CC BY
14L
ОГЛЯДИ
УДК 616.314-089.28/.29-033.6.004.67
А. М. Потапчук, д. мед. н., В. В. Крулик
Ужгородський нацюнальний ушверситет
1НТРАОРАЛЬНА РЕСТАВРАЦ1Я СКОЛ1В КЕРАМ1ЧНОГО ПОКРИТТЯ МЕТАЛОКЕРАМ1ЧНИХ ЗУБНИХ ПРОТЕЗ1В КОМПОЗИТНИМИ МАТЕР1АЛАМИ
У po6omi наведений amni3 доступноi лтератури з docni-дження фактoрiв, що впливають на утворення cKonie обли-цювального керамiчнoгo покриття металoкерамiчних зуб-них прoтезiв, i ix вiднoвлення з використанням сучасних метoдiв реставрацп i застосуванням композитних матерi-mie. Показано, що усунення таких ускладнень пов 'язане з низкою проблемних клШчних, теxнoлoгiчниx, естетичних питань, що зумовлюе неoбxiднicть вiдпoвiднoi oптимiзацii традицтних прoтoкoлiв реставрацп.
Ключовi слова: металoкерамiчнi зубт протези, сколи ке-рамт, композитт реставрацшш матерiали.
А. М. Потапчук, В. В. Крулик
Ужгородский национальный ушверситет
ИНТРАОРАЛЬНАЯ РЕСТАВРАЦИЯ СКОЛОВ КЕРАМИЧЕСКОГО ПОКРЫТИЯ МЕТАЛЛОКЕ-РАМИЧЕСКИХ ЗУБНЫХ ПРОТЕЗОВ КОМПО-ЗИТНИМИ МАТЕРИАЛАМИ
В работе приведен аналiз доступной литературы по исследованию факторов, которые влияют на образование сколов облицовочного керамического покрытия металлокерамиче-ских зубных протезов, и их восстановление с использованием современных методов реставрации и применением ком-позитних материалов. Показано, что устранение таких осложнений связано с целым рядом проблемных клинических, технологических, эстетических вопросов, что обусловливает необходимость соответствующей оптимизации традиционных протоколов реставрации. Ключевые слова: металлокерамические зубне протезы, сколы керамики, композитные реставрационные материалы.
A. M. Potapchuk, V. V. Krulyk
Uzhhorod National University
RELEVANT RESTORATION METHODS
OF CERAMIC COATING'S CHIPS OF METAL-CERAMIC PROSTHESES USING COMPOSITE MATERIALS
The analysis of available literature on the study of factors that influence the formation of ceramic coating's chips of the facing metal dentures and their restoration using modern methods of restoration and application of composite materials is given In the present work. Continuous improvement of restorative composite materials, ease of their use and processing and financial accessibility allow not only a positive evaluation of the prospects for their wide use in the restoration of the chips of facing coating of metal dentures, but also to extend the duration of functional use of such restorations that is an undeniable advantage for the patient, and for the dentist.
It was shown that the elimination of such complications is associated with a number of problematic clinical, technological, aesthetic issues which substantiate the necessity of appropriate optimization of traditional restoration protocols. Keywords: metal-ceramic dentures, chips of ceramic, composite restoration materials.
