CC BY
19
УДК 339.727.22 Б.А. Картнський - 1нститутрегюнальних до^джень
НАН Украти; асист. О.М. Мартин - УкрДЛТУ; М.Г. Оробчук
- Львтський НУ iM. 1в.-Франка
1НВЕСТИЦ1ЙНА ПРИВАБЛИВ1СТЬ ТА РИЗИК РЕГ1ОНУ ЧЕРЕЗ ОЦ1НОЧН1 П1ДХОДИ
Даеться розумшня iнвестицiйноí привабливостi i ризику регюну, аналiзуються су-часш рейтинги ix оцiнки: Institutional Investor, Euromoney, Business Environment Risk Index (BERI). ОбГрунтовуеться використання методу провiдниx iндикаторiв i шдексу змiни ш-вестування для оцшки ефективностi швестицшно'1 полiтики.
B.A. Karpinsky - Institute of regional researches NAS of Ukraine; O.M. Martin -
USUFWT; M. G. Orobchuk - Lviv NU by Iv.-Franko
Investment attractiveness and risk of the region through evaluative approaches
This article dives understanding of attractiveness and risk of the region, analyses the rating of their evaluation: Institutional Investor, Euromoney, Business Environment Risk Index (BERI). If substantiates the use of the method of leading indicators and of the index of investment change for evaluation of the investment policy efficiency.
Трансформацшш процеси в економщ Укра'ни, спрямовашсть i'x на здшс-нення структурних змш та розширення питомо'' ваги випуску кшцевого продукту, а з ними й потреба кожного з регюшв держави в додаткових швестицшних над-ходженнях ставить на порядок дня проблему вироблення дieвих орieнтирiв i ста-тистичних показниюв щодо оцшки швестицшно'' привабливоста та ризику регюну. Хоча на даний час розроблено ряд концепцш та пiдходiв щодо дано'' проблематики, проте, на жаль, кардинальних змш у ii виршенш не спостер^аеться, сввд-ченням чому, зокрема, е обсяги залучених в Украшу шоземних швестицш. Так, при найбшьш скромнш оцiнцi, для здшснення вiдчутних структурних змiн в еко-номiку Укра'ни необхiдно задiяти понад 40 млрд. дол. США. У той же час, всього залучено на початок 1999 р. 2,78 млрд. дол. США, iз них - 700 млн. дол. США за 1998 р, або на 35 % бшьше, тж до цього. Така розбiжнiсть в потребах та реальних обсягах швестування потребуе подальшого уточнення як нормативно-законодав-чо'' бази держави, так i властиво методологи оцшки швестицшно'' привабливостi та ризику регюну.
Основш засади швестицшно! мривабливоси та ризику perioHy
1нвестицшна привабливiсть та ризик регiону (1ПРР), насамперед, пов'язу-еться з розглядом i аналiзом значно'' кiлькостi факторiв та статистичних показни-кiв (агрегованих i похiдних), що вiдображають дану територта в статицi та дина-мiцi, виходячи з потреби взаемопов'язування штереив як И розвитку, так i безпо-середнiх iнвесторiв.
Формування 1ПРР безпосередньо Грунтуеться на законодавчо обумовлено-му iнвестицiйному клiматi, який конкретно регламентуе та гарантуе правила гос-подарсько! дiяльностi iнвестицiйним суб'ектам, що проводять дану дiяльнiсть на означенш територи, виходячи, насамперед, з прюритетних напрямкiв ii розвитку.
Отже, при оцшщ 1ПРР необхiдно задтавати показники, якi характеризу-ють: мшерально-сировинний стан; виробничий потенцiал; тенденци в економiч-ному розвитку; освiтнiй рiвень населення; економiко-географiчне розташування
територи; piBeHb розвитку iнфраструктури; наявшсть та розвиток ринкових шсти-туцш; купiвельну спроможнiсть населення; тенденци у впровадженш досягнень НТП; стан еколопчно! ситуаци та охорони довкiлля; рiвень кримiногенностi та його динамiку; рiвень безробiття та стан сощально! напруженосл; полiтичну ста-бiльнiсть органiв мшцево! влади; нормативну базу регiонального рiвня щодо сприяння iнвестицiям; гарантованi можливоста та застави.
