CC BY
10Додаток до статтХ
1нтерв'ю з Валерiем Громовим*
_0
го ее
0
1
2Е >
< I
ш
_0
о со ш о. ш с ш _0 со
0
1
о с^
о" со
190
1. Укра'шською мовою зроблено доволi багато перекладiв Бiблн\ Чому з'явилася необхiднiсть робити ще один переклад?
На це питання я, здаеться, в1дпов1в у мо!й статт1 цього випуску альманаху «Богомыслие», але ще раз можу наголосити на головному аспекта мое! вщповщ, що така необхщшсть з'явилась не просто за могм бажанням або за бажанням шших людей чи нав1ть Церкви. Це було бажання Господа 1 Його доручення, щоб у наш час з'явився ще один переклад Його Слова, 1 моя вщповщальшсть в цьому
— погодитися на Його повелшня, а головне
— виконати це так, щоб догодити Йому.
2. У чому головна вщмшшсть Вашого перекладу вщ вже кнуючих?
Вщповщь на це питання мае бути продовженням в1дпов1д1 на перше питання. З огляду на те, що цей переклад я робив за одкровенням 1 дорученням Господа, а не церковно! або шшо! установи, то й головна особлив1сть цього перекладу — це намагання його зробити максимально автентичним в1дносно Першоджерела та неупереджешсть 1 незалежн1сть вщ доктринального впливу будь-яко! християнсько! конфесп. Тому можна сказати, що призначення цього перекладу Б1блп — служити всьому Тлу Христовому для Його об'еднання пщ единою главою — 1сусом Христом, який Сам е це Слово.
3. Яи концептуальнi основи Вашого перекладу?
Концепц1я мое! перекладацько! пращ полягае в тому, щоб донести до чи-тача чисте, неспотворене Слово Боже, одягнене у високу поетичну та ль тературну мову, що вщображае духовно-моральну глибину послання Бога людин1. Вже було багато творчих пщход1в до наукових реконструкцш та редагування самих манускрипт1в, та це приводить до сум'яття: де ж 1стина? Люди хочуть зрозушти, про що ж, к1нець кшщв, говорить саме ориг1нал, адже часом переклад деяких в1рш1в був далекий вщ !х 1стинного значення, 1 нов1 переклади цих в1рш1в не проливали свила на !х змют, а все б1льше при-крашалися сво!м щоматичним тлумаченням. Мабуть, саме тому Господь, Якш обрав мене ще до мого народження, заздалегщь пщготував мене не як перекладача-роматста, а як в1йськового перекладача, який мае розушти важлив1сть 1 вщповщальшсть за переклад текспв, в1д точноси яких може залежати стан вшни або миру; 1 В1н же спонукав мене отримати для цього також 1 юридичну осв1ту, 1 практику перекладу юридичних текст1в. Але все
ж основну подготовку як перекладача Святого Письма я одержав завдяки народженню згори й хрещенню в Дус1 Святому, що дало мен1 можливють завершити подготовку як перекладача, отримавши в подальшому й теоло-ичну осв1ту у двох б1бл1йних закладах з одержанням сану реверенда (укр. преподобного) 1 ступеня доктора теологи. Звичайно, людський фактор з1грав свою роль 1 залишив св1й водбиток на цьому переклад1, але в той же час ця моя роль, пор1вняна з роллю водточеного скальпеля в руц1 квал1ф1кованого ^ Х1рурга або з пером у рущ Скорописця. Тому що головну роль у створенш § цього перекладу, вибору вщповщного манускрипту, вибору концепци, методу £ перекладу, а в1рн1ше створення свого методу, натхненного Богом, я повн1стю ^ вщдав Святому Духу. Без Його покликання 1 кер1вництва Святого Духа, а ц також улаштування в усьому, цей переклад просто не водбувся б. Тому вся ° честь 1 слава Богов1, Який дарував мен1 мил1сть 1 благодать брати участь у цш ^ пращ з шшими сп1вроб1тниками, яких В1н також долучив за одкровенням. А я лише робив все так, як Вш говорив 1 показував меш. ^
Якщо хтось думае, що це мое хоб1, то скажу, що це — дто всього мого життя, ш заради якого я мав вщмовитись вод усього: ким я був, що я мав 1 що м1г мати, ш смиренно присвятивши себе цьому покликанню вод Господа. I це Його суве- э: ренна воля, чому Вш вибрав саме мене для ще! пращ, як 1 написано: «Однак о
4. Якi методолог1чн1 принципи були закладеш в основ! Вашого перекладу? У чому переваги Вашого щдходу до перекладу? Як1 Ви бачите недол1ки?
