CC BY
21
Scientific journal ISSN 2413-158X (online)
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION ISSN 2413 1571 (Print)
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Слободяник О.В. iHmepaKmueHi Modeni як ключовий фактор формування системного мислення старшокласни^в. Ф'зико-математична осв'та. 2020. Випуск 4(26). С. 107-111.
Slobodyanyk O. Interactive models as a key factor for formation of systematic thinking of senior students. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 4(26). Р. 107-111.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-026-4-018 УДК: 37.016:53]:004.94
О.В. Слободяник
1нститут iнфoрмацiйних тeхнoлoгiй i засоб'в навчання НАПН Украни, Украна
oslobodyanyk84@gmail.com ORCID: 0000-0003-3504-2684
1НТЕРАКТИВН1 МОДЕЛ1 ЯК КЛЮЧОВИЙ ФАКТОР ФОРМУВАННЯ СИСТЕМНОГО МИСЛЕННЯ СТАРШОКЛАСНИК1В
АНОТАЦЯ
Формулювання проблеми. Аналiз резульmаmiв soBHiuiHboeo незалежного оцiнювання з фiзики за ocmaHHi роки з дисциплин природничо-математичного циклу, зокрема з фiзики, показав, що система навчання потребуе кардинальних змн. y4Hi втрачають нтерес до фiзики, xiMiï, осшльки в'дсутне розумння, де в жиmmi ÏM можуть знадобитися здобут'1 знання, що св'дчить про в'дсутшсть сформованосmi системного мислення.
Матер/'али i методи. У процес: досл'дження використовувались методи аналiзу педагог'нно)', методичноÏ лтератури i дисертац/'йних досл'джень; зд'шснювалося узагальнення результат'ю втчизняного i зарубiжного досв'ду щодо формування системного мислення старшокласник'ю на уроках природничо-математичного циклу.
Результати. Здiйснено вивчення психолого-педагог'мно)'лтератури з проблеми досл'дження формування системного мислення старшокласник'ю та визначено основт методи i засоби, якi сприяють його успшному формуванню. Зазначено, що позитивний вплив мають засоби в'зуал'вацп iнформацiï, встановлення м'жпредметних зв'язк'ю та використання комп'ютерних моделей.
Висновки. В ходi досл'дження було виявлено, що формування системного мислення учнв забезпечуе всеб'мний розвиток особистостi, цiлiснiсmь у сприйняmmi фiзичноï картини свту, взаемопов'язанкть системних об'екmiв, багаmоаспекmнiсmь. Використання засоб'ю iнформацiйних технологй буде мати позитивний вплив на процес навчання, а як насл'док, на формування системного мислення за умови дотримання балансу м'ж реальним та в'ртуальним.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: системне мислення, заклади загально)' середньо'1' освти, комп'ютерн: модел'1 (симуляцй), фiзика, самост'шна робота, iндивiдуальнi завдання.
ВСТУП
Постановка проблеми. Серед великого перелту завдань, що стоять перед освтэю на сьогодншый день, важливе мкце выводиться формуванню навичок самоосвти та розвитку критичного мислення суб'екпв навчання. Запорукою ефективност розвитку такого типу мислення е активна взаeмодiя навчання та виховання, правильно побудована шдивщуальна траекторiя освiтнього процесу, рефлексивысть, цтеспрямоваысть, самоконтроль, а також усвщомлеысть i самооргаызоваысть суб'ект.
Сьогодн ми спостер^аемо зниження рiвня опанування природничими дисциплшами в закладах загально! середньо! освти, про що свщчать результати ЗНО за останн 5 ро^в. Навчання в школi зводиться до вивчення та запам'ятовування «сухих» фак^в, а не формування здатност застосовувати отриман знання на практик, в повсякденному житп. ^м того, значний вщсоток сучасно! молодi не розумiе ким хоче стати в майбутньому, а як наслщок не опановуе т знання, ям необхщы для вступу в навчальний заклад та отримання майбутньо! професп. Тобто, можна стверджувати, що одыею з причин низько! устшност учыв е не сформоваысть системного мислення, яке забезпечуе розумшня науково! картини вцтому. Переважна бтьшлсть учыв не вмiе розв'язувати фiзичнi задачу проводити самостшно експерименти, вибудовувати Ыдивщуальну траектор^ навчання, використовувати сучасн методи i засоби навчання, адаптувати завдання до сучасних умов, що теж свщчить про недостатнш рiвень сформованост системного мислення.
