CC BY
12
DOI: 10.15587/2312-8372.2017.100915
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ОРГАШЗАЩИНО-УПРАВЛШСЬКО1 СПЕЦИФ1КИ РОЗВИТКУ ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ
Шандова Н. В.
1. Втуп
Метою Стратеги сталого розвитку «Укра!на - 2020» е впровадження в УкраАт европейських стандартiв життя, а також вiдповiдно до Плану прюрите-тних дiй Уряду на 2016 рж, метою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни е забезпечення зростання рiвня життя громадян i шдвищення його якостi в результатi сталого економiчного розвитку. Згiдно даним Всесвггнього банку лише 15 % економiч-ного росту формуеться матерiальними та фiзичними ресурсами, 20 % - природ-ним капiталом, а 65 % забезпечуеться за рахунок трудового, сощального кат-талу. Тобто, головним фактором економiчного розвитку кра!ни е людський по-тенцiал, збереження якого можливе за рахунок виходу на стандарти забезпечення послугами охорони здоров'я, що характернi для розвинених кра!н. Збереження й змщнення здоров'я населення необхiдно розглядати через посилення значимост профiлактики захворювань i формування здорового способу життя, розробку й впровадження механiзмiв стимулювання вщповщального вщношен-ня громадян Укра!ни до свого здоров'я.
У цих умовах, з метою охорони й вщновлення здоров'я людини, змщнення й нарощування кашталу здоров'я, актуалiзуеться проблема розвитку й функ-цiонування регюнальних туристських комплексiв в оздоровчих цшях.
2. Об'ект дослiдження та його технолоНчний аудит
Об'ектом дослiдження е процеси оргашзаци оздоровчого туризму в регь онах Укра!ни.
Аналiз закордонно! практики показав, що в цей час оздоровчий туризм у свт - це глобальна шдус^я, що швидко розвиваеться та приносить щорiчно десятки мiльйонiв доларiв доходу. Вщповщно до дослiдження, проведеному World Travel Monitor, у цей час оздоровчий туризм у Сврош це 9,4 мшьйони туристичних по!здок або 2,4 % вщ всiх закордонних по!здок европейцiв. У щ-лому в Сврош за останш п'ять роюв попит на оздоровчi тури вирю на 38 %. Оздоровчий туризм на високому рiвнi розвинений у багатьох кра!нах свiту, а його просторова оргашзащя виступае у формi дестинаци, керування якою при-пускае зв'язування часто дуже розрiзнених елеменпв, для того, що б надати туристу цшсний конкурентоспроможний продукт. Але для контрольованого ви-користання оздоровчих ресурЫв дестинаци, з метою !х збереження та вщнов-лення, необхiднi певнi iнструменти, дiя яких забезпечить можливост дестинаци пропонувати конкурентоздатний туристський продукт.
Дослщження вiтчизняних туристсько-рекреацшних ресурсiв послужило пiдставою для висновку, що оздоровчий туризм в Укршт, i зокрема в Херсонсь-кш областi, мiг би конкурувати з шоземним, оскiльки в Херсонськiй област е термальнi джерела, грязi й тому подiбнi унiкальнi природнi ресурси. В основу
завдання по шдвищенню туристично! привабливостi област й ре^заци 11 поте-нщалу в сферi оздоровчого туризму повинен бути покладений кластерний пiдхiд, основою якого е застосування iнструментiв коопераци i координаци дiяльностi щодо формування, просування i реашзаци нового туристського продукту.
3. Мета та задачi дослвдження
Метою дослiдження е поглиблення теоретико-методичних положень i ро-зробка практичних рекомендацш щодо управлiння розвитком сфери оздоровчого туризму на регюнальному рiвнi.
Для досягнення поставлено! мети були поставлен такi завдання:
1. Уточнити змют й функщональш межi поняття «оздоровчий туризм» для встановлення його спрямованосп та сутност процесiв оргашзаци;
2. Встановити особливосп управлiнських аспектiв розвитку оздоровчого туризму у формi туристсько! дестинацп й туристського кластеру;
3. Ощнити поточний стан та перспективи розвитку туристично! сфери Херсонсько! областi для визначення потенщалу оздоровчого туризму;
4. Розкрити особливосп формування регiональних кластерiв, представити рекомендацй щодо створення комплексного туристичного продукту оздоровчого туризму.
