Научная статья на тему 'Investigation of organizational and management specifics of health tourism development'

Investigation of organizational and management specifics of health tourism development Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
79
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫЙ ТУРИЗМ / ОЗДОРОВЧИЙ ТУРИЗМ / HEALTH TOURISM / ТУРИСТСКО-РЕКРЕАЦИОННЫЕ РЕСУРСЫ / ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦіЙНі РЕСУРСИ / TOURIST AND RECREATIONAL RESOURCES / ТУРИСТСКИЙ ПРОДУКТ / ТУРИСТСЬКИЙ ПРОДУКТ / TOURIST PRODUCT / КЛАСТЕРНИЙ ПіДХіД / КЛАСТЕРНЫЙ ПОДХОД / CLUSTER APPROACH

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Shandova N.

The object of research is the processes of health tourism organization in the regions of Ukraine. With the aim of establishing the direction and essence of the processes of health tourism organization, the «health tourism» concept is clarified, the components and the environment of its resources are identified. As part of the study of the features of management aspects of health tourism development, the forms of its spatial organization - tourist destination and tourist cluster are considered. Destination and tourist cluster are considered as two systems to meet the tourist’s needs: destination creates conditions for health tourism organization at the level of a particular region, forming a cluster in health tourism is aimed at supporting and developing a destination as a competitive local specific tourist product. In order to provide recommendations on the health tourism development in the Kherson region (Ukraine), the current status is assessed, the advantages of the potential of the tourist sphere of the Kherson region are determined. The peculiarities of the formation of regional clusters, as such having a latent character, are revealed. The development of their potential will allow to combine all components of health tourism in a complex tourist product and to obtain a synergistic effect in ensuring sustainable social and economic development of the region as a whole.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Investigation of organizational and management specifics of health tourism development»

DOI: 10.15587/2312-8372.2017.100915

ДОСЛ1ДЖЕННЯ ОРГАШЗАЩИНО-УПРАВЛШСЬКО1 СПЕЦИФ1КИ РОЗВИТКУ ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ

Шандова Н. В.

1. Втуп

Метою Стратеги сталого розвитку «Укра!на - 2020» е впровадження в УкраАт европейських стандартiв життя, а також вiдповiдно до Плану прюрите-тних дiй Уряду на 2016 рж, метою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни е забезпечення зростання рiвня життя громадян i шдвищення його якостi в результатi сталого економiчного розвитку. Згiдно даним Всесвггнього банку лише 15 % економiч-ного росту формуеться матерiальними та фiзичними ресурсами, 20 % - природ-ним капiталом, а 65 % забезпечуеться за рахунок трудового, сощального кат-талу. Тобто, головним фактором економiчного розвитку кра!ни е людський по-тенцiал, збереження якого можливе за рахунок виходу на стандарти забезпечення послугами охорони здоров'я, що характернi для розвинених кра!н. Збереження й змщнення здоров'я населення необхiдно розглядати через посилення значимост профiлактики захворювань i формування здорового способу життя, розробку й впровадження механiзмiв стимулювання вщповщального вщношен-ня громадян Укра!ни до свого здоров'я.

У цих умовах, з метою охорони й вщновлення здоров'я людини, змщнення й нарощування кашталу здоров'я, актуалiзуеться проблема розвитку й функ-цiонування регюнальних туристських комплексiв в оздоровчих цшях.

2. Об'ект дослiдження та його технолоНчний аудит

Об'ектом дослiдження е процеси оргашзаци оздоровчого туризму в регь онах Укра!ни.

Аналiз закордонно! практики показав, що в цей час оздоровчий туризм у свт - це глобальна шдус^я, що швидко розвиваеться та приносить щорiчно десятки мiльйонiв доларiв доходу. Вщповщно до дослiдження, проведеному World Travel Monitor, у цей час оздоровчий туризм у Сврош це 9,4 мшьйони туристичних по!здок або 2,4 % вщ всiх закордонних по!здок европейцiв. У щ-лому в Сврош за останш п'ять роюв попит на оздоровчi тури вирю на 38 %. Оздоровчий туризм на високому рiвнi розвинений у багатьох кра!нах свiту, а його просторова оргашзащя виступае у формi дестинаци, керування якою при-пускае зв'язування часто дуже розрiзнених елеменпв, для того, що б надати туристу цшсний конкурентоспроможний продукт. Але для контрольованого ви-користання оздоровчих ресурЫв дестинаци, з метою !х збереження та вщнов-лення, необхiднi певнi iнструменти, дiя яких забезпечить можливост дестинаци пропонувати конкурентоздатний туристський продукт.