Як зазначае Д.О'Конор: «навчатися означае досягати результату - це единий можливий споаб змшити себе i стати бтьше схожими на тих, ким ми хочемо стати» (О'Коннор Джозеф,2018). З шшого боку навчання - це повторення. Якщо спроектувати даний процес на вивчення дисциплш природничо-математичного циклу в закладi загально! середньо!
освти, то на сьогодн це вщпрацювання навичок за допомогою розв'язування однотипних задач або заучування «cyxoï» Teopiï з пiдручникiв (ям не завжди написанi доступною мовою та й помилок не позбавлеш). Тому процес навчання потребуе урiзноманiтнення, впровадження нових сучасних технологiй, зокрема, штерактивних, вiртуальних, тощо. Створення сучасних умов для активного формування системного мислення учыв можливе лише завдяки реалiзацiï компетентысного пiдходу й штерактивних форм навчання.
Актуальшсть дослiдження. Проблема дослщження формування i розвитку системного мислення потрапила в поле зору багатьох дослщни^в, зокрема Птер Сенге (Peter Senge) описуе системне мислення як бачення цЫсно'|' системи, межi бачення взаемозв'язюв та закономiрностей змш, а не статичних картинок. lï змiст полягае в здатностi бачити взаемозв'язки внаслщок змiни мислення, розумти процес змiни явищ, а не лише причину-наслщок (П'тер Сенге, 2011).
Дж.О'Конор розглядае системне мислення, як вмшня вийти за межi формальноï логiки, побачити зв'язки мiж окремими i ззовн незалежними ситуацiями, щоб краще зрозумiти ïх i впливати на них (Дж.О'Конор, 2018).
I. Б. Новт ввiв поняття «системний стиль мислення» та визначив наступш важливi характернi риси цього стилю мислення:
• стиль наукового мислення вщображае загальнонауковi тенденцп процесу тзнання певноï епохи; вiн е своерщним компасом, критерiем науковостi, дозволяючи достатньо ефективно оцшювати мiру вiдповiдностi конкретному коричному перiоду тих або шших наукових iдей, моделей, гiпотез, дослщжень в рiзних галузях науки;
• стиль мислення виражае свтэглядну пози^ю людини;
• системний стиль мислення нин е об'ективною iнтеграцiйною тенден^ею нашоï епохи;
• системний стиль мислення е науково обфунтованою стратепею щодо управлiння складними i надскладними об'ектами будь-якоï природи (Новик, 1986).
В. В. Чернтов пiд системним мисленням розумiе «вiддзеркалення об'ективноï реальности що полягае в цiлеспрямованому тзнаны суб'ектом iстотних зв'язкiв i стввщношень, якi iснують у певному явиш^ та зумовлюють еднiсть його форми i змкту, його стiйке функцюнування в зовнiшньому середовищi, а також полягае у творчому творены нових щей, прогнозуванн подм i дм через iдеï системного пiдходу, системного аналiзу» (Черников, 1998).