4. Дослвдження ^нуючих р1шень проблеми
Рiзнi теоретичш й методичнi аспекти управлiння розвитком рекреащйно-го туризму знайшли вщображення в сучасних наукових дослiдженнях. Питання термшологй в туризмi та закономiрностi територiальноl оргашзаци рекреацш-но! дiяльностi вiддзеркаленi в роботах [1-3], як мають переважно географiчно-орiентоване спрямування в межах системного шдходу до вивчення туризму. Даний шдхщ представляе дестинащю як певну територiю, вщв^вану туристом, або географiчний об'ект, що мае фiзичнi i адмшстративш межi, та склада-еться з елеменпв - атракци, туристичнi послуги, шфраструктура, доступнiсть, iмiдж, цiна. В роботах [4-6] розглянуто управлшсью аспекти розвитку рекреа-цiйного туризму. Автори проводять маркетинговi управлiнсько-орiентованi до-слщження, за якими туристська дестинацiя визначаеться як туристський продукт, що мае багаторiвневу структуру та поеднуе таю аспекти туризму як попит, перевезення, пропозищя i маркетинг. З метою застосування маркетингових та управлшських шструмент1в науковщ представляють дестинацш як терито-рiю, основою яко! е туристсько-рекреацiйнi ресурси з певною споживчою щн-нiстю, що визначають 11 ринкову конкурентоспроможнiсть. Концепцiя розвитку туристсько-рекреащйно! територп як кластеру, його функщональш особливосп висвiтлено в роботах [7, 8]. Дослщники висвiтлюють оргашзацшш принципи формування кластерiв, вважають, що туристська кластерiзацiя спрямована на комплексне використання туристсько-рекреацшних ресурсiв i шдвищення кон-курентоспроможностi мiсцевого туристського продукту.
Однак розробка проблематики оргашзацшно-управлшських аспеклв розвитку оздоровчого туризму в Укра1ш перебувае в стадп становлення. Дослщни-ки справедливо вiдзначають, що вщносно термiна «оздоровчий туризм» не ю-нуе едино! думки, недосконалий понятiйний апарат утрудняе процес ефектив-
ного управлшня розвитком оздоровчого туризму. Необхщно також вщзначити потребу дослiджень туристсько! дестинаци, що враховуе ii багатоаспектшсть i розглядае ii як основу фiзичного, духовного й соцiального оздоровлення.
5. Методи дослвдження
Iнформацiйною базою дослщження е публiкацii провiдних втизняних i зарубiжних учених за напрямком управлшня розвитком туризму. Автором були використаш методи й шструментарш системного й статистичного анашзу, по-рiвняльного аналiзу, графiчна iнтерпретацiя емпiричноi шформаци, сформульо-ване власне бачення основних тенденцш розвитку сфери оздоровчого туризму на регюнальному рiвнi.
6. Результати дослвдження
Змiстовнi й функцiональнi межi поняття «рекреащя» досить широкi в силу рiзноманiтних дослiдницьких пiдходiв. Навiть переклад з рiзних мов дае не-однозначне трактування сут даного явища. У перекладi з латинсько: «rekreatio» означае повертати здоров'я, сили. Французький переклад «recreation» - це роз-вага, вщпочинок; змша дiй, що виключае трудову дiяльнiсть i характеризуе простiр, пов'язаний iз цими дiями. У перекладi з англшськох мови - вiдновлення здоров'я, щиросердечних i фiзичних сил, видужання [9]. Представлен трактування мають вiдмiнностi, але схожi в тому, що рекреащя являе собою рiзнi заходи щодо вiдновлення здоров'я й працездатност у вiльний вщ роботи час за допомогою оздоровчох, культурно-пiзнавальноi й спортивно! дiяльностi.