Вщразу скажу, що я не теоретик перекладу Святого Письма, а практик. Якби я почав 1з вивчання вс1х юнуючих пщход1в до методологи перекладу, як1 е суб'ективними 1 з часом змшювалися один на другий, третш 1 так дат, то може я б так 1 не наважився почати займатися ц1ею вщповщальною справою, як це й трапляеться з шшими. Саме тому я тшов найбтьш в1рним шляхом: якщо Господь призвав мене до ще! пращ, то Вш 1 поведе мене тим шляхом, який обрав Вш для цього перекладу. Щось под1бне до того, як домовлявся Мойсей, коли говорив Господовк «Якщо Ти Сам не шдеш з нами, то 1 не виводь нас звщси» (Вих. 33:15). Тому головною концепщею в мо!й прац1 над цим перекладом був мш послух Духу Святому, 1 я не вибирав, робити меш переклад досл1вним чи зм1стовним. Все залежало вод того, як Святий Дух скеровував мене. I якщо усе Писання Богонатхненне, то й переклад мае бути Богонатхненним. Якщо ж ми сам1 з1 сво'ми науковими методами можемо досягнути досконалост1 у справ1 перекладу Його Слова, не покладаючись на Нього та Духа Святого, Якого В1н нам дарував, тод1 й вся слава буде належати людин1, а не Господов1 1 не Його Духу. А людських методологш е багато, вони час вод часу змшюються, але Писання залишаеться незм1нним 1 в1чним. Тому й вод послуху Святому Духу багато в чому залежить чистота, неспотворешсть 1 точшсть перекладу Святого Письма в супровод1 краси й велич1 б1бл1йного складу, вщображеного художньою 1 лгтературною мовою мо!х сучасниюв.
немудре св1ту вибрав Бог, щоб посоромити мудре, 1 слабке свгту вибрав Бог, <
ее
щоб посоромити сильне; 1 немените свгту, 1 зневажене вибрав Бог, 1 нчого ^
ш
не значуще, щоб значуще скасувати, щоб не хвалилася перед Ним н1яка ш плоть» (1Кор.1:27-29). §
о
А
191
5. Яким початковим грецьким текстом Ви користувалися для перекладу Нового Завгту? Чому саме цей вар1ант було обрано?
Не хочу повторюватися, але все ж таки знову скажу, що як скеровував мене Дух Святий, так я 1 зробив: обрав для свого перекладу Нового Завгту дав-ньогрецький текст Текстус Рецептус 1з самого початку мое! перекладацько! прац1. Пот1м, коли "п1шла мода" на 1нш1 першоджерела, про що я докладш-ше зупинився у сво!й статт1 у цьому випуску альманаху, то я ще раз запитав 25 Господа, що мен1 робити з цим, 1 В1н просто вщпов1в мен1: «Роби й надал1 те, к що ти робиш». То моя вщповщальшсть бути Йому слухняним.
§ Тому в основу цього перекладу Нового Завгту було покладено загальнопо-I ширений грецький манускрипт Текстус Рецептус (TR). Цей грецький текст ^ 1 донин1 збер1гае св1й визнаний авторитет, який витримав перев1рку часом > протягом тисячол1ть, та й наша впчизняна традиц1я перекладу Нового Завгту ^ до XXI столгття характеризуеться ор1ентац1ею саме на в1зантшськ1 джерела, зразком яких е Текстус Рецептус. Водночас, варто вщзначити, що остантм часом наполегливо пропонуеться вживати для перекладу т1льки грецький текст, створений завдяки науков1й реконструкци та редагуванню грецьких § манускрипив, який називаеться «критичним виданням 26-!, (а зараз 1 28-1) ш редакци Нестле Алланда», 1 вш подаеться як останне досягнення при досль ^ дженн1 манускрипт1в.