Дослщження вiтчизняних туристсько-рекреацшних ресурсiв послужило пiдставою для висновку, що оздоровчий туризм в Укршт, i зокрема в Херсонсь-кш областi, мiг би конкурувати з шоземним, оскiльки в Херсонськiй област е термальнi джерела, грязi й тому подiбнi унiкальнi природнi ресурси. В основу

завдання по шдвищенню туристично! привабливостi област й ре^заци 11 поте-нщалу в сферi оздоровчого туризму повинен бути покладений кластерний пiдхiд, основою якого е застосування iнструментiв коопераци i координаци дiяльностi щодо формування, просування i реашзаци нового туристського продукту.

3. Мета та задачi дослвдження

Метою дослiдження е поглиблення теоретико-методичних положень i ро-зробка практичних рекомендацш щодо управлiння розвитком сфери оздоровчого туризму на регюнальному рiвнi.

Для досягнення поставлено! мети були поставлен такi завдання:

1. Уточнити змют й функщональш межi поняття «оздоровчий туризм» для встановлення його спрямованосп та сутност процесiв оргашзаци;

2. Встановити особливосп управлiнських аспектiв розвитку оздоровчого туризму у формi туристсько! дестинацп й туристського кластеру;

3. Ощнити поточний стан та перспективи розвитку туристично! сфери Херсонсько! областi для визначення потенщалу оздоровчого туризму;

4. Розкрити особливосп формування регiональних кластерiв, представити рекомендацй щодо створення комплексного туристичного продукту оздоровчого туризму.

4. Дослвдження ^нуючих р1шень проблеми

Рiзнi теоретичш й методичнi аспекти управлiння розвитком рекреащйно-го туризму знайшли вщображення в сучасних наукових дослiдженнях. Питання термшологй в туризмi та закономiрностi територiальноl оргашзаци рекреацш-но! дiяльностi вiддзеркаленi в роботах [1-3], як мають переважно географiчно-орiентоване спрямування в межах системного шдходу до вивчення туризму. Даний шдхщ представляе дестинащю як певну територiю, вщв^вану туристом, або географiчний об'ект, що мае фiзичнi i адмшстративш межi, та склада-еться з елеменпв - атракци, туристичнi послуги, шфраструктура, доступнiсть, iмiдж, цiна. В роботах [4-6] розглянуто управлшсью аспекти розвитку рекреа-цiйного туризму. Автори проводять маркетинговi управлiнсько-орiентованi до-слщження, за якими туристська дестинацiя визначаеться як туристський продукт, що мае багаторiвневу структуру та поеднуе таю аспекти туризму як попит, перевезення, пропозищя i маркетинг. З метою застосування маркетингових та управлшських шструмент1в науковщ представляють дестинацш як терито-рiю, основою яко! е туристсько-рекреацiйнi ресурси з певною споживчою щн-нiстю, що визначають 11 ринкову конкурентоспроможнiсть. Концепцiя розвитку туристсько-рекреащйно! територп як кластеру, його функщональш особливосп висвiтлено в роботах [7, 8]. Дослщники висвiтлюють оргашзацшш принципи формування кластерiв, вважають, що туристська кластерiзацiя спрямована на комплексне використання туристсько-рекреацшних ресурсiв i шдвищення кон-курентоспроможностi мiсцевого туристського продукту.

Однак розробка проблематики оргашзацшно-управлшських аспеклв розвитку оздоровчого туризму в Укра1ш перебувае в стадп становлення. Дослщни-ки справедливо вiдзначають, що вщносно термiна «оздоровчий туризм» не ю-нуе едино! думки, недосконалий понятiйний апарат утрудняе процес ефектив-

ного управлшня розвитком оздоровчого туризму. Необхщно також вщзначити потребу дослiджень туристсько! дестинаци, що враховуе ii багатоаспектшсть i розглядае ii як основу фiзичного, духовного й соцiального оздоровлення.

5. Методи дослвдження

Iнформацiйною базою дослщження е публiкацii провiдних втизняних i зарубiжних учених за напрямком управлшня розвитком туризму. Автором були використаш методи й шструментарш системного й статистичного анашзу, по-рiвняльного аналiзу, графiчна iнтерпретацiя емпiричноi шформаци, сформульо-ване власне бачення основних тенденцш розвитку сфери оздоровчого туризму на регюнальному рiвнi.

