CC BY
38
ком наслаивается модель. С помощью этой технологии получается высокоточная модель, но недостаток заключается в ее хрупкости. Применяется в макетировании также технология литья по выплавляемым моделям.
Из всего вышесказанного можно сделать вывод, что в современном макетировании объединение трехмерных технологий с классическими методами выводит архитектурные макеты на более новый уровень, помогает представить проектируемый объект с учетом абсолютно всех визуальных и информационных характеристик, а также минимизировать сроки изготовления макета. Поэтому так важно предусмотреть в профессиональной подготовке будущих дизайнеров изучение современных методов и приемов макетирования и новейших инновационных технологий и достижений.
Литература
1. Лазерные технологии обработки материалов: современные проблемы фундаментальных исследований и прикладных разработок : монография / под ред. В.Я. Панченко. - М. : Изд-во "Физматлит", 2009. - 664 с.
2. Астапчик С. А. Лазерные технологии в машиностроении и металлообработке. -Белорусская наука / С. А. Астапчик, В.С. Голубев, А.Г. Маклаков.
3. Черпаков Б.И. Металлорежущие станки : учебн. пособ. / Б.И. Черпаков, Т.А. Альперович. - М. : Изд-во "Академия", 2003. - 368 с.
4. Грубе Г. Путеводитель по архитектурным формам / Г. Грубе, А. Кучмар. - М. : Стройиздат, 1990. - 264 с.
5. Авдотьин Л.Н. Творчество архитектора и научно-технический прогресс / Л.Н. Авдотьин // Архитектура СССР, 1986. - № 3. - С. 16-19.
6. Авдотьин JI.H. Технические средства в архитектурном проектировании / Л.Н. Авдотьин. -М. : Изд-во "Высш. шк.", 1986. - 312 с.
Кожуховський А.Н. Застосування сучасних шновацшних технологш у процес виготовлення архитектурного макета
Розглянуто питання сучасного виконання архтектурного та ландшафтного макета на високому художньому рiвнi зi застосуванням нов^шх шновацшних технологш i мате-рiалiв, а також необхщшсть включення в професшну шдготовку художнишв-дизайнерiв вивчення сучасних шновацшних технологш i новггшх техшчних досягнень у галузi виготовлення макета на яюсно новому рiвнi.
Kozhukhovskyy A.N. Application of modern innovative technologies in the process of architectural model making
The article discusses the implementation of modern architectural and landscape layout on a high artistic level with the latest innovative technologies and materials, as well as the need for the training of artists and designers study of modern innovative technology and the latest technological advances in the field of manufacturing layout to a qualitatively new level.
УДК 377.1 Пров. наук. ствроб. 1.М. Козловська, д-р пед. наук -
Львiвський науково-практичний центр ПТО НАПН Украти
1НТЕГРАТИВНИЙ П1ДХ1Д ДО П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х
ФАХ1ВЦ1В НАРОДНИХ ХУДОЖН1Х ПРОМИСЛ1В У ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХН1ЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Обгрунтовано доцшьшсть штегративного шдходу до професшно! шдготовки майбутшх фах1вц1в народних художшх промиапв. Проанал1зовано вщносини м1ж мис-тецтвом 1 наукою, взаемозв'язки та вщмшност науки 1 виробництва. Показано штеграцвд у шдготовщ фах1вц!в художнього профшю в контекст едност науки, виробництва та мистецтва. Теоретичш положення конкретизовано на приклад! украшсько! витинанки.
Проаналiзовано можливост професшно! пiдготовки майстрiв витинанки у професшно-технiчних навчальних закладах.
Ключовг слова: штегративний пiдхiд, фахiвцi народних художнiх промислiв, про-фесiйно-технiчнi навчальш запади.
Споконвлку народне декоративне мистецтво розвивалося у двох напрямках: як домашш ремесла для потреб своег родини iяк оргат-зоваш промисли, що створювали товари для продажу. Дуже часто вироби народного мистецтва виготовлялися спещально на замов-лення споживача. Оргатзоваш художш промисли виникали на осно-вi домашни ремесел.