У кштчтй практиш одним з найбшьш пошире-них ускладнень тд час користування металокерамiч-ними протезами е руйнування облицювального кера-мiчного шару, усунення якого пов'язано з великим ризиком нанесення травми пародонту опорних зубiв при знятп металокерамiчного протеза для замши на новий [25]. За даними H. W. Wiskott (1999), частота руйнування керамiчного покриття протягом року ся-гала до 0,5-1,0 % вщ уах виготовлених металокерамь чних конструкцш зубних протезiв. Багато авторiв по-дшяють причини сколiв керашчного покриття на три групи, яш виникають в результап помилок при робота лшаря-стоматолога та зубного техшка [6], необережного ставлення патента до протезних конструкцш, а також травми. До найбшьш поширених причин сколiв керашчних покритпв вщносяться порушення методiв препарування зубiв, неяшсне ендодонтичне лiкування, зубнi протези консольного типу i мостопо-дiбнi протези велико! протяжносп. Невивiренi оклю-зшш контакти при виконаннi ортопедичних робгг без артикулятора i лицьово! дуги, аномали прикусу, пато-логiчне стирання зубiв [11]. При роботi зубного техшка причинами сколiв можуть бути: моделювання надто тонко! пром1жно! частини каркаса i пришийко-во! частини коронки, недостатня пiскоструминна об-робка металево! поверхнi каркаса, недотримання тех-нологiй механiчно! i хiмiчно!' обробки металевого каркаса, забруднення каркаса в процесi виготовлення, недотримання режишв випалу i охолодження покриття, надмiрне число випалiв з метою корекцп протезiв, невiдповiднiсть коефщента лiнiйного термiчного ро-зширення мгж металом i керамiкою, порушення ш-струкцiй фiрм-виробникiв по роботi з керамiчними масами [5]. Помилки, допущен лiкарем на клiнiчних етапах, легше виявляються i усуваються, нiж помилки, допущеш на лабораторних етапах виготовлення [4]. Побутов^ транспортш, спортивш, виробничi травми, а також хрошчна оклюзiйна травма при бруксиз-мi, можуть бути ймовiрними причинами сколiв мета-локерамiчних зубних протезiв [22]. Сколи керамiчно-го покриття подмють на сколи в пришийковш дм-нцi, дiлянцi р1жучого краю i вiдколювання велико! маси покриття. До сколiв пришийково! областi можуть привести таш причини, як напруги в каркасi i переев металу готового протеза при додаткових ви-палах. Сколи в обласп р1жучого краю можуть вщбу-ватися при зменшент довжини коронково! частини металевого каркасу. Якщо товщина керамши на пове-рхнi металу буде занадто великою, то це може привести до розтрюкування покриття зубного протеза тд дiею функцюнальних навантажень. Значнi впливи на
© Потапчук А. М., Крулик В. В., 2015.
структуру металокерам!чно! конструкцп надають процеси рекристал!зацп при повторних додаткових процесах випалу пiд час виготовлення металокерамь чних зубних протезiв [12]. Попршення якостi метало-керамiчних конструкцiй тсля корекцiйного випалу вiдбуваeться за рахунок фазових перетворень в кера-мщ, як1 змiнюють фiзичнi величини керамши та И оп-тичнi властивосп [7]. Дифузiя оксидiв металiв змiнюe коефiцieнт лiнiйного термiчного розширення i приз-водить до виникнення небажано! напруги, що знижуе мщшсть з'еднання металу з керамiкою [18]. 1снують суперечливi думки про вплив мщносп зв'язку обли-цювально! керамiки з поверхнею металевого каркаса на яшсть металокерамiчного зубного протеза. На мщ-нiсть з'еднання керамiки з металом впливають так1 фактори, як обробка поверхш металу, товщина та склад окисно! плiвки, швидкiсть охолодження при випалюваннi керамiчного покриття готового протеза, кратшсть випалу, наявнiсть залишкових напружень у системi грунтово! та дентинно! керамiки. Ввдомо, що зв'язок м1ж металом i керамiкою може бути фiзичний, хiмiчний i мехашчний [9]. При виготовленнi метало-керашчно! конструкцп придiляють увагу коефщен-там лiнiйного термiчного розширення металу та кера-мiки. 1х невiдповiднiсть призводить до утворення за-лишково! напруги, яка сприяе руйнуванню металоке-рашчно! конструкцп. Використанi у виготовленнi ме-талокерамiчних зубних протезiв керамiчнi маси р!