За даними дослщжень [10], у результат реалiзацii рекреацiйних заходiв збiльшуеться середньорiчна продуктивнiсть працi вiд 0,2 до 0,5 % (залежно вiд галузi народного господарства), причому, у перший мюяць пiсля активного вщ-починку в перюд вiдпустки продуктивнiсть пращ зростае на 15-25 %, надалi вона знижуеться й через 4-8 мюящв досягае колишнього рiвня. Вщповщно до результатiв iнших дослiджень, у санаторно-курортнш установi рекреанти в 3-4 рази частше й в 1,5-2 рази швидше вiдновлюють працездатнiсть. У результал рiвень захворюваностi знижуеться в 2-4 рази [11]. Тобто, можна припустити, що бшьш масштабне впровадження рiзних форм вiдпочинку, буде сприяти зниженню захворюваносл, зменшенню втрат по тимчасовш непрацездатностi, пiдвищенню продуктивностi пращ
Важливим питанням у дослiдженнi рекреац^но^' сфери е визначення поняття оздоровчий туризм, що дозволить зрозумгги його змют, спрямованiсть та сутшсть процесiв органiзацii.
У преамбулi Статуту Всесвiтньоi органiзацii охорони здоров'я (ВОЗ) здоров'я визначене як «стан повного фiзичного, щиросердечного й сощального благополуччя, а не тшьки вщсутшсть хвороб i фiзичних дефектiв» [12]. Грун-туючись на даному визначенш, можна дiйти висновку, що оздоровлення, тобто заходи щодо шдтримки здоров'я в повному благополуччi приведуть до попере-дження захворювань i продовженню активного довголггтя людини. Тодi оздоровчий туризм, у межах дослщження, пропонуеться розглядати як сукупшсть напрямюв фiзичного, духовного й соцiального оздоровлення, здшснюваного людиною за допомогою подорожi в яку-небудь мiсцевiсть зi сприятливими для
оздоровлення природно-кшматичними, культурно-естетичними та сощально-економiчними ознаками, результатом якого буде не тшьки попередження за-хворювань, а й вщновлення та розвиток фiзичних, психiчних й емоцiйних сил.
Виходячи з даного визначення, складовими оздоровчого туризму е:
• фiзичне оздоровлення - забезпечення достатньо! м'язово! активности яке сприятиме профiлактицi захворювань, шдвищенню iмунiтету й загального тонусу оргашзму;
• духовне оздоровлення - забезпечення позитивних емоцiйних переживань вщ збiльшення обсягу знань, розширення кругозору й дiапазону соцiокультурних знань;
• сощальне оздоровлення - забезпечення вщчуття цiлiсностi свого внутрь шнього св^у, повноти власного буття.
Органiзацiя оздоровчого туризму потребуе наявност середовища з приро-дно-клiматичними, культурно-естетичними та соцiально-економiчними рекреа-цiйними ресурсами:
• природно-кшматичш ресурси - клiмат, земельнi й водш ресурси, рельеф, печери, рослинний i тваринний свiт, парки й заповщники, мальовничi пейзажi, унiкальнi природш об'екти й iн.;
• культурно-естетичш ресурси - культурнi, iсторичнi, археолопчш, архпе-ктурнi пам'ятники, етнографiчнi особливосп територп, фольклор, центри прикладного мистецтва й т.п.;
• соцiально-економiчнi ресурси - економiко-географiчне положення, тран-спортна доступнiсть територп, рiвень ïï економiчного розвитку, сучасна й перспективна територiальна органiзацiя господарства, рiвень обслуговування насе-лення, структура населення, трудовi ресурси, особливостi розселення, рiвень розвитку транспортноï мережi й ш.
Середовище рекреацiйних ресурсiв е складовою туристсько-рекреацiйного простору, що складаеться iз взаемозалежних пiдсистем, якi включають групи вщпочиваючих, природнi й культурнi комплекси, техтчш системи, обслугову-ючий персонал, органи управлшня [13].
Найбiльш вщомими концепцiями просторовоï органiзацiï туризму е конце-пцiя туристсько1' дестинацп та концепщя туристського кластеру.
Розглянемо особливосп управлiнських аспектiв розвитку оздоровчого туризму у формi туристсько1' дестинацп й туристського кластеру.
В основi концепцп туристсько1' дестинацiï лежить територiальний турист-ський продукт, i властиво умови формування цього продукту. Вчеш - дослщ-ники розглядають дестинацш не тшьки як географiчну територш з певними ресурсами, якi сприймаються як данiсть [1, 2, 14, 15], та з урахуванням управ-лiнсько-орiентованих дослiджень, визначають ïï як комплексний продукт, що задовольняе потреби турис^в, й обираеться туристом на основi емоцш i вщчут-™ [3, 4, 16], формуе культуру сучасного суспшьства [5], надаючи i розвиваючи комплекс особливих i значимих матерiальних можливостей для вiдпочинку й туризму, а також розвивае систему щнностей людей завдяки туризму на об'ек-тах культурноï й природноï спадщини [6].
