Інвазійні рослини в місті Луцьку (Волинська область) Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

Коцун Л.О., к.б.н., доц., Кузьм1шина I.I., к.б.н., доц., Войтюк В.П., к.с.-г.н., доц., Лковська Т.П., к.б.н., доц., Кузьм1шина С.В. ©

Волинський нацюнальний ушеерситет iмет Лес Укратки, м. Луцьк

1НВАЗ1ЙН1 РОСЛИНИ В М1СТ1 ЛУЦЬКУ (ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ)

До^джено еидоеий склад та поширення теазшних еидiе рослин м. Луцька, здтснено ïx структурний аналiз.

Ключовi слова: теазШм еиди, еидоеий склад, м. Луцьк.

Вступ. Географiчне положення м. Луцька виявилось сприятливим для проникнення на його територш адвентивних, в тому чи^ швазшних, видiв. Водний шлях по рiчцi Стир, торпвельш зв'язки з сусщшми регюнами, вiйськовi походи на численш вiйни, залiзничнi перевезення та iншi фактори створювали умови для появи все нових видiв заносних рослин у обласному центрi та його околицях. Видовий склад швазшних рослин, ступшь ix поширення в Луцьку на вiдмiну вiд багатьох шших мiст Украши ще не вивчався, що й зумовило актуальшсть обрано! теми дослiдження.

Матер1ал дослвдження - видовий склад iнвазiйниx рослин в складi урбанофлори та особливостей ïx поширення в межах мюта Луцька.

Методи дослщжень - польовi (детально-маршрутних обстежень, стацiонарний) та камеральш (обробка гербарного матерiалу, опрацювання л^ературних джерел, методи математично! статистики).

Результати дослщження. М^сто Луцьк майже по колу оточений рiчкою Стир. Його розташування у мiсцевостi, де Волинська височина межуе з Полiською низовиною, при переxодi вiд пiдвищень швденно! частини мiста з чорноземами до рiвнини з пiщаними грунтами на швноч^ сприяло формуванню рiзниx фiтоценозiв.

Обстеженнями були оxопленi окремi квартали мiста Луцька: приватний сектор, юторичний центр, промислова зона, транспортнi вузли. На основi проведених протягом 2008-2011 рр. маршрутних обстежень, ми склали список iз 51 адвентивного виду з високою iнвазiйною спроможнiстю в розумшш В.В. Протопопово! зi ствавторами [1, 2] виду урбанофлори мкта.

В м. Луцьку найбiльш поширеними е 29 iнвазiйниx видiв рослин, що натуралiзувалися. Ambrosia artemisiifolia L. виявили на вулицi Чернишевського бия буд. № 77, яка зростае вздовж автомобшьно! дороги. Смуга 1м завширшки та 20 м завдовжки. Окремi особини заввишки 0,5 м в генеративному сташ. Ряснiсть 23 особини на 1м2. На присадибнш дiлянцi, яка огороджена парканом, ïï не виявлено. Проте на залiзничному вокзалi смуга завширшки 1 м мiж залiзничною колiею i загорожею автостоянки не викошуеться, окремi особини до 0,75 м заввишки, в доброму сташ. М!ж шпалами рослини пригшчеш, до 0,15 м заввишки. Conium maculatum L. трапляеться поодиноко на вул. Львiвськiй, Потебш, Дубшвськш, в центральному парку у вологих мiсцяx. Окремi особини Salix fragilis L. вшом вiд 20 до 40-50 роюв вiдмiчено на вулицях Юверщвськш, Львiвськiй,