Г. Лозко
Народн художш промисли Укра'ни розвиваються на основi поеднання кра-щих традицш народно!' творчост! з сучасними здобутками декоративно-ужиткового мистецтва, збагачуються новими видами, формами, сюжетами, беруть активну участь у задоволенн матерiальних, духовних i естетичних запит суспльства. Виз-начальними рисами художнх ремесел i промислш на всх етапах 'хнього розвитку були: "колективний характер творчостi при дедалi зростаючш ролi в нiй таланови-того майстра-творця, вiдображення свiтогляду, естетичних уподобань певно!' стль-ноти, дотриманнi традицш при вибiрковому, колективно апробованому введены ш-новацш, рукотворнiсть як основа технологи творчостГ [1]. Життедайними для народних художнх промислш були процеси, пов'язан з нацюнально-культурним вщ-родженням, пiднесенням самосвщомосп народу, зростанням його духовност!
Потреба ринку пращ й послуг у квалiфiкованих спещалктах, здатних "створювати високохудожнi вироби, фах1вцях, що мають грунтовт професiйнi й загальнонауковi знання, вмiння й навички самостiйного проектування, плануван-ня, виконання й контролювання робiт актуалiзували перегляд шдходав до профе-сiйноí тдготовки робiтникiв у закладах професiйно-художньоí освгги" [3, с. 74]. На професшну пiдготовку робiтникiв з ремiсничо-художнiх професш необх1дно передбачити бiльшу тривалiсть навчання, нiж у сучасних закладах професшно-ху-дожньо!' освiти, оскiльки цi професи належать до складних: основу дiяльностi фа-хiвцiв народних промислш становлять умiння спроектувати вирiб, розробити технологию його виготовлення, розрахувати економiчний ефект, органiзувати вироб-ництво, провести власне виготовлення.
Iнтегративнi процеси в мистещш об'ективно сформованi сощально-кто-ричним розвитком художньо!' культури i виражаються у взаемопроникненнi еле-менпв рiзних художнiх систем, принцишв формоутворення, композищйносп, за-собш виразност!, у побудовi самостiйних синтетичних видав мистецтв, художньо!' дiяльностi (тобто функщонують на р!зних ршнях художнього синтезу). Вва-жаеться також, що штегративне сприйняття художшх творш можливе за умов щ-леспрямованого розвитку ф!зюлого-псих1чних мехашзмш з утворення асощатив-них зв'язюв свщомосп, що в найбiльш розвиненому вигляда кнують як синестезiя [5]. Специфжа iнтегративного художнього мислення не зменшуе пiзнавального потенцiалу утворених ним метафор. Завдяки свош якостям метафора е мжромо-деллю особисткного художнього свгговщчуття. Виконуючи в процесi чуттевого пiзнання моделюючу функцию, вона мае значний евристичний потенцiал. Педаго-пчно скерована динамiка особисткно!' художньо!' свщомосп у форм! розвитку ш-дишдуального !нтегративного сприйняття р!зновидав мистецтва забезпечить вирь
шення питань: засвоення змiсту художнiх творш через суть i глибину речей - того, що становить художньо-гуманiстичний свггогляд; осягнення мистецтва на рiвнi високорозвинено' iнтегративноí системи вiдкритого типу, куди входять дiевi структури психологiчного, особисткного, чуттевого характеру.
В останнi десятирiччя, особливо в перiод iснування Укра'ни як незалежно' держави, посилилися педагопчт дослiдження щодо вдосконалення пiдготовки фа-х1вщв художнього профшю, зокрема у професшно-техшчних навчальних закладах, ят е важливою ланкою освiти i професiйноí пiдготовки фахнвщв.
У матерiалах пропоновано!' роботи ми спиралися на науковi розробки щодо розвитку народних художнiх промислш та ремесел, педагопчних дослiджень щодо професiйноí пiдготовки майбуттх фах1вц1в художнього профшю, а також на спе-цiальнi пращ, що стосуються мистецтва витинанки.
Метою роботи е обгрунтування iнтегративного пiдходу до професшно!' шд-готовки майбутнiх фахшщв народних художнiх промислш у профеайно-техшчних навчальних закладах та конкретизац1я теоретичних положень на прикладi мистец-тва витинанки.
Цшшсть народного мистецтва у професiйнiй шдготовц майбутнiх майстрш художнiх промислш полягае у тому, що воно "збагачуе 'хшй свiтогляд, вiдображае модель свиу, в якiй зберкаються й розвиваються вiдповiднi композицiйнi та струк-турш побудови мотивiв, сюжетш, форм" [4, с. 6]. Народне мистецтво - багатогран-не художне явище, а тому практичне навчання фахшцв з професш художнього профшю, поряд iз загальнодидактичними, мае грунтуватися на спещальних принципах навчання, якi глибоко штегроваш за змiстом i розкривають сутнiсть народного мистецтва, зокрема на принципах: традищйностц наступност! та наслщування в засвоеннi художнього досвщу; репональностц едностi колективно' та !ндивщу-ально' творчостц поеднання функционального та декоративного в народному мис-тецгвц едносп змкту й форм виробш народного мистецтва тощо.