з-них фiрм-виробникiв повиннi вщповщати основним вимогам, таким, як хорошi характеристики мiцностi, висок1 естетичнi властивосп i адгезiйна мiцнiсть. В даний час для визначення структури сколiв керам!ч-них покритгiв у металокерамiчних незнiмних зубних протезах застосовують вивчення поверхонь сколiв i фрактографiю. Сучасш методи реставрацiй сколiв ке-рашчного покриття металокерамiчних зубних проте-зiв продовжують термiн служби !х в порожниш рота i, тим самим, виршують проблему зняття зубного протеза з опорних зубiв iз замiною його на новий. При реставраци керамiчного покриття перед лжарем-стоматологом завжди сто1ть завдання досить швидко-го i надiйного ввдновлення функци та естетики без будь-яко! шкоди для пацiента з мшмальними еконо-мiчними витратами [10]. Перед вибором конкретного способу реставраци облицювального шару необх1дно, по можливостi, з'ясувати причину виниклого усклад-нення. При плануванш !х реставраци слiд враховувати так! фактори, як поверхня коронки, на якш виник скол, його розм!р i форму, характер розподшу жува-льного тиску, якому будуть пiдлягати вiдновленi дь лянки, а також кол!р зубного протеза [24]. Виб!р ко-льору реставраци облицювального шару проводиться за тими ж принципами, як ! виб!р кольору при вигото-вленш металокерам!чних зубних протез!в. Запропо-нована ф!рмою «^ос1аг - Vivadent» класифжащя ско-л!в керам!чного покриття залежно в!д утворено! поверхш розколу: адгезшне руйнування м!ж керамжою ! металом; керамжою ! оксидною пл!вкою металу; ко-гезшне руйнування всередиш керамши; адгезшне руйнування м1ж металом ! оксидною пл!вкою; всередиш оксидно! пл!вки металу; когезшне руйнування всередиш металу [2]. В даний час, для вщновлення
цшсносп KepaMi4Horo покриття металокера]шчних зубних npoTe3iB запропоновано цiлий ряд методiв рес-таврацiй, як1 застосовуються залежно ввд локалiзацiï пошкодження, величини i протяжностi конструкцiï зубних протезiв [3]. ïx можна роздiлити на декалька методiв. Прямий метод пов'язаний iз заповненням втраченого фрагмента облицювального покриття за допомогою композицшних матерiалiв свiтлового за-твердiння безпосередньо в порожниш рота. Метод реставраци в порожниш рота сколу облицювального покриття, при якому частину, що ввдкололася, вщнов-люють за допомогою штифта i композицшного мате-рiалу. Недолiком даного методу е порушення цшсно-стi металевого каркаса, що може призводити до виникнення внутршшх напружень у матерiалi. Непрямий метод реставрацiï показаний при вщновленш значних дефектiв керамiчного облицювання металокерашчних зубних протезiв велико! протяжностi, який полягае в отриманнi ввдбитка з каркаса протеза i лабораторним виготовленням облицювального покриття з керашки або композиту, яке надалi фiксуеться методом адгезивно!' теxнiки. Розроблений метод реставраци сколiв керамiчноï маси iз збереженням опакового шару за допомогою литтевоï керамiки [6]. Цей метод е досить трудомютким, складним, пов'язаний з додатковими витратами, i тому вш широкого застосування не знайшов. При реставрацй' сколiв металокерамiчниx зубних протезiв використовують матерiал на основi органiчно модифiкованоï керамiки «Definite» iз