CC BY
33
Горобець 1.В.
Студентка магiстратури Кшвський нацюнальний yHieepcumem iMeHi Тараса Шевченка
Кафедра «Облiкy та аудиту»
1НТЕГРАЦ1Я КОНЦЕПЦП СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА СТРАТЕГИ ЩДПРИСМСТВА, ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРС1В, ЗВ1ТНОСТ1 ПЩПРИСМСТВА
Horobets I. V.
Master Student Department of Accounting and Audit Taras Shevchenko National University of Kyiv
INTEGRATION THE CONCEPT OF SUSTAINABILITY AND STRATEGY OF ENTITY, USAGE OF
RESOURCES AND REPORTING
Аннотац1я
Метою до^дження e визначення впливу концепцИ сталого розвитку на процеси розробки стартегИ, розподшу ресурав, врахування впливу соцiальних, eкологiчних та eкономiчних факторiв на тдприемство, а також у зворотньому напрямку. Важливим елементом е до^дження даного питання як одного неро-зривного процесу. Практичне значення полягае у визначeннi методики розробки стратеги, вiдображeння рeзyльтатiв впровадження концепцИ сталого розвитку у облiкy та звiтностi.
Abstract
The objective of the study is to define is to determine the impact of the concept of sustainable development on the processes of development and implementation corporate strategy, allocation of resources, taking into account the influence of social, environmental and economic factors on the enterprise, as well as in the opposite direction. One of the critical point is the study of the objects as one indissoluble process. The practical point is to determine the methodology for developing a strategy, to reflect the results of the implementation of the concept of sustainable development in accounting and reporting.
Клюсовг слова: сталий розвиток, eкологiя, соцiyм, економка, стратeгiя пiдприeмства, звтшсть, бюджетування
Keywords: sustainability, ecology, society, economics, corporate strategy, reporting, budgeting
1. Вступ
Сьогодш одшею з основних умов усшшного функцюнування шдприемства узгодження концепций сталого розвитку з дiяльнiстю шдприемства, його стратепею, мгаею та цшностями, а також спрямування ресурав на сощальш, еколопчш та економiчнi заходи i звпування щодо впливу здшнених заходiв на нвколишне середовище, добробут населения та тдприемство. Дана концеп-щя включае в себе багато вимiрiв i розглядаеться вченими-теоретиками та практиками як едине цше i у розрiзi окремих елеменлв.
Початковим етапом е узгодження концепцп сталого розвитку зi стратепею шдприемства, при чому це може стосуватися як оргашзацш, яш тшьки починають слщувати принципам сталого розвику, так i тих, яш вже гх використовують, проте не надто ефективно. Шсля виршення стратепчних питань наступним етапом е розподш наявних та потенцш-них ресурав на сощальш, еколопчш та економiчнi шщативи на постшнш основа Завершальним етапом у даному ланцюжку е подготовка та подання звiтiв про сталий розвиток у розiрiзi фiнансових та нефшансових (екологiчних, соцiальних) впливiв, а також аудит даних показник1в.
При цьому також пiдкреслюються виклики та можливосл, спричиненi iнтегрованим пiдходом до сталого розвитку, а також роль, яку вщграють
структури управлiння, бiзнес-моделi, системи управлшня, вимiрювання та звиносп в реатзацд «штегровано! стшкосп» в оргашзащях.
2. Огляд лiтературних джерел
Питанням штеграци сталого розвитку та шдприемств piзних оpгaнiзaцiйно-пpaвових форм присвячено багато наукових праць вiтчизняних та шоземних вчених, серед яких: О.О. Веклич, Е.В, Гipусовa, Б.М. Данилишина, Г. Дейл^ Л.Г. Мельника, О.1. Каршцево!, О.Г. Осауленка, Г.В, Платонова.
Узагальнення методологiчних основ фор-мування концепцй' бухгалтерського облiку сталого розвитку можна знайти у працях наступних шоземних дослщнишв: С. Шальтеггер, Р.Л. Бюppiт, М. Беннет, П. Джеймс, Т. Хагн.
Особливосп формування та подання звiтностi про сталий розвиток висвгглеш в роботах таких за-руб1жних вчених: А. Фшпово! , А. Скулоудiсa, К. Евангелшоса, Д. Сабо, К. Соренсен, А. Дош, Ф. Гас-пеpiнi.
