CC BY
10© 8р1уакоузЫу А.
Шановна Зшагдо 1ватвно, Поздоровляю Вас з Юв1лейним Днем
народженням!
Щиро бажаю щастя безмежного, долг свтлог, мр1й крилатих, здобутщв вгдрадних, благополучия на життевому шляху, нехай завжди супроводжуе Вас довгра людей, повага I шана оточуючих, а Вашим супутником залишаеться натхнення, оптимгзм I
хороший настргй! Нехай здшснюються ва Вашг задуми,, а Ваша невтомна дшльтсть завжди дае щедрг плоди!
Сшваковський Олександр Володимирович,
доктор педагопчних наук, професор, завщувач кафедри шформащйних технологш, проректор з науково-педагопчно! роботи, шформащйних технологш i м1жнародних зв'язюв Херсонського державного унiверситету.
Захистив докторську дисертацт у 2004 р. на тему: „ Теоретично-методичш основы навчання вищог математики майбутшх вчител1в математики з використанням тформацшних техноло-ай "(науковий консультант З.1.Слепкань).
ВИХ1ДН1 ПОЛОЖЕННЯ ПОБУДОВИ МЕТОДИЧНО1 СИСТЕМИ НАВЧАННЯ Л1НШНО1 АЛГЕБРИ НА ОСНОВ1 КОМПОНЕНТНО-ОР1СНТОВАНОГО П1ДХОДУ
О.В. Сшваковський, доктор педагог. наук, професор, Херсонський державний умверситет,
м.Херсон, УКРА1НА
Розглянуто систему вихгдних положень, котрг покладено в основу методичного забезпечення курсу лтШног алгебри у сучасному ВНЗ, характерною в1дзнакою якого е комплексне використання гнформацШно-комуткацШних технологий на основг компонентно-ор1ентованого навчання.
Вступ
Зм1ст навчання, як вщомо, визначаеть-ся стратепчними щлями вищо1 освгги 1 конкретними завданнями ВНЗу на визна-чений перюд. Вш обумовлюеться основ-ними державними документами про освь ту, навчальними планами та програмами,
змютом пiдручникiв та навчальних поаб-ниюв, iнсгруктивно-методичними документами державних оргашв освiти та спе-цифiкою оргатзаци i змiстом навчально-виховного процесу ВНЗ.
Вивчення будь-якого курсу, у тому числу i курсу лЫйно'1 алгебри, передусiм
повинно бути цшеспрямованим, оператив-ним, гнучким i конкретним, що вимагае побудови навчання лiнiйноï алгебри на таких принципах:
- вщповщносп змiсгу курсу сучасно-му замовленню суспiльства щодо рiвня осв^то пщготовки спецiалiста;
- цiлiсностi та комплексносп, тобто встановлення едностi та взаемозв'язку вах роздiлiв курсу;
- систематичност та послiдовностi (охоплення всiх студенпв рiзними формами навчальноï дiяльносгi протягом року з урахуванням структури курсу);
- прiоригетностi (вибiр i дотримання певно'1' науково'1' проблеми, яка мае вирь шальне значення для даного курсу);
- науковосп, тобто орiентацiï на досягнення сучасно'1' математичноï та пси-холого-педагог1чно'1' науки;
- практично'1 спрямованосгi (пщпо-рядкування вах аспекпв навчального про-цесу завданням курсу).
Загальн1 риси методично!' системи на основ1 компонентно-ор1ентованого навчання
Методична система навчання лЫйно'1 алгебри на основi компонентно-орiенгова-ного навчання використовуе механiзм комп'ютерно1' пiдтримки практично'1 робо-ти студента над розв'язанням навчальних задач з лiнiйноï алгебри. Вона передбачае мехатзм уникнення помилок, допущених у перетвореннях, що призводить у кращо-му випадку до неправильно! вщповщг Це виявляеться студентом або пщ час порiвняння з вщповщдю, або пiд час одержання ощнки за контрольну роботу. За допомогою програмноï системи перевь ряти правильшсть перетворень на кожному крощ розв'язування подiбно до того, як здшснюеться перевiрка правильносгi пра-вопису в Microsoft Word можна здшсню-вати попередження таких помилок.