6. Результати дослвдження

Змiстовнi й функцiональнi межi поняття «рекреащя» досить широкi в силу рiзноманiтних дослiдницьких пiдходiв. Навiть переклад з рiзних мов дае не-однозначне трактування сут даного явища. У перекладi з латинсько: «rekreatio» означае повертати здоров'я, сили. Французький переклад «recreation» - це роз-вага, вщпочинок; змша дiй, що виключае трудову дiяльнiсть i характеризуе простiр, пов'язаний iз цими дiями. У перекладi з англшськох мови - вiдновлення здоров'я, щиросердечних i фiзичних сил, видужання [9]. Представлен трактування мають вiдмiнностi, але схожi в тому, що рекреащя являе собою рiзнi заходи щодо вiдновлення здоров'я й працездатност у вiльний вщ роботи час за допомогою оздоровчох, культурно-пiзнавальноi й спортивно! дiяльностi.

За даними дослщжень [10], у результат реалiзацii рекреацiйних заходiв збiльшуеться середньорiчна продуктивнiсть працi вiд 0,2 до 0,5 % (залежно вiд галузi народного господарства), причому, у перший мюяць пiсля активного вщ-починку в перюд вiдпустки продуктивнiсть пращ зростае на 15-25 %, надалi вона знижуеться й через 4-8 мюящв досягае колишнього рiвня. Вщповщно до результатiв iнших дослiджень, у санаторно-курортнш установi рекреанти в 3-4 рази частше й в 1,5-2 рази швидше вiдновлюють працездатнiсть. У результал рiвень захворюваностi знижуеться в 2-4 рази [11]. Тобто, можна припустити, що бшьш масштабне впровадження рiзних форм вiдпочинку, буде сприяти зниженню захворюваносл, зменшенню втрат по тимчасовш непрацездатностi, пiдвищенню продуктивностi пращ

Важливим питанням у дослiдженнi рекреац^но^' сфери е визначення поняття оздоровчий туризм, що дозволить зрозумгги його змют, спрямованiсть та сутшсть процесiв органiзацii.

У преамбулi Статуту Всесвiтньоi органiзацii охорони здоров'я (ВОЗ) здоров'я визначене як «стан повного фiзичного, щиросердечного й сощального благополуччя, а не тшьки вщсутшсть хвороб i фiзичних дефектiв» [12]. Грун-туючись на даному визначенш, можна дiйти висновку, що оздоровлення, тобто заходи щодо шдтримки здоров'я в повному благополуччi приведуть до попере-дження захворювань i продовженню активного довголггтя людини. Тодi оздоровчий туризм, у межах дослщження, пропонуеться розглядати як сукупшсть напрямюв фiзичного, духовного й соцiального оздоровлення, здшснюваного людиною за допомогою подорожi в яку-небудь мiсцевiсть зi сприятливими для

оздоровлення природно-кшматичними, культурно-естетичними та сощально-економiчними ознаками, результатом якого буде не тшьки попередження за-хворювань, а й вщновлення та розвиток фiзичних, психiчних й емоцiйних сил.

Виходячи з даного визначення, складовими оздоровчого туризму е:

• фiзичне оздоровлення - забезпечення достатньо! м'язово! активности яке сприятиме профiлактицi захворювань, шдвищенню iмунiтету й загального тонусу оргашзму;

• духовне оздоровлення - забезпечення позитивних емоцiйних переживань вщ збiльшення обсягу знань, розширення кругозору й дiапазону соцiокультурних знань;

• сощальне оздоровлення - забезпечення вщчуття цiлiсностi свого внутрь шнього св^у, повноти власного буття.

Органiзацiя оздоровчого туризму потребуе наявност середовища з приро-дно-клiматичними, культурно-естетичними та соцiально-економiчними рекреа-цiйними ресурсами:

• природно-кшматичш ресурси - клiмат, земельнi й водш ресурси, рельеф, печери, рослинний i тваринний свiт, парки й заповщники, мальовничi пейзажi, унiкальнi природш об'екти й iн.;

• культурно-естетичш ресурси - культурнi, iсторичнi, археолопчш, архпе-ктурнi пам'ятники, етнографiчнi особливосп територп, фольклор, центри прикладного мистецтва й т.п.;

• соцiально-економiчнi ресурси - економiко-географiчне положення, тран-спортна доступнiсть територп, рiвень ïï економiчного розвитку, сучасна й перспективна територiальна органiзацiя господарства, рiвень обслуговування насе-лення, структура населення, трудовi ресурси, особливостi розселення, рiвень розвитку транспортноï мережi й ш.