У такому розумшш туристська дестинацiя, як комплекс природно-клiматичних, культурно-естетичних та соцiально-економiчних ресуршв е осно-
вою фiзичного, духовного й œ^anb^ro оздоpовлення, тa ствоpюe умови для оpгaнiзaцiï оздоpовчого туpизму нa piвнi о^емого pегiону.
Kонцепцiя туpистського клaстеpу пpедстaвляe туpистський клaстеp як гpупу туpистських aтpaкцiй нa обмеженiй геогpaфiчнiй теpитоpiï, що зaбезпе-ченa високим piвнем pозвитку iнфpaстpуктуpи й сеpвiсу, мae нaлaгодженi сощ-aльнi й пол^ичт зв'язки, a тaкож нaлaгоджене кеpувaння в компaнiях, якi утво-pюють меpежi по виpобництву туpистських послуг, що зaбезпечують стpaтегiч-нi конкуpентнi й поpiвняльнi пеpевaги [V].
Пош^ення клaстеpного пiдходу нa оpгaнiзaцiю оздоpовчого туpизму a^ туaльне в силу того, що для зaдоволення piзномaнiтних потpеб туpистiв необ-хiднi товapи й послуги велико!" кiлькостi ^д^^мотв i виpобництв, технолопч-но не пов,язaних мiж собою. Фоpмувaння клaстеpу в оздоpовчому туpизмi зa-безпечить в^обництво туpистичного пpодукту, a тaкож дозволить «пiдтpимaти дестинaцiï, тому що туpистськa клaстеpизaцiя нaцiленa нa спшьне комплексне викоpистaння туpистсько-pекpеaцiйних pесуpсiв i тдвищення конкуpентоздaт-ностi мiсцевого туpистського пpодукту зa paхунок коопеpaцiï комтанш-пapтнеpiв» [6]. Ha думку aвтоpa, клaстеpний пiдхiд не спpостовуe aбо зaмiщae, a pозвивae концепщю туpистськоï дестинaцiï [6]. Отже, клaстеp може бути туpи-стською дестинaцieю, aле дaлеко не зaвжди туpистськa дестинaцiя може бути клaстеpом, оскшьки клaстеp вiдобpaжae тiльки чaстину aспектiв дестинaцiï (ге-огpaфiчно-теpитоpiaльний, економiчний, pесуpсний й упpaвлiнський aспекти), пеpевaжно конценфуючись нa сфеpi виpобництвa туpистського ^одукту.
Тaким чином, клaстеp i дестишщя - це двi системи, як ствоpюються для зaбезпечення потpеб туpистa. Але в основi дестинaцiï лежить туpистичний ^о-дукт i зa певних умов дестинaцiя сaмa може бути туpистським пpодуктом, кгас-теp же не може виступaти як туpистичний пpодукт, його метa - тдвищення конкуpентоздaтностi мiсцевого специфiчного туpистського пpодукту. 1ншими словaми клaстеp e iнстpументом pозвитку дестинaцiï.
Туpистичнa iндустpiя Хеpсонськоï облaстi сьогоднi e одним з вaжливих мехaнiзмiв пожвaвлення економжи й впливae нa соцiaльно-економiчний pозви-ток. Туpистсько-pекpеaцiйний потенцiaл облaстi величезний, вот мae у своeму pозпоpядженнi основнi pесуpси для оздоpовчого туpизму, a тaкож мae pяд пеpе-вaг, сеpед яких:
- випдне мiсце pозтaшувaння Хеpсонщини як одного з шйбшьших моp-ських pегiонiв кpaïни, що мae моpське сполучення з кpaïнaми Сеpедземномоp,я, Близького Сходу тa Aзiï тa ствоpюe можливост тpaнсгpaничного туpизму;
- сусiдство iз Днiпpопетpовською облaстю, дpугою в Укpaïнi по чисель-ностi нaселення, що e ^омисловим pегiоном, екологiчнa обстанов^ в якому не спpияe гapному стaну здоpов,я й блaгополуччя влaсних гpомaдян, не мae влaс-ного виходу до моpського узбеpежжя - e сеpйозним pесуpсом до pозвитку оздоpовчого туpизму в Хеpсонськiй облaстi;
- бaгaтa iстоpiя, сaмобутня культуpa (бiльше пiвсотнi об,eктiв, що мaють iстоpичну, культуpну, apхiтектуpну знaчимiсть);
- безщнний пpиpодний потенцiaл, що включae узбеpежжя двох моpiв, pо-довишд лiкувaльних гpязей, pопи, унiкaльнi солят озеpa, лiкувaльно-теpмaльнi води нa Apaбaтськiй Стpiльцi, pодовищa мiнеpaльних вод, бiосфеpнi зaповiдни-
ки, дендролопчний парк «Аскашя-Нова», парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва, заповщт урочища й т.д.