Другий, не менш значущий аспект пщтримки, - автоматизацiя рутинних дiй студента, пов'язаних iз обчисленнями. Так, наприклад, студенту алгоритм розв'язування системи лшшних рiвнянь добре
знайомий (звести матрицю до дiагональ-ного вигляду, визначити ранг основноï та розширенох матрицi, виявити вiльнi та головт невiдомi, побудувати частковий та фундаментальний розв'язки, побудувати просгiр розв'язюв). Проблема виникае тод^ коли студент змушений витрачати навчальний час на виконання обчислень, спрямованих на пошук вщповщг
Трегiй аспект полягае в наданш студенту зручнох системи використання навчальнох, мегодичноï та довiдковоï шформацш з вiдповiдним математичним iнсгруменгарiем (калькулятором, системою побудови графшв тощо). Зрозумiло, останне не потребуе обгрунтування.
Пщтримка дiяльносгi викладача також передбачае виршення трьох основних завдань, з огляду на яю необхiдне забезпе-чення ефективного ведення навчального процесу в цшому на основi взаемоди викладача i студента.
Перший аспект - це перевiрка пра-вильност ходу розв'язування задачi. Для викладача цей вид пщтримки полягае в тому, що за допомогою системи перевiряеться правильнiсгь ходу розв'язування всiеï задачi, вирiшеноï ранiше студентом (режим самостiйноï роботи).
Другий аспект пщтримки дiяльносгi викладача передбачае автоматизащю тес-тування знань сгуденгiв, що створюе умови для здiйснення перевiрки знань основних математичних правил i формул.
Трепй аспект - це надання вчителю заздалегщь спланованоï вщповщно до вимог стандарт1в системи навчальних матерiалiв для проведення всього циклу уроюв з можливiсгю його модифжаци.
Нарешт1, студент повинен мати можливють використовувати систему на уроках i пщ час вивчення нового матерiа-лу як електронний пiдручник.
Компоненгно-орiенговане навчання полягае в такш оргашзаци навчального процесу, за якоï попередш, ранiше засвоенi знання i способи дiяльносгi могли б використовуватися як новий шструмент для розв'язування бшьш складних завдань вищого рiвня [4].
У cтyдeнтiв (учтв) тaким чинoм фop-мyeтьcя тип миcлeння, який гpyнтyeтьcя нa тошуку, вiдбopi тa нaйбiльш дoцiль-шму викopиcтaннi кoмпoнeнтiв poзв'язaн-ня пoпepeднiх зaдaч у пpoцeci poзв'язaння швих зaдaч бiльш виcoкoï cклaднocтi, фopмyeтьcя yмiння видiляти нa кoжнoмy eram нaвчaння cyттeвe i нecyттeвe, визта-чaти aбcтpaкцiï 4epeß cтвopeння влacних чи викopиcтaння вiдoмих, paнiшe craope-них кoмпoнeнт для poзв'язaння нoвoï, cклaднiшoï зaдaчi. Кoмпoнeнтнo-opieнтo-вaний ^инцип зaдae нoвy iдeoлoгiю poзpoбки пeдaroriчних пpoгpaмних зaco-бiв - нoвoгo iнcтpyмeнтapiю, здaтнoгo нe лишe здiйcнювaти eфeктивнe i peßynKra-тивнe нaвчaння, aлe й пocтiйнo oнoвлювa-ти зм^ нaвчaльних диcциплiн нa ocнoвi нoвих кoмпoнeнт, зaбeзпeчye icтoтнy ш-тeнcифiкaцiя пpoцecy пiзнaння, пiдтpимye тдивадугльну тpaeктopiю нaвчaння чepeз мoжливicть пpeдcтaвлeння нeoбхiднoгo нaбopy кoмпoнeнт, yмiнням вщтайти з них нaйбiльш eфeктивнi тa cкoмпoнyвaти для poзв'язaння пocтaвлeнoгo зaвдaння.