В Укрш'ш вивчення бухгалтерського облiку сталого розвитку лише набирае популяpностi. Концепцп трансформаций тpaдицiйних систем обл^ у екологiчний та соцiaльний знаходять мiсце у працях Н.1. Дорош, Д.О. Грицишина, В.М. Жука, С.Ф. Голова, С.Я. Зубшевич, В.М, Пархоменка, О.А. Петрика.
Проте питання методологiчного забезпечення штеграци концепцй сталого розвитку з дiяльнiстю шдприемства, розподшом його pecypciB, облiком та звггнютю потребуе бiльше детального вивчення та пошуку iнструментiв для устшно! реалзацц.
3. Виклад основного матерiалу
Одним i3 основних пункпв для запровадження концепцй' сталого розвитку на шдприемствах е ро-зyмiння сyтностi тако! категорп як сталий розвиток i яку цiннiсть матиме конкретне щдприемство при застосyваннi li основоположних принцишв.
Вiдповiдно до рiзних джерел сталий розвиток можна визначити як наведено у табл. 1.
Таблиця 1.
Визначення сталого розвитку
Джерело Поняття
Глобальна шщатива зi звiтностi (GRI) Спосiб, яким пiдприемство, установа, оргашзащя сприяе або прагне внести свш внесок у майбутне для полшшення або попр-шення економiчних, еколопчних i соцiальних умов, розвитку та тенденцш на мiсцевому, регiональному та глобальному рiвнi
Мiжнародна рада з штегровано! звггносп (IIRC) 4 види види капiталу - промисловий, iнтелектуальний, людський, соцiальний (у зв'язку з фшансовим та промисловим), якi оргашзащя використовуе i на якi вона впливае
Рада зi стандартiв у сферi сталого розвитку (SASB) Еколопчний, соцiальний, управлiнський вимiри дiяльностi i про-дуктивностi компани
Американський iнститyт присяж-них бyхгалтерiв (AICPA) Зосередження уваги на: 1) економiчнiй житгездатностi, 2) сощаль-нiй ввдповщальносп, 3) екологiчнiй вiдповiдальностi
Меррiам Вебстер Здатнiсть використовувати без повного використання або зни-щення
Harvard Business Review Дiяльнiсть вiдповiдае принципам сталого розвитку, коли вс витрати здшснюються в розумних межах, отже якщо витрати занадто високi, дiяльнiсть припиняеться
Оргашзащя Обеднаних Нацiй (United Nations) Задоволення потреб нинiшнього поколшня без шкоди для можли-восп майбутнiх поколiнь задовольняти сво! власш потреби
Мiжнароддна комiсiя з навко-лишнього середовища i розвитку (WCED) Задоволення потреб нинiшнього поколшня без шкоди для можли-восп майбутнiх поколiнь задовольняти сво! власш потреби
Джерело: створено автором
Сталий розвиток (англ. sustainable development) - це модель соцiально-економiчного зростання, у якш експлуатащя природних ресурсiв, спрямування iнвестицiй, орiентацiя науково-тех-нiчного прогресу, розвиток особистосп i шститу-цiональнi змiни взаемоузгоджеш i змiнюють сьогоднiшнiй i майбутнш потенцiал для задово-лення людських потреб i спрямувань [Ошибка! Источник ссылки не найден.].
Концепщя сталого розвитку впливае на вс сфери дiяльностi пвдприемства, працiвникiв, ктенпв, державу та глобальну економiку в цшому. Разом з цим при запровадженш основоположних принципiв сталого розвитку шдприемство мае пе-редбачити додатковi витрати та оцiнити потенцiйнi вигоди, що згодом ввдображатиметься у внутршнш та зовнiшнiй звiтностi. Оцiнка переваг ввд концепцй е комплексним завданням i скорiше всього пе-редбачае визначення немонетарного внеску, який згодом порiвнюеться з необхвдними вкладеннями. Тому дуже важливо передбачити це все у процеа iнтегрованого бiзнес-планування.
