CC BY
17
реального зменшення промислового виробництва на 5,9% вщносно прогнозованого значення.
Юнцеве споживання енергетичних ресурав в УкраТы у 2013 роц становило 69557 тис. т н.е., або 97,90% вщ прогнозованого, в тому числг вуплля та торфу - 100,75%; на-фтопродукт1в - 101,83%; природного газу - 96,66%; бю-палива та вщход1в -100,45%; електроенерги - 100,13%; теплоенергп - 92,73% вщ прогнозованого.
Список використаних джерел
1. Про звтний та прогнозний енергетичн баланси / Розпоря-дження КМУ вщ 11.03.2011 №203. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/203-2011-%D1%80
2. Про схвалення Концепцп формування енергетичного балансу / Розпорядження КМУ вщ 28.11.2007 №1058. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.Ua/laws/show/1058-2007-%D1%80.
3. Про затвердження плану заходв з реал1зацГ( Концепцп формування енергетичного балансу / Розпорядження КМУ вщ 30.10.2008 №1376. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/ laws/show/1376-2008-%D1%80.
4. Некрасов А.С., Синяк Ю.В., Ямпольский В.А. Построение и анализ энергетического баланса (вопросы методологии и методики). -М.: Наука, 1974. - 179 с.
5. Мелентьев Л.А. Оптимизация развития и управления больших систем энергетики: Учеб. пособие. - М.: Высш. шк., 1982. - 319 с.
6. Прашвт Б.З., Ч1рюн Б.П., Чукаева 1.К. Перспективний палив-но-енергетичний баланс - основа формування енергетичноТ стра-тегЛ" УкраТни до 2030 року. - К.: Наукова думка, 2002. - 239 с.
7. Л1р В.Е. Енергетичний баланс як основа економнного анал1зу та прогнозу енергозабезпечення держави // Економка i прогнозуван-ня. - 2000. - №1. - С. 91-102.
8.Енергетичний баланс УкраТни за (2000-2013) рк/ Статистич-ний бюлетень Державно)" служби статистики УкраТни: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua/
УДК 339.9:005.336.4:004.738.5
О.Ю. КАРДАКОВ,
здобувач, Кивський нацональний економЫний унверситет iм. Вадима Гетьмана,
голова наглядово! ради компанП «Октава Каптал»
1нтелектуал1зац1я глобального економ1чного середовища:
причини i наслщки
У статт проаналiзовано основнi тенденцИ'в галузi iнтелектуалiзацi¡економiки. Визначено iндикатори розвитку знань, як е основними показниками розвитку нтелектуального потен^алу. Проведено оцнку основних наседав, як веде за собою процес глобальноfiнтелектуалiзацi¡ економки. Проаналiзованi методи оцнки iдентифiкацi¡ нтелектуального потен^алу.
Ключов! слова: iнтелектуалiзацiя свтовоfекономки, ндикатори розвитку, ттернет-технологп, нтелектуальн технологи.
А.Ю. КАРДАКОВ,
соискатель, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана, председатель наблюдательного совета компании «Октава Капитал»
Интеллектуализация глобальной экономической среды:
причины и последствия
В статье проанализированы основные тенденции в области интеллектуализации экономики. Определены индикаторы развития знаний, являющиеся основными показателями развития интеллектуального потенциала. Проведена оценка основных последствий, которые влечет за собой процесс глобальной интеллектуализации экономики. Проанализированы методы оценки идентификации интеллектуального потенциала.
Ключевые слова: интеллектуализация мировой экономики, индикаторы развития, интернет-технологии, интеллектуальные технологии.
O. KARDAKOV,
applicant, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Chairman of the Supervisory Board of «Octava
Capital»
The cause and effect of global economic environment
intellectualization
This article deals with the analysis of tendencies in the sphere of intellectual economy. The main indicators of knowledge development were determined. The evaluation of the major consequences that entails a process of intellectualization global economy was made.