Середовище рекреацiйних ресурсiв е складовою туристсько-рекреацiйного простору, що складаеться iз взаемозалежних пiдсистем, якi включають групи вщпочиваючих, природнi й культурнi комплекси, техтчш системи, обслугову-ючий персонал, органи управлшня [13].

Найбiльш вщомими концепцiями просторовоï органiзацiï туризму е конце-пцiя туристсько1' дестинацп та концепщя туристського кластеру.

Розглянемо особливосп управлiнських аспектiв розвитку оздоровчого туризму у формi туристсько1' дестинацп й туристського кластеру.

В основi концепцп туристсько1' дестинацiï лежить територiальний турист-ський продукт, i властиво умови формування цього продукту. Вчеш - дослщ-ники розглядають дестинацш не тшьки як географiчну територш з певними ресурсами, якi сприймаються як данiсть [1, 2, 14, 15], та з урахуванням управ-лiнсько-орiентованих дослiджень, визначають ïï як комплексний продукт, що задовольняе потреби турис^в, й обираеться туристом на основi емоцш i вщчут-™ [3, 4, 16], формуе культуру сучасного суспшьства [5], надаючи i розвиваючи комплекс особливих i значимих матерiальних можливостей для вiдпочинку й туризму, а також розвивае систему щнностей людей завдяки туризму на об'ек-тах культурноï й природноï спадщини [6].

У такому розумшш туристська дестинацiя, як комплекс природно-клiматичних, культурно-естетичних та соцiально-економiчних ресуршв е осно-

вою фiзичного, духовного й œ^anb^ro оздоpовлення, тa ствоpюe умови для оpгaнiзaцiï оздоpовчого туpизму нa piвнi о^емого pегiону.

Kонцепцiя туpистського клaстеpу пpедстaвляe туpистський клaстеp як гpупу туpистських aтpaкцiй нa обмеженiй геогpaфiчнiй теpитоpiï, що зaбезпе-ченa високим piвнем pозвитку iнфpaстpуктуpи й сеpвiсу, мae нaлaгодженi сощ-aльнi й пол^ичт зв'язки, a тaкож нaлaгоджене кеpувaння в компaнiях, якi утво-pюють меpежi по виpобництву туpистських послуг, що зaбезпечують стpaтегiч-нi конкуpентнi й поpiвняльнi пеpевaги [V].

Пош^ення клaстеpного пiдходу нa оpгaнiзaцiю оздоpовчого туpизму a^ туaльне в силу того, що для зaдоволення piзномaнiтних потpеб туpистiв необ-хiднi товapи й послуги велико!" кiлькостi ^д^^мотв i виpобництв, технолопч-но не пов,язaних мiж собою. Фоpмувaння клaстеpу в оздоpовчому туpизмi зa-безпечить в^обництво туpистичного пpодукту, a тaкож дозволить «пiдтpимaти дестинaцiï, тому що туpистськa клaстеpизaцiя нaцiленa нa спшьне комплексне викоpистaння туpистсько-pекpеaцiйних pесуpсiв i тдвищення конкуpентоздaт-ностi мiсцевого туpистського пpодукту зa paхунок коопеpaцiï комтанш-пapтнеpiв» [6]. Ha думку aвтоpa, клaстеpний пiдхiд не спpостовуe aбо зaмiщae, a pозвивae концепщю туpистськоï дестинaцiï [6]. Отже, клaстеp може бути туpи-стською дестинaцieю, aле дaлеко не зaвжди туpистськa дестинaцiя може бути клaстеpом, оскшьки клaстеp вiдобpaжae тiльки чaстину aспектiв дестинaцiï (ге-огpaфiчно-теpитоpiaльний, економiчний, pесуpсний й упpaвлiнський aспекти), пеpевaжно конценфуючись нa сфеpi виpобництвa туpистського ^одукту.

Тaким чином, клaстеp i дестишщя - це двi системи, як ствоpюються для зaбезпечення потpеб туpистa. Але в основi дестинaцiï лежить туpистичний ^о-дукт i зa певних умов дестинaцiя сaмa може бути туpистським пpодуктом, кгас-теp же не може виступaти як туpистичний пpодукт, його метa - тдвищення конкуpентоздaтностi мiсцевого специфiчного туpистського пpодукту. 1ншими словaми клaстеp e iнстpументом pозвитку дестинaцiï.

