CC BY
20
Науковий вкник, 2004, вип. 14.8
Лггература
1. Овчаров К.С. Физиологические основы всхожести семян. - М.: Наука, 1969. - 279 с.
2. Вайнагий И.В. Семенная продуктивность и всхожесть семян некоторых высокогорных растений Карпат// Боташчний журнал. - 1974, т. 59, № 10. - С. 1439-1451.
3. Серебряков И.Г. Морфология вегетативных органов высших растений Подмосковья. - М.: Наука, 1973. - 234 с.
4. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М.: Наука, 1975. - 80 с.
5. Малиновський К.А. Рослиннють високопр'я Украшських Карпат. - К.: Наук. думка, 1980. - 280 с.
6. Купина М.Г. Колокольчики. - М.: Урожай, 1954. - 74 с.
УДК 581.522.4 Acnip. С.М. Шевченко - Хмельницький
шцюнальний ушверситет
1НТРОДУКЦ1Я ТА ПОШИРЕННЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ CARAGANA LAM. В УКРА1Н1
Висвгглено мюця поширення, бюлого-еколопчш, фггомелюративш та декора-тивш особливосп представникiв роду Caragana Lam., культивованих в Укршш та наведено деякi рекомендацп щодо i'x застосування.
Ключов1 слова: штродукщя, генеративне та вегетативне розмноження.
Doctorate S.M. Shevchenko - Khmelnytsky National University
Introduction and spreading peculiarities of the Caragana Lam. Family
in Ukraine
The article contains information about places of spreading, bioecological, and phito-land-reclamation peculiarities of the Caragana Lam. family representatives, that were cultivated in Ukraine and cites some recommendations as to their application.
Keywords: introduction, phitoland-reclamation, generative and vegetative reproduction.
Карагани - бобов1 рослини та i'xm ф^омелюративш якост мають бути широко використаш в умовах вщновлення родючост земель, боротьби з нега-тивними геоф1зичними явищами. Наш1 дослщження спрямоваш на вивчення систематичного складу цього роду з метою введення ушх вщомих в Укра"ш ви-д1в до "Саду бобових" Боташчного саду Хмельницького нацюнального ун-ту.
Рщ Карагана (Caragana Lam.) належить до родини бобових (Faba-cea L.). Представники роду - кущд, шод1 деревця, з товстими, рщше бшувати-ми або рожевими кв1тками i др1бними цилшдричними бобами. Вщомо понад 90 видiв, зосереджених у помiрно теплих районах Gвразii (Алексеев, 1997). Липа О. Л. (1977) називае понад 70 видiв цього роду. Карагани досить швид-корослi, посухо- i морозостiйкi, невибагливi до грунту, добре витримують несприятливi екологiчнi умови великих мют i промислових центрiв. Легко розмножуються насшням, а садовi форми - щепленням. Представники роду Caragana Lam. цшт своiми фiтомелiоративними (грунтозахисними, проти-ерозiйними, азотозбагачення тощо) та господарськими (лжувальними, медо-носними, харчовими тощо) властивостями.
Цiкаве походження родовоi назви. Як свiдчать лггературш джерела, наз-ва "карагана" походить з киргизь^' мови вiд двох ошв: "кара" - чорний, "гана" - вухо, а точшше - вiд назви чорного вуха лисиць, що живуть в чагарниках.
В Укра!ш культивованi так представники роду Caragana Lam. (Кохно, 2001), якi зосереджеш у 25 ботанiчних садах, 10 дендролопчних парках та понад 50 старовинних i багатьох мюьких парках i в рядi дендрарив, а також у численних приватних садибах.
C. altiaca (Kom.) Pojark. - к. алтайська. Чагарник Í3 дуже густим розга-луженням. Гiлки ребрист^ червоно-бурого кольору, квiти жовтi, а прикшщ цвь тiння - червонуватого кольору. В Укра!ш культивуеться тшьки в ботанiчних садах (Ки!в). Може бути використана у фггомелюратвиних захисних посадках.
C. arborescens Lam. - к. деревовидна або жовта акащя - високий кущ або деревце, до 6-7 м заввишки. Походить Í3 Сибiру, де росте у зрщжених ль сах, на узлюсях i кам'янистих схилах. В Укра!ш вирощуеться повсюдно. Особливо щнними е И численнi форми: акащя жовта плакуча (C. a. 'Péndula'). Культивуеться у Киев^ Бшй Церкв^ Аскани - Новiй, Кривому Розц Лорберга (C. a. 'Lorbergii'). Вирощуеться у Киевi, Львовi, Бшй Церквц 'Walker' - штамбова форма, пбрид мiж формами Lorbergii i Péndula; низька (C. a. 'Nana'); широко-листкова (C. a. 'Latifolia'); туполисткова (C. a. 'Obtusifolia'); софолисткова (C. arborescens x C. heterophylla). ВЫ вони мають ажурну крону з тонкими звиса-ючими гшками, що надае цим рослинам особливо! декоративность
Карагана деревовидна та !! форми широко використовуються у зеленому будiвництвi, степовому лiсорозведеннi i у полезахисних насадженнях. ВЫ деревовидш карагани - щнш медоноси. Листки мютять синю речовину, яка використовуеться як фарбник.