засто-суванням пiскоструменевиx обробки металу системою «Air - Flow», при цьому збiльшуеться мжроме-xанiчна ретенцiя до каркаса i забезпечуеться очищения поверxнi металу та створення рельефу, що збшь-шуе площу меxанiчного i xiмiчного зчеплення [6]. Для зб№шення мiкромеxанiчного зчеплення з керамiкою i плавносп переходу композитного матерiалу у фарфор, рекомендуеться створення скосу шириною до двох мiлiметрiв пiд кутом 45 градусiв за допомогою мiлко абразивних алмазних борiв з водяним охоло-дженням [1]. Загальновiдомо, що композицшш мате-рiали, як1 застосовуються в ортопедичнш стоматологй' для реставраци сколiв керамiчного покриття метало-керамiчниx зубних протезiв, мають ряд переваг у по-рiвняннi з облицювальною керамiкою. Бiльшiсть iз реставрацiйниx матерiалiв, як1 застосовуються, мають мiцнiсть на вигин вище, нiж випечена керамжа, вна-слвдок чого вони за модулем пружносп наближаються до показнишв емалi природних тканин зубiв. При сколах керамiчного покриття до металу юнуе калька методик вiдновлення. При сколi керамiки до металу ряд авторiв рекомендують застосовувати маскувальнi опаковi реставрацiйнi матерiали: «Masqing agent» (ЗМ, USA), «Gradia» (GC, Japan), «Cimara» (VOCO, Germany) [20]. У тих випадках, коли скол до металу займае велику площу, рекомендують застосування модифжовано1' телескопiчноï коронки [21]. Для створення шорстко1' поверxнi зони реставрацй' використовують внутрiшньоротовi шскострумш апарати типу «Micro Etcher», що очищають дiлянку ввдколу безпосередньо в порожниш рота гранулами оксиду алюмь нш, дiаметром 25 - 50 мкм при тиску 30 psi (0,2 МПа) [17]. Опублшоваш данi результатiв скануючо!' мiкрос-
копи сввдчать про те, що створення структуровано! поверхш на керамщ в зонi сколу за допомогою зубо-лiкарських борiв веде до утворення грубозернисто! поверхнi з залишками опилок пiсля препарування, як1 не вдаеться видалити сильним струменем повиря i води, що знижуе мщшсть зони реставрацii. Тому, шс-ля мехашчно! пiдготовки поверхнi вiдколу слщ обро-бляти ii плавиковою кислотою, яка очищуе поверхню керамiки вщ механiчних домiшок, значно змiнюе ii м!крорельеф, що було пiдтверджено радю!зотопним методом дослiдження [4]. Надiйне з'еднання матер!а-лiв при реставрацii сколiв керамiки вiдбуваеться, коли його поверхню обробляють алмазними борами на ви-сокш швидкосп з водяним охолодженням i зшл!фо-вують нависаючi краi, надаючи поверхш вщколото! дiлянки шорстшсть. Мiцнiсть реставраци керамiки за-лежатиме i ввд правильностi пiдготовки поверхнi вщ-колу, надання !й оптимального профiлю [3]. В даний час, багато реставрацшних систем заснованi на х!м!ч-нш взаемодii, як! мають силановi з'еднуючi агенти для досягнення адгезii' м!ж сколами керамiки та композитом [24], а також праймер, що складаеться !з спе-цiально розроблено].' сумш! мономерiв, як! характери-зуються дуже високим ступенем iмпрегнацii на поверхш як керамiки, так i металу [28]. Силановi з'еднуюч! агенти мають х!м!чну формулу, яка дае мо-жливють утворювати х!м!чш сполуки як з оргашчни-ми, так i з неоргашчними поверхнями. На думку бага-тьох автор!в [14], силановий агент забезпечуе стабь льне з'еднання композицшного матер!алу з! сколом керамшн. Шдготовлеш керашчш та металев! поверхш покривають тонким шаром силану, який забезпечуе оптимальне зволоження i проникае в мжротрщини !х поверхонь для полшшення адгезii з композицшним матер!алом [23]. В даний час юнуе велика кшьшсть реставрацшних матер!ал!в для вщновлення облицю-вального шару металокерам!чних зубних протез!