Зазначимо, що в сучасних економiко-статистичних теорiях щодо 1ПРР, а значить i ix статистичних показниках не задiяно ще один аспект привабливоста, а саме: взаемну зацiкавленiсть сторiн - регiон i iнвестор. Регiональнi органи влади у цьому випадку мають робити цшеспрямоваш кроки назустрiч потенцiйним швес-торам, особливо, коли ix швестици iстотно впливатимуть на розвиток регiону, за-безпечуючи вищi надходження у мкцевий бюджет. Тобто у цьому варiантi мож-ливi пiльги, якi е доповнюючими до тих, що надаються на державному рiвнi.
Об'ективно в 1ПРР складаеться так, що все, що регюнальш органи влади можуть зробити для змщнення стабiльностi в регют та прогнозованостi щодо ри-зикiв, здiйснюе вiдчутний вплив на iмiдж регiону, тобто його швестицшну при-вабливiсть.
Серед дiевиx додаткових чинниюв, якi характеризують вiдкритiсть та сприятливiсть iнвесторам зi сторони регюнальних органiв влади, необxiдно видi-лити:
• пропонування швесторам невикористовуваних виробничих площ з ix шфраструк-турою;
• формування системи гарантш, включаючи й створення гарантшного швестицш-ного фонду з видшенням його наповнюваносп окремою стрiчкою в бюджетi дано-го репону;
• зниження ставок податку в мiсцевий бюджет тощо.
Така обширшсть статистичних даних щодо 1ПРР, ix рiзноваговiсть, додат-ковi фактори, насамперед, пов'язаш з переxiдним перюдом в економiцi регiонiв Украши, потребуе проведення ix систематизаци та ранжування.
Пвдсумовуючи вищенаведене, можливо стверджувати таке:
1. 1ПРР - система переваг, гарантав та важелiв (економiчниx, сощальних, фiнансовиx, податкових, сировинних, майнових тощо), як е на данiй територи, не суперечать законодавству держави, та створена в штересах розвитку репону та захисту прав конкретного швестора.
2. 1ПРР - iнтегральна характеристика дано! територи, яка мiстить в себе наявний швестицшний клiмат, тенденци розвитку швестицшно! iнфраструктури, можливостi залучення та використання iнвестицiйниx ресурсiв, а також iншi фактори, що безпосередньо чи опосередковано впливають на ефектившсть (вщдачу) вкладених iнвестицiй та знижують iнвестицiйнi ризики.
Оцшочш системи для визначення швестицшно! мривабливоси i ризику територи
У даний час найбiльше поширення щодо оцiнки швестицшно! привабливо-стi i ризику територи здобули системи, як базуються на рейтингових тдходах. Саме до них належать рейтинги: Institutional Investor, Euromoney, Business Environment Risk Index (BERI).
Зокрема, рейтинг Institutional Investor дозволяе проводити ощнку кредито-спроможностi конкретно! держави, тобто можливост держави щодо використан-ня швестицш та вчасного розраховування за надаш кредити. Дана оцiнка здшс-нюеться за участю експертiв 100 провщних банков свiту.
1нший рейтинг - Euromoney проводиться через анатз таких груп статисти-чних показниюв - iндикаторiв: ринкових - 40 %; кредитних - 20 %; полггико-економiчниx (включають в себе: полггичний ризик, економiчне становище та прогноз економiчного розвитку) - 40 %.
У рейтингу BERI здшснюеться оцiнка показникiв: политично! стабшьноста, вiдношення до зарубiжниx iнвестицiй, нацюнатзащя, девальвацiя, темпи еконо-мiчного росту, заробггна плата, продуктивнiсть працi, шфраструктура, параметри короткотермiнового i довготермiнового кредитування, платажний баланс тощо.