Туpистичнa iндустpiя Хеpсонськоï облaстi сьогоднi e одним з вaжливих мехaнiзмiв пожвaвлення економжи й впливae нa соцiaльно-економiчний pозви-ток. Туpистсько-pекpеaцiйний потенцiaл облaстi величезний, вот мae у своeму pозпоpядженнi основнi pесуpси для оздоpовчого туpизму, a тaкож мae pяд пеpе-вaг, сеpед яких:

- випдне мiсце pозтaшувaння Хеpсонщини як одного з шйбшьших моp-ських pегiонiв кpaïни, що мae моpське сполучення з кpaïнaми Сеpедземномоp,я, Близького Сходу тa Aзiï тa ствоpюe можливост тpaнсгpaничного туpизму;

- сусiдство iз Днiпpопетpовською облaстю, дpугою в Укpaïнi по чисель-ностi нaселення, що e ^омисловим pегiоном, екологiчнa обстанов^ в якому не спpияe гapному стaну здоpов,я й блaгополуччя влaсних гpомaдян, не мae влaс-ного виходу до моpського узбеpежжя - e сеpйозним pесуpсом до pозвитку оздоpовчого туpизму в Хеpсонськiй облaстi;

- бaгaтa iстоpiя, сaмобутня культуpa (бiльше пiвсотнi об,eктiв, що мaють iстоpичну, культуpну, apхiтектуpну знaчимiсть);

- безщнний пpиpодний потенцiaл, що включae узбеpежжя двох моpiв, pо-довишд лiкувaльних гpязей, pопи, унiкaльнi солят озеpa, лiкувaльно-теpмaльнi води нa Apaбaтськiй Стpiльцi, pодовищa мiнеpaльних вод, бiосфеpнi зaповiдни-

ки, дендролопчний парк «Аскашя-Нова», парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва, заповщт урочища й т.д.

За даними мошторингу Центру туристично! шформаци [17], пiд ча ртно-туристичного сезону 2016 року Херсонщину вщвщали близько 3, туристiв, вiдпочиваючих та екскурсаш!в, що бiльше на 20 % у порiвняннi з 2015 роком та на 86 % бшьше шж в 2011 рощ (рис. 1). Позитивна динамжа ту-ристського потоку шдтверджуе затребуванiсть ресурЫв Херсонс1

В'Тзний потiк туристiв у Херсонську область, млн. оаб

2,09

0,5

2011 2012 2013

2014 2015

2016

Рис. 1. Динамша в'!зного туристського потоку у Херсонськш област за 2011-2016 рр.

Складено за даними [17]

Однак для ринку готельних послуг Херсонсько! област характерний де-фiцит сучасного номерного фонду готелiв туристського класу, нерiвномiрний розподiл готелiв на територи област й практична вiдсутнiсть альтернативних варiантiв розмiщення при наявностi стшко! тенденцй попиту на комфортне су-часне проживання «економ-класу». Для збiльшення обсяпв в'1'зного туристського потоку й розвитку туризму на територи Херсонсько! областi в цiлому необ-хщна активiзацiя наявних ресурсiв, а також будiвництво нових готелiв. У цей час туристський ринок област не е привабливим для великих готельних мереж, але це вiдкривае можливост для малих пiдприемств, що надають послуги у сферi туристичного бiзнесу.

Однiею iз ключових складових розвитку оздоровчого туризму й шдви-щення якостi й безпеки туристських послуг е шдготовка кадрiв для сфери туризму. У цей час у Херсонськш област сформувалася безперервна система кадрового й наукового забезпечення дано! сфери. Шдготовку фахiвцiв з вищою про-фесiйною освггою у сферi туризму на сьогодшшнш день здiйснюють два уш-верситети область Незважаючи на прийнятi заходи в Херсонськш област по розвитку системи осв^и в сферi туризму, рiзниця мiж потребами туристсько! галузi й пропозицiею з боку осв^шх установ залишаеться досить iстотною. Академiчнiсть профшьно! вищо! освiти при явнш нестачi практичних навичок i знань в галузi оздоровчого туризму, шдготовка фахiвцiв без достатнього ураху-

вання змюту наявних туристсько-рекреацшних ресурсiв обласп, технологiй 1х-нього використання для прийому туриспв, негативно позначаеться на просу-ваннi регiонального турпродукту.