Складн вщносини м!ж мистецтвом ! наукою, пошук 'х взаемозв'язюв ! вщ-м!нностей тривають дос! Наукове поняття та художшй образ втшюють практично вс поривання людини. 1нша в!чна проблема - наука ! практика, наука ! виробниц-тво. Тут доцшьно розр!знити ремкництво - у найвищому ! примитивному розумш-т його сутност!
А проблема тдготовки фахнвщв художнього профшю формуе, фактично, потр!йний вузол штеграцц - наука - виробництво - мистецтво. Його складшсть здатна в!длякати найшдважшших дослщнишв. 1стор1я людства залишае як матерь альш, так ! духовн слщи. I важко сказати, що е бшьш тривким: збережений з пер-вкних часш глечик чи легенда. 1сторда творять люди та природа у ткнш взаемо-дц, тому основне поняття кторц - розвиток - вбирае у себе найр!зномаштшш! еле-менти, фактори, прояви. У цьому понятп оргашчно поеднуеться розвиток сусшль-ства загалом, розвиток науки, техшки, культури, мислення. Вщобразити цю едшсть у навчальному процесс показати учням свгт як складну систему найр!зно-маштшших взаемодай м!ж найвщдалешшими (на перший погляд) об'ектами та процесами - одне з найважливших завдань школи у вс часи. Бо Саме такий шд-хвд дае змогу учням повнощнно вступити у доросле життя, яке, власне, е безперер-вним ланцюгом взаемодш, наповнене складними р!зномаштними знаниями, де су-то предметш, !зольоват знання е важливими, але не достатшми для оркнтацц та можливосп зайняти свое мкце у житт!
Конкретизуемо викладене вище на приклад! витинанки. ПрабатькДвщиною витинанок вважають Китай. Саме там було винайдено папДр. I вже Дз VII ст. не. з нього починають виготовляти святковД прикраси на вДкна. Коли ж у XVIII ст. роз-винулося виробництво паперу в ЗахДднДй бвропД, то дворянство почало витинати реалДстичнД постай (силуети). Через столДття з'явився пашр Д в укра'нських селах. Це Д стало поштовхом для розвитку народних витинанок. На початку ХХ ст. пере-дова укра'нська ДнтелДгенщя звернула увагу на новий вид мистецтва, почала збира-ти твори Д пропагувати. ТодД ж Д виник термДн "витинанки", хоч це слово досД по-ширено не скрДзь. Витинанкове мистецтво розвивалося нердвномДрно як у час!, так Д в простор!. Витинанки - це декоративнД ажурнД зображення та орнаменти, вирДза-нД з бдлого та кольорового паперу.
Прототипом украшських витинанок вважають невелик! шматочки бДлого паперу з ажурно витятими краями, так зван! кустода, що були пДдкладкою Д оздо-бою для канцелярських печаток у середин! XVI ст. ВитятД кустод!!' на документах виходять Дз вжитку в другДй половин! XIX ст. А в середин! цього ж столДття в украшських селах з'являються народнД паперовД прикраси, котрД призначались для оз-доблення Днтер'еру сДльсько!' хати: мережками з паперу люди прикрашали горщики для квДтДв, сволоки та вДконнД наличники в хатах, рамочки для портретов, картин.
НайдавнДшД укра'нськД витинанки, що ддйшли до нас, походять з Прикар-паття Д ЗахДдного ПодДлля. Мистецтво вирДзування в межах окремих регДонДв з початку ХХ ст. набуло розвитку переважно у двох виразних напрямах: як доповнен-ня та замша настДнного малювання та як трансформащя Д продовження декоратив-них традищй рДзьбярства й вишивки в новому матерДалД - паперД. Напрям ДмДтацц полотняних речей (рушникдв, фДранок, гачкованого мережива, серветок) дешев-шим Д доступним папером простежуемо в усДх регДонах Украши. У межах локаль-них осередкдв побутувала стилДстична рДзноманДтнДсть, що залежала вДд особли-востей функцДонування оздоб в Днтер'ерД та мДсцевих традищй хатнього декору.