Iнтеграцiя факторiв сталого розвитку в про-цеси розробки стратегiчного бачення, шси, цiлей, довгостроковаого та короткострокового пла-нування, спрямування коштiв на стратепчш та по-точнi шщштиви сталого розвитку, прогнозування та управлшня ефективнiстю сприятиме прийняттю бiльш доцшьних та виважених управлiнських
рiшень, шдвищенню довгостроково! вартостi пiдприeмства, зростанню рiвня довiри до бiзнес-одиницi вщ зацiкавлених сторiн (теперiшнiх та май-бутнiх клieнтiв, постачальник1в, наявних i потен-цiйних iнвесторiв, державних оргашв, громадских органiзацiй, тощо).
Розробка стратеги - процес формування перспективного напрямку пiдприeмства, який передба-чае на досягнення визначених довгострокових цшей з урахуванням факторiв внутрiшнього та зовшшнього впливу в умовах невизначеносп. Запо-рукою устшно! стартеги е орiентацiя на екологiчнi, соцiальнi та економiчнi чинники для максимального використання можливостей, реалiзацiя яких позитивно впливатиме не лише на конкретне шдприемство, а й полшшення екосистеми, в якш воно функцюнуе. Основними положенными, як1 слiд врахувати при запровадженш концепцй сталого розвитку:
• Ризики та можливосп, що виникають вна-слiдок тенденцiй сталого розвитку на макрорiвнi, часто проявляються протягом бiльшого часового горизонту, шж бiльшiсть середньострокових стра-тегiчних плашв
• Тенденци сталого розвитку можуть впли-нути на спроможнiсть здшснення операцшно! дiяльностi, що е ключовою складовою досягнення стратегiчних цiлей
10
1ШММШ / «Ш11ШетУМ~^®УГМа[1>>#2(Ш6)),2(
• Еколопчщ соцiальнi та економiчнi фак-тори е обовязковою складовою аналiзу сценарпв, що представляе собою корисний способом пе-ревiрки можливостi реалiзацil майбутньо! стратеги
• Чiткi критерп допоможуть оцiнити при-датнiсть запропонованих шщитив, включаючи вимiрювання стратегiчного вирiвнювання та аналiз
витрат та вигод, який включае соцiальнi та еко-лопчш витрати та вигоди, де необхвдно
Iнтеграцiя концепци сталого розвитку у про-цеси розробки стратеги та спрямування ресурсiв передбачае певну послщовшсть етапiв iз викори-станням допомiжних iнструментiв (табл. 2)
Таблиця 2.
Пiдхiд до розробки стратегй' та спрямування ресурав сталого розвитку
Стратегiя розвитку з врахуванням сощальних, екологiчних та економiчних чиннишв
Спрямування ресурсiв на стратепчш iнiцiативи зi сталого розвитку
Прогнозування дiяль-ностi п1д впливом ста-лого розвитку
1. Ощнка мюп, вЫ1, стратепч-ного контексту та навколишнь-ого середовище
2. Визначення стратегiчних цiлей, що включають питання сталого розвитку
3. Розгляд критичних фак-торiв устху, бар'ерiв, ризикiв та факторiв, що сприяють до-сягненню цiлей
4. Визначення та узгодження дiяльнiстю та шщатив вищого рiвня
1. Розробка керiвних принципiв для процесiв оперативного та капитального бюджетування, якi включають коротко-та довгостроковi фактори сталого розвитку
2. Перетворення стратепчного плану i iнiцiатив вищого рiвня на щорiчнi заходи та етапи, видмючи вщповвдаль-них сторш
3. Встановлення та узгодження зобов'я-зань щодо виконання та бюджети для кожно! бiзнес-одиницi та функцп
4. Донесення детальних рiчних опе-рацшних та фiнансових планiв
1. Оцшка впливу шща-тив сталого розвитку на середовище
2. Забезпечення ре-алютичного прогнозу на основi поточного бiзнес-середовища та пвд впливом екологiчних i сощальних факторiв
3. Надання останньо! оцiнки очiкуваноl продук-тивностi
4. Своечасш управлiнськi рiшення та коригувальш дil
Джерело: розроблено автором
На першому етапi розробки стратегil розвитку шдприемства вiдбуваеться визначення зовнiшнiх ризишв та / або можливостей, яш мають вiдно-шення до юнуючо! стратегil, розгляд питання про необхщшсть перегляду стратегil для усунення цих ризишв та / або використання можливостей, що ви-никають, ощнка та узгодження правильних часових рамок для ощнки, оскiльки ризики, що виникають внаслiдок тенденцiй сталого розвитку, часто прояв-ляються протягом б№ш тривалого часового горизонту, використання аналгшчних основ для забез-печення структурованого пiдходу до оцiнки стратепчного контексту та навколишнього середовища оргашзацп, наприклад, сканування горизонту, PESTEL, BACLIAT або sSWOT. Данi шструменти допомагають оцiнити можливостi та ризики оргашзацп, спричинеш факторами зовтшнього сере-довища.