C. auranthiaca Koehne - к. помаранчева. Кущ до 1 м заввишки. Поши-рена у Швшчно-Захщному Кита! в горах Тянь-Шаню та Алатау. Трапляеться в боташчних садах Харкова, Донецька, Бшо! Церкви, Аскани-Ново!, Дншро-петровська, Кам'янця-Подшьського. Мае надзвичайно декоративний вигляд. Може бути використана шд час створення кам'янистих прок.
C. boisii C.K. Schneid. - к. Буа. Кущ коло 2 м заввишки. Квгги коло 2,5 см заввишки, жовтого кольору. Походить з Китаю. Культивуеться в Бшй Церкв^ Вшнищ, Аскани-Новш, Донецьку, Кривому Роз^ Дншропетровську, Кам'янщ-Подшьському. Завдяки сво!й декоративностi може бути широко використана у зеленому будiвництвi.
C. brevispina Royle - к. короткоголчаста. Кущ до 2,5 м заввишки. По-ширений у Пмалаях. На Укра!ш е в боташчних садах та дендропарках Донецька, Кривому Роз^ Бшй Церкв^ Кам'янщ-Подшьському. Зимостшка, добре росте, плодоносить i розмножуеться насшням.
C. grandiflora DC. - к. великоквггкова. Кущ коло 1 м заввишки. Ареал розповсюдження: Кавказ, 1ран. На Укра!ш культивуеться у дендропарку "Александрiя". Росте добре, рекомендуеться для живопло^в та групових посадок у парках i скверах.
C. frutex (L.) C. Koch. - к. кущова. Вщ жовто! акаци вiдрiзняеться ви-сотою куща (не бшьше 2 м). Поширена у схщнш частинi Свропи, у степовiй i лкостеповш зонах, у Передкавказзi, Приамур'!, Середнiй Ази, Сибiру, а також Монголи, на Алта!.
Науковий iticiiiiK, 2004, вип. 14.8
В Укра1ш трапляеться повсюдно. Добре росте у культур^ стiйка до несприятливих умов середовища, добре розмножуеться. Поширена форма 'Latifolia' (Вiнниця, Бiла Церква) - з жовтуватими листочками. Використову-ють в озелененнi, лiсових культурах, для закршлення схилiв. Надзвичайно цiнний медонос.
C. fruticosa (Pall.) Bess. - к. кущовидна. Кущ до 2 м заввишки. Вид, близький до к. деревовидно! (C. arborescens). Ареал розповсюдження - Шв-шчно-Схщний Китай. В Укра1ш е у Львов^ Донецьку, Бiлiй Церквi. Зимос-тшка, у культурi добре розмножуеться насшням. Рекомендуеться для зелених насаджень у люостеповш та степовiй зонах.
C. laeta Kom. - к. красива. Кущ до 2 м заввишки з Ыро-зеленою корою. Пагони ребрист^ коричнево-жовт! Квiти одиночнi або парт, жовтц колюча. Ареал розповсюдження: Швшчно-Захщний Китай, гори Алатау, Тянь-Шань. В Укра1ш описана в Асканiï-Новiй.
C. microphylla (Pall.) Lam. - к. дрiбнолиста. Кущ 1,5-2,5 м заввишки. Молодi пагони св^ло - жовт^ опушенi, старi - сiро-жовтi. Ареал розповсюдження: Сибiр, Пiвнiчний Китай, Монголiя. Росте майже повсюдно, характеризуемся високою життевою здатнiстю. Розмножуеться насшням та вегетативно. Завдяки декоративному листю та ажурнiй крош, заслуговуе широкого використання в озелененш.
C. pygmaea (L.) DC. - к. карликова. Сланкий кущ до 1 м заввишки. Гшки тоню з гладкою помаранчево-жовтою корою. Ареал розповсюдження: Сибiр, Швшчно-Захщний Китай. В Украш зустрiчаемо в ботанiчних садах та дендропарках Ялти, Вшнищ, Донецька, Аскани-Новш. Зимо- i засухостшкий вид, у культурi плодоносить i розмножуеться насшням. Рекомендуеться для використання в оформленш кам'янистих прок.
