CC BY
29
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Практические рекомендации
УДК 616.831.5-037-023.6/8 ТКАЧИШИН В.С.
Нацюнальний медичний унверситет¡м. О.О. Богомольца, м. Ки!в
ОТРУвННЯ ЕФ1РАМИ ПРОПЮНОВОТ кислоти
Резюме. У сmаmmi описат й систематизоват експериментальт та клшчт дат щодо ттоксикацш новою групою пестицидiв — ефiрами протоново'1 кислоти.
Ключовi слова: пестициди, ефiри протоново'1 кислоти, ттоксикащя, патогенез, клтчна картина, лтування, експертиза непрацездатностi.
Ефiри прошоново! кислоти називаються прошонатами. Вони утворюються при взаемо-ди прошоново! кислоти зi спиртом. При цьому утворюються метиловий, етиловий, прошловий, бутиловий, пентиловий, гексиловий, бензиловий, фенетиловий, феншовий та iншi ефiри прошоново! кислоти [4].
ГДК метилпрошонату в повiтрi робочо! зони ста-новить 10 мг/м3, вiнiлпропiонату — 30 мг/м3 [1, 2].
Прошонати знаходять широке застосування в промисловост та сiльському господарствi кра!-ни. Вони використовуються як розчинники i екс-трагуючi засоби, добавки до лакiв i кле!в на осно-вi синтетичних смол. Деяш з них мають приемний штенсивний запах i використовуються як есенцп в парфумерп та харчовш промисловостi [4, 7].
За останш роки ефiри пропiоново'i кислоти та-кож застосовують у виробництвi пестицидiв для знищення бур'янiв — гербiцидiв (феноксапроп-п-етил, флуазифоп-п-бутил, хiзалафоп-п-етил). Прошонати е гербщидами системно! ди. Вони аку-мулюються в тканинах наземно! та шдземно! части-ни бур'яшв. Ця група пестицидiв порушуе синтез жирних кислот рослин. У результат цього рослини гинуть. Прошонати швидко розкладаються в Грунт (перiод нашврозпаду близько тижня).
За рахунок мало! токсичносп препаратнi форми гербiцидiв на основi ефiрiв пропiоново'! кислоти е перспективними в плаш застосування в сшьському господарствi. На сучасному еташ застосовуються лише 4 таких препаратних форми, тому в багатьох випадках можна лише змоделювати клМчну картину отруення ними.
Ефiри пропiоново! кислоти погано розчиняють-ся у водi, але добре змшуються з органiчними роз-чинниками. Отруення прошонатами виникае при штенсивному вдиханш !хнiх парiв або при перораль-ному надходженнi. Цiлком iмовiрне надходження !х в органiзм через шыру, але такий механiзм розвитку штоксикацп малоймовiрний за рахунок незначних концентрацш токсичних речовин, що проникають в оргашзм.
Можливiсть надходження ефiрiв пропiоно-во! кислоти в оргашзм знижуеться зi збiльшенням складностi ефiрiв, що пов'язано з !х летючютю. Найбiльшу токсичнiсть в цьому плаш мае метиловий ефiр. Складш ефiри менш небезпечнi у зв'язку з низькою летючютю.
Патогенез
Токсичний ефект ефiрiв пропiоново! кислоти на оргашзм пов'язують з дiею цшо! молекули. Цша молекула сприяе розвитку двох основних ефекпв — наркотичного i подразнюючого, що е провщними. Iншi прояви не е основними в розвитку гостро! iн-токсикацп, хоча пропiонати вважаються отрутами полггропно! i паренхiматозно! дГ!.
В органiзмi пiд впливом ферментiв (рiзних есте-раз) пропiонати гiдролiзуються з утворенням прошоново! кислоти та спирту. Прошонова кислота включаеться у цикл Кребса i повнiстю перетворю-еться в органiзмi з утворенням води i вуглекисло-го газу. Вона не е токсичною для оргашзму i часто сама або !! солi (пропiонат натрiю або прошонат кальцiю) е консервантами для збер^ання харчових продуктiв. При впливi лише високих концентрацш прошоново! кислоти проявляеться пришкаюча дiя на шкiру i слизовi оболонки. Токсичнiсть спиртiв, що утворюються в процесi гiдролiзу, як правило, незначна.