Зpoзyмiлo, щo викopиcтaння cyчacних тeхнoлoriй нaвчaння i iнфopмaцiйних тeхнoлoгiй вимaгae ocoбиcтicнo-opieнтo-вaнoгo пiдхoдy i зaбeзпeчyeтьcя шляхoм irnerpa^ï з тpaдицiйними тeхнoлoriями, пoтpeбye пepeocмиcлeння нe лишe зм^у, a й мeroдик нaвчaння, включaючи poзpoб-ку cпeцiaльнoгo кoмп'ютepнoгo ocнaщeн-ня тa вiдпoвiднoгo iнcтpyмeнтaльнoгo зa-бeзпeчeння.
Тaким чинoм, ми мoжeмo пo-iншoмy пoбyдyвaти пocлiдoвнicть нaвчaння, crao-pити виклaдaчeвi мoжливicть oбиpaти зaлeжнo вiд цiлeй нaвчaння, здiбнocтeй cтyдeнтa тa iнших cклaдoвих нaвчaльнoгo npo^cy, яю caмe кoмпoнeнти нaдaвaти cтyдeнтoвi, a яю вiн мae poзв'язaти caмocтiйнo.
П1д кoмпoнeнтoю ми poзyмieмo пpeд-мeтнo-opieнтoвaний aлгopитмiчний мo-дуль, пpизнaчeний для викoнaння визнaчe-
poбoти з oпpaцювaння iнфopмaцiï у дaнiй пpeдмerнiй oблacтi, мae нeвeликий нaбip чiткo визнaчeних aлгopитмiчних функцш i здaтний взaeмoдiяти з шшими
кoмпoнeнтaми [5-б].
Зaзнaчeнa пpoблeмa мoжe poзв'язyвa-тиcя 4epeß пpизмy видения icтoтнoгo i нecyттeвoгo у poзв'язaннi poзгляиyтoгo клacy зaдaч. Зaпpoпoнoвaнa нoвa мoжли-вicть дoбopy нeoбхiдних кoмпoнeнтiв, пpичoмy пepcoнaльнo для кoжиoгo сту-дeитa, щo пiдтpимye пpoцeдypy poзв'язaн-ня зaдaнoгo клacy зaдaч, визнaчae пpинцип кoмпoнeнтнo-opieнтoвaнoгo нaвчaния, який бaзyeтьcя нa нacтyпних фyндaмeн-тгльних хapaктepиcтикaх:
- нeoбхiднocтi видiлeния cyттeвoгo i нecyттeвoгo пiд 4ac poзв'язyвaния зaдaч;
- вибopi кoмпoнeнтiв poзв'язaния, щo зaбeзпeчyють нeoбхiднy глибину i швид-кicть oдepжaния peзyльтaтy;
- мeтoдичнo oбгpyнтoвaиiй cиcтeмi видiлeния piвиiв дeтaлiзaцiï poзв'язaния зaдaч;
- мoжливocтi викopиcтaння anropm*-мiв poзв'язaния пoпepeднiх (paнiшe зac-вoeних) зaдaч як кoмпoнeнт у poзв'язaниi зaдaч нacтyпних;
- пocтiйнoгo ycвiдoмлeния i викopиc-тaння piвнiв aбcтpaкцiй, щo вiдпoвiдaють iepapxiï кoмпoнeнт poзв'язaния твч^^ них зaдaч.
