Инвестиции в человеческий капитал как фактор роста конкурентоспособности промышленных предприятий Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ташшдтаам

1ШЕВМИИНИДИН1ИЯКИ

УДК 658.3 DOI: 10.5281/zenodo. 1689911

ДЮК О.М.

1нвестицм в людський капiтал як фактор зростання конкурентоспроможност промислових пiдприcмств

Проведено досл'щження сутност людського капталу i його важливост для пдприемницько! д\~ яльност'1. П'щ людським капталом розумють сукупнсть набутих знань, навичок, мотивацй i енер-гИ, якими над/лен ¡ндив'щууми, i як можуть використовуватися протягом певного пер'юду часу, з метою виробництва товар1в i послуг. Нами було досл'/джено державне фнансування людського каппалу протягом 2012-2016 рр. Проанал1зувавши дан\, ми зробили висновок, що найбльший в'щсоток видаткв з Державного бюджету нашоi кра1ни направлено на осв'пу, а найменший на ду-ховний та ф'зичний розвиток. Встановлено, що освта е основою формування людського капталу, а ¡нвестицИ в освту - джерело майбутнього доходу. Результати досл'щження показали, що при-сутня тенденция до зменшення клькост профес'йно-техн'мних закладов та зменшення клькост вищих навчальних закладов 1-11 р'вн'в акредитацн. Було запропоновано напрями покрашення притоку ¡нвестиц'й в осв'пу, як основу щодо формування людського капталу в Укра'Ы.

Ключовi слова: людський каптал, '¡нвестицИ, освта, державне фнансування.

ДЮК ОН.

Инвестиции в человеческий капитал как фактор роста конкурентоспособности промышленных предприятий

Проведено исследование сущности человеческого капитала и его важности для предпринимательской деятельности. Под человеческим капиталом понимают совокупность приобретенных знаний, навыков, мотиваций и энергии, которыми наделены индивидуумы и которые могут использоваться в течении определенного периода времени в целях производства товаров и услуг. Нами было исследовано государственное финансирование человеческого капитала в течении 2012-2016 гг. Проанализировав данные, мы пришли к выводу, что наибольший процент расходов из Государственного бюджета нашей страны направлено на образование, а наименьший на духовное и физическое развитие. Установлено, что образование является основой формирования человеческого капитала, а инвестиции в образование - источник будущего дохода. Результаты исследования показали, что присутствует тенденция к уменьшению количества профессионально-технических заведений и уменьшения количества высших учебных заведений I-II уровней аккредитации. Были предложены направления улучшения притока инвестиций в образование, как основу для формирования человеческого капитала в Украине.

Ключевые слова: человеческий капитал, инвестиции, образование, государственное финансирование.

DIUK O.M.

Investments in human capital as a factor of growth competitiveness of industrial enterprises

The study of the essence of human capital and its importance for entrepreneurial activity was carried out. Human capital is understood to mean the totality of acquired knowledge, skills, motivations and energy that individuals are endowed with and that can be used for a certain period of time for the production of goods and services. We have investigated the state funding of human capital during 2012-2016. Analyzing the data, we came to the conclusion that the largest percentage of expenditures from the state budget of our country is aimed at education, and the smallest for spiritual and physical development. It is established that education is the basis for the formation of human capital, and investment in education is the source of future income. The results of the research showed that there is a tendency to reduce the number of vocational schools and reduce the number of higher educational institutions of I-II levels of accreditation. The directions of improving the inflow of investment in education, which is the basis for the formation of human capital in Ukraine, were proposed.

Keywords: human capital, investment, education, public financing.

Постановка проблеми. 1ндивщуалы-м навички та зд1бност1 прац1вника пщприемства тривалий час недооцЫювалисы кер1вництвом, але саме вони дозволили велиюй ктыкост оргаызацм за-йняти висок1 мюця на ринку. Сыогодн людсыкий кап1тал е найц1нн1шою складовою, пщвищен-ня якого стало завданням для велико! ктыкос-Ti провщних пщприемств св1ту. На жалы, в Укра-Тн1 питання покращення людсыкого капралу не е основним завдання для бтышо! юлыкост пщприемств. Негативы умови пращ низыка заробта плата, вщсутнюты психолопчно-стабтыного клг мату в колективi лише попршуюты i не дозволя-юты в повному обсязi розкрити особливост кожного пра^вника. Тому, особливо! актуалыност набирае питання дослщження Ывести^й в людсыкий каттал, який дозволяе мiнiмiзувати наявнi проблеми та пщвищити конкурентоспроможнiсты пiдпри8мства.