Характер, мюце i сила ди пропiонатiв залежать вiд швидкостi гiдролiзу.
Патолог1чна анатом1я
Виявляються явища бронхiту, дистрофiчнi змiни в печшш i нирках.
У клiнiчнiй картинiрозрiзняють гостре i хронiчне отруення прошонатами.
Кшшка гострого отруення залежить вщ механiз-мiв надходження отрути в оргашзм, !! концентрацГ! i тривалостi впливу [1, 2, 5, 6].
При шгаляцшному надходженнi найбiльшi змiни спостерiгаються в органах дихання: бронхах, бронхюлах i термшальних вiддiлах легень.
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Практические рекомендации
р
Характерним е синдром подразнення (печiя у дихальних шляхах, кашель), запальний синдром (запалення у ротовш порожниш та бронхах) i на-бряковий синдром (набряк легень). У цьому ви-падку вщшчаеться також подразнюючий вплив на слизову оболонку очей (бшь та почервонiння) та шшру (почервонiння). Для виникнення синдрому подразнення достатшм е навiть короткочасний, кшькахвилинний контакт з ефiрами прошоново! кислоти (порп подразнюючо! дп для людини парiв метилпропiонату становить 420 мг/м3, для вшш-пропiонату — 400 мг/м3) [1, 2].
При пероральному надходженш провiдним спо-чатку е гастроштестинальний синдром (абдомь нальнi бол^ нудота).
В обох випадках у результата резорбцп ефiрiв прошоново! кислоти шсля короткочасного збу-дження, атаксп, наступае пригнiчення дiяльностi центрально! нервово'1 системи, розвиваеться нар-котичний ефект. Наркотичний ефект настае вщра-зу при шгаляцшному впливi високих концентрацш ефiрiв прошоново! кислоти на оргашзм.
Можуть вiдмiчатися змiни у дiяльностi вегетативно! нервово! системи, системи кровообпу, у ге-мопоезi, функцп паренхiматозних органiв.
Прискорюють розвиток гостро! iнтоксикацi! пе-реохолодження, перегрiвання оргашзму, фiзичне перенапруження.
При гострiй дГ! мутагенна, ембрютоксична або тератогенна дiя не проявляеться. Впливу на репро-дуктивну функцш не вiдмiчено.
Хронiчнi штоксикацп ефiрами пропiоново! кислоти призводять до порушення функцiй печiнки i нирок. У цьому випадку порушуеться також репро-дуктивна функцiя чоловiчого органiзму. У чоловiкiв виникае зниження рухливост сперматозо!дiв i по-пршення якостi сперми в цiлому. Хрошчний вплив глiколевих ефiрiв пропiоново! кислоти на оргашзм чоловшв вважаеться одшею з частих причин чоло-вiчого безплщдя [3].
Iнодi до кл^чних проявiв при отруеннi про-шонатами додаються клiнiчнi симптоми отруення спиртом, що вiдщеплюеться вiд молекули в про-цесi метаболiзму в оргашзмь У такому випадку тяжкiсть штоксикацп щодо штоксикацп анало-гiчним чистим спиртом вщповщае легкiй формi отруення.
Дiагностика Грунтуеться на наступних позицiях:
— виявлення характерних симптомiв отруення;
— вщомост про умови пращ, спомб застосуван-ня отрутохiмiкатiв, тривалють контакту з отрутою;
— вщомосл про порушення хворим правил тех-нiки безпеки;
— визначення метаболтв в бiологiчних сере-довищах оргашзму (при отруенш метиловими ефь рами — метилового спирту в кровi i сечi, вiнiловими ефiрами — ацетальдепду в кровi). Найцiлiшу молекулу визначити неможливо внаслщок швидкого пд-ролiзу в органiзмi.
Лкування
Постраждалого слiд вивести (винести) i3 зони ураження. При надходженнi токсичних речовин перорально проводять промивання шлунка, дають активоване вугiлля, ставлять очисш клiзми.
Специфiчних антидотiв немае. Проводиться симптоматичне лшування.
Ураженi слизовi оболонки обробляються масля-ною анестезиновою емульшею. При розвитку токсичного набряку легень проводиться його адекватне лшування.