Кoмпoнeитнo-opieитoвaнe нaвчaния зyмoвлюe oптимaльнe шедшая тpaди-цiйних, цифpoвих тa мepeживих тeхнoлo-гш. Цифpoвi тeхнoлoriï пepeдбaчaють мoжливicть пpeдcтaвлeния у цифpoвoмy виглядi нaкoпичeиi cycпiльcтвoм дaнi, збepiгaния ïx, oтpимyвaния i пepeдaвaния кopиcтyвaчaм. Для ïx peamsa^ï нa cy4ac-шму eraпi poзвиткy cycпiльcтвa нaйбiльш eфeктивним зacoбoм е глoбaльнi мepeживi тeхнoлoriï. Йдeтьcя, пo cyri, пpo патен-цiaльиi pecypcнi мoжливocтi cиcтeми Iнтepнeт. Пpoблeмa пoлягae у включeниi цифpoвих тa глoбaльних мepeживих тeх-нoлoriй в iнcтpyмeнтaльнe зaбeзпeчeния зacoбiв нaвчaння як cклaдoвих iмaнeитних йoгo eлeмeитiв.
Рeaлiзaцiя пpинципy кoмпoнeитнo-opieитoвaнoгo нaвчaння дerepмiнye вщго-вiднi змiни мeти, зaвдaнь, змicтy, мeroдiв, зacoбiв тa opгaнiзaцiйних фopм нaвчaния нa кoмплeкcнiй iнтeгpoвaиiй ocнoвi. ïk
упровадження можливе лише за умови створення на базi об'ектно-орiентованого проектування програмних педагопчних середовищ, яю б працювали в единому режимi й органiчно поеднували рiзнi шформацшт технологи.
Пропонований нами пiдхiд до проектування штегрованих систем перед-бачае розгляд з единих позицiй i класу обчислювальних задач, i класу задач на доведення, що, на наш погляд, е своечас-ним i перспективним. Проектована в рамках цього пiдходу система одержала назву „Свгт лiнiйноi алгебри". Вона виникла як результат тривало1 експери-ментально'1 роботи з реашзаци педагопч-
но-орiентованих програмних систем i 1х фрагменлв, починаючи з 1986 року.
В основу пропоновано'1 методично1 системи було покладено традицшну схему забезпечення навчального процесу. ЛЫй-на алгебра е одним з найважливших роздiлiв математики, а для багатьох прик-ладних теорiй та наук е одтею з базисних математичних дисциплiн. Наприклад, най-важливiшi математико-економiчнi моделi е по суп лЫйними. Тому лшшна алгебра входить у навчальнi програми багатьох спецiальностей. 1ншими словами, курс лЫйно! алгебри розглядаеться нами як ядро вивчення математики у ВНЗ.
Сощальне замовлення
(Мета)-«^
■ t ч
Конкретн1 завдання
f^3aKOHOMipHOCTi
Закони
Принципи
^Правила
\ Процесуальний блок )
Змют навчання 1
--/
[ Методи] [оргатзаци] [Засоби]
Блок зворотного зв'язку
I
Рис. 1. Структура процесу навчання
Курс передбачае блок-модульну побу-дову змiстового матерiалу. Як показали результати нашого дослiдження, змiст курсу „ЛЫйна алгебра" найбiльш доцiльно конструювати з к1лькох модулiв.
Перший блок м^ить попереднi вiдо-мостi про системи лЫйних рiвнянь. Модуль включае основнi означення, понят-
тя про рiвносильнi перетворення систем лiнiйних рiвнянь, алгоритм виключення зм1нних, знайомство з матрицею системи лшшних рiвнянь, правила перетворення матриць, однорiднi системи лЫйних рiв-нянь, загальний розв'язок системи лмйних рiвнянь.