¡мвсстиишма мривабливкть perioHy через оцiнку методом
мровщних 1мдикачор1в
В основу специфiчниx статистичних показниюв - ведучих iндикаторiв за-кладено принцип випередження. Виходячи з цього, ведучi iндикатори - це показ-ники, або ix динамiчнi ряди, що змiнюються в тому ж напрямку, що i спостережу-ваний статистичний показник, але випереджують його за часом.
Базуючись на цьому методi, для ощнки швестицшно! привабливостi регю-ну можливо видшити статистичнi показники, яю будуть iнтегрально характеризу-вати його, зокрема, одним з базових показниюв -iндикаторiв швестицшно! при-вабливостi регюну, е життевий рiвень населення. Вш, в свою чергу, випереджуе показник росту сукупного попиту регюну.
У таюй постановщ при оцiнцi швестицшно! привабливостi регiону (1ПР) як ринкового потенщалу обумовлюеться, що iнтегральним показником-шдикато-ром е купiвельна спроможнiсть населення регюну. Оцшка при цьому здшснюеться за середньозваженим штегральним показником-шдикатором у виглядi 3-Х базових показниюв ринкового потенщалу регюну, а саме: чисельноста споживачiв економiчниx благ; кутвельно! спроможностi населення; готовностi цих спожива-чiв витрачати сво! доходи (купувати економiчнi блага).
Оцiнка 1ПР для цього варiанту вiдбуваеться через розрахунок потенщалу ринкового попиту в грошовш формi за формулою:
Q = n • g • p, (1)
де: n - чисельшсть покупцiв даного виду товару у даному регюш; g - юльюсть здiйснениx купiвельниx операцiй покупцем за дослщжуваний перiод часу; p - се-редня цiна даного виду товару.
Зазначимо, що при ощнщ швестицшно! привабливостi регiонального ринку у цьому методi необхщно враховувати специфiку товарiв довготривалого кори-стування, а саме: обсяг наявного у споживача парку дослщжуваного товару довготривалого користування; розподш цього парку за термшами використання (тобто врахування ефекту фiзичного, економiчного i псиxологiчного старiння); темп замши товару; можливiсть появи нових альтернатив замши.
Для визначення штегрального показника 1ПР у певних межах можливо за-стосовувати стандартнi показники - шдикатори купiвельноi спроможностi населення регюну у виглядк
166 Еколого-економ1чш проблеми розвитку л1сового комплексу
1КС = 0.50 • (N0 + 0.30 • (Ri) + 0.20 • (Ni), (2)
де: Ni - % загально! чисельносл жителiв даного регiону; Ri - % сумарного доходу дано! територи; Ni - % роздрiбних продаж в регiонi.
Практично у цьому випадку 11ПР = IKCi.
Пiдсумовуючи можливо стверджувати, що метод проввдних iндикаторiв може бути вагомим при розрахунку штегрального показника 1ПР в напрямку ви-значення його потенцшно! мiсткостi для товарних потоюв, а значить бути додат-ковим гарантом щодо отримання прибутку ввд вкладених iнвестицiй.
Проведення оцiнки за методом проввдних iндикаторiв потребуе додаткових вибiркових статистичних дослiджень за можливостями реалiзацii кожного виду товару, проте позитивно впливае на оптимальне розумшня сутноста вигiдностi для iнвестора вкладання iнвестицiй саме в даний регюн, тобто прiоритетностi вибору даного регюну щодо iнвестування. Зокрема, статистична оцшка обсягiв продаж чаю в областях Укра!ни свiдчить, що iнвестицiйна приваблившть схiдних областей щодо споживання чаю е вища вiд захвдних, оскiльки там споживачi традицш-но бшьше зорiентованi на споживання кавових напо!в. Таю обставини стають вагомим шдГрунтям для позитивного ршення iнвесторiв стосовно iнвестування в даний товар при виборi конкретного регюну. У останньому випадку, iнвестицiйна привабливiсть захiдних областей Укра1ни щодо швестування в кавовi напо! е вища порiвняно зi схiдними регюнами.