в в порожниш рота пащента: «Silistor» (Heraus Kulzer, Germany), «Clearfil Repair Kit» (Kurarau Europe GmbH, Germany), «Cimara» (VOCO, Germany), «RelyX Ceramic Primer» (3M, USA), «Masking Agent» (3M, USA), «Filtek Z250» (3M, USA), «Metalprimer II» (GC, Japan), «Optibond» (Kerr, Germany), «Silanit», «Monobonds» (Vivadent, Germany), «Ultrabond - Den -Mat» (Germany), «Oral Ceram - Etch - Gresco» (Germany) та шш1 [15, 16, 29]. У ряд! клшчних ситуа-цш одномоментне вщновлення в!дкол!в керам!чного покриття в порожниш рота в незшмних металокера-м!чних зубних протезах е одним з метод!в, як! широко застосовуються у клшчнш практищ [26]. Клшчна техшка ввдновлення скол!в металокерашчних проте-з!в складаеться з наступних еташв: зб!льшення поверхш в зон! контакту м!сця ввдколу з реставруючим ма-тер!алом, створення зон додатковоi ретенци в шсщ вщновлюваного сколу, використання х!м!чно! адгезii, реставрацii дефекту особливим композицшним мате-р!алом !з застосуванням спещальних опакових мас для закриття кольору металевих каркаав i ретельноi оклюзшно! припасовки зони реставрацii' [19]. При до-слвдженш клшчних результата ввдновлення зуб!в за допомогою композицшних матер!ал!в особлива увага придшяеться оптичним властивостям, кольор!в стш-
косп, консистенци, стертосп пломби i зуба-антагошста, структур! поверхш, крайовому приляган-m та шшим показникам [8, 28]. Оцшити як!сть прове-деноi реставраци чи сколу облицювального шару ме-талокерам!чного зубного протеза можна в!зуально, ш-струментально та з використанням сучасних фотоапа-рапв [13, 19]. При руйнуванш облицювального покриття на оклюзшнш поверхш металокерашчного зубного протеза функцюнальним методом оцшки якосп проведеноi реставрацii е метод оклюзографи, який спрямований на дослщження топографи оклюзшних контакпв на жувальних поверхнях б!чних зуб!в верх-ньо! та нижньо! щелеп в положенш центральноi i б!ч-но! окклюзш безпосередньо в порожниш рота i на моделях [20, 27]. Постшне вдосконалення реставрацш-них композитних матер!ал!в, простота !х застосування та обробка, а також фшансова доступшсть дозволя-ють не тшьки оптимютично оцшювати перспективу широкого !х застосування у вщновленш скол!в облицювального покриття металокерашчних зубних про-тез!в, але i продовжити термш функцюнування под!б-них реставрацш, що е безперечною перевагою як для пащента, так i для лжаря-стоматолога. Висновки. Анал!з лггератури з дослщження фактор!в, що впли-вають на утворення скол!в облицювального керашч-ного покриття металокерам!чних зубних протез!в, i !х вщновлення з використанням композитних матер!ал!в показав, що усунення даного ускладнення, пов'язане з низкою проблемних питань щодо пол!пшення характеристик мщносл виконаних реставрацш.
Список лтератури
1. Бран им Е. А. Сравнительный электронно - микроскопический анализ структуры оксидной пленки ее роль в механизме соединения между металлом и фарфором / Е. А. Брагин, A. B. Осипов, В. В. Зоркин // Матер. 2-го съезда стоматологической ассоциации. — Волгоград, 1995. - С. 206 - 209.
2. Виллер А. Металлокерамика и коэффициент термического расширения / А. Виллер // Новое в стоматологии. - 1997. - № 4. - С. 45 - 47.
3. Данилина Т. Ф. Особенности разрушения и реставрации металлокерамических конструкций в полости рта композитными материалами / Т. Ф. Данилина, О. Г. Батюнина, A. B. Крохалев // Новое в стоматологии. - 1999. 8. - С. 49 - 57.
4. Крастева К. Восстановление сколов поверхности металло-керамических коронок в одно посещение без привлечения зуботех-нической лаборатории / К. Крастева // Клинич. стоматология. -2003. - №> 3. - С. 48 - 50.