Другий блок присвячено векторним
пpocтopaм, iperm - бaзиcy i poзмipнocтi вeктopнoгo пpocтopy, чerвepтий - мaтpи-цям, п'ятий блoк пpиcвячeнo вивчeнню paнгy мaтpиць, у шocтoмy блoцi вивчaють-cя лiиiйиi oпepaтopи, cьoмий oxoплюe cиcтeми лiиiйниx piвияиь, вocьмий - влacиi вeктopи лiнiйнoгo oropaTOpa, дeв'ятий вiдoбpaжae жopдaнoвy фopмy мaтpицi i дecятий - eвклiдoвi DpocropR
Ствopeния нaвчaльниx пpoгpaм гокли-ra^ poзв'язaти пpoблeмy aвтoмaтизaцiï нaвчaния (зoкpeмa, нaвчaния eлeмeитiв лiиiйнoï aлгeбpи). Тepмiн «aвтoмaтизaцiя» нacтiльки пoшиpeний, щo те пoтpeбye дoдaткoвиx пoяcнeнь. Зpoзyмiлo, щo aвтoмaтизaцiя нaвчaния - цe вишт^я зa дoпoмoгoю кoмп'ютepa дeякиx o^pai^, якi paиiшe викoиyвaлиcь "вpyчиy". З oднoгo бoкy, нaвчaльиi пpoгpaми мoжyть зacтocoвyвaтиcь тiльки для poзpaxyнкiв гpoмiздкиx зaдaч (кaлькyлятивнa мeтa). З iншoгo бoкy, нa пeвниx eтaпax ïx мoжиa викopиcтaти з мeтoю швчити cтyдeитa кoнкpeтнoмy eлeмeитy нaвчaния. Мoжнa cтвepджyвaти, щo пpaктичнo aвтoмaтизaцiï mддaютьcя вci oбчиcлювaльиi oпepaцiï i нaвчaльнi мoдyлi. Heoбxiднa тiльки пeдaгoгiчнo-пpoфeciйнi пocтaнoвкa
зaвдaния i ïï peaлiзaцiя.
Отжй, aвтoмaтизaцiя пeдaгoгiчнoгo пpoцecy вимaгae швих пiдxoдiв caмиx мeroдик виклaдaния ramperai твч^^ них диcциплiн. Haпpиклaд, зa aвтoмaтизo-вaнoгo нaвчaния бyдь-якa нeтoчmcть нa пoчaткoвиx cтaдiяx мoжe виявиттеь тете-мiчeнoю зa чиcлeнними фopмaльними пoбyдoвaми тpaeктopiï нaвчaния i amorn-тичнo пpизвeдe дo нeпpaвильниx peзyльтa-тiв, xo4a ocтaниi будуть cпpиймaтиcя як тaкi, щo зacлyгoвyють ш дoвipy. Тoмy oднe з ocнoвниx зaвдaнь - цe poзpoбкa мeтoдiв oб'eктивнoгo видiлeния цiлicниx тедaroriч-них cиcтeм як нeoбxiднoï yмoви, яга гapaитye пoзитивиi peзyльтaти aвтoмaтизo-вaнoгo нaвчaния i в пoдaльшoмy eфeктивнe yпpaвлiния цими peзyльтaтaми. У зв'язку з цим пoняття цiлicнocтi нaвчaння пoтpeбye cпeцiaльнoгo poзглядy, ocкiльки мae i ^ax-тичнe, i мeтoдoлoriчнe знaчeния.