Анал'1з останшх досл'!джень i публ^ацт. Проблема iнвестування в людсыкий капiтал на сыогоднiшнiй дены набувае значно! актуалыностi в роботах як в^чизняних, так i зарубiжних вчених, зокрема: Амосова О.Ю., Богин Д.П., Гойло В.С., Губенко О.П., Грщенко Н.Н., Гр0ново! О.А., Голо-вiнова О.М., Дегтяра А.О., Добриына А.1., Дятлова С.А., 1лы!нсыкого 1.В., Колота А.М., Коровсыко-го А.В., Кртеыкого М.М., Левчук О.В., Мазманово! Б.Г., Марцинкевiча В.1., Осецыкого В.Л., Ушенко Н.В., Яковенка Р.В. та iнших.

Постановка завдання. Основним завданням е розкрити сутнiсты людсыкого катталу та важ-

ливicть Ывестування в оcвiтy як основу щодо йо-го формування.

Виклад основного мате^алу. Значення людського капiталy в економiчномy життi сус-пiльства пос^йно посилюеться, оскiльки практично у вЫх сферах соцiально-економiчноí активностi визначальна роль належить високок-валiфiкованим пра^вникам з високим творчим потенцiалом. На свтовому рiвнi людський капг тал визнано важливим елементом нацюнально-го багатства i фактором економiчного зростання.

У сучасый економiцi проблема людського ка-пiталy вже давно мае вагоме значення. Якщо економiка ХХ ст. вщзначалася технократичною спрямованiстю, то економка ХХ1 ст. - економка знань. Не применшуючи важливостi матерiаль-них ресyрсiв в дiяльностi пщприемств, особливо виробничих, багато дослщниюв сходяться в тому, що капiталiзацiя ¿х вартостi формуеться пiд сер-йозним впливом ресурЫв нематерiальних. I далеко не завжди мова йде про придбання та ви-користання вже готових нематерiальних активiв.

1де'(, Ыновацм, пiдпри8мливiсть, дiлова активнiсть i творчiсть персоналу, генерування yправлiнських рiшень, пошук i обробка Ыформацм, практичнее ¿¿х застосування для виробництва продукцм i отри-мання прибутку - це т процеси, проблематика яких в даний час е об'ектом дослiдження в рiзних напрямках економiчноí науки i науки про управляя. При такому пiдходi постановка в центр со-цiально-економiчноí системи виробника i спожи-вача, ктькюно i якiсно, переорi8нтацiя колишньо!'

системи виробничих цЫностей, hobî тенденцм' в yпрaвлiннi людськими ресурсами не виглядають надумано i актуальн як нiколи.

Адже кaпiтaл мaтeрiaльний по cyri нiщо без ка-пiтaлy людського. Прикладом тому може бути бeзлiч випaдкiв з управлЫсько!' практики, коли при iнших рiвних умовах i практично однакових виробничих потужностях, об'емах iнвecтицiй i т.д. одне з пщприемств робить рiзкий i ефективний ривок вперед, стаючи лщером виду дiяльноcтi, а Ыше так i не виправдовуе очкувань влacникiв i iнвecторiв, нерозвиваеться належним чином або взaгaлi скочуеться в кризовий стан. Здавалося б, у чому рiзниця? Biдповiдь на це питання очевидна: в якост i юлькост людського кaпiтaлy, вкла-деного в дaнi пiдприeмcтвa, в системах менеджменту на кожному з них.

Хоча економка в yci часи базуеться на одних i тих же факторах, фактор людського капралу в сучас-них умовах, безперечно, визнаний найголовышим.