Згодом потрiбно визначити наскшьки ком-панiя може використати можливосп та уникнути ризикiв та яким чином це буде реалiзовуватись. В б№шосп випадкiв для цього потрiбно розглянути критичнi фактори успiху, бар'ери, ризики та фактори, що сприяють досягненню цшей окремо i у взаемозв'язку мiж собою (рис.1). Часпше за все на еташ оцiнки зовнiшнiх ризикiв i можливостей тдприемство враховуе екологiчнi, соцiальнi та еко-номiчнi фактори, що дозволяе закласти пiдгрунтя для дiяльностi на основи концепцп сталого розвику вже на еташ розробки статегп. Основою устху ре-альзацil е правильне встановлення звязкiв мiж факторами сталого розвитку та дiяльнiстю шдприемства та ощнка впливу вщ реалiзацil старатегiчних iнiцiатив.
Рисунок 1. Стратеггчне планування сталого розвитку Джерело: створено автором на основi [4, 17]
Шсля прийняття старатеги пiдприeмства, визначення орieнтиру його дiяльностi, розробки перспективного плану одним i3 основних завдань, яке ввдбуваеться у рамках концепцп сталого ро-звику е визначення шщатив екологiчного, сощаль-ного та економiчного характеру та вкладень рiзного роду ресурсiв, як1 вимагаються для ïx успiшноï ре-алiзацiï.
Спрямування наявних та потенцiйниx ресурсiв на сталий розвиток сприяе:
• посиленню звязк1в з громадами
• сшвпращ з мiсцевими постачальниками для сприяння розвитку економiки та створення сощально економiчниx вигод у регiонi;
• розбудовi навичок та можливостей для зб№шення цiнностi людського капiталу
• росту та можливосп генерувати стаб№ш, довгостроковi вигоди для пiдприемства та вах за-цiкавлениx сторiн [6].
Розподш ресурав на шативи сталого розвитку включае:
- розробку чiткиx керiвниx принципiв про-цесу бюджетування, як1 стосуються сталого розвитку та ïx зв'язку реалiзацiею стратеги шдприемства;
- використання процесу розподiлу ресурсiв як можливють iнтегрувати сталий розвиток у ва види дiяльностi шдприемства;
- визначення процесу розгляду наслiдкiв iнiцiатив сталого розвитку;
- забезпечення розробку бюджету, врахову-ючи всi основнi економiчнi, соцiальнi та екологiчнi припущення;
- формалiзацiя стандартного пiдxоду щодо штеграци економи ресурсiв та впровадження шщатив сталого розвитку.
Кожен вид дiяльностi шдприемства пiдлягае облiку, контролю та звггуванню. Сьогоднi особлива увага придшена нефiнансовiй звiтностi. Для того, щоб ïï пiдготувати шдприемства ведуть поточний облш iнiцiатив сталого розвитку у межах налагод-жено1' системи управлшського облiку. Так як укон-кретних вимог до даного виду обл^ не встанов-лено, пiдприемства на власний розсуд обирають схеми, методи та шструменти для вiдображення ре-зультатiв реалiзацiï iнiцiатив сталого розвитку.
Разом з тим визнчеш заходи сощального та екологiчного характеру знаходять мiсце i у фiнан-совому облiку, так як потребують фшансових ре-сурсiв та здатн1 приности економiчнi вигоди конкрутному пiдприемству, а не лише сощальний ефект.
Так як даний облш е бiльш регламентованим, нижче пропонуеться розглянути, як саме шдприемства вщображають вплив заxодiв в межах концепцiï сталого розвитку у фшансовому облiку. На прак-тицi зазвичай використовують два види рахуншв сталого розвитку: для воображения прямих фiнан-сових наслiдкiв (витрати та вигоди) в1д iнiцiатив сталого розвитку на оргашзацш, а також непрямих сощальних та екологiчниx насладив (де можливо, оцiнениx в грошовому вираженш) щодо зацiкавле-них сторш поза межами пiдприемства (рис. 2).
