчовоï пpомиcловоcтi e зpоcтaння збуту дешево!' м'яcноï що-дукцй', виготовлено!' iз зaмiнникiв та cyбпpодyктiв. ^и-чому, цi cyбпpодyкти повинш бути iмпоpтовaними, адже ciльcькe гоcподapcтво не виpобляe у вiдповiдниx кшько-cтяx м'яca та cyбпpодyктiв.
Цей вжновок пiдтвepджyють дaнi щодо динамки обcягiв збуту ciльcькогоcподapcькоï пpодyкцiï пiдпpиe-мcтвaм xapчовоï пpомиcловоcтi. З'яcyвaлоcя, що за pоки
pинковоï тpaнcфоpмaцiï (1990—2001 pоки) пiдпpиeмcтвa ciльcького гоcподapcтвa поступово зменшували чacткy cвоeï пpодyкцiï, яку вони збували пepepобним пiдпpиe-мствам. Так, нaпpиклaд, обcяги збуту яeць c^^TOrac-подapcькими пiдпpиeмcтвaми знизилиcь у 2002 pоцi до дecятиx частин вiдcоткa. Qбcяги збуту cоняшникa i зep-новиx пepepобним пiдпpиeмcтвaм знизилжя вщповщ-но iз 100 % та 80 % до 3 % у 2003 pоцi.
Тобто, чepeз cyn^y диcпpопоpцiю у pозподiлi доxо-ду вщ cyкyпноï вapтоcтi пpодyктiв xapчyвaння пiдпpиeм-cтвa ciльcького гоcподapcтвa cкоpочyвaли обcяги збуту пpодyкцiï пiдпpиeмcтвaм xapчовоï пpомиcловоcтi, шука-ючи iншi pинки збуту. Цей пpоцec e нecпpиятливим з погляду pозвиткy АПК й cтвоpeння xapчовоï бази для на^лення. Але вiн виcтyпae eдиним затобом, доcтyпним для пiдпpиeмcтв ciльcького гоcподapcтвa, зpiвновaжeння доxодiв ciльcького гоcподapcтвa та xapчовоï пpомиcловоcтi пpи виготовлeннi xapчового пpодyктy вiдповiдно до тpy-дозaтpaт. Не маючи зacобiв впливу на цшову полiтикy пiдпpиeмcтв xapчовоï пpомиcловоcтi, пiдпpиeмcтвa ciльcького гоcподapcтвa пpипинили з ними cпiвпpaцю.
Зауважимо, що з 2001—2002 pокiв почaлоcь зpоcтaн-ня збуту пepepобним пiдпpиeмcтвaм окpeмиx ciльcькогоc-подapcькиx пpодyктiв. А caмe: овочiв (з 5 % до 20 %), м^а птицi (з 2 % до 38 %), плодiв i ягщ (з 1 % до 31 %). Ця динамка покaзye, що м1ж пiдпpиeмcтвaми ciльcького гоcподapcтвa, якi займаюткя виpощyвaнням овочiв, плодiв i ягщ, та xapчовою пpомиcловicтю вcтaновилacь piвновaгa cтоcовно х^ньо!' доxiдноcтi. Така ж piвновaгa вiдбyлacь м1ж пiдпpиeмcтвaми з в^ощування птицi та пepepобки пташиного м^а. Biдповiднi гaлyзi пepeбyвa-ють у початковому сташ майбутнього сталого pозвиткy.
Qбcяги збуту кapтоплi пiдпpиeмcтвaм xapчовоï що-миcловоcтi знизилиcь з 85 % у 1990 pоцi до 18 % у 1994— 2001 pокax. ^p^ cпaдy тpивaв до 2003 pокy, пicля чого cпоcтepiгaлоcь збiльшeння збуту кapтоплi пpиблизно до piвня 10 % вiд загального обcягy ïï виpобництвa. Динaмiкa обcягiв збуту кapтоплi пiдпpиeмcтвaм xapчовоï ^омдоло-воcтi покaзye пов1льний пepexiд з одного стшкого cтaнy в шший. Це вiдповiдae зpiвновaжeним вiдноcинaм м1ж cro-живачами та виpобникaми, яи збaлaнcовaнi як за обcягa-ми, так й за pозподiлом отpимaниx пpибyткiв м1ж ciльcьким гоcподapcтвом та xapчовою пpомиcловicтю. Подальший pозвиток кapтопляpcтвa та пepepобки кapтоплi залежати-ме вщ cтpyктypи cпоживчиx потpeб покупщв.