5. Махкамов Т. Ю. Реставрация сколов керамики с применением поликарбонатных коронок фирмы «ЗМ ESPE» / Т. Ю. Махкамов // Обозрение стоматологии. - 2009. - N° 1 (66). - С. 20-21.
6. Николаев Ю. М. Внутриротовая починка цельнокерамиче-ских конструкций и сколов облицовочного покрытия металлокера-мических протезов / Ю.М. Николаев // Клинич. стоматология. — 2008. - № 2. - С. 56 - 58.
7. Полянская О. Г. Особенности разрушения и реставрация металлокерамических конструкций в полости рта композиционными материалами / О. Г. Полянская, Т. Ф. Данилина, A. B. Крохалев // Новое в стоматологии. - 1999. - № 8. - С. 49 - 57.
8. Anagnostopoulos T. Composition, reactivity and surface interactions of three dental silane primers / T. Anagnostopoulos, G. Eliades, G. Palaghias // Dent. Mater. - 1993. -Vol. 9, № 3. - P. 182 - 190.
9. Burke F. J. Repair of metal-ceramic restorations using an abrasive silica- impregnating technique: two case reports / F. J. Burke // Dent. Update. - 2002. - Vol. 29, № 8. - P. 398 - 402.
10. Ceramic restoration repair: report of two cases / L. H. Raposo, N. A. Neiva R. Silva [et al.] // J. Appl. Oral. Sci. - 2009. - Vol. 17, № 2. - P. 140 - 144.
11. Davis M. W. Ceramic fractures: cause, repair, and prevention / M. W. Davis // Dent. Today. м 1999. - Vol. 18, № 11. - P. 50 - 57.
12. Drapal S. Теория соединения металлов и керамики / S. Drapal // Новое в стоматологии. - 2002. - № 1. м P. 51 - 55.
13. Giordano R. Dental ceramic restorative system / R. Giordano // Compend. Contin. Educ. Dent. - 1996. - Vol. 17, № 8. - P. 779 - 786.
14. In vitro dentinal surface reaction of 9.5% buffered hydrofluoric acid in repair of ceramic restorations: a scanning electron microscopic investigation / S. Szep, T. Gerhardt, H. W. Gockel [et al.] // J. Prosthet. Dent. - 2000. - Vol. 83, №6 . - P . 668 - 674.
15. Kukiattrakoon B. The effect of different etching times of acidulated phosphate fluoride gel on the shear bond strength of higt-leucite ceramics bonded to composite resin / B. Kukiattrakoon, K. Thammasitboon // J. Prosthet. Dent. - 2007. - Vol. 98, № l. -P. 17 - 23.
16. Kumbuloglu O. Intra-oral adhesive systems for ceramic repairs: a comparison / O. Kumbuloglu, A. User, S. Toksavul [et al.] // Acta Odontol. Scand. - 2003. - Vol. 61, № 5. - P. 268 - 272.
17. Kurtzman G. M. A technique for repair of a fractured porce-lain-fused-to- metal bridge / G. M. Kurtzman, A. L. Schneider // Dent. Today. - 2006. - Vol. 2 5 ,№ l. - P . 94 - 95.
18. Leinfelder K. F. Occlusion and restorative materials / K. F. Leinfelder, G. Yamell // Dent. Clin. North Am. - 1995. - Vol. 39, № 2. - P. 355 - 361.
19. McLaren E. A. Photography in dentistry / E. A. McLaren, D. A. Terry // J. Calif. Dent. Assoc. - 2001. - Vol. 29, № 10. - P. 735 -742.
20. Ozean M. Clinical study on the reasons for and location of failures of metal- ceramic restorations and survival of repairs / M. Ozean, W. Niedermeier // Int. J. Prosthodont. - 2002. - Vol. 15, № 3. -P. 299 — 302.