Keywords: intellectualization of world economy, indicators of development, internet, intellectual technologies.
Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку свгговоТ економки в цтому зумовлений трансформа^ею ваеТ еко-номiчноТ системи в контекст и iнтелектуалiзацiТ. В сучасних умовах роль Ытелектуальних ресурав надзвичайно зросла. Необхщно оцЫити перспективи та наслщки, як тягне за собою процес iнтелектуалiзацN. Варто визначити та проаналЬ
зувати найновихп тенденци в галузi iнтелектуалiзацil еконо-мки, необхщно осмислити даний процес та узагальнити рiзнi погляди.
Лнал13 дослджень та публжащй з проблеми. 1нтелек-туалiзацiя - це складний багатостороный та багатофакторний процес, вивченням його аспектв займаються багато вчених
© О.Ю. КАРДАКОВ, 2015 Формування ринкових вщносин в УкраТн № 5 (168)/2015 45
як вггчизняних, так i заруб1жних, таких як Б. Артур, А.В. Буз-галЫ, К.К. Вальтух, Е. BenixoB, П. Дэвщ, Г. Дeйлi, П. Друкер, А.1. Колганов, Ю.М. Осипов, Н.М. Римашевська та iH.
Метою crarri е узагальнення метoдiв oцiнки Ытелекту-алiзацií екoнoмiки та визначення наслщюв iнтелектуалiзацií екoнoмiки для свiтoвoгo гoспoдарства.
Виклад основного Marepiany. Одними з найсуттевших i вoднoчас емними за змiстoм пoказникiв рoзвитку Ытелекту-альнoгo пoтенцiалу oстаннiм часoм стали вважати Ыдикато-ри рoзвитку екoнoмiки знань, як рoзраxoвуються групoю СвЬ тoвoгo банку пoчинаючи з 2004 рoку. Ui рoзраxункoвi мoделi вiднoсяться дo рoзряду синтетичних, адже вoни включають 70 рiзниx пoказникiв, щo oxoплюють три oснoвнi блoки: рiвень екoнoмiчнoгo рoзвитку, iндекс рoзвитку людськoгo пoтенцiа-лу, а такoж цiлий ряд знанневих характеристик. Утiм зведени-ми Ыдикаторами вважаються - 1ндекс знань (The Knowledge Index, KI), а тагаж 1ндекс екoнoмiки знань (The Knowledge ekonomy Index, KEI). Bажливoю перевапэю К1 e те, щo вiн скла-даеться з трьox oснoвниx блoкoвиx субiндексiв, щo oxoплю-ють oсвiтньo-наукoвий кoмплекс (рiвень oсвiти, дoступнiсть середньoi' oсвiти); iннoвацií ^ялт та лiцензiйнi платежi, па-тенти, наукoвi статтi); iнфoрмацiйнo-кoмунiкативнi теxнo-лoгií (телефoни, кoмп'ютери, кoристувачi 1нтернету). 1ндекс екoнoмiки знань (КЕ1) е бтьш oб'eмним, адже вмiщуe в сoбi на дoдатoк дo вище названих субЫдешв ще й блoк «екoнo-мiчнi стимули та iнституцiйна система», |щэ включае ix^o-кий спектр пoказникiв, зoкрема тарифнi i нетарифы бар'ери, кiлькiсть регулятoрниx заxoдiв, дoтримання закoнiв. На думку рoсiйськoí дoслiдницi Л. Батракoвoí, iндекс екoнoмiки знань не стiльки пoтенцiал кра'ни, а те, наскiльки и ra^o-дарське середoвище тieю чи Ы|±юю мiрoю сприяе тoму, щщэб знання ефективнo викoристoвувались в екoнoмiчнoму рoз-виткoвi» [1, с. 108]. Слщ такoж визнати, щo сучасн тенденци пoзитивнoí динамiки iндексу екoнoмiки знань стали характер-ними передуам для держав Сxiднoí та Пiвденнo-Сxiднoi' Азií. Натoмiсть для краi'н-лiдерiв визначальнoю стала як раз звo-рoтна тенденцiя пoказника КЕ1, який упрoдoвж 2000-2012 рoкiв прoгресивнo знижувався. Невелике виключення станo-вили Bеликoбританiя i Нiмеччина (див. табл.).