Qбcяги збуту виногpaдy пpотягом 1990—2001 pокiв зазнали cтyпiнчacтого зниження, що вщповщae динaмiцi пepexодy виpобникiв винограду та пiдпpиeмcтв з його пе-pepобки у cтaни з piзними piвнями пpодyктивноcтi, pоз-подiлy cyкyпного доxодy вiд збуту виногpaдноï пpодyкцiï кiнцeвим cпоживaчaм. Цiкaво, що водночac iз зниженням обcягiв виpобництвa винограду вiдбyвaeтьcя cтyпiнчacтe зниження чacтки винограду, ^ода^го пiдпpиeмcтвaми ciльcького гоcподapcтвa пepepобним пiдпpиeмcтвaм.
З цього випливae вжновок, що виноpобнi та кон-cepвнi пiдпpиeмcтвa з пepepобки виногpaдy ^огодщ заз-нають коpоткотpивaлиx пepexодiв м1ж cтiйкими cтaнaми. Цi cтaни значною мipою визнaчeнi cтpyктypою отоживан-ня покупщв, яы вибиpaють або вино й виноградний ciк, або aльтepнaтивнi товapи. Qтжe, пepcпeктиви cтaлого pоз-витку пiдпpиeмcтв з пepepобки вино^аду залежать вiд адаптацй' до ^оживч^: xapaкгepиcтик pинкy
Починаючи з 2000 року пщприемства сшьського господарства збувають дед^ бiльшу частку молока пе-реробним пiдприемствам (вщ 67 % у 2000 рощ до 93 % у 2006 рощ). Цей процес пов'язаний, передушм, з розши-ренням асортименту та збшьшенням обсягу виготовлення твердих сирiв. Така тенденщя е сприятливою для всiх учаснитв виробництва та споживачiв, вона вщповщае збалансуванню iнтересiв учасникiв економiки. Проте, суттевим недолiком цього стану залишаеться низький рiвень споживання цiльного молока та молочно! продукци' короткочасного зберщання, яка ще донедавна становила значну частку споживчого кошика.
Отже, з погляду сталого розвитку, постачання пщприемствам харчово! промисловосп картопл^ винограду, молока i цукру пов'язане iз рiзними, специфiчними для кожного виду продукту економiчними умовами. Проте, спшьним для всiх цих галузей е низька продуктивнiсть економiчного стану, врiвноваженiсть економiчних вiдно-син з постачальниками сировини, обладнання, покупця-ми товару. В цих галузях харчово! промисловосп необх-iдно втiлити сталий розвиток, дотримуючись принципу вдосконалення та принципу збалансованосп.
Зауважимо, що споживання винограду та збшьшення обсяпв виробництва сирiв частково торкаеться не-сприятливих спецiально-економiчних процесiв. Виробництво сирiв, аналогiчно, як i варених ковбас е зручним для створення харчових фальсифкапв. Виробництво вина е чинником поширення алкоголiзму. Цi зауважен-ня необхiдно враховувати, розробляючи плани розши-рення виробництва названих продукпв.
Висновки. Узагальнюючи закономiрностi сучасного економiчного стану окремих галузей харчово! промисловосп, зауважимо, що одш з них перебувають у стшко-му низькопродуктивному станi. Це, зокрема, борошно-мельна, круп'яна, цукрова галузi.
В низькопродуктивному сташ з тенденцiею сталого розвитку перебувають пщприемства iз виготовлення твердих сирiв, овочевих та виноградних консервiв.
На пiдприемствах з виготовлення ковбасних ви-робiв, олй', переробки рису тривае пiднесення продуктивности стрiмко покращуеться !хня дохщшсть. Для цих пiдприемств особливо важливо стабiлiзувати темпи зростання, знайти мехашзм оперативного зрiвноваження свое! дiяльностi з мiнливими умовами ринку.
У стшкому та економiчно вигiдному сташ перебувають пщприемства, ят переробляють картоплю та виноград. Це викликано стабшьшстю попиту на !хню продукцш. Для пщприемств ще! групи важливо акумулю-вати ресурси для майбутнього яюсного переходу у дещо продуктивнiший стан.
На пщприемствах м'ясно!, консервних галузей вiдбуваеться штенсивне вдосконалення основних фондiв. Подiбнi процеси тривають у пивоварнш галузi.
Менша продуктивнiсть основних фондiв у пщприемств, пов'язаних iз переробкою зернових культур.
Порiвнюючи фондоозброенiсть пiдприемств харчово! промисловосп з фондоозброешстю пiдприемств сшьського господарства, зауважимо, що дисбаланс цих величин виник у твариннищга, зокрема у вирощуванш ВРХ i свиней та виготовленш варених ковбас, сардельок i сосисок. Цей дисбаланс доходiв призвiв до скорочення поголiв'я м'ясного стада в сшьському господарствi i до
становлення несприятливих для суспшьства обставин, коли харчова промисловють виготовляе продукта на ос-новi iмпортованих м'ясних решток, субпродукпв та рос-линних добавок, продуктiв хiмiчного походження.