Необхiдно зазначити, що методологiя проввдних iндикаторiв, як i самi по-казники привабливостi конкретного регiону, мае закладатись в iнвестицiйнi прое-кти, посилюючи тим самим 1х приваблившть, а в пiдсумку це розширить надхо-дження iнвестицiй в регюн.
Оцшка 1ПРР як нового ринку
У багатьох випадках привабливiсть для швестора полягае у вiдкриттi но-вих ринкiв щодо виробництва та реалiзацii певних видiв продукци або послуг. З щею метою оцшка 1ПРР здiйснюеться за пропонованою схемою:
1. Виходячи iз розрахунку потреби та чисельносл населення визначаеться обсяг нового ринку щодо певних товарних груп. Зокрема, для споживчо! сфери це показники виробництва та реалiзацii:
■ молочна продукщя;
■ хлiбобулочнi вироби;
■ взуття тощо.
2. Здiйснюеться прогнозування темпiв росту ринку, базуючись на статистичних даних щодо середньорiчних темпiв змши показникiв промислового, сiль-ськогосподарського виробництв та сфери послуг.
3. Розраховуеться потенцшна iнтенсивнiсть розвитку ринку, при цьому ви-користовуються таю показники: обсяг ВВП на душу населення, величина спожи-вчих витрат населення.
4. Визначаеться мiсткiсть регюнального ринкового споживання з ураху-ванням розподшу категорiй населення за рiвнем отримуваних доходiв.
5. Оцшюються статистичнi показники, що характеризують iнфраструктуру нового ринку:
■ питома вага засобiв зв'язку на душу населення;
■ питома вага асфальтових дорiг та 1х густина;
■ питома вага парку вантажних автомобiлiв;
■ сшввщношення чисельностi населення i обсягу гуртово'' торгiвлi тощо.
6. Оцшюеться сприйнятливiсть ринку до iмпортноi' експанси - середньорь чний темп змши iмпорту в даному регiонi за останш п'ять роив.
7. Враховуються фактори, що характеризують економiчну ввдкрипсть:
■ iнвестицiйна полiтика в держат та репот;
■ рiвень державних витрат у функщонуванш регiону;
■ контроль за заробггною платою та щнами;
■ забезпечення прав власност тощо.
Використання статистичних показникiв та !х систематизац1я на основi дано! схеми дозволяе визначити швестицшну приваблившть регiону як нового ринку та знизити фактори швестицшного ризику.
Оцшка 1ПРР за допомогою iндексу !м1ми iнвестування
Для коректно! оцiнки 1ПРР доцiльно використовувати територiальнi шдек-си, яю враховують змшу iнвестування територи (базовий та звггаий перiоди). Ви-значальним для цього варiанту буде проведення оцiнки через методолопю серед-ньо! арифметично! зважено!, тобто:
I = 111 • й (3)
ЗМ.1Н. гчт , ' \ /
I10 •й0
де: Iзм.iн. - шдекс змiни iнвестування; 11 - величина залучених iнвестицiй, що при-падае на 1 жителя регюну у звггному перiодi; 10 - величина залучених швестицш, що припадае на 1 жителя регюну в базовому перюдц й - частка населення г'-о! територи в загальнш чисельностi населення регiону у звггному перiодi.
Тобто
uoi = i , ии _ i ,
I ^ I nli
i=1 i=1
де п - чисельнiсть населення г'-о! територи.
Використовуючи формулу (3) та статистичш данi [1-3] автори здшснили оцiнку 1ПРР для областей Захвдного регiону Укра!ни, яка без урахування додатко-вих чинниюв практично ствпадае з оцiнкою щодо iндексу змши швестування, тобто
(4)
Поряд з цим, проведено рейтингову оцшку регюну (табл. 1).