Для формування конкурентоздатного продукту оздоровчого туризму не-обхщна ефективна стратегiя по його просуванню, зосереджена на ключових на-прямках туристського ринку, що дозволить зробити в'1'зний i внутршнш туризм дохiдною складовою економiки область

Головною конкурентною перевагою Херсонсько! област в межах розвитку оздоровчого туризму е 11 високий потенщал фiзичного, духовного й сощаль-ного оздоровлення. Ушкальш територи заповiдникiв i паркiв, сприятлива еко-логiчна ситуащя, культурно-iсторичнi пам'ятники, вигiдне географiчне поло-ження областi дозволяють сприймати Херсонську область як перспективну де-стинащю в Укра1ш, а наявнi природно-кшматичш, культурно-естетичнi та сощ-ально-економiчнi рекреацшш ресурси розглядати оздоровчий туризм в якост одного iз прiоритетних напрямюв розвитку економiки регiону. Всi щ обставини також дають пiдставу стверджувати, що при подальшому розвитку сфера оздоровчого туризму област може стати галуззю, що при порiвняно невеликих ка-пiталовкладеннях здатна забезпечити економiчно рентабельне використання оздоровчих ресурЫв регiону.

Однак у цей час на територи областi домiнують точковi турпродукти, якi здатнi забезпечити реалiзацiю окремо! складово! оздоровчого туризму, що об-межуе загальний потенцiал оздоровчого туризму. На нашу думку, розвиток дестинаци повинний базуватися на прюритетних напрямках розвитку оздоровчого туризму в област^ а також на туристських територiях, видшених у якост опорних й таких, що володшть природними й штучними конкурентними перевагами. «Точки» розвитку туризму повинш бути пов'язаш в едину систему ю-нуючою й планованою iнфраструктурою i единим центром керування. Таке об'еднання дозволить сформувати комплексы пакети туристських послуг оздоровчого характеру. При цьому подальший розвиток видшених опорних туристських територш буде сприяти комплексному розвитку область Такими терито-рiями в цей час е:

• нащональний заповщник «Асканiя-Нова» - як територiя фiзичного та духовного оздоровлення;

• Арабатська стршка - як територiя фiзичного оздоровлення;

• Скадовський дельфiнарiй «Акварель» - як територiя духовного та сощального оздоровлення;

• юторико-розважальний комплекс «Зелеш Хутори Таври» - як тери-торiя соцiального оздоровлення.

Дослщження, якi проводяться на рiвнi дестинаци, допомагають виявити територи, де вже склалася сукупнiсть пiдприемств i виробництв, що працюють над створенням туристського продукту, але за якимись причинами синергетич-ний ефект не досягаеться. Вщповщно, з'являеться можливiсть визначити щ причини й використати латентний кластер (кластер, що не виявив себе, у якому юнують додатковi можливост^ але вони не можуть бути реалiзованi, i синерге-тичний ефект не досягаеться [8]) як основу формування ддачого.

Регюнальш туристськ кластери найчастiше мають саме латентний харак-

тер. Так, наприклад, на територiях Голопристанського й Скадовського райошв KpiM л^нього оздоровлення вже юнуе iндустрiя регулярних по1'здок громадян з рiзними цшями. Однак у Скадовському районi кшьюсть екcкyрcантiв у весня-но-оciннiй сезон перебувае у два рази бшьше, шж, тyриcтiв з оздоровчими щ-лями, крiм того, в основному переважають вiдпочиваючi з дiтьми, тод^ як i для молодi й для людей старшого вшу Скадовський i Голопристанський район та-кож можуть становити певний штерес у cферi оздоровлення. У ЗМ1 наводиться наступна цитата Т. Волинець, директора департаменту зовтштх економiчних зв,язкiв i туризму Херсонсько1 облдержадмiнicтрацiï: «Разом з украшським НД1 медично1 реабiлiтацiï й курортологи Мшздраву створена ресурсна карта облас-тi, що показуе величезний потенщал Херcонcькоï облаcтi, зокрема, два пшот-них проекти будуть реашзоваш в Скадовському i Голопристанському районах: перепрофшювання двох дитячих оздоровчих таборiв у Скадовському районi в статус санаторив i створення бальнеокурорту в Голш Присташ». Отже, ство-рення бальнеолопчних кyрортiв на територiï м. Гола Пристань, i м. Скадовська дозволить поеднати вс cкладовi оздоровчого туризму у комплексний туристич-ний продукт, а сам оздоровчий туризм виступить у ролi каталiзатора, що буде стимулювати цiле коло галузей економiки й cоцiальноï сфери, залучених у створення комплексного туристського продукту, що, в свою чергу, сприятиме забезпеченню стшкого cоцiально-економiчного розвитку област в цiломy. Очевидно, що значний потенщал для кластеру в такш латентнш ситуаци ще не роз-критий i не освоений.