У прoцесi виявлення сектoральниx змiн у структурi вщ-твoрення ширoкoгo рoзпoвсюдження набули й rnrni системи
спoстережень, натомють частина субiндексiв, щo складають oснoвний пoказник, нерiдкo викoристoвуeться дoслiдниками як самoстiйний iнструмент кoмпаративнoгo краi'нoвoгo ана-лiзу. Дo числа таких рoзраxункiв мoжна вiднести:
- глoбальний iннoвацiйний iндекс, в якoму чiльне мюце пo-сiдаe аналiз людських iннoвацiйниx фактoрiв та i'x впливу на глoбальне бiзнес середoвище. 0триманi дан малo чим вщ-рiзняються вщ тих, щo представленi в Ыших таблoi'даx. При-мiрoм, станoм на юнець 2014 рoку першi п'ять мюць пoсiли (вiдпoвiднo) Швейцарiя, Велигабритаыя, Швецiя, Фiнляндiя, Нiдерланди (Укра'на з и iндексoм 36,26 знаxoдиться на 63-му мiсцi) [3];
- Ыдекс вiдкритoстi прoмислoвoстi за вiднoшенням дo свЬ тoвoгo ринку;
- Ыдекс Xерфiндала, щo рoзраxoвуeться на базi пoказни-кiв експoрту та iмпoрту. Biн дае загальне уявлення прo характер диверсифiкацií, а вщтак i глoбалiзацii' iншиx тенденфй у зoвнiшнiй тoргiвлi краi'ни. Натомють бiльш глибoкий аналiз щoдo Ыдексу дoзвoляe визначити не лише oсoбливoстi геo-графiчнoi' стратифiкацii' тoргiвлi, а й з'ясувати характер тех-нoлoгiчнoгo експoрту;
- дoвoлi ширoкий сучасний математичний апарат дoзвo-ляе визначити i характер iнтелектуалiзацii' працi на oкремиx пiдприeмстваx, тoбтo виявити характеры йoгo риси на ма-крoрiвнi. Дo найбiльш значущих з них в^чизняний дoслiдник А. Кузьмiн [4] вiднoсить критерiй iнтелектуальнoстi oрганi-заци К1:
VC
(1]
де VC - ствoрена вартiсть; R - витраченi ресурси.
Такoж, викoристoвуючи мультиплiкатoр Тoбiна (Q), автo-рoм прoпoнуeться oцiнювання iнтелектуалiзацii' пiдприeм-ства, яке набувае такoгo вигляду:
HC + SC
Q=
ТА
(2)
де НС - людський каттал, SC - структурний капггал, ТА -пoвнi активи.
Разoм iз тим чималo дoслiдникiв вважае, сучасна система екoнoмiчниx спoстережень мае мiстити у свoiй oснoвi зна-чну частину iнфoрмацiйнo-кoмунiкативнoгo Ыструмента-рiю, який найкраще характеризуе ступЫь рoзвитку iнфoр-
Цинам1ка змш 1ндексу економ1ки знань (KEI) , 2000-2012 роки у кра'шах-лщерах, за методикою Свггового банку
Кража Роки Динамка Краша Роки Динамка
2012 2000 (+) (-) 2012 2000 (+) (-)
Шве^я 9,38 9,73 - Бельпя 8,68 8,98 -
Фiнляндiя 9,22 9,12 + ^вденна Юэрея 8,65 8,98 -
Нiдерланди 9,22 9,36 - Швейцарiя 8,65 9,14 -
Тайвань 9,10 8,99 + Велигабритаыя 8,61 8,83 -
Даыя 9,00 9,38 - lсландiя 8,54 8,41 +
Нoрвегiя 8,99 9,30 - Япoнiя 8,53 8,87 -
Австралiя 8,98 9,27 - Австрiя 8,39 8,65 -
Нoва Зеландiя 8,93 9,20 - Франтя 8,36 8,55 -
США 8,89 9,35 - Естоыя 8,26 8,00 +
^меччина 8,83 8,78 + lспанiя 8,26 8,35 -
lрландiя 8,73 8,82 - Гoнкoнг 8,17 7,84 +
Канада 8,72 9,21 - 1зра'ль 8,07 8,79 -
Джерело: [2].