Як сввдчать дат табл. 1, темп приросту зазначених швестицш в розрахун-ку на 1 жителя у даному перiодi е найвищим у Волинськш та Рiвненськiй областях (вщповвдно 87,5 % i 60,4 %). Цей показник у Чершвецькш i Львiвськiй областях ввдповщно становить 15,3 % i 13,4 %. Темп приросту швестицш у 1вано-Франювськш та Закарпатськш областях практично спiврозмiрний (39,5 %, 39,0 % ввдповвдно). У той же час в Тернопшьськш областi спостер^аеться вилучення вже залучених iноземних швестицш (-16,6 %).
Необхiдно зазначити, що хоча у Захвдному регiонi Укра!ни темп приросту прямих iноземних швестицш становить 32,6 %, проте питома вага Захвдного регь ону в прямих шоземних iнвестицiях в Укра!ш зменшилася: в 1997 р. вона стано-вила 11,1 %, а в 1998 р. - 10,9 %.
Табл. 1. Рейтинг швестицшноЧпривчб.швост! таризику областей Захiдногорегюну
УкраЧни
Обласи, регiон Прямi шоземт швестици Мс Ы] Ьпрр Рейтинг
на 1.01.98 р. на 1.01.99 р.
дол. США на 1 жителя питома вага насе-лення облаем в ренонс % дол. США на 1 жителя питома вага насе-лення облаем в репо-ш, %
Волинська 21,15 10,83 39,65 10,83 2,2905 4,2941 1,8747 1
Закарпатська 36,24 13,07 50,31 13,09 4,7366 6,5856 1,3904 4
1вано-Франювська 16,89 14,85 23,56 14,85 2,5082 3,4987 1,3949 3
Львiвська 26,62 27,79 30,22 27,77 7,3977 8,3921 1,1344 6
Рiвненська 26,70 12,09 42,76 12,11 3,2280 5,1782 1,6042 2
Тернопiльська 17,69 11,85 14,77 11,83 2,0963 1,7473 0,8335 7
Чернiвецька 9,76 9,52 11,25 9,52 0,9292 1,0710 1,1526 5
Захщний ре-гiон Украши 23,19 100,0 30,77 100,0 23,1865 30,767 1,3269
Розмах варiацif (Ш = 14тах - 1;тш) щодо залучених iнвестицiй не зменшуеть-ся для областей Захвдного регiону Украши та становить в дол. США: Я0 - 26,48; Я1 - 39,06, що перевищуе середне значення показника швестування i по регiону. Тенденщя до зростання Я свiдчить про штотш вiдмiнностi у використаннi потен-цiйноf iнвестицiйноf привабливостi в областях регюну.
Так, зокрема, прогнозна оцшка процесу швестування сввдчить, що якби по Захвдному регiону вийти на рiвень залучених iнвестицiй в Закарпатсьюй областi, то мало б бути в 1997 р. 357,3 млн.дол. США, в 1998 р. - 495,5 млн.дол. США,, а коли на середнш рiвень по Украш (40,9 та 55,4 дол. США на 1 жителя), то в 1997 р. мало б бути 403,2 млн.дол. США, а в 1998 р. - 545,7 млн.дол. США. У дшсноста в даний регюн залучено швестицш в 1997 р. - 228,6 млн. дол. США. та в 1998 р. -303,1 млн. дол. США.
Зроблеш авторами прогнозш оцшки дають тдставу стверджувати, що для того, щоб вийти на обумовлений вище рiвень "ввдчутносп структурних змш" - 40 млрд. дол. США в Украшу необхвдно залучити швестицш в розрахунку на кожного жителя не менше, шж 800 дол. США. Тобто, Захвдний регюн Украши мав би виходити на сумарш iнвестицif в 7,9 млрд. дол. США.