Мислення можна роздтити на сукупнiсть складникiв, як трактують з точки зору рiзних наук: фiлософiï, логiки, психологи, педагопки, кiбернетики, лiнгвiстики, фiзiологiï вищоï нервовоï дiяльностi. З точки зору фшософм це найвищий пiзнавальний процес, певна форма творчого вщдзеркалення людиною дшсносп, що породжуе такий результат, якого в дшсносп у суб'екта на даний момент часу не кнуе. (Философский энциклопедический словарь, 1983). Та найвищим рiвнем вважаеться системне мислення, яке включае в себе цтий спектр нейронних процесiв, якi формуються внаслщок системного пiдходу в навчаны. Як зазначають автори посiбника (Важинський&Щерба, 2016.) системним пщходом може бути категорiя, без чiткого визначення, адже трактуеться дуже широко i неоднозначно. Серед найпопулярнших трактувань системного пщходу можна видiлити наступнi (Корбутяк, 2010): А. Холл зазначае, що це штегра^я, синтез розгляду рiзних сторш явища або объекта; С. Оптнер наголошуе на тому, що це адекватний зааб дослiдження i розробки не будь-яких об~ек^в, що довтьно називаються системою, а лише таких, котрi е органiчним цiлим; В. Садовський зазначае, що це не що шше, як вираження процедур подання объекта як системи та способiв 1х розробки; на думку Д. Бурчфтьда, це широкi можливост для одержання рiзноманiтних тверджень та оцшок, якi передбачають пошук рiзних варiантiв виконання певноï роботи з подальшим вибором оптимального варiанта.
^м вище зазначених зарубiжних науковцiв, дослщженням формування та розвитку системного мислення займалися Р. Акофф, Ч. Барнард, Ст. Бiр, Д. Дтсон, Р. Джонсон, Ф. Каст, Е. Квейд, Д. Клтанд, В. Кшг, Дж. К^р, Е. Кунц, О. Ланге, Е. Ласло, Р. Розенцвейг, Eo^i У.Рос, Р. Саймон, Дж. Форрестер, Ф. Емер^ С. Янг i багато шших.
Актуальысть дослiдження зумовлено недостатым рiвнем вивчення проблеми формування системного мислення засобами сучасних шформацшних технолопй, зокрема за допомогою комп'ютерного моделювання.
Мета статп. Розглянути можливостi та довести ефективнiсть використання штерактивних моделей на заняттях дисциплiн природничо-математичного циклу для формування системного мислення старшокласниюв.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
У процесi дослiдження використовувались методи аналiзу педагогiчноï i методичноï лiтератури та дисертацшних дослiджень; здiйснювалося узагальнення результатiв втизняного i зарубiжного досвiду; теоретичне моделювання використання системи комп'ютерного моделювання для формування системного мислення старшокласни^в. Це дослщження виконувалося в рамках науково-дослiдноï роботи «Система комп'ютерного моделювання тзнавальних завдань для формування компетентностей учыв з природничо-математичних предметiв» (НДР №0118U003160).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Системний пiдхiд передбачае системний аналiз процесiв, об'ектiв, явищ, тощо. «Системний аналiз - це поняття, деякий «збиральний образ», який накопичуе сукупност пiзнавальних процедур, що мають деяку схожкть, якi розробляються в рiзних галузях науки для опису об'ек^в». Ми дотримуемося точки зору, що «система - безлiч елеметчв, що перебувають у стввщношены i зв'язку один з одним, утворюючих певну цiлiснiсть, еднiсть. При цьому видтяють матерiальнi й абстракты системи» (Прохорова,1988).
Невщ'емною частиною системного пщходу е системний аналiз, який складаеться з таких етапiв: • формулювання проблеми; • щентифта^я призначення системи; • щентифта^я змiнних i взаемозв'яз^в мiж ними; • щентифтащя функцiй i структури системи; • щентифта^я оточення (зовнiшнього середовища) системи; • генеращя та визначення альтернативних потоюв; • оцiнювання ресурсiв, необхщних для реалiзацiï можливих варiантiв; • визначення наявност ресурсiв; • оцшка ефективностi варiантiв i вибiр прийнятно1 альтернативи; • реалiзацiя (впровадження) обрано1 альтернативи та корегування дiй (Кустовська, 2005).