За даними мошторингу Центру туристично! шформаци [17], пiд ча ртно-туристичного сезону 2016 року Херсонщину вщвщали близько 3, туристiв, вiдпочиваючих та екскурсаш!в, що бiльше на 20 % у порiвняннi з 2015 роком та на 86 % бшьше шж в 2011 рощ (рис. 1). Позитивна динамжа ту-ристського потоку шдтверджуе затребуванiсть ресурЫв Херсонс1
В'Тзний потiк туристiв у Херсонську область, млн. оаб
2,09
0,5
2011 2012 2013
2014 2015
2016
Рис. 1. Динамша в'!зного туристського потоку у Херсонськш област за 2011-2016 рр.
Складено за даними [17]
Однак для ринку готельних послуг Херсонсько! област характерний де-фiцит сучасного номерного фонду готелiв туристського класу, нерiвномiрний розподiл готелiв на територи област й практична вiдсутнiсть альтернативних варiантiв розмiщення при наявностi стшко! тенденцй попиту на комфортне су-часне проживання «економ-класу». Для збiльшення обсяпв в'1'зного туристського потоку й розвитку туризму на територи Херсонсько! областi в цiлому необ-хщна активiзацiя наявних ресурсiв, а також будiвництво нових готелiв. У цей час туристський ринок област не е привабливим для великих готельних мереж, але це вiдкривае можливост для малих пiдприемств, що надають послуги у сферi туристичного бiзнесу.
Однiею iз ключових складових розвитку оздоровчого туризму й шдви-щення якостi й безпеки туристських послуг е шдготовка кадрiв для сфери туризму. У цей час у Херсонськш област сформувалася безперервна система кадрового й наукового забезпечення дано! сфери. Шдготовку фахiвцiв з вищою про-фесiйною освггою у сферi туризму на сьогодшшнш день здiйснюють два уш-верситети область Незважаючи на прийнятi заходи в Херсонськш област по розвитку системи осв^и в сферi туризму, рiзниця мiж потребами туристсько! галузi й пропозицiею з боку осв^шх установ залишаеться досить iстотною. Академiчнiсть профшьно! вищо! освiти при явнш нестачi практичних навичок i знань в галузi оздоровчого туризму, шдготовка фахiвцiв без достатнього ураху-
вання змюту наявних туристсько-рекреацшних ресурсiв обласп, технологiй 1х-нього використання для прийому туриспв, негативно позначаеться на просу-ваннi регiонального турпродукту.
Для формування конкурентоздатного продукту оздоровчого туризму не-обхщна ефективна стратегiя по його просуванню, зосереджена на ключових на-прямках туристського ринку, що дозволить зробити в'1'зний i внутршнш туризм дохiдною складовою економiки область
Головною конкурентною перевагою Херсонсько! област в межах розвитку оздоровчого туризму е 11 високий потенщал фiзичного, духовного й сощаль-ного оздоровлення. Ушкальш територи заповiдникiв i паркiв, сприятлива еко-логiчна ситуащя, культурно-iсторичнi пам'ятники, вигiдне географiчне поло-ження областi дозволяють сприймати Херсонську область як перспективну де-стинащю в Укра1ш, а наявнi природно-кшматичш, культурно-естетичнi та сощ-ально-економiчнi рекреацшш ресурси розглядати оздоровчий туризм в якост одного iз прiоритетних напрямюв розвитку економiки регiону. Всi щ обставини також дають пiдставу стверджувати, що при подальшому розвитку сфера оздоровчого туризму област може стати галуззю, що при порiвняно невеликих ка-пiталовкладеннях здатна забезпечити економiчно рентабельне використання оздоровчих ресурЫв регiону.