ш
ц Проте, давайте повернемося до 1стори та подивимось, як це вщбувалось з о початку. Спотворення рукопис1в Нового Зав1ту почалося з часу !х написан-
ш
-Ü
о с^
о" со
ня, як видно з послання апостолгв Петра i Павла (2 Петра 3:16; 2 Кор.2:17; 2Фес. 2:2). Першим i3 них був еретик Ориген, який почав вносити у грецький текст Нового Завгту мюця, як! ставили пщ сумнiв божественнiсть Господа 1суса Христа.
Осктьки текст i канон Нового Завгту були прийняи Карфагенським собором (397 р.), а тзнгше традицшний канонiчний текст Нового Завгту (Textus Receptus або Загальний Текст) бшьше не потребував Соборного пщтвер-дження, i шким не оскаржувався, то у Римо-католицько1 Церкви в IV ст. вщ Р.Х. при Пат Дама« виникла проблема у зв'язку з переходом на латинський переклад, який називаеться Вульгата, в основу якого були покладет еги-петсьй рукописи. Сама ж латинська Вульгата, тобто 11 чотири редакци, як! суперечать одна одн1й, взагат не вщповщае жодному грецькому манускрипту Нового Завгту
192 Шзшше з'являлися також послщовники «наукового редагування» i «вдоско-налення критичних видань» грецьких манускрипив у особг англiканського епископа Весткотта (B. F. Westcott) i його однодумця теолога Хорта (J. A. Hort). Вони обидва мали на меи опублiкувати текст Нового Завгту який вони створили в його англшськш верси пгд католицьку Вульгату, поки не була виявлена суть 1хньо1 «творчоси». Вони здшснили цей план в 1881 рощ в Англи, коли Синод Церкви Англи прийняв i схвалив сфальсифгкований переклад Весткотта i Хорта. Трохи тзтше '1хню справу спотворення грецьких манускрипив продовжив Нестле Алланд (Nestle-Alland).
За шщативою Ватикану в 1946 рощ були створен Об'еднаш Б1бл1йн1 Това-риства, метою яких було створення так звано! «Сптьно! Б1блп» з текстом, прийнятним як для католиыв, так 1 для протестант1в. Цей «текст» буквально слщуе за «критичним» католицьким «текстом» грецького Нового Завиу, ви-даним Папським Б1бл1йним 1нститутом у Рим1, 1 закладений в основу всгх сучасних оф1ц1йних католицьких переклад1в Б1блп.
Однак будь-яка спроба вщбтити 1 виставити в «науковому» св1тл1 створення 5 п1дробок критичного видання грецьких манускрипт1в Нестле Алланда буде ¡12 викрита 1, врештьрешт, зазнае краху. А встяй домисли, як! звуться «св1д- ш ченням дуже тзньо! редакцп» грецького манускрипту Текстус Рецептус, створеного шбито Еразмом Ротердамським у 1516 рощ, просто безпщставш. ш
То ж, як наслщок «наукова реконструкц1я» призвела до зникнення з тексту ^ Нового Зав1ту майже у 216 в1ршах таких сл1в: «Господь Христос», «1сус, Син о
Бога Живого», «Святий Дух», «Альфа 1 Омега» та шших, як1 вказують на Бо- 5
жественне походження Господа нашого 1суса Христа, на ушкальнють Його ^
служ1ння та ди Духа Святого. При так1й реконструкцп в редакцп Нестле <5 Алланда також змшюються деяк1 доктринальн1 моменти. Один приклад: в
Луки 4:4 в переклад1 з ТR ми читаемо: «Не хл1бом единим житиме людина, 55
але всяким словом Божим!» В1рш1 Матв1я 4:4 та в Повторення 8:3 мають 2 зм1стовну екв1валентн1сть цьому в1ршу. Але в критичному грецькому текста е