Пщ людським капралом, як правило, розумшть cyкyпнicть набутих знань, навичок, мотива^й i енергп, якими нaдiлeнi Ыдивщууми, i якi можуть використовуватися протягом певного перю-ду часу, з метою виробництва товaрiв i послуг. У свою чергу, людський каттал - це каттал, представлений в iндивiдyyмi потeнцiйнy здaтнicть приносити дохщ, засновано!' на вроджених Ыте-лектуальних здiбноcтях i тaлaнтi, а також зна-ннями i практичними навичками, отриманими в процес навчання, оcвiти i практично!' дiяльноc-т людини. Тому людський кaпiтaл - найважли-вiшa складова сучасного продуктивного капралу, яка представлена властивим людин запасом знань, розвинених здiбноcтeй, визначених Ыте-лектуальним i творчим потен^алом. Одночасно

людський кaпiтaл - це критeрiaльнe eкономiчнe вiдношeння поcтiндycтрiaльного cycпiльcтвa; результат дiaлeктичного взаемозбагачення зрос-таючих потреб i здiбноcтeй; самодостатня форма eкономiчноí' дiяльноcтi, в процeci яко!' поcтiйно генеруються i впроваджуються крeaтивнi ще'[, що призводять до зростання eкономiки.

Формування людського капралу - це процес створення продуктивних здiбноcтeй людини за допомогою Ывестифй у конкрeтнi процеси ïï жит-тeдiяльноcтi. 1нвестування в людину зд^снюеть-ся в двох напрямах: 1) вкладання фiнaнcових ко-штiв та рecyрciв; 2) витрати часу та сили [1].

Держава виступае головним Ывестором людського капралу. Видатки державного бюджету Укра'ни на оcвiтy, охорону здоров'я та духовний та фiзичний розвиток за перюд 2012 - 2016 рр. наведен в тaблицi 1.

Проaнaлiзyвaвши дaнi з табл. 1, можна зроби-ти висновок, що найбтьший вiдcоток видaткiв з Державного бюджету нашо!' кра'ни направлено на осв^у - вiд 15,49% до 20,86%, а наймен-ший на духовний та фiзичний розвиток - 2,02 - 2,77% . На охорону здоров'я видатки з Державного бюджету становлять - 9,03 - 12,17% вщ загально'!' суми видатюв.

Проте формування та розвиток людського кат-талу повинн вщбуватися не лише за рахунок дер-жави, а й за участ пщприемств, установ, оргаыза-цiй, як споживають даний кaпiтaл у процес свое''' дiяльноcтi [3], що в юнцевому рeзyльтaтi призво-дить ттьки до збiльшeння iнвecтицiй в нього.

Осв^а е основою формування людського кат-талу, а Ывестицм' в освпу - джерело майбутнього доходу. 1нвестицм' в оcвiтy пiдвищyють рiвeнь i об-сяг знань людини, сприяють формуванню, транс-

Таблиця 1. Державне фшансування людського капiталу у 2012 - 2016 рр. млн. грн.

Показники Роки

2012 2013 2014 2015 2016

Видатки з державного бюджету Укра'ни, всього 492454,7 505843,8 523125,7 679871,4 835832,1

у % 100 100 100 100 100

в тому числ1:

охорона здоров'я 58453,9 61568,8 57150,1 71001,1 75503,4

у % до видатюв Державного бюджету 11,87 12,17 10,92 10,44 9,03

духовний та ф1зичний розвиток 13639,6 13661,2 13857,7 16228,3 16897,8

у % до видатюв Державного бюджету 2,77 2,70 2,65 2,39 2,02

осв1та 101560,9 105538,7 100109,5 114193,5 129437,7

у % до видатюв Державного бюджету 20,62 20,86 19,14 16,80 15,49

Джерело: складено автором на ochobî даних [2]

формацм i розвитку знань, пiдвищeнню ефек-тивноcтi функцiонування cоцiально-eкономiчниx систем. lнформацiя, знання i навики - вир0аль-нi чинники ефективного ринку працi, конкуренто-спроможностi та eкономiчного розвитку [1, с.12].

Загальновизнано, що висококвалiфiкованi кадри е найбiльш динамiчним елементом виробни-чоТ системи: вони продукують новi щеТ, сприяють швидкому впровадженню в практику наукових вiдкриттiв, тобто темпи науково-техычного про-

гресу багато в чому залежать саме вiд них. Одним з найважлив0их стимулiв розвитку осв™ стало ïï трактування як виробника людського ка-пiталу та фактора соцiально-економiчного зрос-тання, пщвищення рiвня освiти працiвникiв при-зводить до зростання 1х заробiткiв i пiдвищувати шанси на працевлаштування (табл. 2).