12 шммш / «€©У1©©У1Ут=^©Угма1»#212б
Прямий облж (впливае на Непрямий облiк (впливае
компанiю) на защкавлених сторш)
Рисунок 2. Вiдображення екологiчних та сощальних iнiцiатив в бухгалтерскому облгку Джерело: створено автором на основi [12, 2]
Прямий облж враховуе шформацш про сталий розвиток, яка не враховуеться на традицшних фшансових рахунках. Вони забезпечують перера-хунок фшансово! шформацп для вiдображення вит-рат на сощальш та екологiчнi заходи [2]. Процес прямого обл^ з урахуванням факторiв сталого ро-звитку:
1) Визначення обсягу та меж впливу
2) Визначення еколопчних та сощальних особливостей оргашзацп
3) Визначення додаткових фшансових витрат (витрати на персонал, постачальники / пiдрядники, регуляторщ капiтальнi витрати)
• Визначення додаткових фшансових зао-щаджень/ пiльг (прибуток, уникнення витрат, отри-манi гранти / субсиди / нагороди)
Непрямий облш забезпечуе фiнансове вира-ження окремих зовнiшнiх соцiальних та еколопчних чиннишв [2]. Може виражатись як вартiсть (або вигода), яку отримують зацiкавленi сторони, а не сама оргашзащя. Непрямi впливи при-падають на зацiкавленi сторони поза оргашзащею.
1снуе три етапи тдготовки рахункiв непрямих витрат:
1) Визначення масштабу еколопчних та сощальних наслщшв дiяльностi оргашзацп.
2) Визначення меж - прюритепв, наслiдкiв, якi слад враховувати або свщомо виключати. Межi фiнансового облiку регулюються статутом i зосе-реджуються на питаннях, як впливають на вартiсть пiдприемства. Рахунки сталого розвитку мають бiльш широкий фокус, який охоплюе значнi еко-логiчнi та соцiальнi ризики, яш впливають на за-цiкавлених сторш.
3) Грошова оцiнка впливу
Шсля реестрацп, обробки фактiв здiйнення шщитив сталого розвитку пiдприемства готують та випускають звiт, поязаний з результатами ще! дiяльностi, порiвнюють отриманi показники з щльовими значеннями, вiдповiднiстю стратеги та короткостроковим планам.
Звинють зi сталого розвитку - це консолщова-ний звгт, опублiкований пiдприемством, устано-вою, оргашзащею про економiчнi, екологiчнi та сощальш наслвдки внаслiдок повсякденно! дiяль-носп. Звiт про сталий розвиток також представляе цiнностi та модель управлшня органiзацil, а також демонструе зв'язок мiж його стратегiею та шдтрим-кою стабiльностi глобально! економiки.
Звишсть у сферi сталого розвитку дае мож-ливiсть пiдприемствам враховувати вплив широкого кола питань, що дозволяе !м бути б№ш прозо-рими щодо ризикiв та можливостей, з якими вони стикаються.
В рiзних джерелах звiтнiсть про сталий розвиток може називатися нефшансовою звгтшстю, триединою системою звiтностi, звiтнiстю про кор-поративну соцiальну вiдповiдальнiсть (КСВ).
Найбшьш широко використовуванi у свт принципи пiдготовки звiтностi органiзацiй в галузi сталого розвитку - стандарта GRI - Глобально! iнiцiативи зi звiтностi. Вiдповiдно до GRI, звгт про сталий розвиток - це практика шформування широкого кола защкавлених сторiн про економiчний, еколопчний та / або соцiальний вплив, який чинить компашя своею дiяльнiстю. Передбачаеться, що через процес звггаосп компанiя може iдентифiкувати свш вплив на навколишне середовище загалом i поiнформувати зацiкавленi сторони вщповщно до свiтових загальноприйнятими правилами.