21. Pameijer C. H. Repairing fractured porcelain: how surface preparation affects shear force resistance / C. H. Pameijer, N. P. Louw, D. Fischer // J. Am. Dent. Assoc. - 1996. - Vol. 127, .№ 2. - Р.27-34.
22. Probste L. Клинический опыт реставрации зубов керамикой VITA In- CERAM / L. Probste, M. Groten // Зубной техник. — 2008. - № 6 (71). - P. 8 - 22.
23. Repair bond strength of a resin composite to alumina-reinforced feldspathic ceramic / T. S. Goia, F. P. Leite, L. F. Yalandro [et al.] // Int. J. Prosthodont. - 2006. - Vol. 19, № 4. - P. 400 - 402.
24. Repairing ceramic restorations: final solution or alternative procedure / E. G. Reston, S. C. Filho, G. Arossi [et al.] // Oper. Dent. — 2008. - Vol. 33, № 4. - P. 461 - 466.
25. Rosenblum M. A. A review of all-ceramic restorations / M. A. Rosenblum, A. Schulman II J. Am. Dent. Assoc. — 1997. — Vol. 128, № 3. — P. 297 — 307.
26. Scherrer S. S. Comparison of three fracture toughness testing techniques using a dental glass and a dental ceramic / S. S. Scherrer, I. L. Denry, H. W. Wiscott // Dent. Mater. - 1998. - Vol. 14, № 4. - P. 246 - 255.
27. Spear F. M. Occlusal Considerations for Complex Restorative Therapy. Science and Practice of Occlusion / F. M. Spear. Ed. C. McNeill. // Quintessence. - Illinois, Publishing Co, 1997. - P. 437 - 456.
28. Trajtenberg C. P. Bond strengths of repaired laboratory composites using three surface treatments and three primers / C. P. Trajtenberg, J. M. Powers // J. Am. Dent. - 2004. - Vol. 17, №2 . - P. 123 - 126.
29. Vyver P. J. Shear bond strength of five porcelain repair systems on cerec porcelain / P. J. van Vyver, F. A. de Wet, S. J. Botha // SADJ. - 2005. - Vol. 60, №5 . - P. 196 - 200.
REFERENCES
1. Bragin E. A., Osipov A. B., Zorkin V. V. Sravnitel'nyy elektronno-mikroskopicheskiy analiz struktury oksidnoy plenki ee rol' v mekhanizme soedineniya mezhdu metallom i farforom Mater. 2-go s"ezda stomatologicheskoy assotsiatsii [The comparative electronic and microscopic analysis of the structure of oxide film, its role in the mechanism of the connection between metal and porcelain The materials of the 2nd congress of the Stomatological Association.]. Volgo-grad;1995:206 - 209.
2. Viller A. Metal ceramic and the coefficient of thermal dilatation. Novoe v stomatologii. 1997;4:45 - 47.
3. Danilina T. F., Batyunina O. G., Krokhalev A. B. The peculiarities of the destruction and restoration of metal ceramic constructions in oral cavity with composite materials. Novoe v stomatologii.. 1999;8:49 - 57.
4. Krasteva K. The restoration of the splits of the surface of metal
ceramic crowns at the single visit without the work of dental technique laboratory Klinicheskaya stomatologiya. 2003;3:48 - 50.
5. Makhkamov T. Yu. The restoration of the splits of ceramics with polycarbonate crowns of the firm "3M ESPE". Obozrenie stomatologii. 2009;1(66):20-21.
6. Nikolaev Yu. M. Intraoral restoration of the solid ceramic constructions and splits of the lining coating of metal ceramic dentures. Klinicheskaya stomatologiya. 2008;2:56 - 58.
7. Polyanskaya O. G., Danilina T. F., Krokhalev A. B. The peculiarities of the destruction and restoration of metal ceramic constructions in oral cavity with compositional materials. Novoe v stomatologii. 1999;8:49 - 57.
8. Anagnostopoulos T., Eliades G., Palaghias G. Composition, reactivity and surface interactions of three dental silane primers. Dent. Mater. 1993;3(9):182 - 190.