Однак у цей час на територи областi домiнують точковi турпродукти, якi здатнi забезпечити реалiзацiю окремо! складово! оздоровчого туризму, що об-межуе загальний потенцiал оздоровчого туризму. На нашу думку, розвиток дестинаци повинний базуватися на прюритетних напрямках розвитку оздоровчого туризму в област^ а також на туристських територiях, видшених у якост опорних й таких, що володшть природними й штучними конкурентними перевагами. «Точки» розвитку туризму повинш бути пов'язаш в едину систему ю-нуючою й планованою iнфраструктурою i единим центром керування. Таке об'еднання дозволить сформувати комплексы пакети туристських послуг оздоровчого характеру. При цьому подальший розвиток видшених опорних туристських територш буде сприяти комплексному розвитку область Такими терито-рiями в цей час е:
• нащональний заповщник «Асканiя-Нова» - як територiя фiзичного та духовного оздоровлення;
• Арабатська стршка - як територiя фiзичного оздоровлення;
• Скадовський дельфiнарiй «Акварель» - як територiя духовного та сощального оздоровлення;
• юторико-розважальний комплекс «Зелеш Хутори Таври» - як тери-торiя соцiального оздоровлення.
Дослщження, якi проводяться на рiвнi дестинаци, допомагають виявити територи, де вже склалася сукупнiсть пiдприемств i виробництв, що працюють над створенням туристського продукту, але за якимись причинами синергетич-ний ефект не досягаеться. Вщповщно, з'являеться можливiсть визначити щ причини й використати латентний кластер (кластер, що не виявив себе, у якому юнують додатковi можливост^ але вони не можуть бути реалiзованi, i синерге-тичний ефект не досягаеться [8]) як основу формування ддачого.
Регюнальш туристськ кластери найчастiше мають саме латентний харак-
тер. Так, наприклад, на територiях Голопристанського й Скадовського райошв KpiM л^нього оздоровлення вже юнуе iндустрiя регулярних по1'здок громадян з рiзними цшями. Однак у Скадовському районi кшьюсть екcкyрcантiв у весня-но-оciннiй сезон перебувае у два рази бшьше, шж, тyриcтiв з оздоровчими щ-лями, крiм того, в основному переважають вiдпочиваючi з дiтьми, тод^ як i для молодi й для людей старшого вшу Скадовський i Голопристанський район та-кож можуть становити певний штерес у cферi оздоровлення. У ЗМ1 наводиться наступна цитата Т. Волинець, директора департаменту зовтштх економiчних зв,язкiв i туризму Херсонсько1 облдержадмiнicтрацiï: «Разом з украшським НД1 медично1 реабiлiтацiï й курортологи Мшздраву створена ресурсна карта облас-тi, що показуе величезний потенщал Херcонcькоï облаcтi, зокрема, два пшот-них проекти будуть реашзоваш в Скадовському i Голопристанському районах: перепрофшювання двох дитячих оздоровчих таборiв у Скадовському районi в статус санаторив i створення бальнеокурорту в Голш Присташ». Отже, ство-рення бальнеолопчних кyрортiв на територiï м. Гола Пристань, i м. Скадовська дозволить поеднати вс cкладовi оздоровчого туризму у комплексний туристич-ний продукт, а сам оздоровчий туризм виступить у ролi каталiзатора, що буде стимулювати цiле коло галузей економiки й cоцiальноï сфери, залучених у створення комплексного туристського продукту, що, в свою чергу, сприятиме забезпеченню стшкого cоцiально-економiчного розвитку област в цiломy. Очевидно, що значний потенщал для кластеру в такш латентнш ситуаци ще не роз-критий i не освоений.