GRI Standards - це Ha6ip взаемопов'язаних стандартiв, як органiзацiя може використовувати для тдготовки звиу про стадий розвиток. У цей Ha6ip входить 36 стандарпв, подiдених на чотири сери: 100, 200, 300 i 400. Серiя 100 - це yнiверсадьнi стандарти для всiх органiзацiй, як готують звгга. Вони розповiдають про загальш подходи i прин-ципи тдготовки звтв про стадий розвиток i вказу-ють передiк загадьно! шформаци, яку повиннi роз-крити ва компаии. Стандарти iнших трьох серш компаии можуть використовувати вибiрково в за-дежностi вiд того, про яш аспектах свое! дiядьностi вони звиують. Серiя 200 присвячена економiчним питаниям (наприкдад, по «GRI 202: Ринкова при-сутшсть» компаиiя повинна розповюти про свiй внесок в економiчний розвиток регiонiв); серiя 300 включае теми екологи («GRI 301: Матерiали»; «GRI 302: Енергiя»; «GRI 303: Вода» i т.д.); серiя 400 -найбiдьша - мютить вимоги до розкриття питань сощально! тематики, починаючи вiд пiдходiв до найму сшвробггаишв до маркувания товарiв для споживачiв [16].
Звiт про сталий розвиток може бути окремим документом або в значнш мiрi складатися з поси-лань на iншi джерела шформаци, але важлива на-явнiсть покажчика змiстy GRI, в якому будуть вгд-значенi посилания на розкриття того чи шшого еле-мента стандартiв.
Фiнансовi та нефiнаисовi звiти доповнюють один одного, дозволяючи зацiкавдеиим сторонам отримати бiдьш об'ективне уявления про ор-гаиiзацiю. На вiдмiнy вiд бухгалтерського обдiкy, для шформаци зi сталого розвитку не розробденi строгi стандарти, яш були б встановденi на державному рiвнi. Стандарти нефшансово1 звiтностi га-рантують як1сть презентованих даних, так як вони були розробденi та затвердженi групами експерпв, як1 виявили найбiдьш iстотнi аспекти дiяльностi ор-гаиiзацiй, що тдлягають пyбдiчномy розкриттю.
Основною проблемою для украшських ком-паиiй залишаються термши пiдготовки тако1 звгт-ностi - в даний час жорстких термшв i вимог з боку регyдяторiв для надания нефшансово1 звiтностi не передбачено. Крiм того, представники компанш, задyченi в процес подготовки пубтчно1 звiтностi, вiдзначають скдаднiсть аргументаци для керГв-ництва компаиiй в частиш необхiдностi пiдготовки нефшаисово1 звiтностi, осшльки це вимагае додат-кового фшансувания - оплата роботи внyтрiшнiх сшвробггаишв i !х навчания, аудшвания звггаосл, проведения громадських слухань.
Висновки
Остаишм часом спостерiгаеться стшкий ште-рес з боку великих украшських компанш до подготовки комбшоваио1 звггаосп в формат! рГчного
13
звиу з елементами звиу про корпоративну соцiадьнy вiдповiдадьнiсть та сталий розвиток, ви-користовуючи при цьому свгтовГ стаидарти та пе-реймаючи досвщ пiдприемств шших кра1н.
Внеском компанш в сталий розвиток е !х дГяль-шсть, спрямоваиа на прийияття вiдповiдадьностi оргашзаци за вплив сво1х рiшень i дш на сусшль-ство та навколишне середовище. Це означае, що в рамках свое1 операцшно1 дГяльносп i стратегiчного планувания компанiя добровшьно бере на себе вадповадальшсть за ди, як1 певним чином вплива-ють на замовнишв, постачальник1в, працiвникiв, ак-цiонерiв, мГсцевГ сшльноти та шш1 зацiкавденi сто-рони, а також навколишне середовище.
Усшшна iмпдементацiя концепци сталого розвитку передбачае наявшсть методiв обтку пов'я-заиих з навкодишнiм середовищем витрат, як1 доз-воляють штегрувати окремi витрати у формуваиия бюджету кашталу, розподш витрат, розробку про-цесу / продукци та шш1 перспективнi рiшения. Ком-пани можуть досягти прогресу в iнтегрованомy облшу поступово, починаючи з обмеженого масштабу та сфери застосувания. Важливо як1сно оцiнювати витрати та вигоди шдприемства, пов'я-заиi зГ сталим розвитком, особливо в ситyацiях, коли важко оцшити витрати або доходи, а також Гснуе незначна шдтримка з боку керГвництва та ш-ших защкавлених сторш.