При пригшченш центрально! нервово! системи шдшшрно слiд уводити 10% розчин кофе!ну по 2 мл 2—3 рази на день, 25% розчин кордiамiну по 2 мл, фе-намш в таблетках усередину по 1 таблетщ 2 рази на день [7].
Показано внутршньовенне введення гемодезу або реополплюкшу по 500 мл.
За необхщносп слiд проводити лшування нирко-во! i печшково! недостатностi.
Харчування мае бути багатим на вггамши, бiлки, жири.
Проф1лактика
Зaгaльнi заходи безпеки працi повинш вклю-чати технiчнi, сaнiтaрно-гiгiенiчнi, саштарно-тех-нiчнi та лiкувaльно-профiлaктичнi методи профь лактики.
Враховуючи пожежонебезпеку пaрiв, слiд звер-нути увагу на забезпечення своечасного !х видален-ня з повгтря робочо! зони. Слщ мати на увaзi, що стушнь небезпеки iнтоксикaцi! залежить вщ тиску пaрiв у повiтрi. Особливi зaпобiжнi заходи необхiднi при робот в закритих примiщеннях, де можуть ство-рюватися високi концентрацп ефiрiв. В aвaрiйних ситуaцiях при витоку пaрiв необхiдно використову-вати засоби шдивщуального захисту. 1ндивщуаль-ний захист включае в себе протигaзовi ресшратори, унiверсaльнi респiрaтори з вiдповiдними патронами, промисловi фiльтруючi протигази. Обов'язковий захист очей (герметичш окуляри) i шкiри.
Експертиза працездатност
Тривaлiсть тимчасово! непрaцездaтностi при виробничих гострих отруеннях прошонатами становить 4—5 дшв. За нaявностi ускладнень термiн тимчасово! непрацездатност подовжуеться. Пiсля повного одужання пращвник може приступити до свое! роботи з динaмiчним лiкaрським спостере-женням за станом здоров'я.
Список л1тератури
1. Голубев А.А. Материалы по токсикологии веществ, применяемых в производстве пластмасс и синтетических каучуков. — Л., 1957. — С. 66-75.
2. Золотов П.А., Кузьменко С.П. Токсикология новых веществ и гигиена труда при их производстве и применении. — Ростов-на-Дону, 1972. — С. 46-50.
3. Малярные краски снижают качество спермы [электронный ресурс]. — Режим доступа к ресурсу http://forum. ahtuba.com/index.php?showtopic=56246&st=62
86
Медицина неотложных состояний № 5 (44), 2012
«
Практические рекомендации
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
4. Общая органическая химия: Пер. с англ. — М., 1983. — Т. 4. — С. 332-335, 408-526.
5. Сложные эфиры [электронный ресурс]. — Режим доступа к ресурсу http://base.safework.ru/iloenc?print&nd=8573 00043&spack=110LogLength%3D0%26LogNumDoc%3D85730 0024%26listid%3D010000000100%26listpos%3D15%26lsz%3D 40%26nd%3D857300024%26nh%3D1%26
6. Сложные эфиры [электронный ресурс]. — Режим доступа к ресурсу http://toxi.dyndns.org/base/efir/eJir.htm
7. Яды, противоядия и помощь при отравлениях/А.А. Ал-тымышев, Е.П. Зотов, И.Г. Шевченко. — Фрунзе: Кыргызстан, 1983. — 137 с.
Отримано 01.09.12 □
Ткачишин B.C.
Национальный медицинский университет им. A.A. Богомольца, г. Киев
ИНТОКСИКАЦИЯ ЭФИРАМИ ПРОПИОНОВОЙ кислоты
Резюме. В статье описаны и систематизированы экспериментальные и клинические данные относительно интоксикаций новой группой пестицидов — эфирами пропионовой кислоты.
Ключевые слова: пестициды, эфиры пропионовой кислоты, интоксикация, патогенез, клиническая картина, лечение, экспертиза нетрудоспособности.
Tkachyshyn V.S.
National Medical University named after O.O. Bogomolets, Kyiv, Ukraine
INTOXICATION BY PROPIONATES
Summary. Experimental and clinical data concerning intoxication by a new group of pesticides — propionates — are systematized and described in the article.
Key words: pesticides, propionates, intoxication, pathogenesis, clinical picture, treatment, disability examination.