За перюд 2012 - 2016 рр. присутня тенден^я до зменшення кiлькостi професiйно-технiчних закладiв з 972 до 787 (на 19%), а пщготовле-

Таблиця 2. Динамiка показникiв пiдготовки фаxiвцiв професiйно-теxнiчниx та вищих на-вчальних закладiв за 2012 - 2016 рр.

Bищi навчальш заклади

Професшно-техшчш навчальж заклади Кшьмсть ВНЗ, од. Кшьмсть студенлв у ВНЗ закладах, тис. оЫб Прийнято студенлв, тис. оЫб Випущено фаxiвцiв, тис. оЫб

Роки со "Й а л к а ьо т и "5 ь £ ш "Е > о ьо н . .У и ки ьт £ Прийнято учшв, тис. oci6 ю о s " ехц uns цшр со о 2 .Ï м ко р . S Э £ S M = и ■ S— (0 III - IV piBrnB акредитацм' . S Э £ S M = и ■ s— (0 III - IV piBrnB акредитацм . S э £ S M = и ■ S— (0 III - IV piвнiв акредитацм1 . S э £ S M = и ■ S— (0 III - IV piвнiв акредитацм2

2012 972 423,3 241,8 202,1 469 316 335,9 1770,3 96,7 331,2 89,8 505,4

2013 968 391,2 225,2 227,3 458 309 319,6 1673,3 90,9 337,4 88,7 471,7

2014 814 315,6 178,0 182,0 387 277 251,3 1438,0 69,5 291,6 79,1 405,4

2015 798 304,1 176,6 165,0 371 288 230,1 1375,2 63,2 259,9 73,4 374,0

2016 7873 285,8 157,9 152,8 3704 287 217,34 1369,4 60,64 253,2 68,04 318,7

2013 / 2012, + / - -4,0 -32,1 -16,6 25,2 -11,0 -7,0 -16,3 -97,0 -5,8 6,2 -1,1 -33,7

2013/ 2012, у % -0,4 -7,6 -6,9 12,5 -2,3 -2,2 -4,9 -5,5 -6,0 1,9 -1,2 -6,7

2014 / 2013, + / - -154,0 -75,6 -47,2 -45,3 -71,0 -32,0 -68,3 -235,3 -21,4 -45,8 -9,6 -66,3

2014/ 2013, у % -15,9 -19,3 -21,0 -19,9 -15,5 -10,4 -21,4 -14,1 -23,5 -13,6 -10,8 -14,1

2015 / 2014, + / - -16,0 -11,5 -1,4 -17,0 -16,0 11,0 -21,2 -62,8 -6,3 -31,7 -5,7 -31,4

2015/ 2014, у % -2,0 -3,6 -0,8 -9,3 -4,1 4,0 -8,4 -4,4 -9,1 -10,9 -7,2 -7,7

2016 / 2015, + / - -11,0 -18,3 -18,7 -12,2 -1,0 -1,0 -12,8 -5,8 -2,6 -6,7 -5,4 -55,3

2016 / 2015, у % -1,4 -6,0 -10,6 -7,4 -0,3 -0,3 -5,5 -0,4 -4,1 -2,6 -7,3 -14,8

1 Прийнято осб на початковий цикл навчання (без тих, що прийнят для продовження навчання з метою здо-буття бльш високого освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня).

2 Випущено фахiвцiв (без тих, що заюнчили в'щпов'щний цикл навчання, зокрема бакалаврат, та продовжують навчання з метою здобуття бльш високого освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня).

3 К^м 783 закладв Мiнiстерства освки i науки Украни, враховано 4 заклади нших мiнiстерств (в'щомств).

4 З 2016/17 навчального року - колетехнiкуми, училища. Джерело: складено автором на основi даних [2]

но та випущено робтниюв у 2016 роцi на 24,4% менше у порiвняннi з 2012 роком.

За проaнaлiзовaний пeрiод також зменшила-ся кiлькicть вищих навчальних зaклaдiв I-II рiвнiв акредитацп з 469 до 370 (на 21,1%) та випуще-них фaхiвцiв - з 89,8 тис. о^б до 68,0 тис. оЫб (зменшення на 24,3%).