Таким чином, на нашу думку, у деяких районах Херсонсько1' област вже стихшно склалися дiючi або латентш тyриcтcькi кластери, в шших сформува-лися певнi передумови для створення туристсько-рекреацшних клаcтерiв. Тому при виборi оптимального cценарiю розвитку сфери оздоровчого туризму рь шенням проблеми е застосування кластерного шдходу, що припускае зосере-дження в рамках певно1' територи пiдприeмcтв й оргашзацш, що займаються розробкою, виробництвом, просуванням i продажем турпродукту, а також дiя-льшстю, cyмiжною з туризмом i рекреацшними послугами. Необхiдно зауважи-ти, що кластерна полiтика област^ у тому чиcлi проекти розвитку окремих кла-cтерiв, повиннi розроблятися на оcновi аналiзy потенцiалy й етапу розвитку вже сформованих клаcтерiв, 1'хнього взаемозв'язку. У рамках формування кластера оздоровчого туризму, на оcновi науково обгрунтованих рiшень, а також з вико-ристанням механiзмiв державно-приватного партнерства будуть створеш най-
звитку шфраструктури оздоровчого туризму, а також сфери
оретичний аналiз поняття «оздоровчий туризм» i встановлення сутност проце-ciв його органiзацiï. Запропоноване визначення дозволило окреслити межi ана-лiзy потенцiалy оздоровчого туризму в Херсонськш област^ виявити конкурен-тнi переваги та перспективи розвитку в цш сферь
Weaknesses. Слабкими сторонами дослщження е вiдcyтнicть повно1' стати-стично!" iнформацiï щодо регiонального розвитку туристсько-рекреацшних ре-
анал13 результат1в досл1дження
Сильними сторонами результату дослщження е проведений те-
сурЫв, яка б могла бшьш повно вщобразити поточний стан туристсько1' rany3Ï в облaстi.
Opportunities. Можливостями для подальших дослiджень е проробка про-позицiй щодо дiaгностики соцiaльно-економiчних процеЫв, що вiдiгрaють важ-ливу роль у формуванш та розвитку кластеру в оздоровчому туризм^ зокрема найкращих способiв стимулювання розвитку учaсникiв кластеру, та ощнювання ефективностi застосування кластерного шдходу в сферi оздоровчого туризму.
Threats. Загрозами для результат проведених дослщжень е посилення конкуренцiï з боку шших регiонiв краши в зв'язку з бшьш ефективним викори-станням туристсько-рекреацшного потенцiaлу, нaявнiсть альтернативних спо-собiв використання територiй, придатних для розвитку оздоровчого туризму.
8. Висновки
1. Уточнено змiст й функщональш межi поняття «оздоровчий туризм» як сукупност нaпрямкiв фiзичного (забезпечення достaтньоï м'язовоï aктивностi, яке сприятиме профшактищ захворювань, пiдвищенню iмунiтету й загального тонусу оргaнiзму), духовного (забезпечення позитивних емоцшних переживань вiд збшьшення обсягу знань, розширення кругозору й дiaпaзону сощокультур-них знань) й сощального (забезпечення вщчуття цiлiсностi свого внутршнього свiту, повноти власного буття) оздоровлення, здшснюваного людиною за допомогою подорожi в яку-небудь мюцевють зi сприятливими для оздоровлення природно-кшматичними, культурно-естетичними та соцiaльно-економiчними ознаками, результатом якого буде не тшьки попередження захворювань, а й вь дновлення та розвиток фiзичних, психiчних й емоцшних сил. Використання за-пропонованого визначення створюе можливостi для бшьш обгрунтованих дос-лiджень сутностi процешв оргaнiзaцiï оздоровчого туризму.
2. Встановлено особливост упрaвлiнських aспектiв розвитку оздоровчого туризму у формi туристськоï дестинаци й туристського кластеру, що розгляда-ються як двi системи для забезпечення потреб туриста: дестинащя створюе умо-ви для оргaнiзaцiï оздоровчого туризму на рiвнi окремого регюну, формування кластеру в оздоровчому туризмi спрямоване на пiдтримку i розвиток дестинаци як конкурентоздатного мiсцевого специфiчного туристського продукту.
3. З урахуванням сутност поняття «оздоровчий туризм» ощнено поточний стан та потенщал розвитку туристично!" сфери Херсонсько!" обласл, що дозволило розглядати оздоровчий туризм в якост одного iз прiоритетних напрям-кiв розвитку економши регiону.