Таю реалif потребують додаткових зусиль щодо переведення потенцшно'1' iнвестицiйноf привабливостi регiону в площину фактичноf результативностi, чгг-ким шдикатором чого i стае оцiнка 11ПРР. Результатом ефективностi iнвестицiйноf полiтики, а з нею й швестицшно! привабливоста регюну, стае регюнальний вало-вий продукт [4].
Виходячи iз зазначеного вище можливо стверджувати, що дiева швести-цiйна привабливiсть регюну мае ввдчутний вплив на формування думки швестора щодо вкладання швестицш саме в даний регюн. Формування пакету статистичних показниюв на зазначених рiвнях щодо оцiнки iнвестицiйноf привабливост регiону i ризику сприяе виробленню ефективно! стратегif управлiння iнвестицiйною при-вабливiстю конкретноf територif та забезпечуе швесторам отримання конкретних
даних щодо цieï привабливостi, що в цшому обумовлюе динамiчнiсть сощально-eK0H0Mi4H0r0 розвитку територи.
Лiтература
1. Статистичний щорiчник Украши за 1997 piK. - К.: Украшська енциклопедiя, 1999. -
623 с.
2. Статистичний бюлетень за ачень 1999 р. №№1. - К.: Держкомстат Украши, 1999. - 154 с.
3. Статистичний бюлетень за ачень 1999 р. №№2. - К.: Держкомстат Украши, 1999. - 139 с.
4. Картнський Б. Система нацюнальних рахунюв та проблеми обчислення валового реп-онального продукту в Укpаïнi// Статистика Украши. - 1999. - №3. - С. 1-15.
УДК 338.45 Л.В. 1ванець - Львiвська комерщйна академы
ПРО ОСНОВН1 НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА В ЕКОНОМ1КАХ ПЕРЕХОДНОГО ТИПУ
Визначаються основнi напрямки вдосконалення структури промислового виробниц-тва в економшах пеpехiдного типу. Вивчаеться проблема вдосконалення виробничих структур на основi змiни рiвня спецiалiзацiï i концентрацй' виробництва, а також на основi створення нових органiзацiйних форм на базi функцiонуючих пiдприемств. Дослщжуеться також вплив iнфраструктури на розвиток потенщалу промислових виробництв.
L. V. Ivanets - Lviv Commercial Academy Main directions of improvement of production structure in transitive economics
Main directions of improvement of production structure in transitive economies are being defines. The problem of improvement of production of the level structures on the basis of alteration of the level of specialization and concentration of production, as well as on the basis of establishment of new organizational forms on the basis of functional enterprises is being researched. The impact of infrastructure on the development of potential of productive enterprises is being researched.
Змша форм власноста та науково-техшчний розвиток виробництва, змша його юльюсних i яюсних характеристик вимагае створення адекватно!' йому структури i оргашзаци процесу виробництва.
Формування структури виробництва з урахуванням вимог ринку обумовлюе необхвдшсть використання ïx форм, яю здатш мобшьно реагувати та викори-стовувати вплив науково-техшчного прогресу на виробництво, тобто охоплювати б юльюсш та яюсш показники як використовуваних ресурив, так i кiнцевi результата виробництва - конкурентноспроможну продукщю.
Зазначимо, що для кожного промислового тдприемства у зв'язку з рiзними рiвнями гх оргашзацшно-техшчного розвитку, показники ефективноста, також як i виробнича структура, шдиввдуальш. Якщо ще врахувати, що масштаби випуску продукци навiть для однотипних пiдприемств рiзнi, то рiзниця в ефективностi одинищ витрат ресурсiв також досить значна. Через показники використання i масштаби залучення ресурив у виробництво визначаються зв'язки мiж окремими виробничими системами i гх пiдсистемами по лiнiï виробництва та споживання продуктiв. Рiвень спецiалiзацiï виробництва, концентрацй, комбiнування обумовлюе рiвень кооперування виробничо'1 системи та характер взаемозв'язюв з шшими системами.