© Коцун Л.О., Кузьмшина I.I., Войтюк В.П., Л1совська Т.П., Кузьмшина С.В., 2011

261

Потебш, Данила Галицького, Набережнш, 3annaBi pi4^ Стир, парку культури i вiдпочинку iMeHi Лес Укра!нки. Рослини у задовiльному сташ. Galinsoga parviflora Cav. виявлено на вулицях Львiвськiй, Нiла Хасевича, Юверщвськш, Ковельськiй, Рiвненськiй, Чернишевського, Потебнi, Данила Галицького, Глушець, парку, де вона трапляеться в дiапазонi мрозсiяно - майже суцшьно" на пробнiй площ1 Galinsoga ciliata (Rafin.) Blake, близький до попереднього вид, виявлено лише кшька особин на вулицях Данила Галицького та Глушець, при входi до центрального парку у вологих затшених мюцях. Geranium pusillum L. трапляеться в багатьох мюцях обстеження (вулищ Володимирська, Рiвненська, Чернишевського, Ковельська, Данила Галицького, у парку, заплавi р. Стир), проте не виявляе агресп. Sinapis arvensis (L.) Mk. виявлено на вулицях Володимирськш, Ковельськш, Львiвськiй розсiяно, по 1-2 особини на 3-5 м2. Capsella bursa — pastoris (L.) Medic. трапляються рщко на облiкових площадках на вулицях Львiвськiй, Чернишевського, Потебнi, Володимирськш, у парку, на шших вулицях - поодиноко. Echinocystis lobata (Mixch) Torr. et. A. Gray. зростае по вулищ Набережнш та у центральному парку. За час спостережень цей вид набагато збшьшив площу поширення. Так, у 2008 р. на вулищ Набережнш, бшя мосту нами було знайдено мюцезростання ехшоцистюу площею 2 х 2 м2 За три роки площа збшьшилася до смуги близько 100 м завдовжки i 1 - 1,5 м завширшки вздовж автостради, якою прямують вантажiвки. В заповiднiй частиш парку, де розташований орнiтологiчний заказник мюцевого значення "Пташиний гай", кущi бузини чорно! повнiстю затягнутi пагонами ехшоцистюу. Sonchus arvensis L. нами виявлено на вулицях Юверщвськш, Львiвськiй, Глушець, Дубнiвськiй, парку культури i вiдпочинку iменi Лесi Укра!нки, при входi на кладовище по вул. Рiвненськiй. Рослини зростають розсiяно, по 2-3 особини на 1м2 , iнодi поодиноко. Erigeron canadensis L. трапляеться розаяно, невеликими куртинками, по 2-3 особини на 1м2, на вулицях Юверщвськш, Чернишевського, Данила Галицького, Ковельськш. Solidago canadensis L. як бур'ян розаяно трапляеться на вулицях Юверщвськш, Рiвненськiй, в заплавi рiчки Стир. Окремi особини, висадженi на присадибних дiлянках як декоративнi, ми не враховували. Brassica campestris L. зростае рщко бия одноповерхових будинюв по вулищ Нша Хасевича, Дубшвськш, у придорожнiй смузi парку. Xanthoxalis fontana (Burge) Halub. рщко трапляеться по вулищ Рiвненськiй, у парку, окремi особини виявлеш бiля лабораторного корпусу № 2 ВНУ, пмнази № 21. Окремi рослини Acer negundo L. зростають по вулищ Львiвськiй, Потебш, Данила Галицького, Глушець, Ковельськш, Володимирськш, Набережнш, групи з 5-10 особин в заплавi рiчки Стир, у парках. Descurania sophia (L).Webb ex Prautl виявлено на вулищ Юверщвськш, Чернишевського, Нша Хасевича невеликими куртинами з 2-4 особин по всш площi спостереження. Acorus calamus L. рщко трапляеться в пониженнях мжрорельефу на околицях мюта - по вулищ Львiвськiй, Ковельськш. Lepidotheca suaveolens (Pursh) Mutt. рщко трапляеться на вулицях Рiвненськiй, Львiвськiй, Нша Хасевича. Ballota nigra L. s. L. виявлено на см^никах вулиць Юверщвсько!, Ковельсько!, Нша Хасевича, у парку. Papaver rhoeas L. рщко трапляеться в околицях мюта - по вулицях Юверщвська, Рiвненська. Echinochloa crus-galli (L.)

Beauv. масово зростае на покинутих приватних дшянках вулиць Чернишевського, Нша Хасевича. Artemisia absinthium L. розаяно трапляеться на вшзд з обласного центру - вулицях Юверщвськш, Львiвськiй, Ковельськiй, Володимирськiй, Дубшвськш. A. annua L. нами виявлений у вах обстежуваних об'ектах. Вш трапляеться розсiяно або рясно залежно вiд ступеня окультурення земельних дшянок, мае дружнi сходи. Portulaca oleracea L. трапляеться досить рясно на присадибних дшянках вулиць Рiвненськiй, Нша Хасевича, Ковельськш, Володимирськiй. Raphanus raphanistrum L. виявлено на облiкових площадках вулиць Юверщвсько1, Нiла Хасевича, Дубшвсько1. Ступiнь поширення Impatiens parviflora D.C. - вщ sp до Cop1. Цей вид обрав волоп мкця вздовж дорiг вулиць Рiвненськоï, Данила Галицького, Дубнiвськоï, парку культури i вiдпочинку. Stenactis annua (L.) Nees. (Phalacroloma annua (L.) Dumort.) трапляеться по всш територп м. Луцька iз ряснiстю Sp - Cop3, становить загрозу для аборигенних видiв, поступово витiсняючи ïx на необроблених землях. Lepidium ruderale L. та Amaranthus albus L. рщко трапляються на вулицях Юверщвськш, Потебнi, Володимирськш, Набережнiй.