На нашу думку, для покращення притоку Ывести-цiй в освту Укра'ни, cлiд здiйcнити наступн заходи:

• запровадити «aктивнi» методи навчання: дг ловi та рольовi iгри, бiльшe часу придiляти ситуа-цiйним вправам;

• сформувати систему впровадження наукових доcлiджeнь у навчальний процес;

• створити державы трeнiнговi компанм', що бу-дуть приймати для проходження практики по най-бiльш проблемним сферам eкономiки Укра'ни;

• запровадити обов'язкове стажування у^х на-yково-пeдaгогiчних прaцiвникiв на пщприемств, що стосуються к сфери дослщжень;

• сприяти формуванню «диcтaнцiйних занять» з провщними ВУЗами cвiтy, через використан-ня популярних iнтeрнeт-прогрaм дистанц^ного cпiлкyвaння в реальному чaci.

Висновки

Пiдcyмовyючи, cлiд наголосити, що людський каптал з року в рк лише набирае aктyaльноcтi. Кeрiвники пщприемств вже не ^норують його, а навпаки прагнуть максимально сконцентрува-ти сво''' зусилля на його розвиток. Що стосуеть-ся державного рiвня, то вiтчизнянa система освг ти мае хороший потенфал для Ывестування, але його нeобхiдно ще розкрити. Для цього слщ вщ-ходити вщ «радянських cтaндaртiв викладання» i поеднати нayковi досягнення, прогрecивнi технологи та навчальний процес пщготовки фaхiвцiв в Укран Подальших дослщжень, потребуе питання визначення мюця корпоративно''' культури у розвитку людського капталу на пщприемствк

Список використаних джерел

1. Ковальчук В. 1нвестування в людський кaпiraл як фактор Ыновацмного розвитку eкономiки Укра'ни / В. Ковальчук, А. Шахно // Со^ально-економлчы проблеми i держава. - 2016. - Вип. 2 (15). - С. 33-40.

2. Державна служба статистики Укра'ни. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

3. Кубатко О. В.1нвестування в людський кат-тал як фактор зростання конкурентоспроможнос-т пщприемства / О. В. Кубатко, Ж. С. Пронкова // Mechanismof Economic Regulation. - 2013. - № 3. - С. 92-99. - Режим доcтyпy:http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Mre_2013_3_11

4. Пзело О. I. 1нвестицп в людський капгтал як умова со-^ального розвитку Укра'ни / О. I. Пзело // Ринок пра-ц та зaйняricrь населення. - 2015. - №1. - С. 11-14.

References

1. Kovalchuk V., Shaxno A. (2016) Investuvannya v lyudskyj kapital yak faktor innovacijnogo rozvytku ekonomiky Ukrayiny [Investing in human capital as a factor in the innovative development of the Ukrainian economy] Socialno-ekonomichni problemy i derzhava. Vy'p. 2 (15). [in Ukraine]

2. Derzhavna sluzhba statysty'ky' Ukrayiny. [State Statistics Service of Ukraine]. Elektronny'j resurs. [in Ukraine]

3. Kubatko O. V. Pronikova Zh.S. (2013) Investuvannya v lyudskyj kapital yak faktor zrostannya konkurentospromozhnosti pidpryyemstva [Investuvannya in human capital as a factor of growth of enterprise competitiveness] Mechanismof Economic Regulation [in Ukraine]

4. Gizelo O. I. (2015) Investyciyi v lyudskyj kapital yak umova socialnogo rozvy'tku Ukrayiny [Investments in human capital as a condition of Ukraine's social development] Rynok praci ta zajnyatist naselennya [in Ukraine]

Даш про автора

Дюк Оксана Михайл'тна,

здобувач, 1вано-Франювський нацюнальний техыч-ний уыверситет нафти i газу e-mail: aspir@nung.edu.ua

Данные об авторе Дюк Оксана Михайловна,

соискатель, Ивано-Франковский национальный технический университет нефти и газа e-mail: aspir@nung.edu.ua

Data about the author Diuk Oksana,

applicant of the Department of Management and Administration, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas e-mail: aspir@nung.edu.ua