Оскiльки така ситуацiя вигiдна пщприемствам м'ясно! галуз^ i на не! не можуть вплинути ш споживачi, нi постачальники м'яса, тому обмеження хiмiзацiï в м'яснiй галузi стае одним з важливих завдань державного регу-лювання в обласп харчового забезпечення населення.
Стрiмкий розвиток основних фондiв деяких галузей харчово! промисловосп призводить до утворення несприятливих суспiльно-економiчних ситуацш в Укра!ш. Крiм названо! вище хiмiзацiï продукцй' м'ясно! галузi, зростае надмiрне споживання пива (обсяги його виробництва за 2001—2006 роки зросли в 3—6 разiв), хiмiзацiя молочних консервiв. Особлива ситуацiя склалася з вирощування ршаку, що створюе передумови перетворен-ня Укра!ни у енергетичний сировинний придаток до кра!н з досконалшою економiкою.
На кшець дослiджуваного перюду не спостеркаеть-ся диспропорцш в галузi виробництва твердокопчено! ковбаси, копченостей та продуктiв з м'яса, курей. Хоча конкурентний тиск на щ галузi зi сторони м'ясоперероб-но! галузi, яка використовуе субпродукти тшьового походження, призводить до ситуацй', коли i щ двi галузi можуть опинитися у сташ паталопчно! хiмiзацiï продукту, який вони виробляють.
Перспективи подальших дослщжень пов'язанi з досл-iдженням економiчних процесiв в окремих секторах харчово! промисловосп, з вивченням закономiрностей онов-лення основних фондiв та !хнього iнвестицiйного розвитку, поглибленням штеграци та кооперацй' харчово! про-мисловостi i сшьськогосподарського виробництва, вивченням тенденцiй вдосконалення якосп продукцй' харчово! промисловосп та il конкурентоспроможностi.
Л1тература
1. Дейнеко Л. В. Розвиток харчово! промисловосп Ук-ра!ни в умовах ринкових перетворень (проблеми теорй' та практики) / Л. В. Дейнеко. — К. : Знання, 2006. — 331 с.
2. Дерев'янко О. Основш напрями системного транс-формування харчово! промисловосп Украши / О. Дерев'янко // Економка Украши. — 2000. — № 1. — С. 45-50.
3. Лиськов В. Харчова промисловють у системi АПК /
B. Лиськов //Економка Украши. — 2000. — № 8. —
C. 55-61.
4. Мостенська Т. Стан та перспективи ринку продоволь-чих товарiв в Укра!ш / Т. Мостенська // Харчова i пере-робна промисловють. — 2009. — № 1 (353). — С. 8-12.
5. Сичевський М. П. Стан та прюритетш напрями розвитку харчово! промисловосп в Укра!ш / М. П. Сичевський // Економка АПК. — 2004. — № 1. — С. 38-42.
6. Статистичний щорiчник Украши за 2006 рк. — К. : Видавництво «Консультант», 2007. — 551 с.
7. Статистичний щорiчник Украши за 2007 рк Дер-жавний комггет статистики Украши. — К. : Видавництво «Консультант», 2008. — 571 с.
8. Украинская ССР в цифрах в 1980 году: Краткий статистический справочник / Отв. за вып. Б. А. Сивко. — К. : Техника, 1981. — 142 с.
9. Украшська РСР — 1977 рк: Короткий статистичний довщник. — К. : Технка, 1978. — 383 с.
10. У^аш^ка PCP — 1979 piE Kоpоткий статисти-ний довiдник. — К. : Texнiкa, 1980. — 351 c.
11. У^аш^ка PCP у цифpax в 1971 pоцi: Kоpот-кий cтaтиcтичний довiдник. — К. : Cтaтиcтикa, 1972. — 143 c.
12. У^аш^ка PCP у цифpax в 1972 pоцi: Kоpоткий cтaтиcтичний довiдник. — К. : Полгтична лiтepaтypa Украши, 1973. — 159 c.
13. Укpaïнcькa PCP у цифpax в 1973 pоцi: Kоpоткий cтaтиcтичний довщник. — К. : Полiтичнa лiтepaтypa Укpaïни, 1974. — 219 c.
14. Украш^ка PCP у цифpax в 1976 pоцi: Kоpоткий статистичний довiдник. — К. : Texнiкa, 1977. — 175 c.
15. Украш^ка PCP у цифpax в 1985 pоцi: Kоpоткий cтaтиcтичний довщник | ЦCУ УPCP ; вщп. за вип. М. -Т. Ковальчук. — К. : Texнiкa, 1986. — 167 c.
16. Хapчовa пpомиcловicть Укpaïни: cтaн та ropcro^ тиви ; за peд. акад. HAH Укpaïни I. P. Юxновcького. — К. : ФАДА, ЛТД, 2001. — 339 c.
17. Шмаглш Q. Б. Хapчовa пpомиcловicть та ïï pоз-виток I Q. Б. Шмаглш ||Економк:а АПК. — 2006. — № 8. — C. 40-47.