Системний пщхщ знайшов свое мкце у HaB4aHHi дисциплiн природничо-математичного циклу. Для устшного формування системного мислення на уроках фiзики вивчення основних понять мае базуватися на встановленн м'жпредметних зв'язк'в та Ясному поеднанн теорп з повсякденним життям. Наприклад, вивчаючи «електромагнпн хвилЬ>, необхiдно акцентувати увагу на спектрi ïx використання, тобто вщштовхуючись в^д шкали електромагытних хвиль, даемо характеристику кожному виду. Варто згадати про сучасн технологи, наприклад, «Розумний дiм» - це система, за допомогою яко'| здiйснюеться керування побутовими приладами в помешканы, а принцип ÏÏ дй базуеться на передачi iнформацiï в^д господаря до «мозку» i в^д «мозку» до «виконавщв» за допомогою електромагытних хвиль. Можна запропонувати учням самостшно створити таку найпростiшу систему, тим самим удосконалити сво'|' навички оволодшня сучасними теxнологiями.
Для кращого запам'ятовування учнями дiапазонiв електромагнiтниx хвиль пропонуемо створити пам'ятку за допомогою засобiв вiзуалiзацiï (наприклад, iнфографiки, ментально)' карти, тощо) або запропонувати зручний, легкий шструмент для оргаызацй спiльноï роботи учасни^в освiтнього процесу з рiзним контентом у визначеному вiртуальному простор^ наприклад мережевий сервiс Padlet.
Рiзниця мiж електромагнiтними хвилями з рiзними довжинами полягае у способах випромшювання та реестрацй. Розрiзняють низькочастотнi коливання, радюхвил^ iнфрачервоне, ультрафiолетове, рентгенiвське, у випромшювання. Видиме св™о - це електромагытна хвиля з довжиною хвиль вщ 0,4-0,7 мкм е безперервною послiдовнiстю частот i довжин електромагытних випромiнювань, що розповсюджуеться в просторi внаслiдок дй змiнного магнiтного поля. Теорiя електромагнiтниx явищ Джеймса Максвелла дозволила встановити, що в природi кнують електромагнiтнi xвилi рiзниx довжин. Експериментальн роботи нiмецького вченого Г. Герца i росшського вченого П. Н. Лебедева пщтвердили теорiю Максвелла i довели, що св™ове випромшювання е дуже короткими електромагытними хвилями, створюваними природними вiбраторами - атомами i молекулами (Усова, 1980). Та саме явище поширення електромагнiтниx е поняттям досить абстрактним, не ва учнi одразу можуть зрозумiти його суть, тому в такому випадку слщ застосовувати комп'ютерн моделi, що чп^ко дають зрозумiти як вщбуваеться поширення хвиль у просторi. Модель повыстю iнтерактивна, тому кожен учень може самостшно впливати на рух передавача або виставити автоматичний режим коливання, змшювати частоту та амплпуду коливань, а також вибрати тип вщображення поля та його значення. Приклад такоУ моделi зображено на рис. 2 (а-б).
Рис. 2. (а) Радiохвилi без вщображення поля, що випромшюеться
Рис. 2. (б) Радiохвилi з вщображенням поля, що випромшюеться
Використання комп'ютерних моделей у навчанн забезпечуе високий ступшь наочност та можлив^ь самостiйно впливати на переб^ експерименту, змiнювати умови його проведення, що сприяе розвитку мотивацй, зацтавленосп та бажання експериментувати, проводити самостшы дослiдження в галузi природничих наук. Ва елементи iнтерaктивниx моделей (зокрема, Phet симуляцiй) перебувають у взаемодп, а сукупнiсть цих елеметчв дае уявлення про структуру та оргашзащю системних об'ектiв. Завдяки можливост регулювання зв'язкiв мiж об'ектами системи учн мають можливiсть впливати на переб^ процесiв, перевiряти гiпотези, робити висновки, що сприяе формуванню системного мислення (Слободяник, 2019). Одним iз принцитв системного пщходу е нагромадження знань у процес формування та розвитку системи знання. Цим пщкреслюеться активна роль цього чинника у тзнаны та виключаеться невиправдане нехтування вже кнуючими уявленнями та знаннями.