Таким чином, на нашу думку, у деяких районах Херсонсько1' област вже стихшно склалися дiючi або латентш тyриcтcькi кластери, в шших сформува-лися певнi передумови для створення туристсько-рекреацшних клаcтерiв. Тому при виборi оптимального cценарiю розвитку сфери оздоровчого туризму рь шенням проблеми е застосування кластерного шдходу, що припускае зосере-дження в рамках певно1' територи пiдприeмcтв й оргашзацш, що займаються розробкою, виробництвом, просуванням i продажем турпродукту, а також дiя-льшстю, cyмiжною з туризмом i рекреацшними послугами. Необхiдно зауважи-ти, що кластерна полiтика област^ у тому чиcлi проекти розвитку окремих кла-cтерiв, повиннi розроблятися на оcновi аналiзy потенцiалy й етапу розвитку вже сформованих клаcтерiв, 1'хнього взаемозв'язку. У рамках формування кластера оздоровчого туризму, на оcновi науково обгрунтованих рiшень, а також з вико-ристанням механiзмiв державно-приватного партнерства будуть створеш най-

звитку шфраструктури оздоровчого туризму, а також сфери

оретичний аналiз поняття «оздоровчий туризм» i встановлення сутност проце-ciв його органiзацiï. Запропоноване визначення дозволило окреслити межi ана-лiзy потенцiалy оздоровчого туризму в Херсонськш област^ виявити конкурен-тнi переваги та перспективи розвитку в цш сферь

Weaknesses. Слабкими сторонами дослщження е вiдcyтнicть повно1' стати-стично!" iнформацiï щодо регiонального розвитку туристсько-рекреацшних ре-

анал13 результат1в досл1дження

Сильними сторонами результату дослщження е проведений те-

сурЫв, яка б могла бшьш повно вщобразити поточний стан туристсько1' rany3Ï в облaстi.

Opportunities. Можливостями для подальших дослiджень е проробка про-позицiй щодо дiaгностики соцiaльно-економiчних процеЫв, що вiдiгрaють важ-ливу роль у формуванш та розвитку кластеру в оздоровчому туризм^ зокрема найкращих способiв стимулювання розвитку учaсникiв кластеру, та ощнювання ефективностi застосування кластерного шдходу в сферi оздоровчого туризму.

Threats. Загрозами для результат проведених дослщжень е посилення конкуренцiï з боку шших регiонiв краши в зв'язку з бшьш ефективним викори-станням туристсько-рекреацшного потенцiaлу, нaявнiсть альтернативних спо-собiв використання територiй, придатних для розвитку оздоровчого туризму.

8. Висновки

1. Уточнено змiст й функщональш межi поняття «оздоровчий туризм» як сукупност нaпрямкiв фiзичного (забезпечення достaтньоï м'язовоï aктивностi, яке сприятиме профшактищ захворювань, пiдвищенню iмунiтету й загального тонусу оргaнiзму), духовного (забезпечення позитивних емоцшних переживань вiд збшьшення обсягу знань, розширення кругозору й дiaпaзону сощокультур-них знань) й сощального (забезпечення вщчуття цiлiсностi свого внутршнього свiту, повноти власного буття) оздоровлення, здшснюваного людиною за допомогою подорожi в яку-небудь мюцевють зi сприятливими для оздоровлення природно-кшматичними, культурно-естетичними та соцiaльно-економiчними ознаками, результатом якого буде не тшьки попередження захворювань, а й вь дновлення та розвиток фiзичних, психiчних й емоцшних сил. Використання за-пропонованого визначення створюе можливостi для бшьш обгрунтованих дос-лiджень сутностi процешв оргaнiзaцiï оздоровчого туризму.

2. Встановлено особливост упрaвлiнських aспектiв розвитку оздоровчого туризму у формi туристськоï дестинаци й туристського кластеру, що розгляда-ються як двi системи для забезпечення потреб туриста: дестинащя створюе умо-ви для оргaнiзaцiï оздоровчого туризму на рiвнi окремого регюну, формування кластеру в оздоровчому туризмi спрямоване на пiдтримку i розвиток дестинаци як конкурентоздатного мiсцевого специфiчного туристського продукту.

3. З урахуванням сутност поняття «оздоровчий туризм» ощнено поточний стан та потенщал розвитку туристично!" сфери Херсонсько!" обласл, що дозволило розглядати оздоровчий туризм в якост одного iз прiоритетних напрям-кiв розвитку економши регiону.