ДедалД частДше твори-витинанки як досконалД графДчнД зображення з успД-хом застосовують в Длюстрованих друкованих виданнях, часописах, газетах. Ана-лДз численних витинанок ХХ ст. свДдчить про величезне розмаття народних, а зго-дом самоддяльних схем твордв, що рДзняться характером орнаментально-компози-щйного вирДшення, колоритом, а також технДкою виконання. Витинанки як вид ручного оздоблення до кДнця ХХ ст. набувають широко!' популярностД, органДчно вписуючись у сучаснД Днтер'ери, якД часто виконанД в безликому стандартному сти-лД, додають ш колориту, нацДонального звучання, ДндивДдуального шарму.
Простота виготовлення Д виразнДсть мистецтва витинання вДдкрили широкД можливостД для вивчення прийомДв декоративного народного мистецтва в студдях, гуртках, на уроках образотворчого мистецтва та ручно!' пращ школярдв. На початку XX ст. вивчення та виготовлення витинанок проводилося в початкових Д серед-нДх школах та гуртках. Витинали "фДранки", "рушники", "рамочки", "серветки". НаприкДнщ 1990-х рокдв художньо-пластичний потенщал мистецтва практично застосовують у вищих навчальних закладах Украши, виходить низка авторських методичних розробок. Одним Дз перших таких видань стае посДбник "Укра'нськД витинанки" Т. ПобережнДково!', у якому на засадах досвДду майстринД з БДлгород-ДнДстровського витинання розглянуто як важливий чинник розвитку не лише об-разотворчих дисциплДн, але й народознавчих. Навчання мистецтву витинанки ак-
тивно впроваджуеться в художнiх шститутах на уроках композицл 3i студентами граф!чних i дизайнерських факультетов.
Незважаючи на pi3m змiни в сустльств!, що супроводжують його iсторiю впродовж усього ХХ ст., мистецтво витинанки й досьогодт залишаеться живою часткою народного, самодяльного й професiйного мистецтва. Завдяки виразшй декоративност! виконання та доступност! техшки воно мае широкi перспективи для розвитку й практичного застосування в сучасному побуп, шд час оформления штер'ерш, екстер'ерш, а також у полiграфiчнiй продукци.
Укрш'нська витинанка ниш мало захищена як у науковому, так i у педаго-пчному аспектi.
Свiдчения першого е наполегливе намагання вiдiбрати yкраíнськi прюриге-ти в галyзi витинанки. Наприклад, у працях поляка Р. Грабовського (1955 р.) стверджуеться, що витинанка - суто польське мистецтво, як i сам термш. Однак украшсью витинанки зросли на власному грунт!. Найкращим доказом цього е те, що поширен в них узори (геометричний, рослинний i тваринний) передають спо-конв!чт украшсьш оберегов! символи, як! сягають ктор!ею свого виникнення в сиву давнину. Вони оргатчно перегукуються з давшми вишивками, налшками, мальовками, тканими узорами украшщв. 1нша проблема - питання не лише вклю-чення у навчальн плани ведомостей та практики з витинанки для учшв загально-освггшх шюл та ПТНЗ художнього профшю (i не лише на ршш гуртюв чи факуль-татив!в), але й анал!з можливостей профеайно1 шдготовки майстр!в витинанки у професiйно-технiчних навчальних закладах.
Лггература
1. Етнографiя Украши : навч. поибн. / за ред. С.А. Макарчука. - Льв1в : Вид-во "Сви", 2004.
2. 1сторш украшського мистецтва. - У 5-ти т. / Голов. ред. Г. Скрипник, ред. Т. Рубан; НАНУ 1МФЕ iM. М.Т. Рильського. - К. : Вид-во "Лбра", 2006. - Т. 4. - С. 327-341.
3. Смирнова А.В. Дидактические основы отбора и структурирования содержания профессионального образования по профессиям художественно-ремесленного профиля : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.08 "Екатеринбург" / А.В. Смирнова, 2001. - 191 с.
4. Соколова М.С. Художественная роспись по дереву: Технология художественных промыслов : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / М.С. Соколова. - М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. - 304 с.
5. Соколова О.В. Методичш основи штеграцл мистецьких знань у шдготовщ майбутшх учт^в музики i художньо! культури : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 "Теорш та методика навчання (образотворче мистецтво)" / О.В. Соколова. - К. : Вид-во 'Жра", 2004. - 20 с.