ОБГОВОРЕННЯ
На сьогодншнш день сусптьство ставить бiльш високi вимоги до випускни^в, зокрема до |'х теоретично) пiдготовки, розвитку критичного мислення, рiвня сформовaностi системних та мета предметних знань.
Системне мислення - це мислення, строго враховуе ва положення системного пщходу: всебiчнiсть, взaемопов'язaнiсть, цЫсысть, бaгaтоaспектнiсть, що враховуе вплив вах значущих для даного розгляду систем i зв'яз^в на вiдмiну вщ дитячого, суцiльного мислення. За допомогою системного мислення шктьний курс фiзики знайомить учнiв з логiкою наукового тзнання i основними його методами, розкривае особливост наукового знання i його принципова вщмшысть вiд ненаукових i навколо наукових знань (Данилов, 2007).
Працюючи над формуванням системного мислення на уроках фiзики i в позаурочний час необхщно забезпечувати:
S розвиток образного i аналтичного мислення: вмшня сприймати, aнaлiзувaти i переробляти iнформaцiю, робити висновки;
■ ознайомлення з основами фiзики як системи фундаментальних фiзичних теорiй, вмiння застосовувати HayKOBi знання для aнaлiзy процесiв, що спостер^аються i явищ;
■ формування наукового мислення i свтогляду, розyмiння можливостей наукового тзнання природи i ознайомлення з його методами;
■ розвиток творчих здiбностей yчнiв; формування та тдтримку пiзнaвaльного iнтересy до фiзики, розкриття ролi i мкця фiзики в сyчaснiй цивiлiзaцiï;
■ допомога випускникам школи у визначенн профiлю ïx подaльшоï дiяльностi. (Шагабутдинова, 2020) 1нтерактивне моделювання фiзичниx процеав забезпечуе вище зaзнaченi умови та е одним iз способiв тзнання,
який полягае в замн деякого об'екта iншим об'ектом, який мае подiбнi влaстивостi. Тобто метод моделювання е одним iз способiв опосередкованого тзнання. Моделювання - це завжди з^авлення вщомого з невiдомим за аналопею (Сафонов, 2000). Iмiтaцiйне або Ытерактивне моделювання дае змогу вщтворити процес фyнкцiонyвaння системи у чаа. При цьому iмiтyються основнi явища, що утворюють процес.
У процес навчання фiзики та астрономп головним фактором розвитку системного мислення постають штеграцмы зв'язки, оскiльки надають можлив^ь розглядати предмети у взаемодп з Ышими. Реaлiзaцiею iнтегрaтивниx зв'язкiв демонструемо учням необмежену сферу застосування фiзичниx методiв дослiджень i виконуемо одне з важливих завдань навчання i виховання - формування свтогляду (Глубенок, 2016) .
Проте, на нашу думку, використання комп'ютерного моделювання як засобу формування системного мислення старшокласнимв не достатньо вивчене.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Узагальнюючи вище сказане, можемо узагальнити: фактори, ям позитивно впливають на розвиток системного мислення та е невщ'емним його складником це - розвиток критичного мислення (вмЫня працювати з шформа^ею, фтьтрувати та aнaлiзyвaти); формування тзнавальних iнтересiв, наукового свiтоглядy; розвиток творчих здiбностей, абстрактного уявлення.
Розвиваючи системне мислення учыв, ми забезпечуемо всебiчний розвиток особистостi, цiлiснiсть у сприйнятт фiзичноï картини свiтy, взaемопов'язaнiсть системних об'екпв, бaгaтоaспектнiсть.
Комп'ютерне моделювання е важливою складовою освiтнього процесу. Використання зaсобiв iнформaцiйниx теxнологiй мае беззаперечно позитивний вплив на процес навчання лише в тому випадку, коли буде дотримуватися баланс мiж реальним та вiртyaльним.
Перспективы подальших досл'джень вбачаемо у визначенн передумов створення вщповщного середовища для ефективного формування системного мислення.