У багатьох випадках може бути неможливо шльшсно оцшювати витрати та вигоди, проте ком-пашя опосередковаио може визначити вплив на стаиовище на ринку, репутацш, прихильнють спо-живачГв, оргашв влади, тощо. Зрештою, пгдприем-ства отримують вигоду, включаючи ймовГршсш та складш для оцшки витрати при розробщ стра-тепчних та оперативних плашв, бюджета. Найкра-щий пгдхвд полягае в тому, щоб досягти максимальное' ефективносл штеграци витрат, пов'язаних зГ сталим розвитком, включаючи приховаш, майбутш та непередбачеш витрати, до управлшських ршень.
Одним Гз заключних еташв впроваджения концепци сталого розвитку е подания проведения аналГзу зГбраних даних, шдготовка та пубткащя звиу за результатами роботи i врахування результатов у прийиятп майбутшх ршень компаии, що призводить до отримання конкурентних переваг в довгостроковш перспектива Пгдприемства, як1 здшснюють свою дГяльшсть вадповадно до ще1 концепци, шдвищують свою варпсть, знижують витрати, передбачають i усувають ризики, пгдвищують репутацш i створюють стабГльний бренд. Украш-ськ компани мають чудову можливГсть побудувати звишсть зГ сталого розвитку на основГ найкращих свггових практик, яш вже дають позитивш резуль-тати.
Список використаних джерел
14_
1. Bléjer, M. and A. Cheasty (eds.) (1991), How to Measure the Fiscal Deficit: Analytical and Methodological Issues, International Monetary Fund, Washington DC, www.imf.org.
2. An Introduction to Environmental Accounting As A Business Management Tool: Environmental As A Business Management Tool: Key Concepts And Terms, Jun 1995, EPA Contract No. 68-W2-0008, Work Assignment 82.
3. Heller, P.S. (2003), Who Will Pay? Coping with Aging Societies, Climate Change, and Other Long-term Fiscal Challenges, International Monetary Fund, Washington DC, www.imf.org.
4. H.M. Treasury (2004), Long-term Public Finance Report: An Analysis of Fiscal Sustainability, H.M. Treasury, London, December, www.hm-treas-ury.gov.uk.
5. Sustainable Budget Policy: Concepts and Approaches by Allen Schick*
6. Budgeting for Sustainability A Florida Perspective By Linda C. Davidson
7. Some Approaches for Assessing the Sustaina-bility of Public Finances Economics Master's thesis Tuukka Sarvi 2011 Department of Economics Aalto University School of Economics
8. Carillion plc (2000), 'We are Making Choices: Carillion's environment, community and social report' 1999-2000. Published in the UK.
9. CIRIA (2001), 'Sustainable Construction: company indicators'. Report No. C563, Published in the UK.
10. DETR (1999), 'A better quality of life: a strategy for sustainable development in the UK'. Published by The Stationery Office). Published in the UK
11. DETR (April 2001), 'Building a better quality of life' a strategy for more sustainable construction'. Published in the UK.
12. Howes, R. (2002) Environmental Cost Accounting: An Introduction and Practical Guide. The Chartered Institute of Management Accountants (CIMA) Publishing, London
13. Casella Stanger, Forum for the Future, Carillion plc (2002) Sustainability Accounting in the Construction Industry. Published by CIRIA, on behalf of Casella Stanger.
14. P. Ahi, C. Searcy (2015) An analysis of metrics used to measure performance in green and sustainable supply chains. Article in Journal of Cleaner Production
15. Greening global supply chains. From blind spots to hotspots to action. Impact report 2016
16. T. Mohin. GRI's response to the FSB TCFD Report Consultation, 2017
17. Dorosh N.I., The financial-environmental audit: the nature and methods, 2016. - Access mode: // http://www.agrosvit.info/pdf/22_2016/3 .pdf
18. Parkhomenko, V. (2014), Yevrokonver-hentsiya bukhhalters'koho obliku [Euroconvergence of accounting], Bukhhalters'kyy oblik i audyt, 2014, No 8, pp. 3-4
19. Petryk, O.A. (2011). Problemy adaptatsii za-konodavstva u sferi audyta do polozhen 43 Dyrektyvy YeS ta Zelenoi knyhy "Polityka audytu: uroky kryzy" [The problem of adaptations the legislation to audit provi-sions CHZ EU Directive and the Green Paper "Audit Policy: Lessons from the crisis"]. Visnyk Lvivskoi Komertsiinoi Akademii, 265-268