Пo-пepшe, пiд 4ac вивчeння пeдaroriч-
нoï cиcтeми щopaзy винигае нeoбxiднicть якocь видiлити i oбмeжити oб'eкт нaвчaн-ня, пpичoмy мaти в ocнoвi цих oпepaцiй дocтaтньo мiциy тeoperичиy бгзу, a те тiльки xapaктepиcтики, якi змiнюютьcя з чacoм. Пo-дpyгe, в цьoмy пoняттi ra^pera-зyeтьcя, тoбтo poбитьcя бшьш poзгopиyrим yявлeния пpo пeдaгoгiчиy стогему, якa вивчaeтьcя. Пo-тpeтe, eфeктивиicть зaxoдiв yпpaвлiния нaвчaльнo-пiзнaвaльнoю дiяль-иicтю бeзпocepeдньo пoв'язaнa з piвнeм цiлicнocтi cyб'eктa yпpaвлiния. Пoмилкa у видiлeниi мeж i cтpyктypи cиcтeми мoжe пpизвecти дo знaчниx дoдaткoвиx витpaт pecypciв, 4acy i нaвiть пocтaвити тд зaгpo-зу мoжливicть дocягнeния мeти нaвчaния. З ypaxyвaниям зaзнaчeнoгo будь-яга нaвчaльнa пpoгpaмa пoвиннa мaти вхщний тecт (фiльтp) cпpoмoжиocтeй cтyдeнтa для визнaчeння мoжливocтi нaвчaния зa дoпo-мoгoю дaнoï пpoгpaми. Цeй тecт -дocтaтньo cepйoзнa пpoблeмa, яга пoтpeбye oкpeмиx дocлiджeнь i aвтopaми poзyмieть-cя, aлe нe poзглядaeтьcя. Haвчaльиi ^orpa-ми i cиcтeми пoвиннi poзpoблятиcь ra^Ea-лiфiкoвaиiшими cпeцiaлicтaми (виклaдaчa-ми) i пpoгpaмicтaми, ocкiльки нeoбxiдиi знaния i дocвiд, a тaкoж iитyïцiя для тoчнoгo фopмyлювaння пpoблeми тa зта-xoджeния ^m-epha H.Вiнep (1983 p.) пoпepeджaв, щo ЕОМ кopиcнa нacтiльки, нacкiльки вaжливi й кopиcиi iдeï íí кopиcтy-вaчiв. Тoмy виклaдaч i пpoгpaмicт фopмy-люють зaвдaния нaвчaния i poзpoбляють плaн йoгo poзв'язyвaния, a кoмп'ютep викopиcтoвyeтьcя нa пoчaткoвiй craAií нaвчaния для нacтyпнoï пepeвipки пpaвиль-нocтi, yтoчнeния i pea^a^ дай aвтopiв. Очeвиднo, icиye i звopoтшй зв'язoк: дocкo-нaлicть тaктичниx зacoбiв дoзвoляe змiию-вaти cтpaтeгiю нaвчaння, cтaвити пepeд мeтoдикoю нoвi зaвдaння, cyттeвo змiиювa-ти змicт пoпepeдmx. Ha cьoгoдиi знaчнa кiлькicть пeдaгoгiчниx зaвдaнь (зaвдaнь нaвчaния кoнкpeтнoгo пpeдмeтa зoкpeмa) тieю чи iншoю мipoю aвтoмaтизoвaнa. Icиye дocтaтньo нaвчaльниx cK^m, тecтiв, eлeктpoнииx книг iз лгайте» aлгeбpи зoкpeмa. Тoмy пocтae питшня, чи пoтpiбнe oнoвлeния цьoгo пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeиня.
По-перше, юнують рiзнi тдходи i погляди на змiст навчання, наприклад, лiнiйноi алгебри в педагопчному вузi. Програмне забезпечення для цих пiдходiв повинно бути рiзним. По-друге, наявт рiзнi погляди на системи вправ, у тому числi для вищо1 педагопчно'].' школи. Потрете, юнуе низка педагопчних (методич-них) систем, кожна з яких мае право на юнування.
Ми вважаемо, що в методичний комплекс лекторiв i викладачiв, якi ведуть практичт заняття, на сучасному рiвнi повинно входити комп'ютерно-орiентова-на методичне забезпечення, тобто навчаль-нi, контрольнi программ модулi або цiлi системи взагат.