Список використаних джерел
1. Важинський С. Е., Щербак Т I. Методика та органiзацiя наукових досл'джень. 2016. 260 с.
2. Глубенок С. Формування системного мислення та соцiaлiзaцiя лще'|'спв у процеа вивчення фiзики, астрономп через штеграцмы та акмеолопчы технологи Педагопчы шновацм: ще^ реалп, перспективи. 2016. Вип. 2. С. 38-49. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ped_in_2016_2_8
3. Корбутяк В. I. Методолопя системного тдходу та наукових дослщжень. Навчальний посбник. 2010. 176 с.
4. Кустовська О. В. Методолопя системного тдходу та наукових дослщжень: Курс лекцш. Тернотль. Економiчнa думка, 2005. 124с.
5. Методика преподавания физики в 8 -10 классах в средней школе. В.П. Орехов, А.В.Усова, С.Е. Каменецкий и др.; Ч.2. Москва. Просвещение, 1980. С. 293 -298
6. Новик И.Б. Системный стиль мышления: особенности познания и управления в сложных системах. Москва. Знание. Новое в жизни, науке, технике. СериЯ 'ФилософиЯ'. № 1. 1986. 64 с.
7. О'Коннор Джозеф, Макдермот 1ен Системне мислення. Пошук неординарних творчих ршень /пер.з англ. Нaдiя Сисюк. Кив. Наш формат. 2018. 240 с.
8. Штер Сенге П'ята дисциплша. Видавництво. Олимп-Бизнес [Переклад I. Татаршова, Б. Шнскер.] 2011. 448 с. URL: https://www.yakaboo.ua/ua/pjataja-disciplina-iskusstvo-i-praktika-obuchajuschejsja-organizacii.html
9. Сафонов А. А. Основы научных исследований: учеб. пос. Владивостокский гос. ун-т экономики и сервиса. Владивосток. Изд-во ВГУЭС. 2000. 168 с.
10. Слободяник О.В. Використання комп'ютерних моделей тд час iндивiдyaльноï роботи учыв з фiзики. Фiзико-математична освта 4(22) 2019. С. 116-123 DOI 10.31110/2413-1571-2019-022-4-018
11. Советский энциклопедический словарь [ гл. ред. А. М. Прохорова]. Москва. Советская энциклопедия. 1988. 1600 с.
12. Философский энциклопедический словарь. Москва. 1983. 836 с. с. 391
13. Черников В. В. Формирование системного мышления у учащихся старших классов общеобразовательных учреждений: дисс. ... канд. пед. наук. Москва. 1998. 149 с.
14. Шагабутдинова Е.И., Батькаева Г. А. Формирование системного мышления учащихся на уроках физики [Электронный ресурс] Режим доступа: http://orleu-uko.kz/journal/?p=336
References
1. Vazhynskyi S. E., Shcherbak T I. (2016) Metodyka ta orhanizatsiia naukovykh doslidzhen. [Methods and organization of scientific research. 260 s [in Ukrainian]
2. Hlubenok S. (2016) Formuvannia systemnoho myslennia ta sotsializatsiia litseistiv u protsesi vyvchennia fizyky, astronomii cherez intehratsiini ta akmeolohichni tekhnolohii Pedahohichni innovatsii: idei, realii, perspektyvy. Vyp. 2. S. 38-49 [in Ukrainian]
W3MK0-MATEMATMHHA OCBITA ($MO)
BunycK 4(26), 2020
3. Korbutiak V. I. (2010) Metodolohiia systemnoho pidkhodu ta naukovykh doslidzhen. [Methodology of systems approach and research] Navchalnyi posibnyk. 176 s. [in Ukrainian]
4. Kustovska O. V. (2005) Metodolohiia systemnoho pidkhodu ta naukovykh doslidzhen [Methodology of system approach and research] Kurs lektsii. Ternopil. Ekonomichna dumka,. 124s. [in Ukrainian]
5. A.V.Usova (1980) Metodyka prepodavanyia fyzyky v 8 -10 klassakh v srednei shkole. V.P. Orekhov, , S.E. Kamenetskyi y dr.; Ch.2. Moskva. Prosveshchenye, 1980. S. 293 -298[in Russian]
6. Novik I.B. (1986) Sistemnyiy stil myishleniya: osobennosti poznaniya i upravleniya v slozhnyih sistemah.[ Systems style of thinking: features of cognition and management in complex systems] Moskva. Znanie. Novoe v zhizni, nauke, tehnike. SeriYa 'FilosofiYa'. # 1. 64 s. [in Russian]