46 Формування ринкових в1дносин в УкраУнл № 5 (168)/2015
мацмного сусглльства. Так, вщомий французький науковець М. Кастельс довол1 детально огисуе цифрову нервысть, що гануе у свт, активно використовуючи гри цьому даы що-до ресурсв 1нтернету, стутнь розговсюдженост доменв «. сот», «. org», «. net», достугысть до широкоголосного 1нтер-нету, ктьюсть користувачв мобтьними телефонами та гер-сональними комг'ютерами [5, с. 210-218].
3 огляду на це надзвичайно важливими е т горвняння, що робить Бюро розвитку телекомуыкацм (BDT]. Зокрема, гредставлена ним у 2014 роц договщь «ОцЫювання ¡нфор-мацмного сусгтьства» [6] м¡стить не лише склады синте-тичн¡ ¡ндикатори 1СТ - ¡ндекс ¡нформац¡йниx ¡ комун¡кативниx технолопй, IDI - ¡ндекс розвитку ¡нформацмних ¡ комуыка-тивних теxнолог¡й, а й близько соты ¡нших категорм, як¡ ви-значають ¡нформац¡йний устх т¡eí чи ¡ншоУ краУни. Довол1 гоказовим може вважатися географ¡чне горвняння глобального розвитку 1нтернету го мегарепонах (рис. 1].
Як вигливае з рис. 1, грогускна сгроможысть 1нтернету в мегагол¡саx св¡ту зростала з кожним роком. Причому най-бтьш в¡дчутним динам¡зм став у 2010-2013 роках ¡ ознаме-нував собою гочаток друга стади ¡нформацмноУ революци з УУ найб¡льшими ресурсами, що сконцентроваы в бврог та Аме-риц¡, гроте грогрес е очевидним ¡ в африканських та арабських краУнах (США сюди на входили з огляду на значну вщмЫысть в горвняны даних]. Важливим е також те, що гогри ва зусилля ¡нформац¡йний розрив мж краУнами св¡ту лише зростае.
Розвиток ¡нтернет-технолопй значною м¡рою визна-чае характер комун¡кац¡й у св¡т¡, геренесення сгткування у в¡ртуальну сферу та зумовлену цим вртуалвафю життя. Не стали виключенням ¡ численн¡ комгаыУ, як¡ мають значний ¡нформац¡йний ресурс, який гродукуеться р¡зними мовами свггу ¡ е л¡дерами сучасних юбермереж. Яскравим грикла-дом може вважатися Google, яка найбтьше за вах ¡нфор-мац¡йниx ТНК нарощувала гротягом останн¡x десяти рок¡в
свою готужысть та стандартизувала роботу з клвнтами (ко-ристувачами] (рис. 2].
3 рис. 2 наочно видно, що швидкий розвиток ¡нтернет-тех-нолог¡й невигадково вив¡в комган¡ю Google у число лщерв у цьому сектор¡ глобальноУ економ¡ки. Якщо гротягом 20072009 рок¡в сгостер¡галося говтьне, але гостугове зрос-тання числа клюнтв Google (за три роки в 1,3 раза], то герЬ од 2009-2011 рокв став рекордним для ц° ТНК, кл¡eнтська база яко'У зросла вдв¡ч¡]. Загальне ж зростання за весь герЬ од оцЫювалося в 3,2 раза. Активно розвиваються також числены соцвльы мереж¡ з явним л¡дером - Facebook. Якщо у 2009 роц його кл¡eнт¡в нараховувалося лише 300 млн., то у 2013 роц 'Ух було вже 1,25 млрд. [6, p. 16], тобто зростання за герюд, що аналвуеться, становило 4,2 раза.