4. Розкрито особливостi формування регюнальних клaстерiв, як таких що мають латентний характер, освоення потенщалу яких дозволить поеднати всi склaдовi оздоровчого туризму у комплексний туристичний продукт та отримати

ш ефект у забезпеченш стiйкого соцiaльно-економiчного розвитку эму.

^ÏTepaTypa

1. Liubitseva, O. O. Do pytannia terminolohii v turyzmu [Text] / O. O. Liubitseva // Geography and tourism. - 2009. - P. 7-10.

2. Leiper, N. Tourism management [Text] / N. Leiper. - Sidney: Pearson Education Australia, 2004. - 326 p.

3. Bieger, T. Destinations Management [Text] / T. Bieger. - München: Oldenbourg, 2005. - 365 p.

4. Ritchie, B. The competitive destination: a sustainable tourism perspective [Text] / B. Ritchie, G. Crouch. - Cambridge: CAB International, 2003. -291 p. doi:10.1079/9780851996646.0000

5. Moisander, J. Qualitative marketing research: a cultural approach [Text] / J. Moisander, A. Valtonen. - London: Sage, 2006. - 240 p. doi:10.4135/9781849209632

6. Zorin, I. V. Menedzhment destinatsii. Uchebnye programmy mezhdunarodnyh obrazovatel'nyh proektov urovney bakalavriata i magistratury [Electronic resource] / I. V. Zorin // Materialy mezhdunarodnoi konferentsii «Turistskie brendy - generator razvitiia territoriy», g. Vologda, g. Velikiy Ustiug, 13-14 dekabria 2011. - Available at: \www/URL: http://russiaturforum.com/upload/presentation/004_plenarn_zorin_volog da.pdf

7. Beni, M. C. Globalizacao do Turismo: Megatendencias do Sectore a Realidade Brasileira [Text] / M. C. Beni. - Ed. 2. - Sao Paulo: Editora Aleph, 2003. -180 p.

8. Enright, M. J. Survey on the Characterization of Regional Clusters: Initial Results [Text]: Working Paper Institute of Economic Policy and Business Strategy: Competitiveness Program University of Hong Kong and the Competitiveness Institute / M. J. Enright. - Barcelona, Spain, 2000. - 21 p.

9. Kuskov, A. S. Rekreatsionnaia geografiia [Text] / A. S. Kuskov, V. L. Golubeva, T. N. Odintsova. - Moscow: Flinta: MPSI, 2005. - 496 p.

10. Papenov, K. V. Rezervy obshchestvennogo proizvodstva. Voprosy teorii i praktiki [Text] / K. V. Papenov. - Moscow: MGU, 1985. - 143 p.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

11. Puzynia, K. F. Problemy i opyt sovershenstvovaniia upravleniia i povysheniia effektivnosti funktsionirovaniia uchrezhdenii i predpriiatii sotsial'noi sfery [Text] / ed. by K. F. Puzynia // Materialy II Vserossiiskoi nauchno-prakticheskoi konferentsii, g. Sankt-Peterburg, 19-21 noiabria 2003. - St. Petersburg: St. Petersburg State University of Engineering and Economics, 2003. - 340 p.

12. Ustav VOZ [Electronic resource] // World Health Organization. -Available at: \www/URL: http://www.who.int/governance/eb/constitution/ru/

13. Pirozhnik, I. I. Transformatsiia turistsko-rekreatsionnogo prostranstva v epohu globalizatsii [Text] / I. I. Pirozhnik // Turizm i regional'noe razvitie. - 2006. -№ 4. - P. 136-138.

14. Beritelli, P. Social network analysis in destination management [Electronic resource] / P. Beritelli // eTourism. - University of St. Gallen, 2009. -Available at: Ywww/URL: http://etourism.economia.unitn.it/documents/3.pdf

15. Davidson, R. Tourism destinations [Text] / R. Davidson, R. Maitland. -London: Hodder&Stoughton, 1997. - 287 p.

16. Kotler, P. T. Marketing for Hospitality and Tourism [Text] / P. T. Kotier, J. T. Bowen, J. Makens. - Ed. 6. - Pearson, 2013. - 704 p.

17. Parlamentski zvity [Electronic resource] // Andriy Gordeev. Holova Khersonskoi oblasnoi derzhavnoi administratsii. - Available at: \www/URL: http://gordeev.org.ua/press/report/

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.