9. Burke F. J. Repair of metal-ceramic restorations using an abrasive silica- impregnating technique: two case reports. Dent. Update. 2002;8(29): 398 - 402.
10. Raposo L. H., Neiva N. A,. Silva R. [et al.] Ceramic restoration repair: report of two cases. J. Appl. Oral. Sci. 2009;2(17):140 - 144.
11. Davis M. W. Ceramic fractures: cause, repair, and prevention. Dent. Today. 1999;11(18):50 - 57.
12. Drapal S. Theory of connection of metals and ceramics. Novoe v stomatologii. 2002;1:51 — 55.
13. Giordano R. Dental ceramic restorative system. Compend. Contin. Educ. Dent. 1996;8(17):779 - 786.
14. Szep S., Gerhardt T., Gockel H. W. [et al.]. In vitro dentinal surface reaction of 9.5% buffered hydrofluoric acid in repair of ceramic restorations: a scanning electron microscopic investigation. J. Prosthet. Dent. 2000;6(83):668 - 674.
15. Kukiattrakoon B., Thammasitboon K. The effect of different etching times of acidulated phosphate fluoride gel on the shear bond strength of higt-leucite ceramics bonded to composite resin. J. Prosthet. Dent. 2007;l(98):17 - 23.
16. Kumbuloglu O., User A., Toksavul S. [et al.] Intra-oral adhesive systems for ceramic repairs: a comparison. Acta Odontol. Scand. 2003;5(61): 268 - 272.
17. Kurtzman G. M., Schneider A. L. A technique for repair of a fractured porcelain-fused-to- metal bridge. Dent. Today. 2006;l(25): 94 -95.
18. Leinfelder K. F., Yamell G. Occlusion and restorative materials. Dent. Clin. North Am. 1995;2(39):355 - 361.
19. McLaren E. A., Terry D. A. Photography in dentistry. J. Calif. Dent. Assoc. 2001;10(29):735 - 742.
20. Ozean M., Niedermeier W. Clinical study on the reasons for and location of failures of metal- ceramic restorations and survival of repairs. Int. J. Prosthodont. 2002;3(15):299 — 302.
21. Pameijer C. H., Louw N. P., Fischer D. Repairing fractured porcelain: how surface preparation affects shear force resistance. J. Am. Dent. Assoc. 1996;2(127):27-34.
22. Probste L., Groten M. Клинический опыт реставрации зубов керамикой VITA In- CERAM. Zubnoy tekhnik. 2008;6 (71):8 - 22.
23. Goia T.S., Leite F.P., Yalandro L.F. [et al.] Repair bond strength of a resin composite to alumina-reinforced feldspathic ceramic. Int. J. Prosthodont. 2006;4(19):400 - 402.
24. Reston E. G., Filho S.C., Arossi G. [et al.] Repairing ceramic restorations: final solution or alternative procedure. Oper. Dent. 2008;4(33):461 - 466.
25. Rosenblum M. A., Schulman A. A review of all-ceramic restorations. J. Am. Dent. Assoc. 1997;3(128):297 - 307.
26. Scherrer S. S., Denry I. L., Wiscott H. W. Comparison of three fracture toughness testing techniques using a dental glass and a dental ceramic. Dent. Mater. 1998;4(14):246 - 255.
27. Spear F. M., McNeill Ed. C. Occlusal Considerations for Complex Restorative Therapy. Science and Practice of Occlusion. Quintessence. Illinois, Publishing Co, 1997: 437 - 456.
28. Trajtenberg C. P., Powers J. M. Bond strengths of repaired laboratory composites using three surface treatments and three primers. J. Am. Dent. 2004;2(17):123 - 126.
29. Vyver P. J., de Wet F. A., Botha S. J. Shear bond strength of five porcelain repair systems on cerec porcelain. SADJ. 2005.;5(60):196 - 200.
Надшшла 23.11.15