Наведене вище дозволяе чггко алгоритм¡зувати гроцес створення валщноУ дослщницькоУ бази щодо оц¡нювання на-сл¡дк¡в ¡нтелектуалвацп глобального економ¡чного середо-вища (рис. 3].
Як видно з рис. 3, гочатковими (стартовими] анал™чни-ми моделями може бути д^ча система економнних та со-ц¡альниx гоказник¡в та система оцЫювання ¡нформац¡йниx обсяг¡в, що вщображае як¡сну та к¡льк¡сну характеристику ¡н-телектуальних готок¡в. Це, своею чергою, дозволяе селек-тувати ¡нформацмну базу та визначати вагу грогонованого нового ¡ндикатора. На ¡ншому (лвому] боц¡ мае м¡сце гроцес уточнення вал¡дност¡ (достов¡рност¡] ¡снуючих зараз, а також нових гоказниюв з метою створення таких синтетич-них ¡ндикаторв, як¡ б говною м^ою висв¡тлювали в¡дгов¡дн¡ гроцеси ¡ водночас, кожний з субЫдексв мав би самостмне значення. Якщо на цьому рвы мае мюце сг¡вроб¡тництво мж фаx¡вцями та узгодження гараметральних характеристик, можна розраховувати на те, що цей гроцес устшно гройде рвнорвневу агробацю а також матиме необхщне узагаль-нення, а й у раз¡ готреби ще й корекцю Насл¡дком реал^а-
Bit/s для користувача
1S0000
ihoooo
140000 120000 100000 80000 60000 40000 20000 о
43072
420 _ 1213 702 Н 43мИ
2004/2013 Африка
2004/2013 Арабсьм краУни
2004/2013 AsiaTCbKi i тихоокеанськ! краТни
2004/2013 США
2004/2013 Америка
2004/2013 Европа
Рисунок 2. Щор1чне зростання користувач1в Google (за кшьмстю запилв один день) [6]
Рисунок 1. Пропускна спроможшсть 1нтернету (bits/s) для користувач1в по регюнах свгту (2004 та 2013 роки]
Складено автором за даними Measuring the information Society Report, 2014.
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 5 (168)/2015 47
Рисунок 3. Алгоритми оцшювання ршня ¡нтелектуал1зацм глобального суспшьства
Складено автором.
СИСТЕМА ЕКОНОМ 14НИХ ТА С0Ц1АЛЬНИХ П0КАЗНИК1В -4 СИСТЕМА 0Ц1НЮВАННЯ 1НФ0РМАЦ1ЙНИХ 0БСЯГ1В
+
УТОЧНЕНИЯ ВАЛ1ДН0СТ1 СЕЛЕКТУВАННЯ
1
РОЗРОБЛЕННЯ СИНТЕТИЧНИХ 1НДИКАТ0Р1В ВИЗНАЧЕННЯ ВАГИ НДИКАТОРА
+
PI3H0PIBHEBA АПР0БАЦ1Я УЗАГАЛЬНЕННЯ
1
ВИЗНАЧЕННЯСФЕР ВИКОРИСТАННЯ ТА ПРОВЕДЕНИЯ АНАЛ1ТИЧНИХД0СЛ1ДЖЕНЬ
цп nofliöHoro роду eianiB мае бути створення таких ¡ндекав, як певною Mipora вщповщають критерiям oб'eктивнoстi, ¡лю-строваност та iнфopмaтивнoстi.