Нестле Алланда остант слова «але всяким словом Божим» вже чомусь вщ-сутш. Наприклад, у книзi Одкровення 21:24 у манускрипи Текстус Рецептус
т . ...... ш
написано: «I спасенш народи ходитимуть у cвiтлi иого, i земнi царi принесуть °
до нього славу И почесть свою», то в редакцп Нестле Алланда слово «спа- ¿L cеннi» вже зникло, в1дняте, тодi в такому «виготовленому И вщредагованому
варiантi грецького тексту» цеИ вiрш ц1лком узгоджуеться i3 лжедоктриною |
«загального спасшня». ш
Читач, який розмiрковye над написаним, резонно може задати cобi питання: чи можна довiряти грецькому тексту, "виготовленому" вченими, якщо вiн суперечить Духу И 1стиш Святого Письма? Хартв1г Хенкель у ^roi «Правда про icm^» справедливо зауважуе: «наше сусптьство перебувае п1д великим впливом духа постмодершзму, для якого icтина не мае н1якого значення... I тому принцип «Sola Scriptura» — «Т1льки Писання», яке стало одним iз фундаментальних лозyнгiв Реформацп, cьогоднi вс1ляко заперечуеться або, прше того, на словах визнаеться, а в дшсноси вщкидаеться. Тому виставляти Писання в сумшвному cвiтлi та наповнювати Иого новим змicтом, що суперечить сутноста бiблiИного тексту, вважаеться чимось модним i новаторським, повною свободою сумлшня, яке не вщчувае себе зобов'язаним бути "рабськи прив'язаним до лиери"». Саме тому вci т1, хто працював над нашим перекладом Святого Письма та Иого редакщею, керувалися единим принципом, встановленим апостолом Павлом: «Бо ми не спотворюемо Слова Божого, як багато хто, але щиро, як вщ Бога i перед лицем Бога, сповщаемо у Хриси» (2Кор. 2:17).
Усе, що було зроблено у цьому переклад^ це спроба вщтворити в icram все те, що е у використаних мною першоджерелах Старого И Нового Завшв,
193
не претендуючи на ютину в останнш 1нстанци, оск1льки досконалий лише сам оригшал Святого Письма. Виб1р на користь критичного видання Не-стле-Алланда, обГрунтований так званою «науковою реконструкщею», не наближае нас до першоджерела 1 виглядае досить сумн1вно. Якщо хтось на догоду «наукових редагувань» вважае, що час Текстус Рецептус незворотне минув, то з плином часу може виявитися, що така думка помилкова. Осыльки г1потетична, а також невщповщтсть жодного 1з джерел, як1 збереглися до ^ наших дн1в, навряд чи переконуе в !стинноси та непогр1шимост1 правильного
.о
го вибору для перекладу критичного видання Нестле-Алланда.
ее
Ттьки Господов1 ведомо, який текст передусм е правильним, незалежно о вщ так званих «наукових редагувань», 1 лише кер1вництво Духа Святого е ^ гарант1ею безпомилковост1 прийнятого ргшення.
> 6. Як довго Ви працювали над перекладом Нового Завпу?
х Над перекладом Нового Завпу я працював 1 працюю протягом ус1х 28 рок1в, ^ з того часу, як я приступив до виконання мого покликання. Але ця праця вщбувалась поетапно. Самий перший етап перекладу тривав два з половиною роки 1 завершився надрукуванням 50-ти тисячним накладом Нового Завиу § росшською мовою, який був безкоштовно розповсюджеш за деылька м1сяц1в у д1аспор1 в Америц1, коли ще я там навчався в Даллас! в м1жконфесшному ^ Б!блшному !нститут! «Христос для народ1в».