7. OKonnor Dzhozef, Makdermot lien (2018) Systemne myslennia. Poshuk neordynarnykh tvorchykh rishen [Systems Thinking. Search for extraordinary creative solutions] /per.z anhl. Nadiia Sysiuk. Kyiv. Nash format. 240 s. [in Ukrainian]
8. Piter Senhe (2011) Piata dystsyplina. Vydavnytstvo. Olymp-Byznes [Pereklad I. Tatarinova, B. Pinsker.]. 448 s. URL: https://www.yakaboo.ua/ua/pjataja-disciplina-iskusstvo-i-praktika-obuchajuschejsja-organizacii.html [in Ukrainian]
9. Safonov A. A. (2000) Osnovyi nauchnyih issledovaniy: ucheb. pos. Vladivostokskiy gos. un-t ekonomiki i servisa. Vladivostok. Izd-vo VGUES. 168 s. [in Russian]
10. Slobodianyk O.V. (2019) Vykorystannia kompiuternykh modelei pid chas indyvidualnoi roboty uchniv z fizyky. Fizyko-matematychna osvita 4(22). S. 116-123 DOI 10.31110/2413-1571-2019-022-4-018 [in Ukrainian]
11. Sovetskiy entsiklopedicheskiy slovar [ gl. red. A. M. Prohorova]. Moskva. Sovetskaya entsiklopediya. 1988. 1600 s. [in Russian]
12. Filosofskiy entsiklopedicheskiy slovar. Moskva. 1983. 836 s. s. 391[in Russian]
13. Chernikov V. V.(1998) Formation of systems thinking in senior students of educational institutions: diss. ... kand. ped. nauk. Moskva. 149 s [in Russian]
14. Shagabutdinova E.I., Batkaeva G. A. Formirovanie sistemnogo myishleniya uchaschihsya na urokah fiziki [Elektronnyiy resurs] Rezhim dostupa: http://orleu-uko.kz/journal/?p=336 [in Russian]
INTERACTIVE MODELS AS A KEY FACTOR FOR FORMATION OF SYSTEMATIC THINKING OF SENIOR STUDENTS
Olga Slobodyanyk
Institute of Information Technologies and Learning Tools of NAES of Ukraine, Ukraine
Astract.
Problem formulation. The analysis of the results of the external independent assessment in physics in recent years in the disciplines of the natural-mathematical cycle, in particular in physics, showed that the education system needs radical changes. Students lose interest in physics, chemistry because there is no understanding of where in life they may need the acquired knowledge, which indicates the lack of formation of systematic thinking.
Materials and methods. In the course of research methods of the analysis of pedagogical, methodical literature, and dissertation researches were used; the results of domestic and foreign experience in the formation of systematic thinking of high school students in the lessons of the natural-mathematical cycle were generalized.
Results. The study of psychological and pedagogical literature on the problem of studying the formation of systemic thinking of high school students and identified the main methods and tools that contribute to its successful formation. It is noted that the means of visualization of information, establishing interdisciplinary links, and the use of computer models have a positive impact.
Conclusions. The study found that the formation of students' systems thinking provides comprehensive development of personality, integrity in the perception of the physical picture of the world, the interconnectedness of systemic objects, multifaceted. The use of information technology will have a positive impact on the learning process, and as a consequence, on the formation of systems thinking, providing a balance between real and virtual.
Keywords: system thinking, general secondary education institutions, computer models (simulations), physics, independent work, individual tasks.