4. Розкрито особливостi формування регюнальних клaстерiв, як таких що мають латентний характер, освоення потенщалу яких дозволить поеднати всi склaдовi оздоровчого туризму у комплексний туристичний продукт та отримати
ш ефект у забезпеченш стiйкого соцiaльно-економiчного розвитку эму.
^ÏTepaTypa
1. Liubitseva, O. O. Do pytannia terminolohii v turyzmu [Text] / O. O. Liubitseva // Geography and tourism. - 2009. - P. 7-10.
2. Leiper, N. Tourism management [Text] / N. Leiper. - Sidney: Pearson Education Australia, 2004. - 326 p.
3. Bieger, T. Destinations Management [Text] / T. Bieger. - München: Oldenbourg, 2005. - 365 p.
4. Ritchie, B. The competitive destination: a sustainable tourism perspective [Text] / B. Ritchie, G. Crouch. - Cambridge: CAB International, 2003. -291 p. doi:10.1079/9780851996646.0000
5. Moisander, J. Qualitative marketing research: a cultural approach [Text] / J. Moisander, A. Valtonen. - London: Sage, 2006. - 240 p. doi:10.4135/9781849209632
6. Zorin, I. V. Menedzhment destinatsii. Uchebnye programmy mezhdunarodnyh obrazovatel'nyh proektov urovney bakalavriata i magistratury [Electronic resource] / I. V. Zorin // Materialy mezhdunarodnoi konferentsii «Turistskie brendy - generator razvitiia territoriy», g. Vologda, g. Velikiy Ustiug, 13-14 dekabria 2011. - Available at: \www/URL: http://russiaturforum.com/upload/presentation/004_plenarn_zorin_volog da.pdf
7. Beni, M. C. Globalizacao do Turismo: Megatendencias do Sectore a Realidade Brasileira [Text] / M. C. Beni. - Ed. 2. - Sao Paulo: Editora Aleph, 2003. -180 p.
8. Enright, M. J. Survey on the Characterization of Regional Clusters: Initial Results [Text]: Working Paper Institute of Economic Policy and Business Strategy: Competitiveness Program University of Hong Kong and the Competitiveness Institute / M. J. Enright. - Barcelona, Spain, 2000. - 21 p.
9. Kuskov, A. S. Rekreatsionnaia geografiia [Text] / A. S. Kuskov, V. L. Golubeva, T. N. Odintsova. - Moscow: Flinta: MPSI, 2005. - 496 p.
10. Papenov, K. V. Rezervy obshchestvennogo proizvodstva. Voprosy teorii i praktiki [Text] / K. V. Papenov. - Moscow: MGU, 1985. - 143 p.
11. Puzynia, K. F. Problemy i opyt sovershenstvovaniia upravleniia i povysheniia effektivnosti funktsionirovaniia uchrezhdenii i predpriiatii sotsial'noi sfery [Text] / ed. by K. F. Puzynia // Materialy II Vserossiiskoi nauchno-prakticheskoi konferentsii, g. Sankt-Peterburg, 19-21 noiabria 2003. - St. Petersburg: St. Petersburg State University of Engineering and Economics, 2003. - 340 p.
12. Ustav VOZ [Electronic resource] // World Health Organization. -Available at: \www/URL: http://www.who.int/governance/eb/constitution/ru/
13. Pirozhnik, I. I. Transformatsiia turistsko-rekreatsionnogo prostranstva v epohu globalizatsii [Text] / I. I. Pirozhnik // Turizm i regional'noe razvitie. - 2006. -№ 4. - P. 136-138.
14. Beritelli, P. Social network analysis in destination management [Electronic resource] / P. Beritelli // eTourism. - University of St. Gallen, 2009. -Available at: Ywww/URL: http://etourism.economia.unitn.it/documents/3.pdf
15. Davidson, R. Tourism destinations [Text] / R. Davidson, R. Maitland. -London: Hodder&Stoughton, 1997. - 287 p.
16. Kotler, P. T. Marketing for Hospitality and Tourism [Text] / P. T. Kotier, J. T. Bowen, J. Makens. - Ed. 6. - Pearson, 2013. - 704 p.
17. Parlamentski zvity [Electronic resource] // Andriy Gordeev. Holova Khersonskoi oblasnoi derzhavnoi administratsii. - Available at: \www/URL: http://gordeev.org.ua/press/report/