ш Пот!м, коли я повернувся п!сля трьох з половиною рок!в навчання на Бать-§ к1вщину, тод!, я залишивши свою адвокатську кар'еру,! продовжив займатися
о с^
о" со
удосконаленням перекладу Нового Завиу рос!йською мовою вже за участю фах!вц!в-ф1лолог!в з Украшського мовно-!нформац!йного фонду НАН Украши та шших вчених теолог!в ! лшгвюив протягом наступних 18 рок!в. За цей час було надруковано ще два видання в Укршт росшською мовою, а з 2000 року я почав працювати вже над украшським перекладом Нового Завиу з орииналу (TR), ! в 2009 рощ побачило св!т нове презентацшне видання украшсько-росшського перекладу Нового Завпу «В!чне €вангел!е». Нав!ть пот!м, коли я почав працювати над перекладом Старого Завиу, я продовжував удосконалювати переклад Новозавиних книг, завдяки новим одкровенням, як! Дух Святий давав мен! ! могм сп1вроб!тникам по робот! над перекладом, а також завдяки вщгукам ! пропозиц1ям читач!в. I сьогодн!, нав!ть п!сля виходу у сви ус1е! Б1бли, праця над удосконаленням перекладу продовжуеться.
194 7. Зазвичай переклад Б1бли — це колективний проект. Чим на Ваш погляд ав-торське прочитання Нового Завпу краще корпоративного? Багато хто критикуе авторськ1 переклади через вщсутшсть общинност1 1 в1дпов1дно критично! дн Духа Святого. Чому Ви надали перевагу авторському вар1ан-ту роботи?
Переклад ш в якому раз! не повинен бути однооабним. Осыльки хоча я ! був покликаний до ще! прац! Самим Господом, проте Вш дав мен! посвячених у сво!й галуз! фах!вц1в, як теолог!в, знавц!в мов оригшалу, та кращих фах!вц!в
украшсько! 1 росшсько! мови з Украшського мовно-1нформац1йного фонду НАН Украши, 1 не тальки з академп наук. I вс1 вони люди в1руюч1, народжен1 згори, бо це дшсно д1я Духа Святого через Тто, р1зних Його членв, надалених р1зними дарами. Робота над перекладом дуже в1дпов1дальна й складна р1ч, тому вона не може бути однооабною. Господь заздалегщь потурбувався 1 виргшив також 1 1нш1 питання. Навпъ надрукувати 1 розповсюдити цей переклад без колективно! роботи Тша Христового 1 дп Духу Святого неможливо. ^ Але одноос1бн1сть мае бути в тому, що головна вщповщальнють за цей труд § на меш, як на тому, кому було за одкровенням вв1рено це доручення 1 з кого £ можна спитати за вс1 недол1ки 1 !х виправлення. ^
8. Чи пройшов Ваш переклад фазу апробацп? Як1 принципов! змши |
(i ск1льки, в кшьккних категор1ях) були внесен! у перший варiант тексту перекладу у вщповщь на зауваження читач1в? Наведпъ дек1лька найб1льш значущих приклад1в.
о
I
I т
Переклад Нового Зав1ту однозначно пройшов фазу апробацп, 1 за 28 роыв було <
надруковано деылька видань, що мали великий усп1х у розповсюджент та гарний ^ зворотнш зв'язок в1д чптач1в, завдяки чому я 1 моя команда продовжуемо вс1 ц1
роки вдосконалювати його переклад. Стосовно Старого Завпу поки передчасно ш
говорити про те, що фаза апробацп пройдена, вона ще тшьки почалась. Хоча ш
вже по вщгукам багатьох чигач1в, Старий Зав1т читаеться легко 1 бшьш зрозум1л1 к
деяк1 мюця у Святому Письм1, як1 були ран1ше неясн1 або затуманен1 при читант. ш
из
о
А
Особливо можу сказати про книгу 1ова. Переклад книги 1ова та редагування фахiвцямп-мовознавцямп, а також потенцшними рецепторами (викладачами украшсько! мови та шшими читачами) подняли И на бшьш високу духовну й поетичну височину, ц1нн1сть яко! притаманна оригшалу, 1 тепер книга пророка 1ова саме для мене стала шедевром ус1е! Б1блп. Чому я називаю 1ова пророком, тому що це очевидно 1з самого оригшалу тексту (1ов 29:21-22), але це лише у новому переклада. Можна навести багато прикладдв зворотного зв'язку з читачем, як1 вплинули на деяю змiнп у переклад1, що вщбулися останн1м часом, але неможливо навггь п^драхувати скшьки !х було. Ось, деяю приклади з листування:
«Дякую, 1горю, за уточнення семантики грецького слова «о1к^оцо9> у в1ршах 1Кор.4:1-2. Дшсно, правильно буде, якщо перекласти ц1 в1рш1 так: «Отже, кожний нехай вважае нас як слуг Христових 1 домоуправител1в таемниць Божих. А в1д домоуправител1в вимагаеться, щоб кожний виявився в1рним». Завдяки цьому ми також зробили виправлення 1 в шших в1ршах, де зустр1чаеться це грецьке слово, в тому числ в 1Пет.4:10 «Кожен служпъ один одному тим даром, який одержав, як добр1 домоуправител1 р1зноматтно1 благодат1 Божо!». 195
Якщо в переклада 1вана Ог1енко в Кол.1:25 написано: «...якш я став служителем за Божим зарядженням, що для вас меш дане, щоб виконати Слово Боже»; а у Синодальному переклада: «...которой сделался я служителем по домостроительству Божию, вверенному мне для вас, чтобы исполнить слово Божие». Тод1 як у «В1чному бвангелп» зроблено переклад таким чином: «.служителем яко! я став на доморядництво Боже, вв1рене мет для вас, щоб виконати Слово Боже».
1нший приклад: «Дякуемо, Висилю, що ти пом1тив у 2 Хронгк 28:19 р1зночигання в р1зних перекладах, у тому числ1 1вана Ог1енко та синодальному. Дшсно, Ахаз
-О
го ее
0
1
£ >
< I
ш
-О
о со ш о. ш с ш _0 со
0
1
о с^
о" со
196
був царем 1уде!, а не 1зра1лю. I ми зробили уточнення в нашому переклад! таким чином: «Так принизив Господь !удею за Ахаза, царем Ьрашю, тому що вш дов1в до неприборканост !удею 1 сам тяжко гршив перед Господом». Тому що посилатися на Септуагшту, де написано, що Ахаз цар !удейський, е не коректним, оскшьки це протир1чить ютиш.
Ще один приклад. Нещодавно брат \ служитель Божий Олександр, п Квненсько! обласи, який ревно дослщжуе наш переклад Нового Завгту «В1чне 6вангел1е», ще з 2010 року, виню на розгляд свою пропозицш щодо грецького прийменника «ен» у посланы до римлян 8:29 («Бо кого Вш передбачив, тих 1 вщзначив бути подобою образу Сина Свого, щоб Вш був Первородним серед численно! братл»). При розгляд1 ще! пропозицп вбачаеться, що 1з контексту цього роздшу, де мова йде про життя в Дус1, дшсно, бшьш адекватний переклад цього в1рша буде тод1, якщо цей прийменник перекладати не як «м1ж» або «серед», а як найперше його значення «в», «у», що вказуе на нашу щентичнють, пов'язану з тим, Хто Вш е в нас, а ми — в Ньому. I зараз цей в1рш в наступнш редакцп буде мати такий переклад: «Бо кого Вш передбачив, тих 1 вщзначив бути подобою образу Сина Свого, щоб Вш був Первородним у багатьох браттях». За законами герменевтики це вщповщае багатьом в1ршам 1 в контекст! Послання до римлян та шших книг: !н.14:16-17; Рим.8:11,15-17, 6:4-5, Еф.1:3-23; 2:1-10; 1Пет.1:3,20-23; Кол.1:18-23; 3:1-3; 2Кор.3:18,4:7 та шш.
Тому я дуже вдячний тим служителям 1 фах1вцям-лшгвютам, 1 навгть звичайним членам Тша Христового, хто не залишаеться байдужим до того, щоб Слово Боже, його переклад, яким ми вс користуемось 1 яким будуть користуватись у своему житт 1 служшт наш1 дгти та онуки, становилося бшьш досконалим за-ради любов1 до Самого Господа. I надал1 я буду вщкритий, щоб сшвпрацювати у цьому напрямку, бо в цш справ1 немае остаточно! крапки.