Основнi педагогiчнi завдання автома-тизаци процесу
Основнi педагогiчнi завдання автома-тизаци процесу навчання можна розгляда-ти в наступнiй послiдовностi:
• видшення основних блокiв матерiа-лу, який вивчаеться, визначення 1х ств-вiдношення;
• опис внутршньо'].' будови визначе-ного навчального об'екта (теоретичного матерiалу, дiбраного набору вправ, розроб-леного спещально призначеного тесту i т.iн.);
• виявлення причинно1 обумовле-ностi тiеi чи шшо1 будови навчального об'екта;
• установлення призначення навчаль-них об'екпв i правил 1х використання;
• оцiнка навчальних об'ектiв i педагопчних можливостей 1х використання на рiзних етапах навчального процесу;
• прогноз варiативностi навчальних об'екпв у процес природной еволюци та педагопчного використання;
• створення автоматизованих систем управлшня навчальними об'ектами або моделювання навчальних об'ектiв iз зада-ними властивостями.
Майже ва цi завдання на сьогодш вже бiльш чи менш традицшш для педагопчно'].' науки i так чи шакше вирiшуються. Але навпъ сьогоднi постае природне питання про необхщнють автоматизаци навчаль-
ного процесу взагат. По-перше, немае чпко! вщповщ на це питання психолопв, психiатрiв, педагогiв-теоретикiв та iнших фаивщв, яю мають вiдношення до процесу навчання. По-друге, юнують сугав труд-нощi на цьому шляху, серед яких, зокрема, технiчнi, фiнансовi, кадровi, психолопчи тощо. Основними аргументами на користь автоматизованих педагопчних технологий е:
• необхщтсть якiсного зрушення в коректносп та адекватносгi вирiшення традицiйних педагопчних i методолопч-них завдань, що виникае i пiдсилюегься пiд впливом конструкгивiзацii' педагогично! науки, ii зростаючо! орiентацii на прюри-тетний розв'язок найважливших проблем освiти;
• суттеве пiдвищення вщповщаль-носп викладача за вибiр методики та обгрунтування рекомендацш, що пропону-ються: навiть незначт помилки чи мало-помiтнi о^хи загрожують примноженню проблем, на розв'язання яких будуть потрiбнi суттевi витрати i значний час.
Вiдтак стають зрозумiлими вимоги до конструктивного навчального процесу -максимально повний i об'ективний опис об'екта вивчення, який охоплюе всю сукупнiсть факпв, що розглядаються. Всi факти, параметри, зв'язки, що впливають на педагопчний об'ект, повиннi бути врахованi, описанi й ощнет. Але задоволь-нити щ вимоги дуже складно в силу величезно! кiлькостi даних, якi необидно зiбрати, систематизувати, усвiдомити та використати. Вiдзначимо цiкавий ефект. Розмiр адекватного шформацшного масиву практично не залежить вiд масштабiв об'екпв, що вивчаються.
У традицiйному уявленнi органiзацiя навчального процесу та професшного навчання студенпв - це iерархiчна структура. На жаль, формування тако! структури вiдбуваеться тривалий перiод, i тому за рахунок консервативности не враховуються можливостi бiльш швидко! системи роз-робки та впровадження програм. 1снуе набiр дисциплiн з кожного фаху, котр не завжди пов'язують оргатзацш i структуру з часом i не корелюють мiж собою, часто
®
вiдсутнi чгтко окреслен горизонтальнi зв'язки мiж змiстовою частиною цих дис-циплiн та автоматизатею процесу навчан-ня. Формування навчальних систем i комплексiв здiйснюеться, як правило, стихшно. Немае загального методичного тдходу, вiдсутнi един системн позици пiд час розробки таких систем на кафедрi зокрема i в окремому ВНЗ взагалi.