C. spinosa (L.) DC. - к. колюча. Кущ 0,5-2 м заввишки. Мае розгалуже-ш ребрисп або прямостоячi довп тонкi пагони, в молодому вщ пухнастi. Черешки листочюв пагонiв не опадають, твердшть, видозмiнюються у колючки до 6 см завдовжки. Походить з Сибiру та Монголи. В Украш культивуеться у Донецьку, Дншропетровську, Херсош, Асканiï-Новiй. Рекомендуеться для за-хисних фiтомелiоративних смуг.
C. scythica (Kom.) Pojark. (C. grandiflora (Bieb.) DC. - к. сюфська. Кущ заввишки 15-35 см, дуже розгалужений, густооблиснений, довгокореневищ-ний. Зростае на еродованих схилах на вщслоненнях кам'янистих порщ, та на чорноземах i каштанових грунтах. Ареал розповсюдження - швдень Схiдноï Свропи. В Украш поширена у швденних i пiвденно схiдних районах степу, передпр'я Кримських гiр. Також вирощують у Донецьку, Асканiï-Новiй. Розмножуеться насшням та кореневищними пагонами.
C. tragacanthoides (Pall.) Poir. - к. трагакантова. Низький прямостоячий кущ, вщ 0,3 до 0,5 м заввишки. Кора гшок темно-коричнева. Погони тов-сп, ребрисп, опушенi. Кв^и поодиночнi жовтi. Ареал розповсюдження: Казахстан, Алтай, Швшчно-Захщний Китай. В Укра].'ш вирощуеться в Бiлiй Церквг Добре розмножуеться насiнням. Може бути використаний для кам'янистих прок.
Наукрвий вкник, 2004, вип. 14.8
C. turkestanica Kom. - к. туркестанська. ^щ 1-2 м заввишки. ^ра ri-лок сiро-зелена. Пагони з темнуватою корою, голi або з коротким опушен-ням. Походить з Cибiру, Пiвнiчно-Захiдного Kитаю. В УкраАт зустрiчаeмо в ботанiчних садах та дендропарках Донецька, Бшо1' Церкви, ^ивого Рогу, Kам'янця-Подiльського. Плодоносить i розмножуеться насшням. Рекомендуеться для озеленення та люових культур.
C. ussuriensis (Rgl.) Lam. Pojark. - к. уссуршська. ^щ до 1,5 м заввишки. Пагони прям^ ребрист^ темно-коричнев^ голi, блискучi. Гiлки Ыро-коричневi. Родом з Далекого Сходу, Швшчно-Схщного Kитаю. На Украïнi е у Донецьку, ^ивому Pозi, Kам'янцi-Подiльському. Розмножуеться насiнням. Рекомендуеться для вирощування в уЫх природноклiматичних зонах Украши в лiсовому господарствi та озелененш.
C. soforaefolia Tausch. - к. софолиста (пбрид C. arborescens x C. mic-rophylla). Листочкiв зазвичай 12, продовгуват на кiнцi з загостреним шиш-ком. В Укршш трапляеться у Донецьку, Бшй Цер^ та Тростянщ.
Ми дослiджували насадження роду Caragana Lam. у Хмельницький область Kрiм наведених представникiв у дендропарку м. Хмельницького вирощуеться C. sinica Rehd. - к. китайська. ^щ до 1,5 м заввишки з розгалуже-ними гшками. Kвiтки поодинокi, 2,5-3 см довжини, вщ свiтло-жовтих до чер-воно-жовтих. Бiб 3-3,5 см завдовжки, з боюв приплюснутий. Походить з Шв-нiчного Kитаю.
У ботанiчному саду м. ^м'янця - Подшьського вирощуються:
• C. arborescens Lam. - к деревовидна;
• C. aurantiaca Koehne. - к. помаранчева;
• С. boisii C.K. Schneid. - к. Буа;
• C. brevispina Royle - к. короткоголкова;
• C. frutex (L.) C. Koch. (С. frutescens DC.) - к. кущова;
• С. microphylla (Pall.) Lam. - к. др1бнолисткова;
• С. turkestanica Kom. - к. туркестанська;
• C. ussuriensis (Regel) Pojark. - к. усуршська.
Як бачимо, в Укршш рщ Caragana Lam. представлений обмеженою кшьюстю видiв та форм, тому потрiбно бшьшу увагу звернути на охорону, розповсюдження та використання представниюв роду не тшьки в ботанiчних садах та парках, але й у масовому озелененш та люових культурах.