9. Якою укра'нською орфограф1ею Ви керувалися у процес перекладу?
Чому саме ц1ею?
Зв1сно, працюючи над перекладом з лшгвютами-фах1вцями з Укра!нського мовно-1нформац1йного фонду НАН Укра!ни та 1ншими, ми вживали у сво-!й пращ укра!нський правопис, який було остаточно прийнято Кабшетом м1н1стр1в Укра!ни у травш 2019 року. Академж В.М. Русан1вський, автор п1д-ручника укра!нсько! мови, який все свое життя боровся за такий укра!нський правопис, був рецензентом нашого украшсько-росшського паралельного перекладу Нового Завгту «В1чне €вангел1е» 1 написав Вступне слово до нього ще до того, як вщйшов до Господа, набувши спасшня. Його учениця, яка продовжила цю справу 1 була секретарем Укра!нсько! нащонально! право-писно! ком1с1! 2019 року, тепер вже доктор фшолоичних наук, завщувач в1д-
дшу лшгв1стики Украшського мовно-1нформац1йного фонду НАН Украши, Лариса Шевченко, яка безкорисно сшвпрацювала з нами протягом 18 роыв, багаторазово редагувала весь текст вщ першо! сторшки до останньо!, щоб не було д1алектизму, простор1ччя та будь-яких стил1стичних або орфограф1чних помилок. Кр1м не!, працювало багато шших ф1лолог1в над редакц1ею вс1е! Б1блп. Так, велика праця була здшснена в процес1 редагування Нового й Старого Завпгё кандидатом фшолоичних наук Ганною Голубевою, фшоло- ^ гами Натал1ею Щербаковою, Оксаною В1ролайнен, Петром Наконечним, § 1риною Звоник, 1горем Байда, та 1ншими, як! теж додержувались останньо! £ редакцп украшського правопису. ^
Чому саме цей правопис? Звюно, тому що створюючи новий сучасний пере- ш клад, який, ми в1римо, буде з часом застосовуватись 1 для використання не тальки в систем! християнсько! осв1ти, але й у свггських навчальних закладах,
I
о
не кажучи вже про проповщування Слова Божого, яке також мае вщбуватися ^ л1тературною украшською мовою, то й правопис мае бути сучасним, затвер-дженим законодавством Украши, який ми вживаемо в Укра1ш. т
10. Чи будете Ви продовжувати роботу над перекладом? Що не вдалося
зробити i чому? ^
из
I т
Звичайно. Робота буде тривати над удосконаленням перекладу, бо доскона- <
ее
лост1 немае обмеження, а також ниш ми працюемо над новими проектами, ^
ш
яких багато, а часу так замало, але хочеться встигнути зробити якомога бшьше. из
11. На якого читача Ви орieнтувалися в своему перекладi? Десницький вказуе на три головш моделi перекладу — л^урпчну, фiлологiчну та мiсiонерську. На яку Ви орiентувалися?
Вщповщаючи на це запитання, треба сказати, що те, як Андрш Десницький характеризуе в своТй штерпретацп кожну з трьох моделей перекладу, то наш переклад не може повн1стю належати до жодно! з них. Однак, якщо ми говоримо про те, що цей переклад призначений для читання на богослужшнях або може використовуватися в якоста джерела б1блшних цитат, то я вщповм: "Так, вш покликаний виконувати функц1ю лггурпчного перекладу". Тепер стосовно того, чи призначений цей переклад максимально вщображати вс1 риси ориг1налу 1 його зм1сту та форм, щоб читач1, як1 недостатньо володтоть мовою оригшалу, могли наблизитися до нього наскшьки це можливо. В1д-пов1дь однозначна: «Звичайно!» Це завдання було майже першочерговим. I таким чином, цей переклад цшком узгоджуеться з фшолопчним 1 науковим перекладом, тим бшьше, що в1н мае постор1нков1 зноски (бшьше двох тисяч), спец1ально створений б1блшний словник, 1ндексац1ю в Б1блп вс1х сл1в рема 1 давар, максимально проставлено наголоси на словах, що можуть виклика-ти труднощ1 при правильн1й Тх вимов1, 1 для бшьш ясного сприйняття сл1в Господа 1суса, вони вид1лен1 червоним кольором.