Висновки
lнтелектуaлiзaцiя глобального екoнoмiчнoгo середовища е об'ективним процесом активно! генераци нових знань, !х нагромадження, селектування, узагальнення та адаптуван-ня для потреб споживача, основою чого е свiтoвий трансфер технолопй з метою отримання кoмеpцiйниx ефектв упро-довж усього ланцюжка взаемодп мережного суспiльствa. 1н-телектуaлiзaцiя глобального простору е частиною креативно! економки i не зводиться лише до техычно'!' модерызаци виробничих процеав, адже потребуе локально! концентраци талановитих людей в сфеpi мистецтва, науки, культури та ¡н-ших сектopiв, кoтpi забезпечують перетворення творчих щей та розроблених на цм oснoвi пpoектiв в кoнкpетнi комерцм-н результати.
Зростаюча потреба суспiльствa у розробленн ново! ¡нфор-мaцiйнo-aнaлiтичнo! мoделi iнтелектуaлiзaцi! свггово! еконо-мiки може бути задоволена лише через мiждисциплiнapну aлгopитмiзaцiю мiжнapoднoгo спiвpoбiтництвa. В и створенн1 вxiдними iндикaтopaми е, з одного боку, система екoнoмiч-них та со^альних пoкaзникiв, з ¡ншого - система оцЫюван-ня ¡нформацмних oбсягiв, що продукуються та розповсю-
джуються. 1хне взаемне селектування, уточнения валщноси визначення ваги кожного ¡ндикатора (субЫдикатора) сприя-тиме створенню нового типу синтетичних високоЫтегрова-них аналггичних систем, як¡ п¡сля р¡знор¡вневоí апробацп та узагальнення, а також наступного параметрального визначення сфер використання, зможуть забезпечувати автома-тизоване проведення анал™чних дослдаень в селективних сферах ¡нтелектуальних технолог¡й.
Список використаних джерел
1. Батракова Л. Показатели развития экономики знаний // Ярославский педагогический вестник. - 201 2. - №2. - Том 1 (Гуманитарные науки). - С. 107-111.
2. Knowledge Economy Index (World Bank), 2012 [Електрон. ресурс] Режим доступу http: //Knoema. ru/ WBKE/ 2013/ knowledge - economy - index - world - bank
3. The Global Innovation Index, 2014. The Human Factor in innovation [Електрон. ресурс] Режим доступу www. Glohalinnovationindex. org
4. Кузьмин А.И. Интелектуализация: инструмент развития экономики [Електрон. ресурс] Режим доступу http: // www. rusnanka. com/ 15 - NPN - 2009/ Economics
5. Кастельс M. 1нтернет Галактика. М1ркування щодо ¡нтернету, б1знесу i суспшьства. - К.: Ваклер, 2007. - 290 с.
6. Measuring the Information Society. Report 2014. - Geneva: International Telecomunication Union, 2015. - 758 p.
УДК 005.21-047.44:005.591.61:336.71(5-11)(5-13)
А.В. ШЛАПАК,
здобувач кафедри м\жнародного облку i аудиту, Ки'вський нацональний економЫний унверситет iм. Вадима Гетьмана
Стратепчний анал1з процеЫв диверсифшацм банмвсько! системи краж П1вденно-Схщно1 Ази
У статт проаналiзованi тенденцИ' розвитку банювських операц/й, пов'язаних з функцонуванням мiжнародного банюв-ського капталу кран Пiвденно-Cхiдно¡ АзН. Доспдженi процеси диверсифкацН банювсько1 дяльност кран П'юденно-Сядно1 АзН. В процеа Грунтовного аналiзу сучасних процес'ю диверсифiкацi¡ банк'юсько! системи кран Пiвденно-Cхiдно¡ АзН виокремлено три групи проблем, як суттево гальмують ¡'1 розвиток.
Ключов! слова: синдиковане кредитування, банк'юська система, еврокредитний сегмент, фнансовий ринок.
48 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 5 (168)/2015
© А.В. ШЛАПАК, 2015