6. Станкевич М. Украшсью витинанки кшця Х1Х - початку ХХ ст. / М. Станкевич // Народна творчiсть i етнографiя (НТЕ). - 1981. - № 5. - С. 76.
7. Тихонюк О. Витинанка у художньо-педагопчному процес / О. Тихонюк // Вiсник Прикарпатського национального ун1верситету 1м. Василя Стефаника. - Сер.: Мистецтвознавство. -1вано-Франювськ : Вид-во Прикарпатського НУ iм. Василя Стефаника. - 2009. - Вип. 15/16. - С. 212-217.
Козловская И.М. Интегративный подход к подготовке будущих специалистов народных художественных промыслов в профессионально-технических учебных заведениях
Обоснована целесообразность интегративного подхода к профессиональной подготовке будущих специалистов народных художественных промыслов. Проанализированы отношения между искусством и наукой, взаимосвязи и отличия науки и производства. Показана интеграция в подготовке специалистов художественного профиля в контексте единства науки, производства и искусства. Теоретические положения конкретизированы
на примере украинской витинанки. Проанализирована: возможности профессиональной подготовки мастеров витинанки в профессионально-технических учебных заведениях.
Ключевые слова: интегративный подход, специалисты художественных промыслов, профессионально-технические учебные заведения.
Kozlovska I.M. Integrative approach to the training of future specialists folk crafts in vocational schools
In the article the feasibility of an integrative approach to training future professionals folk crafts. Analyzed the relationship between art and science, the relationship and differences between science and industry. Displaying integration in training artistic profile in the context of the unity of science, industry and art. The theoretical position specified by the example of Ukrainian paper decorations. Possibilities paper decorations masters training in vocational schools.
Keywords: integrative approach, arts and crafts specialists, vocational schools.
УДК 712.4:72.012(045) Проф. 1.О. Кузнецова, канд. техн. наук, д-рмистецтвознав;
студ. Т.О. Степанюк -Нацональний авшцшнийуншерситет, м. Кшв
ВПЛИВ ОСНОВНИХ ХУДОЖН1Х ЗАСОБ1В КОМПОЗИЦН НА ВИКОРИСТАННЯ Ф1ТОДИЗАЙНУ В 1НТЕР'£Р1
Проаналiзовано художш засоби композицп, яю застосовують у проектуванш жит-лових i громадських штер'ер1в з використанням озеленения, основнi з яких: пропорцiя, масштаб та колiр. У процесi дослiдження було створено класифшацш використання фь тодизайну в штер'ерах з урахуванням основних властивостей кольору. Ця структура ■пс-но пов'язана з класифiкадieю видiв композицшного розташування озеленення в штер'ер^ що розроблена в цьому дослiдженнi.
Ключовi слова: фтодизайн, художнi засоби композицп, iитер'eр, озеленення.
Постановка проблеми. На сьогодш вiдбуваeться активний розвиток pi3HO-манiтних концепций iHTep'epiB. Особливою популяршстю користуються примщен-ня, якi мають iндивiдуальнi особливоси, тому введення фитодизайну в iнтер'eри на-дае переваги у вида створення особливого мжрокшмату всерединi примiщень, очи-щення пов^я, високого р1вня естетичного сприйняття та багатьох шших аспектав.
Розвиток науково-техшчного прогресу сприяе створенню нових техноло-гш, за допомогою яких рослини розмщуються на стiнах, промислових виробах. Цей процес сприяе змЫ усталених стереотишв у стилктичному та тематичному вирiшеннi дизайну iнтер'еру громадських i житлових примiщень, що своею чертою призводить до формування нових методав i засоб1в органiзацií внутртнього простору з використанням фiтодизайну.
Фитодизайн спрямований на об'еднання рослинного i предметного свиу, вш певною м!рою проводить л!шю гуманiзацií штучного середовища, а також до-помагае розробити продумане, науково обгрунтоване дизайнерське ртення щодо введення рослин в штер'ери.
Аналiз останнгх дослщжень i публжацш. 1ванченко В. А. та A.M. Грод-зинський [1] дослiджували комфортне для людини, Ф!зично та естетично, введення рослин у предметне середовище з урахуванням функционального призначення при-мщення та теоретично обгрунтували напрям "фггоергономка". 1.6. Карнеев [2] розглядае використання тротчних i субтрошчних рослин у житлових примщен-нях, можливосп кнування тих чи шших вид1в у житлових примщеннях, прийоми íх розмноження та конструкцц емностей для них. Теоретичним аспектам флорис-