Iнвазiйнi види рослин м. Луцька належать до двох клаав вщдшу Magnoliophyta, 15 родин i 27 родiв. Абсолютна бiльшiсть вщщв е представниками класу Magnoliopsida - 28 видiв, або 96,6 % вщ ïx загальноï кiлькостi. Аналiз родинного спектру засвiдчив, що двi родини (Asteraceae, Brassicaceae) представленi 16 видами, або 55,2 %. Iншi 13 родин мають по одному представнику. У родовому спектрi переважають монотипнi роди - 25 родiв (92,6 %). За типом життевих форм серед iнвазiйниx видiв м. Луцька переважають трав'янист рослини, а серед них - монокартки, до яких належать однорiчники або дворiчники (22 види, або 75,9 %), яю за один перiод вегетаци встигають пройти повний шлях розвитку (Ambrosia artemisiifolia, Artemisia annua). Друге мкце у спектрi посiли полшаршки (5 видiв, або 17,2 %) - Acorus calamus, Solidago canadensis). Деревш рослини складають лише 6,9 %.

У спектрi екологiчниx елеменив за вимогами до свiтла переважають гелюф^и - 13 видiв, або 44,9 % вщ загальноï кшькост видiв, серед яких Ambrosia artemisiifolia, Coniza canadensis. До еутрофiв належать Sinapis arvensis, Portulaca oleracea, тощо. Типовими представниками мезотрофiв е Sonhus arvensis, Lepidium ruderale, Stenactis annua.

Переважна бшьшкть (24 види, або 82,8 %) належить до мезофтв (Solidago canadensis, Sonchus arvensis, Xanthoxalis fontana тощо). Друге мкце зi значним розривом у спектрi посши ксерофiти, частка яких становить 10,3 %. До них належать Ambrosia artemisiifolia, Brassica campestris. Ще меншу частку спектру займають гiгрофiти - 6,9 % (Galinsogaparviflora, Acorus calamus).

За часом занесення серед рослин, яю ми обстежили, незначна перевага у археофтв - 16 видiв, або 55,2 % (наприклад, Sonchus arvensis, Artemisia absinthium). До кенофтв належать Ambrosia artemisiifolia, Galinsoga parviflora, Echinocystis lobata, тощо.

За походженням серед дослщжуваних видiв значна частка належить видам з Швшчно1 Америки - 10 видiв, або 34,5 % вщ кшькосп дослщжуваних швазшних видiв, прикладом яких е Ambrosia artemisiifolia, Echinocystis lobata.

Практичш рекомендацiï для збереження типових для регюну культур фiтоценозiв та по зменшенню впливу iнвазiйних видiв на довкiлля полягають у:

1) налагодженнi постiйного мошторингу за ценопопуляцiями iнвазiйних видiв, яю вiдрiзняються особливо високою здатнiстю до розмноження i володшть шкодочинною дiею на здоров'я людини (амброзiя полинолиста, полин однорiчний);

2) попередженнi масового поширення агресивних видiв шляхом систематичного скошування ïx перед висiванням насшня;

3) удосконаленнi карантинного контролю за ввезенням багажiв та руху транспорту, проведення шших карантинних заxодiв;

4) пропагандi серед населення iнформацiï про небезпеку поширення тих видiв, яю можуть завдати шкоди здоров'ю людини та небезпеку для природних фiтоценозiв;

5) впорядкуваннi земельних дiлянок, на яких знищений природний рослинний покрив, що зумовлено необxiднiстю в найкоротшi термiни засiвати сумiшшю грунтопокривних або злакових рослин.

Висновки. Найбiльша кiлькiсть iнвазiйниx видiв зосереджена в заплавi р. Стир, навколо транспортного вузла "Залiзничий вокзал - Автовокзал" та вздовж Юверщвсько].', Ковельськоï, Львiвськоï, Володимирсько].', Рiвненськоï та Дубнiвськоï автомагiстралей. Запропоноваш рекомендацiï по зменшенню впливу швазшних видiв на довкiлля. Санепiдемстанцiï м. Луцька були передаш данi про виявлеш мiсцезростання карантинного виду амбрози полинолистоï (Ambrosia artemisiifolia), яка е небезпечним алергеном для здоров'я людини.

Л1тература

1. Протопопова В. В. Адвентивш рослини Лiсостепу та Степу Украши. -Кшв: Наукова думка, 1973. - 192 с.

2. Протопопова В. В., Мосякш С. Л., Шевера М. В. Ф^ошвази в Украхш як загроза бiорiзноманiттю: сучасний стан i завдання на майбутне. - Кшв: 1нститут ботанiки iм. М. Г. Холодного, 2002. - 33 с.

Summary

Kotsun L.O, Kuzmishyna I.I, Voytyuk V.P, Lisovska T.P, Kuzmishyna S.V.

Invasive plants in the town of Lutsk (Volyn region).

The species composition and distribution of invasive plant species in Lutsk and their structural analysis are investigated.

Key words: invasive species, species composition, Lutsk.

Рецензент - д.б.н., проф. Берко Й.М.