Особливо!" уваги заслуговуе охорона та поширення в озелененш низь-корослих видiв та форм - плакучих, кулястих, шрамщальних, сланких. Необ-хiдно ширше використовувати вегетативш можливостi роду Caragana Lam., для чого плануеться проведення дослщжень з живцювання, щеплення та на-сшневого розмноження.
Лiтeрaтyрa
1. Алeкceeв Ю.Е., Жмылeв П.Ю., Карпухина Е.А. Деревья и кустарники. Энциклопедия природы России. - М.: Наука, 1997. - С. 371-377.
2. Дeкoрaтивнi рослини природно'1 флори Украши./ Aнтонюк Н.Е., Бородина Р.М., Стопкань В.В., Скворцова Л.С. - K.: Наук. думка, 1977. - С. 87-88.
3. Дeндрoлoгiя з основами актматизацл. Поабник для ун-т1в. - K.: Вища шк. -1977. - 223 с.
4. Дeрeвья и кустарники, культивируемые в украинской ССР. Покрытосеменные. Справ. Пособие./ Под ред. Kraro HA. - K.: Наук. думка, 1986. - С. 232-238.
5. Кохно Н.А. Каталог дендрофлори Украши. - К.: Фггосоцюцентр, 2001. - 72 с.
6. Озеленение населенных мест./ Под ред. Барбарича А.И., Хорхота А.Я. - К.: А.А.УССР, 1952. - С. 233-236.
7. Пояркова А.И. Род Caragana Lam./ Флора СССР. М .-Л. 1945, т. 11. С. 327-368.
УДК 630*892 Ст. наук. ствроб. Ю.Г. Гринюк, канд. с.-г. наук1;
наук. ствроб. Я.Я. БЫик - Страдчiвська ЛДС, УкрДЛТУ
РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ДЕРЕВНИХ 1НТРОДУЦЕНТ1В У НАСАДЖЕННЯХ ЯН1ВСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Ще з позаминулого столбя у люах Яшвського Розточчя розпочалися акшмати-зацшш пошуки. Найбшьш перспективними для впровадження деревними штроду-центами тут можна вважати дуглааю, дуба червоного, деяю види горiхiв, сосон та модрин, тую пгантську, американськi клени, багато декоративних дерев та кущiв.
Yu. Grynyuk; Ya. Bilyk - Stradch Forest research station of UkrSUFWT Distribution of exotic dendrospecies in Yaniv Rostochya forest plantings
Starting the century before last in Yaniv Rostochya forest plantings have begun of acclimation research of the delivered trees. As most perspective for introduction there are: Pseudotsuga menziesii, Quercus rubra, some kinds of Juglans, Pinus and Larix family, Thuja gigantea, some american maples and many decorative trees and bushes.
Яшвське люництво, де у 1940 р. видатним укра!нським вченим-лшв-ником А.П'ясецьким була заснована люодослщна станщя та започатковано довготриваш типолопчш дослщження [4], було у 1945 р. перетворено на нав-чально-дослщний люокомбшат - базове люогосподарське шдприемство для проведення практик Льв1вського люотехшчного шституту. Важко знайти в Укра!ш мюце, де б люи настшьки були насичеш науковими об'ектами, експе-риментальними культурами, пробними площами [2, 5]. Одним з прюритетних напрям1в дослщницьких робгг було впровадження та випробовування в умо-вах Укра!нського Розточчя р1зноман1тних деревних та чагарникових екзот1в, що могли би полшшити продуктившсть наших лшв або використовуватись як декоративш породи в озелененш. У Ычш 1998 р. наказом ректора УкрДЛТУ з метою вивчення люових насаджень Розточчя, тдвищення !х продуктивности стшкост та б1ор1зноман1ття, збагачення перспективними видами штродуценлв, збереження та поповнення колекцшних насаджень арборетуму, сприяння проведенню навчальних практик студенлв люогосподарського факультету, екопросвггньо! роботи вщтворено д1яльн1сть Страдч1всько! люодос-лщно! станци i затверджено 11 штат як вщдшу Ботсаду люотехшчного ун-ту.
Л1сов1 культури Стра^вського навчально-дослiдного лiсокомбiнату, якi впродовж десятаить створювалися з урахуванням передово! науково! думки, е одним iз найважливших об'ек^в дослiджень люодослщно! станци. Ще з позаминулого столбя тут розпочалися акшматизацшш пошуки. Найбiльш перспективними деревними штродуцентами на Розточчi вважаються дуглаЫя, дуб червоний, горiхи, сосни та модрини рiзних видiв, туя пгантська, деякi види американських кленiв, багато декоративних порщ.
1 заввдувач Страдч1всько1 люодослвдно! станци (chief of Stradch Forest research station of UkrSUFWT)