Чи призначений цей переклад для тих, хто тальки знайомиться з Б1бл1ею 1 хто не мае глибоких знань у цш галуз1, тобто «загальнодоступний, м1с1онерськ1й переклад»? На це я також скажу «так», тому що нове вино вливають у нов1
197
бурдюки, 1 цей переклад прекрасно сприймаеться наново наверненими, ш-телненщею, людьми старшого вшу 1 молоддю, особливо студентами, бо для всгх важливо читати Б1бл1ю сучасною украшською та росшською мовами, вщповщно до останнх прийнятих норм правопису. В1н виключае арха!зми, д1алекти або якесь простор1ччя, тим б1льше вульгарн1сть, але мае завдання пщняти читача на бшьш високий р1вень, н1ж просто звичайна мова. Це до-поможе читачев1 ставитися до Божого Слова з благоговшням 1 любов'ю на ^ тому р1вн1, про який Господь ревнуе, щоб у 1хн1х серцях Слово було пщнесене со над м'ям будь-кого та сприймалося 1 як лист люблячого Отця до свогх д1тей, 1 як Священний Кодекс Небес, який В1н дав народу для гхнього богоугодного
се
життя 1 спас1ння гхнгх душ.
£ >
< I
ш
-О
о с^
о" со
12. Яю проблеми зазвичай виникають при переклащ ЫблИ 1 з якими проблемами Ви стикалися, коли переводили Ыбл1ю на укра'нську мову?
При переклад! дшсно !нколи виникали проблеми. Але по благодат! Божш завжди вир1шувались нав!ть складн! на перший погляд питання. У цьому нам допомагала ! потужна команда лшгв!ст!в, ф1лолог!в, на яких завжди можна розраховувати, а також перший в УкраМ повномасштабний електронний § словник украшсько! мови (Iнтегрована лексикограф!чна система «Словники ш Украши»), розроблений УМЮ НАН Украши п!д кер!вництвом академ!ка ^ В.А. Широкова.
25 Наприклад, викликав складнощ! переклад багатьох пр!звищ, !мен як в Старому о Зав!т!, так ! в Новому Завт, бо вони не вщповщали адекватн1й транслнераци з мов оригшалу. Бо за багато роыв було надруковано сотн! тисяч, а може й бшьше Б1блш, книжок, енциклопед!й, симфон!й, словник1в, де написан! вщом! вс!м б!бл!йн! мена або назви, до звучання яких ми вже звикли. Для цього ми просили допомогу навпъ у академжа В.М. Русан!вського. За його порадою намагалися робити якомога точну транслнерацт з мов ориг1налу украшською мовою !мен ! назв м!ст, селищ, назв географ!чних м!сцевостей, та школи в постор!нкових зносках наводили дв! назви: стару й нову, щоб було ясно читачев!, про що або про кого йде мова.
Дуже дякую, Серг!ю Вшторовичу, за Вашу пропозиц!ю надати штерв'ю д^я Вашого альманаху «Богомыслие» про наш новий переклад «Б!бл1я або В!чне €вангел!е», щоб читач! цього видання мали можлив!сть отримати, я думаю, корисну шформацш ! скористатися нею. Для цього ще раз запрошуемо на наш сайт «Вечное Евангелие», який створений двома мовами, украшською 198 та росшською: www.Bible-eternalGospel.comwww.vichne-evangelie.com www.vechnoe-evangelie.com
На Сайт! можна замовити й придбати наш переклад Б!бли, а також «Б!блшний Словник» до нього. Запрошуемо також на нашу Facebook сторшку «Вечное Евангелие» та Youtube канал «Опрюноки Царства Небесного», як! теж на двох мовах. Ще раз дякую ус!м за увагу ! любов до Слова. Божих благословшь та до зустр!ч!!
Валерт Громов