На сьогодн для успiшноi роботи викладачiв та керiвних оргатв ВНЗ у сферi автоматизаци навчального процесу доцшь-не розв'язання завдання створення единого ^егрованого середовища з базового, прикладного та навчального програмного забезпечення [6]. Це завдання складне, але його треба починати вирiшувати. Широке розповсюдження i використання ПК нада-ло новий поштовх подальшому розвитку автоматизованих навчальних систем (АНС) та навчальних комплекав (АНК). Пщ АНС розумiють комп'ютерно-орiенто-вану систему для оргатзаци i управлiння пiзнавальною даяльтстю в процеа навчан-ня. До АНС входить техтчне, програмне, iнформацiйне i методичне забезпечення. Як техтчне забезпечення використовують-ся ПЕОМ, об'еднан в локальну мережу.
Програмне забезпечення АНС призна-чене для пiдготовки навчальних програм, пiдтримки роботи в локальнш мережi й управлiння базою даних. Iнформацiйне забезпечення АНС включае навчальт програми i протоколи навчання, яю мiстять дан про роботу сгуденпв iз навчальними програмами i ii наслiдки. Методичне забезпечення АНС включае навчальт програми
вщповщно до вибраноi системи технологи, програми для управлшня процесом навчання, пiдручники, навчальт поабник-ки, методичн розробки i тощо. АНК поеднуе в едине тле вщповщт АНС.
1.Стваковський О.В., Крекнт В. А. Зас-тосування тформащйних технологгй при вик-ладант курсу лтйног алгебри // Математичы модел1 i сучасы тформаЦйш технологii: Зб. наук. статей./НАН Украгни. - Кигв, 1998. - С. 201
2. Стваковський О.В., Черниш К.В. Методична система оргатзаци i проведення практичних занять з курсу "ЛМйна алгебра"у рамках Н1Т // Математичн моделi i сучасш тформацтш технологи. Зб. наук. статей./НАН Украгни. - Кигв, 1998.- С. 203-205
3. Стваковський О.В. Програмно педагоггчний зааб «Свт лМйног алгебри»// Вкник Херсонського Державного Технчного Утверситету. Вип. 3 (19). - Херсон: ХГТУ, 2003. - С. 402-405.
4. Стваковський О.В. Типолоачн ознаки рiвнiв навченосmi студентiв у межах компоненmно-орieнmованого тдходу// Компьюmерно-орieнmованi системи навчання: Зб. наук. статей./ НПУ iм. М.П. Драгоманова. -Випуск 7.-Кигв, 2003. - С. 28-35
5. Стваковський О.В., КругликВ.С. 1ерар-жя компонент розв 'язання задач з курсу ЛМйна алгебра // Комп 'ютер у школi та см 'г. - 2004. -№ 6.
6. Стваковський О.В., Круглик В.С. Технологи розробки програмних засобiв, як тдтримують компоненmно-орieнmований тдшд // Науковий часопис НПУ ш МП. Драгоманова Серiя №2. Комп 'ютерно орieнmованi системи навчання: Зб. наук. праць/ Редкол. - К. : НПУ т. МП. Драгоманова. -№2(9). - 2005. - с. 31-42
Резюме. Спиваковский А.В. ИСХОДНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ ПОСТРОЕНИЯ МЕТОДИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ ОБУЧЕНИЯ ЛИНЕЙНОЙ АЛГЕБРЫ НА ОСНОВЕ КОМПОНЕНТНО-ОРИЕНТИРОВАННОГО ПОДХОДА. В работе рассмотрено систему основных характеристик, которые составляют основу методического обеспечения курса линейной алгебры в современном ВУЗе, характерной чертой которой является комплексное использование информационно-коммуникационных технологий на основе компонентно-ориентированого обучения.
Summary. Spivakovskiy A. BASIC PRINCIPLES OF THE METHODIC SYSTEM'S CONSTRUCTION OF THE LINEAR ALGEBRA TEACHING ON THE BASIS OF COMPONENT AND ORIENTED APPROACH. The work concerns the basic principles' system, which is based on the methodic support of linear algebra course teaching in modern HEI, specific feature ofwhich is a complex use of information and communication technologies on the base of component and oriented study.
Надшшла до редакци 12.02.2006р.
